Биологическое созревание фактор, обуславливающий специальную работоспособность и функциональные возможности юных баскетболисток Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

Біологічне дозрівання - чинник, що обумовлює спеціальну працездатність і функціональні можливості юних баскетболісток

Маслова О.В.

Національний університет фізичного виховання і спорту України

Анотації:

Висвітлено питання з проблем сучасної системи підготовки юних баскетболісток. У обстеженні взяли участь дівчатка у віці 13-15 років, спеціалізація баскетбол, в кількості 99 чоловік. З них для проходження подальшого комплексного обстеження були відібрані 24 дівчини (поділено на 2 групи). Показані напрямки урахування рівня біологічного дозрівання в команді баскетболісток одного паспортного віку. Встановлено вплив біологічного дозрівання юних баскетболісток на прояв їх спеціальної працездатності й функціональних можливостей. Запропоновано рекомендації з оптимізації тренувального процесу юних баскетболісток.

Ключові слова:

біологічний, працездатність, фізичний розвиток, гормональний, баскетбол.

Маслова Е.В. Биологическое созревание - фактор, обуславливающий специальную работоспособность и функциональные возможности юных баскетболисток.

Рассмотрены вопросы по проблемам современной системы подготовки юных баскетболисток. В обследовании приняли участие девочки в возрасте 13-15 лет, специализация баскетбол, в количестве 99 человек. Для прохождения дальнейшего комплексного обследования были отобраны 24 девушки (разделены на 2 группы). Показаны направления учета уровня биологического созревания в команде баскетболисток одного паспортного возраста. Установлено влияние биологического созревания юных баскетболисток на проявление их специальной работоспособности и функциональных возможностей. Предложены рекомендации по оптимизации тренировочного процесса юных баскетболисток.

биологический, работоспособность, физическое развитие, гормональное, баскетбол.

Maslova O.V. Biological ripening - as factor for influences of special capacity and functional possibilities of young basketball-players (girls). Questions are considered on the problems of the modern system of preparation of young basketball-players. In an inspection girls took part in age of 13-15 years old, specialization basket-ball, in an amount 99 persons. For passing of further complex inspection 24 girls were selected (part on 2 groups). Directions of account of level of the biological ripening are rotined in the command of basketball-players of one passport age. Influence of the biological ripening of young basketball-players is set on the display of their special capacity and functional possibilities. Offered to recommendation on optimization of training process of young basketball-players.

biological, capacity, physical development, hormonal, basket-ball.

Вступ.

Згідно регламенту проведення ігор Чемпіонату України за останніх 3 роки, сезони 2005-2006, 2006-2007 і 2007-2008, серед команд дівчат Всеукраїнської юнацької баскетбольної ліги, змагання проводяться у вікових групах, починаючи з 10-річного віку і молодше. У регламенті Чемпіонату України серед команд жіночої ліги вказано, що брати участь в іграх Вищої та першої жіночих ліг мають право баскетболістки, задіяні в юнацькому чемпіонаті, не молодше 15 років. У сезоні 2006-2007 Федерація баскетболу України затвердила регламент і провела Чемпіонат України серед жіночих команд другої ліги, де вік учасниць не має вікових обмежень. Таким чином, можливість участі дівчат в змаганнях різного рангу значно збільшилася. Багато СДЮШОР і ДЮСШ, а так само клубні команди знайшли можливість для участі своїх команд не лише в юнацькому чемпіонаті, але і в змаганнях серед жіночих команд другої і першої ліг. При цьому високопотенційні спортсменки задіяні як гравці основних складів команд Вищої ліги.

Таким чином, вже в 13-15 років дівчинки беруть участь в тренувальному і змаганні процесах разом з висококваліфікованими спортсменками, де дуже рідко береться до уваги їх вік, рівень розвитку організму і його здатність переносити великі навантаження [3]. При цьому забувають, що дані вікові кордони відносяться до підліткового віку - надзвичайно важливого етапу становлення людини, недаремно його вважають критичним, важким. Важлива особливість даного періоду - невідповідність, що виникає в частини підлітків, між календарним (паспортним) і біологічним віком.

Дослідження, що стосуються впливу спортивних навантажень на статеве дозрівання дівчат в пре- і © Маслова О.В., 2010

пубертатному віці не чисельні. Заняття в шкільних спортивних секціях, де час тренувань відповідає оптимальному рівню рухової активності підлітка, не роблять негативного впливу на процес статевого дозрівання дівчаток [8].

У результаті час і характер настання статевої зрілості спортсменок в подальшому можуть негативно відбитися на репродуктивній функції їх організму.

Відомо, що біологічний розвиток, важливою складовою частиною якого є статеве дозрівання, різний після 7 років у хлопчиків і дівчат. Дівчата у віці 11-12 років випереджають хлопчиків цього ж віку за ваговими та ростовими параметрами, рядом показників фізичного розвитку. Потім, з 13-15 років, хлопці беруть реванш в розвитку, випереджаючи в майбутньому за всіма вище зазначеними показниками дівчат [1, 5].

Інтенсивні спортивні тренування, початі в пубертатному періоді, гальмують процес дозрівання жіночої статевої системи. Особливий цей вплив виражено у віці 10-12 років, а до 15-16 років відмінності між спортсменками і не спортсменками згладжуються. Статеве дозрівання дівчаток при ранній спортивній спеціалізації може продовжуватися до 16-18 років і навіть пізніше [8].

В даний час при підготовці жінок в спорті вищих досягнень необхідно вирішити низку серйозних запитань, одним з яких є наукове обґрунтування можливості і характеру вживання високих фізичних навантажень в тренуванні юних спортсменок, і, зокрема, планерування побудови тренувальних навантажень в системі їх спортивної підготовки [2, 4].

У теорії і методиці спортивного тренування питання статевого диморфізму, практично, не враховуються, що відбивається на результатах спортивного відбору і тренувальному процесі юних спортсменів, основою яких є паспортний вік [8].

Педагогіка, психологія та медико-біологічні

Успіх тренувального процесу спортсменок неможливий без глибоких знань специфічних особливостей жіночого організму, без врахування цих особливостей з початку їх багатолітньої спортивної підготовки у вибраному вигляді спорту, коли закладаються основи подальшої спортивної діяльності. Важливий і цікавий процес становлення жіночого організму в пре- і пубертатний періоди, коли в нім відбувається складна нейро-гормональна перебудова. У ці періоди ще не сформовані остаточно структурно-функціональні системи організму, їх нейро-гуморальні механізми біологічної регуляції, тому функціональна вартість виконуваного навантаження висока, час відновлення функцій організму після тренувальних і змагань навантажень триваліший і це має велике практичне значення при використанні тренером повторних навантажень [7].

Незнання цих особливостей може стати одній з серйозних причин порушення здоров'я організму спортсменок, що, природно, відіб'ється і на їх спортивних результатах. У ці періоди велика відповідальність за здоров'я підлітка - майбутнього спортсмена покладається на тренера і лікаря. Проте при правильному планеруванні тренувальних навантажень дані періоди характеризуються і колосальними можливостями досягнення високих спортивних результатів [6].

Робота виконана за планом НДР Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження - встановити вплив біологічного дозрівання юних баскетболісток на прояв їх спеціальної працездатності і функціональних можливостей юних баскетболісток. Нами було проведено комплексне обстеження групи баскетболісток в природних умовах тренувального процесу. Дослідження проводилися на базі Спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву № 3 р. Києва. У обстеженні взяли участь дівчатка у віці 13-15 років, спеціалізація баскетбол, в кількості 99 чоловік, з яких для проходження подальшого комплексного обстеження були відібрані 24 дівчини, що склала 2 групи. Групи були сформовані на підставі проведення вторинного відбору, який включав перевідне педагогічне тестування з врахуванням спортивного потенціалу кожної спортсменки окремо. Першу групу склали 12 спортсменок, що показали хороший і задовільні результати перевідного тестування, з потенційними можливостями підтримувати високий рівень здоров'я завдяки баскетболу і брати участь в рядових змаганнях. У другу групу було визначено 12 дівчаток з відмінним результатом перевідного тестування, оптимальними антропометричними даними і потенційними можливостями досягнення високого спортивного результату в баскетболі.

У дослідженнях були використані наступні методи досліджень:

- педагогічні методи дослідження: педагогічне тестування для визначення спеціальної працездатності баскетболісток;

- методи дослідження функціональних можливостей: фізіологічні методи: визначення рівня біологічного дозрівання організму спортсменок (вторинні

статеві ознаки, менархе, рівень фізичного розвитку); дослідження гормонального статусу дівчаток (базальна температура, естрогенна насиченість організму по феномену «папороті»); пульсометрія.

- психофізіологічні методи дослідження: визначення часу простій і складною сенсомоторних реакцій, лабільності нервових процесів.

- методи математичної статистики.

На підставі аналізу даних фізіологічного дослідження згідно встановленому рівню біологічного дозрівання, який включав визначення фізичного розвитку і статевого дозрівання за допомогою вивчення розвитку вторинних статевих ознак, базальної температури і рівня естрогенної насиченості організму кожної спортсменки окремо (табл. 1), групу спортсменок одного паспортного віку розподілили на наступні три підгрупи:

• у першу підгрупу були включені спортсменки із сталою менструальною функцією (вік менархе 1,5-2 роки);

• до другої підгрупи увійшли спортсменки, в яких менструація не настала, проте, за результатами фізіологічного дослідження було встановлено наявність гормональної циклічності їх організму. Дана циклічність була ідентична динаміці зміни гормонального фону організму спортсменок, включених в першу підгрупу баскетболісток, з наявністю менструальної функції.

• третю підгрупу склали спортсменки, в яких за відсутності менструальної функції не виявлені циклічні зміни естрогенній насиченості організму.

Результати дослідження і їх обговорення.

Аналіз результатів педагогічного тестування, що складається з 5 тестів тих, що характеризують швидкісно-силові, координаційні якості, ефективність кидкової підготовки юних спортсменок проводився в кожній з підгруп спортсменок (табл. 2).

Отримані результати дали можливість укласти, що достовірне підвищення швидкісних можливостей при кристалізації, відповідно 2 і 4 фази менструального циклу в першій і в другій підгрупах спортсменок, що не відмічене в третин підгрупі. Така ж тенденція спостерігається при дослідженні координаційних здібностей.

На наш погляд на особливу увагу заслуговує тест, що характеризує рівень кидкової підготовленості юних баскетболісток. Встановлено, що в 1-ой підгрупі спортсменок прояв ефективності кидкової діяльності має циклічний характер. Достовірно вище ефективність в 2 і 4 фазу, при виконанні в ці фази найбільшої кількості як кидків так і попадань. Результати психофізіологічного дослідження свідчать про те, що оптимальний психофізіологічний стан характерний для 2 і 4 фаз циклу, що підтверджується найменшим часом простій і складною зорово-рухових реакцій і найменшою кількістю допущених при цьому помилок в порівнянні з менструальною, передменструальною і особливо овуляторною фазами. Циклічні зміни психофізіологічного статусу підтверджують і можливо обумовлюють циклічні зміни спеціальній працездатності.

Таблиця. 1.

Взаємозв'язок темпів фізичного розвитку і статевого дозрівання обстежуваних баскетболісток

Показники Вік

Групи 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2

Довжина тіла, см 145,6 ±1,02 158,1 ±1,34 148,9 ±0,94 159,6 ±2,31 152,1 ±0,86 165,6 ±3,78 154,3 ±1,03 169,4 ±4,73 156,6 ±0,72 172,5 ±5,18

Маса тіла, кг 41,4 ± 0,23 47,4 ± 2,34 43,2 ± 0,45 51,5 ± 2,75 47,3 ± 0,61 53,3 ± 2,87 49,5 ± 1,06 55.4 ± 3.04 52,0 ± 1,01 59,2 ± 3,56

Наявність менархе % 0 0 0 0 0 11 50 33 58 42

Наявність гормональної циклічності % 25 0 38 25 50 40 75 58 83 75

Вторинні статеві ознаки, бали 0,8 ± 0,02 0,2 ± 0,02 1,1 ± 0,03 0,8 ± 0,02 1,9 ± 0,09 1,4 ± 0,15 3,4 ± 1,35 2,2 ± 1,96 5,2 ± 1,59 3,7 ± 1,34

Таблиця 2

Результати педагогічного тестування

Тести/Кристалізация Підгрупи (-) (++) (+++) (+)+ (+)

Змінний швидкісний біг, 98 м (с) 1-я 2-я 3-я 17,22±0,009* 18,25±0,049 * 17,97±0,084 * 16,35±0,024* 17,82±0,032 * 17,92±0,048 * 16,59±0,038 17,92±0,061 16,41±0,01* 17,88±0,074 17,97±0,062 17,09±0,079 18,19±0,058 17,92±0,064

Ведення м'яча по периметру баскетбольної зони трьох секунд (с) 1-я 2-я 3-я 4,09±0,012* 4,07±0,028* 3,96±0,027* 3,93±0,036 3,79±0,018* 3,98±0,041* 3,97±0,013 3,97±0,016* 3,86±0,031* 3,81±0,022* 3,95±0,047* 4,01±0,013 4,02±0,031* 4,01±0,036*

Виконання 15 кидків в корзину по три кидки з п'яти крапок, з дистанції 4,5 м (к-ть попадань) 1-я 2-я 3-я 9±0,55 9±0,45 11±0,51 10±0,51 11±0,53 10±0,53 8±0,48 7±0,82 10±0,50 10±0,28 11±0,38 8±0,58 8±0,67 10±0,96

Виконання максимальної кількості кидків м'яча в корзину з різних крапок за 2 хвилини: • кількість кидків 1-я 2-я 3-я 32±0,86* 35±0,87* 38±0,72* 44±0,91* 46±0,91* 41±0,05* 37±0,71 42±0,57 42±0,59* 46±0,81 34±0,84* 39±0,83 42±0,08* 41±0,71

• кількість попадань 1-я 2-я 3-я 14±0,82 11±0,54 17±0,19 18±0,51* 18±0,17 * 18±0,92 13±0,71* 9±0,61 * 17±0,89 14±0,72 17±0,40 13±0,66* 9±0,73 * 17±0,64

• ефективність виконання % 1-я 2-я 3-я 43,6±1,23* 31,4±1,73 39,5±1,41* 41,0±1,11* 39,1±1,67* 43,6±1,23 35,1±1,69 21,4±1,96* 41,1±1,85* 37,0±1,21* 50,0±1,06* 33,3±1,41* 22,0±1,38* 40,4±1,67

Виконання максимальної кількості передач за 30 секунд (к-ть передач) 1-я 2-я 3-я 22±0,94 19±0,73 24±0,91 24±0,67 26±0,71 24±0,44 23±0,96 20±0,98 24±1,21 25±0,86 25±0,58 24±0,58 24±0,92 25±0,87

Аналіз результатів кидкової діяльності дівчаток другої підгрупи показав, що найкращі результати виконання тесту зареєстровані при кристалізації відповідною менструальної, і особливо, постовуляторної фазам МЦ. Саме у ці фази достовірно вище ефективність виконання тесту ((+)+) - 37 і (++) - 39 %, обумовлена найбільшою кількістю кидків (+)+ - 46 і (++) - 46 і найкращою точністю попадань (+)+ - 14 і (++) - 18. Низька ефективність виконання тесту при кристалізації (+) - 22 і (+++) - 21 %, з характерний низькою кількістю кидків (+) - 41 і (+++) - 42 і по-

падань (+) - 9 і (+++) - 9. При цьому слід зазначити, що психофізіологічний стан дівчаток змінюється так само циклічно.

Обстеження спортсменок третин підгрупи дало можливість укласти, що за відсутності циклічності гормональних змін організму, психофізіологічний стан спортсменок не змінюється циклічно, проте тісно пов'язано з характером прояву спеціальної працездатності.

Вивчення пульсової вартості виконаного навантаження дозволило укласти, що принцип економічнос-

%

юо г

4-й мікроцикл _____

1-й мікроцикл

2-й мікроцикл

3-й мікроцикл

4-й мікроцикл

А.

00

ю

90

80

70

60

50

40

ЗО

20

10

15

40

20

Е5

20

35

25

20

10

40

35

35

40

ЗО

50

20

60

20

55

15

Е0

20

20

ЗО

45

Е5

25

20

35

25

10

35

25

ЕО

40

25

БО

45

25

ЗО

ЗО

45

25

40

25

Е5

25

35

35

ЗО

35

РО

20

ЗО

40

20

20

БО

15

20

БО

20

20

60

Б5

25

20

Дні'

50

и ф

ЗО

25

ИО

ьі М

10

35

25

р5

10

35

25

ро

І 1 Ґ Т Т Т Т Т Т І І І І Т і Т Т Т І Т 1 Т і т

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

—

“V

IV

(+(+))

V

(+)

І Швидкісно-силова під-ка □ Координаційна під-ка □ Спец, витривалість □ Інші фіз. можливості

Рис. 1. Співвідношення розвитку рухових можливостей у мікроциклах запропонованого мезоциклу

Педагогіка, психологія та медико-біологічні

ті, і зокрема, найменший приріст ЧСС при виконанні більшої кількості точно виконаних кидків, тобто при більшій ефективності кидкової діяльності, встановлений при кристалізації відповідною другій і четвертій фазам МЦ в першій підгрупі спортсменок. При цьому достовірне зниження ефективності кидкової діяльності, обумовлене зниженням точності попадань, особливо в завершальній частині тренувального заняття, характерний для менструальної, передменструальної і особливо, овуляторної фаз МЦ.

Така ж закономірність зміни ЧСС в динаміці тренувального заняття відмічена і в другій підгрупі спортсменок, де при більшій ефективності виконаних кидків менша ЧСС характерна для кристалізації відповідно менструальній і постовуляторної фазам, в порівнянні з кристалізацією для 1, 3 і 5 фаз.

У третій підгрупі дівчаток не встановлена специфічна циклічність зміни ефективності виконаної роботи і при цьому зміни ЧСС характерних для перших двох груп.

Вивчаючи характер відновлення ЧСС після стандартних виконаних тренувальних навантажень нами встановлено, що процес відновлення так само носить циклічний характер. У першій і в другій підгрупах спортсменок найбільша швидкість відновлення частоти сердечних скорочень спостерігається при кристалізації, відповідній 2 і 4 фазам, і найменшою - відповідно передменструальній, менструальній, і особливо овуляторній фазам МЦ, про що свідчать значення ЧСС в першу, третю і п'яту хвилини відновлення після тренувального заняття. Тоді як в третин підгрупі динаміка зміни швидкості відновлення ЧСС не має специфічної циклічності.

На підставі отриманих результатів дослідження, нами запропонована програма планерування розвитку рухових якостей і побудови тренувального процесу на прикладі одного тренувального мезоцикла для команди баскетболісток 13-15 років, що займаються в учбово-тренувальній групі третього року навчання з об'ємом тренувального навантаження 16 годинами в тиждень (рис. 1).

Як нами було встановлено, дівчатка одного паспортного віку відрізняються по рівню біологічного розвитку організму. Саме тому планерування тренувального мезцикла можливо для дівчаток зі встановленою менструальною функцією на підставі фаз 28-дне-ного менструального циклу, а також для спортсменок з відсутністю менструальної функції за наявності циклічних змін гормональній насиченості їх організму.

Висновки.

Результати педагогічного тестування юних баскетболісток свідчать про те, що для 1-ой і 2-ой підгруп дівчат в першому мікроциклі, при кристалізації (++), що відповідає постместруальної фазі МЦ, найбільшу увагу слід приділяти розвитку координаційних мож-

ливостей. У другому мікроциклі при кристалізації (+++), що відповідає фазі овуляції згідно з результатами педагогічних досліджень спостерігається зниження прояву координаційних і швидкісно-силових можливостей спортсменок 1-ой і 2-ой підгруп. Таким чином, розподіл навантаження, направленого на розвиток рухових якостей в даному мікроциклі повинно складати 30-40, що рекомендується % для спеціальної витривалості, 20-25 % - координаційні здібності, 20-25 % швидкісно-силові можливості і 5-10 % - інші фізичні якості. У третьому микроциклі основний акцент в спеціальній фізичній підготовці слід зробити на розвиток швидкісно-силових можливостей 50-60 %. Розподіл спеціальної фізичної підготовки четвертому мікроциклі склало: для швидкісно-силових якостей - 20-50%, координаційних - 20-25 %; спеціальна витривалість - 25-40 %, і для розвитку інших якостей

- 5-10 %.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку. Отримані результати свідчать про те, що дівчата-підлітки одного паспортного віку розрізняться по рівню біологічного розвитку. Ці відмінності відрізняються в прояві спеціальної працездатності, що характеризує ігрову діяльність в баскетболі, а так само функціональними змінами психофізіологічного стану і системи кровообігу.

Важливим на наш погляд є специфіка процесу відновлення після виконання стандартного навантаження дівчатками, що має велике практичні значення при планеруванні тренувальних навантажень і зокрема їх повторенні.

Навантаження в цьому віці у стані недовідновлен-ня можуть бути багаті порушенням структури і функції зростаючого організму, що природно відбитися на їх здоров'ї, а так само на можливості вдосконалення спортивної майстерності. Тому тренерам необхідно знати специфічні особливості організму підлітків, і зокрема дівчат і дівчаток.

Список літератури.

1. Богданова Е.А. Гинекология детей и подростков / Богданова Е.А. - М.: Мед. информ. агентство, 2000. - 330 с.

2. Вальтин А.И. Проблемы современного баскетбола / Альберт Иванович Вальтин. - К., 2003. - 150 с.

3. Зайцев В. П. Медицинские и педагогические наблюдения за баскетболистками: учебное пособие [для студентов ИФК / ХТИФК] / В.П. Зайцев, И.Н. Чуча. - Х.: Основа, 1992. - 90 с.

4. Карпеев А.Г. Развитие координации у лиц женского пола на этапе интенсивного / А.Г. Карпеев // Теория и практика физической культуры. - 2000. - № 10. - С. 12-14.

5. Коколина В.Ф. Гинекологическая эндокринология детей и подростков / И.Ф. Коколина. - М.: Информатик, 1997. - С. 288.

6. Оценка и коррекция репродуктивной установки у подростков: [пособие для врачей]. - Иваново, 2002. - 11 с.

7. Подростковая медицина: [руководство для врачей / под ред. Л. И. Левиной и А. М. Куликова]. - СПб.: Питер, 2006. - 731 с.

8. Шахлина Л. Я. - Г. Медико-биологические основы спортивной тренировки женщин / Лариса Ян-Генриховна Шахлина. - К.: Наукова думка, 2001. - 325 с.

Надійшла до редакції 09.11.2009р. Маслова Олена Володимирівна [email protected]