CC BY
89
Для того, щоб респонденти користувалися послугами посередниюв, потрiбно: знизити цiни на товар; краще органiзовувати роботу посередникiв: квалiфiкувати кадри; забезпечити вiдповiдними матерiалами.
Лггература
1. Штерн Л., Сль-А. Ансари, Кофлан Э. Маркетинговые каналы. - М. : Изд. дом. "Вильямс", 2002.
2. Бухгалтерська зв1тн1сть пщприемства станом на за 2008 р.
3. Власне соцюлопчне опитування представниюв пщприемств Льв1всько'1 обл., якi е покупцями вироб1в ДБК № 1, проведене у травш 2008 р._
УДК 336.76 Здобувач Г. €. Шпаргало; здобувач 1.Я. Шеремета;
здобувач С.М. Мацера - Львiвська КА
КЕЙНС1АНСЬКА МОДЕЛЬ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВО-КРЕДИТНИХ СИСТЕМ
Розглянуто кейнаанську модель грошово-кредитного регулювання економiки, розкрито 11 механiзм, переваги i вади, з'ясовано й мiсце в загальних схемах макроеко-номiчного регулювання.
Competitor G.Ye. Shaprgalo; competitorI.Ya. Sheremeta; competitor S.M. Macera - L 'viv commercial academy
Keynesian model of monetary system regulation
Keynesian model of monetary regulation, its strengths and weaknesses and its mechanism are considered as well as the roe and place in general macroeconomic regulation of economy.
Вступ. Необхщшсть регулювання грошово-кредитно! системи виник-ла ще кшька столггь тому. Таке втручання мало правовий характер i не вщг-равало значно! ролi в управлшш економiчним життям кра1ни. Ця ситуацiя до-корiнно змiнилася з часом, коли регулювання набуло системного характеру.
Проблематика грошово-кредитного регулювання економжи дослщжу-вали такi вiтчизнянi економiсти, як Б.П. Адамик, Б.С. 1вашв, О.С. Любунь, 1.О. Лютий, В.1. Мiщенко, А.М. Мороз, М.1. Савлук, В.С. Стельмах, М.Ф. Пу-ховкiна [1-5]. Найчаслше висвiтлюють та пропагують тi концепци грошово-кредитного регулювання, якi е оптимальними для розвинених ринкових еко-номiк. Проте на часi - дослщження цiлого кола значно менше вивчених пи-тань щодо монетарного регулювання трансформацшних економiк, зокрема з позицш державного активiзму, активно! ролi держави.
Постановка завдання. Мета цього дослщження полягае у висвiтленнi кейншансько! моделi грошово-кредитного регулювання, яка власне найбшьш адаптована до умов активного державного регулювання з метою подолання кризового стану економiки та економiчного спаду.
Виклад основного матерiалу. До 30-х рокiв ХХ ст. учеш-економюти вважали, що за допомогою мехашзму вiльного цiноутворення економiка автоматично прямуе до рiвноваги, тобто сукупний попит дорiвнюе сукупнiй пропозицп. Дiйснiсть спростувала шюзи неокласикiв щодо спроможност ринкового механiзму автоматично забезпечувати рiвновагу на ринках това-
рiв, пращ й кашталу. Наочним доказом цього були постшш дедалi глибшi кризи, яю супроводжувалися зниженням рiвня виробництва, зайнятосп, ш-вестицiй, заробгтно! плати, розладом усього економiчного механiзму. Еконо-мiчна думка того часу не могла пояснити щ явища, а що бiльше - запропону-вати способи подолання криз. Деяю економюти пов'язували циклiчний характер розвитку економжи з настроями оптимiзму чи песимiзму в бiзнесменiв. 1снували теори, якi пояснювали кризи порушенням пропорцш мiж галузями господарства або банювською вiдсотковою полiтикою. Нездатнiсть кашталю-тично! економiки до планомiрного розвитку найвиразшше проявилася пiд час свггово1 економiчноl кризи 1929-1933 рр. i депреси 30-х рокiв. Високий рь вень усуспшьнення та ускладнення господарського мехашзму потребували планомiрного регулювання економiки в загальнонащональних масштабах, тобто пiдвищення ролi держави в економiцi. На перших порах державне втручання в економжу грунтувалося лише на практичних мiркуваннях без вщповщно! теоретично! основи. Таку теоретичну базу створив англшський економют Дж.М. Кейнс, опублiкувавши 1936 р. книгу "Загальна теорiя зайня-тост^ вiдсотка та грошей" [6]. Американський юторик економiчноl думки Б. Сел^мен поставив книгу "Загальна теорiя зайнятост^ вiдсотка i грошей" Дж.М. Кейнса поряд з "Багатством народiв" А. Смгга та "Капiталом" К. Маркса [7, с. 494].
На вщмшу вщ сво!х попередникiв, яю здiйснювали аналiз економiки з погляду окремих економiчних одиниць, Дж.М. Кейнс значно розширив межi дослiдження, зробивши спробу розглянути нацiональне капiталiстичне госпо-дарство загалом, оперуючи величинами, яю визначають рiвень i темпи зрос-тання нацiонального доходу - споживання, нагромадження, швестици, за-ощадження, зайнятють. Аналiзуючи сукупнi народногосподарськi величини, вш намагався виявити зв'язки, залежностi та пропорци мiж ними, що поклало початок макроекономiчному напряму економiчноl науки. "Дж.М. Кейнс, ма-буть, повинен поЫсти постiйне мiсце в ютори економiчноl думки як перша особа, яка розробила повшстю обгрунтовану теорш того, що ми навиваемо сьогодш макроекономiкою" [8, с. 18]. Усередиш 30-х рокiв XX ст. кейнЫан-ство домiнувало в системi теоретичних поглядiв на характер форм i методiв державного регулювання економiчних процеЫв завдяки сво!м рецептам, спрямованим на подолання зростання безробггтя, яке на той час вважалося найнагальнiшою проблемою.
КейнЫанщ стверджували, що капiталiзм позбавлений мехашзму, який забезпечував би економiчну стабшьшсть. Мiж запланованими iнвестицiями i заощадженнями iснуе невiдповiднiсть, яка спричинюе перепади дшово! ак-тивностi в формi перюдично! шфляци i (або) безробггтя. Багато ринюв - не конкурентш, що спричиняе негнучкiсть зниження щн i ставок заробггао! плати. Вщповщно, коливання сукупних витрат впливають насамперед на рiвень виробництва i зайнятостi, а не на цiни. Тому держава, з точки зору кейнЫан-цiв, може i повинна вiдiгравати активну роль у стабшзаци економiки. Внут-рiшня нестабшьшсть ринково! економiки Дж.М. Кейнс розглядае лише як си-туацiя, що дiе за умов неповно! зайнятость Тодi, писав вiн, коли внаслщок
державно! полгтики економiка наближаеться до повно! зайнятосл, "класична теорiя (тобто теорiя загально! рiвноваги) знову набувае сили" [6, с. 453]. В теори Дж.М. Кейнса рiвновага встановлюеться не з допомогою ринкових само-регуляторiв, як стверджують неокласики, а цшеспрямовано! економiчно! по-лiтики. "Дж.М. Кейнс вбачав свое завдання, - пише Л. Харрю, - у тому, щоб показати: рiвновага за повно! зайнятост не е загальним випадком... Аби до-сягти бажаного стану повно! зайнятост^ держава зобов'язана провадити особ-ливу полiтику, оскiльки ринковi сили, якi дiють автоматично. цього не га-рантують" [9, с. 269].
З точки зору кейнЫанщв, нестабшьшсть приватних швестицш сприяе нестабшьност економiки. Загалом кейнсiанцi розглядають рiзнi складники сукупного виробництва:
Са + 1п + Хп + О = ЧНП, (1)
де: Са - споживчi витрати; 1п - iнвестицiйнi витрати; Хп - витрати на чистий експорт; О - державш закушвлц ЧНП - чистий нацiональний продукт.
Бшьшють економiстiв вважають, що споживання досить стабшьне, а абсолютний рiвень споживчих витрат, зазвичай, змiнюеться зi змiнами чистого нацiонального продукту, спричиненими змшами iнших компонентiв су-купних витрат. Iнвестицiйнi витрати - дуже мшливий компонент сукупних витрат, i тому вiн е причиною перепадiв рiвнiв виробництва, зайнятостi i цiн. Витрати на чистий експорт визначаються як обсяг експорту за мшусом обся-гу iмпорту. I експорт, i iмпорт вiдчувають вплив валютного курсу, але на iм-порт впливае рiвень ЧНП свое! кра!ни, а на експорт - рiвень ЧНП iнших кра-!н. Своею чергою, валютнi курси залежать вiд рiвня цiн i вщсоткових ставок у рiзних кра!нах. Впливаючи на рiвень цiн i вщсоткову ставку в кра!нi, внут-ршня фiскальна i кредитно-грошова полiтика таким чином впливають на ва-лютш курси. Державнi закупiвлi - це компонент сукупних витрат, який виз-начаеться безпосередньо державною полггакою. Ршення стосовно споживання, iнвестицiй i чистого експорту приймаються в iнтересах населення i тд-приемств. Ршення ж про державш витрати приймають для реалiзацi! iнтересiв суспшьства - високого рiвня виробництва i зайнятостi, а також стабiльного рiв-ня цiн. Кейнсiанський тдхщ досить ко-рисний i допомагае зрозумгти макроеко-номiчну теорiю. При цьому наведене ви-ще рiвняння сукупних витрат вiдводить грошам другорядну роль. Справд^ кейнсiанська концепцiя кредитно-грошо-во! полiтики вкладаеться в досить довгу схему i реалiзуеться через зiмну швести-цiй (рис. 1) [10, с. 307-322].
Як видно зi схеми, змша грошово-кредитно! полiтики змiнюе грошову про-
Змша грошово-кредитноУ пол ¡тики
Змша резерв1в комерцшних банив
Змша грошово'1 пропозици
Змша в 1 д с от ко воТ ставки
Змша швестицш
Змша номинального ЧНП
Рис. 1. Кейныанська концепця грошово-кредитного регулювання
позищю y ^aïm. Своeю чеpгою, змiнa гpошовоï пpопозицiï впливae нa вщ-шткову cтaвкy, i вiдповiдно - m piвень iнвеcтицiй. Якщо економiкa пpaцюe не нa повну потyжнicть, змши в iнвеcтицiяx впливaють нa номiнaльний ЧНП шляxом змiни pеaльного обcягy виpобництвa чеpез ефект мyльтиплiкaтоpa. Якщо ж економ^ доcягae повноï' зaйнятоcтi, змiни в iнвеcтицiяx впливaють та номiнaльний ЧНП чеpез змiнy piвня цiн. Kейнciaнцi cтвеpджyють, що в цш cxемi бaгaто cлaбкиx лaнок, внacлiдок чого гpошово-кpедитнa полiтикa e ненaдiйним i менш ефективним поpiвняно з фicкaльною полiтикою зacобом cтaбiлiзaцiï'.
Ha погляд кейнciaнцiв, пеpевaги гpошово-кpедитноï' полiтики поляга-ють в ïï гнyчкоcтi i полiтичнiй пpийнятноcтi, aле поpяд з позитивними моментами icнyють i негaтивнi. Пеpед кpедитно-гpошовою полiтикою поcтaлa низкa обмежень i ^облем:
1) нaдлишковi pезеpви, як e нacлiдком полiтики дешевиx грошей, можуть не викоpиcтовyвaтиcя бaнкaми для pозшиpення пpопозицiï гpошей;
2) викликaнa гpошово-кpедитною полiтикою змiнa гpошовоï пpопозицiï мо-же бути чacтково компенcовaнa змiною швидкоcтi обiгy гpошей;
3) вплив кpедитно-гpошовоï полiтики поcлaбитьcя, якщо Rprna попиту нa гpошi полога, a Rprna попиту fía швеотици - cтpiмкa, до того ж вота мо-же змicтитиcя, нейтpaлiзyвaвши гpошово-кpедитнy полiтикy [1G, c. 31G-312].
Haвколо питaння пpо cтaбiльнicть швидкоcтi обiгy гpошей cеpед еко-номicтiв точaтьcя cyпеpечки, icнyють piзнi думки i погляди. Ha думку кейнЫ-aнцiв, швидкicть обiгy ^ошей мiнливa i непеpедбaчyвaнa. Kейнciaнcькa по-зицiя полягae в тому, що гpошi потpiбнi не тiльки для yклaдaння угод, a й для володшня ними як aктивaми. Домaшнiм гоcподapcтвaм необxiднa готiвкa для кyпiвлi бaкaлiйниx товapiв, оплaти комyнaльниx поолуг, пiдпpиeмcтвaм - для оплaти npauj, мaтеpiaлiв, енеpгiï тощо. Потpiбнi для пеpелiчениx потpеб кош-ти нaзивaють попитом нa гpошi для угод. О^м цього, люди можуть тpимaти cвоï фiнaнcовi aктиви в piзниx фоpмax - у фоpмi a^rn коpпоpaцiй, пpивaтниx aбо деpжaвниx обл^цш. Вiдповiдно, icнye попит нa гpошi з боку aктивiв. Гpошi, пеpедбaченi для yклaдaння угод, поcтiйно пеpебyвaють у pyci, пеpеxо-дять з pyк у pyки, тобто e "aктивними" i швидкicть ïx об^у позитивнa. Гpошi як aктиви - "меpтвi" гpошi. Цi гpошовi зacоби не долyчaють до потоку доxо-дiв-витpaт, i вiдповiдно, швидкicть ïx об^у доpiвнюe нулю. Отже, зaгaльнa швидкicть вcieï гpошовоï пpопозицiï зaлежить вiд пpопоpцiï, в якiй вот pоз-подiляeтьcя мiж гpошимa для угод i гpошимa як aктивaми. Чим бiльше вщ-ноcне зшчення "aктивниx" гpошовиx зacобiв, якi викоpиcтовyютьcя для угод, тим вищa швидюеть обiгy гpошей, i нaвпaки, чим бшьше вiдноcне знaчення "меpтвиx" гpошовиx зacобiв, якi викоpиcтовyютьcя як г.ктиви, тим нижчa швидкicть обiгy ^ошей.
Згiдно з позицieю кейнciaнцiв, зaгaльний попит нa гpошi Mdm визта-чaeтьcя шляxом змiщення пpямоï попиту m гpошi з боку aктивiв Mda по го-pизонтaльнiй ош нa величину, що доpiвнюe попиту m гpошi для угод Mdt. Пpямa попиту нa гpошi для угод веpтикaльнa, оcкiльки пpипycкaeтьcя, що во-
на залежить вiд номiнального ВНП, а не вщ вщсотково! ставки. Вiдносне зна-чення попиту на грошi з боку активiв змiнюеться обернено пропорцшно до ставки вiдсотка. Отже, розширення грошово! пропозици понизить вiдсоткову ставку. Унаслщок цього населення почне тримати бшьше грошових активiв з нульовою швидкiстю обiгу. Тому загальна швидюсть обiгу грошей сповшь-нюеться. Скорочення грошово! пропозици, навпаки, пiдвищить вщсоткову ставку i зменшить зберiгання грошей як активiв, що сприятиме збшьшенню загально! швидкостi обiгу грошей. На думку кейнЫанщв, швидкiсть обiгу грошей змшюеться прямо пропорцiйно до ставки вщсотка i обернено пропорцшно до пропозици грошей.
Кейнсiанцi визнають важливiсть кредитно-грошово! полiтики, але вони вважають, що фiскальна пол^ика - набагато сильнiший i надшшший ста-бiлiзацiйний засiб. Це шдтверджуе основне кейнсiанське рiвняння: державнi витрати безпосередньо входять до складу сукупних витрат, а вплив змши оподаткування на споживання та швестици надшний i передбачуваний.
Деякi економiсти не визнають фюкальну полiтику як зашб перерозпо-дiлу ресурсiв i стабшзаци. Вони вважають, що безпораднiсть i безрезультат-нiсть фюкально! полiтики пояснюеться ефектом витiснення. Кейнсiанцi не за-перечують, що деякi швестици можуть витюнятися, але обсяг витiснених ш-вестицiй вони вважають невеликим ^ вiдповiдно, доходять висновку, що кш-цевий результат впливу полiтики бюджетно! експанси на рiвноважний ЧНП буде значний [10, с. 306-309].
На думку кейнЫанщв, крива попиту на грошi вщносно полога, а крива попиту на швестици стрiмка, що спричинюе слабкiсть i неефективнiсть кре-дитно-грошово! полiтики. Отже, збiльшення грошово! пропозици викликае дуже незначне зростання вщсотково! ставки, яка, впливаючи на стрiмку кри-ву попиту на швестици, спричинюе неютотне скорочення швестицшних витрат, тобто буде витюнено мало капiталовкладень. Кейнсiанцi погоджуються, що фшансування дефiциту шляхом створення нових грошей е вагомшим стимулом, шж фiнансування за рахунок позик. Хоча кредитно-грошова поль тика - досить слабкий стабшзацшний засiб, кейнсiанцi не вщмовляються вiд не1, адже вщмова вiд стабшзаци вщсотково! ставки супроводжуватиметься и рiзкими коливаннями i коливаннями швестицшних витрат. Стверджуючи, що швидюсть об^у грошей шдвладна змiнам як впродовж циклу, так i в перспектив^ кейнсiанцi вважають, що постшний темп щорiчного зростання грошово! пропозици може спричиняти серйознi коливання сукупних витрат i виклика-ти економiчну нестабiльнiсть.
В економiцi вщома кейнсiанська модель сукупного попиту i сукупно! пропозици (рис. 2). КейнЫанщ подають криву сукупно! пропозици (ЛБ) вщ-носно пологою, i це означае, що змша сукупного попиту з позици Л00 в пози-цiю Л01 чи навпаки призведе до великих змш у реальному обсязi виробниц-тва i незначно вплине на рiвень цiн. Також кейнЫанщ вважають, що сукуп-ний попит змщуеться вправо або влiво не лише внаслiдок розширення чи скорочення грошово! пропозици, а й внаслщок ди фюкально! i кредитно-гро-шово! полiтики. Полога лiнiя сукупно! пропозици вiдображае позицiю, згiдно
з якою економ1ка часто не досягае р1вня повно! зайнятост 1 повного викорис-тання потужностей.
КейнЫанщ дотримуються думки, що пол1тика збшьшення грошово! маси значно вплине на виробництво { зайнятють та слабо позначиться на р1в-т цш. Приватнотдприемницька економжа через внутршню нестабшьшсть може далеко не повшстю використовувати свш виробничий потенщал. Тому за неповного використання економшою сво!х потужностей, з позици кейнсь анщв, можна отримати значний прирют реального обсягу виробництва { зайнятост з невеликими шфляцшними витратами. Якщо ж обсяг виробництва в економщ досяг р1вня повно! зайнятост1, то кейнЫанщ готов1 погодити-ся, що сукупна пропозищя - це класична лш1я { стабшзацшна пол1тика роз-ширення грошово! маси спричинить шфлящю попиту.
Р1вень цш
Рис. 2. КейнЫанська модель "сукупний попит — сукупна пропозищя'
Висновки. Таким чином, Дж.М. Кейнс у сво!х працях теоретично до-в1в, що мехашзм ринково! конкуренци за нових умов економ1чного розвитку не може самотужки, без втручання держави, забезпечити ефективне викорис-тання головних чинниюв виробництва й вщповщну р1вновагу процесу роз-ширеного вщтворення. 1сторична практика шдтвердила, що ринков1 саморе-гулятори здатш зробити багато, але вони не здатш повшстю забезпечити ефективний економ1чний розвиток. Дж.М. Кейнс не перебшьшував значення державного регулювання економ1чних процеЫв, застосування такого регулю-вання вш розглядав не як скасування, а як доповнення до ринкових мехашз-м1в. Тому йдеться про застосування державних мехашзм1в лише на р1вш тих структур, як не сприймають метод1в ринково! саморегуляци. З урахуванням цього в кейнЫанськш теорп перевага надавалася активному використанню насамперед фюкально! та грошово-кредитно! пол1тик, яким вщводилася про-вщна роль у систем1 державного регулювання процешв економ1чного вщтво-рення, зокрема щодо забезпечення оптимально! зайнятосп. Предметом по-дальших дослщжень мають стати оптимальш шляхи адаптаци й застосування позитивних напрацювань кейнЫансько! модел1 регулювання для подолання сучасно! економ1чно! кризи.
Л1тература
1. Грошово-кредитна полггика в Укра!ш / В.С. Стельмах, АО. Стфанов, Н.1. Гребе-ник, В.1. Мщенко / за ред. В.1. Мщенка. - 2-ге вид. [перероб. 1 доп.]. - К. : Знання, 2003. -421 с.
2. Любунь О.С. Нацюнальний банк Укра'ни: основш функци, грошово-кредитна поль тика, регулювання банювсько! д1яльност1 : навч. поабник / О.С. Любунь, 1.В. Тванець,
Б.П. Адамик / за ред. О.С. Любуня. - 2-ге вид. [перероб. i доп.]. - К. : Ушверситет економiки та права "Крок", 2005. - 512 с.
3. Лютий 1.О. Грошово-кредитна полiтика в умовах перехщно! економiки : монографiя/ 1.О. Лютий. - К. : Атiка, 2000. - 240 с.
4. Грош1 та кредит / Савлук М.1., Мороз А.М., Лазепко I I., Пуховкiна М.Ф., Шамо-ва I B. / за ред. М.1. Савлука. - К. : КНЕУ, 2006. - 744 с.
5. 1вас1в Б.С. Грошi та кредит/ 1ваав Богдан Степанович. - Тернопiль : Карт-бланш,, 2005. - 528 с.
6. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег/ Джон Мейнард Кейнс. -М., 1976. - С. 453.
7. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли/ Б. Селигмен -М., 1968. - С. 494.
8. Осадчая И. Современное кейнсианство/ И. Осадчая - М., 1971. - С. 18.
9. Харрис Л. Денежная теория/ Л. Харрис. - М. : Прогресс, 1990. - С. 269.
10. Макконнелл К.Р. Экономикс. Принципы, проблемы и политика / К.Р. Макконнелл, С Л. Брю. - М. : Республика, 1992. - Т.1. - С. 307-322._
