CC BY
215
• посилити PR-компанiю щодо висвiтлення та роз'яснення становища шозем-них громадян за кордоном, щодо дiяльностi туристичних фiрм, специфiки за-конодавства iнших краХн та мiждержавного законодавства.
I, насамкшець, основний захщ, який виршить проблему вщпливу населения з Укра1ни - це зростання економжи, й вщповщно покращання р1вня життя, шдвищення добробуту, сощально! захищеност громадян, впевненост у завтрашньому дш.
Л^ература
1. Закон Украши "Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування на випадок безробтя"// Вщомосп Верховно! Ради. - 2000, № 22. - С. 171-197 с.
2. Петрова Т. М1граци населення як фактор пропозицп робочо! сили на ринках пращ Украши// Украша: аспекти пращ. - 1997, № 6. - С. 42-44.
3. Сорос, Джордж. Джордж Сорос про глобал1защю. - К.: Вид-во Соломп Павличко "Основи", 2002. - 173 с.
4. Трудова м1гращя населення Тер^п^ьсь^! обласп: кшьюсний та географ1чний аспекти. - Тернопшь: Лвдер, 2002. - 52 с.
5. www.dialog.org.ua
6. www.ir.org.ua
7. www.kiev.rada.ua
8. www.ombudsman.kiev.ua
9. www.scnm.gov.ua
10. www.niss.gov.ua _
УДК 336.22 Acnip. С.Г. Шевченко1 - НЛТУ Украши, м. iïbeie
ПОПИТ НА ГРОШ1 В СТРУКТУРАХ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Дослщжено i проаналiзовано pi3Hi eKOHOMÏ4HÎ теорп стосовно питання попиту на грошi. Висвiтлено i зроблено порiвняльну характеристику властивих кожнiй еко-номiчнiй течп поглядiв на проблему грошового об^.
Post-graduate S. G. Shevchenko - NUFWT of Ukraine, L 'viv Demand on a money in the structures of the economic systems
Economic theories are probed and analyzed in relation to the question of demand on a money. Comparative description of characteristic is reflected and done for each economic flows of looks to the problem of money circulation.
Питання попиту на грош1 тривалий час лишалося на периферп досль джень украшських учених пор1вняно з проблемами ринкових реформ та ста-бшзацп економжи. Проте, подальший розвиток вимагае шдпорядкування процесу формування попиту на грош1 в Украш1 до стандарт, властивих су-часним ринковим економжам.
У переважнш бшьшост економ1чних концепцш попит на грош1 роз-глядаеться в контекст особливостей економ1чних систем, яю:
1) вважаються апрюрно стойкими i стан макроекономiчноï р1вноваги яких досягаеться автоматично. Будь-яке порушення стану макроекономiчноï р1вноваги е тимчасовим, а державне втручання - шкщливим i тальки по-пршуе економ1чну ситуащю (кшьшсна теор1я, неокласична теор1я, монетаризм та л1беральт концепци);
1 Наук. кер1вник: доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук - НЛТУ Украши
2) е нестiйкими i неспроможними самостийно вщновити стан макроеконо-мiчноl рiвноваги i тому потрiбне постшне втручання держави для вщнов-лення макроекономiчноl рiвноваги (кейнсiанство та неокейнсiанство);
3) е стшкими, а незначнi вiдхилення макроекономiчноl рiвноваги можуть бути усуненi шляхом ращонального державного втручання в економшу (неокласичний синтез).
Представники класичного напрямку в економщ1 вважають, що пору-шення р1вноваги макроеконом1чно! системи е лише окремим моментом, а за-гальним випадком е стан загально! р1вноваги.
Одним 1з перших сформулював основш положення теорп загально! економ1чно! р1вноваги 1 видшив роль попиту на грош1 Ж.Б. Сей.
Зпдно з поглядами Ж.Б. Сея, пропозищя завжди породжуе попит 1 тому грошовий ринок завжди в сташ р1вноваги, а вартють грошей е величиною невизначеною. З позицш Ж.Б. Сея, грош1 е лише техшчним шструментом, який полегшуе процес об1гу товар1в. Тому була поширена теза про нерацю-нальшсть нагромадження грошей. Будь-який достатнш дохщ повинен бути негайно витрачений, оскшьки грош1 е лише тимчасовим посередником. Мож-ливють швестувати грош1 у виробництво, з точки зору Ж.Б. Сея, е обмеже-ною, тому що для цього потр1бно оргашзувати виробництво[1].
Найбшьш рацюнальним, з позицш неокласиюв, було придбання цш-них папер1в - обл1гацш. Коливання норми вщсотка на ринку кредиту було го-ловним регулятором, що забезпечувало р1вшсть попиту та пропозици на гро-ш1. Таким чином, пропозищя грошей породжуе попит на них, цши або норма вщсотка будуть вщповщно змшюватися в умовах змши !х сшввщношення. Еластичшсть цш е основною умовою вщновлення р1вноваги у неокласиюв на ринку грошей.
I. Фшер розробив у рамках класично! теори економ1чно! р1вноваги за-вершену монетарну концепщю. Кшьюсну теорда I. Фшера в окремих випад-ках називають ще теор1ею попиту на грош1, тому що юльюсть грошей М, яю знаходяться в об1гу, поставлен в пряму залежшсть вщ номшального доходу, у формуванш якого вони беруть участь [1]:
иу = 2 йр, (1)
де: И - грош1, що знаходяться в об1гу в перюд часу; У - швидюсть об1гу грошей; й - обсяг реального випуску; Р - цша одинищ товару. Попит на грош1 ИВ е функщею номшального доходу
йр; (2) иб = f [¥н ].
Л. Вальрас, використовуючи просту юльюсну теорда I. Фшера та то-тожшсть Ж.Б. Сея, розробив модель стану загально! макроеконом1чно! р1вно-ваги, яка досягаеться через змшу попиту на грош1 та р1вня цш.
У модел1 Л. Вальраса грош1 е нейтральними у тому сенЫ, що, "якщо шсля змши номшально! грошово! маси, встановлюеться нова р1вновага, де вс перемшш мають таю ж значення, як { до змши грошово! маси. Якщо модель не вщповщае цим вимогам, то грош1 не е нейтральними" [1].
Пpопоpцiйнa змiнa peaльниx гpошовиx зaлишкiв, пpоцeнтниx cтaвок та piвня цiн e визначальною xapaктepиcтикою нeйтpaльноcтi гpошeй.
Мexaнiзм доcягнeння cтaлоï piвновaги в модeлi Л. Вaльpaca добудова-ний на викоpиcтaннi цiн, змiнa якиx дae змогу зpiвновaжyвaти надлишковий попит i надлишкову пpопозицiю. Надлишковий попит на гpошi в модeлi Л. Валь-paca залежить вiд надлишково1' пpопозицiï на iншиx pинкax. У peзyльтaтi pa^-онaльниx дiй учашиюв pинкy в кiнцeвомy пiдcyмкy доcягaeтьcя таке поeднaння цiн на товapи i поcлyги, що модель Л. Вaльpaca cягae cтaнy piвновaги.
^опозищя гpошeй MS e величиною екзогенною, що фоpмyeтьcя за paмкaми eкономiчноï cиcтeми i яка e нaпepeд визначеною величиною. Умови piвновaги грошового pинкy, коли MS = MD можуть бути доcягнyтi чepeз взaeмодiю iншиx pинкiв мaкpоeкономiчноï cиcтeми: товapiв, pecypciв, пpaцi. Згiдно з к^а^чною виpобничою фyнкцieю в пpоцeci фоpмyвaння peaльного доxодy yтвоpюeтьcя зв'язок мiж зaдiяними pecypcaми.
Пpeдcтaвники кeмбpиджcькоï школи А. Мapшaлл, А. Пiгy, Д. Робep-тcон оcновнy увагу в cвоïx pоботax зоcepeдили на кашвж зaлишкax, тобто тieï чacтини доxодy, яку yчacники виpобничоï дiяльноcтi бажають тpимaти y гpошовiй фоpмi. ^жильники кeмбpиджcькоï школи в цeнтp уваги cвого aнaлiзy поcтaвили питання щодо чинниюв, якi визначають попит на кacовi за-лишки. А. Мapшaлл один iз пepшиx видiлив попит на гpошi як peзepв на ви-падок нeпepeдбaчeниx обcтaвин [3].
!ншим важливим мотивом фоpмyвaння попиту на гpошi ввaжaлacь не-обxiднicть yтвоpeння фонду зacобiв обiгy, тобто pозглядaвcя пpиpicт гpошeй y функци обiгy. А. Мapшaлл зacтоcyвaв ^и монeтapномy aнaлiзi зicтaвлeння ви-год, яю отpимyвaлиcь пpи володiннi гршми i aльтepнaтивними втpaчeними пpибyткaми, яю могли бути отpимaнi пpи вкладенш гpошeй y виpобництво.
Д. Патшюн y книзi мГpошi, пpоцeнт та щни"[2] cпpобyвaв ycyнyти пpотиpiччя тотожноcтi Ж.Б. Сея, що допycкaло, що вш гpошi, отpимaнi вiд ^одажу одниx товapiв, будуть викоpиcтaнi на кушвлю iншиx, що pобить не-paцiонaльним пpоцec нaгpомaджeння. Д. Патшюн вiдмовивcя вiд поcтyлaтy Ж.Б. Сея i допустив, що гpошi впливають на стан шшж pинкiв чepeз ефект peaльниx кacовиx зaлишкiв. У peзyльтaтi змiни цiн peaльнa вapтicть ^ошо-виx зaлишкiв мiняeтьcя, що, вщповщно, змiнюe кyпiвeльнy cпpоможнicть грошей та попит на нж.
Збшьшення або зменшення попиту вiдповiдно впливae на цiни, що бу-де ^^одши eкономiчнy cиcтeмy y стан piвновaги.
Таким чином, на вщмшу вiд I. Фiшepa, який задавав ^ошам лише влacтивicть виконувати функщю обiгy, пpeдcтaвники кeмбpиджcькоï школи pозглядaли гpошi ще як зaciб заощадження. Kоeфiцieнт к вiдобpaжaв чacтинy доxодy, який бажають тpимaти y виглядi гpошeй, y фоpмyлi Пiгy:
MD = kRQ, (3)
де: Q - загальний обcяг в^обництва за одиницю чacy; R - щна в^обленох' пpодyкцiï; Q-R - гpошовi доxоди, якi доpiвнюють юнцевому пpодyктy.
Пpeдcтaвники кeмбpiджcькоï школи визначили ^инципи pозподiлy доxодy мiж ^шми та iншими aльтepнaтивними активами на зacaдax тeоpiï
cпоживчого вибоpy, коли зicтавлялиcя витpати та вигоди вщ piзного викоpиc-тання гpошeй. Kоeфiцieнт к визначаe попит на гpошi y випадкy, коли к та R e вeличинами поетшними, то попит на гpошi бyдe в обepнeнiй залeжноcтi вiд кiлькоcтi гpошeй та ïx кyпiвeльноï cпpоможноcтi. Попит на гpошi або pe^^rn залишки залeжать вiд ïx кyпiвeльноï cпpоможноcтi. Взаeмозв,язок попиту на peальнi каcовi залишки з piвнeм цш визначаeтьcя
Mp = Mh/P, (4)
дe: Mp - peальнi гpошовi залишки; MH - номшальш гpошовi залишки; P - pi-вeнь цiн.
Peальнi гpошовi залишки вpаxовyють кyпiвeльнy cпpоможнicть ^о-шeй, яка забeзпeчye ïx влаcникiв нeобxiдним обcягом pecypciв та поcлyг.
Номшальш гpошовi залишки змiнюютьcя вiдповiдно до змши цiн, яка визначаe кшьюеть товаpiв, що можна на нж пpидбати. Для збepeжeння куш-вeльноï cпpоможноcтi номiнальнi гpошовi залишки повинш зpоcтати пpопоp-цiйно до збiльшeння цiн.
Г. Хаpбepлeн впepшe cфоpмyлював eфeкт peальниx залишкiв або eфeкт Пiгy в yмоваx дeпpeciï. Учашики eкономiчноï дiяльноcтi пepeоцiню-ють ^ошовий компонeнт нагpомаджeного багатcтва пpи змш цiн [4].
В yмоваx дeпpeciï, коли вiдбyваeтьcя знижeння цш, попит на ^ошо-вий компо^нт багатcтва падаe, оcкiльки зpоcтаe ïx кyпiвeльна cпpоможнicть. У такому випадку попит на гpошовy cкладовy багатства почнe cкоpочyва-тиcь. В yмоваx дeпpeciï також знижyeтьcя ноpма вщштка внаcлiдок змeншeн-ня попиту на грош, що пpивeдe до пepeоцiнки поpтфeлiв активiв.
У тeоpiï Дж. ^йтеа cтан piвноваги макpоeкономiчноï шагеми e лишe окpeмим випадком i тому потpiбнe дepжавнe втpyчання з його вiдновлeння. На pинкy товаpiв завжди icнye дeфiцит eфeктивного попиту, який дecтабiлiзye pин-ки ^ащ гpошeй та облiгацiй. У Дж. ^йжа виpiшальна pоль y доcягнeннi piв-новаги eкономiчниx cиcтeм можлива чepeз заxоди дepжавного peгyлювання.
Дж. ^йте pозглядав попит на гpошi y cкладi агpeгатy pинкy гpошeй. Взаeмодiя pинкy гpошeй вiдбyваeтьcя з pинком облiгацiй, pинком товаpiв та pинком pобочоï cили. Попит на гpошi взаeмодie з iншими pинками, тому мо-нeтаpна полiтика y кeйнciанcькiй тeоpiï e важeлeм впливу на виpобництво до-xодy. В yмоваx нepiвноваги eкономiчноï cиcтeми, пов,язаноï з надлишковим виpобництвом або з надлишковою пpопозицieю, потpiбно збiльшити cyкyпнi витpати. В yмоваx збiльшeння cyкyпниx витpат домашнix гоcподаpcтв та фipм попит на гpошi та гpошовi залишки зpоcтаe. У кeйнciанcькiй кон^пци платоcпpоможний попит e виpiшальним чинником впливу для повepнeння eкономiчноï ше^ми y cтан piвноваги.
Гpанична cxильнicть до cпоживання та гpанична eфeктивнicть кашта-лу маe тeндeнцiю до знижeння i, як наcлiдок, змeншyeтьcя можливicть peалi-зувати cтвоpeнi cпоживчi та iнвecтицiйнi товаpи. Тому наceлeння починаe на-давати пepeвагy готвковим гpошам, як фоpмi, збepeжeння cвоeï чаcтки доxо-ду. Пepeвага лiквiдноcтi або зpоcтання попиту на гpошi y концeпцiï Дж. Keйнcа TOc^e однe з визначальниx мicць. Вигоди вщ володiння гpiшми на-ceлeння починають пepeвищyвати вигоди вiд ïx в^обничого iнвecтyвання.
158
Збiрник нayково-тeхнiчних прaць
Попит на грошi розглядаеться як складова взаемоди ринкiв робочо! сили, товарiв та облiгацiй. Альтернативна можливiсть отримувати дохiд пос-тiйно стимулюе змшу напрямку вкладення коштiв.
У кейнЫансью теори попиту на грошi визначальне мiсце займае процент, який за своею економiчною суттю е грошовим явищем. Дж. Кейнс вва-жав, що процент е грошовим явищем, що пiдкреслив у назвi свое! знаменито! книги "Загальна теорiя грошей, процента та зайнятостiм.
За своею суттю в моделi Дж. Кейнса функщя лiквiдностi е функщею попиту на грошi. У мiру зменшення процентно! ставки попит на грошi зрос-тае i навпаки (рис.). г
г 2
г 1
Рис. Функщя МБ2 попиту на грошi
у кейнЫанськш мод^
м
Монетариська концепщя або сучасна кшьюсна теорiя передбачае про-довження i розвиток поглядiв, започаткованих А. Смiтом i розвинених I. Фь шером. Класик сучасного монетаризму М. Фрщмен найбiльш повно узагаль-нив погляди на самодостатню силу ринкового мехашзму. Грошова система в монетариськш концепцi! повинна забезпечувати грошову пропозицiю, вихо-дячи iз грошового правила, коли найбшьш сприятливим для економжи вва-жалося щорiчне зростання грошово! маси на 3-5 %. Попит на грошi в монетариськш теори е стабiльним, тому i стабiльнi темпи зростання грошово! маси, що е основним методом впливу на нащональну економжу.
Монетарна пол^ика е ефективною лише в тих випадках, коли поточш макроекономiчнi показники вiдхиляються вiд очiкуваних. В ушх iнших випадках ди уряду е неефективними, крiм тих ситуацш, коли вдаеться провести не-передбачену монетарну полiтику. М. Фрщмен вирiшальне значення для досяг-нення стабшьносп економiки надавав вiдповiдностi стабшьному попиту на грошi та !х пропозицiю. Вiдповiднiсть стабiльного попиту на грошi зростанню виробництва i формуванню вiдповiдно! пропозицi! грошей е визначальною умовою економiчно! стабiльностi. У випадку, якщо попит буде перевищувати пропозищю, виникне прагнення позбутися надлишкових грошових залишкiв. Якщо цiни i дохщ будуть вiльно мiнятися, то спроба потратити бiльше, збшь-шить обсяг витрат, виражених у номшальних одиницях, i надбавки в цiнах [5].
Таким чином, визначальним параметром, навколо якого побудований весь ринковий мехашзм у концепци монетаризму, е попит на грош^ Залежнiсть попиту на грошi вiд стану реально! економши та рiвня доходу доводиться не
тeоpeтичними кон^пщями, а eмпipичними даними. Паpамeтpи вщомого "грошового пpавилам y 3-5 % отpиманi M. Фpiдмeном на оcновi аиалiзy значного cтатиcтичного матepiалy пpо eкономiчний pозвиток США y œp^ 18671960 pp. Ветановивши тeмпи зpоcтання обcягy доxодy, який, на думку M. Фpiд-мeна, e оптимальним, щоб нe допуетити мпepeгpiвyм eкономiки i початку шфля-ци, вiн визначив i вiдповiднi щоpiчнi тeмпи зpоcтання попиту на грошь
Вiдcyтнicть глибокиx eкономiчниx тeоpiй y монeтаpизмi базyeтьcя на постулат ^о пpинциповy нeможливicть пiзнання cyri eкономiчниx явищ i пpо тe, що eкономiка e мчоpна cкpиня". Тому бyдь-якe втpyчання в eкономiкy, в тому чиcлi змiна гpошовоï пpопозицiï та попиту cпpоможнi тшьки погipши-ти cтан нацiональноï eкономiки.
Mонeтаpиcти надавали пepeвагy гpошово-кpeдитнiй полчищ цeнтpаль-ного банку i вважали, що заxоди фicкальноï полiтики те дають очiкyваного peзyльтатy. З позицш Л. Хаppicа монeтаpизм e cyчаcним pозвитком юльк^но:' тeоpiï, яка вiдpiзняeтьcя cпeцифiчною повeдiнкою взаeмодiï попиту та ^опо-зици гpошeй [6]. Ошбливост! монeтаpизмy як pозвинeноï кiлькicноï тeоpiï полягають в тому, що:
а) мoнeтаpизм e лишe тeоpieю попиту на грош^ яка обмииаe питання ви-pобиицтва гpошового доxодy та вcтановлeння piвия цiи;
б) для eкономiчниx агeитiв i для влаотишв гpошi e одним iß видiв активiв, фоpмою володiиия багатcтвом;
в) аналiз попиту на гpошi з боку eкономiчниx активiв e аналопчним аиалiзy попиту на cпоживчi поcлyги [7].
З позицiй монeтаpиcтiв, нecтабiльнicть pинковоï eкономiки поpо-джyeтьcя в гpошовiй cфepi. M. Фpiдмeн pозвинyв поpтфeльний пiдxiд попиту на грош^ який багато в чому базyвавcя на кeйнciанcькиx положeнняx пepeва-ги лiквiдноcтi. M. Фpiдмeн намагавcя вciляко пiдкpecлювати cвiй зв'язок з кшькюною тeоpieю. Попит на гpошi в монeтаpизмi займаe визначальнe мю^. Визначаючи cyть кiлькicноï тeоpiï, M. Фpiдмeн пiдкpecлював, що "кiлькicна тeоpiя, цe тeоpiя попиту на грош^ ... цe нe тeоpiя в^обництва, або гpошового доxодy, або piвня цiн"[8]. Вiдношeння до кiлькicноï тeоpiï e визначeнням cyтi монeтаpизмy, постщовником якого оголоcив ceбe M. Фpiдмeн.
M. Фpiдмeн пpи аналiзi попиту на грош^ обмeжyючим чинником вва-жав бюджeт. Дж. Keйнc pозглядав облiгацiï eдиною альтepнативою готвко-вим ^ошам i пpоцeнтна cтавка визначала пepeвагy лiквiдноcтi. M. Фpiдмeн значно pозшиpив y cвоeмy аналiзi альтepнативнi готiвковим гpошам на^ям-ки pозмiщeння багатcтва.
Piвняння гpошового попиту M. Фpiдмeна pозв,язyeтьcя зi заcтоcyван-ням обмeжeного чиcла пepeмiнниx, якi можливо eмпipично доcлiдити в чаш-вш peтpоcпeктивi. У pоботi "Mонeтаpна icтоpiя США y 1867-1960" M. Фpiд-мeн та А. Шваpц до^дили вплив гpошeй на eкономiкy i встановили, що дте-контна ставка виявила^ нeeлаcтичною щодо iнвecтицiй i тому гpошово-кpe-дитна полiтика e малоeфeктивною. Зpоcтання цiн e очжуваною вeличиною i пpиводить до очжуваного змeншeння кyпiвeльноï cпpоможноcтi гpошовиx залишюв.
У монетариськш концепци зрушення в грошовш Maci, насамперед, впливае через змшу структури портфеля. Змша вiдсотка вважаеться тимчасо-вою i неiстотною, а ефект вщ змiни грошово! маси проявляеться у змт цiн. Виробництво практично не реагуе на грошовi чинники, оскшьки вирiшальну роль вщграють наявнi ресурси.
У процесi збер^ання грошей !х власник несе втрати, як обумовленi неотриманням можливого доходу з проценлв. Грошi, iнвестованi в обл^аци, приносять номiнальний дохiд, визначений номшальною ставкою процента. Проте, шфлящя постiйно коригуе реальний розмiр вщсотка i визначае реаль-нiй дохщ i реальнi втрати вiд збер^ання грошей. Н. Менкью пропонуе врахо-вувати реальну вартiсть грошей вщповщно до темпiв iнфляцi!.
У такому випадку очжуваний реальний дохiд становить -П, а витрати вiд зберiгання грошей на руках складатимуть Р - (-П), що, зпдно з рiвняння-ми Фiлера, е номшальною ставкою процента. Попит на грошi залежить вiд реальних запаЫв грошових коштiв M/P та попиту на грошi L(r,V).
Використовуючи рiвняння Фiшера, можливо виразити номiнальну ставку процента, як суму реально! ставки та розмiру шфляци [9].
M/P = L(P + ne,V). (5)
З розширеного рiвняння попиту на грошi можливо визначити додатко-вi чинники формування попиту на грошь Зростання грошово! пропозици та, вщповщно, номiнально! ставки вiдсотка скорочуе попит на грошь Таким чином, впливають не тiльки змша реальних макроекономiчних чинникiв, а й ш-фляцiйнi очiкування учасникiв економiчно! дiяльностi.
Теорiя рацiональних очiкувань, розроблена Лукасом, Саржетом та Уоллесом, е модифжованим варiантом монетаризму. Рацiональнi очжування формуються учасниками економiчно! дiяльностi, виходячи з значень еконо-мiчних показниюв минулого часу i !х екстраполяци на майбутнiй перiод.
1ншим важливим постулатом теори рацiональних очiкувань е те, що вс цiни володдать однозначною еластичнiстю i практично миттево реагують на стан нерiвноваги окремих ринюв. Усi ринки, в тому чи^ i ринок грошей, вщразу позбавляються розбалансованостi попиту i пропозици шляхом змiни цiн. У такому випадку будь-яка форма державного втручання руйнуе ринковi механiзми пристосування до нових економiчних умов.
Грошова система не повинна бути шструментом нав^ь мiнiмального державного регулювання економiки. З позицш теори рацiональних очiкувань змша грошово! маси впливае на рiвень щн, не вiдхиляючи економiку вщ !! природного стану. Попит завжди рiвний пропозици, тому що ринковий мехашзм завжди регулюе будь-як розходження.
Серед теоретичних концепцш стосовно попиту на грош^ найбiльш по-ширеною е модель Вiльяма Ноумена та Джеймса Тобша, яка бшьш вiдома пiд назвою "модель Боумена-Тобша". У цiй моделi попит на грошi розглядаеться з позицiй оптимiзацi! грошових запасiв, в яких шдивщи бажають тримати частку свого багатства для задоволення сво!х потреб у майбутньому чаЫ. Постiйно iснують протилежно направлеш прагнення, щодо спiввiдношення частин активiв у грошовiй та шших формах. У випадку недостатньо! кшькосп
гpошeй для поточниx потpeб потpiбно нecти додатковi витpати, пов,язанi з конвepтацieю iншиx видiв y гpошi. У ^от^жному випадку, коли наявнicть гpошeй пepeвищye потpeбy в ниx, також виникають додатковi втpати, y зв'яз-ку з бiльшою доxоднicтю облiгацiй та шшж активiв.
У cyчаcниx pинковиx eкономiкаx попит на гpошi те викоpиcтовyeтьcя, як цiльовий оpieнтиp пpовeдeння гpошово-кpeдитного peгyлювання eкономi-ки. Для peалiзацiï заxодiв монeтаpного впливу ^тральн банки викоpиcто-вують таpгeтyвання загального pозмipy гpошовоï маcи та окpeмиx гpошовиx агpeгатiв. Пpотe, y cфepy впливу цeнтpальниx банкiв також вxодять ^о^н-тнi cтавки, а y пepexiдниx eкономiкаx - обмiннi валютш кypcи. Ендогeнна пpиpода попиту на гpошi нe даe можливоcтi цeнтpальним банкам бeзпepep-вно впливати на паpамeтpи попиту на гpошi. Пpотe peгyлювальнi заxоди ^н-тpальниx банюв, пов,язанi зi змiною пpопозицiï гpошeй та пpоцeнтною поль тикою, впливають на пpоцecи фоpмyвання попиту на грошь Попит на гpошi в pинковiй eкономцi залeжить вiд на^ямив гpошово-кpeдитноï полiтики в гpошовiй cиcтeмi.
Взаeмодiя попиту на гpошi та ïx пpопозицiï обyмовлюe ïx вщповщну модeль. В yмоваx пiдтpимання поcтiйноï пpопозицiï гpошeй фоpмyвавcя шд-виш^ний попит на гpошi. Kоли в грошовш cиcтeмi пpоводитьcя ^ошово-^e-дитна полггика для пiдтpимання cтабiльноï ноpми вiдcотка, то cпоcтepi-гаeтьcя тдвищ^ний попит на гpошi. Для нeдопyщeння зpоcтання пpоцeнтниx cтавок заcтоcовyютьcя опepацiï на вiдкpитомy pинкy.
Meтоди впливу на ^ошовий попит займають значте мicцe в монeтаp-нiй полггищ pозвинeниx pинковиx eкономiк. Heоклаcичнi тeндeнцiï та тeн-дeнцiï нeоклаcичного ^ш^зу в eкономiчнiй тeоpiï cтали пepeважаючими y cyчаcниx pинковиx eкономiкаx.
Амepиканcькi eкономicти звepтають увагу, що cyчаcна тeоpiя попиту на гpошi pозмeжовyeтьcя з поглядами кeйнciанцiв та монeтаpиcтiв [10]:
1. Сyчаcиа тeоpiя попиту на гpошi pозглядаe бiльш ш^окий дiапазои акти-вiв, иiж бeзпpоцeнтнe збepiгаиия гpошeй та довгоcтpоковi обл^аци.
2. Сyчаcиа тeоpiя вiдкидаe подш попиту на гpошi на пiдcтавi мотиву заето-pоги, тpаиcакцiйиий та cпeкyлятивний мотиви. Пpоцeитиа cтавка вce ж впливаe на гpошовий попит, обyмовлeний cпeкyлятивиим мотивом, ^о-тe лишe виаcлiдок того, що ноpма пpоцeита e альтepиативиою ваpтicтю збepiгання гpошeй.
3. Сyчаcиа тeоpiя pозглядаe багатcтво як один iз визначальник чинниюв попиту на ^ош^ коли збiльшeиия багатcтва пiдвищye кожну cкладовy ба-гатcтва, в тому чи^ i на гpошi.
4. Сучаота тeоpiя оxоплюe й iишi умови, як впливають на пpагнeння воло-дiти бiльш лiквiдиим поpтфeлeм (иапpиклад, згiдио тeоpiï pацiоиальииx очшувань, пpогиози впливають на гpошовий попит).
5. Сучаота тeоpiя вpаxовye наявтеть iифляцiï та pозмeжовye peальиий та номшальний попит на гpошi.
Визнаючи за pинковою eкономiкою cамодоcтатньоï отли, яка cпpо-можна eфeктивно peгyлювати ïï дiяльнicть, пpeдcтавники нeоклаcичного отн-тeзy пояcнювали кpизовi явища лишe нeпpавильним втpyчанням дepжави.
162
Збiрник нayково-тeхнiчних npaub
Збiльшення державних витрат, передусiм соцiальних, сприяе державним де-фiцитам, шфляци, гальмуванню зростання доходу i спаду виробництва.
У поглядах неокласиюв та прихильниюв лiберальних концепцiй е виз-начальш спiльнi риси:
а) максимальне обмеження впливу держави на eKOHOMi4Hi процеси, що мо-же бути забезпечене лише шляхом приватизации
б) створення можливостей для рeалiзацil прояву ринкових сил шляхом лш-вщаци дефщиту державного бюджету, зменшення податкiв на тд-приемцiв i скорочення сощальних втрат;
в) забезпечення стабiльностi нацюнально! грошово! одиницi та li кутвель-но! спроможностi.
Лiтература
1. Всемирная история экономической мысли. - М.: Мысль, 1988, т. 2. - С. 95-98.
2. Patinkin D. Money, Interest and pricks, Second Edition.- New York, 1965.- 240 p.
3. Маршалл А. Принципы политической экономии, т. 1. - М.: Статистика, 1984. - 405 с.
4. Хаберлен Г. Процветание и депрессия. - М.: Финансы, 1960. - 395 с.
5. Fridman M. Theoretical Framework for Monetary Analyz. - N.V. - 1971. - P. 3.
6. Харрис Л. Денежная теория/ Пер с англ. - М.: Прогресс, 1990. - 541 с.
7. Stadies in Quantitative Theory of Money. Ed. By Fridman M. University of Chicago Press, 1956. - P. 4.
8. Ftidmen M. Optimum Quantity and Money and other Essays. L., 1969. - P. 89.
9. Мэнкью Н. Грегори. Макроэкономика. - М.: Статистика, 1994. - 260 с.
10. Долан Э. Дж, Кэмпбелл К.Д., Кэмпбелл Р. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - М.-Л.: Нева, 1991. - 255 с.
УДК336.2 Ст. викл. В.М. Крочук - Прикарпатський тститут
ím. Грушевського, МАУП
ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ КОНТРОЛЮ ВАЛОВИХ ДОХОД1В ТА ВИТРАТ У Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМШНШ Д1ЯЛЬНОСТ1 ТРАНСПОРТНИХ П1ДПРИСМСТВ
Розглянуто та проаналiзовано особливосп формування контролю доходiв та витрат транспортного тдприемства. Запропоновано класифшащю методичних при-йомiв проведення аналiзу фшансово'г зв^носп та застосування експрес-аналiзу по-датково'г зв^носп.
Senior teacher V.M. Krochuk - Inter-regional academy of personnel management
Principles of forming of control of gross receipts and charges are in financial-economical activity of transport enterprises
The features of leadthrough of audit of profits and charges of a transport enterprise are considered and analysed. Classification of methodical receptions of leadthrough of analysis of the financial reporting and application of expert-analysis of the tax accounting is offered.
Постановка проблеми. Протягом останнього десятир1ччя св1тов1 фь нансов1 ринки значно штегрувались. У багатьох крашах, водночас i в Укра1ш, скоротився обсяг втручання держави в економжу. Здебшьшого поширився спектр фшансових можливостей транспортних шдприемств на фондових ринках, ринках позичкового кашталу, мiжнародних ринках товарiв та послуг. Поряд з шдприемствами малого та середнього бiзнесу функцюнують бшьш
