CC BY
24
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 613.955:371.71:[376:796] DOI: 10.22141/2224-0551.12.7.2017.116183
Няньковський С.Л., Пластунова О.Б.
Льв'вський нацюнальний медичний унверситет¡м. Данила Галицького, м. Льв'в, Укра/на
Стан здоров'я юних спортсмеыв — вихованщв училища фiзичноT культури
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12(7):780-787. doi: 10.22141/2224-0551.12.7.2017.116183
Резюме. Актуальтсть. Стан здоров'я юних спортсмешв — вихованщвучилища ф1зично1 культури за-лишаеться невивченим. Мета до^дження — пор1вняльна оцтка стану здоров'я юних спортсмешв за-лежно вгд вжу, стат1 та виду спорту. Матерiали та методи. Вивчено стан здоров'я 499 вихованщв училища фЬичног культури (330хлопщв i 169 д1вчат) вжом 12—19 ротв — представнишв 14 вид1в спорту за результатами медичних оглядiв i запиав у картах диспансерного спостереження. Результати. У 72 % учшв спостеркалися вiдхилення вiд норми показни^в електрокардюграми, у 65 % — соматичш та тфекцшш захворювання, у 48 % — патологя опорно-рухового апарату, у 35 % — травми, 14 % учшв пред'являли скарги на стан здоров'я, частота яких, як правило, залежала вгд хх вжу та статi. Специ-фжа виду спорту суттево впливала на частоту вiдхилень на електрокардiограмi, менш ктотно — на частоту патологи опорно-рухового апарату, травм i майже не впливала на частоту тших соматичних та тфекцшних захворювань. Висновки. Быьша частота вiдхилень на електрокардiограмi, захворювань i травмрееструеться впредставнишв ци^чних, техшчних видiв спорту, боротьби та п'ятиборства. Ключовi слова: дти-спортсмени; стан здоров'я
Вступ
Властива сучасному дитячо-юнацькому спорту iнтенсифiкацiя навчально-тренувального процесу, спрямована на досягнення високих спортивних результата, призводить до збшьшення навантажень на дитячий оргашзм i може спричинити виникнен-ня в юних спортсмешв метаболiчних, морфофунк-щональних порушень, донозолопчних сташв i захворювань [1, 2]. Однак порiвняльний ан^з стану здоров'я юних спортсмешв залежно вщ стап, вжу, виду спорту в лiтературi практично вщсутнш.
Мета дослщження — порiвняльна ощнка стану здоров'я юних спортсмешв залежно вщ вжу, стат та обраного виду спорту.
Матерiали та методи
Стан здоров'я 499 учшв училища-штернату фь зично! культури (330 хлопщв i 169 дiвчат) вжом 12— 19 роюв вивчали за результатами медичних оглядiв i запиав у лжарсько-контрольних картах диспан-
серного спостереження спортсмена (ф. 062/о). У вибiрках за статтю i групах, сформованих за вжом i спортивним профшем вихованцiв, визначали поши-ренiсть (частоту випадкiв у вщсотках вiд числа учнiв у груш) окремих вiдхилень вщ норми електрокардю-графiчних показникiв ритму та провщносп серця в споко! (вщхилень електрокардiограми (ЕКГ)), патологи опорно-рухового апарату (ОРА), травм, соматичних та шфекцшних захворювань (CiI3) i скарг на здоров'я за навчальний рж, а також число учшв iз вiдхиленнями i захворюваннями кожно! групи нозологiй (в учня водночас нараховувалося декiлька вiдхилень або захворювань одно! групи).
Похибки показникiв розраховували за формулою:
mp = \p(100 - p)/n,
де p — вщповщний показник, n — чисельшсть ви-бiрки. Вiрогiднiсть рiзницi показникiв оцiнювали за критерieм Стьюдента [3].
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Няньковський Серий Леонщович, доктор медичних наук, професор, зав1дувач кафедри пед1атри № 1, Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет ¡мен1 Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Льв1в, 79010, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Serhii Niankovskyi, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatrics N 1, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected]
Результати
Лише в 4,0 % вихованцiв училища вщхилення та патологiчнi стани були вщсутш У 71,9 % y4HÍB спостерiгалися вщхилення на ЕКГ: неповна блокада право! шжки пучка Пса (НБПНПГ — 26,7 % ви-падюв), брадикард1я (21,2 %), аритм1я (20,2 %), по-рушення процесiв реполяризацГ! (ППР — 15,6 %), перевантаження електрично! активностi правого шлуночка (ПЕАПШ — 10,0 %), тахiкардiя (9,4 %), рщше — атрiовентрикyлярна (AV) блокада й екс-трасистолiя (1,4 i 0,8 %). У 47,7 % учшв рееструва-лася патолопя ОРА: порушення постави (25,3 %), плоскостотсть (20,8 %), артрити, мюзити, неврити (7,2 %), деформацГ! грудно! клiтки (3,0 %), остеохон-дропатГ! (1,8 %), зокрема хвороба Осгуда — Шлят-тера (1,6 %), крилоподiбнi лопатки (1,0 %). Понад третину вихованцiв (35,3 %) пщ час навчання мали травми: переломи юнщвок (17,8 %), розтягнення та розриви зв'язок i м'язiв (10,0 %), забо! (9,6 %), вивихи (1,0 %), закриту черепно-мозкову травму (4,6 %). Значним (65,1 %), бГльшим, нж iз пато-лопею ОРА i травмами, в 1,4 i 1,8 раза (р < 0,001), виявилося число учшв iз CiI3. У них часто спостерь галися гострi респiраторнi шфекцГ! (ГР1 — 26,1 %), карiес (25,5 %), оториноларинголопчна (лор) пато-лог1я (гiпертрофiя мигдаликiв i адено'щв, хрончний тонзил1т, отит, синусит, викривлення носово! перегородки — 22,8 %), анем1я (12,8 %). Рiдше у ви-хованцiв рееструвалися шфекцГ! шюри (фурунку-льоз, лишай, бородавки, акне — 8,4 %), iнфекцiйнi захворювання (вiтрянка, в1русний гепатит, герпес, гострий тонзилГт — 3,8 %), алерочш реакцГ! (3,4 %), 6ронх1т i пневмоня (2,6 %), значно рщше (0,4— 1,0 %) — вегетосудинна дистон1я, патологiя шлун-ково-кишкового тракту (гастрит, дуоденГт, панкреатит), дисметабол1чна нефропатiя, порушення зору (мюшя й астигматизм), шфекцГ! сечовивiдних шля-х1в. Прооперовано 7,6 % учн1в, переважно з приводу апендициту. На цьому тл1 невисоким виявилося число учшв з1 скаргами на стан здоров'я (14,2 %): !х частше турбували 6ол1 в спин1 та суглобах (7,2 i 5,6 %), рщше — 61ль голови, живота, слабюсть, 6ол1 в д1лянц1 серця i запаморочення (3,8—0,2 %).
1з в1ком число учн1в 1з вщхиленнями на ЕКГ, за-хворюваннями, травмами, скаргами i частота окре-мих нозологш (передуем це стосуеться показникiв, що у 12—13 рок1в були в1рогщно меншими, н1ж у ви-б1рках) поступово й асинхронно зростали (табл. 1). Зокрема, у 14—15 роюв в1рогщно збiльшyвалися i за-лишилася на цьому р1вн1 в старшому вщ1 к1льк1сть хлопц1в 1з CiI3, частота НБПНПГ у них i пошире-н1сть анемГ! в д1вчат.
Найбiльшi зм1ни вщбулися у 16—17 роюв: збГль-шилася юльюсть хлопщв i дiвчат Гз вiдхиленнями на ЕКГ, хлопщв з1 скаргами, зросла в них пошире-н1сть брадикардГ!, ППР, лор-патологГ!, розтягнень зв'язок i м'яз1в, забо!в, бол1в у суглобах i спиш, а також збГльшились число д1вчат Гз CiI3 i частота ППР у них. Серед учшв вжом 18—19 роюв зросли юльюсть хлопц1в i д1вчат Гз патолопею ОРА та час-
тота карieсу в них, що у вшд 12—13 рокiв не вщрГз-нялися вГд показникiв вибiрок, а також юльюсть дiвчат iз травмами i скаргами, частота переломiв, лор-патологи та болiв спини у них, частота шфек-цiй шкiри в хлопщв. При цьому число хлопщв iз травмами, збГжне у вшд 12—13 рокiв iз показником вибiрки, зменшилося серед учнiв вiком 14—15 ро-кiв i знову зросло до початкового рiвня серед учшв вжом 16—19 роюв. Хвилеподiбним характером вщ-значалася частота ГР1 у хлопщв i дiвчат, що пере-бувала на рiвнi показникiв вибiрок у 12—13 рокiв, була меншою за таку у вiцi 14—15 роюв та зросла у 16-17-рГчних хлопщв i дiвчат, але знов зменшилася в хлопцiв вiком 18—19 роюв. Хвилеподiбно змшюва-лася також частота анемп в хлопцiв, що серед учшв вжом 12—13 роюв виявилася меншою, нгж у вибiрцi, збiльшилася в 14—15 рокiв i знизилася в 16—19 рокiв. У хлопщв на вщмшу вiд дiвчат поширенiсть брадикардГ!, що у 12—13 роюв була невiрогiдно бГльшою, нгж поширенiсть тахжарди, перевищила останню у 14—15, 16—17 i 18—19 роюв у 2,6; 3,8 i 7,6 раза вщпо-вiдно (0,001 > р < 0,05). Зв'язок шших показниюв iз вiком не спостерпався.
Дiвчата вiдрiзнялися вГд хлопщв бшьшою по-ширенiстю тахiкардГi (зокрема, у вшд 14—15 i 18—19 роюв), анеми (у 14—19 роюв) i меншою частотою НБПНПГ (у 14—17 роюв). ОкрГм того, бшьшою по-рiвняно з хлопцями вщповщного вiку виявилася кiлькiсть 18—19-рiчних дiвчат iз СiIЗ i випадками ГР1, меншою — кiлькiсть 12—13-рiчних дiвчат iз травмами, частота переломiв та аритми в них, а також по-ширенiсть брадикардГ! та розтягнень зв'язок i м'язiв у 16-17-рГчних дiвчат (табл. 1). Виключно в хлопцiв спорадично, незалежно вГд вiку рееструвалися екс-трасистолгя i хвороба Осгуда — Шляттера, у дГвчат — мiопiя, астигматизм, шфекци сечових шлях1в.
Поширенiсть вiдхилень, захворювань i скарг у ви-хованщв залежала вiд обраного виду спорту (табл. 2). Вщхилення на ЕКГ найчастше рееструвалися (вь рогiдно частше порiвняно з показниками вибiрок за статтю i спортсменiв багатьох шших профшв) у велосипедистiв i боксерiв — хлопцiв i лучниць, рщше (р > 0,05) — у кульових стрГльщв, п'ятиборцiв, гребщв, фехтувальникiв — хлопцiв i представниць бГльшост видiв. Число хлопцiв — футболюпв, ва-терполiстiв, легкоатлетiв, саночниюв, лучникiв i художнiх гiмнасток iз вiдхиленнями ЕКГ було мен-шим (р < 0,05), борщв i борчинь — найменшим (вь рогщно меншим, нгж у вибiрках i спортсменiв ш-ших профiлiв). НайбГльша поширенiсть брадикардГ! спостерiгалася у велосипедисток (80,0 %), значна (невiрогiдно бГльша, нГж у вибiрках, але вГрогщно бГльша, нгж у спортсменiв окремих профшв) — у п'ятиборок (50,0 %), п'ятиборщв (45,5 %) г велосипедиста (35,7 %), менша (р > 0,05) — у спортсмешв шших профшв (вГд 28,6 % у боксерГв Г 31,6 % у легкоатлеток до 18,9 % у борщв, 16,7 % у гребщв Г 6,7 % у пмнасток). НайбГльша поширешсть тахжарди вщмГчалася в стрГльцГв (29,4 %), значна — у фехту-вальниць (50,0 %), менша (р < 0,05) — у футболюпв
VI 00 го
Таблица 1. Поширешсть вщхилень у стан i здоров'я i захворювань, %
Стать i bík, n ^^ ^^ Нозологм Хлопщ, роки Д1вчата, роки
Виб1рка 12-13 14-15 16-17 18-19 Виб1рка 12-13 14-15 16-17 18-19
330 57 106 115 52 169 20 52 64 33
ЧислоУЧН1В ¡3 вщхи-ленням ЕКГ 73,9 ± 2,4 57,9 ± 6,5* 69,8 ± 4,5 80,9 ± 3 J1 84,6 ± 5,01 2 68,0 ± 3,6 40,0 ± 11,0* 63,5 ± 6,7 73,4 ± 5.51 81,8 ± 6 J1
Брадикардт 22,7 ±2,3 8,8 ± 3,8* 12,3 ± 3,2* 36,5 ± 4,5* 1 2 28,8 ± 6,31-2 18,3 ± 3,0 - 13,5 ± 4,7 21,9 ± 5,24 30,3 ± 8,0
Тахтардт 6,4 ± 1,8 5,3 ± 3,0 4,7 ± 2,1 9,6 ±2,7 3,8 ± 2,7 15,4 ± 2,84 15,0 ± 8,0 19,2 ± 5,54 9,4 ± 3,6 21,2 ± 7,14
Аритмт 19,7 ±2,2 28,1 ± 6,0 16,0 ± 3,6 18,3 ± 3,6 21,2 ± 5,7 21,3 ±3,1 10,0 ± 6,74 21,2 ± 5,7 21,9 ±5,2 27,3 ± 7,8
Неповна блокада ПНПГ 32,1 ±2,6 14,0 ± 4,6* 37,7 ± А,!1 33,9 ± 4.41 36,5 ± 6 J1 16,0 ± 2,84 10,0 ± 6,7 13,5 ± 4,74 18,8 ± 4,94 18,2 ± 6,7
Порушення процесс реполяризаци 17,0 ±2,1 3,5 ± 2,4* 7,5 ±2,6* 27,0 ±4,1* 12 28,8±6,312 13,0 ± 2,6 - - 25,0 ±5,4* 2 18,2 ± 6,7
Перевантаження ЕАПШ 11,2 ± 1,7 7,0 ± 3,4 12,3 ± 3,2 9,6 ±2,7 17,3 ±5,2 7,7 ± 2,1 5,0 ± 4,9 5,8 ± 3,2 10,9 ± 3,9 6,1 ± 4,2
Число учн '1в ¡з патоло-пею OPA 48,5 ± 2,8 45,6 ± 6,6 41,5 ± 4,8 50,4 ± 4,7 61,5 ± 6,72 46,2 ± 3,8 30,0 ± 10,2 40,4 ± 6,8 50,0 ± 6,3 57,6 ± 8,б1
Порушення постави 25,5 ± 2,4 22,8 ± 5,6 21,7 ±4,0 27,0 ±4,1 32,7 ± 6,5 24,9 ± 3,3 15,0 ± 8,0 17,3 ±5,2 29,7 ± 5,7 33,3 ± 8,2
Плоскостопють 22,1 ±2,3 26,3 ± 5,8 24,5 ± 4,2 19,1 ±3,7 19,2 ± 5,5 18,3 ± 3,0 20,0 ±8,9 21,2 ± 5,7 15,6 ± 4,5 18,2 ± 6,7
Число y4H¡B ¡з травмами 33,6 ± 2,6 43,9 ± 6,6 27,4 ± 4,31 40,0 ± 4,б2 38,5 ± 6,7 33,1 ± 3,6 15,0 ±8,0* 4 23,1 ± 5,8 34,4 ± 5,9 57,6 ± 8,6*-1-3
Переломи 19,7 ±2,2 22,8 ± 5,6 17,9 ±3,7 18,3 ± 3,6 23,1 ± 5,8 14,2 ± 2,7 5,0 ± 4,94 7,7 ± 3,7 15,6 ± 4,5 27,3 ± 7,81 2
Розтягнення 10,3 ± 1,7 3,5 ± 2,4* 2,8 ± 1,6* 15,7 ± 3,412 21,2 ± 5,712 9,5 ± 2,3 10,0 ± 6,7 9,6 ± 4,1 4,7 ± 2,б4 18,2 ± 6,7
3a6oí 9,7 ± 1,6 10,5 ± 4,1 4,7 ± 2,1 13,0 ± 3,12 11,5 ± 4,4 9,5 ± 2,3 - 7,7 ± 3,7 7,8 ± 3,4 21,2 ± 7,1
Число учи/в ¡з СИЗ 63,0 ±2,7 43,9 ± 6,6* 66,0 ± 4,б1 68,7 ± 4,31 65,4 ± 6,б1 69,2 ± 3,6 50,0 ± I12 59,6 ± 6,8 75,0 ± 5А1 84,8 ±6,2* 12 4
íocTpi ресгмраторш ¡нфекци 24,8 ± 2,4 15,8 ± 4,8 12,3 ± 3,2* 40,9 ± 4,6* 1 2 25,0 ± 6,03 28,4 ± 3,5 20,0 ± 8,9 15,4 ± 5,0* 31,3 ± 5,82 48,5± 8,7* 124
Лор-патолопя 23,9 ±2,3 14,0 ± 4,6 20,8 ± 3,9 27,8 ± 4,21 34,6 ± 6,б1 20,1 ±3,1 15,0 ± 8,0 13,5 ± 4,7 20,3 ± 5,0 33,3 ± 8,22
Kapiec 23,9 ±2,3 19,3 ± 5,2 24,5 ± 4,2 17,4 ± 3,5 42,3 ± 6,9* ^ 28,4 ± 3,5 30,0 ± 10,2 21,2 ± 5,7 26,6 ± 5,5 42,4 ± 8,б2
Анемт 6,7 ± 1,4 1,8 ± 1,8* 13,2 ± З.З1 5,2 ± 2,12 1,9 ± 1,9* 2 24,9 ± 3,34 10,0 ± 6,7* 28,8 ± 6,31-4 25,0 ± 5,44 27,3 ± 7,84
1нфекц1Т шшри 9,4 ± 1,6 - 7,5 ±2,6 10,4 ± 2,8 21,2 ± 5,7* 2 6,5 ± 1,9 5,0 ± 4,9 1,9 ± 1,9 7,8 ± 3,4 12,1 ±5,7
Число учш'в 3¡ скаргами 12,7 ± 1,8 3,5 ± 2,4* 0,9 ± 0,9* 19,1 ± 3J12 32,7 ±6,5* 12 17,2 ±2,9 5,0 ± 4,9* 15,4 ± 5,04 14,1 ± 4,4 33,3 ± 8,21-3
Бть у суглобах 5,2 ± 1,2 1,8 ± 1,8 0,9 ± 0,9* 6,1 ± 2,22 15,4 ±5,0* 12 6,5 ± 1,9 - 3,8 ± 2,7 7,8 ± 3,4 12,1 ±5,7
Бть у спит 6,4 ± 1,8 1,8 ± 1,8 0,9 ± 0,9* 9,6 2,7! 2 15,4 ± 5,01-2 8,9 ± 2,2 - 5,8 ± 3,2 7,8 ± 3,4 21,2 ± 7,12
т; >
£
Q н
■д so
д
D'
о'
Q
"О
cd
д.
Q'
со >
о ~о
о
W >
го
N3
ó сл СЛ
ГО Со О
к)
о
Примпки: р1зниця в1рогщна (0,001 >р<0,05) пор1вняно: * — з виб'фкою за статтю;1 — bíkoboio групою 12-13 роюв;2 — 14-15 pokíb; ■ хлопцями цього BÍKy; ЕАПШ — електрична активн'ють правого шлуночка, ПНПГ — права н1жка пучка Пса.
16-17 роюв;4
Вид спорту Хлопщ Д1вчата
п Вщхилення на ЕКГ Патолопя опо-рно-рухового апарату Травми Сома-тичн1 та ¡нфекцш-н1 захво-рювання Скарги п Вщхилення на ЕКГ Патолог1я опорно-рухового апарату Травми Сома-тичн1 та ¡нфекцш-н1 захво-рювання Скарги
1 Велоспорт 14 92,9 ± 6,9* 6 7 10 11 71,4 ± 12,12 3.6.9 57,1 ± 13,223 8 78,6 ± 11,05 28,6 ± 12,12 5 100,0 ± 44,4 40,0 ± 21,9 20,0 ± 16,3 100,0 ± 44,4 20,0 ± 16,3
2 Бокс 28 92,9 ± 4,9* 6 7 9-12 42,9 ± 9,4112 17,9 ± у 2*.1,6, 7, 10 64,3 ± 9,1 3,6 ±3,5* 1. 3.10 2 - - - - -
3 Кульова стртьба 17 88,2 ± 7,810 35,3 ± 11,б1 10. 12 23,5 ± 10,3!10 70,6 ± 11,05 35,3 ± 11,б2 6 7 16 75,0 ± 10,810 37,5 ± 12,112 18,8 ± 9,810 62,5 ± 12,114 6,3 ± 6,15 х
4 П'яти-борство 11 81,8 ± 11,б10 63,6 ± 14,5 - 81,8 ± 11,65, 6 18,2 ± 11,6 4 50,0 ± 25,0 25,0 ± 21,712 - 100,0 ± 50,0 25,0 ± 21,7
5 Веслування 12 75,0 ± 12,5 41,7 ± 14,2 25,0 ± 12,510 33,3 ± 13,6* 1 3 4.7. 10 25,0 ± 12,5 12 75,0 ± 12,5 41,7 ± 14,212 41,7 ± 14,2 83,3 ± 10,814 х 41,70 ± 14,23
6 Футбол 114 73,7 ± 4Д1 2 10 40,4 ± 4,б110 12 41,2 ± 4,62 8 10 56,1 ± 4,б4 10 7,0 ± 2,43 10 - - - - - -
7 Водне поло 47 72,3 ± б.б1-2-10 48,9 ± 7,312 40,4 ± У 22.8.10 68,1 ± 6,85 4,3 ± 3,0* 3.10 - - - - - -
8 Фехтування 14 71,4 ± 12,1 57,1 ± 13,2 14,3 ± д 4*.1.6.7. ю 50,0 ± 13,4 - 6 100,0 ± 40,0 50,0 ± 20,4 50,0 ± 20,4 66,7 ± 19,2 33,3 ± 19,2
9 Легка атлетика 19 68,4 ± 10,72 36,8 ± 1,01Д1- 10. 12 26,3 ± 10,110 63,2 ± 11,1 10,5 ± 7,0 19 68,4 ± 10,7 63,2 ± 11,113 31,6 ± 10,7 73,7 ± 10,114 21,1 ±9,4
10 Боротьба 37 51,4 ± 8,2*6 7 64,9 ± 7,8* 3 6 9 62,2 ± Q 2.3.5-9 73,0 ± 7,35 6 27,0 ± 7,32 6 7 36 47,2 ± 8,3*^.з.и-13 52,8 ± 8,312 13 52,8 ± д 2*-3'12-13 77,8 ± 6,914 13,9 ± 5,8
11 Санний спорт 8 50,0 ± 17,71 2 75,0 ± 15,33 6 50,0 ± 17,7 75,0 ± 15,3 25,0 ± 15,3 7 85,7 ± 13,2ю 57,1 ± 18,7 57,1 ± 18,7 85,7 ± 13,214 -
12 Стртьба з лука 6 50,0 ± 20,42 83,3 ± 15,2* 2 3.6.7.9 33,3 ± 19,2 66,7 ± 19,2 33,3 ± 19,2 11 90,9 ± 8,7* 10 14 81,8 ± 11,6* 3-5 10. 13 18,2 ± 11,б10 63,6 ± 14,5 18,2 ± 11,6
13 Гандбол 1 - - - - - 32 75,0 ± 7,7ю 25,0 ± у у*, 9, 10,12 25,0 ± 7,710 65,6 ± 8,414 18,8 ± 6,9
14 Художня пмнастика 15 53,3 ± 12,912 53,3 ± 12,9 33,3 ± 12,2 26,7 ± ±±г4* з 5 9-11.13 13,3 ± 8,8
К)
о
"Р
о" а
ф о
N
О сл.
О
<
сл
о о
с
о
т; >
Ф >
о'
н
■д
аз'
д
д"
о'
о
"О
ф
о. о'
VI 00 Со
Примпки: р1зниця вцэогщна (0,001 >р<0,05) поршняно: * — /з вибцжою за статтю; 1~14 — видом спорту, позначеним вщповщним порядковим номером; " — хлопцями вщповщного вису. Не наведет види спорту, представлен/ одним-двома спортсменами.
(5,3 %), ватерполюпв (2,1 %) i борчинь (8,3 %). Бра-дикардiя домiнувала (тахiкардiя не спостерiгалася) у велосипедиста незалежно вщ CTaTi, саночниюв i п'ятиборок. У борцiв i особливо пмнасток бради-кaрдiю виявлено в поодиноких випадках на xni вщ-сутностi тахжардп. У ватерполюпв, п'ятиборцiв, футболiстiв i боксерiв вона рееструвалася часп-ше за тахжардго в 13,2; 5; 4,1 i 4 раза вщповщно (0,001 > р < 0,05), у фехтувальниюв, легкоатлепв i легкоатлеток, борчинь — дещо чaстiше (19,4—31,6 проти 7,1—15,8 %, р > 0,05), у гандболюток (12,5 i 9,4 %), гребщв i гребчинь (16,7 %) — в однакових частках i3 тахжард!ею. Однак у стр1льчинь, лучниць, фехтувальниць i саночниць уже спостериалася тен-денцiя до переважання тахжардп над брaдикaрдiею (28,6-50,0 проти 6,3-16,7 %, р > 0,05). У стршьщв i лучниюв домiнувaлa тахжард!я (брaдикaрдiя не рееструвалася). Частота НБПНПГ була найбшьшою у велосипедиспв (64,3 %), значною — у стршьщв (58,8 %), меншою (р < 0,05) — у футболюпв, легкоатлета, ватерполюпв, п'яти6орц1в, лучниюв (16,7— 35,1 %) i найменшою — у 6орц1в (10,8 %) при несут-тевих ii м1жвидових коливань у дiвчaт (9,1—33,3 %) i за в1дсутност1 в п'ятиборок i гребчинь. Найбшьшу поширешсть аритми виявлено в лучниць (54,5 %), значну — у фехтувальниць, боксер!в, стршьщв i гребчинь (33,3—50,0 %), нижчу — у гандболюток, борчинь, легкоатлеток, п'ятиборщв i фехтуваль-ниюв (7,1—18,8 %, р > 0,05), найменшу — у борщв (8,1 %), в1дсутн1сть ii — у лучниюв, велосипедисток i п'ятиборок. м1жвидов1 роз61жиосп частоти ППР i ПЕАПШ були невiрогiдними в хлопщв (11,8—27,3 i 5,9—18,9 %) i д!вчат (6,3—20,0 i 8,3—20,0 %).
Число учн1в 1з пaтологiею ОРА виявилося най-61льшим серед лучниюв, 6орц1в i лучниць, зна-чним — серед саночниюв, велосипедистiв, легкоатлеток i борчинь, в!ропдно меншим — серед вaтерполiстiв, боксерiв, футболюпв, легкоaтлетiв, стр1льц1в р1зно1 стaтi, гребчинь, п'ятиборок, най-меншим — серед гандболюток (табл. 2). Значною частотою порушень постави вщзначалися лучники (100 %), лучнищ (54,5 %), фехтувальники (42,9 %) i гребцi (41,7 %), в шших видах спорта вона коливала-ся: в1д 35,7 % у велосипедиспв i 42,9 % у саночниць до 12,5 % у саночниюв i гандболюток. Найбшьша частота плоскостопосп зареестрована в саночни-к1в (75,0 %), значна — у лучниць (45,5 %) i борчинь (30,6 %), менша (0,01 > р < 0,05) — у велосипедиспв, п'ятиборщв, борщв (27,0—2,6 %), лучниюв, гребщв, фехтувальниюв (14,3—16,7 %), пмнасток i стршь-чинь (6,3—6,7 %), ii вщсутнють — у п'ятиборок i гребчинь.
Найбшьша частота артрита i мюзита спосте-рталася в 6орц1в (29,7 %), значна — у легкоатлеток (31,6 %), менша — у п'ятиборщв, велосипедиспв, фехтувальниюв, легкоатлета, футболюпв, гiмнaсток, стр1льчинь i гандболюток (2,6—9,1 %, 0,001 > р < 0,05). У хлопщв шших профшв, велосипедисток, п'ятиборок, фехтувальниць i саночниць ця патолопя не рееструвалася.
Найбшьшим числом травм характеризувалися борщ 1 борчиш, значним — велосипедисти, фут-болюти 1 ватерполюти, в1рог1дно меншим — легко-атлети, гребщ, стр1льц1, гандбол1стки, стр1льчин1 1 лучнищ, найменшим — боксери 1 фехтувальники. У хлопщв 1 д1вчат — п'ятиборщв травми не спосте-р1галися (табл. 2). Найб1льшу частоту перелом1в виявлено у ватерполюпв (34,0 %) 1 борчинь (33,3 %), значну — у велосипедиста (35,7 %) 1 борщв (27,0 %), меншу (6,3—11,8 %, р < 0,05) — у стршьщв, легкоатлепв, гребщв, гребчинь, лучниць 1 гандболюток, найменшу — у боксер1в (7,1 %), 1х вщсутнють — у саночниюв, велосипедисток, фехтувальниць, стршьчинь. Найбшьша частота розтягнень зв'язок 1 м'яз1в рееструвалася в борщв (27,0 %), менша (р < 0,05) — у ватерполюпв (6,4 %) 1 боксер1в (3,6 %), найбшьша частота забо!в — у борщв (27,0 %), менша (р < 0,05) — у футболюпв (11,4 %) 1 боксер1в (3,6 %). У д1вчат р1зних профшв коливання частоти розтягнень (6,3—16,7 %) 1 забо!в (5,3—33,3 %) були нев1рогщними. Дещо вищою (р > 0,05) частотою че-репно-мозково! травми пор1вняно з 1ншими видами (6—7 %) вщзначалися саночники (25,0 %), борщ (16,2 %) 1 велосипедистки (20,0 %).
Значна кшькють СИЗ зареестрована в п'ятиборщв, велосипедиста, стршьщв, ватерполюпв, борщв, саночниць, гребчинь 1 борчинь, висока (100 % при р > 0,05) — у велосипедисток 1 п'ятиборок. Число футболюпв 1з СИЗ було меншим (р < 0,05), гребщв 1 пмнасток — найменшим (табл. 2). Значну поширешсть ГР1 виявлено у велосипедисток, легкоатлеток, борчинь, стршьщв 1 борщв (40,5—60,0 %), найменшу — у боксер1в (10,7 %) 1 лучниць (9,1 %), !х вщсутнють — у гребщв, лучниюв, саночниць 1 пмнасток. Найбшьша частота лор-патологи вщзнача-лася у саночниюв (62,5 %) 1 ватерполюпв (48,9 %), значна — у стршьщв, легкоатлеток, велосипедисток (40,0—42,1 %), менша (р < 0,05) — у фехтувальни-юв, борщв, гребщв, легкоатлепв, боксер1в, гандболюток, стршьчинь 1 лучниць (9,1—21,4 %), най-менша — у футболюпв (15,8 %), и вщсутнють — у лучниюв, п'ятиборок, фехтувальниць, пмнасток. Найвища поширешсть кар1есу спостер1галася в луч-ниюв (66,7 %) 1 велосипедиспв (57,1 %), значна — у саночниюв, фехтувальниюв, легкоатлепв, борщв, гребчинь 1 гандболюток (29,7—50,0 %), нижча (р < 0,05) — у боксер1в, ватерполюпв, п'ятиборщв, гребщв 1 футболюпв (16,7—21,4 %), найменша — у пмнасток (6,7 %) 1 стршьщв (5,9 %). М1жвидов1 коливання частоти анеми (вщ 50,0 % у фехтувальниць 1 п'ятиборок до 13,3 % у пмнасток, вщ 17,6 % у стршьщв до 7,1 % у боксер1в за вщсутносп и у велосипедиспв, саночниюв 1 легкоатлета незалежно вщ стап, ватерполюпв 1 лучниюв), шфекцшних захво-рювань (вщ 14,3 % у велосипедиста до 2,7 % у борщв), шфекцш шюри (вщ 37,5 % у саночниць до най-меншого !х р1вня у футболюпв, що становив 4,4 %), алерги (вщ найбшьшого и р1вня у велосипедисток, що дор1внював 60,0 %, до 2,6 % у футболюпв) зазви-чай були нев1рогщними.
Значне число y4HÍB 3i скаргами на стан здоров'я спостерпалося серед стрГльщв, велосипедистiв i борцiв, вiрогiдно менше — серед фyтболiстiв i греб-чинь, найменше — серед ватерполюпв i боксерiв. Не пред'являли скарг фехтувальники i саночниц (табл. 2). Окремi скарги рееструвалися на рiвнi вщ-повiдних показникiв вибiрок за статтю i не мали ю-тотних мiжвидових розбГжностей.
Порiвняно з хлопцями вiдповiдних профiлiв кiлькiсть гребчинь i3 CiI3 (табл. 2), частота запа-лень сyглобiв i м'язiв у легкоатлеток, анемГ! в бор-чинь виявилися бГльшими, юльюсть стрильчинь зГ скаргами, частота НБПНПГ у них, лор-патологи в стрГльчинь i саночниць, запалень суглобГв i м'язГв у борчинь — меншими, а НБПНПГ у гребчинь, ГР1 в саночниць, лор-патолопя в п'ятиборок на вщмшу вГд хлопщв не спостериалися.
РозподГл хлопщв i дГвчат за вжом майже у всГх видах спорту вщповщав такому в сукупних вибГрках, що швелюе вплив вжу на виявлеш залежносп мГж здоров'ям вихованщв i видом спорту.
Обговорення
У 3/4 юних спортсмешв — вихованщв училища-гнтернату фгзично! культури спостерггаються вгдхи-лення вГд норми показникгв ЕКГ, у 2/3 — соматичнг та шфекцшш захворювання, у половини — пато-логя ОРА, у кожного третього — травми, кожний сьомий скаржиться на стан здоров'я. Виникнення та розвиток цих вщхилень i патологгчних стангв у дитячому оргашзмг, в якому процеси бюлопчного дозргвання не завершенг, морфофункщональш по-казники не досягли свого дефшГгивного ргвня, не налагоджена взаемод1я всгх фгзюлопчних систем, можна передусгм пов'язати гз зростанням наванта-жень на нього. Несформований органгзм дитини, яка активно займаеться спортом, зазнае одночасно-го впливу значних, гнодг неадекватних функщональ-ним можливостям органгзму фгзичних i психоемо-цгйних навантажень, пов'язаних з штенсифжацгею навчально-тренувального процесу в сучасному ди-тячо-юнацькому спортг та навчально-виховного процесу загальноосвГгньо! школи [1], i неращональ-ного харчування, що не вщиовщае фгзюлопчним потребам органгзму. Вплив цих чинникгв може усклад-нювати особливостг життя в штернатг.
Проведеш дослщження свщчать, що стан здоров'я вихованщв попршуеться з вжом i вщпо-вщно до стажу занять спортом, ¡мовГрно, внаслщок збГльшення навантажень, спрямованих на досяг-нення високих спортивних результапв, неадекватного харчування i провокованого ними посилення метаболГчного дисбалансу в оргашзмГ Майже в половини вихованщв уже у 12—13 роюв спостерь гаються вщхилення на ЕКГ, патологя ОРА, травми, шшГ соматичш та шфекцшш захворювання. Значно нижчГ показники ураженосп 5-10-рГчних учшв спортивних шкГл хворобами ОРА, серцево-судинно! та дихально! систем наведеш в пращ [1]. У 14-15-рГчних вихованщв ютотно зростае лише час-
тота окремих вщхилень на ЕКГ, запальних процесГв ОРА i юльюсть CiI3 у хлопщв. Особливо виражено стан здоров'я юних спортсмешв попршуеться в 16— 17 роюв: зростае юльюсть вихованщв Гз вГ дхилен-нями на ЕКГ, дГвчат ¡з CiI3 i хлопщв зГ скаргами на стан здоров'я. Серед учшв вжом 18—19 роюв збГль-шуеться юльюсть вихованщв ¡з патолопею ОРА, зростае в них поширешсть карГесу, збГльшуеться юльюсть дГвчат Гз травмами i скаргами. БГльш ранш термши зростання числа хлопщв ¡з CiI3, скаргами, прогресуюче з вжом переважання в них брадикар-дГ! над тахжардГею, бГльша поширешсть НБПНПГ вочевидь зумовленГ штенсившшими, нГж у дГвчат, навантаженнями. 1з функцГональними особливос-тями органГзму дГвчат, зокрема з переважанням симпатичних впливГв на серце при менших фГзич-них навантаженнях, можна пов'язати бГльшу по-ширенГсть у них тахжарди, Гз процесами статевого дозрГвання — анемГ!, Гз бГльшою !х обережшстю в молодшому вГцГ та посиленням дисбалансу мше-ральних речовин у старшому вшд — коливання час-тоти травм, у т.ч. переломГв. Разом ¡з тим хвилепо-дГбш вГковГ коливання ГР1 у вихованщв рГзно! статГ, майже незмГнна частота плоскостопостГ, порушень постави, шфекцшних i спорадично реестрованих захворювань, оперативних втручань очевидно свщ-чать про вщсутшсть !х зв'язку Гз заняттями спортом.
Частота вщхилень на ЕКГ у вихованщв залежить вГд обраного виду спорту. НайбГльшим числом вГдхи-лень на ЕКГ вГдзначаються велосипедисти (циклГч-ний за олГмпГйською класифГкацГею вид спорту [4]) i боксери (единоборства). ВГд них за цим показником неГстотно вГдрГзняються велосипедистки, гребщ i гребчиш (циклГчний вид), п'ятиборцГ i п'ятиборки (спортивш багатоборства з двома циклГчними еле-ментами — плаванням i кросом), фехтувальники i фехтувальницГ (единоборства). Поширешсть бра-дикардГ!, Г! переважання над тахжардГею, частота аритмГ! i НБПНПГ у спортсмешв, що пов'язаш, на думку багатьох авторГв [5, 6], ¡з гГпертрофГею мю-карда i домшуванням парасимпатичних впливГв на нього, очевидно залежать вГд штенсивносп та три-валостГ навантажень. У велосипедиста незалежно вГд статГ i п'ятиборок спостериаються значна поши-ренГсть брадикардГ! i вГдсутнГсть тах1кардГ!. У бок-серГв i п'ятиборцГв брадикардГя, поширешсть яко! збГгаеться з такою у велосипедиста, рееструеться в 4—5 разГв частше, нГж тах1кард^. У фехтувальниюв i гребцГв незалежно вГд статГ поширенГсть брадикардГ! набувае тенденцГ! до зменшення. При цьому у фехтувальниюв брадикардГя дещо переважае над тахжардГею, !х поширенГсть у гребцГв i гребчинь стае однаковою, проте у фехтувальниць спостерпа-еться схильшсть до переважання тахжарди. Разом ¡з тим у велосипедистГв вГдзначаеться найбГльша частота НБПНПГ, неГстотно вщрГзняються вГд них за цим показником боксери, гребщ, фехтувальники, фехтувальнищ i велосипедистки. Боксерам, фехту-вальницям i гребчиням властива значна поширенГсть аритмГ!, дещо менша вона у велосипедистГв i
гребщв. Однак НБПНПГ у п'ятиборц1в, аритм1я у п'ятиборц1в 1 фехтувальник1в рееструються в1ро-г1дно рщше, а НБПНПГ у п'ятиборок 1 гребчинь та аритм1я у п'ятиборок 1 велосипедисток не спостерь гаються.
В1ропдно меншим, нж у велосипедист1в 1 бок-сер1в, числом вщхилень на ЕКГ вщзначаються фут-бол1сти, ватерпол1сти, гандбол1стки (1гров1 види), легкоатлети 1 легкоатлетки (швидкюно-силовий вид). Поширен1сть брадикарди в них не вщр1зняеть-ся в1д 11 р1вн1в у фехтувальник1в, гребц1в 1 гребчинь. У футболюпв 1 особливо ватерполюпв брадикард1я рееструеться част1ше за тахжардш в 4,1 1 13,2 раза (за цим показником водне поло з його невщ'емним елементом — плаванням наближаеться до цикл1ч-них вид1в спорту). У легкоатлепв незалежно вщ ста-т1 брадикард1я не1стотно переважае над тах1кард1ею, поширешсть брадикардИ 1 тахжарди в гандболюток майже однакова. За частотою НБПНПГ представ-ники цих вид1в — хлопщ поступаються велосипедистам, але не вщр1зняються в1д них за частотою аритми. Гандбол1стки 1 легкоатлетки, навпаки, за нев1рогщних розб1жностей частоти НБПНПГ з1 спортсменами 1нших профшв характеризуются меншою поширен1стю аритми.
У борщв, борчинь (силов1 двобо!) 1 пмнасток (складнокоординацшний вид) в1дзначаються ще менше число в1дхилень на ЕКГ, низька поширешсть брадикардИ, поодиною випадки тахжарди — виключно у борчинь (у пмнасток брадикард1я майже, а тах1кард1я взагал1 не рееструеться, що вказуе на вегетативну р1вновагу), пор1вняно низька поширешсть аритми 1 НБПНПГ.
Принципово вщр1зняються вщ представник1в попередн1х вид1в спорту кульов1 стр1льц1 1 лучники (техшчш види). Стр1льц1, стр1льчин1 1 лучнищ за числом вщхилень на ЕГК знаходяться на р1вн1 велосипедиспв 1 боксер1в, лучники вщзначаються в1ро-г1дно нижчим р1внем цього показника. Водночас у хлопщв цих профшв за вщсутносп брадикардИ 1 дь вчат 1з спорадичними 11 випадками спостер1гаеться б1льша, н1ж в шших видах, поширешсть тахжарди, що св1дчить про переважання симпатичних вплив1в на серце при значних нервово-емоц1йних наван-таженнях. У стр1льц1в рееструеться висока, на р1в-н1 боксер1в 1 велосипедиспв, поширешсть аритми (ще вища вона в лучниць, але вщсутня в лучник1в) 1 НБПНПГ (у лучниюв, лучниць 1 стр1льчинь низька, на р1вш борц1в).
Лише представники санного спорту (техшчний вид) характеризуються суттевими гендерними роз-б1жностями вщхилень на ЕКГ. Саночниц 1з зна-чним, на р1вн1 лучниць, фехтувальниць 1 велосипедисток, числом цих вщхилень за поширенютю тахжарди, 11 переважанням над брадикард1ею, поширенютю аритми 1 НБПНПГ наближаються до стршьчинь, саночники — до борщв.
Отже, частота змш на ЕКГ, як правило, бшьша в юних спортсмешв цикл1чних, близьких до них за характером вищв спорту 1 деяких единоборств 1 мен-
ша у борщв i пмнасток, що збиаеться з висновком пращ [7] про бшьшу схильнють до цих змш спортсмешв, яю тренують витривалють (цикл1чн1 види), н1ж силових i швидк1сних вид1в.
Менш ютотш на вщмшу вщ зм1н на ЕКГ р!з-носпрямованi м1жвидов1 коливання частоти за-хворювань, травм i скарг учшв на стан здоров'я не пщдаються систематизации за р!внем навантажень i вказують на 1х слабший зв'язок 1з видом спорту. Зокрема, лучники, саночники, борщ i велосипедиста 1з завщома р!зним ступенем навантажень вiдзнaчaються однаковою, вищою, н1ж в 1нших видах спорту, частотою патологи ОРА, !мов!рно, вна-сл1док перевантаження окремих його сегменпв за вимушеноi спортивно1 пози. Однак у стршьщв, близьких за ступенем навантажень до лучниюв, ця патолопя рееструеться значно р!дше. Не залежить в1д навантажень, але очевидно пов'язана з оргаш-зaцiйно-технiчними особливостями виду спорту та шдивщуальними поведшковими характеристиками спортсменiв частота травм, вища в единоборствах (борщ), у видах спорту 1з застосуванням зaсобiв пересування (велосипед, санки) i командних видах (футбол, водне поло). Значна i майже однакова частота соматичних та шфекцшних захворювань у спортсмешв багатьох профшв 1з р!зними наванта-женнями, що, кр1м того, у гребчинь виявилася 1с-тотно бшьшою, н1ж у гребцiв, без сумшву, св1дчить про в1дсутн1сть зв'язку цих захворювань, передуам iнфекцiйних, 1з видом спорту.
Разом 1з тим за числом учшв 1з захворюваннями, випадюв лор-патологП, ГР1, 1нших iнфекцiй, передуем шк1ри, як ознак низько1 оп1рност1 оргaнiзму, кaрiесу i перелом!в як прояв1в порушення мiнерaль-ного обмшу, порушень постави i скарг на 6ол1 спи-ни та голови, зумовлених навантаженнями, пров1д-ш позицП по^дають велосипедисти. У пмнасток, навпаки, соматично! та iнфекцiйноi патологи, кр!м поодиноких випaдкiв кaрiесу, анеми i порушень зору, не спостерпаеться.
Значна, зазвичай залежна в!д вжу, стaтi й об-раного виду спорту поширешсть у вихованщв змш на електрокардюграм!, патологП опорно-рухового апарату, травм i деяких соматичних захворювань вочевидь пов'язана з надм!рними ф1зичними навантаженнями i спричиненим ними метабол!чним дисбалансом, що вказуе на необхщнють корекцП тренувального режиму i харчування юних спортсме-н1в 1з метою запобпання в них розвитку оргaнiчноi патологи в майбутньому.
Висновки
1. У 3/4 вихованщв училища ф1зично! культури спостерпаються в!дхилення в1д норми показниюв електрокaрдiогрaми, у 2/3 — соматичш та iнфекцiй-н1 захворювання, у половини — патолопя опорно-рухового апарату, бшьш н1ж у третини — травми, кожний сьомий скаржиться на стан здоров'я.
2. Установлено тюний зв'язок частоти електро-кардюграф!чних в!дхилень 1з в1ком, статтю учшв й
обраним видом спорту, бшьшо! частоти — у цикл1ч-них (велосипедисти) i близьких до них за р1внем на-вантажень вид1в спорту (боксери, п'ятиборщ) i мен-шо! — у пмнасток.
3. Специф1ка р1зних вид1в спорту менш ютот-но впливае на частоту захворювань i травм у ви-хованц1в, однак значний ризик ïx виникнення вщзначаеться в представник1в цикл1чних (велосипедисти), техшчних вид1в спорту (стр1льц1, лучники, саночники), единоборств (борщ) i багатоборств (п'ятиборщ).
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщсут-н1сть будь-якого конфл1кту 1нтерес1в при п1дготовц1 дано! статт1.
1нформащя про внесок кожного автора.
Няньковський С.Л. — концепц1я i редагування статт1.
Пластунова О.Б. — збирання та оброблення ма-тер1ал1в, анал1з отриманих даних, написання тексту.
References
1. Kalynychenko IO, Skyba OO. Evaluation of health status of children engaged in different kinds of sports in the system of child-youth sporting schools (on example Sumy region). Dosyagnennya bi-ologii ta medytsyny. 2014;1(23):34-37(in Ukrainian).
2. Hayashi M, Hamu Y, Hashimoto Y. A guidebook for volleyball-related health problems using Manga and educational activities for injury prevention: Volleyball 911. 2011;45(5):548. doi: 10.1136/ bjsm.2011.084558.42.
3. Antomonov Mlu. Matematicheskaia obrabotka i analiz me-diko-biologicheskikh dannykh [Mathematicalprocessing and analysis of biomedical data]. Kyiv: Ukrainskaia voenno-meditsinskaia aka-demiia, 2006. 558p. (in Russian).
4. Platonov V.N. Sistema podgotovki sportsmenov v olimpiiskom sporte Obshchaia teoriia i eeprakticheskieprilozheniia [The system of training athletes in the Olympic sport. General theory and its practical applications]. Kyiv: Olimpiiskaia literatura, 2004. 808p. (in Russian).
5. Voznyi S. Electrocardiographic Examination of Physical Education Faculty Students. Fizychne vykhovannya, sport i kultura zdoro-vya u suchasnomu suspilstvi. 2010;3(11):28-31. (in Ukrainian).
6. Kozij T.P. Morphological and functional adaptations heart of athletes orienteering. Molodyj vchenyj. 2017;3(43):167-171. (in Ukrainian).
7. Pelliccia A, Maron BJ, Culasso F, et al. Clinical significance of abnormal electrocardiographic patterns in trained athletes. Circulation. 2000 Jul 18;102(3):278-84. doi: 10.1161/01.CIR.102.3.278.
OTpuMaHO 04.11.2017 ■
Няньковский С.Л., Пластунова О.Б.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Состояние здоровья юных спортсменов — воспитанников училища физической культуры
Резюме. Актуальность. Состояние здоровья юных спортсменов — воспитанников училища физической культуры остается неизученным. Цель исследования — сравнительная оценка состояния здоровья юных спортсменов в зависимости от возраста, пола и вида спорта. Материалы и методы. Изучено состояние здоровья 499 воспитанников училища физической культуры (330 мальчиков и 169 девочек) в возрасте 12—19 лет — представителей 14 видов спорта по результатам медицинских осмотров и записей в карточках диспансерного наблюдения. Результаты. У 72 % учеников наблюдались отклонения от нормы показателей электрокардиограммы, у 65 % — соматические и инфекционные заболевания, у 48 % — патология
опорно-двигательного аппарата, у 35 % — травмы, 14 % учащихся предъявляли жалобы на состояние здоровья, частота которых, как правило, зависела от их возраста и пола. Специфика вида спорта существенно влияла на частоту отклонений на электрокардиограмме, менее существенно — на частоту патологии опорно-двигательного аппарата, травм и почти не влияла на частоту других соматических и инфекционных заболеваний. Выводы. Большая частота отклонений на электрокардиограмме, заболеваний и травм регистрируется у представителей циклических, технических видов спорта, борьбы и пятиборья.
Ключевые слова: дети-спортсмены; состояние здоровья
S.L. Nyankovskyy, O.B. Plastunova
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Health status of young athletes — pupils of the school of physical culture
Abstract. Background. Health status of young athletes — pupils of the schools of physical culture — remains unexplored. The purpose of the study was a comparative assessment of health status of young athletes, depending on their age, gender and sport. Materials and methods. Health status of 499 pupils of the school of physical culture (330 boys and 169 girls aged 12—19 years old, representatives of 14 sports) was studied according to medical examination results and records in dispensary observation cards. Results. 72 % of pupils had electrocardiographic (ECG) deviations from norm, 65 % — somatic and infectious diseases, 48 % — musculoskeletal system diseases,
35 % — traumatic injuries, 14 % — health status complaints, the incidence of which usually depended on children's age and gender. Specificity of sport direction significantly affected the incidence of ECG abnormalities, less significantly influenced the rate of musculoskeletal system pathology and traumatic injuries, almost did not affect the incidence of other somatic and infectious diseases. Conclusions. The higher incidence of ECG abnormalities, diseases and traumatic injuries was observed in representatives of cyclic, technical sports, wrestling and pentathlon.
Keywords: child athletes; health status
