CC BY
39
Дiаmостика аеробного компоненту функцюнальноУ шдготовленост
футболгслв високо'Г квалiфiкацfl
Василюк Василь Миколайович
Рiвненський державний гумаштарний унiверситет, кафедра теорп i методики фiзичного виховання, кандидат педагопчних наук, доцент, УкраТна
Ярмощук Олена Олександрiвна
Рiвненський державний гумаштарний унiверситет, кафедра теорп i методики фiзичного виховання, кандидат наук з фiзичного виховання та спорту, доцент,
УкраТна
Григорович Олександр Сергшович
Нацональний унiверситет водного господарства та природокористування, кафедри фiзичного виховання, старший викладач, УкраТна
Анотащя. Важливе значения для системи керування, вщбору й орiентацN футболю™ на етапах багато-р1чно'Г пщготовки вiдiграe добiр ефективних методик тестування рiзних компонентiв функцюнально'Г пщ-готовленост спортсмена для отримання своечасноГ, об'ективно'Г iнформацГГ про стан футболiстiв. Вико-ристання достовiрних ефективних наукових методик контролю за станом спортсмена сприяе подаль-шому вдосконаленню майстерностi, зростання спортивних досягнень. Метою даноГ статт е опис та уза-гальнення сучасних методiв та розробок дiагностики аеробного компонента функцюнально'Г пщготов-леност футболiстiв високо'Г квалiфiкацГГ.
В статп описан методики якi активно та ефективно використовуються в провщних футбрльних командах бвропи. Зокрема Yo-Yo тест, Човниковий тест (Ьеер-тест), Тест Bangsbo, тест Hoff-Helgerud, тест Conconi, Wingate-тест. Данi тести мають високий рiвень достовiрностi та надiйностi для оцтки аеробних механiзмiв енергозабезпечення футболiстiв.
Ключов1 слова: футболiсти; аеробний компонент; тестування; спортивний вiдбiр.
УДК 796.015 LCC Subject Category: GV1100-1150.9
DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.18-8_
Вступ
Постановка проблемы. У сучасному футболi важливе мiсце в загальнiй racreMi фГзично'' пiдготовки футболicтiв поciдаe спещальна витривалicть, яка характеризуеться здатшс-тю спортсмена ефективно виконувати спе-цифiчнi навантаження протягом тривалого пeрiоду, обумовленого вимогами його спеща-лiзацГi.
Не викликае сумшву в нeобхiдноcтi отримання своечасно'', об'ективно'' iнформацГi про фу-нкцiональний стан Фут6олГстГв для складан-
ня та уточнення програм побудови трену-вань, короткочасного i довготривалого ix планування, вГд6ору гравщв на матч тощо. Це, в свою чергу, вимагае добору ефективних та достовГрних сучасних технологш тестування рГзних компонeнтiв функцiональноi пщгото-вленосп cпортcмeнiв.
СпортивнГ Ггри, зокрема гра у футбол, явля-ють собою роботу пeрeмiнноi iнтeнcивноcтi. Пeрiоди напружeноi м'язово'' роботи, якГ за-безпечуються eнeргiею, переважно за раху-нок анаеробних процеав, чергуються з вщно-сно спокГйними етапами, коли можливосп
аеробного енергозабезпечення повшстю по-кривають енергетичш потреби оргашзму i вiдбуваeться лiквiдацiя продукпв анаеробно-го обмiну. У зв'язку з цим футболктам необ-хщно володiти достатньо високим рiвнем ро-звитку всiх трьох механiзмiв енергозабезпечення - алактатним, лактатним анаеробним i аеробним. Алактатний анаеробний мехашзм забезпечуе енергieю стрибки, швидкi i корот-кi старти. Лактатний анаеробний - быьш тривалий перiод напружено! роботи. Рiвень розвитку аеробного процесу визначае зага-льну працездатнiсть спортсмена, його здат-нiсть швидко вщновлюватися пiсля напружено! роботи. Бiохiмiчнi змiни при спортив-нiй ^ визначаються тим, в якiй мiрi кожен з перерахованих механiзмiв перетворення ене-ргп залучаеться до енергетичного забезпе-чення роботи, а саме вщ характеру гри.
Анал1з осшаншх досл1джень I публжацш. В останш роки у спортивнiй науцi та практищ значна кiлькiсть робiт вггчизняних i зарубiж-них учених присвячена проблемi теорп та методики спортивного вщбору та спортивно! орiентащ! (В. М. Алексеев, М. А. Годш,
A. М.Зеленцов, Г. Д. Качалин, Д. Клелак,
B. В. Лобановський, В. М.Платонов, М. I. Якушин та ш.). Однак, провщш спещалкти вва-жають, що на сьогоднiшнiй день недостатньо висв^леш сучаснi критерГ!, на основi яких можна було б з певним ступенем впевненост передбачити потенцiйнi можливосп молодих спортсменiв.
Аналiз лiтератури свщчить, що бiльшiсть на-укових публжацш щодо пiдготовки гравцiв у футболi спрямованi на прiоритети тренува-льно! й змагально! дiяльностi вiдповiдно до щльово! спрямованостi на довгострокову подготовку перспективно! молодi для професш-ного футболу [1, 3, 5, 9]. Це стимулюеться, зо-крема i грантами на науковi дослщження вщ-повiдно до програми У6ФА на 2014 р. [11].
На думку А. I. Шамардша, I. Г. Максименко, В. В. Школаенко, В. М. Костюкевича, неабияке значення для системи керування, вщбору й орiентащ! футболк^в на етапах багаторiчно! пiдготовки вiдiграе добiр ефективних методик тестування рiзних компонентiв функщонально! пiдготовленостi спортсмена для отримання своечасно!, об'ективно! iнформацГ! про стан футболк^в.
Проте данi дослiдження, на нашу думку, недостатньо чггко висв^люють проблему добору ефективних методик тестування рiзних компонентiв функщонально! пiдготовленостi спортсмена.
Метою дано! статтi е опис та узагальнення сучасних методiв та розробок дiагностики аеробного компонента функщонально! тдго-товленостi футболiстiв високо! квалiфiкацГ!.
Результати дослiдження
Футбол вщноситься до тих видiв спорту, де виршальну роль вiдiграють функцiональнi можливосп аеробно! системи енергозабезпечення оргашзму.
Мшливий характер навантажень в футболi змушуе органiзм гравця вводити в дш анаеробний енергетичний потенщал. Це часто призводить до тдвищення рiвня молочно! кислоти в кровь який може досягти дуже ви-соких позначок - 120-150 мг. При максималь-них навантаженнях юльюсть молочно! кислоти в кровi i в м'язах зростае на 30- 50%, а таю навантаження протягом 90 хв. гри скла-дають близько 10 %.
Аналiз лiтературних джерел та узагальнення вггчизняного i мiжнародного практичного досвiду дозволяють зробити деякi висновки про те, що особливосп управлiння пщготов-кою футболiстiв, включаючи методи прове-дення контролю, в Укра!ш та в провщних фу-тбольних кра!нах бвропи дещо рiзняться. Цi вiдмiнностi лопчно випливають з цiлей, за-вдань, а також особливостей стратеги подготовки спортсмешв.
Опишемо деякi сучасш тести, якi мають висо-кий рiвень достовiрностi та надiйностi для ощнки аеробних механiзмiв енергозабезпечення футболк^в.
Останнiм часом у футболi активно розробля-ються i науково удосконалюються 2 види Yo-Уо-теспв:
1) звичайний iнтервальний тест Yo-Yo на ви-тривалiсть i
2) тест Yo-Yo на вiдновлення.
У звичайному Yo-Yo тестi, гравцi виконують човниковий б^ з короткими промiжками вщ-новлення мiж ривками. Якщо, в звичайному Yo-Yo-тестi оцiнюеться здатшсть гравцiв ви-
конувати тривалу змшну роботу тсля вже значного фiзичного навантаження (в цьому тесп мiж ривками гравцям надаються 5-ти секундш вiдрiзки вщпочинку), то завданням штервального тесту Yo-Yo на вщновлення-визначення здатносп гравцiв вщновлювати-ся тсля штенсивного фiзичного навантаження. У цьому тесть швидюсть вища, шж у тестi на витривалiсть, а промiжки вiдпочинку ста-новлять 10 с.
Рiзнi варiанти тесту можуть мати рiзнi назви. Внаслiдок цього, необхщний суворо дифере-нцiйований i обережний пiдхiд до нормати-вiв.
Тест Уо-Ув (Йо-Йо iнтервальний тест на ви-тривалють). Серед доступних, в даний час, специфiчних польових тестев, в першу чергу, необхщно вказати тести, розробленi Й. Бенгсбо [5, 6], осюльки вони е найбiльш валiдними i iнформативними.
Концепщя човникового бiгу була використа-на Й. Бенгсбо для розробки найбыьш специ-фiчних тестiв для футболу. Йо-Йо тести були розроблеш для вимiрювання здiбностей ви-конувати штенсивш iнтервальнi фiзичнi навантаження (Йо-Йо штервальний тест ви-тривалосп) i здатностi вiдновлюватися пiсля 1'х виконання (Йо-Йо штервальний тест вщ-новлення). Рiзниця мiж 20-метровим човни-ковим б^ом i Йо-Йо тестами полягае в штер-вальному режимi останшх тестiв. В обох Йо-Йо тестах перюд вiдновлення вбудований т-сля кожного повтору човникового б^у. Виконання Йо-Йо тесту вщповщае 20-МЧТ, при цьому записуеться юльюсть рiвнiв i повторiв, якi були виконаш спортсменом.
Достовiрнiсть i надшшсть Йо-Йо штерваль-ного тесту вщновлення була перевiрена [6] в дослщженш з данськими футболiстами висо-кого класу. У зв'язку зi специфiчним для футболу принципом проведення i легкiстю за-стосування Йо-Йо штервальний тест вщновлення може бути зручним при тестуванш в рiзнi перюди сезону для мошторингу змiн, що вiдбуваються в функщональному станi фут-болiстiв.
Човниковий тест (бш-тест). Багатоступене-вий фiтнес-тест, вщомий також, як човниковий тест з дистанщею 20 м, тест iз звуковим сигналом Conconi тест), на сьогодшшнш день е одшею з найбiльш поширених процедур, за
допомогою якоТ оцiнюeться aеробнa прaцез-дaтнiсть в сучaсному футболi.
Тест включae бiг мiж двомa в^м^гами (мaр-кувaльними конусaми, фiшкaми) (рис. 1), вщ-дaленими один вщ одного нa вiдстaнь 20 м, вщповщно до звукових сигнaлiв що подaють-ся. Чaс мiж зaписaними звуковими сигнaлaми скорочуеться з кожною хвилиною (рiвнем). 1снуе декiлькa версш тесту, aле нaйбiльш по-ширета мae почaткову швидкiсть бiгу 8,5 км / год, яга збыьшуеться нa 0,5 км/год. кожну хвилину. Рiвень пiдготовленостi спортсменa оцiнюють зa кiлькiстю подолaних вiдрiзкiв дистaнцГï, до того, як вони не зможуть встиг-нути зa вимогaми сигнaлiв зaписaних нa носи. Оцiнкa може бути проведет по розрaхунко-вому V02max, еквiвaлентному вiдстaнi, якa булa подолaнa.
Рисунок 1 - Човниковий тест (6in - тест)
Тест Bаngsbo. Це специфiчний футбольний тест на витривалють, запропонований Bangsbo i Liridquist, i пiзнiше, детально описаний Bangsbo [5]. Тривалiсть тесту складае 16,5 хвилин, протягом яких гравщ чергують 40 промiжкiв високо штенсивно' роботи, тривалiстю 15 секунд кожен, з такою ж юль-юстю промiжкiв низько штенсивно'' роботи, тривалютю 10 секунд кожен. Перюди вщпо-чинку (пауз) обмежуються звуковими сигналами - одиночним сигналом на старт i двома свистками в кшщ кожного спринтерського вiдрiзка. Протягом перiодiв високо штенсив-ного навантаження, гравцям слщ оббiгти коло навколо штрафного майданчика на футбольному поль Вони бiжать 40 м обличчям вперед, 8,25 м спиною вперед, 95,25 м знову обличчям вперед, в тому числь слалом з ку-том розвороту 120°, 8,25 м - б^ боком вщ центру i 8,25 м - обличчям до центру.
Протягом низьких перiодiв штенсивносп, гравщ бiжать пiдтюпцем до центру кола, та назад до останнього конусу, якого вони дося-гли в кшщ попереднього перюду виконання
високо штенсивного б^у. Якщо звуковий сигнал зупиняе !х впродовж слалому, низько штенсивний б^ тдтюпцем виконуеться у на-прямку до наступного конусу слалому i назад до останнього конусу, якого гравець досяг перед подачею сигналу. Враховуеться вщс-тань, яку гравець подолав за 40 повто-рень(серiй) бiгу.
Тест Hoff-Helgerud [9]. Тест призначений для ощнки аеробно! працездатносп i являе собою проходження на час специфiчного, сконстру-йованого норвезькими вченими дриблшг-треку. Особливiсть тесту зумовлена тим, що робота виконуеться з м'ячем. За одне коло, яке по^м повторюеться, футболкт долае вщ-стань рiвну в сумi 300 м. Тривалiсть виконан-ня тесту складае 8 хвилин. Автори стверджу-ють, що корелящя мiж вiдстанню, що була подолана в ходi тестування i максимальним споживанням кисню, отриманим в стендовому експерименть е досить високою (г = 0,87).
При виконанш вище перелiчених тестiв мож-лива реестращя фiзiологiчних параметрiв, наприклад, мошторування частоти серцевих скорочень, взяття лактату пiсля закiнчення виконання тесту та ш., якi несуть додаткову шформащю для дослiджень.
Однак, е ряд теспв, де контроль та облж де-яких фiзiологiчних параметрiв, в процеа виконання навантаження, вщ^рае визначальну роль в оцiнцi фiзично! працездатностi спортсмена.
В практицi функщонального тестування най-бiльш широко використовуеться метод Кон-кот (Сопсош) для визначення анаеробного порогу i пульсово! зони [8].
Iталiйський фiзiолог Франческо Конкош - за-сновник методики тренувань за показниками частоти серцевих скорочень (ЧСС) у змаган-нях на витривалкть.
Основна мета тесту Конкош - це визначення порогового пульсу (ЧСС), при якому анаероб-ш процеси починають переважати над аеро-бними.
Вщповщно до гшотези Сопсош, при прогре-суючому або ступеневому збыьшенш потуж-ностi фiзичного навантаження що виконуеться, починаючи з мМмального для спортсмена рiвня, в певний перюд, збiльшення частоти серцевих скорочень вщхиляеться вiд прямо-лiнiйного; точка вигину (дефлексп), опосере-
дковано вщповщае рiвню лактатного (анае-робного) порога.
ШтдаЬе-тест. Анаеробний тест Wingate, або просто тест Wingate, являе собою одну з ана-еробних процедур для ощнки анаеробно! працездатностi футболiста. Спортсмен повинен виконати навантаження, яке залежить вщ маси його тыа та швидкосп обертання педалей на ергометрiза короткий промiжок часу, зазвичай за 30 секунд.
Для проведення тесту необхщний ергометр з реестращею вихщно! потужностi.
На колесо встановлюеться навантаження. За-звичай, воно становить 7,5% вщ маси спортсмена. Спортсмен адаптуеться до велосипеда
- ноги закршлюються на педалях, пiдбира-еться висота сщла. Пiдготовче навантаження
- педалювання протягом 0,5 - 1,0 хв. на зруч-нш частой обертання педалей. Пiсля коман-ди - спортсмен повинен зробити максимально рiзкий набiр обертiв i педалювати з максимально можливою, для нього, потужшстю протягом 30 секунд.
Таким чином, максимальна потужшсть (тко-ва потужнiсть - ПМ) вщповщае максимальны швидкостi обертання педалей. Шсля досяг-нення максимально! потужностi вщзначаеть-ся рiвномiрне зниження потужностi до моменту заюнчення тесту. Пжова потужнiсть повинна дорiвнювати максимальному алактат-ному компоненту анаеробно! потужность Ре-зультати щiльно залежать вщ його тривалос-тi i заздалегщь обраного навантаження.
Тест особливо активно застосовуеться в ^ро-вих видах спорту.
Новi технологи в тренувальному процеа фут-болк^в продовжують удосконалюватися в усiх кра!нах свiту, зокрема, i в нашш кра!нi. Свiдченням тому розроблений i запатентова-ний метод звукового задавання штенсивнос-тi фiзичних навантажень для функщонально! дiагностики квалiфiкованих спортсменiв О. В. Драницина, С. В. Дрюкова [2].
Споаб включае в себе набiр попередньо запи-саних звукових сигналiв, рiзних за тональнiс-тю i промiжком часу мiж ними, набiр марке-рiв, якi розташовуються по периметру руху. Маркери мають рiзну форму вiдповiдно до порядку !х розташування. При цьому, спортсмен, пщ час руху повинен пщбирати темп руху таким чином, щоб його перемiщення бi-
ля маркерiв зб^алося iз звучанням сигналiв. Звучання сигналiв рiзного типу зб^аються з рiзними видами маркерiв, промiжнi звуковi сигнали вщповщають кожному метру пере-мщення в просторi дослiджуваного. Це до-зволяе йому вiдчувати темп руху, а набiр по-передньо записаних сигналiв в цифровому форматi дозволяе варшвати протокол об-стеження, вщповщно до його мети i завдання.
На перюд тесту футболiст виконуе постшний човниковий бiг або ходьбу мiж двома маркерами (лМями або фiшками), якi знаходяться на вщсташ 20 метрiв одна вщ одно!.
Швидкiсть бiгу задаеться i контролюеться попередньо записаними аудiо сигналами. Ви-конання тесту вважаеться заюнченим, якщо спортсмен двiчi не встигае до наступного маркера по сигналу. Шсля цього дослiджуваний переходить у фазу вщновлення.
Тест тривае 15-20 хвилин в залежносп вщ iндивiдуального часу проходження фази максимального навантаження.
Висновки
Збыьшення конкуренцГ! на мiжнароднiй спортивнiй аренi примушуе шукати, у всiх видах спорту i на всiх етапах багаторiчно! пщ-готовки, додатковi резерви для подальшого вдосконалення майстерностi, зростання спортивних досягнень. Одним з таких резер-вiв е використання достовiрних ефективних наукових методик контролю за станом спортсмена.
Очевидно, що проведення своечасного мош-торингу функцюнально! пiдготовленостi спортсменiв може дати можливкть забезпе-чити необхiдний високий рiвень загального функцiонального стану провщних систем та отримати високi спортивш досягнення в об-раному видi спорту.
Подальшi дослiдження передбачаеться провести у напрямi вивчення шновацшних методик тестування функцiональних характеристик оргашзму футболiстiв високо! кваль фiкацГ!.
Список iнформацiйних джерел
1. Василюк В.М. Основи футболу. PiBHe : О. Зень, 2014. 264 с.
2. Драницин О. В., Дрюков С. В. Розробка та застосування методiв звукового задавання
штенсивносп фiзичних навантажень для функщональноi дiагностики квалiфiкованих спортсменiв. Молода спортивна наука Украти. 2007. № 11. С. 104-109. URL: http://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/4306/1/20_Dranitsin.pdf.
3. Павличенко П. П. Функциональное состояние при проведении тестов функциональной
подготовленности у профессиональных футболистов. Медины перспективи. 2005. №4. С. 65-71. URL: http://medpers.dsma.dp.ua/issues/2015/N4/65-71.pdf.
4. Платонов В. Н. Периодизация спортивной тренировки. Общая теория и ее практическое
применение. Киев : Олимпийская литература, 2013. 624 с.
5. Bangsbo J. Tests de terrain pour footballeurs. Actualites Sport et Medicine. 1995. № 38. P. 3-8.
6. Bangsbo J., Iaia F. M., Krustrup P. The Yo-Yo intermittent recovery test. Sports Medicine. 2008.
№ 38(1). P. 37-51. doi: 10.2165/00007256-200838010-00004.
7. Chamari K. Field and laboratory testing in young elite soccer players. British Journal of Sports
Medicine. 2004. № 38(2). P. 191-196. doi: 10.1136/bjsm.2002.004374.
8. Conconi F., Ferrari M., Ziglio P., Droghetti P., Codeca L. Determination of the anaerobic threshold by a
noninvasive field test in runners. Journal of Applied Physiology. 1982. № 52(4). P. 869-873.
9. Svensson M., Drust B. Testing soccer players. Journal of Sports Sciences. 2005. № 23(6). P. 601-618.
doi: 10.1080/02640410400021294.
10. UEFA Research Grant Programme: Regulations. 2016/2017 edition. UEFA. URL:
http://www.uefa.org/MultimediaFiles/Download/EuroExperience/uefaorg/Academic/02/29/9 3/02/2299302_DOWNLOAD.pdf.
© В. М. Василюк, О. О. Ярмощук, О. О. Григорович Стаття отримана 12.01.2017, прийнята 28.01.2017, оприлюднена online 31.01.2017
Diagnosis Aerobic Component of Operational Preparedness Skill Players
Vasylyuk Vasyl
Rivne State Humanitarian University, Department of Theory and Methodology of Physical Education, PhD in Education, Associate Professor, Ukraine
Yarmoschuk Olena
Rivne State Humanitarian University, Department of Theory and Methodology of Physical Education, PhD in Physical Education and Sport,
Associate Professor, Ukraine
Grigorovich Alexander
The National University of Water and Environmental Engineering, Department of Physical Education, Senior Lecturer, Ukraine
Abstract. Considerable importance for the control system, selection and orientation of the players on the stage long-term preparation plays a selection of effective methods of testing the various components of functional fitness athlete for timely, objective information about the players.
The use of reliable scientific methods of effective monitoring of the athlete contributes to the further improvement of skills, increase athletic achievements. The purpose of this article is to describe and summarize modern methods of diagnosis and development of aerobic component of operational preparedness players qualifications. This article describes methods that actively and effectively used in leading European football teams. Specifically Yo-Yo test, test Shuttle (beep-test), Bangsbo test, test Hoff-Helgerud, test Conconi, Wingate-test. These tests have a high level of reliability and security mechanisms for assessing aerobic power players.
Keywords: football; aerobic component testing; selection of sports.
UDC 796.015 LCC Subject Category: GV1100-1150.9
DOI: http://dx.doi.org/!0.22178/pos.18-8
References
1. Vasyliuk, V. M. (2014). Osnovyfutbolu [Fundamentals of football]. Rivne: O. Zen (in Ukrainian).
2. Dranytsyn, O. V., & Driukov, S. V. (2007). Rozrobka ta zastosuvannia metodiv zvukovoho zadavannia
intensyvnosti fizychnykh navantazhen dlia funktsionalnoi diahnostyky kvalifikovanykh sportsmeniv [Development and application of sound intensity physical activity asking for functional diagnostics qualified athletes]. Moloda sportyvna nauka Ukrainy, 11, 104-109. Retrieved from http://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/4306/1/20_Dranitsin.pdf (in Ukrainian).
3. Pavlichenko, P. P. (2005). Funkcional'noe sostojanie pri provedenii testov funkcional'noj
podgotovlennosti u professional'nyh futbolistov [The functional status of the professional football players during functional testing readiness for professional footballers]. Medichni perspektivi, 4, 65-71. Retrieved from http://medpers.dsma.dp.ua/issues/2015/N4/65-71.pdf (in Russian).
4. Platonov, V. N. (2013). Periodizacija sportivnoj trenirovki. Obshhaja teorija i ee prakticheskoe
primenenie [The periodization of sports training. The general theory and its practical application]. Kiev: Olimpijskaja literatura (in Russian).
5. Bangsbo, J. (1995). Tests de terrain pour footballeurs. Actualites Sport et Medicine, 38, 3-8.
6. Bangsbo, J., Iaia, F. M., & Krustrup, P. (2008). The Yo-Yo intermittent recovery test. Sports Medicine,
38(1), 37-51. doi: 10.2165/00007256-200838010-00004.
7. Chamari, K. (2004). Field and laboratory testing in young elite soccer players. British Journal of Sports
Medicine, 38(2), 191-196. doi: 10.1136/bjsm.2002.004374.
8. Conconi, F., Ferrari, M., Ziglio, P., Droghetti, P., & Codeca L. (1982). Determination of the anaerobic
threshold by a noninvasive field test in runners. Journal of Applied Physiology, 52(4), 869-873.
9. Svensson, M., & Drust, B. (2005). Testing soccer players. Journal of Sports Sciences, 23(6), 601-618.
doi: 10.1080/02640410400021294.
10. UEFA. (2016). Research Grant Programme: Regulations. 2016/2017 edition. Retrieved from
http://www.uefa.org/MultimediaFiles/Download/EuroExperience/uefaorg/Academic/02/29/9 3/02/2299302_DOWNLOAD.pdf.
© V. Vasylyuk, O. Yarmoschuk, A. Grigorovich
Received 2017-01 -12, Accepted 2017-01 -28, Published online 2017-01 -31
