CC BY
37
3. Дубищев В. Методологiчнi основи формування iнвестицiйного ринку// Економiка Украши. - 1998, № 3. - С. 86-88.
4. Норткотт Д. Принятие инвестиционных решений/ Пер. с англ. под ред. А.Н. Шохина. - М.: Банки и биржи, БНИТИ, 1997. - 247 с.
5. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи швестицшно'1 дiяльностi. - К.: Генеза, 1997.
6. Шилов Э.И., Кухленко О.В., Гойко А.Ф. Методы оценки эффективности и привлекательности инвестиционных проектов (методические рекомендации). - К.: КГТУСА, 1996. - 91 с.
УДК 338.23:336.74+339.14 Асист С.М. Лихолат;
магктрант Ю.А. Цибанева - ЛьвЬвська КА
МОНЕТАРНА КОНЦЕПЦ1Я EKOHOMI4HOÏ Р1ВНОВАГИ 1НФРАСТРУКТУРИ РИНКУ
Подано порiвняльнi характеристики кейнаансько та монетаристсько'1 еконо-мiчниx шкш. Проведено аналiз монетарно'1 полiтики Украши в ïï новiтнiй економiч-нiй юторп; вихщних параметрiв, пiд впливом яких складасться монетарна рiвновага iнфраструктури ринку.
AssistantS.M. Lycholat; master's degree Yu.A. Tsibaneva - Commercial
Academy of L 'viv
Monetary conception of economic equilibrium market infrastructures
In work these comparative descriptions of keynsinian and monetary economic schools. The analysis of monetary policy of Ukraine is conducted in its newest economic history; initial parameters, which a monetary equilibrium market infrastructures is under, act of.
Десятир1ччями м1ж вченими-економютами не припинялися суперечки стосовно рол1 грошей у процес вщтворення, проте в результат! людство брало на озброення крашд економ1чш теори для досягнення безкризового госпо-дарювання. Пошук оптимальних економ1чних р1шень був актуальним зав-жди, залишаеться вш таким i сьогодш.
Метою ще1* статтi е розкриття монетарноï концепци економiчноï рiв-новаги, викладення короткого аналiзу монетарноï полiтики Украïни.
Вщзначимо, що iнтенсивнi дослiдження теорiï грошей проводили видат-нi економiсти-науковцi зi свiтовими iменами, серед яких можна видшити: М. Фрiдмена, Дж.М. Кейнса, I. Фшера, А. Шварц, С. Джорджа, Г. Хаберлера, О. Файта, Ж. Рюеффа, Р. Селдена, I.I. Кауфмана, М.Х. Бунге. В ютори вггчизня-но1' науково1' думки з теори грошей та ïx мiсця у коливальному русi економiки чшьне мiсце посiдають працi M.I. Туган-Барановського [7], М.М. Алексеенка, I.O. 1саева [9, c. 19-24] та iн.
Монетаризм - це економiчна школа, що вщводить грошам визначальну роль у коливальному рус економiки. Головну причину нестабтьносп економiки пред-ставники uieï школи бачать в неусталеносп грошових параметрiв [4, с.320-321].
Монетаризм вийшов на перший план i набув популярност у 70-х роках ХХ столбя, коли проявилася неспроможшсть пануючих на той час кейнЫанських методiв забезпечити високу зайнятють i усунути iнфляцiю. Так реалiï 60-70 рокiв у захщних крашах, як iнфляцiя, циклiчнiсть розвитку, де-фiцит державного бюджету довели неспроможшсть кейнЫанських пропози-цiй безкризового розвитку на базi державного регулювання економiки [1].
Представники монетаристсько! школи на чолi з Мштоном Фрiдменом наполягали на необхiдностi обмеження втручання держави для забезпечення свободи дш ринкових сил загалом, та шфраструктурних зв,язкiв зокрема. Економiчну нестабшьшсть монетаристи пов'язують з порушенням функщ-онування грошового сектора, в надмiрному ростi грошово! маси.
Положення i висновки монетаристсько! школи спираються на кiлькiсну те-ор!ю грошей, визнання здатносп ринково! економiки до саморегуляци [4, с.321-323].
У центрi уваги монетарист знаходяться грошовi категори, грошово-кредитнi iнструменти, банкiвська система, грошово-кредитна полiтика. Вони розглядають цi процеси i категори для того, щоб виявити зв'язок мiж об'емом грошово! маси i рiвнем сукупного доходу. Зауважимо, що монетаристи - при-хильники повiльного, проте стабiльного росту грошово! маси [12, с.294-295]. На !хню думку, банки - ведучий iнструмент регулювання, при безпосереднiй участ якого змiни на грошовому ринку трансформуються у змiни на ринку товарiв i послуг. Загалом, монетаризм - це наука про грошi i !хню роль у про-цесi вiдтворення; це теорiя, що обгрунтовуе специфiчнi методи регулювання економжи за допомогою грошово-кредитних iнструментiв.
Представники монетаризму стверджують, що единим, найважлившим чинником, який визначае рiвень розвитку шфраструктури виробництва, зайнятостi та рiвень цiн в економiцi е грошова пропозищя. Вони вважають, що найкраща монетарна полiтика полягае в тому, що грошова маса збшь-шуеться сталим темпом. Вiдповiдно до "монетарного правила" (його ще нази-вають "грошовим правилом Фрщмена") - цей темп мае вщповщати темпу зростання ВВП, а саме 3-5 % на рж. На думку монетарист, дотримання да-ного правила усувае головну причину нестабшьност економiки. За ще! умо-ви, щонайменше зниження рiвня ВВП буде мати тимчасовий характер, а будь-яке шфляцшне зростання щн лiквiдуеться само собою завдяки оптимiза-цп грошово! маси [4, с.328-329].
На вiдмiну вiд кейнЫанських поглядiв, монетаристська теорiя вихо-дить з визнання усталеного попиту на грош^ що е головною умовою сталост платоспроможного попиту i ринково! системи в цiлому.
Попит на грошi i !х пропозицiя - вихщш параметри, пiд впливом яких складаеться монетарна рiвновага. При вщносно невеликому збiльшеннi кшь-костi грошей в об^у i, вiдповiдно, шдвищенш цiн, узгоджуваних з темпом економiчного росту, утворюються необхiднi передумови для рiвноваги мiж грошовим i товарним секторами. При швидкому збшьшенш щн розгор-таеться неконтрольована iнфляцiя, знижуеться кушвельна сила грошей. Потреба в них зростае, бо збшьшуеться об'ем товарообiгу. Нестача грошових за-собiв може призвести до кризи платежiв i розрахункiв.
Отже, основна щея монетаристiв полягае в тому, що щни визначають-ся кшьюстю грошей, що знаходяться в об^у, а купiвельна спроможнiсть грошей обумовлюеться рiвнем цiн. При збшьшенш грошово! маси ростуть цiни, i навпаки. При iнших рiвних умовах товарнi цiни змiнюються пропорцiйно до кшькост грошей. При вiдповiдностi попиту на грошi !х пропозици досягають економiчноl рiвноваги.
При цьому концепщя Фрiдмена е теорiею монетарного режиму i моне-таристсько1 полiтики для стабшьно1 економiки з невисоким темпом шфляцй. По сут вона мiстить у собi й шшу частину (або роздiл), що складаеться з сис-теми заходiв для економiки перехiдного перiоду. Для виршення завдань пе-рехiдного характеру передбачають: стимули i заходи, iншi ефекти щодо монетарного режиму; вщмова вiд регулювально1 ролi держави i 11 участi у ство-реннi грошей. Пропонують систему заходiв для переходу до вiльних щн. Ак-центують увагу на проведенш приватизацй i розширеннi як приватного сектора, так шфраструктури ринку загалом [4].
У перехщнш економщ Украши ефективне управлiння грошовим обь гом набувае особливого значення. У складних умовах фшансово1 нестабшь-ностi, високо! шфляцй, незавершеностi формування фшансово!, грошово! та iнших життево важливих пiдсистем нащонально1 економiки нав^ь незначнi прорахунки в монетарнiй полгтищ (monetary policy - грошово-кредитна поль тика) здатнi спричинити досить негативш соцiально-економiчнi наслiдки.
Перша половина 90-х роюв увiйшла в економiчну юторш Украши не тiльки як перше п,ятирiччя розбудови ll незалежно1 економжи, але й як перь од активного застосування монетарних важелiв для ll регулювання. Вiдверто "жорстка" монетарна политика НБУ породжувала суперечливi сощально-еко-номiчнi наслiдки. Тому у втизнянш економiчнiй лiтературi трапляються дь аметрально протилежнi оцiнки ще1 полiтики.
За ощнками економiстiв, монетарна полiтика НБУ посилила спад ш-фраструктурних зв'язюв виробництва та спричинила платiжну кризу. Сталося це через застосування вольових методiв реалiзацil монетарно1 полiтики. Зок-рема, уряд разом з НБУ в грудш 1993 р. довшьно установив темпи зростання цiн не у 8-9 разiв, а у 4,3 рази. Це штучно знизило величину номшального ВВП, обмежило кредитну та грошову емiсiю, заблокувало стосунки мiж шд-приемствами, виплати пенсш, зарплати i спричинило катастрофiчний спад виробництва. Захоплення монетарними методами регулювання економжи сприяло й тому, що внутршш цiни на окремi товари перевищили 1х свiтовий рiвень. На 1х думку, полiтика "чистого й жорсткого" монетаризму створила надзвичайну ситуащю у вiтчизнянiй економiцi. Бiльшiсть суб'еклв вщмовля-лися вiд сплати комунальних платежiв i податкiв, зменшувалися надходжен-ня до бюджету, значна частина додано1 вартостi переходила до тшьово1 еко-номiки, скорочувалися швестицй. Уряд застосовував "жорстку" бюджетно-податкову пол^ику для пiдтримання збиткових пiдприемств i зменшення бюджетного дефiциту [1, с.323].
Отже, для негативних оцiнок монетарно1 полiтики в Украш у першш половинi i у серединi 90-х роюв е, без сумшву, тдстави. Проте не можна запе-речувати й того, що монетарна политика НБУ сприяла досягненню фшансово1 стабшзацй, яка стала вiдчутною з 1996 р. Темп шфляцй знизився у цьому рощ до 39,5 % проти бшьш як 10000 % у 1993 р. (девальващя грошей). Фшансова стабшзащя вщбувалася паралельно з уповшьненням темпу звуження обсягу на-цiонального виробництва. Рiчне скорочення реального ВВП в Укра1ш у 1996 р. становило 10 % порiвняно з 12,2 та 22,9 %, вщповщно у 1994 та 1995 рр.
Досягнення фшансово! стабшзаци дало змогу НБУ оргашзовано та оперативно здiйснити у вересш 1996 р. грошову реформу, яка, поряд з шшим, сприяла тдвищенню рейтингу Укра!ни на фiнансових ринках свггу. Для вщ-новлення зростання виробництва i зниження безробiття НБУ з 1997 р. дотри-муеться стимулювально! монетарно! полiтики. Свiдченням чого е те, що НБУ знизив облшову ставку й норму резервування. У результат зросли обсяги кредитних ресурЫв комерцiйних банкiв, знизилися вiдсотковi ставки на пози-ки. Упродовж 1996-99 рр. вони коливалися в межах 40-70 % порiвняно з 250300 % в окремi роки першо! половини 90-х роюв. При цьому у кредитних портфелях комерцшних банкiв збiльшилася частка довгострокових кредиив. Кредити, наданi комерцiйними банками, зросли з 5,45 млрд. грн. у 1996 р. до 9,62 млрд. грн. у 1999 р., вщповщно.
Пом'якшення монетарно! полггики НБУ сприяло уповiльненню темпу скорочення реального ВВП (до 3,2 % у 1997 р.; 1,7 % у 1998 р.; 2,0 % у 1999 р.). За вЫма ознаками у 2000 р. вщновилося зростання вггчизняно! економжи [1, с.323]. У 2000 р. рют ВВП становив 105,9 %; 2001 р. - 109,2 %; 2002 р. -104,8 % [10]; 2003 р. - 109,3 % [11, с.10]; 2004 р. - 112,1 % [10, с.33] (рис. 1).
Рис. 1. Динамка економiчного розвитку Укрални у перюд 2000-2004рр.
Проте за Ычень 2005 р. темпи зростання ВВП скоротилися майже вдвiчi порiвняно з аналопчним перюдом 2004 р. - з 12 % до 6,5 %, вщповщно [3, с.2].
Скоротилися темпи шфляци. Так, якщо у 1999 р. вони склали 19,2 %; у 2000-ому - 25,8 %, то у 2001-ому - вже 6,1 %, а у 2002 р. мала мюце навггь дефляцiя - щни з початку року знизилися на 0,6 % [10]. У IV кварталi 2004 р. рiвень шфляци становив 6,3 %, а за вщповщний перiод 2005 р. вш став удвiчi меншим - 3,02 % [6, с.7].
НБУ здшснюе жорсткий контроль за обсягами грошових агрегатiв, тобто кiлькiсть грошей в економщ. Прирiст грошово! бази i грошово! маси у середньому становить 40 % щорiчно [2, с.5]. Вiдзначимо, що на кiнець 2002 р. вони склали, вщповщно, 26,4 i 64,5 млрд. грн. [10]. Зважаючи на ста-бiльнiсть курсу гривш i низький рiвень шфляци, це цшком природно - росте реальний попит на грошi з боку економжи [2, с.5].
Одним з методiв грошово-кредитного регулювання е облжова ставка НБУ. Головний банк держави активно використовуе цей монетарний шстру-мент з метою стерилiзацil грошово! емюи. В умовах шфляцшно! небезпеки вiдбуваеться, як правило, рют облжово! ставки. У новiтнiй економiчнiй юто-ри Укра!ни облiкова ставка використовувалась для приборкання шфляци i фь нансово! стабшзаци економiки. Протягом останшх п'яти рокiв величина об-лжово! ставки неухильно скорочувалася. З 30,6 % у 2000-му вона знизилась
до 7 % у 2003 рр. У 2004 р. ситуащя дещо змшилася: облжова ставка зросла до 7,5 % в липш i до 8 % в жовтш.
Власне через це експерти вщзначають, що сам факт збшьшення обль ково! ставки говорить про посилення в економщ iнфляцiйних процесiв. При цьому вони посилаються на рiзкий стрибок цiн на нафту, рiзке збiльшення соцiальних виплат. На !хню думку, все це становить потенщал вщкладено! шфляцй, який цiлком може проявитися у кшщ 2004 i на початку 2005 рр. [7].
З перебшом часу можна буде судити, наскшьки виваженою i ефектив-ною е нинiшня монетарна полггика НБУ. Проте цiлком очевидним е те, що по-шук оптимальних форм i методiв поеднання грошово-кредитно!, валютно-кур-сово! i бюджетно-податково! полггики триватиме в Украiнi й надал^ Однак головне завдання вже сьогодш окреслюеться досить чiтко - це повне використан-ня стимулювального потенцiалу вггчизняно! фшансово! i монетарно! системи в iнтересах довгострокового i динамiчного економiчного зростання [5, с.18].
Як показуе укра!нська практика, використання тшьки монетаристсь-ких рецептiв не здатне забезпечити виршення завдань перехщного перiоду. Теорiя монетаристiв не повинна розглядатись як ушверсальна. Для досягнен-ня економiчноi рiвноваги iнфраструктури ринку рекомендацй монетаристiв необхiдно використовувати з урахуванням реальних умов, у поеднанш з ш-шими iнструментами грошово-кредитно! та фюкально! полiтики, серед яких: поеднання таргетування шфляцй з активiзацiею промислово! полiтики; врегу-лювання показниюв монетизацй економiки; рiвня вщсотково! та облжово! ставок НБУ тощо "з метою стимулювання сталого економiчного зростання i повноцшно! штеграцй Укра!ни на цш основi у свiтовi фiнансовi й торговель-нi ринки як рiвноправноi i сильно! держави" [5, с.18].
Л^ература
1. Ватаманюк З.Г. Економ1чна теор1я: макро- 1 мшроекономша. - К.: Альтернативи, 2001. - С. 319-325.
2. Горюнов Д. Нацюнальний банк мае нам!р продовжувати тверду пол1тику стабiлiзацii гривн1.// Украша-БШШБЗЗ, 4-11.10.2002. - 5 с.
3. Звернення Президента Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни. У зв'язку з Посланням Президента Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни "Про внутр!шне та зовшшне становище Ук-ра!ни у 2005 р.".// Урядовий кур'ер, 10.02.2006. - 2 с.
4. Кемпбелл Р. Макконнелл., Стенли Л. Брю. Экономикс. Принципы, проблемы и политика. - М.: Республика, 1992. - С. 320-331.
5. Лагутш В.Д. Монетарна ! фюкальна пол^ика у стратег^ економ!чного зростання.// Фшанси Укра!ни № 8, 2002. - 18 с.
6. Литвицький В. Цшовий старт року на тш поточного рахунку - 2005// Урядовий кур'ер, 11.02.2006. - 7 с.
7. Туганъ-Барановскш М.И. Бумажные деньги ! металлъ: Посмертное издан!е съ изме-нен!ями ! дополненiями автора. - Одесса: Русская культура. - 1919.
8. Саакадзе П. Ставка НБУ возросла до 8 %.// Правда Укра!ни, 28.10-03. 11.2004.
9. Синюченко М.1. Кон'юнктурна теор!я грошей М.1. Туган-Барановського.// Ф!нанси Укра!ни № 9, 2000. - С. 19-24.
10. Статистичний щор!чник Укра!ни за 2004 р!к/ За ред. О.Г. Осауленка. - К: Консультант, 2005. - 33 с.
11. Уперше за роки незалежносп держбюджет 2003 виконано на 100 %// Фшанси Украши № 5, 2004. - 10 с.
12. Финансово-инвестиционный словарь. - М.: Инфра-М, 1997. - С. 294-295.
