CC BY
74
3. Гвоздецкий Н.А., Голубчиков Ю.Н. Горы. - М.: Мысль, 1987. - 365 с.
4. Горы мира. Глобальный приоритет. - М.: Ноосфера, 1999. - 462 с.
5. Люкшандерль Л. Спасите Альпы/ Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1987. - 362 с.
6. Управлшня розвитком прських територш: заруб1жний досвщ/ В.С. Кравщв, Ю.1. Стадницький, В.В. Демченко, А.М. Дейнека, Самольотов П.В. - Льв1в: 1РД НАН Укра-!ни, 2001. - С. 54-62.
7. http://www.coe.int/T/R/Clrae/%5BRussian_doc%5D/%5B2003 %5D/RekCG (10)9.asp.
8. Закон УкраУни "Про статус прських населених пункт1в в УкраИт". - 2005. - 232 с.
УДК 330.15:504.06 Проф. Л. С. Гримв1, д-р екон. наук - Львiвський НУ
M. 1вана Франка
ЕКОНОМ1ЧНА ТЕОР1Я ПРИРОДНОГО КАП1ТАЛУ: НОВ1 МОДЕЛ1, ФУНКЦ11 ТА ОЦ1НКИ
Дослщжено теоретико-методолопчш проблеми оцшки функцш природного кашталу. Визначено змют основних категорш та тотожностей економ1чно'1 теорп. Роз-глянуто теоретичш аспекти ноосферно'1 модел1 еколопчно збалансованого розвитку та 11 функцп в економщь
Ключов1 слова: ощнка функцш природного кашталу, функщя негентропп природного i людського кашталу, ноосферна модель еколопчно збалансованого розвитку економши, функцп еколопчно збалансовано'1 економiки, екологiчна пропозицiя екосощосистеми.
Prof. L.S. Hryniv - L 'viv NU named after Ivan Franko Economic theory of natural capital: new models, functions and valuates
Theoretical-methodological problems of estimation of functions of natural capital have been researched. Analysis of domestic and foreign theories of ecologically sustainable development of economics was carried out. A content of the basic categories of space-economic analysis of sustainable nature utilization was determined. Theoretical aspects of a noospheric model of ecological sustainable development and its functions in economics were considered.
Keywords: estimation of functions of natural capital, noospheric model of the ecologically sustainable development of economics, function of the ecologically sustainability of economics, ecological consumption of ecosociosystem.
Сьогодшшня еколого-економ1чна криза зумовлена, насамперед, нез-датшстю економ1чно! науки виршувати нов1 завдання, пов'язаш з визначен-ням цшност функцш природного кашталу для довкшля та економши.
Посилення еколопчно! складово!' в господарськш д1яльност1 вимагае визначення нових моделей еколопчно збалансованого природокористування. Однак економ1чне регулювання у сфер1 використання ресурЫв природного кашталу, на нашу думку, може бути усшшним тшьки в умовах повного обль ку цшносл не тшьки його економ1чних, але й еколопчних функцш.
Водночас неокласична економ1чна теор1я не е чутливою до виршення цих проблем.
Сьогодш антропогенна м1гращя х1м1чних елеменлв е головним чинни-ком змши навколишнього природного середовища (НПС). Водночас мшра-цшш процеси в атмосфер1 зумовлеш на 15-20 % забрудненням довкшля вна-
1 E-mail: [email protected]; [email protected]. Тел. р. (380322) 72-10-70. Тел. д. (380322) 238-49-2
слiдок виробничо! дiяльностi та на 80-85 % як наслщок надто великого масштабу господарювання в межах еколопчних систем.
У цьому контекстi велику небезпеку становлять т збурення бюгеохь мiчного кругообiгу вуглецю, азоту, фосфору, як не сприймаються теперш-шм екологiчним нормуванням як загрозливi, оскшьки призведуть до незво-ротних явищ у довкiллi тiльки через декшька десятилiть. Однак з позицiй Концепци збалансованого (сталого) розвитку свiту вони мусять враховува-тись, щоб запоб^ти подальшим деструктивним процесам у довкшш.
У цих умовах треба системно шдшти до визначення оцiнки стшкосл живо! речовини, щоб обгрунтувати яюсно новi екологiчнi норми, якi б врахо-вували ризик 11 порушення.
Масштаб екологiчно доцiльного господарювання у просторi обме-жуеться регенеративною здатшстю кожно! наземно! еколопчно! системи. На жаль, просторова природомютюсть сучасно! економжи постiйно зростае. Природнi катаклiзми (парниковий ефект, руйнування озоново! плiвки тощо) е свiдченням того, що св^ова економiка у своему розвитку вже давно пе-рейшла бiофiзично допустиму межу макроекономжи у просторi. Так, потеп-лiння клiмату на 0,5...0,6 °С е рiвноцiнним процесам просторового змщення екосистем на 90.100 км. Якщо вiдбуваеться таке змiщення функцш назем-них екосистем, то зрозумшим е прогресуючий характер порушення стшкосл довкiлля.
Водночас обсяг видобутку мшерально! сировини з надр землi зростае. Кра!ни ОПЕК вирiшують новi завдання щодо нарощування видобутку енер-горесурЫв, що дасть змогу забезпечувати стшкий рiвень цiн. При цьому не враховуеться щна порушення стiйкостi екосистем, тобто нафтових родовищ, де здшснюеться !х видобуток.
Забезпечення економiки природними ресурсами тривалий час не сприймалось як залежнiсть вiд природничих закошв. Водночас iз законiв фь зики випливае, що кшьюсш оцiнки вЫх процесiв у живих системах мають енергетичний вираз i е просторово-детермшованими.
Таким чином, необхiдно заповнити т "бiлi плями" теоретично! еконо-мжи, якi пов,язанi з визначенням еколопчно доцiльного масштабу господарювання в межах просторових природно-господарських систем, тобто екосо-щосистем (ЕСС). Врахування регламентуючих чинникiв, якi б враховували регенеративну здатшсть наземних екологiчних систем як природного кашта-лу планети, дасть змогу запоб^ти !х подальшому перевантаженню. Особливо актуальним питанням у цьому контекст е визначення екологiчно доцшьних норм обсягу видобутку ресурсiв природного кашталу в межах локального простору.
Враховуючи значення першочергового задоволення потреб життеза-безпечення людини, функцiя економiки не може зводитись тшьки до вироб-ництва економiчних благ. Адже у взаемовщносини суспiльства i техносфери з !х природним середовищем залучено всi сфери економiки - виготовлення, розподш, споживання i обмiн. Тому фактично вся макроекономжа включена в макроекологш. 1х незалежнiсть е дедалi шюзоршшою.
Треба нарештi усвiдомити, що головним чинником, котрий об'еднуе проблеми макроекономiки i макроекологiï, е природний каштал. Глобальш змiни клiмaту, що вiдбувaються зараз, е наслщком не тiльки збшьшення ви-кидiв в атмосферу двоокису вуглецю та iнших гaзiв, але, насамперед - над-мiрного тиску на наземш екологiчнi системи. Як наслщок - вичерпуються ïx-ш ресурси, що порушуе меxaнiзм обмшних процесiв, а, отже, стiйкiсть бюс-фери. Втрати бiорiзномaïття стають незворотними, а це означае, що тенденцп зниження стшкоси iснувaння екосистем мають прогресуючий характер.
Для того, щоб запобшти подальшому руйнуванню екосистем, виникла потреба у теоретичному моделюванш функцш та визначенш норм збережен-ня i споживання природного катталу, що е просторово-економiчними за своею суттю i залежать вiд бiофiзичниx пaрaметрiв стiйкостi природи.
Ресурси природного кашталу вiдiгрaють визначальну роль в економщ кожноï держави. Будучи змiнною у виробничш функцiï економiки, вони е ва-гомим чинником виробництва. Однак, поряд з виконанням суто виробничо!" функци для економiки, ресурси природного кашталу беруть участь в обмшних мехашзмах енерпею та речовиною, вiдiгрaючи чiтку функцiю в локаль-них бiогеоценозax. Отже, можна сказати, що природний каштал не тшьки формуе шдгрунтя для здiйснення економiчниx процесiв, але i для попиту "бь офiзичногом споживача, тобто кожного локального бюгеоценозу.
Економiчнa продуктивнiсть природного кашталу залежить вiд рiвня збереження бюмаси в наземних екосистемах. Тому новггня еколого-еконо-мiчнa теорiя мусить опиратись на вчення В. Вернадського.
Сьогодш е вс пiдстaви вважати, що первинна парадигма збалансова-ного (сталого) розвитку була обгрунтована саме у працях В. Вернадського. Тому сучасний прояв ноосферних тенденцш - це результат усвщомлено!" не-обхщносл. Новi евристичнi пiдxоди до дослщження питань екологiчно зба-лансованого природокористування повинш базуватись на синтезi природни-чих та економiчниx зaконiв, що дасть змогу вдосконалити меxaнiзми ощню-вання функцiй природного кaпiтaлу з позицш збереження цiлiсниx екосистем. Запропонований екосистемний шдхщ до оцшки ресурсiв природного ка-пiтaлу буде враховувати не тшьки ix економiчнi можливостi, але й бiофiзичнi межi ïx споживання вiдповiдно до закону ентропп. Споживання природного кaпiтaлу мусить здшснюватись з врахуванням особливостей не тшьки еконо-мiчноï поведiнки споживача, але i "екологiчноï поведiнки" кожного бюгеоценозу. У цьому сенс шд час aнaлiзу чинникiв функци споживання природного кашталу треба орiентувaтись на бiофiзичнi зaкономiрностi його стшкосп.
Некоректна оцiнкa ресурсiв природного катталу давала довготривалу змогу багатьом крашам свiту за рахунок його значно!" експлуатаци досягати високо!" норми окупност доповнювального його рукотворного кaпiтaлу. Це призвело до ютотного виснаження природного кашталу. Однак зараз необхщ-но зробити належш висновки з помилково1' економiчноï полiтики природокористування i у процес господарювання орiентувaтись на зниження норми окупност рукотворного кашталу, як мають бути еквiвaлентними, на нашу думку, до бiофiзичниx норм юнування природного кaпiтaлу. Зупинимось на цьому бшьш детально.
Кожна екосистема мае основне призначення - збершати сонячну енер-гiю. Тобто притж енерги вiд Сонця збалансований втратою енерги як шфра-червоно! радiацiï до залишково! частини Всесвгту. Це св^ить про те, що встановлена негентротя (впорядкованiсть) у кожнiй природнш пiдсистемi екосоцiосистеми початково стiйка i залежить вiд ïï температурних характеристик, що е межею ïï стшкого гомеостазу. Цю негентропiю як природну впорядковашсть, що, згiдно з законом збереження бюмаси В. Вернадського, забезпечуе гомеостаз у бюсфер^ можна вважати, на нашу думку, просторо-вим кашталом бiосфери, оскiльки вона е основним чинником збереження енергетичних та речовинних потоюв у планетарнш ЕСС.
У процес природокористування ця негентротя може нагромаджува-тись або розсдаватись. Тому дослiдження екологiчноï стшкост ресурсiв природного капiталу потрiбно здiйснювати вiд мезорiвня до макрорiвня. Кожна територiя мае своï температурш та iншi особливостi, вiд яких залежить швид-кiсть теплообмiну з навколишшм природним середовищем та обсяг енергетич-ноï працездатностi екосоцiосистеми. Отже, природний каштал кожноï ЕСС трактуемо i як запас (акци) вiльноï енергiï F, яка залежить вщ обсягу нагромад-женоï впорядкованостi (a) i невпорядкованост (Sn), що формуе потенщал ïï працездатностi. У цьому контекст можна говорити про еколопчну пропози-цiю ЕСС Q, як функцш енергетичного е^валенту ïï природного кашталу:
Q(F) = Q(E + a - Sn), (1)
де: Q - еколопчна пропозицiя ЕСС; F - вшьна енергiя ЕСС; E - внутршня енергiя в ЕСС; a - негентротя в ЕСС; Sn - ентротя в ЕСС, зумовлена вико-нанням бiофiзичноï та економiчноï роботи.
Ця ушверсальна функцiя стосуеться всiх елементiв природного кашталу i св^ить про те, що у просторових координатах критичним е весь природний каштал, оскшьки шдтримуе середовище життя планети - бiосферу. Тому збереження цiеï глобальноï екосистеми та ïï просторових компонент мае здшснюватись з врахуванням закошв \х енергетичного вщтворення. Просторо-ва неоднорiднiсть бiосфери, зпдно з вченням В. Вернадського, регламентуе природний рiвень впорядкованостi (негентропiï), яка е визначальним чинником збереження бюмаси кожноï екосистеми. Отже, у моделi екологiчно збалансованого розвитку економжи повиннi вiдобразитись i чинники енергетичного, а не тшьки економiчного вщтворення стiйкостi природного кашталу.
Еколопчно збалансованим станом екосоцiосистеми можна вважати такий стан, в який вона повертаеться зпдно з власними внутршшми законо-мiрностями, що постшно вiдтворюють параметри ïï природноï шдсистеми та забезпечують стiйкi стацiонарнi стани ïï функщонування. У з,ясуваннi сут-ностi формування стiйких станiв в екосоцюсистемах особливу увагу необхщ-но звернути на те, що ця стшюсть поеднуе таю двi фундаментальш характеристики, як виготовлення економiчного продукту i виготовлення продукту природи (бюмаси). Щ стани зовсiм не збшаються з рiвновагою економiчних процеЫв, але вони повиннi знайти адекватне вщображення в макроекономiч-них тотожностях через функцюнальну залежнiсть обсягу природокористування вщ обсягу енергетичного е^валенту локального природного капiталу.
Загальним регулятором для ЕСС, з погляду кiбернетики е особлива форма ор-гатзаци зворотного зв'язку, що збершае едшсть кiлькостi та якостi системи, тобто ii мiру чи межу. Такою межею для кожно! ЕСС е збереження природно! стiйкостi бюлопчно! продуктивностi ii природного капiталу [2].
Кожна природна шдсистема ЕСС мае межу впорядкованост^ яка мае щну Рвп. Дисипацiя цiеi впорядкованост внаслiдок неадекватного природоко-ристування пояснюе причини екологiчноi розбалансованостi ЕСС. Адже змь на величини 1'хнього стащонарного температурного режиму е свiдченням змь ни не тiльки кiлькiсних, а й яюсних меж 1хньо! природно! самоорганiзацii. Це означае, що для кожного бюгеоценозу як екосистеми i компоненти бiосфери iснуе природна межа люистост^ межа прозоростi атмосфери, межа насичення живою речовиною, межа вологост тощо. Усi цi значення межi повиннi бути вiдомi людям, щоб вони могли запобiгти руйнуванню довкшля. Отже, для за-безпечення еколопчно збалансованого природокористування потрiбно врахо-вувати не тшьки попит економiки, а й бiофiзичний попит ЕСС на збереження ще! впорядкованостi, а отже i бiомаси природного капiталу. Запас вшьно! енерги як енергетичного е^валента працездатностi природного капiталу (Kn) може змшюватись у таких напрямах:
• надходження iнвестицiи негентропи приводить до зростання сукупних за-пашв F;
• збiльшення сукупно!' ентропи Sn призводить до зменшення запашв F, а отже, знижуе бюпродуктивтсть Kn у довготермiновому перiодi.
Отже, для досягнення стшко! бюпродуктивност природного кашталу Kn насамперед потрiбно, щоб виконувалась умова:
5 - Sn = Рвп > 0, (2)
де Рт - щна бiофiзичноi впорядкованост Kn.
Отже, визначимо природну граничну схильшсть екосистеми до збереження бюмаси Kn. Згiдно з законом збереження бюмаси, норма збереження Kn, в ЕСС е е^валентною до Рвп. Якщо внутрiшня енерпя бiосистеми е пос-тiИна (константа), тодi
Q = Q(Pen). (3)
Поставлена задача подiбна до моделi Солоу, однак дослiджуе бюфь зичну функщю природного капiталу з метою ii ощнки:
А Рвп = 5 - Sn ; (4)
Sn = h ■ Рвп ; (5)
Q = с + 5 = (1 - S) Q + 5 , (6)
де: S - норма збереження; h - коефщент амортизаци. Звщси випливае, що
5 = S Q . (7)
Для досягнення стшкост екосистеми необхщно, щоб вона досягла стащонарного стану, тобто:
А Рвп = 5 - h ■ Рвп = 0; (8)
*
Рвп = 5/h. (9)
*
Отже, за дано1' цiни бiофiзичноï впорядкованост Р вп екосистема пере-бувае у стацюнарному станi.
Знайдемо рiвень "золотого правила", характерного для моделi Р. Со-лоу. Гранична продуктившсть Кп буде дорiвнювати:
MPK = Q(Pen + 1) - Q(Pen), (10)
де MPK - гранична продуктившсть природного кашталу.
За умовою "золотого правила" чистий граничний продукт природного кашталу дорiвнюе нормi його амортизацiï.
MPK - h = 0 або MPK = h. (11)
Отже, еколопчно збалансованим використанням ресурЫв природного кашталу в ЕСС е таке природокористування, за якого досягаеться максималь-не збереження природно1' впорядкованост наземно1' екосистеми. При запас природно1' впорядкованостi (негентропи) ЕСС, який вiдповiдае "золотому правилу" нагромадження, збереження природного кашталу сягае максимуму i норма його економiчного споживання мае дорiвнювати нормi його аморти-зацiï. Такi метрологiчнi шдходи до визначення норми екологiчно доцшьною господарювання в межах локального простору дають новi можливостi щодо запровадження запобiжних механiзмiв у сферi природокористування. Цша 6ï-офiзичноï впорядкованостi, яка сформована на основi екологiчного попиту на збереження стшкост кожно1' наземно1' екосистеми, е тим дороговказом, який поеднуе штереси природи та просторово1' економiки. Природноекономiчне нормування максимального збереження стшкост бюпродуктивност природного кашталу дае додатковi шанси для збереження бiорiзноманiття планети.
Звичайно, можна передбачити, що з розвитком генно1' шженерп люд-ство буде намагатись змшювати (трансформувати) межу збереження бюпродуктивност природного капiталу. Манiпулювання бiофiзичними процесами, починаючи з мжрокосмосу i закшчуючи довкiллям, е предметом дослiдження сучасно1' генно1' iнженерiï. Уже сьогоднi формуються генш карти рiзноманiт-них злаюв та iнших сiльськогосподарських культур. Однак щ новiтнi геннi технологiï можуть зумовлювати i негативш наслiдки у виглядi побiчних ефектiв, як це вже було з етилованим бензином, азбестом тощо.
Останшм часом деяю вчеш-генетики навiть спробували пiдвищити фотосинтезуючу здатшсть рослинного бiорiзноманiття через використання методiв генно1' iнженерiï. Головна мета цих заходiв - збiльшити економiчний ефект, тобто вони спрямованi на такий ^6î бiзнес вiд змщення бiофiзичних меж продуктивностi природного кашталу. Закономiрно виникае питання: чи правомiрною е така антропоцентрична економiчна пол^ика природокористування? Яких наслiдкiв можна очжувати вiд пiдведення всiх процеЫв збереження природного капiталу до суто комерцшних оцiнок? Чи можна через ри-нок бiотехнологiй розв'язати проблеми глобально:' деградацй' довкiлля?
Застосування нових бютехнологш не може, на нашу думку, сповшь-нити зростання ентропи у сучасних нестiйких процесах планетарноï екосоцi-осистеми. Крiм цього, ситуащя з подiлом свiту на бщш та багатi кра1ни шд-силюе процес знищення природного кашталу через експортш потоки з бщних у багатi кра1ни дешевоï генетичноï сировини. Дуже часто збiльшення експорт-
них потоюв ресурЫв природного кашталу бiдних держав призводить до руйнування та виснаження !х природних екосистем, а, отже, до незворотних процеЫв у довкiллi. Це зумовлюе дедалi бiльшу розбалансованiсть бiосфери.
Тому сьогодш особливо актуальним е моделювання функцш еколопч-но збалансованого споживання природного кашталу для адекватного норму-вання масштабу економжи у просторi, що дасть змогу зберегти його для майбутшх поколшь.
Отже, на пiдставi сказаного вище можна зробити таю висновки:
1. Ввдсуттсть ефективного мехатзму реал1зацп Концепцп збалансованого (сталого) розвитку зумовлена, насамперед, неадекватним трактуванням те-
••• •• о • •• о
оретичною економ1кою категорн природнии каттал та иого просторово-бюф1зичних функцш у довкшл1.
2. Визначення системи оцшок бюф1зично1 впорядкованост1 для нормування збереження стшкост1 екосистем створюе нов1 передумови для застосування запоб1жних, а не компенсацшних економ1чних мехатзм1в у сфер1 природо-користування.
3. Впровадження у практику господарсько! д1яльност1 еколог1чно доц1льних норм споживання природного катталу у межах локального простору дасть змогу максимально зберегти бюр1зноматття для прийдештх покол1нь.
Л1тература
1. Грим1в Л.С. Еколог1чно збалансована економша: проблеми теорИ. - Льв1в: ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 240 с.
2. Поза зростанням. Економ1чна теор1я сталого розвитку/ Г. Дейш, пер. з англ.: 1н-т сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2002. - 312 с.
3. Мельник Л.Т. Фундаментальные основы развития. - Сумы: Ун. книга, 2003. - 342 с.
УДК 339.137.27;502.34 Проф. О. О. Векли ч, д-р екон. наук - Об 'еднаний
iH-т економжи НАН УкраТни
МЕХАН1ЗМ ВПЛИВУ ЕКОЛОГ1ЧНИХ СТАНДАРТ1В НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖШСТЬ
Розкрито мехашзм впливу еколопчних стандарт1в на конкурентоспроможшсть м1кро- та макрор1вшв економ1ки.
Виявлено ютотш значення процесу 1мплементац11 еколопчних норматив1в як чинника зм1цнення конкурентоспроможносп нац1ональних товаровиробник1в.
Ключов1 слова: Еколопчш стандарти, конкурентоспроможн1сть, економ1чне зростання.
Prof. O. O. Veklych - Joint Institute of Economics of National
Academy of Sciences of Ukraine
The Influence of Environmental Standards on Competitive Capacity
The influence of environmental standards on competitive capacity of economic micro- and macrolevels is disclosed. The essential significance of the process of implementation of environmental standards as factor of strengthening the competitive capacity of national producers of goods is revealed.
Keywords: Environmental standards, competitive capacity, economic growth.
