CC BY
46удхв-1
±
РЕАКЦІЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ БАСКЕТБОЛІСТОК НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ НА ВИРІШЕННЯ ТАКТИЧНИХ ЗАДАЧ
Цимбалюк Ж.О., Козлов А.В., Чорний О.І., Назін Б.О.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди
Анотація. Стаття присвячена дослідженню змін реакції серцево-судинної системи під час рішення ігрових і тестових тактичних завдань у баскетболісток Експериментально досліджена залежність між змінами частоти серцевих скорочень та проявами властивостей нервової теми баскетболісток Функціональні зрушення залежать від індивідуальних особливостей юних баскетболісток і впливають на показники швидкості їх розв'язання. «Сильні) і «рухливі) спортсменки демонструють досить низький рівень змін частоти серцевих скорочень «Середні) та «інертні) демонструють гірші показники змін частоти серцевих скорочень Ключові слова: частота, серце, скорочення сила, нервова, система, рухливість.
Аннотация. Цимбалюк Ж.О., Козлов А.В., Черный О. И., Назин Б.О. Реакция сердечно-сосудистой системы баскетболисток на начальном этапе обучения на решение тактических задач. Статья посвящена исследованию изменений реакции сердечно-сосудистой системы во время решения игровых и тестовых тактических задач у баскетболисток Экспериментально исследована зависимость между изменениями частоты сердечных сокращений и проявлениями свойств нервной темы баскетболисток Функциональные сдвиги зависят от индивидуальных особенностей юных баскетболисток и влияют на показатели скорости их решение. «Сильные) и «подвижные) спортсменки демонстрируют довольно низкий уровень изменений частоты сердечных сокращений. «Средние) и «инертные) демонстрируют худшие показатели изменений частоты сердечных сокращений.
Ключевые слова: частота, сердце, сокращение, сила, нервная, система, подвижность
Annotation. Tsimbalyuk Zh.O., Kozlov A.V., Chornii OL, Nazrn B.O. Reaction of cardiovascular system basketball players at the initial stage of education{learning} on the solution of tactical problems. The paper is devoted to research of changes of reaction of cardiovascular system in a time of the solution of game and test tactical problems at basketball players. Experimentally dependence between changes of frequency of cardiac reductions and exhibitings of properties of a nervous theme of basketball players is investigated. Functional alterations depend on personalities of juvenile basketball players and influence parameters of rate their solution. "Strong" and "mobile" sportsmen show enough a low level of changes of frequency of cardiac reductions. "Average" and "inert" show the inferior parameters of changes of frequency of cardiac reductions.
Keywords: frequency, heart, reduction, force, nervous, system, motility.
Вступ.
На думку багатьох учених, серцево-судинна система організму людини однією з перших реагує на будь-які зміни або дії, що впливають на нього зовнішнього середовища, а також при внутрішніх напруженнях і мобілізації організму для виконання будь-яких дій [1, 3]. Серцево-судинна система - провідна у вегетативному забезпеченні будь-якої форми розумової та фізичної праці. Частота серцевих скорочень, за дослідженням учених, служить показником втоми дітей протягом доби та різних періодів навчання [5]. її показники пов’язані з біоритмологічним коливанням фізіологічних функцій [9], з емоційним станом [7]. За показниками ЧСС можна визначити зниження уваги та підвищення збудження які погіршують загальні показники працездатності. На основі цього доведено, що для учнів 10- 12 років (вікова група наших досліджень) тривалість самостійної роботи на тренуванні чи уроці не повинна перевищувати 25 хвилин [5].
Збільшення розумового навантаження, як і фізичного, супроводжуєтьсямобілізацією систем кровообігу
Робота виконана відповідно Зведеного плану науково-дослідної роботи Державного комітету У країни з питань фізичної культури і спорту за темою: 1.2.18.«Оптимізація навчально-тренувального процесу спортсменів різного віку і кваліфікації в спортивних іграх) (номер державної реєстрації 0101U006471)
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи - виявити особливості реакції серцево-судинної системи при вирішенні тактичних задач у баскетболісток на етапі початкового навчання.
Завдання роботи:
1. Визначити зміни показників частоти серцевих скорочень при вирішенні тестових тактичних завдань у юних баскетболісток з різним проявом властивостей нервової системи.
2. Дослідити зміни частоти серцевих скорочень при вирішенні ігрових тактичних завдань у баскетболісток на етапі початковогонавчання.
Методи дослідження. Теоретичний аналіз і удосконаленнялітературних і наукових даних, дослідження тактичного мислення, анкетування й тестування спортсменок для виявлення основних властивостей нервової системи, фізіологічні методи дослідження, методи статистичної обробки даних.
У дослідженні взяли участь 20 баскетболісток (другий рік тренування) ДЮСШ-3, ДЮСШ-13 м. Харкова, підготовка яких протягом навчального року здійснювалась в секціях на основі програми для ДЮСШ зі значними відмінами, запропонованими в розділі тактичної підготовки (збільшення її обсягу до ЗО %).
Результати дослідження.
З метою визначення ступеня реакції організму дівчат, які займаються баскетболом, під час вирішення тактичних задач у тесті по виявленню тактичного мислення [4] відбувалась реєстрація частоти серцевих скорочень (ЧСС). Дана методика дозволила здійснювати контроль функціональних зрушень, які сталися в організмі баскетболісток під час виконання тактичних завдань, бо збільшення інтенсивності вегетативних реакцій серцево-судинної системи забезпечує працездатність.
Реєстрація методом пульсометри з використанням тонометру показала, що вихідний рівень за даними ЧСС у баскетболісток (у стані спокою) дорівнює 87,9 ±0,7 удхв-1.
До початку педагогічного експерименту реєстрація ЧСС здійснювалася після виконання тесту («Гра-3» А.В. Родіонова). Середній показник ЧСС усієї групи склав 119± 1 удхв-1.
Розглядаючи активізацію розумової діяльності під час виконання завдань тесту в якості напруженої розумової роботи, що супроводжуєтьсязбільшенням частоти серцевих скорочень, ми зауважимо, що отримані дані не суперечать думці багатьох авторів [2, 9], які стверджують таке: будь-яка робота, виконувана людиною в умовах дефіциту часу, неминуче викликає функціональні зрушення в діяльності його фундаментальних систем.
Однак, з огляду на розподіл експериментальної групи на підгрупи за силою нервової системи, варто помітити, що в підгрупах досліджуваних немає значних відмінностей (у «сильних» - 118 удхв-1, у «середніх» -120 удхв-1) у величинах ЧСС до початку експерименту під час вирішення спортсменками тестових завдань (табл. 1)
Таблиця 1
Зміна частоти серцевих скорочень під час вирішення завдань тесту по виявленню тактичного мислення у підгруп баскетболісток з різною силою нервової системи (удхв-1)
Підгрупи До експерименту Після експерименту t Р
М! ±m1 Sl ^^2 ±m2 S2
Сильні 118 0,7 3,9 107 0,6 2,6 2,81 < 0,05
Середні 120 0,9 4,3 113 0,7 3,6 2,29 < 0,05
У досліджуваних, які були поділені за виявленням рухливості нервової системи на три підгрупи, спостерігається незначний розкид результатів у зареєстрованих даних ЧСС після виконання тесту до експерименту. Так, найменший показник виявився в баскетболісток підгрупи «рухливих» - 112 удхв-1, а найвищий у підгрупи «інертних» - 124 удхв-1 (табл. 2).
Таблиця2
Зміна частоти серцевих скорочень під час вирішення завдань тесту по виявленню тактичного мислення у підгруп баскетболісток з різною рухливістю нервової системи (уд. хв'1)
Підгрупи До експерименту Після експерименту t Р
М! ±m1 Sl ^^2 ±m2 S2
Рухливі 112 0,7 3,7 102 0,8 3,4 3,12 < 0,05
Середні 121 0,6 2,6 112 0,8 3,5 2,86 < 0,05
Інертні 124 0,8 2,9 120 1,1 5,0 2,61 <0,05
Після проведення педагогічного експерименту в експериментальній групі баскетболісток відбулися повторні реєстрації ЧСС, у результаті яких визначалися дані застосування цього тесту, а також середній показник експериментальної групи, що у процесі навчання зменшився до 111 ± 1 удхв1.
Так у дівчаток-баскетболісток які були поділені на «сильних» і «середніх» за силою нервової системи, ЧСС достовірно змінюється у бік зменшення в обох підгрупах («сильні» - 107 удхв-1; «середні» - 113 удхв-1) (див. табл..1)
Достовірні зміни ЧСС у бік зменшення відбуваються і у всіх трьох підгрупах досліджуваних, які були поділені за рухливістю нервової системи («рухливі» - 102 удхв" \; «середні» - 112 удхв"1; «інертні» - 120 удхв"1) (див. табл. 2).
Для виявлення реакції серцево-судинної системи на вирішення тактичних ситуацій при грі в баскетбол у баскетболісток були зафіксовані показники ЧСС при технічному виконанні ігрової комбінації «Трійка» (без опору) та при мисленевих процесах при виконанні «Трійки» (з активним опором).
Комбінація «Трійка» виконувалась наступним чином: розводящий послідовно виконував передачу правому, а потім лівому нападнику. Після виконання передачі правому нападнику, він виконує заслін захиснику іншого нападника, який після виходу в штрафну зону отримує м’яч і виконує кидок в кошик (мал. 1).
Мал. 1 Схема виконання тактичної комбінації «Трійка»
Комбінація виконувалась протягом 5 хвилин. Г равці мінялися місцями на майданчику.
Другим варіантом розв'язання цієї ігрової ситуації було виконання «Трійки» з активним опором. Після двох передач розводящого лівому та правому нападаючим підключався активний захист до усіх трьох гравців. Розводящий мав можливість виконувати різні варіанти вирішення цієї ситуації (кидок в кошик з місця, комбінацію фінт - прохід, комбінацію «пас одному - заслін іншому). Нападаючі повинні були звільнитися від опіки та вийти на вільне місце для отримання передачі. Ця ігрова комбінація виконувалась також протягом 5 хвилин.
Показники ЧСС замірювались у гравців після обох варіантів виконання до і після експерименту.
Так при виконанні ігрової комбінації «Трійка» (без опору) до експерименту середній показник ЧСС в групі склав 120±2 удхв-1, а після експерименту 115±1 удхв-1.
При виконанні цієї комбінації з активним опором до експерименту ЧСС групи дорівнював ІЗ5±2удхв-1, а після експерименту знизився до 121±1 удхв-1. Така розбіжність між показниками ЧСС в першому і другому випадку пояснюється різницею в активізації мисленевих процесів при активному опорі противника Підвищення розумового навантаження при другому варіанті потребує додаткових сил у гравців.
До того ж, при порівнянні середніх показників ЧСС між підгрупами з різним проявом властивостей нервової системи виявлені значні розбіжності.
Так до початку експерименту між підгрупами з сильною та середньою силою нервової системи помітні значні відмінності (у «сильних» - 132 удхв-1, у «середніх» - 136 удхв-1) (табл. 3).
Таблиця З
Зміна частоти серцевих скорочень під час вирішення ігрових ситуацій на майданчику у підгруп баскетболісток
з різною силою нервової системи (уд.хв-1)
Підгрупи До експерименту Після експерименту і Р
М! ±m1 Sl ^^2 ±m2 S2
Сильні 132 1.1 4,9 116 0,7 3,8 3,32 < 0,05
Середні 136 1,9 6,7 123 0,9 4,1 2,81 <0.,05
А після проведення експерименту ці показники достовірно змінюються у бік зменшення в обох підгрупах, при чому у «сильних» зміни відбулися на більшу величину («сильні» - 116 удхв-1, «середні» - 123 удхв-1).
При порівнянні середніх показників ЧСС після розв'язання тактичних ігрових ситуацій до експерименту між трьома підгрупами з різним виявленням рухливості нервової системи помічені незначні відмінності («рухливі» - 127 удхв-1, «середні» - 137 удхв-1, «інертні» - 140 удхв-1) (табл. 4).
Таблиця4
Зміна частоти серцевих скорочень під час вирішення ігрових ситуацій на майданчику у підгруп баскетболісток
з різною рухливістю нервової системи (уд.хв'1)
Підгрупи До експерименту Після експерименту t Р
М! ±m1 Sl ^^2 ±m2 S2
Рухливі 127 0,8 2,7 112 0,8 3,2 3,81 < 0,05
Середні 137 1,9 5,9 123 0,9 3,8 3,09 < 0,05
Інертні 140 1,6 5,2 127 0,9 3,4 3,68 < 0,05
Після експерименту вирішення тактичних ситуацій вимагало менших зусиль у баскетболісток Показники їх ЧСС зменшились у всіх групах на статистично вагомі величини («рухливі) - 112 удхв-1, «середні) - 123 удхв-1, «інертні) - 127 удхв-1), а відмінності, які були зафіксовані у початкових показниках стали більш помітними.
Скорочення ЧСС у всіх підгрупах баскетболісток свідчить про адаптацію їхнього організму до специфіки виконання запропонованих тактичних завдань [б]. Це уточнює відомості про зменшення вихідного рівня пульсуванняу школярів при адаптації до навантаження (навчального, тренувального) [3, 8].
Таким чином, результати проведених досліджень показали, що серцево-судинна система в юних баскетболістокмає досить велику реактивність і має можливість перебудування реагуючи на процес навчання вирішення тактичних задач шляхом адаптації діяльності серцево-судинної системи у бік зменшення частоти пульсу. Інакше кажучи, з мірою зростання рівня тактичної підготовки (рівня тактичного мислення) виконання стандартного тесту по виявленню цієї здібності та вирішення тактичних ситуацій при грі в баскетбол у нашому експерименті відбувається при відносно меншій ЧСС. Причому спортсменки з сильною та рухливою нервовою системою прискорюють виконання тактичних завдань при більш низькому рівні ЧСС, ніж інші спортсменки («середні), «слабш>>,«шертн»>).
Висновки.
1.Функціональні зрушення (частоти серцевих скорочень), які відбувалися в організмі юних баскетболісток під час виконання тактичних завдань, залежать від індивідуальних особливостей юних баскетболісток і впливають на показники швидкості їх розв'язання. «Сильні) і «рухливі) спортсменки демонструють досить низький рівень змін ЧСС, при цьому швидше виконують тактичні завдання після експерименту. «Середні) та «інертні) демонструють гірші показники змін ЧСС, при цьому показники швидкості розв'язання завдань значно нижчі.
2.При підвищенні рівня тактичної підготовленості (рівня тактичного мислення) від спортсменок вимагалося менше зусиль для виконання завдань, що відбилося і на зменшенні рівня їх ЧСС, при якому відбувалося виконання цих завдань.
3.Показники рівня ЧСС, отримані як при виконанні тестових завдань, так і тактичних ігрових комбінацій, свідчать про адаптацію організму (зокрема, серцево-судинної системи) спортсменок до виконання тактичних задач.
У загальнюючи викладене вище, є підстави вважати, що поставлені в дослідженні завдання вирішені і мета роботи досягнута.
Однак наше дослідження не претендує на вичерпний аналіз розглянутої проблеми, яка досить складна і багатогранна Подальшу її розробку, на наш погляд, доцільно здійснювати в дослідженні особливостей реакції серцево-судинної системи юних баскетболісток в різних тестових та тактичних завданнях та виявленні її залежностей від різних психологічних факторів.
Література
1. Ильин Е.П. Психофизиология физического воспитания. - М.: Просвещение, 1980. - 199 с.
2. Ильин Е.П. Психофизиология физического воспитания. - СПб.: Питер, 2001. - 4б4 с.
3. Лейфа А.В. Влияние психологических факторов на физиологическую функцию. // VII Международный научный конгресс «Современный олимпийский спорт и спорт для всех>> Т.1. - М.: СпортАкадемПресс, 2003. - С. 270-271.
4. Родионов А.В. Психологическаядиагностика спортивных способностей. - М.: Физкультураи спорт, 1973. -21б с.
3. Школа и психическое здоровье учащихся Под ред. СМ. Громбаха - М.: Медицина, 1988. - 272 с.
6. Цимбалюк Ж.О. Вплив основних властивостей нервової системи на розвиток тактичного мислення юних баскетболісток - Автореф. діс... канд.фіз.вих. - X; 2003. - С. 1б-17.
7. MacRae H.S., Dennis S.C., Bosch AN., Noakes T.D. Effects of training on lactate production and removal during
progressive exercise in humans. // Journal of Applied Psychology. - 1992. - №72. - P. 1б49-1б5б.
8. Pochlman £ Т., Meldy C.L., Goran M.I. The impact of exercise and diet resticlion on daily energy expenditure. //
Sports Medicine. -1991.- №11. - P.78-101.
9. V anoverschelde J.-L, Essamri В., V anbutse/e R., D'Hondt A.-M., Cosyns J., Detry J.-L.R., Me/in I.A. Contribution of left ventricular diastolic function to exercise capacity in normal objects. // Journal of Applied Physiology. -1993. ~ №74(3). - P. 2223-2233.
Надійшла до редакції 30.0б.2008 р.
