CC BY
29
УДК 330.15
Пунько Б.М., д.е.н. © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицъкого
ФУНДАМЕНТАЛЬНА ТЕОР1Я ЕКОНОМ1КО-ЕКОЛОГ1ЧНОГО В1ДТВОРЕННЯ У КОНТЕКСТ1 ЗАКОН1В ВСЕСВ1ТУ ТА ЕКОЛОГН
Проанал1зовано, узагалънено та ттерпретовано вгдносно поставленог проблемы фундаменталът науковг погляди и головш першосформулъоваш твердження про довтлля. Актуал1зовано термти "космгчнии закон", "еколог1чнии закон", "економгчнии закон", схематично представлено категоршнии алгоритм загалъног компетенцИ закотв, положенъ, принцитв та правил. Сформулъовано теоретичш категорп та представлено "Колесо в1дтворення економжо-екологгчного потенщалу". Систематизовано класифжацшну характеристику процеав в1дтворення економжо-екологгчного потенщалу: 1) види процеав в1дтворення; 2) назва параметр1в за видовою роллю I функцгею в1дтворення потенщалу; 3) ознаки / сфери прояву та впливу в1дтворення потенщалу. Показано схематичну формулу економжо-сощалъних та еколого-сировинних взаемозв'язкгв у процесах економжо-екологгчного в1дтворення. Схематично представлено принциповий методолог1чнии алгоритм досл\дження явищ I процеЫв економ\ко-еколог\чного в1дтворення у просторово-часовому контекст1.
Ключое1 слова: "Космгчнии закон", "еколог1чнии закон", "економгчнии закон","Колесо в1дтворення економжо-екологгчного потенщалу", класифжацшна характеристика процеав в1дтворення, економгчнии потенщал, сощалъний потенщал, еколог1чний потенщал, сировинний потенщал, економжо-соцгалът взаемозв'язки, еколого-сировинш взаемозв'язки.
Постановка проблеми. Багато науковщв у питаниях обгрунтування теорш сталого розвитку, природного кашталу, еколопчносп економжи, економ1чносп екологп тощо визнають, в основному, функцюнальну або ролеву "тр1адшсть" науковнх дослщжень: сощальш проблеми, економ1чш проблеми, еколопчш проблеми. Автор намагаеться вщшти вщ пашвного бачення концептуального кола проблем, визнаючи при цьому не "тр1адшсть", а "чотирьохвим1рну концепцш" (у перспектив! бшьшвим1рну) фундаментально! теорп економшо-еколопчного вщтворення.
Анал1з останшх дослщжень. Погляди автора грунтуються на удосконаленш та шновацшнш штерпретаци щей А. Шгу: розвинувши його теорш, нами визначено не три, а чотири головш функцп природно-ресурсного довкшля або природного кашталу: перша - економ1чна; друга - еколопчна;
© Пунько Б.М., 2012
72
третя - сощальна \ четверта - сировинна функци. В сво!х анал1тичних дослщженнях А. Шгу видшяв дещо шшу класифжацш основних функци довкшля: 1) суспшьного споживання; 2) розмщення вщход1в; 3) територ1ально! бази розмщення д1яльносп суб'екпв економжи; 4) запаси сировини [1, с. 40]. Слщ вважати, що концептуальш функцюнальш шдходи А. Шгу до вивчення зазначених проблем були незаслужено забут1 або вщкинутг По лопщ, ми також отримали аналопчне чотирьохвим1рне концептуальне оформления глобальних трансформацшних процеав економ1чного розвитку "едност1 чотирьох фактор1в" або "чотрьохфакторне": 1) перебудови й змши екосистем, 1х взаем одп, оптим1заци структури; 2) врахування еколопчних, економ1чних, сощальних \ сировинних екосистемних функцш; 3) балансу штереав у економшо-еколопчнш взаемодп "виробництво - споживання - вщтворення"; 4) рацюнального НТП (природокористування \ природоохоронно! д1яльност1)" [1, с. 322].
Мета статть Проанал1зувати, узагальнити та штерпретувати вщносно поставлено! проблеми фундаментальш науков1 погляди Альберта Ейнштейна, Рудольфо Лео Бернарда Мшковського, головш першосформульоваш твердження про довкшля В. Вернадського, Ю. Л1б1ха, Ю. Одума, В. Шелфорда, А. Гумбольда, Б. Коммонера. Актуал1зувати термши "косм1чний закон", "еколопчний закон", "економ1чний закон", схематично представити категоршний алгоритм загально! компетенци закошв, положень, принцишв та правил. Сформулювати теоретичш категори та представити "Колесо вщтворення економжо-еколопчного потенщалу". Систематизувати класифжацшну характеристику процеЫв вщтворення економжо-еколопчного потенщалу: 1) види процеЫв вщтворення; 2) назва параметр1в за видовою роллю I функщею вщтворення потенщалу; 3) ознаки I сфери прояву та впливу вщтворення потенщалу. Показати схематичну формулу економжо-сощальних та еколого-сировинних взаемозв'язюв у процесах економжо-еколопчного вщтворення. Схематично представити принциповий методолопчний алгоритм дослщження явищ I процеав економжо-еколопчного вщтворення у просторово-часовому контекстг
Виклад основного матер1алу. У звичному уявленш людини про оточуючий Св1т навколишнш прост1р (довкшля), вим1рюеться як трьохвим1рний об'ем: довжина, ширина, висота (позначимо: а,б,с). Але Альберт Ейнштейн у 1905 р. проголосив, що час I проспр едиш, а разом вони створюють, так званий, "просторово-часовий континуум" (законом1рний порядок). На його думку або припущення проспр I час надшеш значною гнучюстю I деформащею, тобто можуть закручуватися у чотирьохвим1рш згини
- сшралецикл1чш форми. В основ1 теорп лежали два постулата: 1) принцип вщносност1 Ейнштейна, що е узагальненням мехашчного принципу вщносност1 Галшея на будь-як1 ф1зичш явища: у будь-яких шерцшних, тобто, рухомих без прискорення системах уЫ ф1зичш процеси - мехашчш, електричш, теплов1 тощо
- протжають однаково; 2) принцип сталост1 швидкост1 св1тла у вакуум!
73
(швидюсть св1тла у вакуум! не залежить вщ руху джерела або спостер1гача, тобто однакова в ycix шерцшних системах). Це призвело до зламу багатьох основних понять (абсолютшсть простору i часу), встановлення нових просторово-часових уявлень (вщносшсть довжини, часу, одночасносп подш) [2].
Рудольф Лео Бернард Мшковський (шм. Rudolph Leo Bernhard Minkowski; 28 травня 1895 - 4 ачня 1976) - шмецько-американський астроном, член Нацюнально! АН США (1959), який створив математичну основу Teopi! вщносноси, висловив думку, що npocTip i час повинш розглядатися як едине цше (узагальнення евклщового простору, в якому роль четвертого вим1ру грае час). Р1зним екв1валентним системам вщлжу вщповщають pi3Hi "зр1зи" простору-часу. Виходячи ¿з спещально! Teopi! вщносноси, Ейнштейн в тому ж рощ вщкрив закон взаемозв'язку маси та eHeprii.
Cy4acHi тeлecкoпiчнi дослщження галактик дещо змшюють щ уявлення, так як не доводять ци^чноси мaтepiaльнoгo Свпу, адже галактики за геометричною формою е дуже pi3HOMarnTHi, таким чином утворюючи pi3Hi геометричш фiгypи: cпipaлi, зигзаги, кyльoвi скупчення, нeпpaвильнi форми й лише у тому 4Honi i cпipaлeциклiчнi форми. Ствердженням цього е отримаш людством фoтoгpaфii з BcecBiTy, де зазнял галактики е якраз доказом ¿снування у Космос! дуже р1зних, не однотипних геометричних ф1гур. На цш п1дстав1 ми можемо стверджувати, що матер1альний Св1т е набагато бшьше р1зноман1тний й пол1вар1антний, н1ж вважалося дос1. Ця под1я, пов'язана з фотографуванням Всесв1ту спричинить серйозн1 змши у таких науках, як ф1зика i математика у першу чергу. Адже 61льш1сть математик1в до початку 21 стол1ття дотримувалися лише Teopi! cпipaлeпoдiбнocтi навколишнього BcecBiTy. Дехто з MaTeMaTHKiB мовою математики з "незаперечною лoгiкoю" "доводив" cпipaлeпoдiбнicть CeiTy, хоча як бачимо HacnpaBfli такий niflxifl тепер виглядае абсурдним, при цьому зауважуючи що TepMiH "абсурд" теж е математичним.
Тепер з незаперечною силою виникае фундаментальне питания: 1) чи eflHHi час i npocTip; 2) як поводить себе час у тих чи шших просторових геометричних формах. Таким чином виникае теорема або гшотеза, що час може мати характер не тшьки циклiчнocтi_ Але залишимо це завдання для acTp0H0MiB, MaTeMaTHKiB i фiзикiв.
Якщо у наших пошукових намаганнях вiдштoвxнyтиcя Bifl головних першосформульованих тверджень про дoвкiлля, то сюди можна причислити таких вчених, як В. Вернадський - "ноосфера як едшсть бiocфepи i людства", Ю. Лiбix - "Закон MiHiMyMy", Ю. Одум - "Дoпoмiжнi принципи до Закону мЫмуму", В. Шелфорд - "Закон толерантное^", А. Гумбольд - "Закон природно! зoнaльнocтi", Б. Коммонер - "Усе пов'язане з yciM, усе мае кудись дiвaтиcя, шщо не даеться даром" та ш.
B.I. Вернадський (1863- 1945) та його npaui "Етика" (1880 р. -незавершена), "Дeкiлькa cлiв про ноосферу" (1944), "Наукова думка як планетарне явище" (1945) та rnmi мають велике значения для становления
74
еколопчно! етики, адже антропокосм1чна система поеднуе в едине гармоншне цше так1 аспекта розвитку людства, як природний { сощальний [3]. Мислитель в 1923 рощ у Сорбонш виклав еволюцшно-проективне розумшня про перетворення людини в могутню геолопчну силу, здатну передшити у сво!х штересах бюсферу Земл1, виокремлюючи два етапи формування ноосфери: стихшний I свщомий. Вагоме значения вчення про ноосферу полягае в його етичнш спрямованост1, де головними рисами е: 1) принцип едност1 людини I природи; 2) принцип зростання науково! думки; 3) принцип штернащонал1зацп науки як духовно! едност1 людства; 4) принцип критичности 5) принцип морально! вщповщальност1 вчених; 6) принцип творчостц 7) принцип сощальност1 науки.
Термшом "ноосфера", уведеним В. Вернадським для позначення нового стану в еволюцп природи, пов'язаного з появою людсько! свщомост1, вш став називати етап еволюцп бюсфери, обумовлений цшеспрямованою на перетворення природи д1яльшстю. Вчений визначае так1 необхщш умови створення ноосфери: 1) пщнесення науково! думки; 2) створення едност1 людства на грунл штернацюнал1заци науки; 3) моральна вщповщальшсть вчених за використання науково! роботи для руйшвно! мети; 4) сощальшсть науки. Ключовою щеею мислителя е те, що перехщ бюсфери в ноосферу, тобто царство розуму, е законом1рним I невщворотним етапом розвитку матери. Центральною темою вчення про ноосферу е едшсть бюсфери I людства. В. Вернадський у сво!х працях розкривае кореш ще! едност1, значения оргашзованост1 бюсфери у розвитку людства, це дозволяе зрозум1ти мкце та роль кторичного розвитку людства в еволюцп бюсфери, законом1рност1 !! переходу в ноосферу. В основ! теори В. Вернадського про ноосферу лежить те, що людина не е самодостатньою живою ктотою, що живе окремо за сво!ми законами, вона ствюнуе всередиш природи та е !! частиною. Людина -невщдшьна вщ бюсфери, вона в нш живе I лише !! об'екти може дослщжувати безпосередньо сво!ми органами вщчутпв. "За меж1 бюсфери вона може проникати лише побудовами розуму, виходячи з вщносно небагатьох категорш численних факт1в, яю вона може отримати в бюсфер1 зоровим дослщженням небесного горизонту та вивченням в бюсфер1 вщображень косм1чних явищ, або потрапляючи в бюсферу косм1чно! позаземно! речовини...". Таким чином, наукова думка людства, працюючи лише в бюсфер^ в ход1 прояву врештьрешт перетворюе !! на ноосферу, геолопчно охоплюе !! розумом. Лише зараз стало можливим наукове видшення бюсфери, що е основною сферою знания з навколишньою реальности
Процес переходу бюсфери в ноосферу невщворотно несе риси свщомост1, цшеспрямовано! д1яльност1, творчо! пращ. В. Вернадський вбачав важлив1 завдання створення ноосфери, що стоять перед людством. Становления етапу ноосфери В. Вернадський пов'язуе з д1ею багатьох фактор1в: 1) едшстю бюсфери та людства; 2) едшстю людського роду; 3) планетарним характером людсько! д1яльност1 та !! зв'язком з геолопчними процесами; 4) розвитком
75
демократичных форм людського ствжиття; 5) прагненням до миру народ1в иланети; 6) небувалим розвитком ("вибухом") науки й техшки. Багато з того, про що писав Вернадський, стало спадщиною сьогодшшнього дня, адже сучасними та зрозумшими нам е його думки про цшсшсть, неподшьшсть цившзаци, про едшсть бюсфери та людства. Про переломний момент в icTopii' людства сьогодш говорять вчеш, пол1тики, публщисти. BiH вбачав невщворотшсть ноосфери, що грунтувалась як еволющею бюсфери, так i юторичним розвитком людства. 3 точки зору ноосферного пщходу по-шшому вбачаються i сучасш больов1 точки розвитку св1тово! цившзаци (варварське ставлення до бюсфери, загроза cbItoboi еколопчно! катастрофи, виробництво засоб1в масового знищення).
Коршний перехщ до витоюв життя, до оргашзованост1 бюсфери i д1яльност1 в планетарному вим!р! в сучасних умовах повинен звучати як заклик до того, щоб мислити та д1яти в бюсферному - планетному вим!р!. При цьому Вернадський розглядав науку як силу, що змшюе бюсферу та життя людства, яка е тим основним ланцюгом, через який поглиблюеться едшсть бюсфери та людства. Вчення про ноосферу В. Вернадського стало стимулом у формуванш ново! картини свпу, що спрямована перш за все на знания, як ¿стину у шзнанш, а не пщкоренш закошв природи (еколопчного ¿мперативу), перегляду yciei сукупност1 традицшних св1тоглядних уявлень про мюце i роль людини у природ! i суспшьств1, виявленш нових щнностей, прюритет1в i норм буття суспшьства.
Ю. ni6ix вперше займався питаниям мммально! кшькост1 необхщно! речовини, який в 1840 р., ще задовго до появи самого термша "еколопя", на основ! вивчення мшерального живлення рослин дослщжував залежшсть ix росту вщ тих чи шших х1м1чних елеменгав або речовин [4]. Зрозумшо, що потреби р1зних вид1в у кожних конкретних умовах pi3Hi. Однак, поряд з цим, е мш1мум фактор1в, яю необхщш для кнування живого оргашзму. При так званому стацюнарному сташ (стан системи бшьш-менш стабшьний i не е перехщним) л1м1туючою буде та речовина, кшьюсть яко! буде найбшьш близька до необхщного мммуму. На основ! cboix дослщжень Ю. .ffi6ix вив1в так званий "Закон мммуму": picT рослин залежить не стшьки вщ наявност1 Bcix речовин, скшьки вщ мш1мально! кшькост1 певно! речовини, вщсутшсть яко!, у свою чергу, призводить до затримки росту. Компенсащя нестач1 одного елемента шшим не проходить. Речовиною, яка знаходиться в мммальних кшькостях, регулюеться урожай i визначаються величина i сталють його в 4aci. 3 часом до цього закону вносили певш доповнення, але вони не змшювали cyTi самого закону (температура, час i т.д.), а значно ускладнювали застосування встановлено! законом1рностг Окр1м того, з часу встановлення Ю. .ffi6ixoM ще! законом!рност!, вченими було вщзначено, що вона при застосуванш на практищ потребуе уточнения.
Ю. Одум для застосування закону мш1муму пропонуе користуватись допом1жними принципами, яких, на його думку, мае бути два [5]. Перший
76
допом1жний принцип - обмежуючий принцип: закон ni6ixa можна застосовувати без уточнень тшьки до умов стащонарного стану, коли притш eHeprii' та речовин регулюеться И витоком, тобто система перебувае у сташ р1вноваги. Ю. Одум звертае увагу на те, що система характеризуеться динамжою, i тому введения обмежуючого принципу обмежить похибки, як1 виникають при довготривалих дослщженнях екосистем. Другий допом1жний принцип стосуеться взаемоди фактор1в: було вщзначено, що в певних умовах висока концентращя або достатшсть певно! речовини, або д1я другого, нел1м1туючого, фактора може змшювати потребу у мммальнш кшькост1 речовини. Прикладом може бути замша використання молюсками кальцш стронщем, або така законом1ршсть: рослинам, яю ростуть на сонщ, потреба у цинку е меншою, отож цинк перестае бути л1м1туючим елементом. Другий допом1жний принцип, введений Ю. Одумом, вказуе на недоцшьшсть анал1зу стану системи на основ! невелико! кшькост1 елемешгв. BiH наполягае на необхщност1 комплексного анал1зу при будь-якому еколопчному дослщженш.
Правило Шелфорда - "Закон толерантност1", один з основних принцишв екологи, згщно з яким присутшсть або процв1тання популяцп будь-яких оргашзм1в у даному мюцезнаходженш залежить вщ комплексу еколопчних фактор1в, до кожного з яких в оргашзм1 ¿снуе певний д1апазон толерантное^ (витривалост1) [6]. Д1апазон толерантное^ по кожному фактору обмежений його мммальним i максимальним значениями, в межах яких тшьки i може ¿снувати оргашзм ("еколопчний стандарт" виду). Стутнь процв1тання популяци (або виду) в залежност1 вщ штенсивност1 впливаючого на не! фактора зображують у вигляд1 так звано! криво! толерантности яка звичайно мае дзвонопод1бну форму з максимумом, який вщповщае оптимальному значению даного чинника. Правило висунув 1913 року Шелфорд на пщстав1 експеримент1в з впливу на комах ф1зичними агентами р1зно! штенсивностг Разом ¿з "Законом ni6ixa" об'еднуеться в принцип л1м1туючих фактор1в. Л1м1туючим може бути будь-який еколопчний фактор (наприклад, кшьюсть мкць, придатних для буд1вництва гшзда), але найважлившими найчастше виявляються температура, вода, !жа (для рослин - наявшсть бюгенних елемент1в у грунт!). Запропоновано низку положень, як1 доповнюють закон: д1апазони толерантное^ до окремих фактор1в та !х комбшацш pi3Hi; оргашзми з широкими д1апазонами толерантное^ (еврибюнти) широко розповсюджеш; якщо р1вень одного з фактор1в виходить за меж1 толерантное^, звужуеться д1апазон витривалост1 до шших фактор1в тощо.
А. Гумбольдту належать nepmi науков1 узагальнення про зональнють природи [7]. Природш зони - територ1альш одинищ географ1чно! оболонки Земл1, яю характеризуються переважанням однорщних природно-територ1альних комплекЫв i законом1рно змшюють одна одну в певному порядку в межах ф1зико-географ1чних пояЫв. Найчастше мають виг ляд широких смуг, яю простягаються на великих просторах переважно в широтному (Зх.-Сх.) напрямг
77
Б. Коммонер сформулював чотири законом1рш положения [8]:
1. Все пов'язано з уам (ус1 явища, що вщбуваються на планет!, просторово та каузально пов'язаш м1ж собою \ будь-яю процеси, що мають мкце в окремих екосистемах планети, так чи шакше вщбиваються на всш екосистем! Землг
Каузальшсть (лат. сашаШ) - причиншсть; причинна взаемообумовлешсть подш в часц детермшащя, при якш при дп одного об'екту (причина), вщбуваеться вщповщна очжувана змша шшого - предмету, об'екту (дослщження). Каузальшсть виконуе найважлившу методолопчну роль в науковому I повсякденно-побутовому шзнанш. На пщстав! и поняття будувалися мехашстична картина Св1ту, концепци детерммзму (Лаплас, Сшноза). У теорп управлшня каузальшсть характеризуе причинну взаемообумовлешсть й шерцшшсть процеЫв в керованих об'ектах I системах.
2. Усе мусить кудись д1ватися (Земля наближаеться до такого моменту, коли И економжа буде змушена перейти на економжу замкнуто! системи на вщмшу вщ нишшньо! вщкрито! економ1ки, де завжди забезпечений прихщ ресурав та в!дхщ шлаюв).
3. Природа знае краще (вЫ явища пов'язаш у час!, кожна людина повинна пам'ятати про свою належшсть до людства, що живе не тшьки в тепершньому, але й у майбутньому I у сво!й д1яльност1 сшввщноситься з можливостями та законом1рностями бюсферних процеав, частиною яких е людство).
4. Нщо не даеться даром, необхщно усвщомлювати свое мюце у Всесвт, обов'язки, яю випливають ¿з ноосферних заз1хань розуму та обмеження, що накладаються на перетворюючу д!яльшсть людства I кожно! окремо! людини характером !х буття I на планет!, I в Космоса
За наявност! великого кола теоретичних суджень й трактувань косм1чних, еколопчних та економ1чних закошв, ш в л1тератур1, ш у "Вшпеди", ш в 'Тнтернетресурс!", немае ч1тких I однозначних визначень самих категорш: "що таке косм1чний закон", "що таке еколопчний закон", "що таке економ1чний закон"? Таким чином ус! намагаються формулювати косм!чш, еколопчш та економ1чш закони, не вдаючись у елементарне розумшня самих категорш... Можливо саме тому, як у нашому суспшьств!, так, I на р!вш св1тово! цившзаци, ми маемо уперте цишчне ставлення до будь-яких закошв взагал1?
Слщ зазначити, що юридичне тлумачення закону, як документу, як акту влади ми знайшли. Закон - це нормативно-правовий акт, що приймаеться в особливому порядку органом законодавчо! влади або референдумом, мае вищу юридичну чиншсть I регулюе найбшьш важлив! суспшьш вщносини. Основш ознаки закону: 1) закон являе собою р1зновид нормативно-правових акт1в (у !хнш систем! е закони й п!дзаконн! акти) ! як усякий шший нормативний акт м!стить норми права (загальн! правила повед!нки), адресован! вщповщним суб'ектам права; 2) закон приймаеться органом законодавчо! влади (вищим представницьким органом державно! влади) - парламентом краши або всенародним голосуванням (референдумом); 3) закон приймаеться органом
78
законодавчо! влади в особливому процедурному порядку (стадп законотворчосп), передбаченому Конститущею й регламентом парламенту (див. п. 4 ст. 82 Конституци Украши); 4) закон у систем! нормативно-правових акт1в (систем! законодавства) мае вищу юридичну чиншсть; 5) закон регулюе найб!льш важлив! (основн!, найб!льш значим!) сусп!льн! вщносини, як! становлять предмет компетенц!! парламенту краши; 6) закон у систем! законодавства ставиться до числа найбшьш стабшьних нормативно-правових акт!в. Зг!дно п.2 ст.8 Конституц!! Укра!ни (Основного Закону Украши) -Конститущя Укра!ни мае найвищу юридичну чинн!сть. Вища юридична чинн!сть закону вказуе на його верховенство в систем! правових акт!в, що також припускае, що пщзаконш акти повинн! в!дпов!дати законам (видаватися на основ! й на виконання закон!в), у випадку нев!дпов!дност! (або протир!ччя) вони у встановленому порядку вщм!няються [9].
Якщо насправд! визначення "що таке косм!чний закон", "що таке еколог!чний закон", "що таке економ!чний закон" десь у паралельному науковому вим!р! ¿снують, то дуже добре було б з ними ознайомитися. Нас ц!кавить об'ектно-предметне визначення цих понять, тому ми спробуемо сформулювати власне тлумачення, яке б вщповщало сутн!сн!й ч!ткост! й однозначност! визначення даних категор!й. Економ!чш категор!! - це лог!чн! поняття, як! виражають суттев! сторони економ!чних явищ ! процес!в, кожна категор!я в!дбивае окрем! сторони економ!чних вщносин, що в сукупност! характеризуют сутн!сть економ!чних явищ ! процеЫв (виробництво, в!дтворення, споживання, попит, пропозищя, товар, грош!, прибуток, витрати, соб!варткть, ц!на, дох!д, рентабельн!сть тощо). Економ!чш категор!! б!льш динам!чн! (зм!нюван!), шж економ!чн! закони, але економ!чн! закони знаходяться на б!льш високому р!вш п!знання економ!чних явищ ! процеав. Кожен закон наче групуе навколо себе певну к!льк!сть (в залежност! в!д складност! закону) економ!чних категорш. В сучасн!й економ!чн!й теор!! вживаються так! поняття, як "Економ!чний закон", "Економ!чний принцип", "Економ!чна модель", щ терм!ни означають узагальнення, або констатацш законом!рностей в економ!чн!й повед!нц! людей та суспшьства.
"Економ!чний принцип", це теоретичш узагальнення, що м!стять певш допущения, усереднення, як! в!дображають загальш тенденц!! розвитку економ!чно! системи. Також вони вщдзеркалюють взаемозв'язки економ!чних явищ, але менш ст!йк! ! мають менш обов'язковий характер. "Економ!чна модель", це теоретична модель, збудована для анал!тичного опису економ!чних процес!в за допомогою в!дносно невеликого числа концепцш або зм!нних. "Економ!чна модель" може бути, як як!сною, так, ! стохастичною або детерм!нованою математичною моделлю. "Як!сна економ!чна модель", це теоретична модель, збудована для анал!тичного опису економ!чних процес!в за допомогою яюсних (фактичних) показник!в. "Стохастична економ!чна модель", це ймов!ршсна модель, у якш використовуеться одна або б!льше випадкових величин для врахування невизначеност! процесу, або в як!й вх!дн! дан! будуть
79
представлен! вщповщно до деякого статистичного розподшу. Термш "Економ1чний закон" передбачае вищий стушнь точност1 цих законом1рностей.
На рнс. 1. схематично представлено категоршний алгоритм загально! компетенци закошв, положень, принцишв та правил.
Рис. 1. Схематичне представления категоршного алгоритму загальноТ компетенци закошв, положень, принцишв та правил
Джерело: авторсъка ттерпретащя
Термш "закон" е ¿ерарх1чною вершиною вираження Св1ту, природи \ взаемовщносин м1ж людьми або у суспшьствг Термш "положения" слщ трактувати як теоретико-методолопчш основи формування закошв. Термш "принцип" походить вщ латинського "рппаршш" I означав "начало", "основа" -у нашш систем! понять, це теоретико-методолопчш основи побудови законом1рних положень. Або шшими словами, принцип: це те первинне, що лежить в основ! певно! сукупност1 факт1в, теори, науки; це внутршш переконання людини, т1 практичш, моральш та теоретичш засади, якими вона керуеться в житп, в р1зних сферах д1яльностг Термш "правила поводження людей", це термш, яким слщ пояснювати реал1зацш на практищ сформульованих законом1рних принцишв, законом1рних положень I вщкритих та шзнаних або обгрунтованих закошв. Правила, це норми, яю сформульоваш на основ! шзнання закошв чи законом1рностей, пояснюють що д1яти треба саме так.
Пщ категор1ею "Косм1чний закон" слщ розум1ти причинно-наслщков1 зв'язки I взаемозалежност1 м1ж явищами I процесами, як1 виникають у Всесвт (космос^ м1жгалактичному простор!), мають об'ективний характер, тобто розвиваються I функцюнують незалежно вщ вол1 людей. Можуть виникати I функцюнувати поза людською свщомктю або д1яльшстю, дшть в1чно, або доти, поки кнуе прост1р I час.
Пщ категор1ею "Еколопчний закон" слщ розум1ти причинно-наслщков1 зв'язки I взаемозалежност1 м1ж явищами I процесами, як1 виникають у природному середовищ1 (яке юнуе нав1ть усупереч вол1 людини) юнування
80
живих оргашзм1в на планет! Земля, мають об'ективний характер, тобто розвиваються \ функцюнують незалежно вщ вол! людей. Умови кнування жнвих оргашзм!в складаються з тих, що кнують незалежно вщ людини, можуть створюватися власне людиною. Також, як \ у "косм1чному закош", можуть виникати I функцюнувати поза людською свщомктю або д1яльшстю, дшть в1чно, або доти, поки кнуе просир, час та умови кнування живих оргашзм!в (сукупшсть бютичних та абютичних умов).
Пщ категор1ею "Економ1чний закон" слщ розум1ти причинно-наслщков! зв'язки I взаемозалежност! (предмет господарсько! д1яльност1) м1ж явищами I процесами господарсько! д!яльност! (об'ект господарсько! д!яльност!). Причинно-насл!дков! зв'язки ! взаемозалежност! господарсько! д!яльност! мають суб'ективний характер, тобто залежать в!д вол! людей. При цьому д!яльн!сть людини призводить до трансформаци природного середовища у техногенне (створен! об'екти внасл!док ц!леспрямовано! д!яльност! людства) й соц!альне середовища (досягнення людства внасл!док штелектуально! д!яльност! людини). Явища ! процеси господарсько! д!яльност! виникають, функц!онують й розвиваються лише у процес! економ!чно! д!яльност! людей, яка е основою економ!чного життя, керованого людьми. Ц!леспрямована д!яльнкть в!др!зняе людину в!д ус!х шших живих ¿стот планети Земля - вона е специф!чно людською формою активное^, необх!дною умовою ¿снування суспшьства ! цив!л!зац!!. Економ!чн! закони визначають св!дом!сть, волю, вчинки й ди людей - член!в сусп!льства; дшть на базис! певних економ!чних, еколопчних, соц!альних та сировинних умов та перестають д!яти, коли ц! умови зникають. "Ноосфера" е найвищим р!внем формування соц!ального середовища, яке поступово буде трансформуватися у "ноосферу штернетсередовища".
Сумн!вним ! необгрунтованим е твердження окремих вчених, що економ!чн! закони дшть по аналоги з еколопчними (природними) законами, як! насправд! не визначаються ! не керуються людиною. Ось приклади: що купувати (попит), що виробляти (пропозиц!я), для кого виробляти, як виробляти визначае людина; курс валюти формуе людина; правила торпвл! встановлюе людина ! т.д. Звщки ж об'ективн!сть економ!чних закошв, коли вони ¿снують лише як наслщок господарсько! д!яльност! людини, немае господарсько! д!яльност! - немае економ!чних закон!в. Адже сонце сходить ! заходить без ¿снування ! впливу людини, а, наприклад, попит ! пропозиц!я не ¿снуватимуть без людини. Чи можна те, що виникае внасл!док твор!ння людини вважати об'ективним, таким що ¿снуе як закон природи? На приклад! сонця об'ектившеть економ!чних закон!в полягае х!ба що в тому, що сонце не скр!зь одиноково св!тить ! грк, й люди не ус! економ!чно усп!шн!: е дуже багат! та дуже б!дн!. Одночасно цей факт вказуе на суб'ективн!сть економ!чних закошв: для одних людей все ! забагато, для ¿нших - шчого...
Враховуючи суб'ективний фактор "Економ!чних закон!в", на в!дм!ну в!д косм!чних або еколог!чних, економ!чна наука е б!льш "приземленою", "меркантильною" та "уречевленою"... Всесв!т навколо нас - людей, це лише та частка Св!ту, яку ми можемо побачити у довкшл!, на стол! у кухш, в!дчути у
81
кишеш тощо. Якщо весь Свгг: галактичний вим1р, глобальний вим1р, еколопчний вим1р побудоваш за законами певного системного вим1ру, то по лопщ, процеси економжо-еколопчного вщтворення, яю вщображають певну систему, теж повинш бути надшеними певними законом1рностями. Нами сформульовано ряд понять (категорш), що трактують законом1рност1 економжо-еколопчного вщтворення й можуть претендувати на компетенцш законом1рних положень, принцишв \ правил поводження людей у постшному системному процес1 "виробництва - споживання - вщтворення". Вони все-таки вносять деяю змши в р1вень знань, надають можливкть встановити вплив суб'ективного фактора на об'ективно юнуюч1 законом1рш явища \ процеси упорядкування { збалансування системи економжо-еколопчно! взаемодп.
Поняття (категорш) "економжо-еколопчне вщтворення" слщ розум1ти як постшний процес суспшьного вщтворення \ природокористування заснований на забезпеченш пол1функцюнальност1 екосистем, оптимального балансу штереЫв \ функцш у економ1чному цикл1 "виробництва - споживання -вщтворення", рацюнального науково-техшчного прогресу в умовах трансформаци \ розвитку кнуючо! модел1 економжо-еколопчного середовища. Економжо-еколопчне вщтворення е основою постшного повторения процешв вщтворення, як1 лежать в основ! пояснения \ схематичного представления "Колеса вщтворення економжо-еколопчного потенщалу".
На рис. 2. схематично представлено "Колесо вщтворення економжо-еколопчного потенщалу": ЕЕВ - економжо-еколопчне вщтворення; скеруванням економ1чного процесу е вщтворення економ1чного, еколопчного, сировинного I сощального потенщал1в; базуючись при цьому на продуктивних (зад1яних) I потенцшних (незад1яних) ресурсах, якими волод1е макроекономша краши, або св1тове господарство на глобальному р1вш економжи.
Рис. 2. Колесо вщтворення економжо-еколопчного потенщалу
Джерело: авторсъкарозробка
82
На основ! дано! категори можна пояснити наступи! поняття - "економжо-еколопчний потенщал" та "вщтворення економжо-еколопчного потенщалу". "Економжо-еколопчний потенщал" - це наявш можлив1 до використання економ1чш, еколопчш, сировинш i сощальш ресурси для задоволення потреб життед1яльност1 суспшьства у системному економжо-еколопчному процес1 "виробництва - споживання - вщтворення".
Вщповщно "вщтворення економжо-еколопчного потенщалу" - це створення економ1чних умов для рацюнального використання, збереження i вщновлення економ1чних, еколопчних, сировинних та сощальних pecypciß, а також забезпечення вщповщного якюного р1вня функщонування сощальних вщносин i життед1яльност1 людини.
Процес регулювання розглядаеться як управлшська функщя з стабшзаци або збалансування економ1чно1 системи. Категорш "регулятори", стосовно економжо-еколопчно! сфери, слщ розум1ти як критери, принципи, положения, правила, стандарта, показниково-нормативну базу, економжо-математичш модел^ регуляторш шдикатори тощо упорядкування i збалансування системи економжо-еколопчно! взаемоди.
Слщ зазначити, що зазначеш нами види процеав вщтворення, створюють м1ж собою парш гармошзоваш взаемозв'язки i потребують врахування цього факту у наукових дослщженнях та прикладнш реал1заци процеав вщтворення економжо-еколопчного потенщалу. Схематичною формулою економжо-сощальш та еколого-сировинш взаемозв'язки у процесах економжо-еколопчного вщтворення можна показати наступним чином:
ЕЕВ = [ВЕНП ^ ВСЦП] ^ [ВСНП ^ ВЕЛП] ^ оптимум,
де ЕЕВ — економжо-еколопчне вщтворення; перший парний гармошзований взаемозв'язок: ВЕНП — вщтворення економ1чного потенщалу й ВСЦП - вщтворення сощального потенщалу (економжо-сощальний взаемозв'язок); другий парний гармошзований взаемозв'язок: ВЕЛП -вщтворення еколопчного потенщалу та ВСНП - вщтворення сировинного потенщалу (еколого-сировинний взаемозв'язок).
Тобто, стан i якюш параметри вщтворення економ1чного потенщалу визначае вщтворення сощального потенщалу, i навпаки. А стан i яюсш параметри вщтворення сировинного потенщалу визначае вщтворення еколопчного потенщалу, i навпаки.
У табл. 1 нами систематизовано класифжацшну характеристику процеЫв вщтворення економжо-еколопчного потенщалу: 1) види процеЫв вщтворення; 2) назва параметр1в за видовою роллю i функщею вщтворення потенщалу; 3) ознаки i сфери прояву та впливу вщтворення потенщалу.
83
Таблиця 1.
Систематизована класифжацшна характеристика процеыв вщтворення економжо-еколоНчного потенщалу
_Джерело: авторсъке формулювання_
Види процеав вщтворення Назва параметр!в за видовою роллю I функщею вщтворення потенщалу Ознаки I сфери прояву та впливу вщтворення потенщалу
Вщтворення еконо]шчного потенщалу Економ1чний иотенщал: товарне виробництво \ товарообмш, експортно- 1мпортш вщносини, надання р1зномаштних економ1чних послуг, право власносп на майно; володшня кашталом та отримання ирибутшв \ т.д. Централ1зований споаб задоволення р1зномаштних суспшьних потреб на внутршнь оеконом1чному та зовтшньоеконом1чному р1внях. Вщтворення робочо! сили: розвиток людського фактора: постшне вщтворення та шдтримання ф1зичних, розумових, професшних сил та зд1бностей людини. Гармошзащя житгед1яльносп людського сусшльства завдяки врахуванню рол1 людського фактора (пщвищення р1вня житгя, осв1тнього та професшного р1вня людей) та добрш керованосп сощальними процесами в т.ч. процесами народжуваносп \ смертносп населения (для Укра!ни збшьшення юлькосп населения).
Вщтворення виробничих вщносин: вщтворення вщносин власносп, вщносин у ироцеа постшного вщтворення виробництва, обм1ну, розпод1лу \ споживання (шдприемницька шщатива, економ1чна свобода). Тиражування (диверсифжащя), вдосконалення та трансформащя виробничих вщносин вщповщно до розвитку продуктивних сил та сусшльства.
Вщтворення сукупного суспшьного продукту: просте вщтворення в розм1рах поиередшх рошв; звужене вщтворення в розм1рах, менших, шж ССП минулих рошв; розширене вщтворення у масштаб!, який збшьшуеться. Натуральне господарство, регулювання сташв економ1чних криз та шших негараздав; забезиечення всеб1чного розвитку сусшльства завдяки гармошзацп виробництва та розпод1лу валового внутршнього продукту.
Вщтворення еколопчного потенщалу Еколопчний иотенщал: середовищезахисна роль екосистем; обмежешсть \ доцшьшсть споживання тих чи шших груп ресурав {корисностей яш вони продукують; рацюнальне використання, охорона \ вщтворення прир одних ресурав; яюсть стану довшлля; яшсть житгед1яльносп людини.. Вщтворення природних ресурав: виробничих заиаав деревини, поавних площ, ириродно-заиовщного фонду, пошкоджених земель, вщновлення цшсного комплексу природного середовища тощо. Рацюнальне споживання природних ресурав як головний економжо-еколопчний фактор юнування людського сусшльства в попередньому або кращому сташ. Необхщшсть збалансування еколопчно! р1вноваги, тобто дотримання еколопчного балансу в деградованому природному середовищ1 через недбалу господарську д1яльшсть людини.
84
Ввдтворення сощального потенщалу Сощальний потенщал: сощальна шфраструктура територш; оргашзащйш шдприемницью структуры; шдприемницью свобода та шщатива; людський фактор! оргашзацшна культура; обсяги роби; робоч1 м1сця; регулювання зайнятосп населения; надання сощальних послуг - охорона здоров'я, рекреацшш послуги, туризм {вщпочинок тощо. Формування шновацшно-швестищйного сощального середовища, закладка основ "ноосферного суспшьства": популяризащя \ иоширення знань, створення шдприемницького середовища, ринку пращ, ринку робочо! сили, ринку сощальних послуг тощо.
Ввдтворення сировинного потенщалу Сировинний потенщал: земля, надра, лки, корисш копалини; харчов1, кормов!, лшарсьш, деревинш, техшчш, захисш, водш, рекреацшш \ естетичш ресурсы; продукування фиомаси { кисню та шш1 ресурсы. Вщновлювальш, частково вщновлювальш, невщновлювальш природш ресурсы е основою сировинного потенщалу. Первинна продукуюча та вщновлювальна властивосп екосистем \ !х потенщальна можлив1сть продукувати та збшьшувати продуктивш ресурси й корисшсть. 1нтенсиф1кащя вщтворення вщновлювальних (шсов1 ресурси, рослинш ресурси, ресурси тваринного св1ту) та частково вщновлювальних (земельш ресурси, водш ресурси) природних ресурав. Ращональне й бережливе використання невщновлювальних природних ресурав (корисш копалини: паливш - кам'яне вуплля, буре вуплля, торф, нафта, природний газ; метал1чш -зал1зш руди, марганцев1 руди, шкелев1 руди, ртутш руди, золото; х1м1чна сировина - графи, озокерит, фосфорити, арка, калшш сол1, кам'яна ешь; буд1вельна сировина - вапняк, каолш, мармур, грашт, вогнетривш глини, крейда, мергель, шсковик та ш.).
Принциповою методолопчною основою дослщження явищ \ процеЫв економжо-еколопчного вщтворення е анал1з економ1ки минулого, економжи сьогодення, з тим, щоб можна було об'ективно прогнозувати економжу майбутнього (днв. рис. 3). Дослщження явищ { процеав економжо-еколопчного вщтворення у иросторово-часовому контекст! дозволяе виявити прогресивш (позитивш, конструктивш фактори) та деструктивш (негативш, руйшвш фактори) сторони економ1чного розвитку, що у подальшому сионукае до розроблення оптимально! системи економ!ко-еколог!чного в!дтворення, це стосуеться, як окремих нац!ональних економ!чних систем, так ! глобально! економ!ки у цшому. При цьому, просторовим вим!ром економ!ки сл!д вважати економ!ку пщприемств, економ!ку рег!он!в, економ!ку кра!ни та глобальну економ!ку (у майбутньому - економжу космосу). А часовим вим!ром економ!ки сл!д вважати економ!ку минулого, економжу сьогодення ! економ!ку майбутнього.
85
ЕК0Н0М1КА МАЙБУТНЬОГО
--
ЕК0Н0М1КА СЬОГОДЕННЯ
й
ЕКОНОМ1КО-ЕКОЛОГ1ЧНЕ В1ДТВОРЕННЯ
ЕК0Н0М1КА МИНУЛОГО
Рис. 3. Схематичний принциповий методолоНчний алгоритм дослщження явищ 1 процеив економжо-еколоНчного ввдтворення у просторово-
часовому контекст1
Джерело: авторсъкарозробка
Основш узагальнення 1 висновки. Нами проанал1зовано, узагальнено та штерпретовано вщносно поставлено! проблеми фундаментальш науков1 погляди Альберта Ейнштейна, Рудольфо Лео Бернарда Мшковського, головш першосформульоваш твердження про довкшля В. Вернадського, Ю. Л1б1ха, Ю. Одума, В. Шелфорда, А. Гумбольда, Б. Коммонера. Актуал1зовано термши "косм1чний закон", "еколопчний закон", "економ1чний закон", схематично представлено категоршний алгоритм загально! компетенци закошв, положень, принцишв та правил. Сформульовано теоретичш категори та представлено "Колесо вщтворення економжо-еколопчного потенщалу". Систематизовано класифжацшну характеристику процеЫв вщтворення економжо-еколопчного потенщалу: 1) види процеЫв вщтворення; 2) назва параметр1в за видовою роллю I функщею вщтворення потенщалу; 3) ознаки I сфери прояву та впливу вщтворення потенщалу. Показано схематичну формулу економжо-сощальних та еколого-сировинних взаемозв'язюв у процесах економжо-еколопчного
86
вщтворення. Схематично представлено принциповий методолопчний алгоритм дослщження явищ i процеав економжо-еколопчного вщтворення у просторово-часовому контекст1.
Базуючись на останшх результатах наукових дослщжень, слщ визначити декшька узагальнюючих головних тез:
Теза 1. Ми можемо вважати, що npocTip i час безмежш, але це не означав незмшшсть форми i змкту просторово-часового континууму, як вчення про лопчну природу Всесвпу (термш "континуум" - вщ лат. continuus -суцшьний, безперервний ряд факт1в, показниюв або числових значень, при вираженш явищ i процеЫв мовою математики).
Теза 2. Сучасне людство не волод1е, у достатнш Mipi, об'ективними знаниями та шформащею про закони космосу, а тому не будуе свое сощальне сшвжиття у ритм! з косм1чними законами.
Теза 3. Незнания i нерозумшня закошв космосу, не означав, що останш не д1ятимуть, через це, на соц1альне середовище людини.
Теза 4. Сучасне глобальне соц1альне середовище людини, е не менш р1зноман1тним, н1ж сам космос, але проблема в тому, що людство не волод1е тотожними косм1чним - законами гармон1йного саморегулювання в умовах р1зноман1тних обмежень (економ1чних, еколопчних, сировинних й соц1альних).
Теза 5. Закони ствкнування живого та неживого свтв, як у космос!, так, i в рамках планети Земля, передбачають об'ективну необх1дн1сть ¿снування у космос! третьо! сили - духовно! (щаслив! люди, якщо така сила е).
Теза 6. Якщо в!рним е твердження, що npocTip Всесв!ту пост!йно розширюеться, то ¿дентичним е припущення, що глобальна економ!ка теж виходитиме за ¿снуюч! меж! (економжа космосу) - використання потенц!алу сонця, м!сяця, астеро!д!в тощо.
Теза 7. Можна припустити, як незаперечний факт, що планета Земля функцюнуе у "законодавчому косм!чному пол! Всесв!ту", як об'ект космосу, а Bei iHmi процеси життед!яльност! у межах Земл! п!дпорядкован! та в!дбуваються у похщному "законодавчому еколог!чному пол! Земл!".
В основ! формування закон!в повинно бути наукове в!дкриття (scientific opening, discovery) - шновацшне видатне досягнення у тш чи ¿нш!й сфер! людсько! д!яльност!, яке вносить вагом! змши в р!вень знань, надае можливкть встановити об'ективно ¿снуюч! до вщкриття явища, законом!рност!, властивост!, ¿стини тощо. Наукове вщкриття здшснюеться у процеа наукового п!знання ¿нформац!йного св!ту, офщшно рееструеться експертами Нобел!вського ком!тету в Стокгольм! та Шжнародною Академ!ею 1нформатизаци у Нью-Йорку. Не будь-яий ряд принцишв i положень законом!рного спрямування або характеру може претендувати у категорш "закон".
Подальш! дослщження автор вбачае: по-перше, у розвитку економ!ко-соц!ально! та еколого-сировинно! стратегш сталого розвитку; по-друге, у виникненш дискусй' серед численного кола вчених, особливо стосовно
87
"вщкриття" i формулювання економ1чних закошв та вироблення узгоджено! фундаментально! Teopii' економжо-еколопчного вщтворення. Одночасно був би вдячннм науковцям за таку творчу ствучасть, як у плаш конструктивно! критики, так, i, в плаш конструктивного розвитку фундаментально! Teopii' економжо-еколопчного вщтворення у контексп закошв Всесвпу та екологи.
Л1тература
1. Пунъко Б.М. Економко-еколопчне вщтворення: Монограф1я / Б. М. Пунько [За редакщею академжа HAH Украши Б. В. Буркинського]. - Льв1в : Науково-виробнича ф1рма "Укра!нськ1 технолог11", друге вид., доп., 2011. - 440 с.
2. 1нтернетресурс: http://uk.wikipedia.org/wiki/Альберт Ейнштейн.
3. 1нтернетресурс: http://uk.wikipedia.org/wiki/BepHaflCbKHfi Володимир 1ванович.
4./»me/;»em/;ecv/;c:http://pidruchniki.ws/18060203/ekologiya/limituvuchi_fakt ori_zakon_minimumu_libiha.
5. 1нтернетресурс: http://www.refine.org.ua/pageid-1136-1.html.
6. 1нтернетресурс: http://bioenc.ru/slovar-po-biologii/id.shelforda-pravilo/i.html.
7. 1нтернетресурс :http ://geographv.kz/lyudi/gumboldt-aleksandr.
8. 1нтернетресурс: nprom.com.ua/p ersonalities/170-commoner-barry.html.
9. 1нтернетресурс: http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/literatura/stati/tgp/102.php.
Summary B.M. Pun'ko
FUNDAMENTAL THEORY THE ECONOMIC-ECOLOGICAL REPRODUCTION IN CONTEXT OF LAWS OF UNIVERSE AND ECOLOGY
It is Analysed, generalized and fundamental scientific looks and main pershosformulevani assertions are interpreted in relation to the put problem about an environment. Terms "space law", "ecological law", "economic law", actualization, the category algorithm of general jurisdiction of laws, positions, principles and rules is schematically presented. Theoretical categories are formulated and "Wheel of reproduction is presented economic-ecological to potential". Klassification description of processes of reproduction is systematized economic-ecological to potential: 1) types of processes of reproduction; 2) the name of parameters is after a specific role and function of reproduction of potential; 3) signs and spheres of display and influence of reproduction of potential. A schematic formula is rotined economic-social and raw ekologo-material intercommunications in processes economic-ecological reproduction. The fundamental methodological algorithm of research of
88
the phenomena and processes of economic-ecological recreation is schematically presented in a spatio-temporal context.
Key words: "Space law", "ecological law", "economic law","Wheel reproduction, economic-ecological to potential", classification description processes of recreation, economic potential, social potential, ecological potential, raw material potential3 economic-social intercommunications; raw ecological-material intercommunications.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
89
