CC BY
16
Ворончак И.О. Формирование национальной модели социальной ответственности бизнеса: анализ мирового опыта и перспективы для Украины
Исследованы особенности национальных моделей социальной ответственности бизнеса. Проанализирован процесс становления социальной ответственности бизнеса в Украине. Предложены меры по повышению социальной ответственности отечественного бизнеса.
Ключевые слова: социальная ответственность бизнеса, национальная модель, стейкхолдеры.
Voronchak I.O. Formation of a national model of social business responsibility: analysis of the world experience and prospects for Ukraine
The features of national models of corporate social responsibility were investigated. The process of formation of social responsibility in Ukraine is analyzed. Some measures to improve the social responsibility of local business are proposed.
Keywords: corporate social responsibility, national model, stakeholders.
УДК334.722.8:658.147 Здобувач 1.В. Гомонай1;
доц. Г.Г. Чмерук2, канд. екон. наук
ПАРАДИГМА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТ1 РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВО1 ПРОПОЗИЦП В ПЕРЕХ1ДН1Й ЕКОНОМ1Ц1
Окреслено теоретико-методолопчш шдходи до державного регулювання грошово! пропозици за умов ринково! трансформаци економжи Укра!ни. Виявлено тен-денци розвитку методiв державного регулювання грошово! пропозици в перехщнш економщг ОбГрунтовано методику оцшювання результативност державного регулювання грошово! пропозици.
Ключовi слова: грошовий ринок, результатившсть регулювання грошово! пропозици, ефектившсть грошово-кредитно! пол^ики.
Вступ. Регулювання грошово! пропозици в арсенат державно! еконо-м1чно! политики на сучасному еташ набувае нового змюту 1 спроможне утвер-дити тенденци економ1чного зростання, стабшьносп щн, скорочення безро-б1ття та прискорити штегращю Укра!ни у св1тову економ1ку.
Можливосп регулятивного впливу грошово! пропозици на економ1ч-ну активнють зумовлеш характером функщонування економ1чних систем 1 змютом грошово-кредитно! политики. Динамжа трансформацшних процешв потребуе !х своечасного теоретичного осмислення та науково-методолопчно-го обгрунтування в контекст сучасних монетарних концепцш та !х практично! реал1заци. Регулятивний вплив змши грошово! пропозици поступово наб-лижаеться до параметр1в, властивих ринковим економжам.
Проблематику державного регулювання грошово! пропозици започат-кували у сво!х роботах Дж.М. Кейнс, М. Фрщмен, М. Туган-Барановський, I. Ф1шер, Ф. Хайек, С. Харрис, Дж. Хжс, Дж. Долан, Р. Давщсон, К. Макко-нел, Д. Сакс, Т. Саржент, Р. Лукас, Л. Лоуренс, С. Мишкш та ш. Дослщжен-ню р1зних аспекпв монетарно! теори та державного регулювання грошово!
1 Львiвська КА;
2 Унiверсигет банювсько! справи Нацiонального банку Укра1ни, м. Кшв
пропозицп придшяють увагу у сво!х працях Г. Башнянин, Д. Богиня, А. Галь-чинський, В. Смець, О. Дзюблюк, М. Жуков, I. Михасюк, А. Мороз, М. Сав-лук, I. Лукшов, В. Усоскiн, А. Чухно, О. Шаров, В. Ющенко та ш. Водночас в украшськш економiчнiй науцi не висвiтлено належно питання ощнювання результативностi регулювання грошово1 пропозицп в контекстi 1х макроеко-номiчних наслiдкiв.
Постановка завдання. Метою пропонованого дослщження е розви-ток теоретико-методолопчних пiдходiв до державного регулювання грошово! пропозицп за умов ринково! трансформацп економiки Укра!ни.
Вiдповiдно до поставлено! мети, визначено таю головш завдання: виз-начити тенденцп розвитку методiв державного регулювання грошово! пропозицп в перехiднiй економщц обгрунтувати методику ощнювання результа-тивностi державного регулювання грошово! пропозицп.
Результати. Регулювання грошово! пропозицп на сучасному етат ре-формування економiки Укра!ни стае об'ектом постшно! критики. Складнiсть та багатограннють впливу грошово! пропозицп на макроекономiчнi процеси ро-бить грошово-кредитну полггику вразливою i викликае неоднозначнi ощнки.
Дж. Сакс вважае, що "кшцева мета полiтики, що проводиться, - спри-яння економiчнiй стабiльностi i зростанню за низького рiвня шфляцп. З пог-ляду цих результапв вiдсотковi ставки i грошовi агрегати е тiльки промiжни-ми щльовими показниками, якими розробники економiчноl политики праг-нуть керувати для того, щоб впливати на такi кiнцевi цiлi, як виробництво, зайнятiсть та шфлящя... Незважаючи на те, що виробництво та шфлящя е кшцевими цiлями, центральний банк володiе добрими можливостями регулювання тшьки промiжних цiлей" [1, с. 311]. Вщомий спецiалiст з трансформацп командних економж жалкуе, що монетаристськi грошово-кредитш iнструменти так i не змогли показати свое! здатносп забезпечувати макроеко-номiчну стабiльнiсть.
Оцiнювання ефективностi регулювання грошово! пропозицп через складнють об'екта регулювання i значнi часовi лаги потребуе збалансованого пiдходу. Монетаристськi тдходи до грошово-кредитно! полiтики в Укра!ш переважно пов'язують !! ефективнiсть з утвердженням перспектив економiч-ного зростання в майбутньому. Довготривалий перiод ощнювання ефектив-ностi монетаристсько! полiтики в Укра!ш постiйно вiдсувае на невизначену перспективу досягнення бажаних результатiв. Результатившсть державного регулювання грошово! пропозицп ощнювали не за реальним станом економь ки i фактичними результатами. Шдставами для оцiнювання слугували досягнення передумов економiчного зростання цiною гшерспаду в реальному сек-торi економжи та значних соцiальних втрат.
Отже, результати державно! грошово-кредитно! полиики ощнюють, виходячи з забезпечення можливостей для економiчного зростання в невиз-наченш перспективi. Пiд час оцiнювання результативност порушуеться ос-новний принцип зютавлення спiврозмiрних величин, коли сьогоднiшнiй ре-альний стан економiки порiвнюеться з майбутшми, очiкуваними результатами, як обов'язково розглядають як позитивнi. Можна констатувати, що ощнювання результативносп державно! грошово-кредитно! полиики дефор-
муеться полггачними орiентирами !! учасникiв. Водночас поступово зни-жуеться "планка" очiкувань вщ грошово-кредитно! полiтики. Досить згадати ейфоричш мри на початку реформ про те, що Укра!на повинна стати одшею з найбiльш розвинених кра!н Свропи. Сьогоднi межею бажань стало досягнен-ня такого рiвня нащонального доходу, який був на початку ринкових реформ. Тобто, в ощнщ результативносп державно! грошово-кредитно! полiтики пе-реважали тенденцп до: а) постшного зниження очiкуваних результатiв державного регулювання грошово! полиики; б) тривалого спаду в реальному секторi економжи. За умов, коли вихiднi рiвнi оцiнки постiйно знижуються, створюються умови для завищення оцiнки результативностi свое! дiяльностi учасниками державного регулювання економжи.
Досягнення довготермiнових цiлей грошово-кредитно! полггаки ощ-нюеться з позицiй стабшьносп нацюнально! грошово! одиницi, економiчного зростання i зайнятостi. На рiзних етапах трансформацп економiки можуть ви-рiшуватись i iншi завдання, покликанi забезпечувати успiх економiчних реформ. Потрiбно зауважити, що проголошення мети, яка не вщповщае характеру та особливостям стану трансформацп економiчноl системи, може: а) за умов збереження постшних параметрiв, властивих перехiднiй економщ, зро-бити !! недосяжною; б) при досягненш мети - руйнувати визначальнi засади економiчноl системи.
Проблема ощнки результативностi державного регулювання грошово! пропозицп пов'язана з ефективнiстю системи перехщно! економiки, яку воно обслуговуе. Кшцевою метою регулятивного впливу на грошову пропозицiю е прагнення зумовити бажаш змiни основних макроекономiчних параметрiв, серед яких: темп економiчного зростання, рiвень шфляцп та безробiття. У су-часних економiчних концепцiях грошi вважають единим систематичним по-рушником економiчноl рiвноваги. Загальновизнанi можливостi впливу грошово! пропозицп роблять !х ушверсальним регулятором економiчних систем. У перехщнш економiцi можна твердити вже не про можливють впливу, яка вважаеться аксюматичною, а про масштаби та напрями впливу регулювання грошово! пропозицп.
Проблема ощнки взагалi та економiчноl ощнки в монетарнш сферi за-галом вирiшуеться порiвнянням з певним взiрцем, який визнаеться еталон-ним. Вiдноснiсть процесу економiчноl ощнки та його багатовимiрнiсть знайшла глибоке теоретичне обгрунтування в роботах Г.1. Башнянина [2]. Державне регулювання грошово! пропозицп дае повний !! наслщок або результат. Ощнка результативносп потребуе побудови та використання певно! системи зютавлень (порiвнянь).
Ефективнiсть регулювання грошово! пропозицп в перехщнш економь цi можливе лише за умов:
а) формування економ1чного середовища, яке функцюнуе на ринкових засадах розвиненого грошового та фшансового ринку, юнування необхщ-них грошових шструменлв;
б) фшансового сектора економжи, який функцюнуе на ринкових засадах [ дае змогу акумулювати тимчасово вшьш кошти [ розподшяти !х за нап-рямами економ1чно! д1яльност1, яка забезпечуе найвищу ефектившсть;
в) реального сектору економжи, який адаптований до ринкових умов i ре-агуе на ринковi стимули, в якому юнуе конкурентне середовище i рiвень рентабельностi якого забезпечуе окупнiсть швестицш;
г) можливостi постiйного отримання ринково! шформаци, яка об'ективно i своечасно вщображае стан еконо]шчно! кон'юнктури, а також кон'юнкту-ру у певному сегментi ринку;
д) "прозоростi" державно! еконо]шчно! полiтики та iснування кредиту довь ри до не!.
У сучаснш економ!чнш теори лише за наявносп комплексу перел1че-них зазначених умов можливе ефективне регулювання грошово! пропозици. З вщдшенням вщ сучасних ринкових стандарпв державне регулювання грошово! пропозици стае низькоефективним або взагал! неефективним.
Методи державного регулювання грошово! пропозици е одночасно прерогативою, ознакою 1 функщею сучасних ринкових економ1чних систем. Лише в межах сучасних ринкових економж державне регулювання пропозици е високоефективним. Порушення системно! цшюносп економ1чних систем 1 вщхилення вщ еталона дають результати, яю потребуе бшьш глибоко! штерпретаци.
Результатившсть регулювання грошово! пропозици доцшьно розгля-дати в контекст! стану трансформаци економжи. Для оцшювання наслщюв формування параметр!в грошово! пропозици необхщш додатков! системот-ворч! чинники, зумовлеш станом економжи та першорядними завданнями !! реформування.
За умов глибоко! економ!чно! кризи та г!пер!нфляц!!, гшерспаду ви-робництва оц!нювання формування пропозици грошей мае найменш визначе-ний характер, коли результати оцшюють з точнютю до 100 %. У перюд стабь л!зац!! економ!ки наслщки впливу грошово! пропозиц!! оц!нювали з точнютю до десятк!в в!дсотк!в. За сучасних умов переходу до сталого економ!чного зростання результатившсть впливу грошово! пропозиц!! визначають з точнютю до вщсотка.
Критери оцшювання результативност впливу грошово! пропозиц!! змь нювались з переходом в!д одного стану трансформаци до шшого на порядок. У сучасних розвинених ринкових кра!нах наслщки регулювання грошово! пропозиц!! ощнюють з точн!стю до десятих вщсотка, регулятивн! заходи Центрального банку починають спричинятися до бажано! динашки економ!ки.
Еволюц!я можливостей впливу грошово! пропозиц!! зумовлена переду-ам р!внем трансформац!! економ!чних систем та !х монетарно! сфери. У перь од глибоко! економ!чно! кризи економ!чна система була нечутливою до ринкових метод!в впливу. З початком стабЫзаци економ!ки ринков! важел! регулювання грошово! пропозиц!! забезпечили позитивну динам!ку економ!чних процес!в, проте чутливють економ!ки до монетарних важел!в впливу була ще значно обмеженою. За умов переходу до сталого економ!чного зростання сформувалися основн! ринков! мехашзми, що дало змогу поступово обмежу-вати використання неринкових метод!в формування грошово! пропозиц!!.
Щд час оцшювання переходу до сталого економ!чного зростання не завжди враховують початковий р!вень, тобто р!вень, з якого почались пози-
тивш тенденцп в економщг У постсощалютичних кра!нах Схщно! та Центрально! Свропи, де внаслщок ринково! трансформацп було вщновлено еко-ном1чний потенщал перюду 1989-1990 рр., в Укра!ш та бшьшосп кра!н - ко-лишшх республж СРСР, перюд переходу до сталого економ1чного розвитку почався тсля пперспаду виробництва, який зменшив ВВП 2000 р. до 38 % щодо р1вня 1989-1990 рр. Отже, застосування монетаристських метод1в регу-лювання економжи в перюд !! трансформацп можна загалом визнати неефек-тивним. 1снували альтернативш, бшьш збалансоваш та виважеш методи ре-гулювання економжи, як давали змогу уникнути значних економ1чних 1 сощ-альних втрат. У перюд пперспаду виробництва в 1991-1996 рр. особливо не-гативну оцшку громадськосп отримали наслщки грошово-кредитно! пол1ти-ки на мжрор1вш. Пперспад у реальному сектор1 виробництва та гшершфля-щя практично зруйнували реальний сектор економжи, який визначав !! по-тенцшш можливосл. У багатьох випадках виникають певш сумшви стосовно неадекватного застосування монетаристських концепцш у реформуванш еко-номжи Укра!ни. Полггика жорсткого обмеження грошово! пропозицп, на якш зосередив свою увагу НБУ, як показала практика, мала обмежеш можливост впливу на макроеконом1чну стабшьшсть.
У значнш частит реального сектору економжи була вщсутня ращ-ональна, з погляду суб'екта ринку, психолопя. Обмежеш можливост збуту вироблено! продукци, ор1ентащя на державш замовлення, високий стутнь демонетизацп, неплатеж1 в розрахунках з дшовими партнерами та власними пращвниками виробили особливий ментал1тет суб'екпв господарювання пе-рехщно! економжи, який практично не реагуе на переважну частину ринко-вих стимул1в. Можна стверджувати про юнування 'Чррацюнальних оч1ку-вань" у значно! частини учасниюв господарсько! д1яльносп реального сектору економжи. Неадаптованють до економ1чних реалш перехщно! економжи 1 вщсутшсть перспектив полшшення свого становища позбавляли стимули державно! грошово-кредитно! пол1тики можливост визначати поведшку пев-но! частини учасниюв господарсько! д1яльносп. 1х ор1ентащю на досягнення мшмально! стабшьносп визначали 1ррацюнальш оч1кування, активно запе-речуючи подальшу трансформащю економжи.
Жорсткий контроль над грошовою масою з метою подолання шфляцп супроводжувався зменшенням економ1чно! активносп 1 тдвищенням цш. Скорочення грошово! пропозицп шляхом обмеження грошових доход1в насе-лення та об1гових кошпв тдприемств р1зко обмежило платоспроможний попит. Впродовж року (1993-1994) нацюнальний дохщ скоротився на 33 %. Ви-никла криза неплатеж1в, утворився 1 почав зростати розрив м1ж фшансовим 1 реальним секторами економжи. Головний чинник розвитку реального сектору економжи - платоспроможний попит був штучно обмежений. У фшансо-вому сектор1 сформувалась мережа структур, яка через високу доходшсть спекулятивних операцш зробила недосяжними грошов1 потоки для реального сектору економжи. Вщсутшсть або недостатнш р1вень розвитку певних рин-кових шститупв постшно деформуе ефектившсть регулювання грошово! пропозицп. Р1вень деформацп ефективносп визначаеться ступенем деформа-
цп основних ринкових шститупв, !х вiдхиленням вщ параметрiв, властивих сучаснiй ринковiй економщ.
Украшськш економiцi вдалося вирiшити проблеми тдвищення ефек-тивностi регулювання пропозицп грошей на мiкрорiвнi, в перюд стабшзацп економiки в 1997-2000 рр., а саме:
1) створити ринкову мотиващю для економ1чного зростання, збшьшення реального обсягу виробництва [ появи нових робочих мюць;
2) забезпечити тдприемства обшовими коштами;
3) уникнути демонетизацп [ забезпечити повноцшними грошовими шстру-ментами.
Стан реального сектору економжи виявився найбiльшою перешкодою для стабЫзацп економiки в Укра!ш. Застарiла технолопчна база бiльшостi великих пiдприемств потребуе залучення величезних коштiв для !х модерш-зацп та реконструкцп. Вщсутшсть вiльних коштiв усерединi кра!ни та ка-бальнi умови отримання позичок за кордоном практично унеможливлювали реформування сектору реально! економ^, пов'язаного з шдприемствами-гь гантами. Невтiшнi перспективи продовження i поглиблення економiчноl кри-зи примусили шукати реальнi можливостi !! подолання.
Сдиними ще функцiональними частинами реально! економ^ вияви-лись малий та середнш Бiзнес. Вiдносно менша кашталомютюсть, бiльш швидка окупнiсть i високий ступiнь адаптацп до ринково! ситуацп роблять пiдприемства малого та середнього бiзнесу статичним фундаментом вщнов-лення економiки. За рахунок мшмального вкладання коштiв стало можливим почати реструктуризащю суспiльного виробництва. Створення ринкового се-редовища в реальному секторi економiки стимулювало повернення грошових потоюв з фiнансових структур. Досягнення взаемодп фiнансового i реального секторiв економжи i включення !х у сукупний макроекономiчний кругообiг дало змогу використати можливосп регулювання грошово! пропозицil.
Результатом сучасно! грошово-кредитно! полиики НБУ е вщносна стабiльнiсть нацiональноl грошово! одинищ i перехiд гiперiнфляцil в режим помiркованих iнфляцiйних процесiв. Проведення грошово-кредитно! полии-ки в межах монетаристських концепцш, зниження iнфляцil i стабЫзащя на-цiональних грошей сприяли зниженню вщсоткових ставок за банкiвськими позиками i розширенню iнвестицiй у реальному секторi економiки. Поступо-во було досягнуто порогового значення iнфляцil, тсля чого в реальному сек-торi економiки почалося пожвавлення.
До оцшювання регулювання грошово! пропозицil. Застосовують рiзнi пiдходи, проте перехiд до сталого економiчного зростання дае пiдстави стверджувати, що стратегiчну мету монетарно! полиики досягнуто.
Державне регулювання грошово! пропозицп впливае на функцюну-вання нацюнально! економжи двояко i неоднозначно i мае суперечливий характер. З одного боку, воно мае певш переваги, шакше кажучи, ефектами, тд якими розумiють позитивний вплив ринку на функцюнування нацiональноl економiки. З шшого - монетарнi методи впливу супроводжуються i породжу-ють наслщки, якi негативно впливають на функцюнування нацюнально! еко-номiки, тобто, ринкове регулювання мае певш недолжи [3, с. 197]. Склад-
шсть i багатограннiсть як самого процесу державного регулювання грошово! пропозицп, так i його наслiдкiв потребуе його зважено! та комплексно! оцш-ки. Для бшьш повно! оцiнки ефективностi регулювання грошово! пропозицп потрiбно видiлити !! характерш ознаки.
Ефект 1. У сучаснш захiднiй економiчнiй науцi загальновизнаним е погляд, згiдно з яким регулювання пропозицп грошей е або единим регулятором економiчноl активносп з позицш монетаризму, або одним з визначаль-них важелiв державного впливу з позицш кейншанщв. Застосування апробо-ваних свiтовою практикою методiв державного регулювання за умов перехвд-но! економiки Укра!ни дало змогу досягнути певно! макроекономiчноl рiвно-ваги ^ отже, головно! мети - вщносно! стабiльностi нацюнально! грошово! одинищ, що, згiдно зi ст. 99 Конституцп Укра!ни, визнано основною фун-кцiею НБУ.
Ефект 2. Ринковi методи регулювання грошово! пропозицп, грошово! маси загалом та !! окремих грошових агрегатiв дають змогу досить точно встановлювати параметри !! змш. Пропозищя грошей через залучення еконо-мiчних показникiв забезпечуе вплив на вартють нацюнально! грошово! оди-нищ, цiни на ресурси, взаемодiю попиту та пропозицп, що дае змогу вико-ристовувати ринковi регулятори економжи.
Ефект 3. У перехiднiй економщ збiльшення грошово! пропозицп спроможне стимулювати сукупний попит, який визначае рiвень сукупного доходу. Полiтика "дорогих" або "дешевих" грошей спроможна впливати на економiчну активнiсть у деяких секторах ринково! економжи. Практично всi шститути фiнансового сектору адекватно реагують на змшу грошово! пропозицп i е добре керованим методом впливу грошово-кредитних iнструментiв.
Ефект 4. У короткотермiновому перiодi збiльшення грошово! пропозицп спроможне зумовити збшьшення реального виробництва в адаптованих до рин-кових умов секторах економiки. Збiльшення грошово! маси на грошовому ринку викликае зменшення ставки вщсотка i розширення короткотермiнових кредитiв та операцiй мiж фiнансовими структурами i реальним сектором економжи.
Ефект 5. Державне регулювання пропозицп грошей спроможне фор-мувати таку структуру грошово! маси, яка найбшьш повно сприяе становлен-ню та розвитку ринкових механiзмiв, побудованих на використанш грошей. За вщсутносп повноцiнного ринку грошей, який використовуе взаемодто попиту i пропозицп на грош^ державне втручання спроможне коригувати вади, властивi перехiднiй економщ. В мiру трансформацil перехiдноl економжи в ринкову, межi i форма державного регулювання грошово! пропозицп будуть змшюватися, поступово наближаючись до суто ринкових.
О^м ефектiв, державне регулювання супроводжуеться негативними явищами, якi е продовженням i гiпертрофованим розвитком деяких аспекпв економiчних процесiв. Такi явища, яю деформують регулювання грошово! пропозицп, можна назвати дефектами.
Дефект 1. СтабЫзащя економжи та перехщ до сталого економiчного зростання вщбулися шляхом значних соцiально-економiчних втрат. Проте нерацюнальне використання монетаристських методiв регулювання мало бшьш збалансоваш та "м'яю" альтернативи.
Дефект 2. Регулювання грошовоï пропозицiï виявилося не включеним у механiзм структурноï перебудови економжи, що залишило реальний сектор економжи поза впливом ринкових стимулiв. Отже, можна твердити лише про неефективнють або обмежену ефективнiсть державного регулювання грошо-воï пропозицiï у перший перюд реформ.
Дефект 3. Державна полггика регулювання грошовоï пропозицп в перюд глибо^ економiчноï кризи виявилась неспроможною стабiлiзувати еко-номiку. Економiка Украïни не адекватно реагувала на загальновизнанi ринко-вi стимули. За експансiонiстськоï полiтики щодо розширення грошовоï маси iнфляцiя переростала в гшершфлящю, а спад виробництва - у гшерспад. Внаслiдок проведення рестрикцiйноï полiтики щодо обмеження грошовоï пропозицiï та скорочення виробництва зросли масштаби платiжноï кризи. Ви-никло явище демонетизацп, яке супроводжувалось зростанням взаемних нес-плат, заборгованостi iз соцiальних виплат, зросли розмiри використання шо-земноï валюти в тшьовому секторi економiки.
Дефект 4. Монетарш методи впливу на економiку виявилися неспро-можними стимулювати сектор реальноï економiки до самотрансформацiï на ринкових засадах. Шдприемства сектору реальноï економжи, особливо вели-кi державнi шдприемства, так i не створили економiчного середовища, побу-дованого на використанш цiнових механiзмiв i ринковоï конкуренцп. Основ-ним об'ектом впливу регулювання грошовоï пропозицiï виявився фiнансовий сектор економжи. Фiнансово-кредитнi iнститути найбiльш адекватно реагу-вали на iмпульси державноï грошово-кредитноï полiтики. Грошова маса регу-лювалась засобами грошово-кредитноï полiтики i зосереджувалась, головно, у фiнансово-кредитних шститутах. Сектор реальноï економiки виявився iзольованим вiд грошових потокiв i тому практично не реагував на зтну гро-шовоï пропозицiï.
Дефект 5. У процеш регулювання грошово-кредитноï полиики в Укра-ïнi виникала суперечнють мiж ïï коротко- та довготермшовими цiлями. Курс НБУ на стабшзащю нацiональноï грошовоï одиницi неминуче обмежував i скорочував грошову масу, що, своею чергою, впливало на скорочення платос-проможного попиту, обсягу швестицш та виробництва. Проте в довготермшо-вому перiодi стабiльнiсть нацiональноï грошовоï одиницi почала забезпечува-ти збшьшення iнвестицiй i платоспроможного попиту. Кшцевим пiдсумком регулювання грошовоï пропозицiï стало економiчне зростання, стабiлiзацiя цiн i зростання зайнятосп. Незбалансованiсть реалiзацiï коротко- i довготер-мiнових цiлей деформувало можливостi регулювання грошовоï пропозицiï.
Дефект 6. Несиметрична шформащя за умов перехiдноï економiки та вiдсутнiсть "прозороГ державноï грошово-кредитноï полiтики створили еко-номiчне та iнформацiйне середовище, яке не забезпечувало проходження ринкових iмпульсiв, спроможних викликати адекватну реакцiю об'екпв еко-номiчноï дiяльностi. За умов низького кредиту довiри до державних заходiв змiна грошовоï пропозицiï не викликала пожвавлення економiчноï активностi та зростання обсяпв виробництва.
Дефект 7. Фшансовий сектор економiки був тривалий час iзольований вiд реального сектору i зм^ грошовоï пропозицiï використовував, головно,
для отримання спекулятивного доходу з державними щнними паперами та шшими посередницькими операщями. Основне джерело отримання доходу фiнансовi структури вбачали у збiльшеннi грошовоï маси i використовували ïï для побудови фшансових пiрамiд. Внаслiдок цього певна частина фшансо-вих структур була защкавлена в шфляцп, яка давала змогу розраховуватися за своïми зобов'язаннями.
Встановлеш ефекти та дефекти державного регулювання грошовоï пропозицiï важливо доповнити кiлькiсними i якiсними показниками ïх оцш-ки. Регулювання грошовоï пропозицiï мае своï межi досягнення ефективносп, якi змiнюються вiдповiдно до юльюсних та якiсних змiн в економщь Широкий спектр можливостей трансформацп на шляху до досягнення моделi рин-ковоï економiки постшно породжуе iншу базисну ситуащю, в якш викорис-тання тих самих шструменпв регулювання дае рiзний ефект. У такому дiапа-зонi можливостей доцшьно прийняти систему оцiнки. Найбшьш рацiонально ïï класифiкувати залежно вщ можливостей впливу на визначальнi макроеко-номiчнi показники. 1снування функцiональноï залежносп мiж змiною грошо-воï пропозицп та макроекономiчним чинником дае змогу оцшювати резуль-тативнiсть регулятивних дш. Для оцiнки результативностi необхiдне зютав-лення показниюв, якi найбiльш повно характеризуюсь залежнiсть макроеко-номiчних показниюв вiд впливу державноï економiчноï полггики. Доцiльно використовувати показники, якi е складовою економiчноï звiтностi, що дае змогу для перюдичного аналiзу.
Для оцшки ефективностi державного регулювання важливим е мош-торинг макроекономiчноï активность Для цього необхщно контролювати i зютавляти змiну активностi реального сектору економжи зi змiною грошовоï пропозицп, на пiдставi чого можна виявити причинно-наслiдковi зв'язки гро-шово-кредитноï полггаки з економiчною активнiстю. Для цього потрiбно використовувати розробленi щдекси активностi реального сектору економiки та шдекс банкiвського сектору економiки, зютавляти ïх iз запропонованим нами шдексом змiни грошовоï пропозицiï. Для вимiрювання монiторингу дiловоï акгивностi в реальнш економiцi та встановлення взаемозв'язку з банювською акгивнiстю в деяких крашах з перехiдною економiкою, таких як Рошя, Лат-вiя, використовуються розрахунки вщповщних iндексiв [4; 5].
1ндекс економiчноï активностi (1ЕА) розраховують на базi натураль-них показникiв, що дае змогу нейтралiзувати вплив змши цiн пiд час оцшю-вання реального стану економжи. При цьому ваговi коефiцiенти галузей еко-номжи не використовуються, що дае змогу уникнути деформуючого впливу великих галузей нацiональноï економiки.
1ндекс банкiвськоï активносп (1БА) розраховують за тiею ж методикою, що й шдекс 1ЕА. Основними показниками, як використовують, е обсяг депозипв i кредипв рiзноï термiновостi, вклади до запитання, спещальш вщ-рахування капiталiв банюв. Всього для розрахунку iндексу використовують 15 показниюв окремо в нацюнальнш та в шоземнш валютi. Для того, щоб нейтралiзувати вплив зростання цш на показники, ïх значення треба дшити на ланцюговий шдекс споживчих цш вiдповiдно до базового перюду оцiнки.
Завдяки порiвнянню iндексiв 1ЕА та 1БА встановлюеться певний взаемозв'язок циклiв, але мiж основними параметрами циклiв iснуе часовий лаг. На наш погляд, шдекси 1ЕА та 1БА доцiльно зютавити з запропонованим нами iндексом. 1ндекс грошовоï пропозицiï (1ГП), розрахований за зютавле-ний перiод, вiдображае зм^ грошовоï пропозицiï та ïï окремих грошових аг-регатiв. Запропонована система шдекив вiдкривае можливiсть проведення аналiзу ефективностi змiн грошовоï пропозицiï. Можна запровадити систему ощнювання ефективностi державного регулювання пропозицп грошей: 1ГП = ах 1ЕА, 1ГП =ßx 1БА,
де: а - нормативний коефщент часового лагу затримки реакцп сектору ре-альноï економжи; ß - нормативний коефiцiент часового лагу затримки реакцп банювського сектору.
У такому випадку можна стверджувати про ефективнiсть грошово-кредитноï полггаки.
1ГП > а х 1ЕА, 1ГП < ßх 1БА за умови ах 1ЕА = ßх 1БА
Тут можна стверджувати про неефективнють грошово-кредитноï поль тики щодо регулювання грошовоï пропозицп.
1ГП >ах 1ЕА, 1ГП <ßx 1БА
У такому випадку збшьшення грошовоï пропозицiï акумулюеться в банкiвському секторi через неефективнють швестування в реальний сектор економжи.
1ГП > ах 1ЕА, 1ГП <ßх 1БА за умови..
У цьому випадку зростання грошовоï пропозицп викликае зростання реального обсягу виробництва, доходнють якого може перевищувати доход-нiсть вiд фiнансових операцiй. Серед цих основних варiантiв визначення ефективносп державного регулювання грошовоï пропозицiï можуть бути i ш-шi, яю визначаються з урахуванням додаткових чинниюв впливу. За бiльш детального розроблення методiв використання iндексiв i нагромадження ем-пiричних даних про ïх реальнi взаемозв'язки можна проводити розрахунки варiантiв державного регулювання грошовоï пропозицп на перспективу.
Висновки. Отже, ефективнють державного регулювання грошовоï пропозицiï охоплюе широкий спектр чинниюв, рацюнальне використання яких дае змогу досягти економiчного зростання, уникнути iнфляцiï та безро-бiття. Пiдвищення ефективностi державно-кредитноï полггаки е одним з виз-начальних чинниюв устшного реформування украïнськоï економжи.
Для оптимiзацiï процесу державного регулювання грошовоï пропози-цiï доцГльно використовувати вщповщну методологiю. Завдання з узгоджен-ня широкого кола цiлей, параметрiв i показникiв рацiонально вирiшувати через взаемодт функцГй попиту та пропозицп на грош^ на пiдставi рГвнянь регресiï з використанням ^ефоденив, якГ визначають вплив кожного компонента. Ключовою проблемою е ви6Гр системи чинниюв, яю е найбшьш ваго-
мими в певний перюд трансформацп i впливають на формування попиту i пропозицп на грошовому ринку.
Результативнiсть регулювання грошово! пропозицп доцiльно розгля-дати в контексп певного стану трансформацп економжи, що потребуе оцiнки додаткових факторiв впливу, зумовлених першорядними завданнями реформ.
За умов глибоко! економiчноl кризи та гшерспаду виробництва оцшка результативностi регулювання грошово! пропозицп мала найменш визначе-ний характер. У перюд стабЫзацп економiки вплив регулювання грошово! пропозицп оцшювався з точнютю до десяткiв вiдсоткiв. За сучасних умов переходу до сталого економiчного зростання наслщки регулювання грошово! пропозицп почали визначатись з точнютю до вщсотка. Еволюцiя можливос-тей впливу грошово! пропозицп зумовлена рiвнем трансформацп економiч-них систем та !х монетарно! сфери.
Застосування монетаристських методiв трансформацп економiки за весь перюд !! реформування загалом можна визнати неефективним, оскшьки iснували бiльш збалансоваш альтернативи, якi давали змогу уникнути знач-них економiчних i сощальних втрат. В Украш перехiд до перюду сталого економiчного зростання вщбувся з рiвня в кiлька разiв нижчого, нiж iснував на початку ринкових реформ в 1989-1990 рр.
У перюд глибоко! економiчноl кризи у значно! частини учасниюв еко-номiчноl дiяльностi реального сектору економжи iснували iррацiональнi очь кування, яю робили стимули державно! грошово-кредитно! полиики неспро-можними впливати на господарську мотивацiю. Грошовi потоки були зосере-дженi у фiнансовому секторi, де збшьшення пропозицп грошей використову-вали для побудови фiнансових пiрамiд.
Подолати розрив мiж фiнансовим сектором i реальною економiкою вдалося в перюд стабЫзацп, коли зменшувалася демонетизацiя i з'явилася мотивацiя для економiчного зростання. Ринкове середовище було створене тсля лжвщацп великих державних нерентабельних тдприемств i розвитку малого та середнього бiзнесу, що повернуло грошовi потоки з фшансових структур. Досягти взаемодп реального та фiнансового секторiв економжи i включення !х у сукупний економiчний кругообiг дало змогу розширити мож-ливостi регулювання грошово! пропозицп.
СтабЫзащя нацiональноl грошово! одиницi i зниження iнфляцil до порогового рiвня, пiсля якого почались iнвестицil в реальну економiку, ство-рювало передумови для економiчного зростання. Економiчне середовище тсля перюду трансформацп стало чутливим до ринкових стимулiв та ефек-тивного використання державного регулювання грошово! пропозицп.
Державне регулювання грошово! пропозицп впливае на функцюну-вання нацюнально! економжи неоднозначно. З одного боку, воно володiе певними перевагами або ефектами, тд якими розумтоть позитивний вплив на економ^. З шшого, - монетарнi методи впливу супроводжуються наслiд-ками, якi впливають негативно (дефектами).
Для оцшки результативностi регулювання грошово! пропозицп до-цiльно зютавляти вже розробленi iндекси активностi реального сектору еко-
номiки та шдекс банювського сектора економiки з запропонованим дисертан-том iндексом змши грошовоï пропозицiï.
1ндекс грошовоï пропозицп може розраховуватись у зютавлений перь од i вiдобpажаe змiну гpошовоï маси та ïï окремих агрегапв. Для зведення часового лагу затримки реакцп peальноï економжи, банювського сектора та змши гpошовоï пропозицп до зютавних значень пропонуеться використову-вати вiдповiднi ноpмативнi коeфiцiенти.
Лтратура
1. Сакс Дж.Д. Макроэкономика. Глобальный подход / Дж.Д. Сакс, Б.Ф. Ларрен. - М. : Изд-во "Дело", 1996. - 848 с.
2. Ващишин А. Наукова д1яльшсть професора Г.1. Башнянина. - Льв1в : Вид-во "Каме-няр". - 2000. - 860 с.
3. Башнянин Г.1. Ринкова економжа: теоретико-практичш проблеми становлення в Ук-ра'ш / Г.1. Башнянин, В.С. Загорський, В.С. Медведев, А.Р. Середа. - К. : Вид-во 1СДО, 1996.
- 382 с.
4. Степанов Ю.В. Пути совершенствования анализа и прогнозирования общеэкономических процессов в банках России / Ю.В. Степанов, А.М. Гришин // Деньги и кредит. - 1997.
- № 3. - 248 с.
5. Михасюк Р. Державне регулювання економжи / Р. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога. - К. : Вид-во "Либщь", 1999. - 592 с.
Гомонай И.В., Чмерук Г.Г. Парадигма результативности регуляции денежного предложения в переходной экономике
Очерчены теоретико-методологические подходы к государственной регуляции денежного предложения при условиях рыночной трансформации экономики Украины. Обнаружены тенденции развития методов государственной регуляции денежного предложения в переходный экономике. Обоснована методика оценивания результативности государственной регуляции денежного предложения.
Ключевые слова: денежный рынок, результативность регуляции денежного предложения, эффективность денежно-кредитной политики.
HomonayI.V., Chmeruk G.G. The paradigm of the resulting regulation of the money proposition at the transitional economics
It is outlines the theoretical-methodological principles to the state regulating money proposition at the conditions of market transformation economics of Ukraine. It is shows tendencies of the development methods of the state regulation money propositions at the transitional economics. It is proves the methodic of the valuation of resulting state regulating the money proposition.
Keywords: money market, the resulting of the state regulating the money proposition, the effectiveness of money-credit politics.
УДК338.48 Астр. С.П. Грабовенська1 -Львiвський НУ ш. 1вана Франка
ЕКОНОМ1ЧНИЙ АНАЛ1З ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ДИНАМ1КА ТУРИСТИЧНИХ ПОТОК1В В УКРАШ1
Дослщжено сутшсть, призначення, склад, класифжацшш ознаки готел1в, вимо-ги до ix облаштування, особливосп готельних послуг та специфжу ix виробництва, ринок готельних послуг та його сегментащю, фактори i тенденцп розвитку готельно-го господарства шд час шдготовки до "СВРО-2012". Розглянуто динамжу та струк-
1 Наук. кер1вник: доц. А.Ф. Гукалюк, канд. екон. наук
