CC BY
31
розрахунки необхщного нарощування виробничо! потужностi впродовж перь оду на який складено виробничу програму [1, с. 85].
Отже, можна зробити висновок, що обгрунтованост виробничо! прог-рами е важливим елементом успiшного функцiонування тдприемств. Тому на тдприемствах повинна проводитися робота, яка б дала змогу покращити ана-лiз виробничо! програми, що значно покращить роботу даних тдприемств.
Лiтература
1. Шваб Л.1. Економша пщприемства: Навч. поабник для студ. ВНЗ. - 2-е вид. - К.: Ка-равела, 2005. - 586 с.
2. Орлов О.О. Планування д1яльносп промислового пщприемства: Пщручник. - К.: Скарби, 2002. - 336 с.
3. Тарасюк Г.М. Планування д1яльносп пщприемства: Навч. поабник. - К.: Либщь, 2004. - 266 с.
4. Кафка С.М. Необхщнють анашзу для цшей управдшня пщприемством: Навч. поабник. - Льв1в: Св1т, 2005. - 372 с._
УДК 336.22 Acnip. С.Г. Шевченко1 - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ П1ДХ1Д У ТЕОРП ГРОШЕЙ
Висвiтлено функцюнальний пiдхiд до теорп грошей через призму eKOHOMi4HHx поглядiв рiзних наукових шкiл та напрямiв, подано його штерпретацш в умовах су-часних грошових систем. Визначено особливостi сучасного бачення функцiй грошей.
Post-graduate S. G. Shewchenko - NUFWT of Ukraine, L 'viv Functional approach in theory of money
Functional approach in money theory is covered from point of view of different economic schools, and its interpretation for modern money systems is given. Peculiarities of modern view on functions of money are considered.
Грош1 та грошова проблематика пронизують ус сфери сощального життя i е невщ'емними атрибутами юнування сучас^' цившзаци. Оцшка уЫх сфер не тшьки економiчноi дiяльностi, а й самого буття людини у сучаснiй цившзаци здшснюеться через використання грошей. Г. Зiммель вважав, що единим мiрилом свободи е грош^ якi самим сво'м дотиком нищать природу речей i природу людини [1, с. 18]. Проекщя грошей на вс види людсько'' дiяльностi та соцiальнi iнститути пiдносять 'х значення до рiвня загальностi, що е значно ширшим, нiж тшьки техшчне забезпечення товарно-обмiнних процесiв.
Дослщження природи i сутi грошей постшно супроводжувало весь розвиток людства i виходило за межi тiльки монетарно'' проблематики [1-9]. Серед множини пiдходiв, якi пропонують представники рiзних шкш i напря-мiв для окреслення сут i економiчноi природи грошей, зрештою у свiтлi су-часних пiдходiв економiчноi науки з огляду на перемщення акцентiв вiд опи-сово'' економiчноi науки, до аналогично'' економи (мекономiксм), на наш пог-ляд, виправданим буде функцiональний шдхщ до вивчення грошей, розкрит-тя якого i стало завданням ^ei роботи.
1 Наук. кер1вник: доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук - НЛТУ Украши
4. Економжа, планування i управлiння в лiсовиробничому комплексi
317
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Спроможнiсть виконувати властивi грошам функцй е основною озна-кою грошей. Будь-який матерiальний носiй загальновизнаних функцiй можна визначити як грошь У сучаснiй лiтературi поширенi способи визначення при-роди грошей шляхом видшення 1х функцюнальних властивостей: "... грошi -це заЫб оплати товарiв та послуг, заЫб вимiрювання вартостi, а також заЫб збереження вартостiм [2, с. 13]. А. Чухно справедливо шдкреслюе, що фун-кцiя е специфiчним виявом сутi економiчноl категорй (в цьому випадку грошей), суть категорй та 11 функцй е взаемопов'язаною еднiстю. Змiна сутi зу-мовлюе модифiкацiю функцiй i навпаки. Тому великою помилкою е не помь чати, що сучаснi грошi характеризують якiсно новий етап 1х еволюцй, вони мають якiсно новi риси у свош природi i у сутi, вiдповiдно у функцiях 1х основу становить рух позичкового кашталу, якiсно нове явище порiвняно з таким специфiчним грошовим товаром, як золото. Ця обставина позначилася i на розвитку функцш сучасних грошей [3, с. 35].
У сучасних умовах економiчнi зв'язки, якi обслуговують грошi, набу-вають дедалi складнiших видiв i форм у межах як национальной так i св^ово1 економiки. У процес iсторичного розвитку грошей за ними закршилися за-гальновизнанi функцй. У сучаснiй захiднiй економiчнiй думцi застосовують позитивiстський пiдхiд до визначення функцш грошей i вiддають прюритет таким функцiям, якi мають ушверсальний характер, а саме: засiб обйу, засiб платежу, засiб нагромадження або збереження вартост [2, с. 27].
Специфiчний характер кожно! функцй грошей пов'язаний з тими особ-ливостями, як е на кожному еташ товарно-грошових вiдносин i характеризують певну грань сут грошей. Шд час визначення iерархй функцiй грошей та 1х видiв постiйно точиться дискуЫя, зумовлена концептуальними розбiжнос-тями. Так, Дж. Кейнс надавав перевагу функцй, пов'язанш зi збереженням вартост [4]. У той час як у простш кiлькiснiй теорй прюритет визнавали за функцiею засобу обйу [5, с. 20-21].
Дж. Кейнс будував свою теорш, виходячи з постулату, що лжвщшсть е основною властивютю грошей. I. Фiшер у свош теорй розглядав грошi тшь-ки як засiб обiгу. За таких умов збшьшення кiлькостi грошей пропорцшно впливае на збiльшення попиту на товари.
У реальнш економщ зростання кiлькостi грошей супроводжуеться процесами 1х заощадження та iнвестування, що деформуе результати просто1 кшьюсно1 теорй. Прихильники кембрiджського напряму в монетарнiй теорй на чолi з А. Маршаллом зосередили свою увагу на функщях обйу i нагромадження. Подiбний пiдхiд дав змогу проаналiзувати механiзм нагромадження грошей i побудувати теорш попиту на касовi залишки.
Такий погляд на грошi, як на потж, насамперед вiдображае вщрвашсть 1х вiд властивостi виступати в ролi запасу. Економiчнi системи в такому уЫче-ному виглядi мають право на юнування як об'ект аналiзу, проте в реальнiй еко-номiцi такi мнеповноцiннi грошiм неспроможш повноцiнно функцiонувати.
Функцiя заощадження у сучасних економiчних системах виконуе над-звичайно важливу роль, створюючи можливост для розвитку економiчних систем. !нвестицй у сучаснiй економiцi, якi стають можливими завдяки функ-
ци заощадження та нагpомадження гpошей, e основним стимулом для pозвит-ку економiки. Kpедитна дiяльнiсть банкiвськоï системи також пеpеважно rpyнтyeться на фyнкцiяx заощадження та нагpомадження. Тому надавати пе-pеваги фyнкцiям мipи ваpтостi та засобiв обiгy було можна в економщ, для якоï xаpактеpне натypальне господаpство, де пpактично весь надлишковий пpодyкт споживаeться в економiчномy циклi.
Сучасна економiка xаpактеpна саме тим, що дедаи бiльша частина до-xодy викоpистовyeться чеpез меxанiзм нагpомадження. Випавши з обiгy, ^о-шi не втpачають своeï ваpтостi. Суть заощадження полягаe у вилученш ^о-шей з обiгy. Функщя мipи ваpтостi e визначальною в маpксистськiй теоpiï, а всi iншi e поxiдними i тiльки доповнюють й обслуговують товаpообмiн. В ук-pаïнськiй економiчнiй лiтеpатypi за ^шми поpяд з фyнкцieю мipи ваpтостi визначалися iншi функци, а саме: заЫб обiгy, засiб платежу, зашб на^ома-дження, свiтовi гpошi.
Функщю мipи ваpтостi у сyчаснiй економiчнiй лiтеpатypi pозглядають як данину маpксистськiй тpадицiï. Пpактично вся маpксистська монетаpна те-оpiя побудована на викоpистаннi категоpiï ваpтостi. Суть гpошей як мipи ваp-тостi полягаe в ïx здатностi вимipювати ваpтiсть yrix товаpiв i виступати по-сеpедником пiд час встановлення цiни.
В yмоваx безпосеpеднього обмiнy товаpy на монетаpнi метали фyнкцiя мipи ваpтостi пеpебyвала на повеpxнi товаpообмiнниx ^оцеЫв, якi поступо-во еволюцiонyвали. Вимip ваpтостi товаpiв вiдбyваeться шляxом зютавлення з pеальним товаpом, який виконye pоль загального еквiвалентy. З pозвитком товаpно-гpошовиx вiдносин у виконаннi функци мipи ваpтостi монетаpнi метали спочатку замшили pозмiннi на золото, банкноти, по^м папеpовi гpошi.
Папеpовi гpошi, виконуючи фyнкцiю мipи ваpтостi, пеpеважно втpача-ють безпосеpеднiй зв'язок з товаpними еквiвалентами i набувають щеального xаpактеpy. Спpоможнiсть сyчасниx ^ошей виконувати фyнкцiю мipи ваpтос-т пеpеважно пов'язують iз запеpеченням товаpного обмiнy на пiдставi ïx власноï ваpтостi [б, с. б2]. Зазначимо, що у заxiднiй економiчнiй лiтеpатypi фyнкцiя мipи ваpтостi втpатила своe пошиpення - тут для вимipy i зютавлен-ня товаpiв пеpеважно викоpистовyють категоpiю цiни.
Фyнкцiю ^ошей як засобу обiгy визнають ^акт^но пpедставники всix напpямiв економiчноï думки. Роль ^ошей pозглядають як посеpедницькy в обмiнi товаpiв за ^отлежно спpямованого pyxy товаpiв i пла^жнж засобiв. Дедалi вищий piвень спецiалiзацiï та коопеpацiï у сyчаснiй економщ, що пов'язана з чимpаз бшьшим теpитоpiальним та касовим pозмежyванням в^об-никiв i споживачiв, пiдвищye pоль гpошей як засобу обiгy. У деякж випадкаx фyнкцiю засобу об^у ототожнюють зi звичайним теxнiчним iнстpyментом, який забезпечye обмiн товаpiв. В шшж випадкаx намагаються знайти певш глибиннi соцiально-економiчнi пpоцеси, якi ця функщя опосеpедковye.
Одностайне визнання функци ^ошей як засобу обiгy пов'язане з тим, що ïï можуть виконувати золото i папеpовi гpошi та новiтнi електpоннi носiï iнфоpмацiï. Фyнкцiя засобу платежу пов'язана зi зyстpiчним pyxом товаpiв i пла^жнж засобiв, коли здiйснення платежу та його отpимання вiдокpемлене в
4. Ек<)1Ю\1и,:а, планування i yпрaвлiння в лicoвирoбничoмy кoмплeкci
319
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
4aci, тобто продавець виступае кредитором, а покупець - його боржником. У сучаснш ринковш економiцi суспiльне виробництво дедаш бiльше супрово-джуеться десинхронiзацiею процесу виробництва товару та його споживання, що супроводжуеться розвитком рiзноманiтних форм кредитування та оплати.
Сучасна економiчна дiяльнiсть тюно пов'язана з використанням банкнот, векселiв, чекiв, частка яких у пла^жному обiгу постшно збiльшуеться. Розвиток кредитних грошей у здшсненш функцiй платежу також пов'язаний з процесами акцiонування, концентрацй виробництва та розвитку монополш. В окремих випадках функщя засобу платежу розглядаеться у контекст ра-хункових одиниць та техшчних iнструментiв товарообмiнних процеЫв.
Функцiя нагромадження або збереження вартост е однiею з найваго-мших у забезпеченнi розвитку сучасних економiчних систем. У марксистсь-кiй концепцй функцiя нагромадження переважно розглядаеться у зв'язку з абстрактною вартiстю та процесами тезаврацй. У сучаснiй ринковш економь цi основний аспект функцй' нагромадження пов'язуеться з iнвестуванням. Процес нагромадження здшснюеться самими учасниками економiчноï дiяль-ностi або опосередкований кредитними закладами i забезпечуе iнвестицiï, як е основою економiчного зростання. Серед рiзноманiтних сучасних шстру-ментiв нагромадження тшьки грошi володiють абсолютною лжвщшстю i мо-жуть бути використаш в будь-яких напрямах господарськоï дiяльностi.
Розвиток iнститутiв фiнансових посередникiв пов'язаний з використанням рiзноманiтних канашв нагромадження та проходження коштiв, що е характерною ознакою ринковоï економжи. Свiтовi грошi пов'язанi з мiжна-родним розподiлом працi у сферi виробництва товарiв та надання послуг. Проте, певна частина вчених-економю^в заперечуе самостшне видiлення цiеï функцiï, оскшьки вона не втiлюе у свош сутност нiчого нового порiвняно з нацюнальними грiшми, деякi з них виходять на мiжнародну арену i безпосе-редньо виконують роль св^ових грошей.
Роль свiтових грошей виконувало золото, але поступово вона переходила вщ англiйського фунта стерлшпв до американського долара. У подаль-шому конкуренцiю нацiональним валютам склали мiжнароднi розрахунковi одиницi CDR, ЕКЮ, а у сучасних умовах - Свро. У мiжнароднiй економiчнiй дiяльностi однiею з найбiльш актуальних проблем е встановлення цши однiеï нацюнально1" валюти вiдносно iншоï або 1'х курсiв. Проблема курсоутворення е однiею з центральних функцй' свiтових грошей, що впливае на динамжу ек-спортно-iмпортних операцiй.
Таким чином, природа повнощнних грошей базувалася на обмш това-рiв, опосередкованих металевими гршми, якi також мали товарну природу i власну товарну вартють. У сучасних ринкових економжах грошi мають кре-дитну природу, проте розвиток суспшьних вiдносин, якi постiйно еволющ-онують, перетворюють кредитнi грошi на знаки вартость Суть грошей поля-гае в ix суспiльному характер^ що випливае з тих вщносин, якi вони опосе-редковують. У теоретичних концепщях щодо сутi грошей спостерйаеться розмежування та розбiжностi стосовно використання категорй вартост^ оскшьки сучаснi ринковi пiдxоди до сут грошей пов'язанi з вiдмовою вщ вар-тiсниx категорiй.
Спроможшсть виконувати властивi грошам функци визнаеться основною ознакою сучасних грошей; будь-який матерiальний носiй функцiй грошей можна визнати як грошь Традицшно в украшськш економiчнiй лiтературi за гршми визнаються функци: мiра вартосп, засiб платежу, засiб нагромаджен-ня, свiтовi грошi. Проте в економiчнiй теорн основна увага зосереджуеться на функщях засобу платежу, засобу об^у та засобу нагромадження, що пов'язано з домiнуванням позитивiстського пiдходу в наукових дослщженнях.
Перспективою подальших дослщжень можуть виступити особливостi реалiзацн функцш грошей у перехiдних економiчних системах.
Лггература
1. З1ммель Р. Фшософ1я грошей. - К.: Знання, 1996. - 184 с.
2. Долан Э.Дж. , Кэмпбелл К.Д., Кэмпбелл Р.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - М.-Л.: Нева, 1991. - С. 13-27.
3. Чухно А. Введение// В кн.: Деньги. - К.: Украина, 1997. - 354 с.
4. Кэйнс Дж.М. Трактат о денежной реформе. - М.: Наука, 1925. - 346 с.
5. Фишер И. Покупательная сила денег. Ее определение и отношение к кредиту, процентам и кризисам. - М.: Наука, 1925. - С. 20-21.
6. Грищенко А. Грошк виникнення, сутнють функци та агрегати// Економша Украши, 1999, № 2. - С. 62.
7. Жуков Е.Ф. Деньги, кредит, банки. - М.: Наука, 1999. - 364 с.
8. Федоренко В.М., Федоренко А.В. Денежное обращение и кредит капиталистических стран. - К.: Знання, 2001. - 368 с.
9. Фридмен М. Если бы деньги заговорили... - М.: Дело, 1998. - 422 с.
10. Гальчинський А. Теор1я грошей. - К.: Основи, 1998. - 364 с.
УДК 336.22:339.7 Б.А. Картнський1, канд. екон. наук;
Н. С. Залуцька - Львiвська ДФА
ВПЛИВ СИСТЕМИ АДМ1Н1СТРУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТ1СТЬ НА РЕГЮНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК
Наведено основш недолши функщонування податку на додану вартють, визна-чено проблемы аспекти у його адмшютруванш, як впливають на розвиток репошв, а також запропоновано напрями щодо подолання негативних тенденцш справляння податку на додану вартють.
Ключов1 слова: податок на додану вартють, податок на споживання, валовий репональний продукт, ставка податку на додану вартють.
В.А. Karpinsky; N.S. Zalutska - L 'viv state financial academy The influence of value-added tax collection system on the development of regions
There are main disadvantages of value-added tax function, the problem aspects of its collecting are determined, which influence on the development of regions and also trends of negative conditions crossing in value-added tax collecting are offered.
Keywords: value-added tax, consumer tax, gross region product, value-added tax rate.
Податок на додану вартють (ПДВ) е одним з основних бюджетоутво-рюючих податюв, мехашзм адмшютрування якого потребуе перегляду та
:академ1к М1жнародно! Кадрово! Академп - ЛДФА.
4. Економжа, планування i управлшня в лковиробничому комплекм
321
