CC BY
18
н.м. КРИВОКУЛЬСЬКА,
к.е.н., доцент кафедри Д1МУ, Тернопльський нацональний економЫний унверситет
Монггоринг еколопчних ризиюв i загроз, пов'язаних 3i структурною трансформафею економiки регiону (Tернопiльськоi областi)
Обгрунтовано необх\дн\сть урахування еколопчного чинника в ходi взаемодИ' сусп\льства i навколишнього природного середовища. Розкрито 3Miст еколопчних ризик'ю i загроз. Визначено види взаемод)й сус^льства i довклля як передумови виникнення еколопчних ризик'ю. 1дентифковано проблеми структурних трансформацй економiки Тернопльськоi област'1, як зумовлюють виникнення еколопчних ризик'в i загроз. Проведено монто-ринг еколопчних ризик'в i загроз, як пов'язан зi структурною трансформа^ею економки репону. Системати-зовано шляхи розвитку еколопчного п'!дприемництва як передумови зменшення антропогенного тиску на дов-клля та фактори, як сприятимуть його розвитку. Наведено переваги використання нових засобiв регулювання матерiально-технiчного забезпечення природоохорони.
Ключов! слова: репон, взаемодя сусп'!льства i дов-юлля, еколопчний ризик, структурна трансформа^я економiки репону.
Обоснована необходимость учета экологического фактора в ходе взаимодействия общества и окружающей природной среды. Раскрыто содержание экологических рисков и угроз. Определены виды взаимодействий общества и окружающей среды как предпосылки возникновения экологических рисков. Идентифицированы проблемы структурных преобразований экономики Тернопольской области, обусловливающие возникновение экологических рисков и угроз. Проведен мониторинг экологических рисков и угроз, связанных со структурной трансформацией экономики региона. Систематизированы пути развития экологического предпринимательства как предпосылки уменьшения антропогенного давления на окружающую среду и факторы, способствующие его развитию. Приведены преимущества использования новых средств регулирования материально-технического обеспечения охраны природы.
Ключевые слова: регион, взаимодействие общества и окружающей среды, экологический риск, структурная трансформация экономики региона.
The necessity of taking into account environmental factors in the interaction between society and the environment. The content of the environmental risks and threats. The types of interaction of society and environment as predictors of environmental risks. Identified problems of structural transformation of the economy Ternopil region that cause of environmental risks and threats. A monito-
ring of environmental risks and threats associated with the structural transformation of the economy of the region. Systematized ways of environmental entrepreneurship as a prerequisite for reducing pressures on the environment and the factors that contribute to its development. The advantages of using new means of regulation logistics environmental activities.
Keywords: region, the interaction of society and environment, environmental risk, the structural transformation of the economy of the region.
Постановка проблеми. В умовах розвитку ринкових вщ-носин, як супроводжуються структурною трансформа^ею економки регюыв, актуал1зуються питання необхщност не лише врахування еколопчного чинника в ход1 взаемодИ' сус-птьства i навколишнього природного середовища, дослЬ дження видiв взаемодИ' сусптьства i довюлля як передумови виникнення еколопчних ризиюв, а й моыторингу еколопчних ризиюв i загроз, як пов'язан з фею трансформа^ею.
Анал!з дослщжень та публмащй з проблеми. Загаль-ним проблемам розвитку регюыв Укра'ни присвячено науко-вi прац в^чизняних вчених: М. Бутка, В. Гейця, Б. Данилиши-на, М. Долшнього, С. Дорогунцова, Е. ГНановоУ, О. Чмир та Ы. Питання здмснення структурно' полiтики на нацюнальному i репональному рiвнi, структуры деформацп репонального розвитку також дослщжують багато учених. Загальн методо-лопчн засади дiагностування та визначення впливу структурних чинниюв на розвиток економки обгрунтувала В. Крючкова [1]. Питання структурно' трансформаци еконо-мки УкраУни в контекст евроЫтеграцмних процесiв вщобра-жено у напрацюваннях В. Паппа [2]. Проте окремi аспекти мониторингу екологiчних ризикiв i загроз, що пов'язан з структурною трансформацieю економки регiону (Терно-пiльськоí областi) ще потребують детального вивчення.
Мета статт! - обгрунтувати необхщнкть врахування еколопчного чинника в ходi взаемоди суспiльства i навколишнього природного середовища. Розкрити змiст екологiчних ризи-кiв i загроз. Визначити види взаемодИ суспiльства i довкiлля як передумови виникнення еколопчних ризиюв. 1дентифкува-ти проблеми структурних трансформацiй економки Терно-птьськоУ областi, якi зумовлюють виникнення еколопчних ри-зикiв i загроз. Провести монiторинг екологiчних ризиюв i загроз, якi пов'язан з структурною трансформацieю економiки репону. Систематизувати шляхи розвитку еколопчного пщ-
© Н.М. КРИВОКУЛЬСЬКА, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраТн1 № 4 (155)/2014 1 67
приемництва як передумови зменшення антропогенного ти-ску на довктля та фактори, як! сприятимуть його розвитку. Навести переваги використання нових засоб!в регулювання матер!ально-техн!чного забезпечення природоохорони.
Виклад основного матер!алу. Взаемодт сусптьства (людини) ! навколишнього природного середовища, зокре-ма, природоперетворювальна дтльшсть людини, яка пов'язана з р!зними формами д!яльност! людського сусп!ль-ства, формуе групу антропогенних фактор!в впливу на довктля. Негативы наслщки впливу антропогенних фактор!в на довктля можуть бути охарактеризован! як еколопчна криза, еколопчний ризик, еколопчна загроза.
Еколопчна криза - такий стан системи, при якому «ще можна ¡дентифкувати и автентичн!сть, тобто динам!ка пев-них процес!в вщбуваеться в межах одн!еУ якост!. Цим «криза» суттево в!дм!нна, наприклад, в!д «катастрофи», коли спостер!гаеться повна руйнац!я перв!сноУ системи» [3].
Еколопчн! кризи, в тому числ! репонального р!вня, бува-ють двох тип!в: перш! - зумовлен! природними процесами (наприклад, руйнування озонового шару), друг! - природо-перетворювальною д!яльн!стю людини. Причому кризи другого типу е дом!нуючими, що спричинено двома причинами: по-перше, життедтльнють людей справляе вщчутний вплив на навколишне природне середовище репону; по-друге, ц! кризи призвели до багатьох негативних екстернал!й у житт! рег!он!в та 1'х населення.
Природоперетворювальна д!яльн!сть людини мае м!сце в ход! взаемоди в систем! «природа - людина». Види тако' взаемоди на репональному р!вн! можуть бути представлен! таким чином:
1) виробничо-господарська дильнкть людини, пов'язана з безпосередн!м виробництвом ! споживанням продукци (послуг);
2) цтеспрямована зм!на навколишнього природного середовища, пов'язана !з: буд!вництвом промислових об'ект!в, розташуванням непаспортизованих смггтезвалищ (харак-теризуються руйнуванням екосистем) та мелюративними роботами (супроводжуються зм!ною екосистем);
3) природокористування;
4) пристосування людини до природних умов (наприклад, через асим!ляц!ю, анабол!зм).
Розгляд природоперетворювально''' д!яльност! сусптьства з позици причинно-насл!дкового зв'язку дозволяе конста-тувати, що неврахування еколопчного результату (причина) зумовлюе виникнення негативних насл!дк!в, зокрема нега-тивних зовн!шн!х ефект!в, якими е еколопчна загроза ! еко-лог!чний ризик (див. рис.).
У рамках еколопчно''' взаемоди сусптьства ! природи до вид!в д!яльност!, як! супроводжуються еколопчним ризиком, належать: антропогенне забруднення довк!лля; використан-ня природних ресурс!в (звичайне природокористування, не-рацюнальне використання природних ресурс!в, попршення |'х якост!); надзвичайн! ситуацп техногенного характеру.
Результатом реал!зованоУ загрози е надзвичайн! ситуаци техногенного характеру, як! е насл!дком реал!заци науко-во-техн!чних р!шень у виробнич!й сфер! та сфер! послуг, яка супроводжуеться: нерацюнальним використанням природних ресурс!в, помилками в проектно-техн!чн!й документации пору-шенням технологи виробництва, правил експлуатаци устатку-вання ! обладнання, техн!ки безпеки, авар!ями на виробництв!.
Умовами, як! формують основи для виникнення надзви-чайних ситуац!й техногенного характеру на пщприемствах, в установах ! орган!зац!ях, е:
- недостатн!сть ! недостов!рн!сть !нформац!йних даних про виробнич! об'екти екодеструктивного впливу, що пред-
Продовження ди Подолання небезпеки
Подолання насладив Деградацш, руйнування
або змша екосистем, лшвадащя об'екта
Виробничо-господарська д\яльн\сть (антропогенна д\яльн\сть) як джерело еколог\чних ризик\в \ загроз на р\вн\ рег\ону
cтaвляють небезпекy, тa cтyпiнь небезпеки нa кoжнoмy з тa-киx oб'eктiв;
- oбмеженicть iнфopмaцiï пpo cтyпiнь знocy виpoбничoгo oблaднaння, poзмip гpoшoвиx кoштiв, |щэ видiляютьcя пiдпpи-eмcтвaми нa зд^нення пpиpoдooxopoнниx зaxoдiв (нaпpи-клaд, y cпiввiднoшеннi з oбcягaми виpoбництвa пpoдyкцiï);
- низький piвень мaтеpiaльнo-теxнiчнoгo зaбезпечення пpoведення теxнiчнoгo пеpеoзбpoeння тa pекoнcтpyкцiï ви-poбництвa;
- виcoкa вapтicть екoлoгiчнo opieнтoвaниx теxнoлoгiй ^е-cypcoзбеpiгaючиx, теxнoлoгiй yтилiзaцiï вiдxoдiв, теxнoлoгiй oчищення вoди];
- недocкoнaлicть cтимyлюючиx деpжaвниx впливiв, зopi-eнтoвaниx нa екoлoгiзaцiю виpoбничoï дiяльнocтi.
Отже, cеpед пpoблем cтpyктypниx тpaнcфopмaцiй екoнo-мiки Tеpнoпiльcькoï oблacтi, якi зyмoвлюють виникнення екoлoгiчниx pизикiв i зaгpoз, виoкpемимo:
1. ^явн^ть cтpyктypниx диcпpoпopцiй. Ó гaлyзевiй CTpy^ тypi pегioнaльнoï екoнoмiки пеpевaжaють гaлyзi пеpвиннoгo i втopиннoгo cектopiв екoнoмiки. Це cпpичиняe виникнення зaгpoз, пoв'язaниx зi зpocтaнням piвня зaбpyднення чеpез знoшенicть ocнoвниx фoндiв. Haпpиклaд, y cеpедньoмy pi-вень знocy пpoмиcлoвo-виpoбничиx ocнoвниx фoндiв y pе-гioнax, якi cтapiють як мopaльнo, тaк i фiзичнo, cтaнoвить близьга 50%, a мaшин, ycтaткyвaння i oблaднaння - пеpе-вищуе 50%. Ó^ це cпpичиняe виникнення pизикy збть-шення aнтpoпoгеннoгo тиcкy нa дoвкiлля oблacтi.
Ó cтpyктypi пpoмиcлoвoгo виpoбництвa pегioнy дoмiнyють двi галузк xapчoвa пpoмиcлoвicть i виpoбництвo газу, вoди, електpoенеpгiï. Це cпpичиняe неpaцioнaльне викopиcтaння pеcypciв, нaпpиклaд енеpгетичниx, земельниx, мiнеpaльниx, i зyмoвлюe ненaлежний ^ган дoвкiлля Tеpнoпiльcькoï oблacтi.
Biдoбpaженням неpaцioнaльнoгo викopиcтaння енеpге-тичниx pеcypciв pегioнy мoжyть cлyгyвaти нaведенi y тaбл. 1 пoкaзники енеpгoефективнocтi Tеpнoпiльcькoï oблacтi.
Ó 2011 poцi Tеpнoпiльcькa oблacть пociлa деcяте мicце y pейтингy енеpгoефективнocтi, пiднявшиcь нa двi пoзицiï пopiв-нянo з 2010 poкoм. Зниження енеpгoeмнocтi пpивелo дo змен-шення енеpгocпoживaння, тoдi як crpy^yp^ змiни в екoнoмiцi пщвищили пoпит нa енеpгopеcypcи, a зpocтaння енеpгocпoжи-вaння cтaлo нacлiдкoм пoжвaвлення дiлoвoï aктивнocтi [4].
ÏpoMècëoBicTb. Oблacть не е iндycтpiaльнo poзвиненoю, в нм вiдcyтнi енеpгoeмнi гaлyзi пpoмиcлoвocтi. Hизькa пoзицiя гек-тopy пpoмиcлoвoгo виpoбництвa (20-те мicце] зyмoвленa не-ефективним cпoживaнням енеpгopеcypciв y xapчoвiй пpoми-cлoвocтi, енеpгoефективнicть якoï cтaнoвить 17,4% вiд piвня GC. Ó 2011 po^ мaлo мicце зниження енеpгoeмнocтi y дoбyв-нiй пpoмиcлoвocтi i, нaвпaки, ïï пiдвищення в xapчoвiй гaлyзi.
Пoтенцiaл енеpгoзбеpеження пpoмиcлoвocтi Tеpнoпiльcькoï oблacтi oцiнюeтьcя y 72,2% вщ пoтoчнoгo енеpгocпoживaння тa зocеpеджений пеpевaжнo y xapчoвiй пpoмиcлoвocтi.
Ïocëyrè. Cфеpa пocлyг пociдae 11-те мюце зa енеpгoе-фективнicтю в Óкpaïнi. Cфеpa пocлyг cпoживae 8,8% енеp-гoнociïв нa виpoбництвo 68,9% дoдaнoï вapтocтi Tеpнo-пiльcькoï oблacтi. Пopiвнянo з 2010 poкoм енеpгocпoжи-вaння y cфеpi пocлyг пiдвищилocя нa 0,3%. Зменшення енеpгoeмнocтi пpизвелo дo зниження енеpгocпoживaння в cектopi пocлyг; oднoчacнo чеpез пoжвaвлення дiлoвoï a^ тивнocтi енеpгocпoживaння в cектopi пocлyг пiдвищилocя. Пoтенцiaл екoнoмiï енеpгopеcypciв y cфеpi пocлyг oцiнюeть-cя в 63,0% вщ пoтoчнoгo енеpгocпoживaння.
Ciëbcbêe rocnoäapcTBo. Оль^ке гocпoдapcтвo oблacтi пociдae пеpше мicце зa енеpгoефективнicтю cеpед iншиx oблacтей Óкpaïни. Ciльcькoгocпoдapcькi пiдпpиeмcтвa rno-живaють 7,8% енеpгoнociïв нa виpoбництвo 15,3% дoдaнoï вapтocтi. Пopiвнянo з 2010 poкoм енеpгocпoживaння в ciльcькoмy гocпoдapcтвi пiдвищилocя нa 10,2%. Зменшення енеpгoeмнocтi пpизвелo дo зниження енеpгocпoживaння в ciльcькoмy гocпoдapcтвi; oднoчacнo чеpез пoжвaвлення дiлoвoï aктивнocтi енеpгocпoживaння в ciльcькoмy norno-дapcтвi пiдвищилocя. Пoтенцiaл екoнoмiï енеpгopеcypciв y ciльcькoмy гocпoдapcтвi Tеpнoпiльcькoï oблacтi oцiнюeтьcя y 41,0% вiд пoтoчнoгo енеpгocпoживaння.
Житлoвий ceêTop. Житлoвий cектop oблacтi пociдae 13-те мicце зa енеpгoефективнicтю cеpед iншиx oблacтей Óкpaïни. B^ cпoживae 65,3% енеpгoнociïв oблacтi. Ha yтpимaння 1 кв. м житлoвoï плoщi витpaчaeтьcя 20,3 кг нaфтoвoгo еквiвaлен-тa енеpгoнociïв. Пopiвнянo з 2010 poкoм енеpгocпoживaння в житлoвoмy cектopi cкopoтилocя нa 6,1%. Зниження енеpгo-eмнocтi пpизвелo дo зменшення енеpгocпoживaння, тoдi як cтpyктypнi змЫи в cектopi пiдвищили пoпит нa енеpгopеcypcи, a зниження енеpгocпoживaння ct^o нacлiдкoм зменшення нacелення oблacтi. Пoтенцiaл енеpгoзбеpеження житлoвoгo cектopy Tеpнoпiльcькoï oблacтi oцiнюeтьcя в 31,9% вiд пoтoч-нoгo енеpгocпoживaння [4].
Пpo неpaцioнaльне викopиcтaння енеpгетичниx pеcypciв Óкpaïни тa и pегioнiв, зoкpемa тopфy, ^щчить те, щo, нaпpи-клaд, пoклaди тopфy е в п'ятнaдцяти oблacтяx Óкpaïни, в тому чи^ й y Tеpнoпiльcькiй oблacтi. Пpoте з 834 poдoвищ нa пoчaтoк 2012 poкy poзpoблялocя тiльки 48.
Cвiдченням неpaцioнaльнoгo викopиcтaння мiнеpaльниx pеcypciв, нaпpиклaд, е те, щo Tеpнoпiльcькa oблacть мae зa-пacи мiнеpaлiв (oдне poдoвище], якi мoжyть викopиcтoвyвa-тиcя y бyдiвницi aбo для виpoбництвa бyдiвельниx мaтеpiaлiв - цементнoï cиpoвини, глини, бyдiвельнoгo тa oблицювaль-нoгo кaмiння, пicкy. Oднaк це poдoвище не poзpoбляeтьcя.
Taблиця 1. Eнepгoeфeктивнicть Tepнoпiльcькoï oблacтi y 2011 poöil
Peйтинг Cyмapний peйтинг Пpoмиcлoвicть Пocлyги Сшь^^ гocпoдapcтвo Жт^вий ceктop
10 58,6% 27,8% (20 мюце) 37% (11 мicцe) 59% (1 мicцe) 68,1% (13 мicцe)
Сформовано на основi джерела [4].
Екологнний стан земельних ресурса Терноптьсько' област на сьогодн характеризуемся як еколопчно неста-бтьний, а рюень антропогенного навантаження на них як високий. Вважаемо, що однвю ¡з причин цього е невирше-нють питання належного поводження з твердими побутови-ми вщходами рег¡ону ¡ м¡ста Тернополя. Це е комплексною еколого-економ¡чною проблемою, яка потребуе як оно-влення промислового комплексу для виробництва конку-рентоспроможно'1' продукци, так ¡ зменшення негативного впливу цих вдаодв на довктля.
Питання поводження з твердими побутовими вщходами мюта на сьогодн¡ сто'ть надзвичайно гостро. Обсяги утво-рення смггтя в м¡ст¡ Тернопол¡ сягнули 80 т за добу.
Проблематика поводження з твердими побутовими вводами репону ¡ мюта Тернополя пов'язана ¡з:
- в¡дсутн¡стю належно облаштованого м¡сця розм¡щення твердих побутових в¡дход¡в;
- в¡дсутн¡стю технолог¡й сортування ¡ переробки твердих побутових вщходв;
- низькими тарифами на вивезення твердих побутових вщходв.
У зв'язку з цим прюритеты напрями поводження з твердими побутовими вщходами репону ¡ м¡ста Тернополя повинн¡ бути представлен такими заходами орган¡зац¡йного, проектно-бу-д¡вельного, експлуатац¡йного ¡ економ¡чного характеру:
- спорудження смггтесортувально''' станци (захщ оргаыза-ц¡йного характеру);
- спорудження пол^ону твердих побутових в¡дход¡в мюта (зах¡д орган¡зац¡йного характеру);
- будвництва необх¡дних споруд для забезпечення належного функцюнування ¡ безпеки полгону твердих побутових в¡дход¡в мюта (зах¡д проектно-буд¡вельного характеру);
- дотримання природоохоронного режиму санггарно-за-хисно' зони, в межах яко' знаходиться мюце розм¡щення твердих побутових в¡дход¡в репону ¡ м¡ста (зах¡д експлуата-фйного характеру);
- залучення приватних ¡нвестицм у сферу поводження з твердими побутовими вщходами (захщ економнного характеру).
2. Неналежна робота орган¡в еколог¡чного управлЫня р^-них р¡вн¡в. На сьогодн причинами, як¡ знижують результа-тивнють функц¡й щодо регулювання охорони довктля в ре-г¡он¡, е: Грунтування природоохоронно' пол¡тики, переважно, на принцип «реагуй ¡ виправляй»; послаблення економнно' бази орган¡в м¡сцевого самоврядування для здмснення ре-гулятивних функц¡й (починаючи з 1999 року зб^ за забруд-нення навколишнього середовища на окрем¡ рахунки до м¡сцевих фондю охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у склад¡ стьських, селищних, мюьких бюджет¡в, платники перераховують у розмр 20%, тод¡ як у 1992-1998 роках - 70%); неповне охоплення у процес л^ггування суб'ектв ринку, що зд¡йснюють вироб-ничу д¡яльн¡сть; дез¡нтеграц¡йн¡сть тенденц¡й у сфер¡ охоро-
ни довк¡лля, що зумовлено слабюстю взаeмод¡í м¡ж органами виконавчо' влади р¡зних рвнв; нестача квал¡ф¡кованих кадр¡в; нерозвинен¡сть багатосуб'ектно' системи управл¡ння охороною довк¡лля.
3. Нерацюнальнють в¡дтворювальноí структури економ¡ки ТернотльськоУ област¡, св¡дченням чого е зростання рвня ре-сурсо- ¡ матервломюткост рег¡ональноí економ¡ки на фон¡ недостатньоУ ¡нвестиц¡йно-¡нновац¡йноí активност¡ суб'eкт¡в господарювання, фвичного ¡ морального зносу основних фондв. Прим¡ром, у 2010 роц¡ ступЫь зносу основних фонд¡в у репон загалом становив 47,7%, а у стьському господарств¡ та ЖКГ - перевищив 50%. Це зумовлюе виникнення ризику збтьшення антропогенного навантаження на довктля.
1з структурною трансформац¡eю економки рег¡ону прямо пов'язане питання необхщност розвитку еколог¡чного б¡знесу, що зумовлено такими причинами: необхщнютю покращення стану навколишнього природного середовища, важливютю задоволення потреб еколопчного пщприемництва у товарах ¡ послугах еколог¡чного характеру, значимютю питання зм¡ни характеру взаемоди бвнесу ¡ екологи у напрямку викорЫення споживацького ставлення до природи, потребою у створены нових робочих мюць у природоохороный галуз¡.
Серед шляхв розвитку еколог¡чного п¡дприeмництва видН лимо таю:
- проведення еколопчного аудиту впливв на довктля сиро-вини, матервлв, процес¡в виробництва, а також способв зменшення 'х негативних впливв на навколишне середовище;
- сприяння поширенню екологобезпечних технолог¡й через застосування мехаызму еколог¡чного л¡зингу;
- попередне (до початку введення в дю) та заключне (пН сля демонтування) оцЫювання вплив¡в виробничих об'ектв на довк¡лля;
- актив¡зац¡я участ п¡дприeмницьких структур у розробц¡ державних та недержавних природоохоронних програм;
- сприяння зростанню рвня еколопчно' свщомост суб'ектв еколог¡чного б¡знесу шляхом здмснення ¡нформа-ц¡йноí д¡яльност¡; зд¡йснення навчання працвниюв пщпри-емницьких структур основам еколопчних знань;
- використання нових видв еколопчного ¡нформування п¡дприeмц¡в про результати власно' д¡яльност¡ (обов'язкове та добровтьне еколог¡чне маркування продукц¡í, рекомен-дац¡í з екологобезпечного споживання продукци та ¡н.);
- використання форм сусптьно' кооперац¡í (формування корпоративних об'еднань виробничо-комерц¡йного характеру, як¡ сприятимуть поглибленню ступеня переробки си-ровини, вщходв, створенню цикл¡в повторного використання вщходв; укладення добров¡льних обмежувальних угод з питань використання компонента довктля мж юридичними особами в межах певно' територи).
Факторами, як сприятимуть розвитку еколог¡чного бвне-су, на наш погляд, е:
- визнання та законодавче закртлення корпоративного прЬ оритету серед системи принципв природоохоронно' пол¡тики;
- зд!йснення структурних перетворень, зор!ентованих на формування економ!ки замкнутого циклу, зокрема, у на-прямку скорочення, уловлення ! використання (рекуперац!') та повторного застосування в!дход!в виробництва. Важли-вими складовими таких перетворень мають стати: еколопч-на модерн!зац!я та реконструкц!я пщприемств за результатами висновюв еколопчного аудиту, зм!на способ!в покра-щення еколопчних характеристик продукцп через викори-стання виробничих процес!в з низькою капггаломютюстю;
- створення територ!альними органами еколопчного управл!ння сприятливих умов для ведення д!алогу з прац!в-никами б!знесових структур;
- збтьшення ктькост! форм еколопчно''' статистично' звггност! з метою одержання максимального обсягу !нфор-мацп про еколопчн! показники виробництва та його вплив на довк!лля.
Активного розвитку мае зазнати !нформац!йне забезпе-чення природоохоронного процесу та процесу виробництва ! споживання еколопчно''' продукци та послуг. Засобами такого регулювання мають стати: створення !нформац!йно-ре-кламних агентств, функцюнування яких визначаеться потребою споживач!в у послугах рекламно-!нформац!йного характеру, необхщнютю поширення передового досвщу в природоохоронн!й сфер!; розвиток системи еколог!чного менеджменту, яка зор!ентована на реал!зац!ю д!й, напра-влених на контроль забруднень ! зниження навантаження пщприемств на довктля регюну; розвиток маркетингових послуг (наприклад, !нформац!йних, рекламних).
Так, система еколопчного менеджменту дозволить актив!-зувати процеси саморегулювання та над!йно !нтегрувати еко-лопчний фактор у д!яльн!сть суб'ект!в ринку. Економ!чна зац!-кавлен!сть пщприемств, як! !мплементують таку систему у власну д!яльн!сть, пов'язана з можлив!стю скорочення ризику ф!нансовоУ вщповщальност! за нанесений еколопчний збиток, з економ!ею енерги, матер!ал!в, перспективою набуття !м!джу «чистого» пщприемства у споживач!в, що в подальшому може сприяти збтьшенню попиту на продукц!ю останнього.
Загальновщомою небезпекою ринку виступае прюритет-не становище виробника по вщношенню до споживача (ри-нок продавця). Негативним проявом останнього е диктат виробника !, вщповщно, звуження кола вибору товар!в спо-живачем, великий перел!к продукци, яка не вщповщае еко-лопчним вимогам, використання технолопй, як! забрудню-ють довктля. Виходом !з наведено' ситуацп е спроба прив'язки споживача до товару, при забезпеченн! Ух потреби ! паралельному випуску безпечно''' для здоров'я продукци. З цього моменту розпочинаеться становлення ринку споживача ! практичне впровадження концепци маркетингу. Тобто, з одного боку, зд!йснюеться усесторонне вивчення ринку, попиту, потреб ! адресн!сть випуску продукци, а з !ншого -активний вплив на ринок ! споживчий попит, формування потреб ! покупних переваг. Лквщацт диктату виробника дозволить зд!йснювати:
- виявлення цтьових маркетингових груп, зац!кавлених у певному вид! еколопчно''' продукци;
- зб!р доступно' !нформаци про стан еколопчного ринку, що формуеться, анал!з тенденц!й, створення мкького банку даних з тенденц!й попиту ! пропозици еколопчних товар!в ! послуг;
- надання додаткових послуг на комерц!йн!й основ! (ство-рення анон!много комп'ютерного банку пропозиц!й про реа-л!зац!ю (куп!влю) твердих та !нших вид!в в!дход!в) тощо;
- зб!р додаткових даних про еколого-економ!чну ситуац!ю регюну шляхом опитування населення, кер!вник!в пщпри-емств державного ! приватного сектору, проведення !н-терв'ю з представниками окремих груп, сем!нар!в ! конфе-ренц!й, зд!йснення анал!зу публ!кац!й та !н.;
- надання можливост! пщприемствам зд!йснити рекламу еколопчно''' д!яльност! шляхом звернення у спец!ал!зован! рекламн! агентства, як! створюють позитивний !м!дж суб'ек-т!в ринку у населення, конкурента, м!сцевих орган!в влади, формують попит на еколопчну продукц!ю.
Пщходи, напрацьован! у сфер! маркетингу, можуть вико-ристовуватися в ход! мон!торингово' д!яльност! та зд!йснен-ня еколог!чно' експертизи, еколого-просв!тницьк!й д!яльно-ст!, в процес! зд!йснення еколопчного менеджменту ! еколопчного аудиту та !н.
Суттев! еволюц!йн! зм!ни повинно перенести мате-р!ально-техн!чне забезпечення природоохоронно' д!яльно-ст!, яке на сьогодн! представлене техн!чним обслуговуван-ням природоохоронно''' техн!ки ! обладнання та послугами ф!рм, як! зд!йснюють п!дготовку дозвол!в на викиди ! скиди забруднюючих речовин в атмосферу та водн! об'екти.
Принципово новими засобами регулювання мате-р!ально-техн!чного забезпечення природоохоронно' д!яльно-ст! мають стати: б!ржова торг!вля з куп!вл!-продажу л!ценз!й на право забруднення навколишнього природного середови-ща; аукцюнна торпвля з продажу квот на право забруднення довктля; послуги л!зингових структур з передач! у користу-вання еколопчно''' техн!ки та обладнання, !нших матер!альних засоб!в та майна. Так, створення б!рж з куп!вл!-продажу л!-ценз!й на право забруднення навколишнього природного се-редовища забезпечить об'еднання зац!кавлених у куп!вл! чи продажу лщензм на право забруднення довктля ф!зичних та юридичних ос!б, дозволить отримати !нформац!йн! дан! про попит та пропозиц!ю на назван! вище л!ценз!', сприятиме оп-тим!заци ц!нових механ!зм!в у сфер! природоохорони, зокрема через формування р!вноважних ц!н. Необхщнють формування структур з оргаызаци аукц!он!в квот на право забруднення навколишнього природного середовища визначаеться наяв-н!стю потреби у суб'ект!в ринку як у товарах ! послугах еколопчного характеру, так ! квотах на право забруднення довктля. Кр!м того, м!рилом доц!льност! та ефективност! зазначено' д!яльност! виступатиме обсяг зекономлених кошт!в суб'ект!в господарювання-кл!ент!в названих вище структур. Л!зинг, як прогресивна форма оренди, пов'язана з передаванням еколопчно''' техн!ки, обладнання у користування орендарю (п!д-
приемство, яке отримуе обладнання та користуеться останн1м протягом певного часу). Л1зингова д1яльн1сть забезпечить доступ до сучасних техычних засоб1в i дозволить оперативно реагувати на швидкозмiнне зовнiшнe середовище та змен-шити антропогенний тиск на довктля.
Висновки
Таким чином, заходи щодо зменшення еколопчних ризиюв i загроз, що пов'язан зi структурною трансформа^ею еконо-мiки регiону, е шляхом до економiчного зростання i сусптьно-го розвитку, зменшення антропогенного тиску на довктля, покращення взаемовщносин в системi «людина - природа».
Список використаних джерел
1. Крючкова B.I. Структуры! чинники розвитку економ!ки УкраТни: монограф1я / B.I. Крючкова. - К.: Наукова думка, 2004. - 319 с.
2. Папп B.B. Структурна трансформац!я економ!ки УкраТни у контекст! евро!нтеграц!йних процес!в / B.B. Папп // Регюнальна еко-ном!ка. - 2008. - №1. - С. 23-31.
3. Кисельов М.М., Крисаченко B.C., Гардашук T.B. Методолог!я еколог!чного синтезу / М.М. Кисельов, B.C. Крисаченко, T.B. Гардашук. - К.: Наукова думка, 1995. - 158 с.
4. Додонов Б. Рейтинг енергоефек™вност областей УкраТни [Електрон. ресурс] / Б. Додонов. - Режим доступу: http://www.en-ergy-index.com.ua/media/report/pdf/UEI_13.pdf.
УДК: 338.432:332.12
О.М. БУРЛАКА,
acnipaHT, В1нницький нацюнальний аграрний у^верситет
Стратепчний анал1з фактор1в стшкого розвитку аграрной галуз1 Вшницько! облает
У статтi розглянутi проблемыi питання розвитку аграр-Hoi галузi Biнницько¡ обласл. Доспджено конкурентнi переваги Внницько! обласл. Розроблено вимоги до прове-дення стратепчного аналiзу сoцiальнo-екoнoмiчнo¡ си-туацИ в регioнi. Визначено, що найбльш важливим еле-ментом стратепчного анапзу е виокремлення факторв, як е несприятливими для даного репону. Зроблено SWOT-аналiз сoцiальнo-екoнoмiчнo¡ ситуацП в регioнi, на oснoвi чого визначено основн стратепчн цл щодо забезпечення стйкого рвня розвитку аграрноf галуз Biнницькo¡ обласл.
Ключов1 слова: слйксть, розвиток, аграрна галузь, SWOT-аналiз.
В статье рассмотрены проблемные вопросы развития аграрной отрасли Винницкой области. Исследованы конкурентные преимущества Винницкой области. Разработаны требования к проведению стратегического анализа социально-экономической ситуации в регионе. Определено, что наиболее важным элементом стратегического анализа является выделение факторов, которые являются неблагоприятными для данного региона. Сделан SWOT-анализ социально-экономической ситуации в регионе, на основе которого определены основные стратегические цели по обеспечению устойчивого уровня развития аграрной отрасли Винницкой области.
Ключевые слова: устойчивость, развитие, аграрная отрасль, SWOT-анализ.
The article describes the problems of development of the agricultural sector Vinnytsia region. Investigated the competitive advantages of Vinnytsia region. Developed require-
ments for the strategic analysis of the socio-economic situation in the region. Determined that the most important element of strategic analysis is the allocation of the factors that are unfavorable for the region. SWOT-analysis made by the socio-economic situation in the region, which are defined on the basis of the main strategic objectives of sustainable development level of agricultural sector Vinnytsia region.
Keywords: stability, development, agricultural industry, SWOT-analysis.
Постановка проблеми. Сучасна аграрна галузь в Укра-У спричиняе посилений тиск на природне середовище, вщ якого воно безпосередньо залежить. Цей негативний вплив характеризуемся зменшенням можливост забезпечення виробництва сировиною внаслщок деградацп природних ресурав та попршенням загального стану навколишнього середовища. Така ситуа^я зумовлюе необхщнють переходу на модель стйкого розвитку, забезпечення якого, на думку академка B.M. Трегобчука [1], можливе за умови рацю-нального та екологобезпечного формування i використання аграрного ресурсного потен^алу.
Анал13 дослщжень та публшацм з проблеми. Проблемам стйкого розвитку аграрного сектору присвячено класичн прац M.I. Bавiлова, С.Ю. Birre, B.B. Докучаева, М.Д. Кондратьева. Проблеми формування наукових основ стйкого розвитку аграрноТ галуз! знайшли також вщобра-ження у працях багатьох украТнських вчених-економютв:
B.B. Bернадського, Б.М. Данилишина, М.1. Долшнього,
C.I. Дорогунцова, Г.Б. 1ваницькоТ, О.Л. Кашенко, М.Ф. Кро-пивка, Г.М. Калетнка, C.B. Козловського, Ë.B. Мельника,
172 Формування ринкових вщносин в Укра'|'ш № 4 (155)/2014
© ОМ. БУРЛАКА, 2014
