CC BY
13
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 613.955:613.2:[376:796] DOI: 10.22141/2224-0551.13.7.2018.148917
Пластунова О.Б., Няньковський С.Л.
Льв'вський нацюнальний медичний унверситетiM. Данила Галицького, м. Льв'в, Укра/на
Стан фактичного харчування вихованщв училищачнтернату фiзичноí культури
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(7):642-650. doi: 10.22141/2224-0551.13.7.2018.148917
Резюме. Актуальтсть. Вивченню харчування дтей-спортсмешв рЬзних спортивних профЫ1в, ят вгд-рЬзняються мiж собою заpieHeM навантажень, у лiтературi не придиялося належног уваги. Мета. Оцн-ка стану фактичного харчування вихованщв училища-нтернату фiзmноi культури вком 12—17ротв i розробка рекомендацш i3 його оптимiзацii. Матерiали та методи. За даними 28меню-розкладок осн-нього та весняного сезошврозрахован енергощнтсть i нутpieнтний склад харчовихрацюшв вихованщв. Результати. Фактичнехарчування вихованщв e нерацональним, незбалансованим, особливо за вмктом вiтамiнiв i мнеральних речовин, недиференцшованим за видом спорту, статтю та вком вихованщв, мнливим за енергощнтстю, нутpieнтним складом iрежимом у piзнi дт тижня з нижчими показниками eнepгоцiнностi та вмсту нутpieнтiву суботу-недлю. Висновки. За енергощнтстю, вмктом блшв, жи-piв i вуглeводiвхарчування дiвчатуахдо^джуваних спортивнихпpофiлiв iвковихгруп, а такожхлопав — стрыьщв, лучнишв, ватepполiстiв, борщв — уах вжових груп (мeтаболiчний е^валент (МЕТ) < 4,0), 12—14-piчних боксepiв, саночнишв, фехтувальнишв (МЕТ5,0—6,0), 12—13-piчних п'ятиборщв, велоси-пeдистiв, футболiстiв, лeгкоатлeтiв, гребщв (МЕТ > 6,0) e надлишковим, 15—17рчних хлопав спортивних пpофiлiв iз МЕТ > 6,0 — недостатшм. Km40Bi слова: дти-спортсмени; ощнка харчування
Вступ
Властива сучасному дитячо-юнацькому спорту iнтенсифiкацiя навчально-тренувального процесу, спрямована на досягнення високих спортивних результата, призводить до збшьшення навантажень на дитячий оргашзм i може спричинити виник-нення у юних спортсмешв метаболiчних, морфо-функщональних порушень, донозолопчних сташв i захворювань [1, 2]. До вагомих причин можливих змш у сташ здоров'я дггей-спортсмешв належить неадекватнють рiвня навантажень енергетичнш та харчовш щнносп добових ращошв харчування. За-няття спортом висувають особливi вимоги до харчування дггей шкгльного вжу з незавершеними проце-сами росту i розвитку. Однак вивченню харчування дiтей-спортсменiв рiзних спортивних профiлiв, якi вiдрiзняються м1ж собою за рiвнем навантажень, у лiтературi не придглялося належно! уваги. Попри затвердження нових норм фiзiологiчних потреб на-
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
селения Украши, зокрема дитячого вжу, в основних харчових речовииах та енерп! [3] залишаються чин-иими иорми харчування дггей у иавчальиих закладах, а саме в училищах ф1зично'1 культури [4], критиковав фахiвцями [5].
Мета досЛдження: оцiиити стан фактичного харчування вихованщв училища-iитериату ф1зично'1 культури вiком 12—17 рокiв i розробити рекомендаций з його оптимiзацГl.
Матерiали та методи
Харчування вихованщв вивчали традиц1йним методом за двотижневими меню-розкладками в осГннГй i весняний сезони (усього оц1нено 28 меню-розкладок). Перюдично ваговим методом конт-ролювали закладку продукт1в перед приготуванням страв i масу готових страв (продукпв) п1д час видач1 на в1дпов1дн1сть меню-розкладкам. Енергетичну та харчову щншсть добових рацiоиiв визначали за до-
Для кореспонденцП: Няньковський Серпй Леон1дович, доктор медичних наук, професор, зав1дувач кафедри пед1атрГГ № 1, Львшський нац1ональний медичний ушверситет ¡мен1 Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Льв1в, 79010, УкраТна; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +380322917851.
For correspondence: Serhiy Nyankovskyy, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatrics 1, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +380322917851.
вщковими таблицями BMicTy основних ну^енпв, енергп у харчових продуктах з урахуванням стан-дартних вiдсоткiв негстшно! частини продукпв i втрат поживних речовин тд час термiчного оброб-лення страв [6]. Енергоцiннiсть рацiонiв, вмют у них бiлкiв, жирiв i вyглеводiв, а також склад денних продуктових наборiв оцiнювали за нормами харчу-вання в училищах фiзичноl культури (вмiст вггамь нiв i мiнеральних речовин документ не нормуе) [4]; енергоцiннiсть рацiонiв i вмют у них нущенпв, передyсiм вггамшв i мiнеральних речовин, — за нормами фiзiологiчних потреб дитячого населення Украши в енергп й основних харчових речовинах [3]; вщповщшсть ращошв добовим енергопотре-бам вихованцiв — за величинами 1х фiзiологiчних потреб в енергп [7]. Останш розраховаш на основi метаболiчних еквiвалентiв (metabolic equivalents of task, MET), яю характеризують рiвень енерговитрат при фiзичних навантаженнях, дорiвнюють безроз-мiрномy сшввщношенню швидкостi метаболiзмy пiд час виконання певно! дiяльностi до величини
основного обмшу [8, 9] i широко застосовуються закордонними фахiвцями для визначення добових енерговитрат, зокрема дiтей-спортсменiв рiзних видiв спорту [10—12].
Показники енергощнносп та хiмiчного складу добових ращошв харчування оброблено статистич-но за програмою Microsoft Excel iз визначенням се-редньоï арифметичноï М, середньоквадратичного вiдхилення ст i похибки m кожного показника. Вiро-гiднiсть рiзницi показникiв оцiнювали за критерieм Стьюдента [13].
Результати
Однакове, не диференцшоване за статтю, вiком i спортивним профшем харчування 12—17-рiчних вихованцiв училища-штернату характеризувалося iстотними коливаннями енергоцiнностi та нущент-ного складу впродовж тижня i незначними сезон-ними розбiжностями (табл. 1—3). Зокрема, ращони понедiлка — п'ятнищ обох сезонiв вiрогiдно пере-вищували рацiони суботи — недiлi за середшми по-
^^"^^^^Показники Факт. i норми^^-^^ Енергоцш-шсть, ккал Бшки, г Бшки тваринш, г Жири, г Жири рослинш, г Вуглеводи, г
Вихованц Осiннiй сезон, понедЛок — п'ятниця
4114 ± 33 (3888 ■ 4239) 140,4 ± 2,9 (127,1 ■ 161,1) 88,1 ± 3,8 (73,1 ■ 110,8) 154,0 ± 3,3 (137,7 ■ 168,6) 52,0 ± 1,9 (42,4 ■ 58,7) 523,8 ± 11,2 (464,6 ■ 569,7)
Осiннiй сезон, субота — недЛя
3285 ±1321 (2945 ■ 3564) 120,8 ± 6Д1 (102,1 ■ 130,8) 75,2 ± 6,7 (55,9 ■ 86,8) 114,4 ± 8J1 (94,2 ■ 136,3) 37,0 ± 5J1 (27,0 ■ 53,4) 433,1 ± 13Д1 (410,6 ■ 465,2)
Весняний сезон, понедЛок — п'ятниця
3960 ± 87 (3575 ■ 4406) 150,0 ± 4,0 (124,2 ■ 170,7) 97,7 ± 4,7 (67,9 ■ 116,5) 131,5 ± 5,82 (108,8 ■ 163,9) 48,1 ± 2,2 (39,8 ■ 60,9) 536,9 ± 11,5 (478,3 ■ 594,9)
Весняний сезон, субота — недЛя
3425 ± 451 (3359 ■ 3558) 115,3 ± 5,3г (103,7 ■ 125,9) 64,6 ± 5,8! (54,1 ■ 77,8) 115,7 ± 4,3! (108,0 ■ 127,6) 42,6 ± 4,0 (33,3 ■ 52,6) 477,4 ± 7,51 2 (457,7 ■ 490,6)
Норми [4] за групами харчування 1 2302 (2000 ■ 2600) 85 51 66 17 342
II 3003 (2800 ■ 3200) 105 63 87 22 450
III 3699 (3200 ■ 3900) 130 78 119 30 527
IV 4700 (4500 ■ 5000) 160 96 160 40 655
V 6001 (5600 ■ 6400) 205 123 205 51 834
Норми [3] за вшом, ромв 11-13 п о ^ X 2400 84 62 84 17 327
14-17 2700 93 68 92 18 375
11-13 ig т а ч со Ч 2300 78 55 76 15 326
14-17 2400 83 59 81 16 334
Примтки (тут i в табл. 2, 3): р1зниця в'рог'щна (0,001 > p < 0,05) пор1вняно:1 — з понедлком — п'ятницею цього сезону;2 — в'щпов'щними днями осннього сезону.
Таблиця 1. Середнi (M ± m), мiнiмальнi та максимальнi (Min ■ Max) показники енергетичноï та харчовоï цнност добових рацюшв вихованцв на тлi чинних норм харчування
казниками енергоцiнностi (на 16—25 %), вмюту бгл-кiв (16—30 %), зокрема тваринних (17—51 %), ж^в (14—35 %), у тому чи^ рослинних (13—41 %), вуг-леводiв (12—21 %), кальщю, фосфору та магшю (2038 %), вiтамiнiв групи В (7-43 %), А (68-80 %) i С (32-118 %). Водночас ращони понедiлка — п'ятнищ iстотно вiдрiзнялися мгж собою за енергощннютю (9-23 %), вмiстом бглюв (27-37 %), зокрема тваринних (52-72 %), ж^в (22-51 %), зокрема рослинних (38-53 %), вуглеводiв (23-24 %), мшеральних речо-вин (20-73 %), вггамшв групи В (29-78 %) i особливо А (в 1,9-3,2 раза) та С (у 4,2-4,4 раза). Найвищi показники енергощнносп та нутрieнтного складу ращошв понедiлка — п'ятницi не завжди припадали на днi найбгльших навантажень (вiвторок, середу i п'ятницю з найбгльшою протягом тижня 4,5-годин-ною тривалiстю тренувань). Рацiони суботи — недш зазнавали дещо менших коливань енергоцiнностi та нутрieнтного складу, однак значшше вiдрiзнялися мгж: собою за вмютом рослинних жирiв (58-98 %). Порiвняно з осiннiми ращонами веснянi рацiони понедглка — п'ятнищ мютили вiрогiдно менше жи-рiв, вiтамiну В1 (на 17 i 13 %) i бгльше вггамшу РР (на 23 %), веснят рацiони суботи — недiлi — бгльше вуг-леводiв (на 10 %) i вiтамiну С (на 61 %).
Значних коливань у рiзнi днi обох сезонiв зазнавали сшввщношення мгж: бглками, жирами та вугле-водами (за енерпею 12,3-17,3 % : 27,3-37,6 % : 46,158,4 %; за масою 1 : 0,75-1,23 : 2,98-4,73), частки тваринних бглюв (51-71 %) i рослинних жирiв (2846 %) вщ Гх загального споживання. Восени харчу-вання було 5-разовим (у суботу i недглю — 4-разо-вим), весною 4-разовим, iз значними добовими та сезонними коливаннями енергощнносп окремих
прийомiв гж1 (енергоцiннiсть снщанку восени коли-валася в межах 16-32 % вщ енергощнносп добового рацiону, другого снщанку — 2-12 %, обiду — 2843 %, пiдвечiрку — 2-9 %, вечерi — 25-40 %; снщан-ку весною — 25-36 %, общу — 28-38 %, mдвечiр-ку — 2-11 %, вечерi — 24-38 %). У дш зi снщанком бгльшог калорiйностi спостерiгався майже рiвномiр-ний розподгл енергоцiнностi мгж снiданком, общом i вечерею, у днi зi снiданком меншог калорiйностi за енергощннютю часто передувала вечеря.
Середш показники енергощнносп рацiонiв по-недiлка — п'ятнищ обох сезошв, вмiсту в них бгл-кiв, зокрема тваринних, ж^в i вуглеводiв (табл. 1) виявилися нижчими (на 4-20 %) за встановлеш в училищах фiзично'i культури норми харчування [4] спортсмешв IV групи (11—13-рiчних плавцiв i плавчинь, 14—17-рiчних футболiстiв, легкоатлетiв i легкоатлеток, боксерiв i борцiв середньог ваговог категорГi, а також фехтувальниць) i особливо (на 21-37 %) V групи (14-17^чних фехтувальник1в, боксерiв i борцiв важког ваговог категорп). При цьому вмiст рослинних ж^в у рацiонах обох се-зошв був вищим (на 20-30 %) за норми IV групи i нижчим (на 6 %) у весняний сезон за норми V групи. Водночас ращони понедглка — п'ятнищ пере-вищували норми харчування спортсмешв III групи (11-13^чних фехтувальникiв i легкоатлетiв обох статей, 14-17^чних боксерiв i борцiв легког ваговог категорГi) за енергощннютю та вмiстом бiлкiв (на 7-15 %), тваринних бглюв i ж^в (на 11-29 %), а також рослинних ж^в (на 60-74 %), але майже не вiдрiзнялися вщ цих норм за вмiстом вуглеводiв. Ще iстотнiше рацiони понедiлка — п'ятнищ пере-вищували за вама показниками норми харчування
Таблиця 2. Середш (M ± m), м1н1мальн1 та максимальн1 (Min ■ Max) показники BiTaMiHHoro складу добових pa^oHiB вихованц!в на тлi чинних норм харчування
" "—-^^Показники Факт. i норми"^^^^ А, мкг С, мг В1, мг В2, мг РР, мг
Вихованцi Осiннiй сезон, понедЛок — п'ятниця
880 ± 67 (632 ■ 1187) 120,9 ± 20,9 (53,9 ■ 239,2) 1,80 ± 0,09 (1,4 ■ 2,2) 1,90 ± 0,07 (1,6 ■ 2,2) 22,4 ± 1,3 (18,9 ■ 33,7)
Осiннiй сезон, субота — недЛя
524 ± 241 (461 ■ 571) 55,4 ± 8,0г (31,9 ■ 67,2) 1,40 ± 0,03! (1,4 ■ 1,5) 1,50 ± 0,08! (1,2 ■ 1,6) 20,9 ± 0,3 (20,4 ■ 21,8)
Весняний сезон, понедЛок — п'ятниця
1016 ±158 (586 ■ 1848) 117,8 ± 18,5 (59,4 ■ 251,2) 1,60 ± 0,052 (1,4 ■ 1,8) 2,00 ± 0,06 (1,7 ■ 2,3) 27,6 ± 1,62 (21,4 ■ 36,0)
Весняний сезон, субота — недЛя
565 ±131 (546 ■ 604) 89,1 ± 8,92 (68,1 ■ 110,3) 1,50 ± 0,05 (1,4 ■ 1,7) 1,40 ± 0,05! (1,3 ■ 1,5) 21,1 ± 0,3! (20,4 ■ 21,8)
Норми [3] за вшом, рокiв 11-13 с о ^ X 600 75 1,3 1,5 17
14-17 600 80 1,5 1,8 20
11-13 п н а У со 600 70 1,1 1,3 15
14-17 600 75 1,2 1,5 17
спортсмешв II групи (14—17-рiчних пмнаспв обох статей) i особливо I групи (11—13^чних пмнаспв обох статей). У ращонах суботи — недiлi показники енергощнносп, вмicту бiлкiв i вуглеводiв виявилися нижчими за норми харчування спортсмешв III групи (на 4—18 %), вмют ж^в майже вщповщав нор-мованому, рослинних ж^в був вищим за норми (на 23—42 %). Разом i3 тим ращони суботи — недiлi перевищували норми харчування cпортcменiв II, i особливо I групи, за енергощншстю, вмicтом бш-кiв, зокрема тваринних (на 9—49 %, весняш ращони за цими показниками неютотно вiдрiзнялиcя вiд норм), жирiв (на 32—75 %), рослинних ж^в (на 68— 251 %), а вмют вуглеводiв був вищим лише за норми харчування спортсмешв I групи (на 27—40 %).
Фактичний вмют окремих продукпв у добових ращонах вихованщв училища, усереднений за оби-два сезони через вiдcутнicть суттевих сезонних ко-ливань, свщчить про нижче за норми харчування I групи [4] споживання молока i кисломолочних продуктiв, риби i рибопродукпв, мшерально! води (вiдcутня в осшшх рaцiонaх). Майже вщповщало нормам I групи або було дещо вищим за них споживання cвiжих овочiв, пшеничного хлiбa, cокiв i сметани. Разом iз тим cвiжi фрукти i житнiй хлiб ви-ховaнцi отримували вже за нормами харчування II групи, крупи, бобов^ макаронш та кондитерcькi ви-роби, цукор, мед i вершкове масло — за нормами III групи, м'ясо i м'ясопродукти, картоплю та твердий сир — за нормами IV групи, кисломолочний сир, олш (очевидну причину вагомого надлишку рослинних жирiв у ращонах), борошно, сушеш фрукти i сшь — за нормами V групи. Споживання яець i чаю вщповщало нормам харчування cпортcменiв
усiх груп (однаковi норми), каву i какао вихованщ не отримували. Виникае риторичне запитання: на спортсмешв яко! групи харчування розраховаш ра-цiони вихованщв училища?
Недостатне за норми 1—111 груп споживання молока (342 г) у ращонах вихованщв компенсуеться (зпдно з нормами замши продукпв за енергощншстю [4]) надмiрним за норми 1—111 груп споживанням кисломолочного i твердого сиру (87 i 42 г). Однак надмрне за норми IV групи споживання сирiв вже не перекривае дефщит молока за нормами IV групи. Резерви для компенсування споживання риби (35 г) у ращонах вщсутш
Середш показники енергощнносп та нущент-ного складу ращошв понедiлка — п'ятнищ обох сезонiв очiкувано перевищували найбiльшi серед школярiв Укра!ни [3] потреби 14-17^чних хлопцiв у вггамшах групи В i кальцп (на 6—38 %), магнп i тваринних бшках (на 30—44 %), вггамшах А i С, бшках, жирах, вуглеводах та енерги (на 40—69 %), фосфо-рi (на 74—83 %) i рослинних жирах (в 1,7—1,9 раза), а також потреби 14-17^чних дiвчат у залiзi (на 59—64 %). Разом iз тим у рацiонах суботи-недiлi, що менш iстотно перевищували потреби школярiв в енергп, бiлках, жирах i вуглеводах, в окремi сезони нижчим вiд потреб 11—17-рiчних хлопщв i дiвчат був вмiст вггамтв С (на 21—31 %), А i кальцiю (на 6—13 %), 11-17^чних хлопцiв i 14—17-рiчних дiв-чат — вмiст вiтамiну В2 (на 7—22 %), 14—17-рiчних хлопщв — вмют вiтамiну В1 i тваринних бiлкiв (на 5-7 %) (табл. 1-3).
Перш н1ж перейти до ощнки вiдповiдностi ращо-шв добовим енерговитратам за величинами потреб вихованщв в енергп, коротко зупинимося на прин-
Таблиця 3. Середш (M ± m), м1н1мальн1 та максимальн1 (Min ■ Max) показники мiнерального складу добових pa^oHiB вихованц!в на тлi чинних норм харчування
Факт. ~^^Показники Ca, мг P, мг Mg, мг Fe, мг
Осiннiй сезон, понедЛок — п'ятниця
1304 ± 50 2089 ± 86 561 ± 20 28,7 ± 1,1
(1109 ■ 1553) (1419 ■ 2405) (462 ■ 643) (24,6 ■ 36,1)
Осiннiй сезон, субота — недЛя
Э 1056 ± 261 1744 ± 671 408 ± 91 26,0 ± 1,6
н а (991 ■ 1115) (1553 ■ 1860) (382 ■ 422) (24,1 ■ 29,6)
S и Весняний сезон, понедЛок — п'ятниця
со 1398 ± 7 2196 ± 55 537 ± 26 29,5 ± 1,0
(1210 ■ 1631) (2017 ■ 2586) (356 ■ 616) (25,9 ■ 34,0)
Весняний сезон, субота — недЛя
1068 ± 461 1729 ± 541 442 ±141 28,9 ± 0,5
(960 ■ 1174) (1578 ■ 1832) (419 ■ 481) (27,8 ■ 30,0)
со 11-13 я с 1200 1200 280 12
SR 1 £ 14-17 о ^ X 1200 1200 400 12
М О .± х и 11-13 п н а У со 1200 1200 270 15
а п 14-17 1200 1200 300 18
ципах розрахунку цих величин. Базовi енергопо-треби вихованцiв, якi складаються з енергопотреб на основний обмш, повсякденну побутову д1яль-нiсть, навчання у школi та тренування, розрахова-ш [7] для значень МЕТ у межах 2,5—10,0, властивих дггям-спортсменам рiзних видiв спорту за рiзних режимiв тренувань (послаблений, помiрний, поси-лений, змагання) [10—12], при середнш щоденнш тривалостi тренувань (3,5 години) [7] i середнiй масi тша вихованщв окремих статево-вiкових груп [14]. Для урахування неминучих вiдхилень маси тша i тривалостi тренувань вiд середшх значень розрахо-ванi вiдповiднi поправки до базових енергопотреб (табл. 4).
Про надшшсть розрахованих на основi МЕТ потреб вихованщв в енергп свщчить висока збiжнiсть енергопотреб стршьщв-хлопщв — представникiв низькоенергетичного виду спорту (МЕТ 2,5; табл. 4) i школярiв-неспортсменiв при помiрнiй активносп (МЕТ 2,5 [15]; табл. 1) при менш зб1жних енергопо-
требах стршьчинь (МЕТ 2,5) i школярок вщповщ-ного вiку (МЕТ 2,2 [15]). Енергопотреби 17-рiчних легкоатлетiв-хлопцiв — представниюв високоенер-гетичного виду спорту (МЕТ 7,0 i 8,0 при помiрнiй i значнiй iнтенсивностi тренувань [10—12]) трохи вищi за енергопотреби 18^чних вантажникiв, ль сорубiв, землекотв (МЕТ близько 8,0 [8]) V групи iнтенсивностi працi (4100 ккал) [3]. Енергопотреби 17^чних фехтувальниць (МЕТ 6,0 [10—12]) практично не вiдрiзняються вщ енергопотреб 18-рiчних пращвниць сiльського господарства (МЕТ близько 6,0 [8]) IV групи штенсивносп пращ (3050 ккал) [3]. Водночас енергопотреби 12—13^чних хлопщв спортивних профшв з МЕТ 2,5 i дiвчат спортив-них профiлiв з МЕТ 2,5—4,0, зокрема пмнасток (табл. 4), знаходяться у межах встановлених нормами [4] енергопотреб спортсмешв I групи харчуван-ня — 11—13^чних гiмнастiв обох статей (табл. 1).
З огляду на енергопотреби вихованщв, визначеш на основi МЕТ, сумшвними видаються встановленi
Таблиця 4. Ф1з1олопчн1 потреби в енергп (ккал/добу) вихованщв залежно вщ стат'1, вку, виду спорту та режиму тренувань (за величиною МЕТ) при середнй тривалост тренувань i мас тла
(¡з поправками на вщхилення вщ ¡х середшх значень)
МЕТ Вт хлопщв, ромв Вт дiвчат, рошв Поправки (ккал/год) при тривалост тренувань, меншш/бшьшш за серед-ню (3,5 год)
12-13 14-15 16-17 12 13-17
Хлопц Дiвчата
2,5 2400-2500 2700-2800 2900-3000 2100 2200 -75/+25■ +50 -75/0 ■ +25
4,0 2700-2800 3100-3200 3300-3400 2400 2500 -150 ■ -200/+100■ +150 -150/+100 ■ +150
6,0 3100-3300 3500-3700 3900-4000 2700 2900-3000 -275 ■ -350/+250■ +300 -250 ■ -300/+300
8,0 3500-3700 4000-4300 4400-4500 3100 3300-3400 -400 ■ -500/+350■ +450 -350 ■ -400/+300
10,0 4000-4200 4500-4800 5000-5100 3500 3700-3800 -550 ■ -700/+450■ +550 -500/+400 ■ +500
Середня маса тта, кг 45 ■ 49 56 ■ 63 67 ■ 69 43 49 ■ 52 (13-14) 54 ■ 57 (15-17)
Поправки (ккал/кг) при мас тта, мен- шш/бтьшш за середню, i вщ-повщному МЕТ 2,5 ±29 ±20
4,0 ±33 ±23
6,0 ±38 ±26
8,0 ±43 ±30
10,0 ±48 ±33
Примтки: МЕТ — метаболчний екв'валент; менш1 значення потреб в енергп та маси тла вщповщають молодшому в1ку в колонц'1, менш1 значення поправок на тривалсть тренувань — в1ку 12-14 роюв для хлопщв I 12-13 роюв для дiвчат, б'льш'! значення цих параметр'в — старшому вку. Деяк величини МЕТ при рiзнiй ¡нгенсивност1 тренувань: веслування — 3,0-7,0-12,0; легка атлетика — 6,0-7,0-8,0; футбол — 5,7-6,6-8,4; велоспорт — 4,7-6,2-7,8; п'ятиборство — 6,2; фехтування — 6,0; гандбол — 5,7; санний спорт — 5,3; бокс — 5,0; боротьба — 4,0; пмнастика, водне поло — 3,0-4,0-5,0; стрльба з лука — 3,5; кульова стрльба — 2,5 [10-12].
нормами [4] однаковi енергопотреби гiмнастiв (1—11 група), фехтувальникiв i легкоатлетiв (III група) рiз-но! статтi, хлопщв енергетично рiзних видiв спорту (фехтувальниюв, легкоатлетiв, боксерiв i борцiв — III група), завищеними — енергопотреби спортсме-нiв IV i особливо V груп.
Порiвняння енергоцiнностi ращошв харчування вихованцiв iз визначеними на основi МЕТ !хшми енергопотребами при найбгльш поширенiй помiр-нiй штенсивносп, середнiй тривалостi тренувань i мас тгла (рис. 1) свiдчить, що рацiони понедiлка — п'ятницi виявилися енергетично надлишковими для вихованцiв спортивних профшв з МЕТ 2,5—4,0 (стргльба кульова та з лука, пмнастика, водне поло, боротьба) усгх вжових груп — хлопцiв (на 17—71 %) i дiвчат (на 58—96 %). Ращони суботи — недш пе-ревищували енергопотреби вихованцiв з МЕТ 2,5 усгх вiкових груп — хлопщв (на 10—43 %) i дiвчат (на 49-63 %), iз МЕТ 4,0 — 12—14-рiчних хлопцiв (на 6-27 %) i 12—17-рiчних дiвчат (на 31-43 %), але на-ближалися до енергопотреб 15—17-рiчних хлопцiв.
Рацiони понедiлка — п'ятнищ перевищували потреби вихованщв спортивних профiлiв з МЕТ < 6,0 (бокс, санний спорт, гандбол, фехтування) при се-реднiх параметрах тренувань i маси тгла — 12-15 ^ч-них хлопцiв (на 7-33 %) i 12—17-рiчних дiвчат (на 32-52 %), але вщповщали потребам 16-17^чних хлопцiв. Рацiони суботи — недш, бiльшi за потреби 12—17-рiчних дiвчат (на 10-27 %) i 12^чних хлоп-цiв (на 6-11 %), вщповщали потребам 13—14-рiчних i не задовольняли потреб 15—17-рiчних хлопцiв цих профшв (на 7-18 %).
Ращони понедглка — п'ятнищ перевищували енергопотреби вихованщв спортивних профшв з МЕТ < 8,0 (п'ятиборство, велоспорт, футбол, легка атлетика, веслування) при середнгх параметрах тренувань i маси тгла — 12-13^чних хлопщв (на
7-18 %) i 12-17^чних дiвчат (на 17-33 %), вщповь дали потребам 14-рiчних хлопцiв i не задовольняли потреб 15-17^чних хлопцiв (на 6-12 %). Ращони суботи — недш вщповщали потребам 12—рiч-них i не задовольняли потреб 13-17^чних хлопцiв (на 7-27 %), перевищували потреби 12^чних (на 6-11 %) i вщповщали потребам 13-17^чних дiвчат цих профiлiв.
Разом iз тим розрахованi величини енергопотреб дозволять спортивному лжарю пiсля уточнення з тренером режиму тренувань вихованця певного спортивного профглю обрати за спецiальними ком-пендiумами [10-12] вiдповiдну величину МЕТ, ви-значити на 11 основi за табл. 4 енергопотреби вихо-ванця залежно вщ статi, вжу, фактично! маси тгла та тривалост тренувань i скоригувати його харчування. Наприклад, енергопотреби хлопця-борця вгль-ного стилю вiком 17 роюв найменшо! для цього вiку вагово! категори 41 кг при помiрному режимi тренувань (МЕТ 4,0) протягом 4,5 год, яю визначають додаванням до базових енерговитрат (3400 ккал) поправки на бгльшу вiд середньо! тривалiсть тренувань (150 ккал/год х (4,5 - 3,5) год = 150 ккал) i поправки на меншу вщ середньо! масу тгла (33 ккал/кг х (41 - 69) кг = 1353 ккал), становлять 2626 ккал. Енергопотреби хлопця цього спортивного профглю та в^ найбгльшо! вагово! категори 110 кг при аналопчному режимi тренувань станови-тимуть: 3400 ккал + [150 ккал/год х (4,5 - 3,5) год] + + [33 ккал/кг х (110 - 69) кг] = 4903 ккал. При ви-значенш енергопотреб хлопця-веслувальника вжом 17 роюв iз масою тгла 70 кг при послабленому режи-мi тренувань (МЕТ 3,0) протягом 3,5 год передуам шляхом штерполящ! вiдповiдних показникiв при МЕТ 2,5 i 4,0 (рiзниця дорiвнюe 1,5) знаходять його базовi енерговитрати [при МЕТ 3,0 дорiвнюють: 3000 ккал + (3400 - 3000) ккал/1,5 х 0,5 =
Рисунок 1. Енергоц1нн1сть ос1нн1х i весняних рацюн1в харчування вихованцв (горизонтальн1 суцтьш л'шп — рацюни понедлка — п'ятниц 'г, пунктирн1 л'шп — рацюни суботи — недш1) та /хн енергопотреби при рiзних величинах МЕТ (нахилен л'шн) залежно вд в¡ку, пом1рн1й нтенсивносл, середнй тривалост
тренувань i мас тла
= 3133 ккал] i величини поправок при серед-нiй тривалостi тренувань [50 ккал/кг + (150 — 50) ккал/кг/1,5 х 0,5 = 83 ккал/кг] та середнш мас тгла [29 ккал/кг + (33 - 29) ккал/кг/1,5 х 0,5 = 30 ккал/кг]. НадалГ, як i в попереднк прикладах, визначають його добовi енергопотреби, якi становлять: 3133 ккал + + 83 ккал + [30 ккал/кг х (70 - 69) кг] = 3246 ккал. Енергопотреби цього спортсмена тд час змагань (МЕТ 12,0) становитимуть: 5700 ккал + 650 ккал + + [53 ккал/кг х (70 — 69) кг] = 6403 ккал. Отже, за умов однакового харчування для вах вихованщв училища i3 середньою енергощннютю вщ 3300— 3400 ккал у суботу — недглю до 4000—4100 ккал у понедглок — п'ятницю, харчування першого борця виявиться надлишковим, другого — недостатшм у вс дш тижня, харчування веслувальника при по-слабленому режимi тренувань — майже адекватним у суботу — недглю i надлишковим у понедглок — п'ятницю, ид час змагань — явно недостатшм.
Обговорення
Згщно з наведеними результатами, неращональ-нють i незбалансованiсть добових рацiонiв харчування вихованщв училища-штернату фГзично! культури, про що свiдчать значнi коливання енергетично! та харчово! щнносп рацiонiв, енергетич-них i масових сшввщношень м1ж бiлками, жирами i вуглеводами, часток тваринних бглюв i рослинних жирГв вщ !х загального споживання, розподглу енер-гощнносп м1ж окремими прийомами у рГзш дш тижня та кратностi харчування у рГзш сезони.
Мiнлива енергетична та харчова щннють рацiонiв понедглка — п'ятнищ з пщйомами, часто не зб1жни-ми з днями найбгльших навантажень, невиправдано ютотно знижуеться у суботу — недiлю за затвердже-ного в училищГ шестиденного робочого тижня, про-ведення повнощнних шкгльних занять i тренувань у суботу, а також тренувань за потребою 1,5-годинно! тривалосп у недшю. Як свщчать власнi дослiдження [7], середш енерговитрати вихованцiв у суботу мен-шГ, н1ж у вГвторок, середу i п'ятницю — найбгльш напруженi дш тижня, але бгльшГ, н1ж у понедглок, i зб1жш з енерговитратами у четвер, а зменшення енерговитрат на 15—19 % у хлопщв i 11—15 % в дГвчат у недглю, вгльну вщ тренувань, порГвняно з недглею з мтмальною !х тривалютю не може бути пщставою для зменшення енергощнносп ращошв суботи-не-дш, зокрема, восени на 25 %. Зменшення потреб в енергИ та нутрГентах у вихщш дш не передбачено чинними нормами [3, 4], незважаючи на можливе зменшення рухово! активносп дгтей у щ дш.
Енергощннють ращошв понедглка — п'ятнищ при помГрнш штенсивносп, середнш тривалост тренувань i мас тгла вихованщв перевищуе потреби в енергИ 12—17-рГчних дГвчат ус1х дослщжуваних спортивних профшв i хлопщв низькоенергетичних профшв (стргльщв, лучниюв, ватерполюпв i борщв; МЕТ < 4,0) вжом 12—17 роюв, помГрно енергетич-них профшв (боксерГв, саночниюв, фехтувальниюв; МЕТ 5,0—6,0) вжом 12—15 роюв i високоенергетич-
них профшв (п'ятиборщв, велосипедиспв, футбо-люпв, легкоатлепв, гребщв; МЕТ > 6,0) вжом 12—13 роив. Енергощннють ращошв вщповщае потребам хлопщв спортивних профшв з МЕТ 5,0—6,0 вжом 16—17 роюв i МЕТ > 6,0 вжом 14 роюв. Однак вона недостатня для 15—17-рГчних хлопщв спортивних профшв з МЕТ > 6,0. Отже, харчування вихованщв потребуе диференщащ! за статтю i вжом, зменшення його енергощнносп до рекомендованих меж для молодших хлопщв i дГвчат усГх вжових та профгльних груп i збгльшення ri для 15—17-рГчних хлопщв висо-коенергетичних вищв спорту. При зменшенш штенсивносп, тривалост тренувань i маси тгла енергетична надлишковють ращошв посилиться i пошириться на вихованщв старшого вжу. При збгльшенш навантажень, зокрема пщ час змагань (МЕТ 10,0 i бгльше), i маси тгла посилиться енергетична недостатнють ращошв, яка охопить молодших вихованщв.
Енергощннють ращошв суботи — недш перевищуе енергопотреби вихованщв спортивних профшв з МЕТ 2,5 уск статево-вжових груп, 12—14-рГчних хлопщв i 12—17-рГчних дГвчат спортивних профшв з МЕТ 3,0—4,0, уск дГвчат i 12-рГчних хлопщв по-мГрно енергетичних, а також 12-рГчних дГвчат ви-сокоенергетичних спортивних профшв. Енергощннють цих ращошв вщповщае потребам хлопщв спортивних профшв з МЕТ < 4,0 вжом 15—17 роив, МЕТ 5,0—6,0 вжом 13—14 роюв, а також 12-рГчних хлопщв i 13—17-рГчних дГвчат високоенергетичних профшв. Однак вона недостатня для хлопщв спортивних профшв з МЕТ 5,0—6,0 вжом 15—17 роюв i з МЕТ > 6,0 вжом 13—17 роив.
Пюля належно! корекщ! нутрГентного складу ращони понедглка — п'ятнищ можуть застосовува-тися для хлопщв високоенергетичних спортивних профшв вжом 14 роив i помГрно енергетичних профшв вжом 15—17 роив. Ращони суботи — недш пюля вщповщно! корекцИ прийнятш для 12-рГчних хлопщв i 13—17-рГчних дГвчат високоенергетичних спортивних профшв, 13—14-рГчних хлопщв помГр-но енергетичних i 15—17-рГчних хлопщв низькоенергетичних профшв. На особливу увагу заслуго-вують хлопщ спортивних профшв з МЕТ > 6,0 вжом 13 роив, для яких ращони понедглка — п'ятнищ енергетично надлишковГ, суботи — недш — недо-статш ДГвчата вГком 12 рокГв високоенергетичних ввддв спорту, 12—17-рГчнГ дГвчата Гнших профгльних груп, хлопщ спортивних профГлГв з МЕТ 5,0—6,0 вь ком 12 роив, МЕТ < 4,0 вжом 12—14 роив i МЕТ 2,5 уах вжових груп потребують харчування меншо! за рацГони суботи — недш енергощнносп, що пГд-тверджуе необх1днГсть вГково! диференцГацг! харчування вихованщв i дозволяе посилити харчування 15—17-рГчних хлопцГв високоенергетичних профГлГв шляхом перерозподглу обмеженого за деякими по-зицГями продуктового набору без додаткових асиг-нувань на харчування.
Для корекцИ рацГонГв харчування вихованщв за вщсутносп сучасних науково обГрунтованих потреб у нутрГентах дГтей-спортсменГв можуть засто-
совуватися наведенi у рекомендац1ях з оргашзацп харчування в спортивних iнтернатах [16] стввщно-шення основних нутрieнтiв (за енерпею 15 % бiлкiв, 28 % жирГв для видiв спорту з короткотривалими м'язовими навантаженнями i 35 % для зимових ви-дiв i видiв iз тривалими навантаженнями, 50 % i бгль-ше вуглеводiв залежно вiд вмюту жирiв; за масою 1 : 0,8-0,9 : 3,5-4,5 або 1 : 1 : 3,5-4,7 вщповщно), частки тваринних бглюв (не менше 60 %) i рослин-них жирГв (20-25 %), правомiрнiсть яких пщтвер-джують новi норми харчування дитячого населення Укра'ши [3]. При цьому необхщно зазначити, що абсолютш величини потреб дитячого населення у бглках, жирах i вуглеводах [3] явно недостатш для дiтей-спортсменiв, а наведет у рекомендац1ях [16] i механiчно перенесенi у норми [4] потреби у цих ну-трieнтах учнiв спортивних iнтернатiв не вщповща-ють встановленим на основi МЕТ енергопотребам вихованщв рiзних профiлiв тдготовки.
Корекц1я рацiонiв, надзвичайно розбалансова-них за вггамшним i мiнеральним складом, у тому числГ через вщсутнють його норм для дгтей-спорт-смешв у рекомендац1ях [16] i нормах [4], може тим-часово базуватися на нормах потреб дитячого на-селення у вггамшах i мiнеральних речовинах [3], оскгльки, незважаючи на задеклароване багатьма авторами збгльшення потреб у вггамшах i мшераль-них речовинах при збгльшенш навантажень, новГ норми харчування [3] встановлюють однаковi потреби у них дорослого населення вах п'яти груп ш-тенсивностi пращ, зокрема 18-рГчного вГку з енерго-витратами, близькими до енерговитрат вихованщв рГзних спортивних профшв.
Осшш ращони, крГм того, потребують доповнення п'ятим прийомом гш, рацiони обох сезошв — приве-дення у вщповщшсть з рекомендац1ями [15] енерго-щнносп снщанку Г вечерi (20-25 %), общу (35-40 %), другого снщанку Г пГдвечГрку (10-15 %), а також ш-тервалГв мгж тренуваннями та вечерею (40-45 хв).
Таким чином, для оптимГзацп харчування вихованщв необхщш диференщац1я його за видом спорту, статтю та вжом з метою забезпечення адек-ватностГ його енергощнностГ та нутрГентного складу енергопотребам вихованщв, урГвноваження його по днях тижня, вГдмова вГд застосування розвантажу-вальних ращошв у суботу — недглю. ОптимГзац1я вггамшного Г мшерального складу ращошв харчування вихованщв можлива за умови глибокого ви-вчення впливу рГзних ввддв спорту на обмшш про-цеси, передуам вггамшний Г мшеральний обмш, в оргашзмГ дггей-спортсмешв рГзних статево-вжових груп, наукового обГрунтування на щй основГ гхшх потреб у вггамшах, макро- Г мжроелементах Г уве-дення гх у новГ норми харчування дгтей-спортсме-шв, необхщнють розроблення яких очевидна.
Висновки
1. Фактичне харчування вихованщв училища-ш-тернату фГзичног культури вжом 12-17 роюв зазви-чай е неращональним, незбалансованим, особливо
за вмютом BiTaMiHiB i мiнеральних речовин, недифе-ренцiйовaним за видом спорту, статтю та вжом вихованщв i мiнливим за енергоцшшстю, нутрieнтним складом i режимом у pi3Hi днi тижня з найменшими показниками енергоцiнностi та вмiсту нущенпв у суботу — недiлю.
2. За енергоцшшстю, вмютом бiлкiв, жирiв i вуглеводiв харчування дiвчaт усгх дослiджувaних спортивних проФГлГв i вжових груп, а також хлоп-щв — стршьщв, лучникГв, вaтерполiстiв, борщв (МЕТ < 4,0) усГх вжових груп, 12-14-рГчних бок-серiв, саночниюв, фехтувaльникiв (МЕТ 5,0—6,0), 12-13-рГчних п'ятиборщв, велосипедистiв, футбо-лГстГв, легкоaтлетiв, гребщв (МЕТ > 6,0) е надлиш-ковим, 15-17-ргчних хлопцгв спортивних профшв з МЕТ > 6,0 — недостатшм.
3. Для оптимiзaцil харчування вихованщв учили-щa-iнтернaту розроблений комплекс рекомендацш для впровадження aдмiнiстрaцiею закладу.
Конфлжт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-нГсть будь-якого конФлГкту штереав при пГдготовцГ дано! стaттi.
1нформашя про внесок кожного автора: Пластуно-ва О.Б. — збирання та оброблення мaтерiaлiв, ана-лГз отриманих даних, написання тексту; Няньков-ський С.Л. — кон^пцГя та редагування стaттi.
References
1. Kalynychenko IO, Skyba OO. Evaluation ofhealth status ofchldren engaged in different kinds of sports in the system ofchild-youth sporting schools (on example qfSumy region). Dosagnenna biologii tamedicini. 2014;(23):34-37. (in Ukrainian).
2. Hayashi M, Hamu Y, Hashimoto Y. A guidebook for volkybdlrelated health problems using Manga and educational activities for injury prevention. British Journal of SportsMedicine. 20J11;(45):548. doi: 10.1136bjsm2011.084558.42.
3. MinistryofHealth ofUkrcdne. 0rder№1073 dated September 03,2017. On the approval ofNorms qfthephysiolqgfccl requirements ofthepopulation ofUkraine in essential food substances and energy. Available from: htlp://zc^юnradagqvuaЛaws/s}юw/z12(£-17. Accessed: September03,2017. (in Ukrainian).
4. CabinetofMinisters ofUkraine. Ordinance№ 1591 datedNovember22,2004. On the approval ofDietary norms in educational and children's recreation institutions. Available from: ht¡p://zakqn.rada.gov:ua/laws/shqw/1591-2004-УD>0VaBF. Accessed: November 22,2004. (in Ukrainian).
5. Plastunov BA, Plastunova OB. About necessity to improve the standards of nutrition ofchildren in organized groups. In: Proceeding of the of the Sientifc-practical conference with international participation on Current issues of physiology; pathology and the organization of medical care for school-age children and adolescents. 2013, October 24-25; Kharkiv, Ukraine. Kharkiv; 2013.104-105pp. (in Ukrainian).
6. Skurikhin M, Levachev MM, Baikov VG, et a, authors; Volgarev MN, Skurikhin IM, editors. Khimicheskii sostavpishchevykh produktov. Kniga 1: Spravochnye ta-blitsy soderzhaniia osnovnykhpishchevykh veshchestv i energptichesko tsennosti pishchevyh produktov [The chemical composition food Book1: Reference tables ofthe content ofbasic nutrients andthe energy value food]. Moscow: Agropromizdat; 1987.224p. (inRussian).
7. Plastunova OB, Nyankovskyy SL Calculated estimates of daily energy expenditure as a basis for the substantiation of nutrition standards for young athletes. Zdorov 'e rebenka 2018;13(6):545-552 doi: 10.22141/2224-0551.13.5.2018143156. (in Ukranian).
8. Ainsworth BE, Haskell WL, Herrmann SD, et al. 2011 Compendium of PhysicalActivities: a second update ofcodes andMET values. MedSci Sports Exerc. 2011 Aug;43(8):1575-81. doi: 10.1249MSS.0b013e31821ece12.
9. PdkaNS, Kalynychenko IO, Gozak SV, Sttankevych TV Vkorystcmja meta-bolichnogo ekvivalenu v ocinci rivnja nhovoi' aktyvnosti ditej shkil'nogo vku Metodychni
rekomendacii09.11/62.11 [Use qfmetabolic equivalent in assessing the level ofmotor activity ofschool-age children: Guidelines 09.11/62.11]. Kyiv; 2011.15 p. (in Ukrainian).
10. ButteNF,WatsonKB, RidleyK, etal.Ayouth compendium ofphysicalactivities: activity codes and metabolic intensities. MedSci SportsExerc. 2018Feb;50(2):24(--256. doi: 10.1249MSS.0000000000001430.
11. Australian Bureau of Statistics. 4363.0.55.001 - Australian Health Survey: Users' Guide, 2011-13. Appendix 7: Classification of child physical activity. Available from: http://www.abs.gqv.au/ausstats/[email protected]/Lqokup/4363.0.55.001Appendix702011-13. Accessed: June 19,2013.
12. Ridley K, Ainsworth BE, Olds TS. Development of a compendium of energy expendturesforycuth IntJBehavNutrPhysAct 2008Sep> 10;5:45. doi: 10.118&1479-58685-45.
13. AntomonqvMIu.Matematicheskaiaqbrabotkaianalizmediko-biqlogicheskikh dannykh [Mathematical processing and analysis ofbiomedical data]. Kyiv: UVMA; 2006. 558p. (in Russian).
14. Nyankovskyy SL, Plastunova OB. Physical development of young athletes - students of physical training schools. Zdorov'e rebenka 2018;13(3):248-255. doi: 10.22141/2224-0551.13.3.2018.132904. (in Ukrainian).
15. Energy and protein requirements. Report of a joint FAO/WHO/UNU Expert Consultation. World Health Organ Tech Rep Ser. 1985;724:1-206
16 MostovaiaLA, SlivinskaiaA KarpovetsPM, GoncharukEl,TurtaNI. Metod-icheskie rekomendatsii po organzatsii pitaniia uchashchikhsia shkol-internatov sportivnogo profilia [Guidelines for the organization ofnutrition for students ofboarding schools ofsports profile]. Kyiv; 1984.21 p. (inRussian).
OTpuMaHO 18.10.2018 ■
Пластунова О.Б., Няньковский С.Л.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Состояние фактического питания воспитанников училища-интерната физической культуры
Резюме. Актуальность. Изучению питания детей-спортсменов разных спортивных профилей, отличающихся между собой уровнем нагрузок, в литературе не уделялось должного внимания. Цель. Оценка состояния фактического питания 12-17-летних воспитанников училища-интерната физической культуры и разработка рекомендаций по его оптимизации. Материалы и методы. По данным 28 меню-раскладок осеннего и весеннего сезонов рассчитаны энергоценность и нутриентный состав пищевых рационов воспитанников. Результаты. Фактическое питание воспитанников является нерациональным, несбалансированным, особенно по содержанию витаминов и минеральных веществ, недифференцированным в зависимости от вида спорта, пола и возраста воспитанников,
изменчивым по энергоценности, нутриентному составу и режиму в разные дни недели с более низкими показателями энергоценности и содержания нутриентов в субботу-воскресенье. Выводы. По энергоценности, содержанию белков, жиров и углеводов питание девочек всех исследованных спортивных профилей и возрастных групп, а также мальчиков — стрелков, лучников, ватерполистов, борцов всех возрастных групп (метаболический эквивалент МЕТ < 4,0), 12-14-летних боксеров, саночников, фехтовальщиков (МЕТ 5,0-6,0), 12-13-летних пятиборцев, велосипедистов, футболистов, легкоатлетов, гребцов (МЕТ > 6,0) является избыточным, 15-17-летних мальчиков спортивных профилей с МЕТ > 6,0 — недостаточным. Ключевые слова: дети-спортсмены; оценка питания
O.B. Plastunova, S.L. Nyankovskyy
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
The status of actual nutrition in students
Abstract. Background. The status of nutrition in child athletes representing various sports, which vary in load levels, remains insufficiently studied. The purpose of the study was to assess the status of the actual nutrition in students of boarding physical training school and to develop recommendations for its optimization. Materials and methods. The energy value and the nutrient composition of the food rations of the students were calculated according to the 28 menu layouts of the autumn and spring seasons. Results. Actual nutrition of students is irrational, unbalanced, especially in the content of vitamins and minerals, undifferentiated depending on the sports, gender and age of students, changeable in energy value, nutrient composi-
of boarding physical training school
tion and mode on different days of the week, with the lowest energy value and content of nutrients on Saturday and Sunday. Conclusions. Nutrition of girls of all sports and age groups under study, as well as boys — shooters, archers, water polo players, wrestlers of all age groups (metabolic equivalent of task (MET) < 4.0), 12-14-year-old boxers, lugers, fencers (MET 5.0-6.0) and 12-13-year-old representatives of pentathlon, cycling, football, athletics and rowing (MET > 6.0) is excessive, nutrition of 15-17-year-old boys representing various sports with MET > 6.0 is insufficient in energy value, content of proteins, fats and carbohydrates. Keywords: child athletes; nutritional assessment
