CC BY
12
39. Medved I., Brown M.J., Bjorksen A.R. Effects of intravenosus N-acetylcysteine infusion on time fatigue and potassium regulation during prolonged cycling exercise // J. Appl. Physiol. - 2004. - Vol. 96. - P. 211-217.
40. Medved I., Brown M.J., Bjorksen A.R. N-acetylcysteine enhances muscle cysteine and glutatione availability and attenuates fatigue during prolonged exercise in endurance-trained individuals // J. Appl. Physiol. - 2004.
- Vol. 97. - P. 1477-1485.
41. Meyer A., Buhl R. Intravenosus N-acetylcysteine and lung glutatione of patients with pulmonary fibrosis and normals //Amer. J. Resp.Crit. Care. Med. - 1995. -Vol. 152, N 3. - P. 1055-1060.
42. Peristeris P., Clark B.D. N-acetylcysteine and glutatione as ingibitors of tumor necrisis factor production // Cell. Immunol. - 1992. - Vol. 140. - P. 390-399.
43. Poole P.J., Black P.N. Oral mucolitic drugs for exacerbations of chronic obsstructive pulmonary disease: systematic review // BMJ. - 2001. - Vol. 322. - P. 12711274.
44. Ranazowa H. Imbalance between levels of nitrogen oxides and peroxynitrite inhibitory activity in chronic obstructive pulmonary disease // Thorax. - 2003. - Vol. 58. - P.106-109.
45. Rasmussen J.B., Glennow C. Reduction in days of illness after long-term treatment with N-acetylcysteine controlled tablets in patients with chronic bronchitis // Eur. Resp. J. - 1988. - N 1. - P. 351-355.
46. Repine J.E., Bast A. Oxidative stress in chronic obstructive pulmonary disease// Amer. J. Crit.Care. Med.
- 1997. - Vol. 156. - P. 341-357.
47. Riise G.S., Larson S., Larson P. The intrabronchial microbial flora in chronic bronchitis patients: a target for N-acetylcysteine therapy // Eur. Resp. J. - 1994. - N 7. - P.94-101.
48. Ruffman R. N-acetylcysteine - back to future: Estrado da tribuna medica ticinese. - 2001. - 66p.
49. Schoonover L.L. Oxidative stress and antioxidants // Prog.Cardiovasc.Nurs. - 2001. - Vol. 16, N 1. -P. 30-32.
50. Shattuck K.E., Rassin D.K., Grinnell C.D. N-ace-tylcysteine protects from glutatione depletion in rats exposed to hyperoxia // J.Parent. Enteral.Nutr. - 1998. -Vol. 22, N 4. - P.228-233.
51. Stey C., Steurer J., Bachmann S. The effect of oral N-acetylcysteine in chronic bronchitis; a quantitative systemic review // Eur. Resp. J. - 2000. - Vol. 16. - P. 253-262.
52. Thomeer M., Demedits M. Survival in idiopatic pulmonary fibrosis: results of the IFIGENIA follow up study // Amer. Resp. J. Crit. Care. Med. - 2004. - Vol. 169. - P. 779.
53. Tobin M.J. Chronic obstructive pulmonary disease, pollution, pulmonary vascular disease, transplantation, pleural disease, and lung cancer in AJRCCM. 2002 // Amer. J. Resp. Crit.Care. Med. - 2003. - Vol. 167. - P.356-370.
54. Travaline J.M., Roy B.G.Effect of N-acetylcysteine on human diaphragm strength and fatigability // Amer. J. Resp. Crit. Care. Med. - 1997. - Vol. 156. - P. 1567-1571.
55. Vivekananthan D.P., Penn M.S., Sapp S.K. Use of antioxidant vitamins for prevention of cardiavascular disease: meta-analysis of randomised trials // Lancet. -2003. - Vol. 361. - P. 2017-2023.
56. Yvonne M.V., Persinger R.L., Korn S.H. Reactive nitrogen species and cell signaling: implication for death or survival of lung epithelium // Amer. J. Resp. Crit.Care. Med. - 2002. - Vol. 166, N 12. - P.9-12.
♦
УДК 616 - 007.7:796.412.2:796.344:796.418:616 - 055.25
1.М. Шевченко ДИНАМ1КА МОРФОЛОГ1ЧНИХ
ПАРАМЕТР1В ТА ТЕМП1В Б1ОЛОГ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ЮНИХ СПОРТСМЕНОК, ЯК1 ЗАЙМАЮТЬСЯ ХУДОЖНЬОЮ Г1МНАСТИКОЮ
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра фьзично!реабштацИ] спортивног медицини та валеологИ
(зав. - д. мед. н., проф. В.В. Абрамов)
Ключовi слова: спортсменки, бгологгчний розвиток, фгзичний розвиток, художня ггмнастика Key words: female athletes, biological development, physical development, gymnastics floor exercises
Резюме. Обследованы спортсменки в возрасте от 10 до 17 лет, занимающиеся художественной гимнастикой. Результаты исследования показали, что ранняя специализация и интенсификация тренировочного процесса приводят к задержке темпов биологического развития, задержке роста, отставанию развития размеров таза, удлинению нижней конечности у большинства обследованных спортсменок. Summary. Female athletes, aged 10-17 years, engaged in calisthenics were
examined. The results of this study showed, that in the majority of subjects, studied early specialization and intensification of training programme lead to the delay of biological development rates, retardation of development of the pelvis, and lengthening of the lower extremity.
За останш роки у св^овому спорт значно зросли спортивш результати, яю показують юш спортсменки. Це стало можливим завдяки бiльш раннiй спещатзацл, штенсифшацн тренуваль-ного процесу та збшьшенню об'ему фiзичних навантажень. Однак проблеми здоров'я спортсменок дуже часто не розглядаються як прю-ритетнi [1]. Вiдомо, що важливим критерieм стану здоров'я е фiзичний розвиток та темпи бiологiчного розвитку, оскшьки органiзм постш-но знаходиться у процес безперервного росту та розвитку [3, 9].
У науковш лiтературi наведенi данi про вплив фiзичних навантажень на органiзм юних спортсменок [13, 14, 15]. Автори вважають, що на фош iнтенсивних фiзичних навантажень у спортсменок, яю займаються складнокоордина-цшними видами спорту, особливо художньою пмнастикою, вiдзначаеться затримка темпiв фiзичного та бюлопчного розвитку. За даними Абрамова В.В. та ствавт. [1,2], систематичш спортивнi навантаження, незалежно вiд напрям-ку тренувального процесу, здiйснюють ретарду-ючий вплив на органiзм юних спортсменок, що пов'язано з гормональною дисфункщею.
При цьому висловлеш i протилежнi думки [7, 12, 16]. На думку авторiв, заняття художньою пмнастикою не мають негативних наслщюв для юних спортсменок та сприятливо впливають на розвиток 1х органiзму.
У зв'язку з вищевикладеним, важливим стае вивчення темпiв бiологiчного розвитку та дина-мiки показникiв морфологiчних параметрiв тiла юних спортсменок, якi займаються художньою пмнастикою.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Обстежено групи спортсменок, яю займались художньою гiмнастикою, у вщ вiд 10 до 17 роюв (п=45) та група дiвчаток того ж вшу, як не займались спортом (п=45). Контингент, що спо-стерiгався, розподiлено на вiковi групи 10-11, 1213, 14-15, 16-17 роюв, оскiльки по окремих вшових категорiях достовiрних статистичних розходжень дослщжуваних нами показникiв виз-начено не було. Серед пмнасток мали квалiфi-кацiю I дорослий розряд - 40% обстежених, кандидат у майстри спорту - 42,2%, майстер спорту - 17,8%. У вщ 10-11 роюв пмнастки мали стаж спортивних тренувань 6,2+0,6 року. Ус спортсменки тренувались не менш нiж 20 годин на тиждень.
Вивчався фiзичний розвиток [6, 11] контингенту, що спостернався, за антропометричними показниками: маса та довжина тша, поверхня тша, окружшсть грудно! клiтки (ОГК). Проведено аналiз показникiв фiзичного розвитку [1, 6], як дозволяють судити про гормональний дисбаланс в органiзмi спортсменок: вщношення
•• • • Г НК Л
довжини нижньо1 кiнцiвки до росту I р I,
Г^ т л
S Т
в1дношення суми розмф1в таза до росту
V Р J
вщношення м1жакром1ального д1аметра до тро-
' А
хантер1ального розм1ру
— I. Склад маси тша
J
визначався методом калшерметрп з подальшим обчислюванням жирово! маси тша [4, 6]. При ощнщ фiзичного розвитку були використанi таблиц центильного розподiлу основних антро-пометричних показниюв, розробленi для дiтей Дшпропетровщини [8]. Гармонiйнiсть i дисгар-моншнють фiзичного розвитку оцiнювались за вщповщшстю антропометричних показникiв центильним коридорам.
Визначення бiологiчного вшу проводилось за формулою статевого розвитку (Ах, Р, Ма, Ме), враховуючи стутнь виявлення вторинних ста-тевих ознак [10].
Статистичне опрацювання результат прово-дилося на персональному комп'ютерi типу «Реп-йит-^» з використанням програмно! системи «Bюstat». Вираховувалися значення середньо! величини (М), середньоквадратичного вщхи-лення (SD), помилки середньо! величини (т), критерiю достовiрностi (t) i значення досто-вiрностi (р). Для ощнки значущостi вiдмiнностей у рiзних групах був використаний критерiй Стьюдента [5].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз динамiки росту показав, що найбшьш iнтенсивний рiст у довжину серед пмнасток (рис. 1) вщзначався у вщ 10-11 рокiв на 8,80 см та у 12-13 роюв на 7,07 см. У контрольнш груш найбiльшi показники приросту тша (рис. 1) спостернались у вщ 10-11 рокiв та 14-15 роюв, вiдповiдно на 11,12см та 5,75см.
Динамша збiльшення маси тша виражена наступним чином: найбiльш виражеш прирости
маси тша на фош занять художньою пм-настикою (рис. 2) визначалися у вщ 10-11 рокiв на 7,16 кг та в 12-13 роюв на 6,76 кг. У кон-трольнш групi (рис. 2) збшьшення маси тiла
встановлено у вщ 10-11 рокiв - на 10,67 кг iз наступним зменшенням в 12-13 рокiв та 14-15 роюв, що склало вiдповiдно 5,63 кг i 4,37 кг.
12
10
10-11рокiв
12-13 рокчв
14-15роКв
□ Контрольна група
□ Художня пмнастика
Рис. 1. Динам1ка приросту довжини тша у пмнасток р1зних в1кових груп
Аналiз жирово! маси тша (ЖМТ) показав зни-ження вiдсотка жирово! маси у вшх спортсменок (рис. 3) вiд 16,56+1,78% у 10-11 рокiв до 15,11+1,32 % у вiцi 16-17 роюв. Як видно з рис. 3, найбшьш низький вiдсоток ЖМТ у пмнасток вщзначався у вiцi вщ 12 до 14 рокiв i був нижче припустимих величин (17%) для нормального статевого розвитку [1, 2]. У контрольнш груш ЖМТ у вщ 10-11 роюв становила 19,54+1,65% та поступово збшьшилась до 24,69+1,48% у дiв-чаток вшом 16-17 рокiв, що значно бшьше у порiвняннi з гiмнастками, р<0,01.
Поверхня тiла так само, як i показники маси та росту тша, збшылувалася з вiком. У спортсменок, яю займались художньою пмнастикою, найбiльший прирiст цього показника спосте-рiгався у вiцi 10-11 роюв на 0,18м2 i в 12-13 роюв на 0,16м2. У дiвчаток iз контрольно! групи з вшом також вiдзначалося збiльшення поверхш тiла. Найбiльш вираженi прирости поверхш тша у них визначалися у вщ 10-11 роюв на 0,22м2, а у 12-13 роюв - на 0,14м2.
При аналiзi показниюв ОГК встановлено, що розвиток !! вiдбувався нерiвномiрно у обсте-жуваних спортсменок (рис. 4). Заняття пмнастикою сприяли найбiльшому збiльшенню ОГК у
вщ 12-13 рокв на 5,0 см. У дiвчинок iз контрольно! групи найбiльшi прирости ОГК на 6,20 см i 6,80 см вщзначалися у вщ 10-11 рокiв та 1415 рокiв вiдповiдно (рис. 4).
При ощнщ фiзичного розвитку (ФР) за до-помогою центильних таблиць контингенту, що спостериався, було встановлено, що у вщ 10-11 роюв середнiй гармонiйний ФР вiдзначався тшь-ки серед 28,6% спортсменок, як займались художньою гiмнастикою, що статистично вiрогiдно нижче у порiвняннi з дiвчатками, що спортом не займались (58,3%), р<0,05. Крiм того, у 42,8% пмнасток дiагностовано ФР нижче за середнш гармонiйний, р<0,05. У 28,6% гiмнасток у да-ному вiковому перiодi встановлено ФР нижче за середнш дисгармоншний (р<0,05), за рахунок дефiциту маси тша. У 25% дiвчинок iз контрольно! групи визначався ФР вище за середнш гармошчний, у 16,7% - високш гармонiйний, р<0,05.
У вщ 12-13 рокiв ФР середнш гармоншний зберiгався у 9,1% пмнасток, у порiвняннi з 75% тих, що спортом не займались (р<0,001). Збшьшилась кшьюсть спортсменок, яю мали ФР нижче за середнш гармоншний до 63,3%, р<0,05. Кшьюсть гiмнасток iз ФР нижче за середнш
см
8
6
4
2
0
дисгармоншний майже не змшилася у nopiBHHHHi з попереднiм вшом. У контрольнiй rpyni в даному вщ високий гармонiйний ФР збериався на такому ж рiвнi, у той час як кшьюсть дiвчат i3
ФР вище за середнш гармонiчний зменшилася утрое до 8,3% у порiвняннi i3 цим показником у вщ 10-11 рокiв, р<0,05.
□ Контрольна група □ Художня г1мнастика
Рис. 2. Динам1ка приросту маси тша у г1мнасток рпних вшових груп
У вiцi 14-15 роюв у спортсменок, що зай-мались художньою гiмнастикою, вiдзначалася подальша затримка темшв фiзичного розвитку. Так, у 80% пмнасток ФР був нижче за середнiй гармонiйний, а у 20% - нижче за середнш дисгармоншний, р<0,05. У контрольнш груш у 72,7% обстежених ФР був середнш гармоншний (р<0,05), у 27,3% - середнш дисгармоншний, за рахунок збшьшення показниюв маси тiлy.
Контрольна група Художня пмнастика
Рис. 3. Динамша жировоТ маси т1ла у юних г1мнасток у процес1 занять спортом
У вщ 16-17 роюв у гiмнасток зберiгалася тенденцiя до затримки темшв фiзичного роз-
витку. У 18,2% iз них вщзначався ФР нижче за середнш гармоншний, у 27,3% - нижче за середнш дисгармоншний, у 45,4% - низький гармоншний (р<0,05), а серед 9,1% - дуже низький гармоншний. У той же час серед 80% дiвчаток iз контрольно! групи ФР збериався середшм гар-моншним (р<0,01).
При аналiзi показника НК/Р встановлено його достовiрне збiльшення серед 21,4% пмнасток (р<0,05) у вiцi 10-11 роюв, що мали довжину нижньо! кшщвки вiдносно росту вище, нiж у контрольнш груш. Показник А/Т у даному вшо-вому перiодi у 14,3% пмнасток був у межах 1,451,53. За даними деяких авторiв [1, 2], наявшсть ще! ознаки у спортсменок у бшьш старшому вiцi може свiдчити про затримку темшв статевого розвитку. У 28,5% спортсменок у вщ 10-11 роюв виявлено вщставання розвитку юсткових роз-мiрiв тазу у порiвняннi з контрольною групою, р<0,05. У вщ 12-13 рокiв показник НК/Р був збшьшеним у 27,3% спортсменок у порiвняннi з контрольною групою, р<0,05. Зберiгалась тен-денцiя до збшьшення сшввщношення мiжакро-мiального дiаметра до трохантерiального розмiрy у 18,3% пмнасток. Зменшення показнику ЕТ/Р у даному вщ спостерiгалось у 36,3% пмнасток, що було часпше, шж у контрольнiй грyпi р<0,02.
У 14-15 роюв зменшилась кiлькiсть пмнасток, у яких вiдзначалось збiльшення сшввщношення довжини нижньо1 кiнцiвки до росту, до 10%. У даний вшовий перюд у 20% гiмнасток вияв-лялось вiдставання розвитку зовнiшнiх розмiрiв тазу, що було частiше, шж у контрольнiй групi,
р<0,05. У 16-17 роюв збiльшення довжини ниж-ньо! кiнцiвки та показника А/Т спостерналось у 20 % пмнасток, р<0,05. Зменшення показнику ЕТ/Р зберналось серед 30% спортсменок, якi займались художньою пмнастикою, р<0,05.
10-11роюв
12-13рокш
J_
В1к 14-15роюв
□ Контрольна група
□ Художня г1мнастика
Рис. 4. Динамика приросту ОГК у пмнасток piîH^ вжових груп
Таким чином, наведенi даш свiдчать про специфiчнiсть впливу занять художньою пмнастикою на процеси росту, маси тша та ïï компоненпв у рiзнi вiковi перюди. Так, нез-важаючи на те, що у спортсменок, яю займались художньою пмнастикою, з вшом вiдмiчалось збiльшення показникiв росту та маси, поверхш тша, з найбшьш штенсивним ростом у довжину та найбшьшим приростом маси тшу у вшовий перiод з 10 до 14 роюв, жировий компонент маси тша залишався низьким. Вiдмiчалось збiльшення показниюв НК/Р, А/Т та зменшення показнику ЕТ/Р у бiльшостi з них, що вказуе на наявшсть гормонального дисбалансу i е непрямим показ-ником зниження концентрацiï естрогенiв та тдвищення концентрацiï соматотропного гормону i тестостерону [1, 2]. Темпи фiзичного розвитку у бшьшост пмнасток були нижчими за середнш, за рахунок дефщиту маси тша або зменшення показниюв росту. В перюд з 14 до 17 роюв зберналась тенденцiя до затримки темтв фiзичного розвитку, збiльшення довжини ниж-ньоï кiнцiвки та вщставання розвитку зовнiшнiх
розмiрiв тазу. У вщ 14-15 рокiв показник ЖМТ досягнув 14,36+1,36%.
Також нами вивчалась динамiка показникiв статевого розвитку пмнасток та дiвчаток iз контрольно!' групи (табл. 1).
Як видно з таблиц 1, у вщ 10-11 роюв показники бiологiчного розвитку у спортсменок вщповщали нормальним показникам паспортного вшу, а у 25% дiвчаток iз контрольноï групи дещо перевищували ix, р<0,05. У вщ 12-13 рокiв у 27,3% спортсменок бал статевого розвитку вщставав вщ необxiдного на 2 роки, що свщчило про затримку статевого розвитку (ЗСР) I ступеня, р<0,05. У 9,1% пмнасток дiагностовано ЗСР II ступеня. Випередження темпiв статевого розвитку у контрольнш груш зменшилось до 16,7%. У вщ 14-15 роюв серед 36,4% пмнасток виявлена ЗСР I ступеня, а кшьюсть спортсменок iз ЗСР II ступеня збшьшилась удвiчi та становила 18,1%. До 16-17 роюв у спортсменок зберналась тен-денцiя до затримки темтв бюлопчного дозр> вання. Серед пмнасток у 18,2% визначався I, у 29,3 % - II стутнь ЗСР (р<0,05). Кiлькiсть пм-насток iз ЗСР III ступеня досягла 16,1%.
7
см
6
5
4
3
2
1
0
Таблиця 1
Динамика статевого розвитку, який досягнутий спортсменками, %
Паспортний вик рокчв
Р1вень статевого 10 11 12 13 14 15 16 17
розвитку
к.гр. х.г. к.гр. х.г. к.гр. х.г. к.гр. х.г.
Мед1анти 75 100* 83,3 63,6 91,9 45,5* 100 36,4*
Акселеранти 25 16,7 9,1
Ретарданти:
ЗСР I ст. 27,3* 36,4* 18,2
ЗСР II ст. 9,1 18,1 29,3*
ЗСР III ст. 16,1
П р и м I т к а : к.гр. - контрольна група, х.г. - художня пмнастика; *р<0,05.
Важливим показником пубертатного перюду е термш появи менархе. У пмнасток середнш вш появи менархе становив 13,8 + 1,28 року, у дiвчаток, яю спортом не займались, - 12,2 + 0,8 року. Необхщно вщзначити вiдсутнiсть статис-тично! рiзницi мiж цими показниками, але першi менструаци у гiмнасток з'явились у середньому на 1,5 року пiзнiше, шж у дiвчаток iз контрольно!
групи. Крiм того, у 74,7% пмнасток (р<0,01) менархе з'явилось на фош слабкого розвитку вто-ринних статевих ознак, а менструальний цикл (МЦ) у них довго не встановлювався. При пла-нуванш учбово-тренувального процесу у спортсменок необхщно враховувати тривалiсть МЦ, а також тривалють менструальних кровотеч (МК) (табл. 2).
Таблиця 2
Тривалкть менструального циклу та менструальноТ кровотечi у спортсменок, доби
(М±т)
Перюд обстеження Контрольна група Художня пмнастика
МЦ МК МЦ МК
Менструальний вш I р1к 29,70+1,20 4,83 + 0,83 30,08+1,32 6,29 + 0,76
Менструальний в1к II роки 29,48+1,53 4,56 + 0,78 28,94+1,42 5,17 + 0,68
За даними таблиц 2, тривалiсть МК у пмнасток на першому та другому роках шсля появи менархе бшьше у порiвняннi з контрольною групою (вщ 5 до 7 дшв), але статистично! рiзницi мiж цими показниками знайдено не було.
Таким чином, у пмнасток у процес занять спортом виявлена залежшсть мiж рiвнем бюло-пчно! зрiлостi та дефiцитом маси тша, збшь-шенням спiввiдношення довжини нижньо! кш-цiвки до росту, затримкою розвитку розмiрiв тазу. У наших дослщженнях знайдено кореля-цiйний зв'язок мiж величною ЖМТ та початком менархе (г=0,71).
ВИСНОВКИ
1. У бiльшостi обстежених нами пмнасток, яю почали тренування у вщ 4-5 рокiв та трену-вались 20 годин та бiльше на тиждень, виявлена затримка темпiв фiзичного та бiологiчного роз-витку.
2. Темпи бюлопчного розвитку гiмнасток за-лежать вщ кiлькостi ЖМТ. Жировий компонент маси тша у бшьшосп спортсменок був нижче 17%, що сприяло затримцi !х статевого розвитку.
3. Зi збiльшенням стажу тренувань у бшьшосп спортсменок спостерiгалось подовження нижньо! кшщвки, збiльшення вiдношення мiж-
акромiального дiаметра до трохантерiального тазу, що вказуе на наявнiсть гормонального дис-po3Mipy тазу та вiдставання розвитку розмiрiв балансу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Абрамов В.В. Становление функции эндокринной и кардиореспираторной систем спортсменок пубертатного возраста: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - С.Пб., 1992. - 42 с.
2. Абрамов В., Смирнова Е., Абрамов С. Становление функции эндокринной системы спортсменок пубертатного возраста // Спортивная медицина. -2004. - № 1-2. - С. 21-28.
3. Беляев О. А. Оцшка фiзичного розвитку дггей та пвдлитав 3-17 рошв Придншровського репону за iндексом маси тша // Медичш перспективи. - 1999. -Т. IV, № 1. - С. 91-93.
4. К оценке физического развития студентов на всех сроках обучения в вузе: Метод. рекомендацп. -Дншропетровськ, 1981. - 17 с.
5. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: МОРИОН, 2001. - 408 с.
6. Мартиросов Э.Г. Методы исследования в спортивной антропологии. - М.: Физкультура и спорт, 1982. - 199 с.
7. Никитюк Б.А. Интегративная антропология (спортивно-морфологический и валеологический аспекты). - Винница; М.: ВГМУ, 1997. - 203 с.
8. Оцшка фiзичного розвитку та статевого доз-рiвання дней та пвдлитав: Метод. рекомендацп /ДДМА, каф. госштально! педiатрп № 1. - Дншропетровськ, 2003. - 14 с.
9. Рублевська Н.1. Ф1зичний розвиток дггей дош-кшьного вщу промислового регюну // Медичш перспективи. - 1998. - Т. III, № 2. - С. 92-93.
10. Ювенолопя. Практикум з шдл1тково1 медици-ни / За ред. Л.К. Пархоменко. - Х.: Факт, 2004. - 720 с.
11. Anthropometric profiles of elite triathletes / T.R. Ackland, B.A. Blanksby, G. Landers, D. Smith // J. Science Med. Sport. - 1998. - Vol. 1, N1. - P. 52-56.
12. Borer K.T. The effects of exercise on growth // Sports Medicine. - 1995. - Vol. 20, N6. - P. 375-397.
13. Cronau H., Brown R.T. Growth and development: physical, mental, and social aspects // Primary Care. Clin. Office Practice. - 1998. - Vol. 25, N1. - P. 23-47.
14. Does repetitive physical loading inhibit radial growth in female gymnasts? / D. Caine, W. Howe, W. Ross, G. Bergman // Clin. J. Sport Medicine. - 1997. -Vol. 7, N4. - P. 302-308.
15. Effect of high performance sports on puberty development of female and male gymnasts / Weimann E., Witzel C., Schwidergall S., Bohles H.J. // Wiener Medizinische Wochenschrift. - 1998. - Vol. 148, N10. - P. 231-234.
16. Malina R.M., Bielicki T. Retrospective longitudinal growth study of boys and girls active in sport // Acta Paediatrica. - 1996. - Vol. 85, N5. - P. 570-576.
♦
УДК 612.6:330.59-053.6
С.А. Щудро, О.М. Мацуга
1МОВ1РН1СНА ОЦ1НКА ВЗАСМОЗВ'ЯЗКУ Ф1ЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ЯКОСТ1 ЖИТТЯ П1ДЛ1ТК1В
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра гтени та екологИ (зав. - д.мед.н., проф.Е.А.Деркачов) Днтропетровський нацюнальний утверситет кафедра математичного забезпечення ЕОМ (зав. - д.техн. н. О.Г. Байбуз)
K^ronoBi CTOBa: 83aeM03e 'M3OK, $U3UHHUU po3eumoK, XKicmb wummx, nidrnmm Key words: interrelationship, physical development, life quality, adolescents
Резюме. Проведено открытое контролируемое исследование, в которое после получения информированного согласия включено 122 ученика 9-11 классов Днепропетровского лицея-интерната в возрасте 14-17 лет. У них изучалось качество жизни (КЖ) с использованием «Краткого общего вопросника статуса здоровья» (MOS SF-36) и факторов, которые влияют на КЖ подростков, с применением специально разработанной анкеты. Установлена взаимосвязь физического развития и КЖ под-
