CC BY
26Литература
1. Александровская, Э.М., Кокуркина, Н.И., Куренкова, Н.В. Психологическое сопровождение школьников / Э.М. Александровская, Н.И. Кокуркина, Н.В. Куренкова. - М.: Академия, 2017. - 208 а
2. Борисова, Н.В., Прушинский, С.А. Инклюзивное образование: право, принципы, практика / Н.В. Борисова, С.А. Прушинский. - Владимир: Транзит-ИКС, 2018. - 412 с.
3. Варенова, Т.В. Коррекция развития детей с особыми образовательными потребностями:
учебно-метод. пособие / Т В. Варенова. - М.: Форум, 2015. - 272 с.
4. Глуханюк, Н.С. Психология профессионализации педагога / Н.С. Глуханюк. - Екатеринбург: Рос. гос. проф.-пед. ун-т, 2015. - 261с.
5. Голиков, Н.А. Психолого-педагогическое сопровождение ребенка с особыми образовательными нуждами в условиях массовой школы: дети-инвалиды в общеобразовательной школе / Н.А. Голиков // Педагогическая техника, 2016. - .№6. - 299с.
МОН1ТОРИНГ СПЕЦ1АЛЬНО1 ПРАЦЕЗДАТНОСТ1, Ф1ЗИЧНО1 ТА ФУНКЦЮНАЛЬНО1 П1ДГОТОВЛЕНОСТ1 ФУТБОЛ1СТ1В 19-21 РОК1В
Кокарева С.М.
Нацiональний yuieepcumem «Запоргзька nonmexuim», м. Запорiжжя старший викладач кафедри фьзичног культури, олiмпiйськиx та неолiмпiйськиx видiв спорту
Дорошенко Е.Ю.
Запор1зький нацюнальний медичний yнiверситет, м. Запорiжжя доктор наук з фгзичного виховання i спорту, професор
Кокарев Б.В.
.Запор1зький нацюнальний утверситет, м. Запорiжжя кандидат наук з фiзичного виховання i спорту доцент кафедри ф1зично1 культури i спорту
Данильченко С.1.
Нащональний yнiверситет «Запорiзька полiтеxнiка», м. Запорiжжя
викладач кафедри ф1зичног культури, олiмпiйськиx та неолiмпiйськиx видiв спорту
MONITORING OF SPECIAL PERFORMANCE, PHYSICAL AND FUNCTIONAL FITNESS OF
FOOTBALL PLAYERS 19-21 YEARS OLD
Kokareva S.,
National University "Zaporizhia Polytechnic", Zaporizhzhya senior lecturer of the Department of Physical Culture, Olympic and non-Olympic sports Doroshenko E.,
Zaporizhzhya National Medical University, Zaporizhzhya doctor of Science in physical education and sports, professor
Kokarev B.,
Zaporizhzhya National University, Zaporozhye candidate of Sciences in physical education and sports associate professor of the Department of Physical Culture and sports
Danilchenko S.
National University "Zaporizhia Polytechnic", Zaporizhzhya teacher of the Department of Physical Culture, Olympic and non-Olympic sports
АНОТАЦ1Я
Аналiзом науково-методично! лгтератури виявлено практично повну ввдсутшсть висвгглення проблем BapiaTHBHoro використання у тренувальному процес квалiфiкованих футболюпв протягом piHTOro циклу подготовки piзних методик високо-штенсивного штервального треншгу. Також обмаль шформаци, стосо-вно експрес-методик ввдновлення гравщв тсля високих м'язових навантажень впродовж тренувального процесу. Не встановлено значущих ввдмшностей показнишв функцюнального стану мгж футболюти вш> во! категорп U-19 та U-21. Не виявлено дoстoвipних ввдмшностей у сгpуктуpi фiзнчнol подготовки мiж польовими гравцями. Встановлено, що таке положения може пояснюватися тим, що в тpенувaннi футбо-лiстiв 19-21 рок1в практично не проводиться диференщювання навантажень для футболюпв piзнoгo irpo-вого амплуа, а m за обсягом, а m за характером вправ. Таким чином, aнaлiз основних стopiн спещально!
працездатносп, фДзично! та функцюнально! шдготовленосп гравцiв 19-21 рок1в футбольного клубу укра-!нсько! Прем'ер-Лп-и ФК «Зоря» (м. Луганськ) дозволив виявити слабк1 сторони в кожному з видiв тдго-товленостi, обрати перспективш стратегiчнi напрямки роботи з молодими футболютами резервного складу основно! команди на наступний змагальний перiод.
ABSTRACT
The analysis of scientific and methodological literature revealed an almost complete lack of coverage of the problems of variable use of qualified football players in the training process during the annual training cycle of various methods of high-intensive interval training. There is also little information about Express methods of recovery of players after high muscle loads during the training process. There were no significant differences in functional state indicators between football players of the U-19 and U-21 age categories. There were no significant differences in the structure of physical fitness between field players. It is established that this situation can be explained by the fact that in the training of football players aged 19-21, there is practically no differentiation of loads for football players of different playing roles, neither by volume, nor by the nature of exercises. Thus, the analysis of the main aspects of special working capacity, physical and functional fitness of players aged 19-21 years of the Football Club of the Ukrainian Premier League FC Zarya (Luhansk) allowed us to identify weaknesses in each of the types of training, choose promising strategic areas of work with young players of the reserve team of the main team for the next competitive period.
Ключовi слова: футбол, гравець, мониторинг, тдготовленють, показники, вдосконалення, тест.
Keywords: football, player, monitoring, readiness, indicators, improvement, test.
Постановка проблеми. Управлшня сучасним тренувальним процесом не може бути устшним без наявносп об'ективних даних про функцюнальш можливосп оргашзму спортсмешв з урахуванням умов специфiчноi для кожного виду спорту м'язо-во! дiяльностi [1].
Оцшка функцюнально! пвдготовленосп грав-щв команди в прових видах спорту, зокрема у футбол^ визначаеться, перш за все, програмним забез-печенням процедури тестування спещально!' працездатносп, а також апаратурними можливостями комплексно! науково! групи, що проводить досль дження. При цьому важливою прогностичною складовою процесу е дiагностика слабких ланок i факторiв, здатних лiмiтувати працездатнiсть футбо-лiстiв. 1х оперативна дiагностика i спрямована ко-рекцiя дозволяе своечасно нормалiзувати показники адаптацп, прискорюе перебiг процеав тдви-щення працездатностi гравцiв та !х вiдновлення пiсля навантажень
[1, 2, 3].
У зв'язку з широким розповсюдженням в останш часи систем оперативного дистанцшного контролю за фiзичними та фiзiологiчними показни-ками спортсменiв, процес щоденного монiторингу функцюнально! шдготовленосп, загально! та спещально!' працездатностi гравцiв команд будь-якого прового виду спорту е вкрай актуальним. А вiд оперативно!, своечасно! та компетентно! роботи комплексно!' науково!' бригади багато в чому залежить кiнцевий змагальний результат [4].
Аналiз лiтературних джерел. Монiторинг спецiальноi працездатносп е одним з найважливь ших iнструментiв дiагностики та оцiнки фiзичноi та функцiональноi' пiдготовленостi в навчально-тре-нувальному процесi футболiстiв. У б№шосп випа-дкiв, в якостi навантаження для оцiнки спецiальноi працездатностi у футболi використовуються рiзно-види човникового бпу [5, 6].
Такi тести, як (наприклад) човниковий бiг на рiзнi дистанцii вiд 20 до 50 м в максимальному те-мт, дозволяють оцiнювати рiвень фiзичноi' пвдгото-
вленостi, швидкiсну витривалiсть i швидкiснi мож-ливостi футболiстiв i команди в цiлому. Як правило, вибiр дистанцi! тесту визначае тренер з урахуванням завдань етапу тдготовки та формування стратеги i тактики гри [4, 5, 6]
Загальновщомо, що основними вимогами до навантажувального тесту е дозованють, ввдтворю-ванiсть, вiдповiднiсть структурi рухово! дiяльностi та гранична робота. В останш роки у практищ ук-ра!нських клубiв рiзних дивiзiонiв та зарубiжнiй практицi тестування спортсменiв що спецiалiзу-ються в спортивних прах використовуеться Beep Test, який також ввдомий, як 20-метровий безпере-рвний човниковий 6Дг за звуковим сигналом «бш». Звуковий сигнал задаеться комп'ютером з певною швидшстю, наростаючою кожну хвилину, до вДд-мови вДд можливостi пiдтримувати задану швид-шсть. Зазвичай використовуеться версiя, при якш швидкiсть бiгу спочатку - 8,5 км/год i збiльшуеться на 0,5 км/год кожну хвилину. 1нша вер^ почина-еться з 8,0 км/год, попм на 2 рiвнi - до 9,0 км/год, а попм зб№шуеться на 0,5 км / год кожну хвилину. Тест припиняеться, якщо спортсмен не в змозi ви-йти на кордон в межах 2-х м протягом двох посль довних сигналiв [7, 5, 6].
Вщмшними особливостями сучасного футболу е: висока напруженють Дгрових дiй, якi вима-гають вДд спортсмена максимальних м'язових зу-силь i вмiння виявляти !х у швидко мiнливiй обста-новцi; значний обсяг рухових перемiщень; iнтенсивнiсть гри що постшно зростае; жорстка атлетична боротьба по всьому полю; нерiвномiрнiсть фiзичних навантажень i аршшчшсть чергування роботи та вiдпочинку. Цд особливостi е наслiдком не лише рацiоналiзацi! технiки й тактики, але, на-самперед, бшьш високого рДвня фДзично! працездатносп футболюпв [8, 9, 10, 11, 12].
Аналiз основних напрямшв дослвдницько! дДя-льносп у футбол сввдчить про те, що на сучасному етапi його розвитку однiею з найважливiших проблем тдготовки спортсмешв е оргашзащя контролю рДвня !х функцюнально! та фДзично! тдготов-леностi [13, 14, 15].
Метою даног роботи було виявити недолши фiзичноl та функцюнально! шдготовленосп, а та-кож спещально! працездатносп гравцiв молод1ж-ного складу футбольно! команди ФК «Зоря» (м. Лу-ганськ).
Група дослоджуваних спортсмешв складалася з 22 футболiстiв основних складiв команди укра!н-сько! Прем' ер-л^и ФК «Зоря», вжово! категори и-19 та и-21 (19-21 рошв).
У вiдповiдностi до робочо! гiпотези та мети роботи в експериментальному дослiдженнi було поставлено наступи завдання.
1. Дослодити показники функцюнально! тд-готовленостi футболюпв 19-21 рок1в у першому та другому тдготовчих перiодах рiчного циклу тдго-товки спортивного сезону 2018 - 2019 рр.
2. Визначити показники фiзичноl шдготовленосп футболюпв 19-21 рок1в рiзних iгрових амплуа.
3. Надати рекомендацiï щодо вдосконалення показник1в фiзичноï та функцiональноï шдготовленосп футболюпв 19-21 рок1в у першому та другому тдготовчих перюдах наступного рiчного макроциклу.
Результати до^дження. Зпдно з аналiзом результапв дослОдження Bei спортсмени були роз-дiленi на чотири груши в залежносп вод ïx iгрового амплуа: воротарО, захисники, твзахисники, напад-ники. На момент обстеження вс футболюти не мали вщхилень у сташ здоров'я, що перешкоджа-ють виконанню тренувально1 роботи в повному об-сязО i тестуванню в максимальному функцюналь-ному тестг
Середш величини показник1в функцюнально1' шдготовленосп футболюпв 19-21 рошв рОзних ¡г-рових амплуа представлеш в таблиц 1.
Таблиця 1
Показники функцiональноï щдготовленосп футболюпв 19-21 рок1в рОзних ¡грових амплуа, ( X ± S)
Показники
1грове амплуа
ЦЗ (n=8)
КЗ (n=8)
ЦП (n=8)
КП (n=8)
Н (n=4)
У середньому по групО (n=36)
ЧСС, уд*хв
64,1±2,6
64,4±2,8
64,1±1,9
60,0±2,1
60,1±2,8
62,5±1,0
АД сют, мм.рт.ст
132,4±3,2
130,1±3,8
126,1±1,8
125,9±3,1
125,0±3,0
127,8±1,3
АД д1аст. мм.рт.ст
74,0±3,0
76,9±2,5
76,3±2,9
73,1±2,2
75,0±3,1
75,0±1,1
АНАМе, ум.од
69,0±2,0
69,5±2,0
70,8±1,6
70,0±2,0
71,8±2,1
70,2±0,8
АМе, ум.од
218,6±3,0
221,5±2,0
221,0±2,7
219,1±3,1
216,5±6,2
219,5±1,2
МСК, мл/хв»кг-1
63,0±1,1
66,0±1,6
64,3±0,9
63,8±1,0
61,3±1,1
63,8±0,6
PWC17o, кг'м/хв'кг
22,7±0,4
23,0±0,6
22,9±0,3
22,7±0,3
22,4±0,4
22,8±0,2
Примггка: ЦЗ - центральний захисник; КЗ - крайнш захисник;
ЦП - центральний твзахисник; КП - крайнш твзахисник; Н - нападник.
Виявлено, що величини показнишв анаеробно1' метаболОчно1' емносп серця (АНАМе), аеробно1' ме-таболОчно1' емносп серця (АМе), максимального споживання кисню (МСК) i фОзично1' працездатносп (PWC170) футболюпв рОзно1' нрово1' спещалОзацп неоднаковО. СлОд зазначити, що показники ЧСС та артерОального тиску футболюпв 19-21 рок1в рОзних Огрових амплуа не мали статистично достовОрних вщмшностей (p>0,05).
ПорОвняльний аналОз показникОв АМе футболО-спв 19-21 рошв рОзних Огрових амплуа свОдчить, що найбОльшО значення АМе характернО для крайнОх за-хиснишв (221,5±2,0 ум.од), а найменшО для напад-ник1в (216,5±6,2 усл.од). Однак серед футболюпв 19-21 рошв рОзних црових амплуа достовОрних вОд-мОнностей у показниках АМе виявлено не було (p>0,05).
ПорОвнюючи показники МСК футболОстОв 1921 рокОв рОзних Огрових амплуа, видно, що найбО-льшО значення МСК характернО для крайнОх захис-ник1в (66,0±1,6 мл/хв«кг-1). НайменшО показники МСК вщзначаються у нападнишв (61,3±1,1 мл/хв«кг-1).
Встановлено, що гравщ лшп нападу за цим по-казником значно поступаються крайнОм захисни-кам (t=2,42; p<0,05). Серед польових гравщв шших
амплуа достовОрних вОдмОнностей у показниках МСК виявлено не було (p>0,05).
АналОз фОзично1' працездатносп (PWC170) фут-болОстОв 19-21 рокОв рОзних амплуа показуе, що цей показник перебував у дОапазош вод 19,6 до 24,9 кг'м/хв'кг-1, при середньому значенш 22,8±0,12 кг'м/хв'кг-1.
СлОд зазначити, що найвищий показник фОзич-но1' працездатносп був зареестрований у крайшх за-хиснишв (23,0±0,6 кг'м/хв'кг-1). НайменшО показники фОзично1' працездатносп (PWC170) вщзнача-ються у нападнишв (22,4±0,4 кг'м/хв'кг-1).
В результатО порОвняльного аналОзу показникОв фОзично1' працездатносп футболюпв 19-21 рок1в було встановлено, що данО показники не мали ста-тистично достовОрних вщмшностей (p>0,05) у футболюпв рОзних амплуа.
Середш величини показнишв фОзично1' щдго-товленостО футболОстОв
19-21 рокОв рОзних Огрових амплуа представленО в таблицО 2.
Виявлено, що величини деяких показник1в фь зично1' пОдготовленосп футболюпв рОзно1' Огрово1' спещалОзацп неоднаковг
Таблиця 2
Показники фiзичноi пiдготовленостi футболiстiв 19-21 рошв рiзних iгрових амплуа, (X ± S)
Показники 1грове амплуа У середньому по груш (П=44)
ЦЗ (П=9) КЗ (П=9) ЦП (П=9) КП (П=9) Н (П=8)
БГг на 30 м, с 4,22 ±0,03 4,16 ±0,03 4,12 ±0,02 4,13 ±0,02 4,10 ±0,01 4,15 ±0,01
БГг на 15 м з мюця, с 2,45 ±0,05 2,44 ±0,01 2,40 ±0,06 2,42 ±0,01 2,37 ±0,01 2,42 ±0,02
БГг на 15 м з ходу, с 1,77 ±0,08 1,72 ±0,03 1,72 ±0,07 1,71 ±0,03 1,73 ±0,02 1,73 ±0,02
Стрибок з мюця, м 2,61 ±0,05 2,60 ±0,03 2,58 ±0,06 2,60 ±0,04 2,58 ±0,04 2,59 ±0,02
П'ятикратний стрибок, м 13,05 ±0,23 12,99 ±0,20 12,87 ±0,23 12,93 ±0,30 12,89 ±0,28 12,92 ±0,10
Човниковий бГг 7 по 50 м, с 61,97 ±0,35 61,06 ±0,29 61,50 ±0,30 60,89 ±0,45 61,63 ±0,34 61,41 ±0,17
12-ти хв бГг, м 3171,00 ±18,73 3212,50 ±29,99 3205,00 ±27,54 3177,50 ±28,63 3141,25 ±22,21 3185,45 ±12,04
Так, в груш футболюпв 19-21 рок1в за показ-никами швидк1сних можливостей (бГг на 30 м) лвди-рують нападники (4,10±0,01 с) i центральнi швзахи-сники (4,12±0,02 с). Нападники швидкiсним мож-ливостям достовiрно перевершують центральних захисник1в (р<0,01). Найменшi показники швидко-стi вщзначаються у центральних захисник1в (4,22±0,03 с), у яких цГ показники виявилися досто-вiрно нижче порiвняно з показниками центральних швзахиснишв (р<0,05), крайшх пiвзахисникiв (р<0,05) i нападник1в (р<0,01).
За показником стартово! швидкостi (би- на 15 м з мюця) лiдирують гравцi лiнii нападу (2,37±0,01 с). Нападники за цим показником значно перевер-шують крайнiх захисникiв (р<0,001) та крайшх швзахиснишв (р<0,01).
Показники абсолютно! швидкосп, визначенi в бГговому тестi «бГг на 15 м з ходу», не мають досто-вiрних вiдмiнностей (р>0,05) у футболюпв рiзних iгрових амплуа.
Статистично не розрiзнялися (р>0,05) i показники швидшсно-силових можливостей, зареестро-ванi в тесп «стрибок з мiсця» у футболюпв всiх Гг-рових спецiалiзацiй, хоча вiдзначалося деяке пере-важання центральних захисник1в за цим показником (2,61±0,05 м).
У центральних захиснишв досить високий по-казник швидшсно-силових якостей, що визнача-еться в тесп п'ятикратний стрибок (13,05±0,23 м). Однак даний показник у футболюпв 19-21 рошв рь зних амплуа достовiрно не розрiзнявся.
За показником спещально! швидк1сно!' витри-валостi крайш захисники (61,06±0,29 с) i крайш т-взахисники (60,89±0,45 с) перевершують футболю-тiв iнших амплуа, проте достовiрних вiдмiнностей серед польових гравщв за цим показником вияв-лено не було (р>0,05).
Показник загально! витривалостi, зареестрова-ний в тесп Купера - 12-ти хвилинний би- трохи вище опинився у крайшх захиснишв (3212,50±29,99 м) i центральних швзахиснишв (3205,00±27,54 м). Найменшi показники 12-ти хвилинного бггу були у гравщв лшп нападу - 3141,25±22,21 м. При цьому
у польових гравщв достовiрних вiдмiнностей у да-них показниках не виявлено.
Дослщження виявили достовiрнi вiдмiнностi мгж польовими гравцями лише в показниках швид-к1сних можливостей футболiстiв. Тодi як в iнших показниках, що вгдображають рiвень фiзичноi шдготовленосп футболiстiв 19-21 рок1в, достовiрно значущих вiдмiнностей не спостерiгаеться. Таке положения може бути пояснено тим, що в тренуванш футболюпв 19-21 рошв практично не проводиться диференщювання навантажень для футболюпв рГз-ного црового амплуа нi за обсягом, ш за характером.
Висновки.1. У доступнш науково-методичнiй лiтературi практично вгдсутш дослгдження, як1 мю-тять методичш рекомендацii щодо варiативного ви-користання у тренувальному процесi квалГфжова-них футболюпв протягом рiчного циклу шдготовки рiзних методик високо-iнтенсивного iнтервального треншгу. Також обмаль iнформацi!', стосовно екс-прес-методик вiдновления гравцiв пiсля високих м'язових навантажень впродовж тренувального процесу.
2. Встановлено, що мiж футболюти вiковоi ка-тегорii и-19 та и-21за показниками функцiональ-ного стану значущих вщмшностей не виявлено (р>0,05). Проте статистично достовiрнi вiдмiнностi було виявлено лише за показниками АНАМе Ф<0,05).
3. Аналiз результатiв тестування рiвня прояву фiзичних якостей футболiстiв 19-21 рошв не виявив достовiрнi вщмшносп у структурi фiзичноi пiдго-товленосп мгж польовими гравцями (р>0,05). Таке положення може пояснюватися тим, що в трену-ванш фут6олГстГв 19-21 рок1в практично не проводиться диференщювання навантажень для футболь спв рГзного црового амплуа нГ за обсягом, ш за характером виконання вправ.
4. Таким чином, аналГз основних сторГн спецГ-ально! працездатностГ, фГзично! та функцГонально! шдготовленосп гравцГв 19-21 рок1в ФК «Зоря» дозволив виявити слабкг сторони в кожному з видГв шдготовленосп, обрати перспективнГ стратегГчнГ
напрямки роботи з молодими футболютами - резервом основного складу команди, на наступний макроцикл.
Лггература
1. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практическое приложение. К.: Олимпийская литература, 2004. 808 с.
2. Лисенчук Г. А., Залойло В. В., Журавлев С. А. Особенности физической подготовленности футболистов 15-16 лет как основа для комплексного контроля. Физическое воспитание студентов. Харьков: ХООНОКУ, 2010. № 1. С. 75 - 79.
3. Годик М. А., Скородумова А. П. Комплексный контроль в спортивных играх. М.: Советский спорт, 2010. 330 с.
4. Иорданская Ф. А. Мониторинг физической и функциональной подготовленности футболистов в условиях учебно-тренировочного процесса. М. : Советский спорт, 2013. 180 с.
5. Корягина Ю. В., Блинов В. А., Нопин С. В. Научно-методическое обеспечение сборных команд в спортивных играх. Омск: Изд-во СибГУФК, 2016. 130 с.
6. Вихров К., Догадайло В. Педагогический контроль в процессе тренировки. К.: Научно-методический отдел Федерации футбола Украины, 2000. 66 с.
7. Ежов П. Ф. Оценка тренировочных нагрузок спортсменов высокой квалификации в мини-футболе: учеб. пособие. Малаховка: Изд-во МГАФК, 2006. 85 с.
8. Marques VB, Medeiros TM, de Souza Stigger F, Nakamura FY, Baroni BM. The functional
movement screen (FMS™) in elite young soccer players between 14 and 20 years: composite score, individual-test scores and asymmetries. Int J Sports Phys Ther. 2017 Nov; 12(6):977-985.
9. Baron J., Bieniec A., Swinarew A.S., Gabrys T., Stanula A. Effect of 12-Week Functional Training Intervention on the Speed of Young Footballers. Int J Environ Res Public Health. 2020 Jan; 17(1): 160. doi: 10.3390/ijerph17010160
10. Латогуз С. И. Моделирование функциональной подготовленности футболистов высокой квалификации. Вюник проблем бюлогп i медицини. Полтава: ВГУЗУ «УМСА», 2013. №1. С. 313 - 317.
11. Мартиросов Э., Балучи Р. Морфологические особенности футболистов высокой квалификации разных амплуа. Футбол-Профи. Донецк, 2006. С. 60 - 65.
12. 1щенко В. Багаторiчна динамша фiзичноi тдготовленосп футболюпв команди вищоi' л^и Чемтонату Украти ЦСКА (Кт'в). Теорiя i методика фiзичного виховання i спорту. 2004. №4. С. 69 - 71.
13. Губа В. П., Стула А., Скрипко А. Д. Тестирование и контроль подготовленности футболистов. М.: Спорт, 2016. 168 с.
14. Залойло В. В., Наумец Е. А. Физическая подготовка спортсменов, специализирующихся в мини-футболе. Физическое воспитание студентов. Харьков, 2010. № 5. С. 50 - 53.
15. Слуцкий Л. В. Педагогические и физиологические основания для управления физической подготовкой футболистов. Трибуна футбольного тренера. 2009. №1 (2). С. 52 - 62.
ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТ1В З ВИКОРИСТАННЯМ Ф1ТНЕС-
ТЕХНОЛОГ1Й
Максимова К.В.
Харювсъка державна академiя фьзичног культури,
старший викладач м. Харюв, Украша
FORMATION OF STUDENTS 'HEALTH CULTURE USING FITNESS TECHNOLOGIES
Maksymova K.
Kharkive State Academy of physical Culture, Senior Lecturer
Kharkive, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп розглядаеться проблема формування культури здоров'я студенпв з використанням фггнес-технологш. Доведено ефективнють ролi фггнес -культури як дiевого засобу формування культури здоров'я студенпв рiзних ЗВО. Обгрунтовано впровадження в освггнш процес новоi навальноi дисциплши «Основи фггнес-культури» з метою формування надежного стану здоров'я, покращенню адаитацшних можливос-тей, а також удосконалення фiзичного розвитку студентсь^' молодi з використанням фггаес-технологш.
ABSTRACT
The article considers the problem of forming students' health culture with the use of fitness technologies. The effectiveness of the role of fitness culture as an effective means of forming a health culture of students of different higher educational establishments is proved. The introduction of a new educational discipline "Fundamentals of Fitness Culture" in the educational process in order to form a proper state of health, improvement of adaptive
