CC BY
30
19. Економ1ка довкiлля i природних ресурав. Навчальш програми мапстерського курсу пщготовки економiстiв-екологiв/ Пад ред. Максимiв Л.1., Загвойсько! Л.Д., Матвеева М.Е. - Львiв: Афiша, 2002. - 168 с.
20. Балацкий О.Ф. Экономика чистого воздуха. - К.: Наук. думка, 1979. - 296 с.
21. Тупиця Ю.Ю. Экономическая экология как новое научное направление// Реферативная информация о законченных научно-исследовательских работах в вузах Украинской ССР, выпуск 8. - К.: 1976. - с.
22. Неверов А.В. Экономика природопользования: Учеб. пособие для вузов. -Минск: Вышейшая школа, 1990. - 216 с.
23. Мельник Л.Г. Еколопчна економша. - Суми: Ушверситетська книга, 2003. - 346 с.
24. Перелет Р. Экономика и окружающая среда. Англо-русский словарь-справочник/ Научный редактор проф. Анил Маркандиа. - Гарвардский институт международного развития, 1996. - 99 с.
25. Хуан Мартшес-Ал1ер. Еколопчна економка, 1987.
26. Costanza R. Ecological Economias: The Science and Management of Sustainability. Columbia University Press, New York. - 435 p.
27. Экологическая экономика: перспективы применения экономических инструментов в области охраны окрежающей среды в Германии, России и Украине. Часть 2. - М.: Сель-хозгиз, 1994. - с.
28. Экологическая экономия. - М.: Евразия, 1994.
29. Экономические основы экологии: Учебник/ В.В. Глухов, Т.В. Лисочкина, Т.П. Некрасова. - СПб.: Специальная литература, 1995.
30. Туниця Ю. Еколопчна Конститущя Землг 1дея. Концепщя. Проблеми. Частина перша. - Львiв: Вид. ц. ЛНУ iм. 1вана Франка, 2002. - 298 с.
31. Герман Дейль Поза зростанням. Економiчна теорiя сталого розвитку/ переклад з англшсько!: 1нститут сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2002. - 312 с.
32. Бачинський Г.О. та шшь Основи сощоекологп: Навч. поабник/ За ред. Г.О. Ба-чинського. - К.: Вища школа, 1995. - 238 с.
33. Socio-economics. Toward a New Synthesis/ Amitai Etzioni, Paul R. Lawrence. - N. -Y. - London: M E. Sharpe, 1991. - 339 p.
34. Злупко С. Екогомолопчш засади регионально! пол^ики сталого розвитку в умо-вах глобалiзащi// Региональна економша, 2002, № 4. - с. 28-35.
35. Злупко С.М. Наука про взаемодш суспшьства i природи// Вюник АН УРСР, 1987, № 5. - С. 70-75.
36. Гар1 Гарднер. Прискорення переходу до сталого розвитку// Стан св^ 2001. - К.: 1нтелсфера, 2001. - С. 207-226.
УДК330.15:504.06 Проф. Л.С. Гритв, д-р екон. наук; астр. О.В. Кривень -Львiвський НУ м. 1вана Франка; ст. викл. В.М. Якобчук - УкрДЛТУ
НОВ1ТНЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ТЕОР1Я ТА НЕОБХЩШСТЬ СТВОРЕННЯ УКРА1НСЬКО1 АСОЦ1АЦ11
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1СТ1В
Дослiджено теоретико-методологiчнi проблеми формування екологiчно збалан-совано'1' економши. Визначено змiст основних категорiй та тотожностей просторово-економiчного аналiзу еколопчно збалансованого природокористування. Розглянуто теоретичнi аспекти ноосферно'1 моделi екологiчно збалансованого розвитку та п фун-кцп в економщь
Ключов1 слова: економiчна теорiя природного капiталу, функцiя негентропп природного i людського капiталу, ноосферна модель еколопчно збалансованого розвитку економши, функцп екологiчно збалансовано'1' економiки, еколопчна пропози-цiя екосоцiосистеми.
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Prof. L.S. Hryniv; doctorate O. V. Kryven - Lviv National University after Ivan Franko; senior teacher V.M. Jakobchuk - USUFWT
The modern ecological-economics forming Ukrainian Association
Ecological-Economists
Theoretical-methodological problems of forming the ecologically sustainable economics have been researched. Analysis of domestic and foreign theories of ecologically sustainable development of economics was carried out. A content of the basic categories of space-economic analysis of sustainable nature utilization was determined. Theoretical aspects ofanoospheric model of ecological sustainable development and its functions in economics were considered.
Keywords: Economics of Natural Capital, noospheric model of the ecologically sustainable development of economics, function of the ecologically sustainability of economics, ecological consumption of ecosociosystem.
Сучасна еколого-економiчна ситуащя, що склалася у свт, вимагае де-яко1 систематизаци теоретичного надбання украшських вчених та виявлення тенденцш розвитку в^чизняних наукових парадигм, як стосуються новггньо1" еколого-економiчноï теори (есо^юа1 е^дош^). Адже зрозумшо, що для усшшного виршення еколого-економiчних проблем треба мати потужне те-оретичне тдгрунтя, яке б дало змогу синтезувати "штереси" довкшля та еко-номiки. Теоретична економжа мусить позбутись механiстичноï гносеологи i сконцентрувати свою увагу на розвитку в просторi i чаЫ.
Головним завданням у системi формування новiтньоï еколого-еконо-мiчноï теорiï е моделювання якiсно новоï функцiï економжи - функцiï збере-ження природного кашталу. У цьому контекстi Украша мае певнi науковi традицiï i здобутки. Починаючи вiд С. Подолинського, який запропонував новi метрологiчнi шдходи, що базувалися на законах фiзики, i закiнчуючи су-часними украшськими вченими, якi розвинули ноосферну щею В. Вернадсь-кого та пропонують моделi нових просторово-економiчних функцiй збере-ження природного капiталу. Це дае змогу стверджувати, що в Укршт сфор-мованi потужнi науковi школи еколого-економiчноï теорiï, якi можуть пред-ставляти новi концепцiï та парадигми свгговш науцi. Саме з метою наближен-ня досягнень украшських вчених - теоретиюв екологiчноï економiки та дос-лiджень свiтовоï науки потрiбно, на нашу думку, створити Украшську асощ-ацiю еколого-економiстiв. Це дасть змогу оргашчно вписати вiтчизнянi парадигми у загальну канву сучасно1' теорiï екологiчноï економiки.
Обравши за основу еколопчно сталий (збалансований) шлях економiч-ного розвитку та увшшовши в XXI столiття з великим оптимiзмом, свiт опи-нився в шаленому вирi природних стихiй, кризових еколопчних явищ та про-цеЫв, юнця яким не видно. Ортодоксальна неокласична економiчна теорiя та неокейшанство, що були взятi на озброення для проведення еколого-економiч-них реформ, не знайшли сьогоднi адекватних ршень для багатьох критичних проблем. Провал "полггики компенсацiй" обумовив суспiльну потребу в роз-робцi нових теоретичних парадигм еколопчно збалансовано1' економiки в XXI столгтп, якi б бшьше, нiж у пануючому неокласичному канош, опiкувались макро- та мезоекономiчним аналiзом нерiвноважних станiв у довкiлля та еко-
номщь Одним з новiтнiх напрямюв таких наукових пошуюв е застосування ендогенних теорш екологiчно збалансованого розвитку економжи.
Чи iснуе сьогоднi альтернатива цим моделям розвитку, як формують новий науковий напрям еколого-економiчно! теори? Специфжа важкого еко-лого-економiчного стану планети не залишае для нас вибору щодо iнших сценарив. Тим паче, що еколопчна полiтика захiдних краш дедалi частiше супроводжуеться експортом забруднення вщ свого виробництва до решти краш свiту. Згортаючи сво! еколопчно шкiдливi виробництва у себе та пере-водячи !х у "банановi республiким, вони експортують до них новi захворю-вання та сощальт проблеми. Водночас глобалiзацiйнi процеси, як диктують-ся тими ж крашами "золотого мiльярду", побудованi лише на економiчному iнтересi, iгноруючи просторово-екологiчнi штереси планети. Мiж тим, треба нарешт усвiдомити, що е обмеженi можливост простору довкiлля, якi зале-жать вщ ресурсопотокiв, сформованих у бюсферь
Пригнiчення i витiснення екосфери техносферою наближаеться до точки незворотность Тому природомютюсть економiки мусить знижуватись не лише в часових координатах, але i в просторових. Забезпечення економши природними ресурсами тривалий час не сприймалось як залежнiсть вiд при-родничих законiв. Водночас iз закошв фiзики випливае, що кiлькiсть ощнки всiх процесiв у живих системах мають енергетичний вираз.
Таким чином, необхщно заповнити тi "бiлi плями" теоретично! еконо-мiки, якi пов'язаш з визначенням екологiчно доцiльного масштабу господа-рювання в межах просторових природно-господарських систем. Врахування регламентуючих чинниюв, якi б враховували регенеративну здатшсть назем-них екологiчних систем, дасть змогу запоб^ти !х подальшому перевантажен-ню. Особливо актуальним питанням в цьому контекст е визначення еколопчних норм допустимого обсягу видобутку ресуршв природного катталу в межах локального простору.
Тим паче, як свщчать розрахунки i прогнози, виконанi в багатьох кра-1нах свiту, потреба в мшеральнш сировинi та 11 продуктах, мае тенденцш до подальшого збiльшення. За розрахунками Свггового банку реконструкци та розвитку, сумарний свгговий видобуток на майбутш 20 рокiв у 1,2-2 рази пе-ревищить двадцятирiчний перiод кiнця XX ст., а видобуток природного газу, боксит1в, шкелю, молiбдену та iнших корисних копалин перевищить сумарний видобуток 1х з надр Землi за весь перюд XX ст. [1].
Техносфера та економжа розрослись на основi iстотного розширення експлуатаци ресурсiв надр земль Водночас найважливiшi потреби людини -харчi, кисень, одяг та житло-задовольняються в основному продуктами живо! природи.
Живi органiзми створюють та формують родючють землi. Нафта, газ, вугшля - також продукти живих органiзмiв, що iснували в геологiчному ми-нулому Землi. Таким чином, багато галузей економiки перебувають у функщ-ональнiй залежностi вiд природних ресуршв, що сформувались у перiод пер-винних бiогеохiмiчних процесiв у бiосферi (табл. 1).
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Табл. 1. Сировинна залежтсть галузей економжи в1д сучасних (А) та пов'язаних з геолог1чним минулим (Б) еколог1чних процессе I ресурЫв бюсфери (%) [3]
Галуз1 економши Група А Група Б
Тваринництво 100 -
Риболовство 100 -
М1кроб1олог1чна та харчова промисловшть 100 -
Л1сопереробна 1 паперова промисловшть 100 -
Нафтопереробна промислов1сть - 100
Енергетика 20 80
Землеробство 80 20
Враховуючи значення першочергового задоволення потреб життеза-безпечення людини, функщя економжи не може зводитись лише до вироб-ництва економiчних благ. Адже у взаемовщносини суспiльства i техносфери з 1х природним оточенням залучено всi сфери економiки -виробництво, роз-подiл, споживання i обмiн. Тому фактично вся макроекономжа включена в макроекологда. 1х незалежнiсть е все бшьше iлюзорною.
Треба нарештi усвщомити, що головним фактором, що об'еднуе проб-леми макроекономiки i макроекологи, е природний капiтал.
Природний каштал вiдiграе визначальну роль в економщ кожно! дер-жави. Будучи змшною у виробничiй функци економiки, цей каштал е ваго-мим фактором виробництва. Однак, поряд з виконанням суто виробничо! функци для економжи, природний каштал бере участь в обмшних мехашз-мах енергiею та речовиною, вiдiграючи чiтку функцiю в локальних бюгеоце-нозах. Отже, можна сказати, що природний каштал не лише формуе шдгрун-тя для здшснення економiчних процесiв, але i попиту мбiофiзичногом спожи-вача, тобто кожного локального бюгеоценозу.
Глобальнi змши клiмату, що вiдбуваються зараз, е наслщком не лише збiльшення викидiв в атмосферу двоокису вуглецю та шших газiв, але в першу чергу - надмiрного тиску на наземш екосистеми. У результатi вичерпуються !хш ресурси, що порушуе мехашзм обмiнних процесiв, а, отже, стшюсть бiос-фери. Втрати бiорiзномаlття стають незворотними, а це означае, що тенденци зниження стiйкостi iснування екосистем мають прогресуючий характер.
Для того, щоб запобiгти подальшому руйнуванню екосистем, виникла потреба у теоретичному моделюванш функцiй та визначеннi норм збережен-ня i споживання природного кашталу, що е просторово-економiчними за своею суттю i залежать вiд бiофiзичних параметрiв стiйкостi природи. Про-дуктившсть природного капiталу залежить вiд рiвня збереження бiомаси в наземних екосистемах. Тому економiчна теорiя природного кашталу мусить опиратись на вчення В. Вернадського.
Сьогодш е всi шдстави вважати, що первинна парадигма збалансова-ного (сталого) розвитку була обгрунтована саме у працях В. Вернадського. Тому новггнш прояв ноосферних тенденцш - це результат усвiдомленоl не-обхiдностi. Новi евристичнi пiдходи до дослщження питань екологiчно зба-лансованого природокористування повинш базуватись на синтезi природни-чих та економiчних закошв, що дасть змогу вдосконалити мехашзми оцiню-вання функцiй природного кашталу з позицш збереження цiлiсних екосистем.
Некоректна оцшка pecypciB природного капiталу давала довготривалу можливiсть багатьом крашам св^у за рахунок його значно! експлуатаци до-сягати високо! норми окупност доповнюючого його рукотворного капiталу. Це призвело до ютотного виснаження природного кашталу. Однак зараз не-обхщно зробити належнi висновки з помилково! економiчноï полiтики приро-докористування i в процес господарського життя, настроюватись на знижен-ня норми окупност рукотворного капiталу, якi мають бути е^валентними, на нашу думку, до бiофiзичних норм iснування природного катталу. Отже, можна зробити такi висновки:
1. Вщсутшсть ефективного механiзму реалiзацiï Концепцiï сталого роз-витку зумовлена, перш за все, неадекватним трактуванням теоретичною економжою категорiï "природний капiталм та його просторово-бь офiзичних функцiй у довкшш.
2. Сутнiсть екологiчноï збалансованостi економжи полягае в одночасно-му забезпеченш стiйкого вiдтворення факторiв виробничо!" функци економiки i факторiв збереження процеЫв обмiну в бiосферi.
3. Ноосферний шдхщ до формування ЕЗЕ розглядае ïï в соцiоекологiчнiй площинi, тобто тюно пов'язаною з потоками енерги, речовини, шфор-мацiï, що надходять з довкiлля. Цей новий тдхщ дав змогу об'еднати предмет макроекономiчних дослiджень з просторово-економiчним мо-делюванням функцiй споживання природного капiталу, що сприятиме досягненню не лише економiчного, а й екологiчного добробуту в дов-готермiновiй перспективi.
Л1тература
1. Гришв Л.С. Еколопчно збалансована економша: проблеми теори. - Львiв: ЛНУ,
2001. - 240 с.
2. Дейл1 Т. Поза зростанням. Економiчна теорiя сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера,
2002. - 295 с.
3. Мельник Л.Т. Фундаментальные основы развития. - Сумы: Университетская книга, 2003.
УДК330.342.911:330.151 Доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ВИОКРЕМЛЕННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОЛОГ1ЧНИХ В1ДНОСИН У СИСТЕМ1 СУСП1ЛЬНИХ В1ДНОСИН
Дослщжуються методологiчнi передумови виокремлення сощально-еколопч-них вщносин у системi суспiльних вщносин. Обгрунтовано думку про необхiднiсть на порозi ХХ1 ст. утвердження теоретично!' дефшщп мсоцiально-екологiчнi суспiльнi вiдносиним, що зумовить вщповщш змiни на практищ.
Ключов1 слова: еколого-економiчна система, еколопчна свщомють, еколопч-на культура, сощально-еколопчш суспiльнi вiдносини.
