CC BY
17s
2016 и
Оцшка функцiональних можливостей нервово-м'язовот системи спортсмешв циклiчних вп ив спорту
Складанiвська 1.В.
Державний науково-до^дний тститут фьзично! культури та спорту
Анотацм:
Мета: обфунтувати та розробити методику оцшки функцiональних можливостей нервово-м'язовоТ системи у квалiфiкованих спортсмешв циклiчних видiв спорту. Матерал: У дослщжены брали участь спортсме-ни цишчних видiв спорту (n = 28). Тестування проводилось з викорис-танням велоергометра. Результата. представлено методику оцш-ки фУнкцiональних можливостей нервово-м'язовоТ системи спортсмежв з використанням поверхневоТ електромюграфп. Встановлено, що спортсмени з високими аеробними можливостями досягають другого електромiографiчного порога при потужност роботи, що вщповщае в середньому 80,5% Vo2 max. Ви-явлено вiрогiдний взаемозв'язок (r=0,59, р<0,05) мiж максимальною концентрацieю лактату кровi та максимальною ампл^удою електро-мiограми. Висновки: Використання наших пiдходiв дозволяе оцiнити ре-зервний потен^ал рiзних за типом м'язових волокон, вщ чого залежить схильнють спортсмена до певного виду руховоТ активностi. Розробле-на система оцшки дае можливють визначення вкладу рiзних типiв ру-хових одиниць для досягнення пев-них параметрiв роботи.
^№40Bi слова: м'язовi волокна, електромiографiя, nopia анаеробного обмну, анаероб-
Складанивская И.В. Оценка функциональных возможностей нервно-мышечной системы спортсменов циклических видов спорта. Цель: обосновать и разработать методику оценки функциональных возможностей нервно-мышечной системы у квалифицированных спортсменов циклических видов спорта. Материал: В исследовании принимали участие спортсмены циклических видов спорта (п = 28). Тестирование проводилось с использованием ве-лоэргометра. Результаты: представлена методика оценки функциональных возможностей нервно-мышечной системы спортсменов с использованием поверхностной электромиографии. Установлено, что спортсмены с высокими аэробными возможностями достигают второго электромиографического порога при мощности работы на уровне в среднем 80,5% У02тах. Выявлена достоверная взаимосвязь (г = 0,59, р < 0,05) между максимальной концентрацией лактата крови и максимальной амплитудой электромиограммы. Выводы: Использование наших подходов позволяет оценить резервный потенциал различных по типу мышечных волокон, от чего зависит склонность спортсмена к определенному виду двигательной активности. Разработанная система оценки дает возможность определения вклада различных типов двигательных единиц для достижения определенных параметров работы.
мышечные волокна, электромиография, порог анаэробного обмена, анаэробный.
Skladanivska I.V. Assessment of nervous-muscular system's potentials of cyclic kinds of sports sportsmen. Purpose: to work out and substantiate methodic of assessment of nervous-muscular system's potentials of elite sportsmen, representatives of cyclic kinds of sports. Material: in the research sportsmen of cyclic kinds of sports (n = 28) participated. Testing was conducted with the help of ergometer of bicycle type. Results: we present methodic of assessment of nervous-muscular system's potentials of elite sportsmen with the help of surface electromyography. It was found that sportsmen with high aerobic potentials reach second electromyography threshold with power of work, corresponding, in average, 80.5% VO2 max. We also found confident correlation (r=0.59, p<0.05) between maximal concentration of blood lactate and maximal amplitude of electromyogram. Conclusions: application of our approaches permits to assess reserve potential by type of muscle fibers, which influence on sportsman's bent to certain kind of motor functioning. The worked out assessment system permits to determine contribution of different motor units' types in achievement of required parameters of work.
muscle fibers, electromyography, threshold of anaerobic metabolism, anaerobic.
Вступ.
Функцюнальш можливосп нервово-м'язово! системи (НМС) спортсмешв е одним iз найважливших факгорiв, що впливае на результат !х спортивно! дь яльносп. Незважаючи на достатню кшьшсть наукових даних [1, 2, 5, 12, 18] проблема контролю та оцшки функцюнальних можливостей НМС у якосп основно! складово! функцюнально! системи руху спортсмена розкрито недостатньо.
На сьогодшшнш день у практиш спорту для оцшки стану НМС використовують таю методи, як дина-мометрiя та електронейромiографiя [1 - 3, 17]. Однак, такого пвдходу недостатньо для комплексно! оцшки функцюнальних можливостей дано! системи. Розроб-ка методiв та пiдходiв оцшки функцюнальних резер-вiв НМС е актуальною проблемою спортивно! науки. За сучасними уявленнями «функцюнальш резерви» розглядаються як потенцшш можливосп органу чи системи посилювати свою дiяльнiсть при максималь-нш мобшзаци (тобто за умов максимальних зрушень гомеостазу) [4]. Вщповвдно, функцюнальш можливосп НМС спортсмена вщдзеркалюють максималь-ний дiапазон зрушень дано! системи для досягнення певного результату м'язово! дiяльностi. © Складанлвська 1.В., 2016 doi:10.15561/18189172.2016.0405
Нами проаналiзовано можливосп методу електромюграфп (ЕМГ) (методу оцшки НМС), що базуеться на реестрацп та аналiзi електрично! активносп м'язiв чи нервiв [2]. У сучаснш пракгицi спорту широко використовують метод поверхнево! електромiографi! (ПЕМГ), що дозволяе одночасно рееструвати сумарну електроактившсть рiзних м'язових груп. Так, за допо-могою рiзних параметрiв ПЕМГ ошнюють м1жм'язову та внутрiшньом'язову координацш, диференцiюють м'язове стомлення та активацш рiзних типiв рухових одиниць тощо [1, 5, 11, 17].
Аналiз сучасних даних [13, 14, 16] i власних до-слiджень [8, 9] дозволив встановити доцшьшсть використання ПЕМГ для оцшки функцюнальних можливостей НМС спортсмешв циктчних видiв спорту.
Гтотеза. Використання поверхнево! електромюграфп пвд час навантаження зростаючо! погужностi дозволяе виявити пороговi змiни електромiограми, як1 обумовленi рекрутуванням рiзних типiв м'язових волокон. Поява другого електромiографiчного порогу ввдображае включення глiколiтичних м'язових волокон у загальне зусилля, а отже - пов'язана з перева-жанням анаеробного мехашзму енергозабезпечення. За величинами потужносп та споживання кисню на рiвнi електромiографiчних порогiв можна оцiнити
виховання i спорту _
ПСИХОЛОГ1Я
pe3epBHi можливосп рiзних типiв м язових волокон: окислювальних, перехвдних та глiколiтичних.
Мета до^дження - розробити та експеримен-тально nepeBiprn^ методику оцiнки функцюнальних можливостей нервово-м'язово! системи у квалiфiко-ваних спортсменiв циклiчних видiв спорту.
Матерiал та методи.
Учасники. Дослщження проведено на базi Державного науково-дослщного iнституту фiзичноl культури та спорту за участю 28 квалiфiкованих спортсмешв циклiчних видiв спорту (академiчне веслування n = 18, триатлон n = 4, легка атлетика n = 6; вiк - 23,4 (4,8), зрют - 194,7 (6,8), вага - 93,0 (7,5).
Процедура. Тестування проводилось з викорис-танням велоергометра Monark Ergomedic 894 та пе-редбачало виконання безперервного навантаження зростаючо! потужностi: тривалють кожно! сходинки становила 3 хв. (зпдно з Machado F. A. 2013). Робота виконувалась до досягнення максимального спожи-вання кисню (VO2 max). Велоергометричне тестування передбачало утримання постшно! частоти обертiв (кадансу) - 80 об./хв., початкова потужшсть становила 78 Вт, в подальшому збiльшувалась на 23,6 Вт.
Реестращя параметр1в зовшшнього дихання та га-зообм1ну здшснювалась 1з використанням газоанал1за-тора «Oxycon Mobik» (Jeager, Шмеччина). Було проведено анал1з таких показниюв: споживання кисню VO2, мл^хв"1-кг"1;% У02шах; вентиляцшний екв1валент за киснем VEV02. Визначення концентрацп лактату у змшанш катлярнш кров1 здшснювали наприкшщ кожно! сходинки навантаження 1з використанням бю-х1м1чного анал1затора «Dr. Lange» (Шмеччина).
Пд час виконання тестового навантаження рее-стрували електроактившсть найбiльш задiяних у ро-боп м'язових груп за допомогою портативного елек-тромiографа «MegaWin ME6000» (Mega Electronics Ltd, Фiнляндiя) згвдно з рекоменда^ми Команцева В.Н. (2006).
У стати наведено аналiз середнiх значень амп-лiтуди root mean square електромiограми (rmsEMG) ш. Vastus Lateralis з дискретнiстю 10 секунд. Досль
джено noporoBi змiни електромiограми (EMG) - перший та другий електpoмioгpафiчнi пороги (EMGTj та EMGT2). Детально методика електpoмioгpафiчнoгo дослвдження наведена у попередшх публiкацiях [8, 9].
Пори- анаеробного oбмiну (ПАНО) диференцшва-ли за появою вентиляцiйнoгo (VT) та лактатного по-poгiв (LT) [6].
Статистичний анализ даних здшснювався з використанням програм Excel 2007 та Statistica 6. Ви-бipки даних дoслiдження були пеpевipенi на нормаль-нiсть poзпoдiлення. Для визначення вipoгiднoстi та значущoстi взаемозв'язшв мiж двома параметрами використовували кореляцшний аналiз Спipмена. З метою визначення вipoгiднoстi вiдмiннoстей мiж двома зв'язаними вибipками використовували непараме-тричний кpитеpiй Вiлкoксoна. Визначення вipoгiднoс-п вiдмiннoстей м1ж двома групами здшснювалось за кpитеpieм Кoлмагopoва-Смipнoва.
Процедура дослвдження здiйснювалась зпдно з принципами для вах медичних дослвджень, викладе-них у Хельсшськш декларацп 2008 року.
Результата дослщження.
В межах даного дослвдження нами зiставленi вели-чини потужносп навантаження (W, Вт) та споживання
кисню (У02, мл^хв-1кг-1) на рiвнi максимального споживання кисню ^02тах) та при досягненнi EMGT2 у квалiфiкованих спортсмешв з рiзним рiвнем аеробних можливостей: до першо! групи вiднесенi спортсмени з високими аеробними можливостями, до друго! - ре-шта спортсменiв (табл. 1). Розподш спортсменiв на групи здшснювали вщповвдно таких показнишв як: W та VO2 на рiвнi ПАНО. Так показники за сучасними уявленнями [6, 7] ввдображають аеробнi можливосп спортсмена.
Як видно з даних таблиц 1, у спортсменiв першо! групи VO2 та W на рiвнi EMGT2 достовiрно вищi. Як вщомо [7] максимальний потенцiал окислювальних м'язових волокон (I тип) проявляеться саме при до-сягненнi ПАНО. Таким чином величини VO2 та W навантаження на рiвнi EMGT2 вщображають аероб-ну здатнiсть м'язiв. Отже за показниками потужносп
Таблиця 1. Потужшсть та споживання кисню на рiвнях ПАНО, EMGT2 та VO2max у спортсмешв з piзним piBHeM розвитку аеробних можливостей (Х±б, n = 28)
Параметри 1 група (n = 8) 2 група (n = 20)
Wmax, Вт 366, 6 ± 29,4 339,6 ± 38,1
VO2max, мл^хв^кг-1 47,2 ± 5,7 48,3 ± 8,4
W, Вт 284 ± 33,9 209 ± 57,1*
ПАНО
VO2, мл^хв^кг-1 41,5 ± 5,0 32,7 ± 7,45*
W, Вт 294,1± 20,4 241,2 ± 36,0*
W,% 80,5 ± 4,3 70,8 ± 6,5*
EMGT
2 VO2, мл-хв-1-кг-1 38,4 ± 7,4 34,8 ± 6,7*
vo2,% 80,9 ± 9,5 72,2± 8,4*
*вщмшносп достовipнi при р < 0,05
s
2016 И
навантаження та споживання кисню при досягненнi EMGT2 можна оцiнити резервнi можливостi окислю-вальних м'язових волокон. За результатами даного до-слвдження нами була розроблена шкала оцшкн аероб-них можливостей м'язiв залежно вiд величин V02 та W при досягненнi EMGT2 (табл. 2).
З метою розробки методики оцiнки функцюналь-них можливостей глжолггичних м'язових волокон нами проаналiзовано змiни амплiтуди EMG пiсля до-сягнення EMGT2.
В межах даного дослвдження проаналiзовано взаемозв'язок мiж максимальною концентращею лак-тату в кровi та змiнами амплiтуди електромiограми. За сучасними уявленнями, рiвень анаеробних можли-востi спортсмена характеризуються саме величиною максимально! концентрацп лактату в кровi [12].
1з використанням кореляцiйного аналiзу виявлено достовiрний (р < 0,05) взаемозв'язок мiж величиною максимально! концентрацп лактату кровi та збшьшен-ням амплпуди EMG (%) пiсля досягнення EMGT2 (r = 0,50) [а також величиною максимально! амплiтуди EMG (мкВ)] (r = 0,59).
Нами зiставленi двi групи спортсменiв: залежно ввд рiвня максимально! концентрацп' лактату кровг До першо! групи увшшли спортсмени з високими анае-робними можливостями (максимальна концентрацiя
лактату кровi - 14,0 ± 2,5 ммольл-1), до друго! - ре-шта спортсмешв. 1з використанням критерш Колма-горова-Смiрнова у двох групах спортсмешв порiвню-валась амплiтуда електромiограми шсля досягнення EMGT2 (табл. 3).
Як видно з даних таблиц 3 двi групи спортсмешв достовiрно (р < 0,05) вiдрiзняються за рядом електро-мiографiчних параметрiв. Так для спортсменiв з кра-щими анаеробними можливостями притаманнi бiльшi величини максимально! амплiтуди електромiограми (мкВ), приросту амплпуди електромюграми (AA,%) шсля досягнення другого електромiографiчного порога. Як вщомо [5, 16, 19], збшьшення потужнос-тi навантаження шсля досягнення EMGT2 можливе лише за рахунок пiдключення нових глiколiтичних м'язових волокон та подальшою синхронiзацiею ди вже працюючих рухових одиниць. Тож тривалють ро-боти спортсмена шсля досягнення EMGT2 значною мiрою залежатиме саме ввд резервних можливостей глшэлиичних м'язових волокон.
Отже, резервнi можливосл глiколiтичних м'язових волокон можна оцшити за величиною максимально! амплiтуди електромюграми та за приростом ампль туди EMG пiсля досягнення EMGT2. За результатами дослщження нами була розроблена штегральна оцш-ка анаеробно! здатносп м'язiв (табл. 4.)
Таблиця 2. 1нтегральна оцiнка аеробних можливостей M^3iB квалiфiкованих спортсмешв з урахуванням потужност та споживання кисню при досягненш EMGT
PiBeHb аеробних можливостей M^3iB
VO2,%
W,%
Високий > 80,7 > 81,0
Вище середнього 73,4 - 80,6 74,3 - 80,9
Середнiй 66,1 - 73,3 67,7 - 74,2
Нижче середнього < 66,0 < 74,1
Таблиця 3. Величини VO2 , W, амплпуди електромiограми (Amax) та приросту амплiтуди EMG шсля досягнення
EMGT2 (ДА) у спортсмешв з рiзним рiвнем анаеробних можливостей (n = 18, Х±б)
Параметри 1 група (n =10) 2 група (n =8)
La, mmol-l-1 14,0 ± 2,5 8,8 ± 1,3*
Wmax, Вт 332, 5 ± 29,1 349,0 ± 38,7
VO2max, мл^хв^кг-1 51,1 ± 10,7 48,7 ± 4,8
Amax, мкВ 654,6 ± 164,4 452,5 ± 97,0*
А, мкВ Д А А,% 371,6 ± 127,2 54,9 ± 6,1 213,5 ± 99,7* 43,4 ± 5,3*
*вщмшносл достовiрнi при р < 0,05
Таблиця 4. 1нтегральна оцiнка анаеробних можливостей M^3iB залежно вiд приросту амплiтуди електромюграми (ДА,%) пiсля досягнення EMGT
PiBeHb анаеробних можливостей M^3iB ДА,%
Високий > 53,5
Вище середнього 43,7 - 53,4
Середнiй 33,9 - 43,6
Нижче середнього < 33,8
виховання i спорту _
ПСИХОЛОГ1Я
Дискусiя.
За результатами експериментальних дослiджень нами була розроблена та експериментально перевь рена система оцшки функцiональних можливостей НМС яка включае: диференцiацiю анаеробного порогу; оцшку резервних можливостей окислювальних та глiколiтичних м'язових волокон.
За результатами даного i наших попередшх до-слвджень [8, 9] при зютавленш величин потужностi навантаження та споживання кисню (VO2) на рiвнi ПАНО та при досягненнi EMGT2) виявлено високий кореляцiйний взаемозв'язок: мiж VO2 та потужнiстю навантаження при досягненш EMGT2 та LT (r = 0,72 - 0,93, p<0,05) i VT (r = 0,79 - 0,93, p<0,05). Це слугуе падгрунтям для використання методу електромюгра-фй' для диференшаци ПАНО за появою EMGT2. Цi результати узгоджуеться з даними дослiджень Mori-tani T. [19], C. T. Candotti [10], Zuniga J. M. [20], де встановлювали взаемозв'язок м1ж аеробно-анаероб-ним переходом енергозабезпечення та змшами елек-троактивностi м'язiв.
Результати нашого дослiдження та дослвджень A. Lucia [14], F. Hug [13] показали наявшсть двох елек-тромiографiчних порогiв (EMGTj та EMGT2). Появу двох порогiв у висококвалiфiкованих спортсмешв ав-тори пояснюють можливiстю включати в роботу рiзнi типи м'язових волокон (перехвдних та глiколiтичних) у вщповвдь на пвдвищення iнтенсивностi навантаження до певного рiвня. Автори дослщжень пояснюють, що рекрутування нових рухових одиниць (особливо швидко скорочувальних: II-а та 11-б типiв) обумовле-но механiзмами розвитку стомлення локального i за-гального генезису. Виявлеш у результатi дослiдження науковi даш стали пiдгрунтям для розробки методики оцшки резервних можливостей рiзних за типом м'язових волокон з використанням поверхнево! елек-тромюграфп.
Поява EMGT2 сввдчить про розвиток стомлення працюючих рухових одиниць, що i супроводжуеться подключения значно! частини швидко скорочувальних (глжолггичних) м'язових волокон для тдтримання необхвдно! величини м'язового зусилля. Таким чином нами обрано величину потужносп навантаження та споживання кисню при EMGT2 у якосп кри-терiю оцiнки рiвня аеробних можливостей м'язiв: тобто функцiональних можливостей окислювальних м'язових волокон.
Результати дослщжень C. J. De Luca [11], S.Green [12], J. Maestu [16] свщчать про те, що зi збшьшен-ням числа активованих швидкоскорочувальних II-а та II-б типу (глшэлггачних) м'язових волокон стрiмкiше зростае амплиуда EMG. Це обумовлюе збiльшен-ня вкладу анаеробного енергозабезпечення. Таким чином, значний прирют амплiтуди електромюгра-ми шсля досягнення EMGT2 обумовлений здатшс-
тю нервово-м'язово! системи до включення велико! кiлькостi швидко-скорочувальних м'язових волокон. Також синхрошзацп дi! рухових одиниць i високими резервними можливостями швидкоскорочувальних м'язових волокон. Тож величину приросту амплиуди пiсля досягнення EMGT2 нами обрано у якостi крите-рiю оцiнки функцiональних можливостей гтколггич-них м'язових волокон i !х анаеробно! здатностi.
Опираючись на результати попередшх дослщжень сучасних авгорiв [10, 13, 14, 18] та наших дослщжень вперше була розроблена методика оцшки НМС iз використанням даних поверхнево! електромiографi!' при навантаженш зростаючо! потужностi у квалiфi-кованих спортсмешв. Використання наших шдхо-дiв дозволяе оцiнити резервний потенцiал рiзних за типом м'язових волокон. Ввд цього залежить схиль-нiсть спортсмена до певного виду рухово! активность Основною перевагою розроблено! системи оцшки е можливють визначення вкладу рiзних типiв рухових одиниць для досягнення певних параметрiв роботи.
У нашому дослiдженнi залишаеться невирше-ним питання щодо iнших можливих факгорiв (о^м рекрутуваннi рiзних типiв м'язових волокон та розвиток стомлення), яш впливають на змiни повенево! електромюграми при максимальних навантажень. Це потребуе подальшого вивчення та може бути викорис-тано у вдосконаленш розроблено! методики оцшки НМС спортсмешв.
Висновки.
У результат даного дослвдження розроблена та експериментально перевiрена система оцiнки функ-цюнальних можливостей НМС, яка включае: визначення анаеробного порогу за появою EMGТ2; оцшку резервних можливостей окислювальних м'язових волокон - за рiвнем потужносп роботи та споживання кисню при досягненш EMGТ2; оцшку резервних можливостей глшэлггичних м'язових волокон - за приростом амплггуди електромюграми шсля досягнення другого EMGТ2.
Дану методику оцшки функцюнальних можливос-тей НМС рекомендовано для використання у практи-щ етапного та поточного контролю функцюнального стану спортсменiв циктчних видiв спорту.
Перспективи подальших наукових дослiджень по-лягають у вивченш факторiв, що впливають на змь ни поверхнево! електромiографi! у рiзних м'язових групах при максимальному навантаженш спешально! спрямованостi.
Вдячностi.
Дослiдження проведено в межах науково! теми 2015-3 «Удосконалення системи оцiнки резервних можливостей спортсмешв» (№ ДР 0115и000904).
Конфлшт iнтересiв.
Автори повiдомляють, що не юнуе н1якого кон-флiкгу штересш.
Лпература
1. Городничев Р. М. Спортивная электронейромиография / Р. М. Городничев. - Великие Луки, 2005. - 287 с.
2. Капилевич Л. В. Физиологические методы контроля в спорте / Л. В. Капилевич, К. В. Давлетьярова, Е. В. Кошельская, Ю. П. Бредихина, В. И. Андреев -Томск: Изд-во Томского политехнического университета, 2009. - 172 с.
3. Команцев В. Н. Методические основы клинической электронейромиографии / В. Н. Команцев. - Санкт-Петербург, 2006. - 134 с.
4. Мозжухин A. C. Система физиологических резервов спортсмена / A. C. Мозжухин // Тез.докл. XVI Всес. конф.
- М., 1982. - С.124 - 125.
5. Моногаров В. Д. Утомление в спорте / В. Д. Моногаров.
- К.: Здоров'я, 1986. - 120 с.
6. Полищук Д.А. Лактатный порог и его использование для управления тренировочным процессом / Д.А. Полищук.
- К.: Абрис, 1997. - Вып. 4. - 59 с.
7. Селуянов В. Н. Подготовка бегуна на средние дистанции. / В. Н. Селуянов. - М.: СпортАкадемПресс, 2001. - 104 с.
8. Складашвська I. В. Використання методу поверхнево! електромюграфи для визначення анаеробного порогу у квал1фжованих спортсмешв / I. В. Складашвська // Молода спортивна наука Украши. - 2015. - № 19. - Т. 3. - С. 164 - 168.
9. Складашвська I. В. Оцшка аеробних можливостей м'язш 1з використанням методу поверхнево! електромюграфи /I. В. Складашвська // Актуальш проблеми ф1зично! культури та спорту. -2014. -№ 32 (4). - С. 42-45.
10. Comparing the lactate and EMG thresholds of recreational cyclists during incremental pedaling exercise / T. C. Candotti, J. F. Loss, M. O. Melo, M. L. Torre, et al // Can. J. Physiol. Pharmacol. - 2008. - № 86. - Р. 272 - 278.
11. De Luca C. J. Myoelectrical manifestations of localized muscular fatigue in humans / C. J. De Luca // Critical Reviews in Biomedical Engineering. - 1984. - V. 11, № 14.
- Р. 251 - 259.
12. Green S. Measurement of anaerobic capacities in humans. Definitions, limitations and unsolved problems / S Green, B. Dawson // Sports Med. - 1993. - V 5. - №. 15. - Р. 312
- 327.
13. Hug F. Occurrence of electromyographic and ventilatory thresholds in professional road cyclists / F. Hug, D. Laplaud, B. Savin, L. Grelot // Eur. J. Appl. Physiol. - 2003. - V 90.
- Р. 643 -646.
14. Lucia A. Analysis of the aerobic-anaerobic transition in elite cyclists during incremental exercise with the use of electromyography / A. Lucia, O. Sonchez, A. Carvajal, J. Chicharro // Br. J. Sports Med. - 1999. - № 33. - Р. 178
- 185.
15. Machado F. A., Effect of stage duration on maximal heart rate and post-exercise blood lactate concentration during incremental treadmill tests / F. A. Machado, A. C. Kravchychyn, C. S. Peserico, D. F. da Silva, P. V. Mezzaroba // J. Sci. Med. Sport. - 2013. - V.16, №3.
- P. 276 - 280.
16. Maestu J. Electromyographic and neuromuscular fatigue thresholds as concepts of fatigue / J. Maestu, A. Chiccella, P. Purge, S. Ruosi // Journal of Strength and Conditioning research. - 2006. - V 20, № 4. - P. 824 - 28.
17. McComas A. J. Skeletal muscle: form and function. -McMaster University, 2001. - 407 p.
18. Mello R. G. Detection of anaerobic threshold by surface electromyography / R. G. Mello, L. F. Oliveira, J. Nadal //
32016 04
References
1. Gorodnichev RM. Sportivnaia elektronejromiografiia [Sports electroneuromyography], Great Luke: 2005. (in Russian)
2. Kapilevich LV, Davlet'iarova KV, Koshel'skaia EV, Bredikhina IuP, Andreev LV. Fiziologicheskie metody kontrolia v sporte [Physiological methods of control in sports], Tomsk: Tomsk Polytechnic University Publ.; 2009. (in Russian)
3. Komancev VN. Metodicheskie osnovy klinicheskoj elektronejromiografii [Methodic principles of clinic electroneuromyography], St. Petersburg; 2006. (in Russian)
4. Mozzhukhin AC. Sistema fiziologicheskikh rezervov sportsmena [System of sportsman's physiological reserves]. XVI Vsesoiuznaia konferenciia [16th All-Union conference], Moscow; 1982, p. 124. (in Russian)
5. Monogarov VD. Utomlenie v sporte [Fatigue in sports], Kiev: Health; 1986. (in Russian)
6. Polishchuk DA. Laktatnyj porog i ego ispol'zovanie dlia upravleniia trenirovochnym processom [Lactate threshold and its usage for training process monitoring ], Kiev: Abris; 1997. (in Russian)
7. Seluianov VN. Podgotovka beguna na srednie distancii [Training of middle distances runner], Moscow: SportAcademPress; 2001. (in Russian)
8. Skladanivska IV. Vikoristannia metodu poverkhnevoi elektromiografii dlia viznachennia anaerobnogo porogu u kvalifikovanikh sportsmeniv [Application of surface electromyography method for determination of elite sportsmen's anaerobic threshold]. Moloda sportivna nauka Ukraini, 2015; 19(3): 164 - 168. (in Ukrainian)
9. Skladanivska IV. Ocinka aerobnikh mozhlivostej m'iaziv iz vikoristanniam metodu poverkhnevoi elektromiografii [Assessment of muscles' aerobic potentials eith the help of surface electromyography]. Aktual'ni problemi fizichnoi kul'turi ta sportu, 2014; 32(4): 42-45. (in Ukrainian)
10.Candotti TC, Loss JF, Melo MO, Torre ML, Pasini M, Dutra LA. Comparing the lactate and EMG thresholds of recreational cyclists during incremental pedaling exercise. Can. J. Physiol. Pharmacol. 2008; 86: 272-278.
11.De Luca CJ. Myoelectrical manifestations of localized muscular fatigue in humans. Critical Reviews in Biomedical Engineering, 1984; 14(11): 251-259.
12.Green S, Dawson B. Measurement of anaerobic capacities in humans. Definitions, limitations and unsolved problems. Sports Med. 1993; 15(5): 312 -327.
13.Hug F, Laplaud D, Savin B, Grelot L. Occurrence of electromyographic and ventilatory thresholds in professional road cyclists. Eur J Appl Physiol. 2003; 90: 643 - 646.
14.Lucia A, Sonchez A, Carvajal A, Chicharro J. Analysis of the aerobic-anaerobic transition in elite cyclists during incremental exercise with the use of electromyography. Br J Sports Med. 1999; 33: 178 - 185.
15.Machado FA, Kravchychyn AC, Peserico CS, da Silva DF., Mezzaroba PV. Effect of stage duration on maximal heart rate and post-exercise blood lactate concentration during incremental treadmill tests. J Sci Med Sport. 2013; 16(3): 276 -280.
16.Maestu J, Chiccella A, Purge P, Ruosi S. Electromyographic and neuromuscular fatigue thresholds as concepts of fatigue. Journal of Strength and Conditioning research. 2006; 20(4): 824 -828.
17.McComas AJ. Skeletal muscle: form andfunction. McMaster University; 2001.
18.Mello RG, Oliveira LF, Nadal J. Detection of anaerobic threshold by surface electromyography. Proceedings of the
виховання i спорту _
ПСИХОЛОГ1Я
Proceedings of the 28th IEEE EMBS Annual International Conference New York City, USA. - 2006. - P. 6189 - 6192.
19. Moritani T. Determination of maximal power output at neuromuscular fatigue threshold / T. Moritani, T. Takashi, T. Matsumoto // J. Appl. Physiol. - 1993. - № 74. - P. 1729 -1734.
20. Zuniga J. M. Electromyographic and gas exchange fatigue thresholds during incremental treadmill running / J. M. Zuniga, M. P. Bubak, B. E. Fisher, D. E. Neighbors // Journal of Athletic Medicine. - 2013. - V 1, № 2. - P. 99 -109.
28th IEEE EMBS Annual International Conference. 2006 Aug 30-Sept 3. New York City: USA; 2006. p. 6189 -6192.
19.Moritani T, Takashi T, Matsumoto T. Determination of maximal power output at neuromuscular fatigue threshold. J Appl Physiol. 1993; 74: 1729 -1734.
20.Zuniga JM, Bubak MP, Fisher BE, Neighbors DE. Electromyographic and gas exchange fatigue thresholds during incremental treadmill running. Journal of Athletic Medicine. 2013; 2(1): 99 - 109.
Информация об авторе: Складанивская Инна Викторовна; http://orcid.org/0000-0001-9011-8237; Skladankain1@rambler.ru; Государственный научно-исследовательский институт физической культуры и спорта; ул. Физкультуры 1, корп. 2, г. Киев, 03680, Украина.
Цитируйте эту статью как: Складангвська I.B. Оцшка функцюнальних можливостей нервово-м'язово! системи спортсмешв циктчних видiв спорту // Педагогжа, психолога та медико-бюлопчт проблеми фiзичного виховання i спорту. - 2016. - N4. - С. 29-34. doi: 10.15561/18189172.2016.0405
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive. html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http://creativecommons.org/licenses/ by/4.0/deed.ru).
Дата поступления в редакцию: 04.07.2016 Принята: 26.07.2016; Опубликована: 30.08.2016
Information about the author: Skladanivska I.V.; http://orcid.org/0000-0001-9011-8237; Skladankain1@rambler.ru; State Research Institute of Physical Culture and Sports; Str. Physical Education 1, Bldg. 2, Kiev, 03680, Ukraine.
Cite this article as: Skladanivska I.V. Assessment of nervous-muscular system's potentials of cyclic kinds of sports sportsmen. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2016;4:29-34. doi:10.15561/18189172.2016.0405
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http://creativecommons.org/licenses/ by/4.0/deed.en).
Received: 04.07.2016
Accepted: 26.07.2016; Published: 30.08.2016
