CC BY
12
Лiтература
1. Богиня Д.П., Гр1шнова О.А. Основи економiки працi. - К., 2001. - 236 с.
2. Гулевич О. Нормативний аналiз державного регулювання ринку пращ // Украша: аспекта працi : наук.-економ. та сусп.-полгг. журнал. - К., 2005. - № 8. - С. 3-7.
3. Твердохл1б I. Ощнка ефективностi iнвестування СЕЗ Украши в контекст проблеми безробiття // Региональна економiка. - 2006. - № 2. - С. 59-71.
4. Макух С.М. Аналiз рiвня зайнятосп в Укршш в аспект його залежносп вiд умов про-тшання iнвестицiйного процесу в краiнi // Зб. наук. праць Луцького ДТУ : Економiчнi науки : серiя мРегiональна економiкам. - Луцьк : Луцький ДТУ. - 2006. - Вип. 3(9), ч. 2. - С. 25-31.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з: Шр://,^^^Держкомстат Украши: архiв 2008 р.
6. Статистичний бюлетень за с1чень - травень 2005 р. - К. : Держкомстат Украши. 2006. - С. 330-333.
УДК 336.76 Здобувач О. О. Мацько; здобувач Г. €. Шпаргало;
здобувач 1.Я. Шеремета - Львiвська КА
ГРОШОВО-КРЕДИТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В TEOPIÏ РАЦЮНАЛЬНИХ ОЧ1КУВАНЬ
Розглянуто погляди представниюв теорп рацюнальних очшувань на мехашзм та результати грошово-кредитного регулювання економiки, аргумента на користь i проти дано'1 науково'1 течп; окреслено мiсце i значення теорп рацiональних очiкувань у розвитку сучасно1 економiчноï теорп регулювання економши.
Competitor O.M. Mac'ko; competitor G. Ye. Shaprgalo; competitor I. Ya. Sheremeta - L 'viv commercial academy
Monetary regulation in rational expectations theory
Views of scientists of rational expectations branch at mechanism of monetary regulation as well as arguments for and against this scientific branch are considered. Role and place of rational expectations theory in modern economics and theory of state regulation of economy is outlined.
Вступ. Необхщшсть регулювання грошово-кредитноï системи була усвщомлена ще кшька столггь тому. В умовах грошових систем металевого об1гу таке регулювання мало правовий характер i не вщгравало s^H^ï рол1 в управлшш економ1чним життям краши. Ця ситуащя докоршно змшюеться з плином часу та в умовах переходу до паперово-кредитного об1гу, внаслщок чого регулювання набувае систематичного характеру i переходить суто з право:' в економ1чну площину.
На сьогодш значна увага придшяеться дослщженню метод1в державного регулювання грошово-кредитноï системи, зокрема у працях I. Алексеева, М. Артуса, В. Лагутша, А. Мороза, П. Матв1енко, М. Савлука [1-5]. Про-те, межа регулятивних можливостей держави визначаються передуЫм еконо-м1чною ситуащею в крашь Тому найважлившою характеристикою регулювання е його динам1чшсть. Не юнуе остаточних щеальних метод1в i меж регулювання, вони постшно змшюються, i головне завдання державних кер1вних оргашв - усвiдомити, що тут мае залишатися вiдносно постiйним, а що - змь нюватися вщповщно до вимог сучасностi. З шшого боку, необхiдним стае врахування очжувань та настро1в економiчних агентiв, як iстотно впливають
сво!ми дiями на ситуацiю на грошовому та валютному ринках. Прикладом вагомост впливу очшувань на ринкову ситуацiю можуть бути флуктуацп грошового та валютного ринюв пiд впливом ажiотажного попиту. Однак на сьогодш такi процеси недостатньо вивчено i неповною мiрою враховуються вони i в грошово-кредитному регулюваннi економiки.
Постановка завдання. З урахуванням сказаного вище, мета ще! статтi полягае у розкриттi ролi механiзму впливу очiкувань економiчних агентов на ре-гулятивнi дД1" держави. Тому завданням е критичний розгляд теорй рацiональних очiкувань у частит опису наслщюв економiчних дш споживачiв та пiдприемцiв, як керуються отриманою iнформацiею та дшть на основi припущення раць онально! поведiнки, скеровано! на максимiзацiю !х прибутку чи корисносп.
Виклад основного матерiалу. Наприкшщ 70-х рокiв ХХ ст. на Заходi вiдбуваеться вiдродження консервативних традицш в економiчнiй теорп. Вони впевнено захоплюють колишш позицп кейнЫанства. Доктрини "неокла-сичного вщродження" характеризуються крайшм радикалiзмом i за теорети-ко-методологiчними пiдходами е суто неокласичними. Прихильники неокла-сично! школи ршуче виступили проти активного втручання держави в еконо-мiку, не погоджуючись нав^ь на ту обмежену роль, яку визнавав за нею, нап-риклад, М. Фрiдмен. 1де! консерватизму втшено у багатьох економiчних те-орiях, в тому числi в теорй рацюнальних очiкувань (ТРО).
У 70-т роки стае зрозумiло, що регулятивного впливу держави недостатньо для забезпечення збалансованого i стабшьного економiчного зростання, оскiльки такий вплив не враховуе чинниюв, що не тдлягають кiлькiсному ощ-нюванню, наприклад, шформацп i прогнозiв. Теорiя рацюнальних очжувань базуеться на наукових прогнозах, як враховують функцiонування реально! економiчно! моделi: динамiку цiн, витрат, рiвень ставки вiдсотка, наслiдки конкретно! економiчно! полiтики, вплив урядових ршень на макроекономiчнi по-казники тощо. Загальновизнаним автором iде! "рацюнальних оч^вань" вважа-ють Дж. Мута. 1965 р. вш сформулював постулат рацюнальних очжувань, вщ-повiдно до якого оч^вання визнають рацiональними, якщо вони зб^аються з прогнозом, отриманим на пiдставi аналiзу моделi [6, с. 51-53; 7, с. 431-432].
ТРО дотримуеться загальноприйнятого в економiчнiй теорп переко-нання, що люди поводяться рацiонально. Ринковi суб'екти збирають i осмис-люють iнформацiю при формуванш очiкувань вiдносно речей, якi становлять для них грошовий iнтерес. Якщо власники цшних паперiв очiкують зниження цш на фондовiй бiржi, то, щоб запоб^ти втратам, вони продають сво! па!. Зростання пропозицi! акцш на ринку призводить до негайного падшня курсу акцiй. Аналогiчно, якщо споживачi дiзнаються про те, що очжуеться зростання цiн на продукти через неврожай, то вони запасаються цими товарами заз-далепдь. Так, очжування викликають розширення ринкового попиту, який, своею чергою, зумовлюе зростання цш на продукти ще до того, як зiбрано врожай. Прихильники ТРО стверджують, що шдприемщ i споживачi розумь ють, як функцюнуе економiка, i мають можливють використовувати доступ-ну iнформацiю для прийняття ршень, важливих для !хшх приватних штере-сiв. Люди не тшьки проектують досвiд минулого на майбутне; вони викорис-
товують всю наявну шформащю, включаючи iнформацiю про те, як функць онуе економжа i як держава проводить eKOHOMi4Hy полiтику. Це дае im змогу передбачити наслщки змш в економщ, i вiдповiдно приймати рiшення, як максимiзують 1хнш добробут. У цьому суть рацюнальних очжувань.
ТРО мае ще один важливий момент, який зумовлюе li "нову класичну" специфжу. Вiн полягае в тому, що ТРО виходить з припущення, зпдно з яким усi ринки - висококонкурентш, тому ставки заробiтноi плати i цiни од-ночасно гнучк щодо пiдвищення i щодо пониження. Насправдi ТРО йде далi, припускаючи, що нова iнформацiя швидко вщображаеться на кривих попиту i пропозици таких ринкiв, i тому рiвноважнi цiни i обсяги виробництва швидко пристосовуються до нових ситуацш, ринкових потрясiнь або змiн у дер-жавнiй полiтицi. Цiни на товари i послуги високоеластичнi i швидко змшю-ються, коли споживачi i пiдприемцi змiнюють економiчну поведшку пiд впливом ново! iнформацii [8, с. 331-332].
Зпдно з ТРО, загальна реакщя населення вiдповiдно до сво1х очжу-вань робить дискретну стабшзацшну полiтику безплiдною. Якщо керiвнi кредитно-грошовi установи вирiшили запровадити полггику дешевих грошей, то вони мають на метi збiльшити реальний обсяг виробництва i зайнятостi. Але, керуючись досвiдом минулого, населення очiкуе, що полггика розши-рення грошово1 маси в об^у супроводжуватиметься iнфляцiею. Унаслщок населення вдаеться до захисних заходiв: робiтники вимагають пiдвищення за-робггно!" плати, пiдприемства пiдвищують цiни на свою продукщю, кредито-ри шдшмають вiдсотковi ставки. Усi цi ди спрямованi на запобiгання очжу-ваного небажаного впливу шфляци на реальш доходи пiдприемств i кредито-рiв. Взятi разом, вони пiдвищують рiвень заробiтноi плати i цiн. Тому збшь-шення сукупних видаткiв, викликане полiтикою дешевих грошей, повнiстю поглинаеться зростанням цш i заробiтноi плати; внаслщок реальний обсяг виробництва i зайнятостi не розширюеться. А це не вщповщае кейнсiанськiй теорй, зпдно з якою пол^ика дешевих грошей сприяе збшьшенню реальних ш-вестицiйних видаткiв. Очiкувана норма чистого прибутку залишаеться нез-мшною, бо цiна на капiтал тдвищуеться вiдповiдно до цiни додатково! продукций яку цей капiтал дае змогу виробити. Номшальна вiдсоткова ставка та-кож пiднiмаеться пропорцiйно до рiвня цiн, залишаючи реальну вщсоткову ставку незмiнною. Через це реальний ЧНП не зросте. Зпдно з монетаристским рiвнянням обмiну (MV=PQ), полiтика дешевих грошей збiльшуе М i, вщ-повiдно, розширюе сукупш видатки MV. Але очiкування населенням шфляци викликае зростання Р, що у вщсотковому вiдношеннi дорiвнюе розширенню MV. Тому, незважаючи на розширення MV, реальний обсяг виробництва (Q) i зайнятост не змшюеться. Отже, ршення збiльшити М було прийнято з метою збшьшити обсяг виробництва i зайнятостi. Але населення, ддачи вщпо-вiдно до очжуваних результатiв полiтики дешевих грошей, застосувало мето-ди, якi паралiзували або звели нашвець зусилля, спрямованi на досягнення ще: мети. Дешевi грошi викликали iнфляцiю, а не бажане збшьшення реального обсягу виробництва i зайнятостi.
ТРО доводить неефектившсть прямо! державноi полiтики (рис. 1).
1 А8
л Ь
а АЭ!
_АОо
Рис. 1. ТРО i модель попит
р'вснь Ця теор1я припускае, що крива су-
цш I А5 .. •.. т-г
купно1 пропозицп вертикальна. Полггика
кредитно-грошово! або бюджетно! експанси
змщуе криву сукупного попиту вправо - з
ЛО0 до ЛОь Згiдно з ТРО, споживачi i шд-
приемщ передбачають, що пол^ика експа-
р а ней означае шдвищення щн, \ враховують и
очшуваш результати, приймаючи ршення,
яю стосуються товарних щн, ставок номь
ЧНП нально! зароб1тно1 плати, номшальних вщ-
сукупн,11и соткових ставок тощо. Ринки миттево прис-сукупна пропозицш" ^
^ ^ г тосовуються, пiднiмаючи рiвень цiн з Р0 до
Р1. Унаслiдок цього економжа не збiльшуе обсяг виробництва i вiн зали-шаеться на рiвнi Q0. Поеднання рацiональних очжувань i миттевого присто-сування ринюв прирiкае полiтику на бездiяльнiсть, безрезультатшсть. Коли сукупний попит розширюеться з ЛО0 до Л01, економiка перемщуеться вверх по вертикальнiй лши криво! сукупно! пропозици безпосередньо з точки а в точку Ь. Сдиний результат полягае лише в шднятл рiвня цiн. Скорочення сукупного попиту з ЛБ1 до Л00 спричиняе протилежний ефект. Замiсть появи безробггтя економiка перемiститься безпосередньо з точки Ь в точку а на кри-вш сукупно! пропозицй.
Згiдно зi "старою" класичною теорiею, iснуе вiдрiзок часу, впродовж якого скорочення сукупного попиту викликае тимчасове вдаилення вiд повно! зайнятостi, доки не завершиться пристосування ринюв, тобто економша спо-чатку перемiститься з точки Ь в точку с, шсля чого щни i зароб^на плата, якi з часом падають, скерують криву ЛБ0 вниз до повно! зайнятостi в точцi а. Але, зпдно з "новою" класичною теорiею, яка мае вигляд ТРО, щни пристосову-ються миттево, тож реальний обсяг виробництва i зайнятост не вiдхиляеться вiд Q0. У "старш" класичнiй теори змiни сукупно! пропозици можуть виклика-ти короткостроковi змiни обсягу виробництва i зайнятость Але, згiдно з "новою" класичною теорiею в формi ТРО, процес прийняття ршень i миттеве пристосування ринкiв не допускають цього [7, с. 432-433; 8, с. 331-332].
Теоретики ращональних очжувань стверджують, що дискретна поль тика може посилювати економiчну нестабiльнiсть. Якщо економжа перебу-вае у станi спаду, то держава реагуе на це пониженням податюв. Однак, якщо ситуащя повторюеться юлька разiв, пiдприемцi доходять висновку, що на спад в економщ полггики реагують зменшенням податку. Вщповщно, коли наступить спад, шдприемщ не поспiшатимуть з дiями, очжуючи скорочення податкiв, яке збiльшить !х прибутковiсть. Але !х пасивнiсть посилюватиме спад. Отже, дискретна полiтика, скорш, посилюе, а не пом'якшуе цикшчш коливання. На думку теоретикiв ТРО, набагато краще було б вщмовитися вiд дискретно! полiтики на користь правила. Зпдно з ТРО, неефектившсть поль тики зумовлена не пол^ичними помилками чи неспроможнiстю вчасно приймати ршення, а реакцiею людей на очшуваш результати цiе! полiтики. Прихильники ТРО стверджують, що дискретна пол^ика безрезультатна, бо люди достатньо обiзнанi в пол^ичних рiшеннях i !х наслiдках.
Своею чергою, ТРО ïctotho вiдрiзняеться вiд кейнЫанства i монетаризму. Хоча ТРО i шдтримуе монетаризм, закликаючи до полггики, зумовле-hoï правилами, але ïï аргументацiя цiлком iнша. Прихильники ТРО вважають, що неефективнiсть пол^ики полягае в реакцiï людей на очжуваш результати цiеï полiтики. Монетаристи щодо цього висувають iншу думку: дискретна политика погано дiе, оскiльки керiвнi кредитно-грошовi установи не володдать достатньою iнформацiею про тимчасовi перiоди тощо. Отже, висновок моне-таристiв опираеться на необiзнанiсть, а висновок ТРО - на знання. Хоча ТРО мае немало прихильниюв, однак на сьогодш бшьшють економю^в не пого-джуються з ïï положеннями i принципами. Проти ТРО висуваються рiзнобiч-нi i досить переконливi заперечення.
По-перше, бiльшiсть економю^в сумнiваються в тому, що люди мо-жуть бути настiльки добре обiзнанi, як припускае ТРО. Важко повiрити в те, що споживач^ виробники i найманi працiвники розумдать, як функцiонуе економiка i яким буде результат певних дш уряду чи центрального банку. Насправдi деколи навгть економiсти i науковцi, як спецiалiзуються на прог-нозуваннi, часто неправильно передбачають напрям змiни обсягу виробництва, зайнятост i цш, не йдеться вже про ощнку величини точноï змiни цих показниюв. Тому питання про те, чи поводяться люди так, як припускае ТРО, залишаеться спiрним.
По-друге, на думку прихильниюв ТРО, ринки пристосовуються швидко i повшстю до певних змш у ринкових умовах. Насправдi ж ринки або, точшше, бшьшсть ринюв, не е суто конкурентними i, вiдповiдно, не пристосовуються миттево до змiн у ринковiй системг Незважаючи на те, що на певних товарних ринках i на фондовш бiржi цiни змiнюються щодня або й щохвилини, бшь-шють продавцiв можуть контролювати меж встановленоï цiни [6, с. 51-53].
По-трете, на противагу переконанням ТРО бшьшють економю^в доводить, що економiчна полiтика впливае на реальний ВНП. На користь цього св^ить юторичний факт: пiсля Другоï свiтовоï вшни, коли держава бiльш активно проводила стабшзацшну пол^ику, спостерiгалися меншi коливання реального обсягу виробництва, шж у попередш перiоди. Економiсти наво-дять низку дослщжень, якi показують, що грошово-кредитна i фiскальна по-лгтика дiйсно змiнюють рiвнi виробництва i зайнятост^ а не просто поглина-ються рiвнем цiн, як твердить ТРО [8, с. 331-332].
Таким чином, мiж економютами точаться дебати стосовно вiрогiднос-тi ТРО i ïï доречносл. Але необхiдно пам'ятати, що новi iдеï, якi спочатку здаються нереалютичними, мають властивiсть з часом ставати правдоподiб-ними i загальноприйнятими. З кiнця 30-х роюв XX ст., коли кейнсiанство по-сiло в економiцi провiднi позицп, i дотепер постiйно вiдбуваеться перегляд думок, принцишв, економiсти всiх напрямiв переосмислюють деякi найфун-даментальнiшi аспекти макроекономiчноï теорй. Сьогоднi дуже мало еконо-мiстiв дотримуються крайнього кейнЫанського погляду, згiдно з яким "грошi не мають значення" або протилежноï монетаристськоï крайностi, згiдно з якою "тшьки грошi мають значення".
Висновок. Теорiя рацiональних очiкувань заперечуе пол^ику державного регулювання економiки (водночас - грошово-кредитного) на основi
кшькох аргумент. Один iз них - недоцшьшсть, оскiльки будь-яке втручання нiвелюеться поведшкою економiчних агентiв. Другий - це твердження, що така пол^ика породжуе (через рацюнальш очiкування) результати, проти-лежнi прогнозованим. Так, регулювання сукупного попиту призвело до на-ростання шфляцшних процесiв, хоча зайнятiсть залишалась на тому самому рiвнi. Тре^м аргументом був той, що державна политика стосуеться макро-економiчного рiвня, iгноруючи мiкроекономiчний, де саме i приймаються рь шення про економiчну поведiнку в конкретнiй економiчнiй ситуацп. Прихильники ТРО закликають формувати економiчну полiтику держави так, щоб вона забезпечувала стабiльнiсть рiшень i закошв, щоб змiна грошових i фю-кальних правил не пов'язувалася з тимчасовими потребами державного бюджету, щоб новi правила набували чинностi через достатнiй промiжок часу, аби люди могли адаптуватися i прогнозувати сво1' ди.
За останш десять рокiв ТРО привернула увагу економю^в. Однак як на шдтримку, так i проти ТРО висуваються рiзнi досить переконливi аргу-менти, тому на сьогодш бшьшють економю^в не погоджуються з ТРО. Про-те, завдяки ТРО економiсти i науковщ придiляють набагато бiльше уваги можливому впливу очшувань на результати змши полiтики, зв'язкам мiж мж-ро- i макроекономiчними теорiями. Перспективним полем для подальших дослiджень може бути приладний аналiз очiкувань економiчних агентiв у вгт-чизнянiй економщ та вплив цих очкувань на ситуащю на грошовому та валютному ринках, зокрема тд час останньо1' фiнансовоï кризи, введення Нащ-ональним банком значних прямих обмежень щодо го^вкових i валютних операцш, попередньо1' стерилiзацiï грошово1' маси.
Лггература
1. Артус М.М. Грош1 та кредит / Мирослав Миколайович Артус. - К. : Вид-во Свро-пейського ун-ту, 2005. - 166 с.
2. Грош1 та кредит / 1.В. Алексеев, М.К. Колюник, О.Й. В1вчар, П.Г. 1льчук. - Льв1в : НУ "Льв1вська полггехшка", 2004. - 168 с.
3. Грош1 та кредит / Савлук М.1., Мороз А.М., Лазепко I I., Пуховюна М.Ф., Шамо-ва I.B. / за ред. М.1. Савлука. - К. : Вид-во Кшвського НЕУ, 2006. - 744 с.
4. Лагутш В.Д. Грош1 та грошовий об1г / Василь Дмитрович Лагут1н. - К. : Знания, 2003. - 200 с.
5. Матв1енко П.В. Розвиток грошово-кредитних вщносин у трансформац1йн1й економ1-ц1 Украши / П.В. Матв1енко. - К. : Наук. думка, 2004. - 256 с.
6. Гальчинський А. Теор1я грошей / Анатолш Гальчинський. - К. : Основи, 1996. - С.
51-64.
7. 1стор1я економ1чних учень : и1дручник / за ред. Л.Я. Корншчука. - К., 1999. - С. 431-433.
8. Макконнелл К.Р. Экономикс. Принципы, проблемы и политика / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю. - М. : Республика, 1992. - Т. 1. - С. 331-332._
УДК 331.5 (4 77.87) Ст. викл. Ю.В. Машика - Закарпатський
державный ушверситет, м. Ужгород
М1ЖНАРОДНИЙ ДОСВ1Д РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТ1 ТА МОЖЛИВОСТ1 ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАШ1
Йдеться про те, що з розвитком св1тово'1 економши, економ1чно'1 штеграцп та ствроб1тництва р1зних крахн виникла необх1дн1сть узгоджувати та узагальнювати
