CC BY
35
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 613.955:616-071.3:[376:796] DOI: 10.22141/2224-0551.13.3.2018.132904
Няньковський С.Л., Пластунова О.Б.
Льв'вський нацюнальний медичний унверситет¡м. Данила Галицького, м. Льв'в, Укра/на
¿Ль. ■ w ■
Фiзичнии розвиток юних спортсмеыв — вихованцiв училища фiзичноT культури
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(3):248-255. doi: 10.22141/2224-0551.13.3.2018.132904
Резюме. Актуальтсть. Особливост1 ф1зичногорозвитку юних спортсмешв — вихованщвучилищ ф1зич-но'1 культури залишаються недостатньо вивченими. Мета. Пор1вняльна оцтка фЬзичногорозвитку юних спортсмешв i школяр1в Украти залежно вгд стат1 та вку. Матерiали та методи. Вивчет та порвнят
з «Критерiями оцтки фiзичного розвитку дтей шкльного вку» Украти антропометричт показники фiзичного розвитку 1188учшв училища фiзичноi культури (777хлопав i 411 дiвчат) вком 12—17ротв. Результати. Показники фiзичного розвитку спортсмешв-хлопщв вищi, шж у школярiв, практично то-тожт у спортсменок i школярок i у спортсмешв-хлопщв на вiдмiну вгд дiвчат, тотально зростають з вком. Висновки. Ют спортсмени характеризуються домтуванням середнього та вищих градацш зрос-ту, 12-, 15-, 17-рiчнiхлопц та 17рчт дiвчата — биьшою частотою гармоншногорозвитку, старшi за вжом — схильшстю до надмiрного, молодшi — до недостатнього фiзичного розвитку. Ключовi слова: дти-спортсмени; фiзичний розвиток
Вступ
Властива сучасному дитячо-юнацькому спорту iнтенсифiкацiя навчально-тренувального процесу, спрямована на досягнення високих спортивних результата, призводить до збшьшення навантажень на дитячий оргашзм i може спричинити виник-нення в юних спортсмешв метаболiчних, морфо-функцюнальних порушень, донозолопчних сташв i захворювань [1, 2]. Однак порiвняльний ан^з фiзичного розвитку юних спортсмешв i школярiв Украши залежно вщ стат та вжу в лiтературi практично вщсутнш.
Мета дослвдження — провести порiвняльну ощн-ку фiзичного розвитку юних спортсмешв i школярiв Украши залежно вщ стат та вжу.
Матерiали та методи
Фiзичний розвиток 1188 учнiв училища-штер-нату фiзичноï культури (777 хлопшв i 411 дiвчат) вiком 12—17 роюв дослiджували за показниками зросту (ЗР), маси тша (МТ) й обводу грудноï клгг-ки (ОГК) загальноприйнятими антропометрич-
ними методами [3] з подальшим розрахунком за допомогою програми Microsoft Excel середньоï арифметичноï (М), середньоквадратичного вщ-хилення (ст) i похибки середньоï арифметичноï (m) для кожноï статево-вiковоï групи учшв [4]. Фор-мування груп учшв здшснювали згiдно з принципами вжового групування з iнтервалом один рж i вiдхиленням в обвдв сторони у 6 мiсяцiв. Оцш-ку фiзичного розвитку кожного учня виконано за «Критерiями оцiнки фiзичного розвитку дiтей шкiльного вжу», затвердженими наказом МОЗ Украши № 802 вщ 13.09.2013 р. (шкали регресп ЗР iз МТ i ОГК) [3]. 1ндиввдуальш оцiнки узагальню-вали (у ввдсотках) для кожноï статево-вiковоï групи. Похибки вiдносних показниюв розраховували за формулою (1):
mp = V Р(100 - p)/n, (1)
де p — вщповщний показник; n — чисельнiсть ви-бiрки. Вiрогiднiсть рiзницi абсолютних i вщносних показникiв оцiнювали за крш^ем Стьюдента [4].
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» (Zdorov'e rebenka), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Няньковський Серий Леонщович, доктор медичних наук, професор, зав1дувач кафедри пед1атри № 1, Львшський нац1ональний медичний ушверситет ¡мен1 Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Льв1в, 79010, УкраТна; e-mail: [email protected]; контактний тел.: + 380322917851
For correspondence: Serhiy Nyankovskyy, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatrics 1, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: + 380322917851
Результати
Середш величини ЗР хлопцiв-спортсменiв уих вiкових груп були вiрогiдно вищими за вiдповiднi стандартнi показники хлопцiв-школярiв Украши на 3,8—6,5 см, МТ — на 3,0—8,2 кг (о^м 13^ч-них), ОГК — на 2,0—6,7 см (табл. 1). Нашстотш-ше перевищували стандарти МТ i ОГК 16-рiчнi спортсмени, якi за перевищенням стандартiв ЗР (5,7 см) поступалися лише 12^чним. Менш ю-тотним перевищенням стандартiв ЗР, МТ i ОГК (на 4,8 см, 5,8 кг i 5,2 см вщповщно) вiдзначалися 17-рiчнi спортсмени, найменшим перевищенням стандартiв ЗР — 14^чш, МТ — 15-рiчнi, ОГК — 13^чш спортсмени-хлопцi.
Середнi антропометричнi показники спортсменок значно рщше та менш виражено перевищували стандарти фiзичного розвитку школярок Украши (табл. 1). Зокрема, вiрогiдне перевищення вжових стандартiв ЗР на 1,7—3,2 см спостерталося у 13—16-рiчних спортсменок, стандарпв ОГК на 2,2 i 3,3 см — у 15- i 17^чних. Вщхилення вiд стандартiв середшх показникiв ЗР i ОГК дiвчат iнших вiкових
груп i МТ спортсменок уах вiкових груп виявилися невiрогiдними.
Вищими, н1ж у школярiв, були також макси-мальнi величини ЗР, МТ i ОГК спортсмешв-хлопщв (на 10—19 см, 4—34 кг i 1—18 см) i ЗР спортсменок уах вiкових груп (на 6—11 см), МТ 13—15^чних (на 6—7 кг) i ОГК 13—17^чних спортсменок (на 2—12 см). Проте вищ^ н1ж у школярiв, мшмаль-нi величини ЗР, МТ i ОГК зареeстрованi лише у 12^чних спортсменiв-хлопцiв (на 8 см, 8 кг i 6 см) i дiвчат (на 9 см, 2 кг i 6 см), ОГК — у 14—17^чних хлопцiв i 17-рiчних дiвчат (на 1—3 см). Максимальш та мiнiмальнi величини цих показниюв у iнших ста-тево-вжових групах спортсменiв порiвняно зi школярами були нижчими або зб1жними (табл. 1).
За основними показниками фiзичного розвитку 12—13-рiчнi спортсмени-хлопцi не вiдрiзнялися вщ спортсменок на вщмшу вiд школярiв-хлопцiв, ЗР i МТ яких у 12 рокiв i ОГК у 13 рокiв виявилися вь рогiдно нижчими, н1ж у школярок, на 2,2 см, 3,1 кг i 2,6 см вщповщно. Спортсмени-хлопщ вiком 14 ро-юв уже переважали над спортсменками за ЗР, МТ i
Таблиця 1. Середш величини (М ± т) i дапазони коливань (Мт+Мах) основних показниюв ф1зичного розвитку юних спортсменв i школяр1в Укра/ни залежно вд стат та вку
Вт, ромв Юш спортсмени Школярi Укра!ни
п Зргст (см), М ± т (Мш+Мах) Маса тта (кг), М ± т (Мin+Маx) Обвiд грудно! клггки (см), М ± т (Мш+Мах) Зрiст (см), М ± т (Мin+Мax) Маса лла (кг), М ± т (Мш+Мах) Обвщ грудно! клiтки (см), М ± т (Мin+Мax)
Хлопц
12 29 159,4 ± 1,51 (147+187) 44,8 ± 1Д1 (36+64) 74,8 ± 0,8г (68+86) 152,9 ± 0,63 (139+167) 41,0 ± 0,63 (28+60) 72,8 ± 0,4 (62+85)
13 115 163,3 ± 0,91 2 (143+193) 49,1 ± 0,92 (32+90) 78,7 ± 0,71 2 (64+104) 158,6 ± 0,72 (143+171) 47,8 ± 0,62 (35+62) 75,7 ± 0,52' 3 (68+86)
14 175 169,4 ± 0,81, 2' 3 (139+196) 55,7 ± 0,91, 2' 3 (34+91) 83,2 ± 0,61' 2' 3 (70+104) 165,6 ± 0,62' 3 (154+178) 52,6 ± 0,72' 3 (38+71) 78,2 ± 0,52' 3 (69+90)
15 194 175,3 ± 0,71 2' 3 (140+198) 62,5 ± 0,81' 2' 3 (35+98) 87,9 ± 0,61' 2' 3 (73+110) 171,2 ± 0,52' 3 (159+179) 59,5 ± 0,82' 3 (41+77) 84,2 ± 0,62' 3 (70+95)
16 165 179,0 ± 06 2' 3 (145+198) 67,2 ± 0,81' 2' 3 (42+102) 91,4 ± 0,51 2 3 (75+107) 173,3 ± 0,62' 3 (160+187) 59,0 ± 0,93 (46+79) 84,7 ± 0,5 (74+96)
17 99 180,5 ± 0,71, 3 (152+200) 69,3 ± 0,91, 3 (46+115) 93,9 ± 0,71 2 3 (78+115) 175,7 ± 0,62' 3 (164+190) 63,5 ± 0,82' 3 (48+81) 88,7 ± 0,72' 3 (75+99)
Д/'вчата
12 12 158,8 ± 2,3 (149+175) 43,2 ± 2,4 (31+60) 74,1 ± 1,2 (68+82) 155,1 ± 0,6 (140+168) 44,1 ± 0,6 (29+60) 73,1 ± 0,5 (62+84)
13 56 163,3 ± 1,0! (143+180) 48,9 ± 1,12 (32+68) 78,4 ± 0,82 (66+93) 160,1 ± 0,62 (142+174) 48,8 ± 0,62 (32+62) 78,3 ± 0,52 (68+89)
14 92 164,6 ± 0,7г (146+184) 52,2 ± 0,82 (35+70) 81,3 ± 0,72 (67+103) 162,0 ± 0,42 (151+175) 50,5 ± 0,42 (39+64) 79,8 ± 0,42 (70+91)
15 112 165,4 ± 0,6! (149+189) 53,7 ± 0,7 (38+73) 83,2 ± 06 2 (70+97) 163,4 ± 0,52 (152,5+178) 52,3 ± 0,62 (39+66) 81,0 ± 0,42 (72+92)
16 85 166,9 ± 0,7г (153+189) 55,4 ± 0,7 (43+76) 85,3 ± 0,62 (73+98) 165,2 ± 0,52 (155+179) 55,3 ± 0,62 (43+77) 84,4 ± 0,42 (73+93)
17 54 165,0 ± 2,0 (153+190) 55,9 ± 1,0 (45+70) 86,3 ± 0,6! (77+97) 167,0 ± 0,52 (160+180) 54,0 ± 0,6 (45+79) 83,0 ± 0,52 (74+95)
Примтки: р1зниця в1рогщна (0,001 > р < 0,05) пор1вняно з вщповщним показником:1 — школяр1в цього в1ку;2 — попередньо/ в1ково/ групи;3 — д1вчат цього в'1ку.
ОГК на 4,8 см, 3,5 кг i 1,9 см (школярi цього вжу пе-ревищували школярок за ЗР лише на 3,6 кг, МТ на 2,1 кг i поступалися школяркам за ОГК на 1,6 см). Перевага спортсмешв-хлопщв старших вжових груп над спортсменками за показниками фiзично-го розвитку прогресувала з вiком, сягала у 17^чних за ЗР 15,5 см, МТ 13,4 кг, ОГК 7,6 см i в кожному вщ була бшьшою, н1ж у школярiв, зокрема 17^чш школярi перевищували школярок за ЗР, МТ i ОГК лише на 8,7 см; 9,5 кг i 5,7 см (табл. 1).
Середш антропометричт показники хлопщв-спортсмешв i школярiв, зазвичай, вiрогiдно збшь-шувалися з вiком. Однак на xni вiрогiдного щорiч-ного зростання середнього ЗР 13—17-рiчних, МТ i ОГК 13—16-рiчних школярок (у 17^чних МТ нею-
тотно, а ОГК вiрогiдно зменшувалися) спортсменки вiдзначалися в1рогщним збiльшенням ЗР i ОГК у 13—16 роюв i МТ лише у 13—14 роюв (табл. 1, рис. 1).
Середньорiчнi абсолютнi прирости уск показ-никiв фiзичного розвитку, визначеш за даними табл. 1, виявилися найбшьшими у 14—15-рiчних спортсмешв-хлопщв i 13-рiчних спортсменок, най-меншими — у 17-рiчних спортсменiв i спортсменок (табл. 2). У школярiв-хлопцiв найбшьший прирiст ЗР спостерiгався у 14 роюв, МТ — у 13 i 15 роюв, ОГК — у 15 роюв, найменший прирiст усiх антро-пометричних показникiв — у 16 роюв. У школярок найбiльший прирют уск показникiв рееструвався у 13 роюв, найменший прирiст ЗР — у 15 роюв, МТ i ОГК — у 17 роюв. Прирiст усiх показникiв 13^ч-
BiK, pOKiB Юш спортсмени Школярi Укра!ни
3picT (см) Маса тта (кг) Обвщ грудно! клггки (см) Зрicт (см) Маса тiла (кг) Обвiд грудно! клiтки (см)
Хлопц
13 3,9! 4,3! 3,9! 5,71 6,8! 2,9г
14 6Д1 6,6г 4,5г 7,0г 4,8г 2,5!
15 5,9г 6,8г 4,7! 5,6г 6,9г 6,0!
16 3J1 4,71 3,5! 2Д1 -0,5 0,5
17 1,5 2,1 2,5г 2,4г 4,5г 4,0!
Д/'вчата
13 4,5 5,71 4,3! 5,0! 4,71 5,2г
14 1,3 3,3! 2,9! 1,91 1,71 1,51
15 0,8 1,5 1,9г 1,4г 1,8г 1,2!
16 1,5 1,7 2Д1 1,81 3,0! 3,41
17 -1,9 0,5 1,0 2,8г -1,3 -1,4!
Примтка: 1 — прир1ст показника вважався в1рогщним, якщо його середня величина була вiрогiдно бльшою, нжу попереднй в1ков1й груш (табл. 1).
Рисунок 1. Вкова динамка середшх значень основних антропометричних показниюв школяр1в
I спортсмешв
Таблиця 2. Середньорчний абсолютний прир1ст основних показниюв ф'зичного розвитку юних спортсмешв i школяр1в Укра/ни залежно в'щ стат та в¡ку
них спортсмешв-хлопщв був меншим, хлопцiв ш-ших вiкових груп — бшьшим, н1ж у спортсменок вщповщного вжу. Прирiст цих показникiв школя-рiв-хлопцiв майже всiх вiкових груп перевищував такий у школярок, окрiм меншого приросту ОГК 13-рiчних, МТ i ОГК 16-рiчних i ЗР 17^чних хлоп-цiв. При цьому абсолютний прирiст ОГК 13-рiчних, МТ i ОГК 14-рiчних, ЗР 15-рiчних, уах показникiв 16-рiчних спортсменiв-хлопцiв, МТ 13^чних, МТ i ОГК 14- i 17-рiчних, ОГК 15-рiчних спортсменок виявився бшьшим, в iнших статево-вiкових групах спортсменiв — меншим, н1ж школярiв вiдповiдних груп.
Визначений рiчний вiдносний прирют показни-кiв фiзичного розвитку (у вщсотках вщ 1хн1х величин
у 12 роюв) свiдчить (рис. 2), що прирiст ЗР у спортс-менiв i, особливо, спортсменок був меншим, нж у школярiв. Крупшим видався прирiст ОГК, який ютотшше зростав у спортсменiв, особливо хлоп-цiв (13- i 16-рiчнi спортсменки за цим показником дещо поступалися школяркам). Ще бiльшого рiчно-го приросту зазнавала МТ, передуам у спортсменок i школярiв-хлопцiв (лише у 16 роюв гх випереджали спортсмени, у 17 роюв прирiст школярiв i спортсме-нiв майже збтався).
Середнiм ЗР (М ± ст) за «Критерiями оцiнки фiзичного розвитку дггей шильного в^» вщзна-чалися 43,4—58,6 % хлопщв i 51,1—68,5 % дiвчат — юних спортсмешв рiзного вiку (табл. 3). Вiрогiдно меншою (0,001 > р < 0,05) була частота вище вiд
Таблиця 3. Частота (%) р1зних градацй ф 'зичного розвитку юних спортсменiв залежно вд стат та в1ку
^^^^^ Вш, рошв Градацп^^^ розвитку 12 13 14 15 16 17
Хлопц
Зрiст М ± ст 58,6 ± 9,1 50,4 ± 4,7 43,4 ± 3,7 44,8 ± 3,6Д 50,3 ± 3,8д 51,5 ± 5,0д
> М + ст 41,4 ± 9,1 38,3 ± 4,5 41,7 ± 3,7 41,8 ± 3,5 43,6 ± 3,9д 40,4 ± 4,9д
< М-ст - 11,3 ± 3,0*, ** 14,9 ± 2,7*, ** 13,4 ± 2,4*, **, Д 6,1 ± 1,8*, **, 14, 15 8,1 ± 2,7*' **
Гармонiйний розвиток М ± стк 65,5 ± 8,8 35,7 ± 4,512 30,3 ± 3,512 53,6 ± 3,613 14, д 38,2 ± 3,812 15 63,6 ± 4,813 14, 16
Маса тiла М ± стк 86,2 ± 6,4д 48,7 ± 4,712 58,9 ± 3,712 д 76,3 ± 3,11а 14, д 72,1 ± 3,513 14, д 72,7 ± 4,513 14
> М + стр 10,3 ± 5,6* 13,0 ± 3,1* 21,1 ± 3,1* 10,8 ± 2,2*, 14, д 23,6 ± 3,3*, 12 13, 15 18,2 ± 3,9*
< М - стР 3,4 ± 3,4*' д 38,3 ± 4,5**, 12 20,0 ± 3,0*, 12, 13 12,9 ± 2,4*, 12, 13 4,2 ± 1,6*' ** 13-15, д 9,1 ± 2,9*, 13, 14, д
Обвiд грудно! кл^ки М ± стк 69,0 ± 8,6 67,8 ± 4,4д 46,9 ± 3,812 13 61,9 ± 3,514 41,8 ± 3,812 13, 15, д 70,7 ± 4,614, 16
> М + стр 20,7 ± 7,5* 24,3 ± 4,0* 42,3 ± 3,712 13, д 25,3 ± 3,1*, 14 50,9 ± 3,912 13, 15, д 24,2 ± 4,3*, 14, 16
< М - стР 10,3 ± 5,6* 7,8 ± 2,5*, **, Д 10,9 ± 2,4*, ** 12,9 ± 2,4*, ** 7,3 ± 2,0*, **, д 5,1 ± 2,2*, **, 15
\вчата
Зрiст М ± ст 58,3 ± 14,2 57,1 ± 6,6 51,1 ± 5,2 63,4 ± 4,6 64,7 ± 5,214 68,5 ± 6,314
> М + ст 41,7 ± 14,2 35,7 ± 6,4* 35,9 ± 5,0* 31,3 ± 4,4* 27,1 ± 4,8* 16,7 ± 5,1*, 13-15
< М-ст - 7,1 ± 3,4*, ** 13,0 ± 3,5*, ** 5,4 ± 2,1*' ** 8,2 ± 3,0*, ** 14,8 ± 4,8*
Гармонiйний розвиток М ± стк 33,3 ± 13,6 37,5 ± 6,5 27,2 ± 4,6 37,5 ± 4,6 37,6 ± 5,3 51,9 ± 6,814
Маса тта М ± стк 50,0 ± 14,4 58,9 ± 6,6 40,2 ± 5,113 54,5 ± 4,714 51,8 ± 5,4 77,8 ± 5,713-16
> М + стР - 8,9 ± 3,8* 31,5 ± 4,813 24,1 ± 4,0*, 13 18,8 ± 4,2*, 14 20,4 ± 5,5*
< М - стР 50,0 ± 14,4 32,1 ± 6,2*, ** 28,3 ± 4,7 21,4 ± 3,9* 29,4 ± 4,9* 1,9 ± 1,9*, **, 12-16
Обвiд грудно! клiтки М ± стк 75,0 ± 12,5 50,0 ± 6,7 52,2 ± 5,2 54,5 ± 4,7 58,8 ± 5,3 61,1 ± 6,6
> М + стр 8,3 ± 8,0* 14,3 ± 4,7* 29,3 ± 4,7*, 12, 13 29,5 ± 4,3*, 12, 13 20,0 ± 4,3* 37,0 ± 6,6*, 12, 13, 16
< М - стР 16,7 ± 10,8* 35,7 ± 6,4** 18,5 ± 4,0*, 13 16,1 ± 3,5*, **, 13 21,2 ± 4,4* 1,9 ± 1,9*, **, 13-16
Примтки: р1зниця в1рогщна (0,001 > р < 0,05) пор1вняно з частотою градацп: * — М ± ст або М ± ств; ** — > М + ст або > М + ств; 12-16 — у вщповщнй в1ков1й груш;д — у двчат цього в!ку.
середнього (вщ > М + а до М + 2а) 1 високого ЗР (> М + 2а) у спортсмешв-хлопщв (21,1—31,0 % 1 10,3-20,6 %) 1 д1вчат (13,0-30,4 % 1 3,7-17,4 %), ще меншою (р < 0,001) — частота нижче вщ середнього (вщ < М-а до М-2а) 1 низького ЗР (< М-2а) у хлопщв (3,6-8,7 % 1 2,6-6,7 %) 1 д1вчат (3,6-13,0 % 1 1,2-2,2 %), який у 12-р1чних спортсмешв взагал1 не рееструвався. Р1зниця м1ж частотою вище вщ середнього та високого ЗР, як 1 р1зниця мгж частотою нижче вщ середнього та низького ЗР, у бшьшосп статево-в1кових груп спортсмен1в виявилася нев1ро-г1дною, що дало мождив1сть об'еднати у табл. 3 частоту вище вщ середнього та високого ЗР у градащю ЗР, бшьшого за середнш (> М + а), нижче вщ середнього та низького ЗР — у градащю ЗР, меншого за середнш (< М-а). Частота ЗР, бшьшого за середнш, у спортсмешв-хлопщв (38,3-43,6 %) була нештатно нижчою, у спортсменок (16,7-41,7 %, окр1м 12-р1ч-них) — в1рогщно нижчою, н1ж частота середнього ЗР. Частота ЗР, меншого за середнш, у спортсме-шв-хлопщв (6,1-14,9 %) 1 д1вчат (5,4-14,8 %) вида-лася значно нижчою, н1ж частота середнього 1 бшь-шого за середн1й ЗР (лише у 17-р1чних спортсменок частота ЗР > М + а 1 ЗР < М-а зб1галася). Зазвичай неютотними виявилися в1ков1 коливання частоти р1зних градац1й ЗР спортсмен1в (лише у 16-р1чних хлопц1в частота ЗР < М-а була в1рогщно меншою, шж у 14-15-р1чних; у 17-р1чних д1вчат частота середнього ЗР — бшьшою, нгж у 14-р1чних, а частота ЗР > М + а — меншою, нж у 13-15-р1чних). При цьому 12-14-р1чш спортсмени-хлопщ суттево не вщр1знялися в1д спортсменок за частотою р1зних градац1й ЗР. У 15-17-р1чних хлопц1в в 1,3-1,4 раза рщше, н1ж у д1вчат, спостер1гався середн1й ЗР за ви-що! у 2,5 раза у 15-р1чних хлопц1в частоти ЗР < М-а
1 вищо! в 1,6-2,4 раза у 16-17-р1чних хлопц1в часто-ти ЗР > М + а.
Частота гармоншного розвитку (МТ 1 ОГК при певному ЗР знаходилися у межах М ± аЯ за «Критер1я-ми оц1нки ф1зичного розвитку д1тей шкшьного вжу», тобто вщповщали ЗР) була в1рог1дно бшьшою у 12-, 15-, 17-р1чних спортсмен1в-хлопц1в (53,6-65,5 %), нж у 13-14- 1 16-р1чних (30,3-38,2 %), у 17-р1ч-них спортсменок (51,9 %) пор1вняно з 14-р1чними (27,2 %), а також у 15-р1чних хлопц1в, нж у спортсменок цього вжу (табл. 3). У 34,5-69,7 % спортсме-н1в-хлопц1в 1 48,1-72,8 % спортсменок р1зного в1ку ф1зичний розвиток видався дисгармоншним (вщ > М + аЯ до М + 2аЯ 1 в1д < М - аЯ до М - 2аЯ) або р1зко дисгармон1йним ( > М + 2аЯ 1 < М - 2аЯ) за МТ, ОГК чи за обома показниками одночасно. Вщ-сутнють в1рогщно1 р1зниц1 м1ж частотою дисгар-мон1йного 1 р1зко дисгармоншного розвитку з над-лишком МТ у спортсмешв (6,2-15,2 % 1 3,4-11,4 % хлопщв; 5,4-18,5 % 1 3,6-13,0 % д1вчат), надм1рним ОГК (13,9-26,1 % 1 3,0-24,8 % хлопщв; 8,3-24,1 % 1 5,4-15,2 % д1вчат) 1 недостатшм ОГК (1,9-21,4 % 1 3,3-14,3 % д1вчат), а також ютотне переважання дисгармоншного розвитку з дефщитом МТ (3,4-33,0 % хлопщв 1 1,9-33,3 % д1вчат) 1 недостатшм ОГК (4,011,3 % хлопщв) над р1зко дисгармоншним (0,5-5,2 % хлопщв 1 2,7-16,7 % д1вчат за МТ, 0,9-2,3 % хлопщв за ОГК) дозволило об'еднати у табл. 3 частоту дисгармоншного 1 р1зко дисгармоншного розвитку з надлишком МТ 1 надм1рним ОГК у градаци !хнк зна-чень, бшьших за належжш при певному ЗР (> М + аЯ), дефщитом МТ 1 недостатшм ОГК — у градаци зна-чень, менших за належжш (< М - аЯ).
Частота МТ у межах М ± аЯ виявилася в1рогщно бшьшою у 12- 1 15-17-р1чних спортсмен1в-хлопц1в
Рисунок 2. Вдносний р1чний прир1ст середн1х показниюв зросту (ЗР), маси тла (МТ) та обводу грудно/
клтки (ОГК) школярiв (шк) i спортсмешв (сп)
(72,1-86,2 %), шж y 13—14-piчниx (48,7-58,9 %), i 17^чнж дiвчaт (77,8 %), тж y дiвчaт шшого вiкy (40,2-58,9 %), a також y 12- i 14-16-piчниx xлоп-цiв, н1ж y pовесниць-дiвчaт. Чaстотa ОГК в межax М ± aR бyлa вipогiдно бiльшою y 12-, 13-, 15- i 17-pi4-нж споpтсменiв-xлопцiв (61,9-70,7 %), н1ж y 14- i 16-piчниx (46,9 i 41,8 %), мaйже сталою y споpтсме-нок piзного вшу (50,0-75,0 %), a тaкож бшьшою y 13-piчниx i меншою y 16^чнж xлопцiв, н1ж y дь вчaт цього вiкy. Вiковa динамжа чaстоти вщповщ-ниx ЗР (нaлежниx) МТ i ОГК споpтсменiв-xлопцiв i МТ дiвчaт не вiдpiзнялaся вщ динaмiки чaстоти гapмонiйного pозвиткy, о^м вipогiдно бшьшо'][, нa piвнi 12-, 15- i П^чнж, чaстоти нaлежно'ï МТ y 16-piчниx xлопцiв, збiжноï чaстоти нaлежного ОГК y 12—13-piчниx xлопцiв i бiльшого пеpевaжaння на-лежноï МТ y 17-piчниx дiвчaт.
Чaстотa дефiцитy МТ y 13^чнж споpтсменiв-xлопцiв (38,3 %) виявилaся бiльшою, н1ж в iншиx вжовж rpynax, пеpевищyвaлa y 2,9 pa3a чaстотy нaдлишковоï МТ (13,0 %) Ta ютотно не вiдpiзнялa-ся вщ чaстоти нaлежноï МТ. У 16^чнж xлопцiв, нaвпaки, бiльшою, нгж в iншиx rpynax (не зaвжди вipогiдно), бyлa чaстотa нaдлишковоï МТ (23,6 %), яга пеpевищyвaлa y 5,6 pa3a чaстотy дефiцитy МТ (4,2 %), aле iстотно постyпaлaся чaстотi нaлежно'ï МТ. У xлопцiв шшого вшу мaйже в piвниx чaсткax i знaчно piдше 3a належну pеeстpyвaлися нaдлишковa (10,3-21,1 %) i недостатня МТ (3,4-20,0 %). Водно-чaс y 14- i 16^чнж xлопцiв збiжнa з чaстотою талевого ОГК чaстотa ОГК > М + aR виявилaся бшьшою (42,3 i 50,9 %), нгж чaстотa цieï фадацИ ОГК в шшж вiковиx гpyпax (20,7-25,3 %), вipогiдно ниж-4a 3a чaстотy нaлежного ОГК. Чaстотa ОГК < М -aR xлопцiв yсix вiковиx гpyп (5,1-12,9 %) бyлa вь pогiдно нижчою 3a чaстотy нaлежного ОГК i, о^м 12-piчниx, 3a чaстотy ОГК > М + aR.
Чaстотa дефщиту МТ y 12- i 14^чнж споpтс-менок збiгaлaся з чaстотою нaлежноï МТ; y дiвчaт шшж вiковиx гpyп, особливо 17-piчниx, бyлa нижчою зa не! Чaстотa дефiцитy МТ y 12-piчниx дiвчaт сягaлa 50,0 % (нaдлишковa МТ не pеeстpyвaлaся), y 13-piчниx пеpевищyвaлa чaстотy нaдлишковоï МТ в 3,6 paзa (32,1 i 8,9 %), y П^чнж поступала-ся тaкiй y 10,7 paзa (1,9 i 20,4 %) i виявилaся мaйже зб1жною з нею y 14^чнж (28,3 i 31,5 %), 15^чнж (21,4 i 24,1 %) i 16^чнт дiвчaт (29,4 i 18,8 %). Разом з тим зa чaстоти ОГК > М + aR i ОГК < М - aR, нижчж за чaстотy нaлежного ОГК мaйже в yrix вь ковиx гpyпax дiвчaт (окpiм 13-piчниx, y якиx чaстотa ОГК < М - aR наближалася до чaстоти нaлежного ОГК), частота ОГК < М - aR виявилася бшьшою за частоту ОГК > М + aR y 13^чнж в 2,5 pаза (35,7 i 14,3 %), меншою за нй y 15-piчниx в 1,8 paзa (16,1 i 29,5 %) i П^чнж в 19,5 paзa (1,9 i 37,0 %), npaRrm-но зб1жною y 12^чнж (16,7 i 8,3 %), 14^чнж (18,5 i 29,3 %) i 16^чнж дiвчaт (21,2 i 20,0 %).
Надлишок МТ pеeстpyвaвся частше y 12-piчниx i piдше y 15^чнж споpтсменiв-xлопцiв, нaдмipний ОГК — частше y 14- i 16^чнж xлопцiв, дефiцит
МТ — частше y 17-piчниx i piдше y 12- i 16^чнж xлопцiв, недостатнш ОГК — piдше y 13- i 16^ч-ниx xлопцiв, н1ж y споpтсменок вiдповiдного вiкy (табл. 3).
У ^-^^чнж споpтсменок-дiвчaт iз ЗР, меншим за сеpеднiй, гapмонiйний pозвиток спостеpi-гався pin^ (12,5-25,0 %), н1ж y дiвчaт iз ЗР, бшь-шим за сеpеднiй (27,3-36,4 %, p > 0,05), i особливо iз сеpеднiм ЗР (27,7-43,8 %, 0,001 > p < 0,05). У дiвчaт iз ЗР < М - а зазвичай нижчою (0,001 > p < 0,05) бyлa частота належит МТ (16,7-25,0 %) i ОГК (25,0-33,3 %), вищою — частота меншж за належ-ш МТ (50,0-75,0 %) i ОГК (33,3-75,0 %), бiльшi за належш МТ i ОГК pеeстpyвaлися споpaдично. Пpоте y споpтсменiв-xлопцiв майже всix вiковиx гpyп iз ЗР, меншим за сеpеднiй, гapмонiйний pоз-виток спостеpiгaвся чaстiше (50,0-87,5 %), нж y xлопцiв iз сеpеднiм (34,5-68,6 %) i бшьшим за се-pеднiй ЗР (26,0-52,5 %, 0,001 > p < 0,01). У xлопцiв
13 ЗР < М - а значно вищою (0,001 > p < 0,05) виявилася частота надежнт МТ (61,5-92,3 %) i ОГК (53,8-100,0 %), p^ra pеeстpyвaлися МТ < М - aR (0,0-38,5 %) i ОГК > М + aR (0,0-30,0 %), етзодич-но — МТ > М + aR i ОГК < М - aR.
Обговорення
Отpиманi pезyльтaти дозволяють констaтyвaти, що 12—17-piчнi споpтсмени-xлопцi вщзначають-ся зазвичай вищими, н1ж ïxm pовесники-школяpi У^аши, сеpеднiми показниками фiзичного pоз-витку, якi з вжом систематично збiльшyються i з
14 pокiв пpогpесивно i бшьш всажено, н1ж у xлоп-цiв-школяpiв, пеpевищyють вiдповiднi показни-ки дiвчaт, що вказуе на спpиятливий вплив занять споpтом на piст i pозвиток xлопцiв. Однак на тлi вipогiдного збiльшення з вiком ЗР 13—17-piчниx школяpок, МТ i ОГК 13—16-piчниx i зменшення циx показник1в у П^чнж школяpок як пpоявiв сyчaсноï негaтивноï тенденцïï дiвчaт сеpеднього i стapшого шкiльного вжу до астешзацп та фащаль зaцiï, пов'язaноï з бажанням вiдповiдaти iдеaльним стaндapтaм [5, 6], у споpтсменок спостеpiгaeться невipогiдне збшьшення ЗР з вiком, МТ винятково у 13-14 pокïв i збшьшення ОГК, як у школяpок, в 13-16 pокiв. Споpтсменки ютотно не вiдpiзняються вiд pовесниць-школяpок за МТ i ОГК (о^м бшь-шого ОГК у 15- i П^чнж споpтсменок), але в 1316 pокiв випеpеджaють ïx за ЗР, що за iдентичниx iз xлопцями умов навчання, пеpебyвaння i xapчyвaн-ня в iнтеpнaтi може бути наслщком впливу знaчниx споpтивниx навантажень за сaмовiльного обмежен-ня xapчyвaння.
За «Кpитеpiями оцiнки фiзичного pозвиткy да-тей шкiльного вжу» школяpi-xлопцi за сеpеднiми показниками ЗР i МТ у 12 pокiв поступаються да-вчатам, у 13 pокiв iстотно не вiдpiзняються вщ ниx i з 14 pокiв випеpеджaють дiвчaт, але вiдстaють вщ ниx за ОГК у 12-14 pокïв, що узгоджуеться з класич-ними зaкономipностями фiзичного pозвиткy дггей у пеpiод дpyгого витягування, який у дiвчaт зазвичай
настае на дек1лька рок1в скор1ше, нгж у хлопц1в. На-том1сть спортсмени-хлопщ не тшьки за ЗР 1 МТ, але водночас 1 за ОГК уже в 12-13 роюв не вщр1зняють-ся в1д д1вчат 1 перевищують 1х 1з 14 роюв, що свщ-чить про вплив спорту на прискорення термшв другого витягування 1 синхрошзащю динам1ки окремих показник1в ф1зичного розвитку хлопщв. Окр1м того, 1деально синхрошзуються терм1н максимального абсолютного р1чного приросту ус1х антропометрич-них показник1в у спортсмешв-хлопщв (14-15 роюв) 1 спортсменок (13 роюв), а також у школярок (13 роюв), однак у школяр1в стрибок ЗР рееструеться у 14 роюв, МТ — у 13 1 15 роюв, ОГК — у 15 роюв. Надал1 абсолютний р1чний прир1ст ус1х показниюв у спортсмешв-хлопщв неухильно зменшуеться з вь ком, що вщповщае нормальним законом1рностям ф1зичного розвитку в старшому шюльному в1ц1, але всупереч цим законом1рностям на тл1 тенденцп до зменшення знов зростае, не досягаючи максималь-них значень, у 16-р1чних спортсменок, 17-р1чних школяр1в-хлопц1в 1 16-17-р1чних д1вчат (у 17-р1ч-них д1вчат зб1льшуеться лише прир1ст ЗР). Разом 1з тим абсолютний р1чний прирют антропометричних показник1в спортсмен1в р1зних статево-вжових груп не завжди перевищуе цей прирют у школяр1в, що пов'язано з1 складним, багатовекторним впливом на ф1зичний розвиток вихованц1в училища комплексу ендогенних 1 екзогенних чинниюв, зокрема стану здоров'я, ступеня адаптаци до ф1зичних на-вантажень та умов перебування та навчання в штер-нат1, обраного виду спорту, адекватносп харчуван-ня спортивним навантаженням тощо.
На особливу увагу заслуговуе р1чний вщносний прир1ст показниюв ф1зичного розвитку. За меншого у спортсмешв, н1ж у школяр1в, приросту ЗР, детер-м1нованого передуем генетично, б1льш вщносний прир1ст ОГК у спортсмешв, особливо хлопщв, очевидно зумовлений значними ф1зичними наванта-женнями, що сприяють розвитку дихально! системи 1 збшьшенню грудно! кл1тки. Бшьш 1нтенсивними темпами, н1ж ЗР 1 ОГК, у школяр1в 1 спортсмешв, особливо хлопщв, зростае МТ. Бшьший 11 вщносний прир1ст у школяр1в-хлопщв очевидно пов'язаний 1з сучасною негативною тенденщею хлопц1в середнього 1 старшого шюльного в1ку до ожиршня, зумовленою зменшенням рухово! активност1, не-рац1ональною орган1зац1ею занять ф1зкультурою та спортом [5] 1, як наслщок, переважанням енергощн-ност1 рац1он1в харчування над енерговитратами як першопричини ожиршня. При цьому менший, н1ж у школяр1в, вщносний прир1ст МТ хлопщв 1 бшьший 11 прирют у д1вчат — представник1в р1зних вид1в спорту, яких готуе училище, можуть бути зумовлен1 р1зними сшввщношеннями енерговитрат, власти-вих окремим видам спорту, але потенцшно б1льших, нгж у школяр1в, та енергоц1нност1 харчових рацюшв спортсмен1в.
Оц1нка шдивщуального розвитку спортсмешв за «Критер1ями оц1нки ф1зичного розвитку д1тей шк1льного в1ку» свщчить, що на тл1 дом1нування у
них незалежно вiд CTaTi та BiKy середнього i вищого за середнш ЗР (89,3 % хлопщв i 91,0 % дiвчaт) частота гармоншного розвитку у хлопщв коливаеться хвилеподiбно, е бiльшою у 12, 15, 17 роюв (53,6— 65,5 %) i меншою у 13, 14, 16 роюв (30,3-38,2 %), у дiвчaт залишаеться майже сталою у 12-16 рокiв (27,2-37,6 %) i зростае у 17^чних до 51,9 %. У спортсмешв-хлопщв iз вжовою динaмiкою гармоншного розвитку практично збiгaеться динaмiкa частоти вщповщних зросту МТ i ОГК, у дiвчaт — лише МТ за практично незмiнноï з вжом частоти належного ОГК. Значною видаеться загальна частота нaдлишковоï МТ у спортсмешв — хлопщв (17,1 %) i дiвчaт рiзного вжу (21,4 %), ïï дефiцитy (15,6 % i 24,3 % вщповщно), нaдмiрного (34,1 % i 25,8 %) i недостатнього ОГК (9,4 % i 18,5 %). Над-лишкова МТ рееструеться частше за ïï дефiцит у 16-рiчних хлопщв в 5,6 раза i 17^чних дiвчaт в 10,7 раза, нaдмiрний ОГК — чaстiше, нгж недостатнш, у 13—17-рiчних, особливо 16-рiчних хлопщв у 2,0-7,0 раза, 15- i 17^чних дiвчaт у 1,8 i 19,5 раза, дефщит МТ переважае над ïï надлишком у 13^чних хлопцiв майже yтричi, 13-рiчних дiвчaт у 3,6 раза i домшуе у 12-рiчних дiвчaт, недостaтнiй ОГК спостертаеться чaстiше за нaдмiрний у 13^чних дiвчaт у 2,5 раза. Отже, бшьш адаптоваш до спортивних навантажень i умов перебування в штернап виховaнцi старших вiкових груп, особливо 16^чш хлопцi i 17^чш да-вчата, бiльш схильнi до нaдмiрного фiзичного розвитку. Менш aдaптовaнi 13-рiчнi yчнi (багато з них у цьому ввд тшьки приступають до навчання в учи-лищi) чaстiше вiдзнaчaються недостaтнiм фiзичним розвитком. При цьому iстотнiше переважання за-гaльноï частоти нaдмiрного ОГК над недостатшм у хлопщв (у 3,6 раза, р < 0,001), шж у дiвчaт (в 1,4 раза, р < 0,05), вища частота нaдмiрного ОГК у хлопщв (в 1,3 раза, р < 0,01), недостатнього ОГК (у 2,0 раза, р < 0,01) i дефщиту МТ (в 1,6 раза, р < 0,001) у дiвчaт iмовiрно зумовлеш специфiчним впливом на фiзич-ний розвиток окремих вищв спорту та особливостей харчування спортсмешв, що розглядаеться нами як предмет подальшого вивчення.
Високим ризиком формування недостатнього фiзичного розвитку вщзначаються 13—16-рiчнi спортсменки iз ЗР, меншим за середнiй, яю харак-теризуються меншою частотою належних i вищою частотою недостaтнiх МТ i ОГК. Проте у спортс-мешв-хлопщв yсiх вiкових груп iз ЗР, меншим за середнiй, вищою е частота гармоншного розвитку, належних МТ i ОГК, що iмовiрно пов'язано з ЗСх ба-жанням пiдрости та штучним форсуванням темшв фiзичного розвитку шляхом додаткових тренувань.
Виявлеш гендернi розбiжностi iндивiдyaльних ощнок фiзичного розвитку зайвий раз шдтверджу-ють перевагу спортсменiв-хлопцiв над дiвчaтaми за цими ознаками. Лише 15^чш хлопцi з вищою, нгж у дiвчaт цього вiкy, частотою ЗР, меншого за середнш, поступаються ним за частотою нaдлишковоï МТ, 17^чш хлопщ вщзначаються бшьшою частотою дефщиту МТ.
Таким чином, виявлеш особливостi фiзичного розвитку спортсмешв-хлопщв пщтверджують уста-лену думку про стимулюючий вплив спорту на зрют i розвиток дiтей. Проте, як свщчать особливостi фi-зичного розвитку спортсменок, цей вплив за умов значних фiзичних навантажень, можливого само-вшьного обмеження харчування та спричиненого ними метаболiчного дисбалансу не завжди сприят-ливий, що вказуе на необхщшсть корекцИ трену-вального режиму i харчування юних спортсменок з метою попередження у них розвитку оргaнiчноï патологИ.
Висновки
1. Основнi показники фiзичного розвитку спортсменiв-хлопцiв уск вiкових груп зазвичай вищi за вiдповiднi показники школярiв Украши та iстотно не вг^зняються у спортсменок i школярок.
2. Систематичш заняття спортом призводять до неухильного вiрогiдного збiльшення з вжом уах основних покaзникiв фiзичного розвитку у 12—17-рiчних хлопцiв i лише обводу грyдноï клгг-ки у 13-16^чних та маси тша у 13—14-рiчних дi-вчат.
3. Спортсмени незалежно вщ стaтi та в^ вщзна-чаються домiнyвaнням середнього i вищих грaдaцiй зросту, 12-, 15-, 17^чш хлопцi та 17-рiчнi дiвчaтa — бiльшою частотою гaрмонiйного розвитку, стaршi вiковi групи — схильшстю до нaдмiрного, молод-шi — до недостатнього фiзичного розвитку.
Конфлжт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-н1сть будь-якого конфл1кту 1нтерес1в при пщготовщ дано! статт1.
1нформашя про внесок кожного автора:
Няньковський С.Л. Концепц1я i редагування статт1.
Пластунова О.Б. Збирання та оброблення мате-рiалiв, аналiз отриманих даних, написання тексту.
References
1. Kalynychenko IO, Skyba OO. Evaluation of health status of children engaged in different kinds of sports in the system of child-youth sporting schools (on example of sumy region). Dosagnenna biologii ta medicini. 2014;(1):34—37. (in Ukrainian).
2. Hayashi M, Hamu Y, Hashimoto Y. A guidebook for volleyball-related health problems using Manga and educational activities for injury prevention: British Journal of Sports Medicine 2011;45(6):548. doi: 10.1136/bjsm.2011.084558.42.
3. Ministry of Health of Ukraine. Order No 802 dated Sep 13, 2013. Criteria for assessing the physical development of school-age children. Available from: http://zflkon2.rada.gov.ua/laws/show/ z1694-13. Accessed: September 13, 2013.
4. Antomonov Mlu. Matematicheskaia obrabotka i analiz, me-diko-biologicheskikh dannykh [Mathematicalprocessing and analysis of biomedical data]. Kyiv: Ukrainskaia voenno-meditsinskaia aka-demiia; 2006. 558p. (in Russian).
5. Pol'ka NS. Scientific developments ofthe hygiene of children and adolescents - the theoretical basis ofpreventive medicine of childhood. In: SerdjukAM, Kundiev Jul, Gzhegoc'kyjMR, editors. Proceeding of XV Congress of Hygienists of Ukraine - Hygiene Science and Practice: Contemporary Realities. 2012 Sep 20-21; Lviv, Ukraine. Lviv: Dru-karnia LNMUim. Danyla Galyckogo; 2012. (in Ukrainian).
6. Sizova YeN, Mishchenko NV, Rodygina SN, Tulyakova OV. Comparison of the physical development of 17-18-years-old girls in 1996 and 2007. Gigiena i sanitariia. 2010;(4):86—88. (in Russian).
Отримано 29.03.2018 ■
Няньковский С.Л., Пластунова О.Б.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Физическое развитие юных спортсменов — воспитанников училища физической культуры
Резюме. Актуальность. Особенности физического развития юных спортсменов — воспитанников училищ физической культуры остаются недостаточно изученными. Цель. Сравнительная оценка физического развития юных спортсменов и школьников Украины в зависимости от пола и возраста. Материалы и методы. Изучены и сопоставлены с «Критериями оценки физического развития детей школьного возраста» Украины антропометрические показатели физического развития 1188 учащихся училища физической культуры (777 мальчиков и 411 девочек) в возрасте 12-17 лет. Результаты. Показатели физического
развития спортсменов-юношей более высокие, нежели у школьников, практически тождественны у спортсменок и школьниц и у спортсменов-юношей в отличие от девушек тотально увеличиваются с возрастом. Выводы. Юные спортсмены характеризуются доминированием среднего и высших градаций роста, 12-, 15-, 17-летние юноши и 17-летние девушки — большей частотой гармоничного развития, старшие по возрасту — склонностью к избыточному, младшие — к недостаточному физическому развитию.
Ключевые слова: дети-спортсмены; физическое развитие
S.L. Nyankovskyy, O.B. Plastunova
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Physical development of young athletes
Abstract. Background. Features of physical development of young athletes — students of physical training schools — remains poorly known. The purpose of the study was to perform a comparative evaluation of physical development of young athletes and schoolchildren in Ukraine, depending on gender and age. Materials and methods. The anthropometric indices of physical development of 1,188 students of physical training schools (777 boys and 411 girls aged 12—17 years) were studied and compared with the "Criteria for assessing the physical development of school-age children" in Ukraine. Results. The
— students of physical training schools
indicators of physical development of boy athletes are higher than those of schoolchildren, almost identical in girl athletes and schoolgirls, and in boy athletes, in contrast to girls, are totally increasing with age. Conclusions. Young athletes are characterized by the dominance of medium and high grades of growth, 12-, 15-, 17-year-old boys and 17-year-old girls — greater frequency of harmonious development, older — predisposition to excessive, younger — to insufficient physical development.
Keywords: child athletes; physical development
