CC BY
17
УДК 796.071 - 055.25:796.015.6:612.661:57.033
В.В. Абрамов, ДИНАМ1КА ПОКАЗНИК1В Ф1ЗИЧНОГО ТА
LM Шевченко Б1ОЛОГ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ЮНИХ
СПОРТСМЕНОК У ПРОЦЕС1 ЗАНЯТЬ СКЛАДНОКООРДИНАЦ1ЙНИМИ ВИДАМИ СПОРТУ
Дтпропетровська державна медична aKadeMin
кафедра фьзично!реабштацп, спортивног медицини та валеологИ
(зав. - д. мед. н., проф. В.В. Абрамов)
Ключовi слова: спортсменки, склaднокоординaцiйнi види спорту, фгзичний розвиток, бiологiчний розвиток
Key words: female-athletes, complex coordinated kinds of sports, physical development, biological development
Резюме. Обследованы спортсменки в возрасте 10 - 17 лет, занимающиеся сложнокоординационными видами спорта. В работе была выявлена зависимость между темпами биологического развития, формированием морфологических параметров тела юных спортсменок и видом спорта, временем начала занятий спортом, интенсивностью физических нагрузок. Результаты исследования показали, что ранняя специализация и интенсификация тренировочного процесса приводят к задержке темпов биологического развития, задержке роста, сужению размеров таза у большинства обследованных спортсменок. Эти изменения наиболее выражены у спортсменок, занимающихся художественной гимнастикой.
Summary. Female athletes, aged 10-17 years, going in for complex coordinated types of sports were examined. In the work the relationship between the rate of biological development, formation of morphological characteristics of a young athlete's body and the type of sports she is going in for, the age and the time of onset of going in for sports and the intensity of physical loads was revealed. The results of this study showed that, early specialization and intensification of a training programme lead to delay of biological development rates, delay of growth, narrowing of pelvic sizes in the majority of the sportsmen examined. These changes are the most expressed in sportsmen going in for calisthenics.
Вщомо, що за останш десятирiччя спорт значно помолодшав. На сьогодшшнш день сис-тематичними тренуваннями з бшьшосп вищв спорту починають займатися з дошкшьного та молодшого шкшьного вшу. При цьому штен-сившсть тренувального процесу та обсяг фiзич-ного навантаження значно зросли, а етап базово! тдготовки припадае на початок пубертатного перюду [2, 10]. Це суттево впливае на фiзичний i бюлопчний розвиток оргашзму юних спортсменок. У науковш лiтературi наведет дат про вплив фiзичних навантажень на морфолопчш параметри тша [1, 6, 12, 13]. За даними авторiв, порушення репродуктивно! функцп (затримка статевого розвитку, порушення менструального циклу, гшерандрогешя та ш.) серед спортсменок зус^чаються в декшька разiв часпше, шж у популяци [2, 11, 14]. Але дуже часто медичний контроль здоров'я i насамперед - репродуктивного здоров'я спортсменок носить формаль-ний характер [9].
У зв'язку з вищевикладеним важливим стае вивчення динамши показниюв статевого роз-
106
витку та морфолопчних параметрiв тша юних спортсменок, яю займаються складнокоордина-цшними видами спорту. Визначення цих показ-ниюв мае створити умови для корекци навчаль-но-тренувального процесу i ращонального про-ведення лiкарського контролю з метою запобь гання розвитку патологи репродуктивно! систе-ми у дорослому вщь
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
В основу роботи покладенi результати дина-мiчних спостережень та обстеження 80 юних спортсменок вшом вщ 10 до 17 рокiв i 35 одно-лiток, якi не займались спортом i склали контро-льну групу. Спортсменки займались художньою гiмнастикою, стрибками на батутi та бадмшто-ном, усi тренувались вщ 15 до 20 годин та тиждень.
Вивчення фiзичного розвитку проводилось шляхом антропометрп. Вимiрювались довжина i маса тiла, окружнiсть грудно! кл^ки, фронталь-ний та сагiтальний розмiри грудно! клiтки, 4 розмiри тазу, а також довжина нижшх кшщвок. Визначали показники фiзичного розвитку, що
ш'и
дозволяють судити про збалансованють окремих ланок ендокринно! системи в органiзмi юних спортсменок: вiдношення довжини нижньо! кш-
• (НКI . . .
цiвки до росту I р I, вiдношення мiжакромi-ального дiаметра до мiжтрохантерiального дiа-
( А
метра
росту
Т I, вiдношення суми розмiрiв таза до
ZL
р
Цi показники характеризують
взаемозв'язок мiж будовою тша та продукцieю гормонiв [3, 5, 8].
Визначення бюлопчного вiку проводилось за формулою статевого розвитку (А, Р, Ma, Me), враховуючи стутнь виявлення вторинних стате-вих ознак. Вивчали характер менструального циклу [7]. Склад маси тша визначався методом калшерметри з подальшим обчислюванням жи-рово! маси тiла [8].
Статистичне опрацювання результатiв проводилось на персональному комп'ютерi типу «Pen-tium-IV» з використанням програмно! системи «Biostat». Вираховувалися значення середньо! величини (М), середньоквадратичного вщхилен-ня (SD), помилки середньо! величини (m), кри-терiю достовiрностi (t) i значення достовiрностi (p). Для оцiнки значущосп вiдмiнностей у рiзних групах був використаний критерш Стьюдента
[4].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
На початковому еташ тренувань у обстежених спортсменок показники бюлопчного розвитку вщповщали нормальним показникам паспортного вшу.
У вщ 11 - 12 роюв (стаж тренувань до 5 роюв) у 51 % спортсменок, яю займались худож-ньою гiмнастикою, у 28,5% батутисток i 18,5% бадмштонюток розвиток вторинних статевих ознак затримувався (ЗСР I ступеня). У вщ 13-14 рокiв у всiх пмнасток визначалась загальна спря-мованiсть до ретардаци вторинних статевих ознак: у 14,3% виявлено I ступiнь, а у 85,7% - II стутнь ЗСР. Серед батутисток цього вшу у 34,5% визначалась ЗСР I ступеня, у 17,6% - ЗСР II ступеня. У бадмштонюток виявлено збшь-шення ЗСР I ступеня до 33,5%. При стаж тренувань до 10 роюв, у вщ 15 - 17 роюв, у спортсменок спостер^алась подальша затримка темшв статевого розвитку. Серед пмнасток у 23,4% був III, у 25,8% - II та у 14,5% - I стутнь ЗСР. 19,7% батутисток мали ЗСР III ступеня, 18,5% - II, 12,3% - I стушнь. У 33,3% бадмш-
тонюток виявлено II стутнь, а у 22,1% - I стутнь ЗСР.
Середнш вш появи менархе у дiвчаток, як не займались спортом, становив 12,2 + 0,8 року, у спортсменок, яю займались художньою пмнас-тикою, - 13,8 + 1,28 року, стрибками на батут -13,2 + 1,24 року, бадмштоном - 12,9 + 0,9 року. При цьому у 74,5% пмнасток, 45,7% батутисток та у 36,3% бадмштонюток менархе з'явилось на фот слабкого розвитку вторинних статевих ознак, а менструальний цикл (МЦ) у бшьшосп iз них довго не встановлювався. Середня трива-лють МЦ в цшому у спортсменок склала 29,4 + 1,6 дня, що фактично не вiдрiзнялось вiд даних у не спортсменок - 29,7 + 1,2 дня. У зв'язку з тим, що на початку занять спортом бюлопчний розвиток у спортсменок був однаковим, зазначеш вщмшносп у вщ менархе можуть бути пов'язанi зi специфiкою тренувань.
Важливим показником, що характеризуе тем-пи бiологiчного дозрiвання, е послiдовнiсть появи вторинних статевих ознак. У наших досль дженнях у бшьшосп спортсменок на початкових етапах тренувань розвиток вторинних статевих ознак починався у тому ж вщ^ що i у не спортсменок. Через 4 - 5 роюв регулярних тренувань у 32,7% пмнасток, 11,4% батутисток та 8,6% бадмштонюток вторинш статевi ознаки не вщпов> дали фiзiологiчним термiнам !х появи. До 15 - 17 роюв вiдмiчаеться тенденцiя до зниження кшь-кост спортсменок iз порушенням послiдовностi та темшв формування вторинних статевих ознак.
Щоб мати бшьш поглиблене уявлення про взаемовщношення мiж процесами фiзичного i статевого розвитку за перюд занять спортом, проводився порiвняльний аналiз антропометрич-них показникiв юних спортсменок та !х од-нолiток, яю спортом не займались.
Протягом усього перюду спостережень у спортсменок, яю займались художньою пмнас-тикою, вщзначались низькi показники маси i довжини тша у порiвняннi з дiвчатами, якi спортом не займались. В цшому з 11 до 17 роюв маса тша у спортсменок, яю займались художньою пмнастикою, зросла на 14,24 кг, у батутисток - на 18,27 кг, у бадмштонюток - на 17,46 кг. Найбшьш виражеш перюди збшьшення маси i довжини тша у пмнасток - 11-12 роюв, у батутисток - 13-14 роюв, у спортсменок-бадмшто-нiсток - 11-12 роюв i на I рощ тсля менархе. У пмнасток визначено зниження жирового компоненту маси тша нижче 17% протягом усього пубертатного перюду, що значною мiрою впли-вае на порушення стероlдотвiрноl функци. У процесi занять спортом у батутисток жировий
05/ Том X / 4
107
компонент маси тша знизився вщ 19,66+1,37 у вiцi 10 роюв до 16,76+2,15 у вщ 14-16 рокiв, а у бадмштонюток з 18,55+2,57 у вiцi 10 роюв до 16,89+1,74 у вщ 13-15 рокiв.
Поверхня тiла з вшом зростала в усiх групах спортсменок. У пмнасток з 10 до 17 роюв поверхня тша зросла на 0,43м2, з найбшьшими приростами у вщ 11-12 роюв i протягом першого року пiсля менархе, що становить 0,16 та 0,10м2 на рш вщповщно. У батутисток у перюд з 10 до16 рокiв поверхня тша зросла на 0,45м2, з найбшьшим приростом на 0,27 м2 у вщ 13-14 рокiв i на 0,19м2 на I рощ тсля менархе. У бадмiнтонiсток цей показник зрю на 0,57м2 з 10 до17 роюв. Збiльшення поверхш тiла у спортсменок ще! групи було максимальним у вщ 1112 рокiв (на 0,20м2 на рш) та протягом першого року тсля менархе (на 0,19м2на рис). Проведенi дослiдження свiдчать про наявнють взаемо-зв'язку мiж показниками довжини, маси та по-верхт тiла у обстежених спортсменок.
У наших дослщженнях показник
НК
був
збшьшеним у 27,3% спортсменок, яю займались художньою гiмнастикою, та у 12,5% батутисток через 5-7 роюв регулярних тренувань, що свщ-чить про гальмування естрогенотвiрно! функци.
Вщношення мiжакромiального дiаметра до
• • • (А) • мiжтрохантерiального розмiру таза I — I у дiв-
чаток, якi не займались спортом, з вшом змен-шувалось: з 1,35 - 1,40 в 11 роюв до 1,09 - 1,17 в 16 - 17 роюв. У 18,3% пмнасток при стаж занять 5-6 роюв цей показник знаходився в межах 1,45 - 1,53, що наблизилось до «критично! зони»
1,50, коли визначаеться затримка статевого розвитку, гшерандрогетя, пубертатно-юнацький дисштугаризм.
У процесi занять спортом спостер^алось зро-стання кiлькостi спортсменок iз затримкою розвитку кюткових розмiрiв таза. Через 8 - 10 роюв пiсля початку тренувань у 71,4% пмнасток, у 59,7% батутисток i 42,9% бадмштонюток вияв-лялось вiдставання розвитку зовнiшнiх розмiрiв тазу.
У подальшому спортсменки, як займались складнокоординацiйними видами спорту, вщста-вали вiд однолiток, якi не займались спортом, за наведеними показниками.
ВИСНОВКИ
1. У обстежених нами спортсменок, як займались складнокоординацшними видами спорту, виявлена затримка темтв бюлопчного розвитку та затзнення початку менархе на фот штен-сивних фiзичних та психоемоцшних наванта-жень у пубертатному перюдь
2. Незважаючи на те, що у спортсменок з вiком вiдмiчалося збiльшення показниюв росту i маси тiла, жировий компонент маси тiла зали-шався низьким. Вiдмiчалось збiльшення показ-никв А/Т, НК/Р та зменшення розмiрiв тазу у бiльшостi з них, що вказуе на наявнють гормонального дисбалансу.
3. В обстежених нами видах спорту необхщна корекщя навчально-тренувального процесу, з урахуванням темтв бюлопчного розвитку, що дозволить зменшити негативний вплив фiзичних та психоемоцшних перенавантажень на оргашзм юних спортсменок i в майбутньому зберегти !х репродуктивне здоров'я.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Абрамов В.В., Абрамов С.В. Бюлопчний роз-виток та морфолопчш параметри тша юних спортсменок у динамщ багатор1чних занять спортом // Медич-ш перспективи. -2000. - Т. V, № 1. - С. 78-82.
2. Абрамов В., Смирнова Е., Абрамов С. Становление функции эндокринной системы спортсменок пубертатного возраста // Спортивная медицина. -2004. - № 1-2. - С. 21-28.
3. Воронин К.В., Потапов В.А., Правосудо-вич А.Н. Акушерское обследование. - Днепропетровск: 1999. - 153 с.
4. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. - Л.: Медицина, 1978. - 293 с.
5. Детская спортивная медицина: Руководство для врачей. - 2-е изд. прераб. и доп. / Под ред. С.Б. Тихвинского, С.В. Хрущева. - М.: Медицина, 1991. -560с.
6. Дукач Л.М. Вплив штенсивних занять легкою 108
атлетикою на р1ст 1 розвиток оргашзму юних спортсменок протягом пубертатного перюду // Медичш перспективи. - 1997. - Т. II, № 2. - С. 79-81.
7. Крупко-Большова Ю.А. Гинекологическая эндокринология девочек и девушек. - К.: Здоров'я, 1986. - 184с.
8. Мартиросов Э.Г. Методы исследования в спортивной антропологии. - М.: Физкультура и спорт, 1982. - 199 с.
9. Ниаури Д.А., Евдокимова Т.А., Курганова М.Ю. Репродуктивное здоровье женщины в спорте: Метод. пособие - С.Пб., 2003. - 28 с.
10. Путро Л. Значение рационального и сбалансированного питания в обеспечении подготовки спортсменок-гимнасток // IV М1жнар. наук. конгрес «Ол1м-пшський спорт 1 спорт для вс1х: проблеми здоров'я, рекреацп, спортивно!' медицини та реабштацп». - К.: Укра!на, 2000. - С. 585.
11. Шахлина Л., Поворозюк В. Триада женщины-
спортсменки: факты «за» и «против» // Спортивна медицина. - 2004. - № 1-2. - С.29-39.
12. Auswirkungen des Hochleistungssports auf die Pubertatsentwicklung von Kunsttumerinnen und Kunstturnern / E. Weimann, C. Witzel, S. Schwidergall, H.J. Bohles // Wiener Med. Wochenschrift. - 1998. - Vol. 148, № 10. - P. 231-234.
13. Ernahrungsverhalten bei weiblichen und man-
nlichen Hochleistungsturnern / S. Schwidergall, E. Weimann, C. Witzel et al. // Wiener Med. Wochenschrift. -1998. - Vol. 148, № 10 - P. 243-244.
14. Physique as a risk factor for ulnar variance in elite female gymnasts / A.L. Claessens, J. Lefevre, G. Beunen et al. // Med. Science Sports Exercise. - 1996. - Vol. 28, № 5. - P. 560-569.
УДК 616.24-007.272-036.1:615.83/.84
О.В. Чава, В.М. Савченко
СИСТЕМА ПОКАЗНИК1В ДОСЛ1ДЖЕННЯ ДЛЯ ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 САНАТОРНО-КУРОРТНОГО Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОН1ЧН1 ОБСТРУКТИВН1 ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
Кримський республканський НД1
ф1зичних методгв л1кування i медичноИ клшатологп 1мет 1.М. Сеченова м. Ялта
Ключовi слова: хронiчнi обструктивт захворювання легень, санаторно-курортне л^вання Key words: chronic obstructive pulmonary diseases, sanatorium treatment
Резюме. Проанализированы существующие системы оценки эффективности санаторно-курортного лечения (СКЛ) с целью поиска оптимальной системы показателей исследования у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких (ХОЗЛ). Обоснована базовая система показателей исследования для оценки эффективности СКЛ больных ХОЗЛ, которая включает 50 показателей и предназначена для характеристики основных компонентов патологического процесса -воспалительного процесса в бронхах, интоксикации, морфологических изменений в бронхах и легких, функции внешнего дыхания (вентиляции, легочных объемов, бронхиальной проходимости) и некоторых других проявлений заболевания. Предложена формализация фактических значений качественных показателей исследования в виде процента отклонения от должной величины. Динамику показателей исследования целесообразно определять путем вычисления процента прироста достигнутого значения к исходному. Перед осуществлением этой вычислительной процедуры определены специальные действия по осуществлению дополнительных преобразований показателей исследования, чтобы избежать некорректных вычислений. Корреляционным анализом доказано хорошее предметное описание сформированной системой показателей исследования шести категорий непосредственной эффективности СКЛ больных ХОЗЛ.
Summary. Existing systems of an estimation of sanatorium treatment (ST) efficiency with the purpose to search for an optimum system of research parameters of patients with chronic obstructive pulmonary diseases (COPD) are analysed. The basis system of research parameters to assess efficiency of ST of COPD patients is justified. It includes 50 parameters and is meant for characteristics of the basic components of pathological process - inflammatory process in bronchial tubes, intoxication, morphological changes in bronchial tubes and lungs, function of external breath (ventilation, pulmonary volumes, bronchial permeability) and some others disease manifestations. Formalization of quality indicators of the research values in the form of percent of deviation from the due size is offered. Dynamics of research parameters is expedient to determine by calculation of percent of gain of the achieved value to initial one. Before realization of this computing procedure,
05/ Том X / 4
109
