CC BY
49
9. Портер М. Конкуренция : пер. с англ. / под ред. Я.В. Заблоцкого. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2001. - 556 с.
10. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. - 3-тье изд. [доп.]. - М. : ИНФРА-М, 2000. - 480 с.
11. Семенов В.М., Баев И. А., Терехова С.А. и др. Экономика предприятия : под ред. проф. В.М. Семенова. - М. : Центр экономики и маркетинга, 1996. - 184 с.
12. Сио К.К. Управленческая экономика : пер. с англ. - М. : ИНФРА-М, 2000. - 671 с.
13. Справочник директора предприятия / под ред. М.Г. Лапусты. - М. : ИНФРА-М, 1997. - 704 с.
УДК 336.76 Здобувач О. О. Мацько; здобувач Г. €. Шпаргало;
здобувач 1.Я. Шеремета - Львiвська КА
МОНЕТАРИСТСЬКИЙ П1ДХ1Д ДО ГРОШОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто монетаристську теор^ грошово-кредитного регулювання, !! аргу-ментащю щодо неефективносп антицикшчних регулювальних дш держави та обгрунтування поступового нарощування грошово! маси.
Competitor O.O. Mac'ko; competitor G.Ye. Shaprgalo; competitor I.Ya. Sheremeta - L'viv commercial academy
Monetarists approach of economy regulation
Monetarists theory as theory of monetary regulation of economy by state is considered. Arguments against state regulation of business cycle are covered. The rule of graduate increasing of money in economy is analyzed.
Вступ. Регулювання грошово! пропозици е одним з ключових шстру-мент1в впливу на економ1чне життя з боку держави. В Укра!ш дане питання актуал1зуеться, по-перше, через зростання темтв шфляци, по-друге, неста-бшьтсть грошового та валютного ринюв, що стало особливо вщчутним в пе-рюд загальносвггово! фшансово! кризи, обвалу фондових ринюв та втеч1 пор-тфельних швестор1в у кра!ни з вищим ступенем стабильность Все це негативно позначилося на монетарнш сфер1 в^чизняно! економжи.
Проблематику грошово-кредитного регулювання економши дослщжу-ють таю вггчизняш економюти як Б.П. Адамик, Б.С. 1вас1в, О.С. Любунь, 1.О. Лютий, В.1. М1щенко, А.М. Мороз, М.1. Савлук, В.С. Стельмах, М.Ф. Пу-ховкша [1-5]. Досить часто лунае вщверта критика монетаристських шдход1в до регулювання економ1ки, зокрема грошово! пропозици в умовах трансформа-цшних економж. Однак суперечлив1 тенденци до випереджувального зростання грошово! маси з метою шдвищення р1вня монетаризаци та, з шшого боку, обме-ження грошово! пропозици вимагають нового погляду на монетарш засади.
Постановка завдання. У зв'язку з викладеним, метою дослщження е критичний перегляд монетаристсько!' схеми грошово-кредитного регулювання та аргумент на шдтримку монетаристсько! концепци грошово-кредитно! пол1тики в загальнш схем1 стабшзацшного державного регулювання еконо-мжи загалом та р1вноваги сукупного попиту i пропозици зокрема.
Виклад основного матерiалу. 1де! монетаризму як одше! з форм не-окласичного напряму економiчно! думки зародилися в 20-х роках XX ст. Але
як цшсна система економiчних поглядiв монетаризм сформувався дещо шз-нiше, а саме - в 60-Ti роки. Найбшьшою проблемою монетаризму вважалася хрошчна шфлящя. Окрiм цього, iснували iншi обставини, що зумовили вихiд монетаристського напряму економiчноl теори на провiднi позици, зокрема ш-тернацiоналiзацiя виробничого вщтворення i системи ринкових вiдносин. КейнЫанство розглядало переважно внутрiшню економiку i мало уваги при-дiляло зовнiшньоекономiчним процесам. Необхiднiсть перебудови господар-ського мехашзму була зумовлена не лише економiчними, а й сощально-поль тичними, зокрема щеолопчними, чинниками. Сво1м вщродженням монетаризм, як i неокласичний напрям економiчноl думки загалом, зобов'язаний опублiкованiй 1956 р. книзi "Дослщження в галузi кшьюсно1 теори грошей", яка вийшла за редакщею М. Фрщмена. М. Фрiдмен - професор Чиказького ушверситету, лауреат Нобелiвськоl преми в галузi економiки, найяскравiша постать серед представниюв монетаристсько'' школи.
Монетаризм як течiя економiчноl науково'' думки мае розгалужену структуру. Вiн привертае увагу економю^в, якi по-рiзному тлумачать т чи iншi аспекти економiчноl теори та полiтики. Вiдсутнiсть единого концептуального шдходу до монетаризму як напряму економiчноl теори зумовлюе вiдмiнностi у трактуваннi його основного змюту. У широкому розумiннi монетаризм - це теорiя, що вивчае вплив грошей i грошово-кредитно! полiтики на стан економiки загалом. Монетаризм у вузькому значенш трактуеться як вiдповiдна "система теоретичних поглядiв, згiдно з якою регулювання грошо-во!' маси е визначальним чинником впливу на динамжу грошових доходiв" [6, с. 377]. У тдручнику "Грошi, банкiвська справа i грошово-кредитна пол^и-ка" наведено таке означення: "Монетаризм - школа економiчноl думки, яка акцентуе увагу на змшах у кшькосп грошей, що перебувають в обiгу, як виз-начально1 функци цiн, доходiв i зайнятост^' [7, с. 245]. М. Фрщмен пише: "Те, що ми звикли називати кiлькiсною теорiею грошей, тепер називаеться монетаризмом". Але необхщно уточнити, що монетаризм - це не просто кшь-юсна теорiя, а сучасний варiант кшьюсно1 теори грошей. Йдеться про вико-ристання монетаризмом лише методолопчно1 основи класично1 кшьюсно1 теори. У пiдручнику Е.Дж. Долана, К.Д. Кемпбелла i Р.Дж. Кемпбелла наголо-шено, що "визнання обмеженостi методу класично1 кшьюсно1 теори е нарiж-ним каменем школи монетаризму" [7, с. 246]. У захщнш лiтературi утвердилась думка про те, що поняття "монетаризм" не слщ пов'язувати з ч^ко виз-наченою теоретичною концепцiею. Йдеться про розумшня монетаризму як грошово1 полiтики держави, що може опиратися навггь на суперечливi одна однш теоретичнi бази. Англiйський учений Д. Лейдлер з цього приводу пише: "Я трактую це поняття як певну пол^ику, вщповщно до яко!' робляться спроби встановити контроль над динамжою загального рiвня цш через регулювання зростання вщповщних грошових агрегатiв. Якщо ж говорити про специфiчнi рiзновиди цього поняття, то необхщно зазначити, що монетаризм репрезентуе политику, спрямовану, з одного боку, на зменшення темшв ш-фляци способом вiдповiдного скорочення обсяпв грошових агрегатiв, а з ш-шого - на пiдтримку стабшьност цiн через забезпечення постiйних темшв
пропозици грошово! маси" [8, с. 27]. Представник чиказько! школи монетаризму професор Р.Т. Селден пише, що "монетаризм слщ розумiти як поед-нання двох основних принцитв: 1) грошi мають значення, тобто змiни у кре-дитно-грошовiй сферi спричиняють виршальний вплив на загальну госпо-дарську кон'юнктуру; 2) центральнi банки спроможш контролювати кiлькiсть грошей в об^у". Як видно з визначень, сформульованих представниками ще! школи економiчноi думки, головним змютом монетаристсько! полiтики е не демонтаж системи державного регулювання господарських процеЫв, а структурна перебудова його форм i методiв. У цiй перебудовi змiнюеться не кшце-ва мета економiчноi полггики держави, а лише li шструментарш. Головним об'ектом державного втручання в економiчнi процеси стае сфера грошових вщносин, де кейнсiанську концепцiю "керованих грошей" трансформовано в постулат "money matters", за яким грошi виступають не лише вагомим чинни-ком економжи, а головною, визначальною, центральною ланкою ринково!' системи [9, с. 46-47].
Монетаристи виступають прихильниками вшьного ринку. На 1'хню думку, держава негативно впливае на економшу - створюе негнучюсть, яка послаблюе здатшсть ринково!' системи забезпечувати стабiльнiсть; вона про-вадить фiскальну i кредитно-грошову полiтику, що спричинюе ту нестабшь-нiсть, для боротьби з якою вони призначеш. Монетаристський пiдхiд полягае в тому, що ринки достатньо конкуренты i система ринково! конкуренцп за-безпечуе високий ступiнь макроекономiчноi стабiльностi. 1де! монетаризму сягають перюду класично! економiчноi теори, згiдно з якою гнучюсть цiн i ставок зароб^но! плати, яка забезпечуеться ринковою конкуренщею, призво-дить до того, що змши сукупних витрат впливають на цши продукци i ресур-сiв, а не на рiвень виробництва i зайнятостi, тобто ринкова система забезпе-чуе значну макроекономiчну стабiльнiсть лише за умови, що держава не втручаеться у функцюнування економши.
На думку монетаристiв, основна проблема полягае в тому, що законо-давча дiяльнiсть та iншi заходи держави посилюють негнучюсть щодо знижен-ня цiн i заробггаох плати. Система вiльного ринку спроможна забезпечити мак-роекономiчну стабiльнiсть, але державне втручання цьому заважае. О^м цього, монетаристи вважають, що держава сво!ми намiрами стабiлiзувати еко-номжу за допомогою дискретно! фiскальноi i грошово-кредитно! полiтики сприяе нестабiльностi системи, посилюе цикшчш коливання. Державне управ-лiння вважаеться неефективним, шкiдливим для шд^дуально! iнiцiативи i не-рщко воно мiстить полiтичнi помилки, яю дестабiлiзують економiку. Монетаризм виступае за те, щоб частка державного сектора в економщ була якомога меншою. Монетаристи стверджують, що шфлящя пов'язана з розширенням ролi держави, яка безпосередньо пов'язана з податковою пол^икою i зростан-ням державного боргу. 1нфляцшш процеси породжуються додатковою грошо-вою емiсiею, пов'язаною не лише з покриттям державних витрат, а й з високим рiвнем податюв, а також позиками, яю обмежують можливостi виробничих ш-вестицш. Монетаристська полiтика наголошуе на кардинальному скороченш державних витрат та ютотнш перебудовi економiчноi функцii держави.
Монетаризм поклав початок емшричним i теоретичним дослщженням, якi показали, що грошi вадграють дуже важливу роль у визначенш рiвня еко-номiчно! активностi i цiн. Основою монетаризму е рiвняння обмiну:
МУ = PQ, (1)
де: М - пропозищя грошей; У - швидюсть обiгу грошей у кругооб^у доходiв; Р - рiвень цiн, або середня цша, за якою продаеться кожна одиниця фiзично-го обсягу виробництва; Q - фiзичний обсяг виробничих товарiв i послуг.
Перша частина рiвняння (МУ) становить загальну кiлькiсть витрат по-купцiв на придбання обсягу виробничих благ, а друга (PQ) - це загальний ви-торг продавщв цього обсягу. На думку монетариста, грошова пропозицiя -единий важливий чинник, який визначае рiвень виробництва, зайнятостi i цiн. Вони запевняють, що розширення грошово! пропозицп' пiдвищуе попит на всi види активiв - реальних чи фшансових, - а також попит на поточний обсяг виробництва, i все це вщбуваеться без змiни вщсотково! ставки та ш-вестицiй. Вщповщно, за умов повно! зайнятостi цши на всi чинники зростуть. Монетаристи вважають швидкiсть обiгу грошей стабшьною, тобто 11 коли-вання невелик i вона не залежить вщ грошово! пропозицп. Отже, збiльшення М спричинить збшьшення Р або Q, або ж i Р i Q в певнiй комбiнацil; i навпа-ки, зменшення М спричинить зменшення вiдповiдних величин. Монетаристи припускають, що змiна М може викликати короткотермiновi змiни в реальному обсязi виробництва i зайнятостi, оскшьки ринок адаптуеться до цих змш, але у тривалiй перспективi змша М впливае на рiвень цш. Прихильники монетаризму дотримуються думки, що приватна шдприемницька економiка внутршньо стiйка i зосереджена на обсязi виробництва за умови повно! зайнятость Рiвень цього обсягу виробництва за повно! зайнятос^ залежить вiд економiчного зростання, а здатнiсть економiки до зростання визначаеться такими чинниками, як кшьюсть та яюсть природних i трудових ресурсiв, основного кашталу, технологi!. Отже, якщо Q за умов повного використання потужностей постшний, то змши М спричинять змши Р.
Монетаристи вважають, що змша грошово! пропозицп впливае на вш компоненти сукупного попиту, а не лише на швестици. Своею чергою змша сукупного попиту впливае на номшальний чистий нащональний продукт ЧНП у довготривалш перспективi переважно через змшу рiвня цiн, а не через змшу реального рiвня виробництва (рис. 1) [10, с. 322-323].
Змша грошово-кредиты 01 пол ¡тики
Змша резервш комерцшних банк1в
Зм1на грошовоТ пропозицп
Зм1иа сукупного попиту
Зм1»а ном1нального ЧНП Рис. 1. Монетаристьский мехашзм грошового-кредитного регулювання
Прихильники монетаристсько! теорп стверджують, що швидкiсть обi-гу грошей стабшьна. На !хню думку, чинники, яю впливають на не!, змшю-
ються поступово i передбачувано, тобто змшу швидкост o6iry грошей можна легко передбачити. При цьому вона не залежить вщ пропозицiï грошей. Мо-нетаристська теорiя твердить, що серед людей юнуе досить стабiльний попит на грошi для купiвлi обсягу поточного виробництва порiвняно з iншими фь нансовими i реальними активами та видатками. Чинники, що визначають кшьюсть грошей, якi приватнi особи i шдприемства хочуть мати у певний момент, не залежать вiд грошовоï пропозици. Кiлькiсть грошей, яку населен-ня бажае мати, визначаеться рiвнем номiнального ЧНП. Стабiльнiсть сшввщ-ношення мiж ЧНП i M означае стабшьшсть V. Стабiльнiсть V - емшричне пи-тання. Монетаристи вважають, якщо MV = PQ, то висока корелящйна залеж-нiсть мiж M i PQ свiдчить про достатню стабiльнiсть V. На думку монетариста, грошова пропозицiя е основним чинником визначення номшального ЧНП; причиншсть прямуе вiд М до номшального ЧНП. Монетаристи керу-ються високим ступенем позитивноï кореляцiйноï залежност мiж грошовою пропозицiею i ВНП на доказ про те, що грошi е виршальним чинником еко-номiчноï активностi i рiвня щн. Вони припускають, що грошова пропозищя -"причина", а ВНП - "настдок" [35, с. 73-74; 10, с. 323-324].
Монетаристи не визнають фiскальноï полiтики як засобу перерозподь лу ресурсiв i стабiлiзацiï. Вони вважають, що абсолютна безпорадшсть i без-результатнiсть фiскальноï полiтики зумовлеш ефектом витiснення. Монета-ристська точка зору полягае в такому: держава продае облшаци, тобто пози-чае грошi у населення, чим створюе бюджетний дефiцит. Але позичаючи гро-шi, держава вступае в конкурентну боротьбу з приватним бiзнесом за грошо-вi фонди. Вiдповiдно, державш позички розширюють попит на грош^ шдш-мають вiдсоткову ставку i таким чином витюняють значну кшьюсть приват-них капiталовкладень, якi могли б бути прибутковими. Вщповщно, юнцевий результат впливу бюджетного дефiциту на сукупш витрати непередбачува-ний або, в кращому випадку, незначний. Попит на грошi розширюеться внас-лщок фiнансування державного дефiциту i тим самим крива Mdm змщуеться вправо. За ще1" грошово1' пропозицiï Msm рiвноважна ставка вiдсотка зросте. На думку монетариста, зростання вщсотково1" ставки буде досить велике, ос-юльки крива Mdm вiдносно стрiмка. Крiм цього, монетаристи вважають, що крива попиту на швестици вiдносно полога, тобто швестицшш витрати дуже чутливi до змiни вiдсотковоï ставки. Отже, розширення попиту на грошi вик-ликае вiдносно велике зростання вщсотково1" ставки, яке, проектуючись на криву попиту на швестици, спричиняе значне скорочення швестицшного компонента сукупного попиту. Як наслщок, сильний зворотний ефект зво-дить нашвець експансiйний вплив бюджетного дефщиту, i в шдсумку рiвно-важний ЧНП впливу не зазнае. Якщо дефщит покриваеться випуском нових грошей, ефект витюнення може не спостершатися i пiсля дефщиту економiч-на дiяльнiсть розшириться. Але монетаристи наголошують, що розширення вщбудеться завдяки не бюджетному дефщиту, а випуску додаткових грошей.
Фундаментальною тезою монетаризму е те, що грошова пропозищя -виршальний чинник визначення рiвня економiчноï активнос^ i рiвня щн. Бiльшiсть монетаристiв не радять використовувати полiтику дешевих i дорогих грошей для пом'якшення пiдйомiв i спадiв економiчного циклу. М. Фрщ-
мен запевняе, що свого часу дискретнi змши грошово! пропозицi! керiвними кредитно-грошовими закладами насправдi чинили дестабiлiзацiйний вплив на економжу. З точки зору монетариста, економiчна нестабiльнiсть поро-джуеться, радше, неправильним кредитно-грошовим регулюванням, шж внутршньою нестiйкiстю економiки. Неправильне кредитно-грошове регу-лювання вiдбуваеться, згiдно з монетаризмом, з двох причин: непередбачува-т тимчасовi промiжки часу i вщсоткова ставка - помилкова мета. По-перше, хоча кредитно-грошовий вплив передаеться безпосередньо, змши грошово! пропозицп впливають на номшальний ЧНП лише через доволi тривалий i не-визначений перюд. Емпiричнi дослiдження М. Фрiдмена свщчать, що перiод, за який змша грошово! пропозицi! iстотно змiнюе ЧНП, може бути як коротким (6-8 мюящв), так i довгим (до двох роюв). Оскiльки передбачити тимча-совий перiод вибрано! акцп практично неможливо, вiрогiднiсть того, що виб-рана полiтика буде правильна, дуже мала. Справд^ за невизначено! тривалос-тi тимчасового перiоду використання дискретно! кредитно-грошово! полгги-ки, для пристосування економжи до циклiчних пiдйомiв i спадiв може мати зворотний ефект i посилити циклiчнi коливання. По-друге, монетаристи стверджують, що керiвнi кредитно-грошовi заклади намагаються контролю-вати вiдсотковi ставки з метою стабшзацп iнвестицiй i, вiдповiдно, економь ки. Але юнуе проблема, яка полягае в тому, що керiвнi органи не можуть ста-бiлiзувати грошову пропозицiю i вiдсотковi ставки одночасно. Тому, намага-ючись стабiлiзувати вiдсотковi ставки, центральнi банки можуть дестабшзу-вати економiку. Отже, монетаристи доходять висновку, що керiвнi кредитно-грошовi органи повиннi стабiлiзувати не вщсоткову ставку, а темпи зростан-ня грошово! пропозицп.
Таким чином, встановлюеться монетарне правило, зпдно з яким гро-шова пропозищя розширюеться щорiчно в тому ж темпi, що i щорiчний темп потенцiйного зростання реального ВНП, тобто грошова пропозищя повинна чггко зростати на 3-5 % щороку. Таке правило, на думку монетариста, усувае головну причину нестабшьност економжи - мшливий i непередбачуваний вплив антицикшчно! кредитно-грошово! полггики. Оскiльки грошова пропо-зицiя зростае невпинно, будь-який рух до спаду мае тимчасовий характер. Лжвщшсть, яку дае постшно зростаюча грошова пропозищя, сприяе розши-ренню сукупного попиту. Аналопчно, якщо пропозищя грошей значно не перевищуе середнього темпу, то шфляцшне розширення видатюв лжвь дуеться через нестачу засобiв [10, с. 328-329; 12, с. 54].
Зпдно з монетаристською точкою зору, крива сукупно! пропозицп вщносно стрiмка. Це означае, що змша сукупного попиту помггно впливае на рiвень щн, але викликае лише неве-лику змiну реального обсягу виробництва i зайнятостi. Розглянемо графiчно зображену мо-нетаристську модель сукупного попиту i сукуп-
но! пропозицi! (рис. 2). сукупна пропозищя
Рис. 2. Монетаристська модель "сукупний попит —
На думку монетариста, сукупний попит змшюеться вправо або влiво здебшьшого внаслщок вщповщного розширення чи скорочення грошово1' пропозици. Унаслщок змiщення сукупного попиту з AD0 до AD1 вщбуваеться дуже незначне зростання реального обсягу виробництва, але вiдчутне пiдвищення рiвня цiн. За дуже незначне збшьшення обсягу виробництва i зайнятостi еко-номiка платить високу "цiну" у виглядi iнфляцiï.
Монетаризм виступае за монетарне правило, яке пов'язуе розширення грошово1' пропозицiï з середнiм зростанням реального обсягу виробництва. Крива сукупно1' пропозици змщуеться вправо, вщображаючи середне потен-цiйне зростання реального обсягу виробництва. Розширення сукупно1' пропозици вiдбуваеться пiд впливом реальних чинниюв, таких як залучення у ви-робництво додаткових ресурсiв i вдосконалення технологiï. На думку монетариста, монетарне правило гарантуе, що крива сукупного попиту теж змю-титься вправо. Унаслщок реальний ЧНП зросте, а цши залишаться на попе-редньому рiвнi. Вiдповiдно, стверджують монетаристи, монетарне правило забезпечить стабшьшсть цш.
Висиовки. Монетаризм став реакцiею на тривале iгнорування еконо-мiчною наукою грошових чинниюв i ix впливу на розвиток шфляцшних про-цеЫв. Позитивний внесок монетаризму в економiчну теорiю, i насамперед в теорш грошей, полягав у ретельному дослщженш меxанiзму зворотного впливу грошового св^у на свiт товарний, монетарних шструмента i моне-тарно1' (грошово", валютно") полiтики - на розвиток економжи. Монетарнi концепци стали основою грошово-кредитно1' полiтики, яка сьогоднi е найваж-ливiшим важелем державного регулювання. Полем для подальших досль джень може виступити доцшьшсть та особливостi застосування монетаристских теорiй для подолання сучасних шфляцшних процеЫв у трансфор-мацiйниx економiкаx та \х грошово-кредитного регулювання в умовах глобально:' фшансово1" кризи.
Лггература
1. Грошi та кредит/ Савлук М.1., Мороз А.М., Лазепко II., Пуховкша М.Ф., Шамо-ва I.B. / за ред. М.1. Савлука. - К. : КНЕУ, 2006. - 744 с.
2. Любунь О.С. Нацюнальний банк Украши: основи1 функцй, грошово-кредитна пол1-тика, регулювання банкiвськоï д1яльносп : навч. пос1бник / О.С. Любунь, I.B. 1ванець, Б.П. Адамик / за ред. О.С. Любуня. - 2-ге вид. [перероб. i доп.]. - К. : Ушверситет економши та права "Крок", 2005. - 512 с.
3. Лютий 1.О. Грошово-кредитна пол1тика в умовах перех1дно1 економши : монограф1я/ I.O. Лютий. - К. : Атка, 2000. - 240 с.
4. 1вас1в Б.С. Грош1 та кредит/ 1вас1в Богдан Степанович. - Тернопшь : Карт-бланш, 2005. - 528 с.
5. Грошово-кредитна полггика в Украш1 / ВС. Стельмах, АО. Стфанов, Н.1. Гребе-ник, В.1. М1щенко / за ред. В.1. М1щенка. - 2-ге вид. [перероб. i доп.]. - К. : Знання, 2003. -421 с.
6. Усоскин В.М. Денежный мир Милтона Фридмена / В.М. Усоскин. - М. : Мысль, 1989. - С. 377-379.
7. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Э.Дж. Долан, К.Д. Кэмпбелл, Р.Дж. Кэмпбелл. - М.-Л., 1991. - С. 38-41. - С. 245-246.
8. Monetarism in the United States and United Kingdom/ US Government. Puntino Office. -Washington, 1982. - Р.27.
9. Гальчинський А. Теорiя грошей / Анатолш Гальчинський. - К. : Основи, 1996. - С. 46-47.
10. Макконнелл К.Р. Экономикс. Принципы, проблемы и политика / Макконнелл К.Р., Брю С. Л. - М. : Республика, 1992. - Т.1. - С. 322-329.
11. Грош1 та кредит : пщручник / за ред. Б.С. 1ваава. - К. : Либщь, 1999. - С. 73-74.
12. Friedman М. Capitalism and Freedom/ М. Friedman. - Chicago : The University of Chicago Press, 1962. - P. 54. _
УДК 658.155.2 Доц. B.I. Блонська, канд. екон. наук;
магктрант 1.М. Чолш - Львiвська КА
СТРАТЕГ1ЧНЕ УПРАВЛ1ННЯ ПРИБУТКОМ ТОРГОВЕЛЬНОГО ШДПРИеМСТВА
Розглянуто сутшсть стратепчного управлшня прибутком торговельного тд-приемства та визначено необхщш умови для тдвищення його ефективносп. Пор!в-няно стратепчне та оперативне упpавлiння. Для економiчного обгрунтування страте-гiчних piшень щодо упpавлiння прибутком запропоновано методику ощнки piвня стpатегiчного упpавлiння прибутком торговельного тдприемства.
Assoc. prof. V.I. Blonska; undergraduate I.M. Choliy -L'viv commercial academy Strategic management of auction enterprise an income
Essence of strategic management of auction enterprise an income is considered and terms are certainly needed for the increase of his efficiency. Comparison of strategic and operative management is conducted. For financial viability of strategic decisions in relation to a management an income the method of estimation of level of strategic management of auction enterprise an income is offered.
Стратепя управлшня торговельним тдприемством пов'язана з визна-ченням головно! мети його функцюнування. Найчастше ця головна мета формулюеться як досягнення певного р1вня рентабельное^ на вкладений ка-штал i, вщповщно, одержання певно! маси чистого прибутку [5, с. 464].
Основною метою функцюнування будь-якого торговельного тдприемства до сталого економ1чного розвитку е забезпечення прибутковосп його дь яльносп. Звщси, проблема стратепчного управлшня прибутком торговельного тдприемства набувае вагомшого значення, оскшьки саме у прибутку концен-труеться ефект ус1е1 господарсько! д1яльност1 кожного тдприемства.
Ключовим чинником досягнення торговельним тдприемством стшко1 конкурентно! переваги е розроблення i реал1защя д1ево! стратеги управлшня прибутком на основ! загально! стратепчно! його ор1ентацп, що потребуе комплексного впровадження вщповщних традицшних i сучасних метод1в та шструменлв. Але бшьшють вггчизняних торговельних тдприемств не реаль зуе або реал1зуе неефективно принципи стратепчного управлшня, частка збиткових тдприемств е досить великою i загальш обсяги !хтх збитюв зрос-тають, особливо в умовах свггово! економiчноï кризи, яка характерна i для тдприемств Украши.
Теоретичт та методичнi аспекти управлшня прибутком торговельних тдприемств дослщжено в наукових працях таких в^чизняних та заpубiжних економiстiв, як М.С. Абрютша, А.У. Альбеков, М.Д. Бшик, 1.О. Бланк, Б. Вейтс, Н.О. Власова, Н.М. Гуляева, Г.А. Давидова, М. Лев^ Л.О. Л^онен-
