CC BY
159ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ФУТБОЛОМ В УМОВАХ СПОРТИВНОГО 1НТЕРНАТУ НА СОМАТИЧНИЙ РОЗВИТОК ХЛОПЧИК1В ТА ЮНАК1В 11-17 РОК1В
Швай О.Д., Чижик В.В., Романюк В.П. Волинський державний ушверситет iMeHi Лей Укра!нки Луцький iнститyт розвитку людини ВМУРоЛ "Укра!на"
Анотацiя. У юних футболюпв в порiвняннi з неспортсменами виявлено бiльш iстотне збiльшення з вжом довжини, маси i площi тiла, iндексy Кетле, обводу грудно! клики, дiаметрy плечей i тазу. Найбiльшi темпи приросту антропометричних показнишв у фyтболiстiв виявлено в 14, 15 i 17 рок1в, у неспортсмешв в 12, 14 i 15 рок1в.
Ключовi слова: соматичний розвиток, морфологiчнi показники, футбол1сти.
Аннотация. Швай А.Д., Чижик В.В., Романюк В.П. Влияние занятий футболом в условиях спортивного интерната на соматическое развитие мальчиков и юношей 11-17 лет. У юных футболистов по сравнению с неспортсменами выявлено более существенное увеличение с возрастом длины, массы и площади тела, индекса Кетле, окружности грудной клетки, диаметра плеч и таза. Наибольшие темпы прироста антропометрических показателей у футболистов выявлены в 14, 15 и 17 лет, у неспортсменов в 12, 14 и 15 лет. Ключевые слова: соматическое развитие, морфологические показатели, футболисты.
Annotation. Shvaj O.D., Chigic V.V., Romanyuk V.P. Influence of occupations by football in requirements of a sports boarding school on somatic development of boys and young men of 11-17 years. At young footballers as compared not to a sportsman more substantial increase is exposed with age of length, mass and area of body, the Katle index, circumferences of thorax, diameter of shoulders and pelvis. Most growth of anthropometric indexes rates at footballers are exposed in 14, 15 and 17 years, in not a sportsman in 12, 14 and 15 years. Keywords: somatic development, morphological indexes, footballers.
Вступ.
В останш десятирiччя набувае актуальносп питання впливу спорту на фiзичний розвиток юних спортсмешв [5, 7]. На ввдмшу вш дорослих у дггей поняття '^зичний розвиток" може служити критерiем правильносп !хнього росту i розвитку. Фiзичний розвиток дней свщчить про фiзiологiчнi процеси, яш ввдбуваються в органiзмi на рiзних етапах онтогенезу [3]. Процеси росту i фiзичного розвитку людини характеризують тотальш розмiри тiла [1, 5]. До тотальних розмiрiв належать довжина i маса тiла, а також окрyжнiсть грудно! кл1тки. 1х оцiнка, особливо в дитячому i пiдлiтковомy вiцi, дае ряд додаткових, а iнодi й основних дiагностичних i диференцiйно дiагностичних ознак.
У спорт тотальнi розмiри тiла е одшею з умов досягнення максимального результату та одним з основних критерив спортивного ввдбору. Будучи одним з критерив оцiнки стану здоров'я фiзичний розвиток ввдображае змiни як ввдбуваються в соцiальних, економiчних, еколопчних, i гiгiенiчних умовах життя дней i пiдлiткiв [6, 12]. Вивчення фiзичного розвитку дiтей i шдлптав, що систематично займаються спортом мае велике значення тому, що дозволяе вирiшyвати питання спортивного вiдборy, здшснювати контроль за розвитком органiзмy, обсягом та штенсившстю навантажень. Однак, фiзичний розвиток школярiв, що займаються футболом в умовах спещал1зованих спортивних штернапв на сьогоднi вивчений не достатньо.
В плат нашого вивчення нас щкавило наскiльки заняття футболом сприяють соматичному розвитку, який традицiйно вивчаються з метою дiагностики здоров'я, фiзичного розвитку та працездатностi.
Робота виконана за планом НДР Волинського державного ушверситету iменi Лесi Укра!нки.
Формулювання цiлей роботи.
Мета роботи - проаналiзyвати вплив занять футболом в умовах спортивного штернату на соматичний розвиток хлопчишв та юнак1в 11-17 рошв.
Методи та оргашзацгя дослгдження. Обстежено 914 практично здорових хлопчишв вжом 11-17 рошв, з них 730 учшв загальноосви'шх шшл Луцька, що займалися фiзичною культурою за традицшною програмою фiзичного виховання та 184 фyтболiстiв, як1 навчаються у спортивному iнтернатi Фемiда-Iнтер. Фiзичний розвиток визначали за загальноприйнятими основними антропоморфолопчними критерiями, використовуючи метод генералiзованого спостереження i метод перцентильного анал1зу. Визначали так1 показники фiзичного розвитку - довжина тша, маса тша, iндекс Кетле (маса тiла,г/рiст,см), окружшсть грудно! клiтки, акромiальний (плечовий) дiаметр, вертлюжний дiаметр. Площу поверхнi тша визначали за формулою: площа тша = 0,02 х маса тша (кг) + 0,4.
Результати дослвджень та ix обговорення.
Аналiз довжини тша показав, що з вшом вона зб№шуеться як у нетренованих школярiв так i у юних спортсмешв, що займаються футболом. Статистично значимi прирости у спортсменiв вiдмiчали в 12, 13, 14, 15 i 17 рок1в, у нетренованих - в 12, 13, 14, 15 i 16 рошв (рис. 1). Загальний прирют довжини тша з 11 до 17 рошв у футболкпв становив 40,4 см (28,9 %), у нетренованих - 35,5 см (25,4 %).
Зб№шення довжини тша з вшом вшбувалось нерiвномiрно. У футболюпв спостерiгалось три перюди iнтенсивного приросту - з 11 до 12 рошв (4,9 %), з 13 до 14 рошв (5,9 %) i з 14 до 15 рошв (7,5 %). В iншi вiковi перюди темпи приросту були меншими - 1,3 % з 15 до 16 рошв та 3,0 % з 16 до 17 рошв.
У нетренованих виявлена подiбна тенденщя вжово! динамiки довжини тша. Перюди найб№шого приросту вiдмiчали з 11 до 12 рошв (5,8 %), з 13 до 14 рошв (6,0 %) i з 14 до 15 рошв (4,3 %). Менш
iнтенсивними темпи зpостaння 6ули з 15 до 16 та з 16 до 17 pокiв - 1,9 i 1,4 % ввдповвдно. Слад ввдмггити, що коефiцieнт вapiaцiï y вж вiковиx гpyпax не пеpевищyвaв 6,3 %, що вкaзye на високу одноpiднiсть вибipки.
св
Ч
• IP
ce X
190
180
170
160
«
Ä 150
140
130
h rh
гЗ
ri
•.- . - —
11
12
13
14
15
16
17
□ Футболюти В Неспоpтсмени
Рис. 1. BiKoea динамка розвитку довжини тша у юних фyтболiстiв
1.Д. Глaзиpiним [2] вiдмiчено пpиpiст довжини тiлa в споpтсменiв-легкоaтлетiв за пеpiод з 11 до 17 pокiв на 39,1 см (28,2 %), а також наявнють iдентичниx пеpiодiв iнтенсивного зpостaння з 13 до 14 та з 14 до 15 pокiв. Однак, слщ звеpнyти увагу на меншi виxiднi та кiнцевi показники pостy зapеeстpовaнi даним aвтоpом - в 11 pокiв 138,6 см, в 17 pокiв - 177,7 см.
Ввдмггамо, що нами не виявлено статистично значимо1' piзницi мгж показниками довжини тiлa у школяpiв до 17 pокiв, в данш вiковiй гpyпi бiльший piст мали фyтболiсти (Р<0,01).
Отpимaнi нами даш для юниx фyтболiстiв не узгоджуються з даними А.Я. Соколова та Л.1. Гpечкiноï [9], як1 обстежили 2913 чоловiк (з ниx 1707 споpтсмени) вiком вiд 10 до 19 pокiв. В циx дослiдженняx в 11-ти piчниx споpтсменiв сеpеднiй piст становив 145,6±0,65 см i у неспоpтсменiв 145,7±0,58 см, у 17-ти piчниx ввдповвдно 175,4±0,77 та 176,6±1,14 см. I в iншиx вшовга гpyпax aвтоpи вiдмiчaли меншi показники зpостy у споpтсменiв. Ретapдaцiю зpостy у споpтсменiв важко пояснювати, тому що aвтоpи не пpиводягь дант нi щодо ïx спецiaлiзaцiï, адже в pядi видiв споpтy вде цiлеспpямовaний вiдбip низькоpослиx, аш щодо об'eмiв фiзичниx навантажень чим можна було б пояснити зниження pостy внаслвдок споpтивноï гiпеpкiнезiï.
Слiд зазначити, що стосовно питания впливу занять споpтом на pостовi пpоцеси школяpiв думки вчениx зводяться до наступного. До цього часу однозначно не доведено зб№шення дефiнiтивниx показник1в pостy в зв'язку з заняттями споpтом. A.B. Чоговадзе [10] вважае, що б№ш високий piст пpи зaняттяx окpемими видами споpтy являеться pезyльтaтом спецiaльного вiдбоpy. Б.А. Никитюк [5] зазначае, що навантаження нaдмipноï iитенсивностi пеpешкоджaють ноpмaльномy pостy к1сток у юнт фyтболiстiв. Навчально-т^енувальна дiяльнiсть в даному видi споpтy потpебyе велика енеpгетичниx затрат. 1стотно, що в yмовax такого жоpсткого pежимy виникае висока на^ужен^ть меxaнiзмiв енеpгопостaчaния, щ>и цьому гоpмони i бiлки пеpеключaються з pостовиx на енеpгетичнi ^овдси, i в pезyльтaтi знижуються темпи статевого i соматичного pозвиткy [11].
Отpимaнi нами pезyльтaти не зaпеpечyють висyнyтi окpемими дослвдниками [5] положення, що вплив споpтивноï гiпеpкiнезiï на фiзiологiю pостy i гapмонiйнiсть pозвиткy може бути в одному випадку нейт^альним, в iншомy - pостостимyлюючим або pостогaльмyючим.
Маса тiлa генетично менш детеpмiновaнa, шж його довжина i бiльшою мipою залежить вщ конкpетниx умов життя. Цим визначаються бiльш шиpокi меж1 ïï внyтpiшньоï i мiжгpyповоï мiнливостi. Вивчення маси тша показало ïï збiльшения з вжом у xлопчикiв-споpтсменiв i нетpеновaниx (pис. 2). Статистично значимими збшьшення у юниx фyтболiстiв були в 13, 14, 15 i 17 pокiв. У школяpiв, як1 не займалися споpтом, достовipнi пpиpости виявлено в 12, 13, 14, 15 i 17 pокiв.
^и загальному збiльшеннi маси тiлa у юнт фyтболiстiв за пеpiод з 11 до 17 pокiв на 37,4 кг (110 %), нaйбiльшi ^^ости вiдмiчaлися у вiцi 14 (16,5 %), 15 (30,5 %) i 17 (15,7 %) pокiв, тодi як у неспоpтсменiв загальний ^^iCT маси тiлa за пеpiод з 11 до 17 pокiв становив 27,3 кг (92 %). Нaйбiльшi ^^ости даного показника у нетpеновaниx школяpiв вiдмiчaлися в 12 (14,1 %), 14 (19,0 %) i 15 (15,2 %) pокiв.
Зазначимо, що пеpiоди штенсивного збiльшения маси тша юнт фyтболiстiв 13-15 pокiв ствпадають з наявними в лiтеpaтypi даними споpтсменiв-легкоaтлетiв [2].
80 ^ 70 ^ 60 ■ g 50 S 40 I 30 20 10
***
11 12 13 14 15 16 17
BiK
□ Футболiсти S Неспортсмени
Рис. 2. BiKoea динамка розвитку маси тша у юних футболiстiв
В результат! наших дослвджень встановлено, що в 15 i 17 рошв футболюти мали бшьш1 показники маси тша в пор!внянш з нетренованими однолитами при Р<0,05-0,001. Под!бна тенденция виявлена i шшими дослшниками [11].
Зручною характеристикою ваго-ростових сшввшношень е шдекс Кетле: загальна маса тша (г)/рют (см). У молодшому школьному вщ у хлопщв i д!вчат цей показник приблизно однаковий i коливаеться ввд 180 до 260 г/см. Значне перевищення верхньо! меж1 свщчить про надлишок маси тiла, величина менше нижньо! межi вказуе на недостачу. У середньому школьному вщ iндекс Кетле коливаеться вш 220 до 360 г/см. У дiвчат вш дещо вищий, шж у хлопщв. У старших школяр!в цей iндекс коливаеться вш 325 до 400 г/см [8].
Аналiз iндексу Кетле (г/см) показав його зростання з вжом як у юних футболюпв, так i в нетренованих школяр!в (рис. 3). Вивчення результапв дослiджень дало змогу виявити темпи приросту ваго-ростового спiввiдношення у школяр!в. Так, у неспортсмешв достов!рш прирости iндексу Кетле виявлеш в 12 (6,8 %), 13 (6,4 %), 14 (12,1 %), 15 (10,7 %) i 17 рошв (7,5 %) при Р<0,001, тод! як у спортсмешв статистично зшчим! прирости спостерк-ались лише в 14 (9,0 % - Р<0,05), 15 (22,5 % - Р<0,001) та 17 рошв (12,5 % - Р<0,001). Найбшьше зб№шення даного показника у футболюпв вiдмiчалось в 15 та 17 рошв. У школяр!в, як1 не займались спортом, найбiльше збiльшення iндексу виявлено в 14 та 15 рошв. За перюд з 11 до 17 рошв показник iндексу Кетле зрю у футболюпв на 62,3 %, у неспортсмешв - на 54,8 %.
„450
1=400
<S
[3350 Ы
о 300 w
Л250 200
ri-
ll 12 13 □ Футболюти
14 Вш
15 16 17 В Неспортсмени
* * *
**
Рис. 3. BiKoea динaмiкa показника тдексу Кетле у юних футбoлiстiв
Спостерталась ввдсутшсть достов!рно! р!знищ показник1в iндексу Кетле м!ж футболiстами та неспортсменами до 15 рошв. В 15, 16 та 17 рошв хлопщ-футболюти мали значимо кращi величини. Статистичш данi свiдчать, що достов!рнють р!знищ з вшом поступово збiльшувалась з Р<0,05 в 15-р!чних до Р<0,001 в 17-р!ЧНИХ.
Оцiнка р!вня Ф!зичного розвитку за iндексом Кетле показала, що хлопчики-футболюти 11-13 рошв мали Ф!зичний розвиток нижче середнього, в 14-16 рошв середнш та в 17 рошв вище середнього ввдповшно до даних, наведених Т.Ю. Круцевич [4].
Аналiзуючи отриманi результати дослщжень окружносп грудно! клики (ОГК) встановлено, що з вшэм вона зростае у вйх обстежуваних школяр!в (рис. 4). По збшьшення спортивного стажу ОГК зростае бшьш прогресивно, подiбна тенденция впливу занять спортом на ОГК виявлена дослвдженнями А.В. Шаханово! [11].
95 90 s 85 « 80 К 75 О 70 65 60 55
11 12 13 □ Футболюти
14 15 16 BiK
□ Неспортсмени
17
Рис. 4. BiKoea динамка розвитку окружностi грудно'1 клтки у юних футболiстiв
Встановлено, що вшовий прирют ОГК у хлопчишв-неспортсмешв був бшьш pîbhomîphhm в порiвняннi з футболiстами. Достовiрнi прирости ОГК у футболюпв вiдмiчено в 14 (6,2 % - Р<0,05), 15 (13,2 % - Р<0,001) i 17 рок1в (8,3 % - Р<0,001). У нетренованих школярiв так прирости виявлено в 12 (2,2 % - Р<0,01), 13 (3,5 % -Р<0,001), 14 (4,5 % - Р<0,001), 15 (5,4 % - Р<0,001) i 16 рошв (3,0 % - Р<0,05). Найбiльше збiльшення ОГК у юних спортсмешв вiдмiчалось в 15 та 17 рошв, у школярiв, як не займались спортом, в 14 та 15 рошв. З 11 до 17 рошв ОГК збтшилась у футболюпв на 22,8 см (33,3 %), у нетренованих школярiв - на 14,3 см (21,4 %). Стд зазначити, що коефщент варiацiï у вах вiкових групах не перевищував 9,3 %.
Зазначимо, що ОГК футболюпв у порiвняннi з нетренованими школярами була бшьшою в 15 (Р<0,001), 16 (Р<0,01) та 17 рок1в (Р<0,001).
Одним з важливих морфологiчних показник1в, який в найбiльшiй Mipi корелюе з основним обмшом i використовуеться для його розрахунку, е площа тша. Вивчення вiковоï динамiки площi тша показало, що вона збшьшуеться з вжом у хлопчиков обох груп (рис. 5).
1 1
, 1 s 1 Î1.
f= 1. CÖ !
В1 Оо 1
п
с
90 80 70 60 50 40 30 20 10 00 90 80
■m
гЬ
*
—
в 1 Ь= —
■
rt
1*1
11
12
13
□ Футболiсти
14 В1к
15
16
17
□ Неспортсмени
Рис. 5. BiKoei oсoбливoстi динамки показника плoщi тша у юних футбoлiстiв
*
Достовiрними вiковi зб№шення у спортсменiв були в 13, 14, 15 i 17 рошв. У нетренованих школярiв статистично значимi зб№шення спостерiгалися в 12, 13, 14, 15 i 17 рошв.
Найбшьше збшьшення площi тiла у футболюпв вiдмiчено у 15 рошв - 21,1 %. О^м того, значний прирют виявлено i в 17 рошв - 12,3 %. У хлопчишв-неспортсмешв найбшьший прирют площi тша спостер^ався в 14 рошв - 13,1 %. Перюди штенсивного збiльшення площi тiла спiвпадають з найбiльш iнтенсивним збiльшенням довжини тiла у дтгей. За перiод з 11 до 17 рошв площа тша юних футболюпв зросла на 0,85 м2 (86,7 %), тодi як у неспортсмешв всього на 0,61 м2 (58,1 %).
Дослiдженнями встановлено, що середш показники площi тiла були б№шими у нетренованих дiтей в 12 рошв (Р<0,05). У хлопчишв-футболюпв бiльшi показники вiдмiчали в 15 (Р<0,05) та 17 (Р<0,001) рошв. В останнш вiковiй групi у футболюпв спортивного iнтернату площа тша дорiвнювала 1,83 м2, а в хлопчишв, як1 не займалися спортом - 1,66 м2.
Для повно1 характеристики впливу занять футболом на фiзичний розвиток школярiв ми вивчали вiкову динамiку акромiального (плечового) i трохантенного (тазового) дiаметра футболiстiв та нетренованих хлопчишв, як можливi потенцшш критерiï спортивного ввдбору. Дослiдження показали, що дiаметр плечей збiльшуеться з вжом у школярiв обох обстежених груп (рис. 6). Статистично значимi збшьшення дiаметра
плечей у футболiстiв спостертали в 13 (Р<0,01), 14 (Р<0,05), 15 (Р<0,001) i 17 (Р<0,01) рок1в, у неспортсмешв в 13 (Р<0,001), 14 (Р<0,001), 15 (Р<0,001), 16 (Р<0,001) i 17 (Р<0,01) рок1в.
45
5! о
« 40 р
о
н * 35
■¿^30 25
11 12 13 14 15 16 17
35
30
25
20
Вiк
11 12 13 14 15 16 17
□ Футболiсти В Неспортсмени
Рис. 6. Вiкова динамка розвитку дiаметрiв плечей i тазу у юних футболiстiв
Перюдами найбшьш iнтенсивного збiльшення дiаметру плечей в нетренованих хлопчиков е вiк 14 рок1в -5,1 %, у футболюпв спортивного штернату - вiк 15 рок1в - 12,0 %. Щодо вих1дного рiвня, то бiльший прирiст показника дiаметру плечей виявлено у футболiстiв. У хлопчишв дано! групи вiн зб№шився з 11 до 17 рошв на 32,8 %, у школярiв-неспортсменiв - на 22,4 %. Зазначимо, що збiльшення дiаметру плечей з вшом у дiтей iз загальноосвиньо! школи вiдбувалося бiльш рiвномiрно в порiвняннi з футболiстами спортивного штернату.
Ввдмггимо, що в 11 рошв б№ший дiаметр плечей був у нетренованих школярiв (Р<0,01), а з 15 до 17 рошв у юних футболiстiв. В 15 - Р<0,001, в 16 - Р<0,05 i в 17 рок1в - Р<0,01 вiдповiдно.
Дослiдження показали, що з вжом дiаметр тазу збшьшуеться у хлопчикiв обох груп (рис. 6). Статистично значимi збiльшення показника в неспортсмешв виявлено у 12, 13, 14, 15 i 16 рошв, тодi як у футболюпв достовiрнi прирости спостерiгались лише в 12, 13 i 15 рошв.
Найбшьший темп приросту дiаметру тазу у хлопщв-футболюпв вiдмiчено у вщ 15 рок1в - 7,9 % (Р<0,01), у школярiв, як1 спортом не займались, iнтенсивне збiльшення дiаметру тазу спостерiгалось у 14 рошв - 8,6 % (Р<0,001). За перюд з 11 до 17 рошв дiаметр тазу у юних футболюпв збiльшився на 30,2 %, у нетренованих - на 26,1 %.
Статистичний аналiз розвитку дiаметру тазу виявив бiльшi величини у нетренованих школярiв тiльки в 11 рошв (Р<0,05). В iнших вжових групах значимо! рiзницi мiж показниками футболiстiв та неспортсменiв не виявлено.
Виявлеш особливостi динамiки фiзичного розвитку дають пiдставу погодитися з концепцiею висунутою 1.Д. Глазирiним [2], що гетерохроннють фiзичного розвитку слiд враховувати при спортивному ввдбор^ адже природний бурхливий розвиток певно! системи органiзму можна прийняти за талант для того чи шшого виду спортивно! дiяльностi. Висновки.
Дослiдження соматичного розвитку юних футболюпв, як1 навчаються у спортивному штернап, дозволило виявити в них ряд вжових особливостей в порiвняннi з нетренованими однолiтками. З 11 до 17 рошв у футболюпв в порiвняннi з неспортсменами вiдмiчено бiльш суттеве збiльшення довжини, маси i площi тiла, iндексу Кетле, обводу грудно! клiтки, дiаметра плечей i тазу, жирового, к1сткового i м'язового компонентiв складу тiла. Найбiльшi темпи приросту антропометричних показник1в у юних футболюпв виявлено в 14, 15 i 17 рок1в, у школярiв як1 не займалися спортом в 12, 14 i 15 рошв. До 15 рошв за показниками iндексу Кетле нетреноваш хлопчики дещо переважали сво!х ровесников футболюпв, а в 15, 16 i 17 рок1в спортсмени мають достовiрно кращi величини ваго-ростового спiввiдношення.
Подальшi дослiдження в даному напрямку можуть проводитись з питань вивчення функцюнально! шдготовленосп школярiв в умовах додаткового уроку футболу.
Лиература
1. Бунак В.В. Закономерности относительного роста как основного фактора формообразования в позднем (постэмбриональном) онтогенезе // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1961. - Т. 40. - Вып. 2. -С. 3-16.
2. Глазирш 1.Д. Вплив показнишв морфофункцюнального розвитку на становления прудкосп тдлгтшв та юнашв // Вюник Черкаського ушверситету: серiя бiологiчнi науки. - Черкаси, - 2002. -№ 39. - С. 30-33.
3. Квашнiна Л.В. Новi пiдходи до оцiнки стану здоров'я i дiагностики раннiх його порушень у дiтей школьного вiку: Автореф. дис. ... док. мед.наук. - К., 2000. — 37 с.
4. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания / Учебн. пособие для студ. - К.: Олимпийская литература, 1999. - 232 с.
5. Никитюк Б.А. Морфологические основы адаптации организма к мышечной деятельности: Ежекварт.науч.сб. "Новости спорт.и мед. Антропологии".-М.-1990.-С.40-58.
6. Осотова В.П. Особенности физического и полового развития школьников с различным профилем обучения //Гигиена и санитария. - 1998. - № 1. - С.44-46.
7. Поворознюк В.В., Вовк И.Б., Орлик Т.В., Клочко Э.Д., Абабкова Г.Н. Костная ткань у девочек и подростков. Связь с половым и физическим развитием // Вюник Асощацд акушерiв-гiнекологiв Украши. -2000. - № 2(7). - Ч.1. - С.88-95.
8. Серпенко Л.П. Тестування рухових здiбностей школярiв. - К.: Олiмпiйська лтгература, 2001. - 439 с.
9. Соколов А.Я., Гречкина Л.И. Физическое развитие и состояние сердечно-сосудистой системы у молодых людей в зависимости от уровня двигательной активности //Гиг. и сан. - 2004. - №4. - С. 63-65.
10. Чоговадзе А.В., Бахрах Н.И., Дорохов Р.Н. Влияние систематических занятий спортом на опорно-двигательный аппарат юных спортсменов // Детская спортивная медицина / Под ред. С.Б. Тихвинского, С.В. Хрущева. - Руководство для врачей. -2-е изд. - М., 1991. - С. 92-98.
11. Шаханова А.В. Влияние расширенного двигательного режима на онтогенетическое развитие и физическую подготовленность детей и подростков: Афтореф. дис. ... докт. биол. наук - М., 1998. - 50 с.
12. Ямпольская Ю.А. Тенденции физического развития девочек Москвы в последние два десятилетия и их прогноз на ближайшие годы // Гигиена и санитария. - 1986. - №9. - С. 24-28.
Надшшла до редакци 16.11.2006р.
