CC BY
97
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
УДК 336.77 Здобувач Н. €. Килипенко - Rbeiecbm КА
ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ I ПРОПОЗИЦП ГРОШЕЙ УЧАСНИКАМИ ГРОШОВОГО РИНКУ
Висв^люеться мехашзм формування грошово'1 пропозици та попиту на грошi Kpi3b призму суб'ектсв грошового ринку. Уточнюеться поняття попиту на грошi та перелiк економiчних сyб'ектiв, яю прямо чи опосередковано беруть участь у форму -ваннi пропозици грошей. Розкрито особливост взаемоди попиту i пропозици грошей в умовах екоиомши Украши.
Competitor N. Ye. Kylypenko - Commercial Academy of L 'viv Forming of money supply and money demand by money market players
Mechanism of formation of money supply and money demand in aspect of money market players is covered. Concept of money supply is specified. List of economic agents who both directly or indirectly take part in money supply formation is argued. Peculiarities of money supply and money demand interaction in Ukrainian economy are considered.
Попит i пропозищя грошей виступають ключовими макроагрегатами грошового ринку. Адекватна економiчнiй ситуаци грошова пропозищя забез-печуе економiчнy систему фшансовими ресурсами для розширеного вщтво-рення. З шшого боку, регулювання грошовоi пропозици е вагомим шструмен-том державного регулювання економши. Тому порушена тема е актуальною.
Питання попиту та пропозици грошей розглядаеться в багатьох публь кащях з питань грошей та грошового ринку. Серед украшських дослщниюв даноi тематики вщомими е працi А. Гальчинського, М. Савлука, Б. Лyцiва ([1-3]). Проте юнування рiзних концепцiй грошово!" полiтики, рiзних пiдходiв зумовлюють потребу узагальнення iснyючих теоретичних напрацювань та, з шшого боку, врахування особливостей сучасного етапу трансформаци еконо-мжи Украши. Саме такi завдання покликана i вирiшити дана стаття.
У стрyктyрi грошового ринку найбiльш вагомими функщональними складовими е попит та пропозищя грошей. Ус iншi структурш складовi грошового ринку, на наш погляд, можна розглядати як штегроваш в мехашзми грошового попиту або грошово1' пропозицii.
Попит на грошi у стрyктyрi грошового ринку формуеться в рiзних сферах економiчноi дiяльностi. Вiн визначаеться на етат утворення та розпо-дiлy доходу. На вщмшу вiд широкого загалу, для якого попит на грошi пере-важно трактуеться як абсолютний розмiр грошово1' маси, котру шдивщи праг-нуть необмежено збiльшyвати, в економiчнiй теорii попит на грошi визначаеться як частина доходу, яку шдивщи прагнуть мати в грошовш формi.
А. Гальчинський звертае увагу, що попит на грошi розглядаеться неоднозначно. Слiд розрiзняти змiст понять "попит на грошГ' та "попит на гро-шовий дохщ". У першому випадку йдеться про запас грошей, що юнуе на певний фжсований у час момент. У той же час, грошовий дохщ характеризуе потiк грошей. При цьому запас грошей можна збшьшити шляхом перерозпо-дiлy доходу, що для автора також е складником грошового попиту [3].
Стосовно формування попиту на грошi юнуе широкий дiапазон погля-дiв стосовно того, яку частину доход шдивщи бажають мати у грошовш фор-
мь Полярно протилежними е i погляди щодо стабiльностi попиту на грошь На одному полюсi знаходяться кейншанщ, якi вважають, що попит на грошi пiдлягае постiйним коливанням, на другому - представники кшьюсно! теори та 1х послiдовники - монетаристи, як вважають попит на грошi постiйним.
Серед чинникiв формування попиту на грошi в економiчнiй теори ви-дiляють дохiд, рiвень щн та альтернативну вартiсть зберiгання грошей. Вплив даних чинниюв на попит номшальних та реальних грошових залишюв наведено на рис. 1.
Впливае на попит на
Р1вень ц1н номшальш грошов1 залишки
Не зм1нюе попиту на реальн1
грошов1 залишки
Впливае на ном1нальний
попит на грош1
Величина доходу
Не впливае на реальний
попит на грош1
Впливае на ном1нальний
Альтернативна варткть попит на грош1
збер1гання грошей Не впливае на реальний
попит на грош1
Рис. 1. Чинники змши попиту на номшальт тареальш грошовi залишки
Основним чинником формування попиту на грошi вважаеться дохщ. Це шдтверджуеться вщповщними розрахунками [5]: еластичшсть попиту на грошi за доходом у розвинутих кра1нах становить 0,7.
Змша рiвня цiн пропорцiйно впливае на попит номшальних грошових залишюв, залишаючи без змш попит на реальш грошовi залишки.
Альтернативна вартiсть збер^ання грошей у сучасних змiшаних еко-номiках мае дедалi бiльший вплив. Розвиток ринку щнних паперiв створюе альтернативу до зберiгання грошей i також забезпечуе процентний дохiд або дохщ у формi дивiдендiв. Як вщомо, у випадку зберiгання доходу у виглядi грошей iндивiди несуть втрати, пов,язанi з недотриманням процентного доходу. Тому зростання альтернативно! вартост збершання грошей зменшуе як реальний, так i номiнальний попит на грошь Вiдтак крива попиту на грошi як на активи мае спадний характер.
Зпдно з загальноприйнятим пiдходом [6] попит на грошi у структурi грошового ринку визначають два основних компоненти - попит на грошi для трансакцшних угод MD.jp, та попит на грошi з боку фiнансових активiв МБф, якi у найбiльш загальному виглядi зображено на рис. 2.
Нашональний лiсотехшiчший ушiверситет Укра'ши
МБтр
МБф
Рис. 2. Кривi попиту на грошi
У
Попит на грошi для транзакцшних угод цiлковито залежить вiд розмь ру номiнального доходу У i не залежить вщ процентно! ставки i.
Попит на грошi з боку фiнансових активiв перебувае в оберненiй за-лежност вiд процентно! ставки i. Шдвищення процентних ставок зменшуе попит на грош^ оскiльки володiння готiвкою при вищш процентнiй ставцi збiльшуе альтернативну вартiсть зберiгання грошей.
Попит на грошi у структурi грошового ринку формують суб'екти еко-номiчноl дiяльностi: комерцiйнi та центральнi банки, а також небанювсью фь нансовi заклади. Найбiльший вплив на формування попиту на грошовому ринку мають комерцшш банки для вирiвнювання власного пла^жного балансу, а також обслуговування сво1х клiентiв.
Основними учасниками грошового ринку е центральш банки, яю ви-користовують можливостi грошового ринку для проведення вщповщно! гро-шово-кредитно! полiтики, насамперед через операци на вщкритому ринку. Формування попиту на грошi здiйснюеться через призму мотивiв, якi форму-ються в учасниюв економiчноl дiяльностi. Мотиви попиту на грошi обумов-люють спонукальнi причини, яю визначають в учасникiв грошового ринку прагнення до збшьшення або зменшення грошей для здшснення певних еко-номiчних операцiй.
Питання мотиваци попиту на грошi у юльюснш теорil розглядалось тiльки через призму необхщнос^ здiйснення поточних платежiв у промiжках мiж моментами отримання доходу.
У сучаснш монетарнiй теорil перевагу надають класифiкацil мотивiв попиту на грошi (рис. 3), запропонованiй Дж. Кейнсом [7].
Трансакцшний мотив вщображае потребу в грошових коштах для здшснення поточних платежiв. Трансакцiйний мотив попиту на грошi залежить вщ часового iнтервалу мiж отриманням доходу i необхiдностi здiйсню-вати платежь
Спекулятивний мотив попиту на грошi е найбiльш складним, осюльки охоплюе взаемодiю мiж загальним розмiром грошово! маси та рiвнем доходу за шшими фiнансовими активами. Спекулятивний мотив попиту на грошi показуе залежшсть мiж розмiром процентно! ставки i та грошовою масою М (рис. 4).
0
Загальний попит на грош1
Трансакц1йний попит на грош1
1
трансакцшний мотив
мотив перестороги
Попит на грош1 з боку ф1нансових актив1в
спекулятивний мотив
мотив перестороги
Рис. 3. Загальна структура попиту на грошi на грошовому ринку
Спекулятивний мотив попиту на грошi у сучасних монетарних теорiях посщае визначальне мюце тому, що дае змогу теоретично обгрунтувати меха-нiзм формування портфеля швестора.
0
MDс
М
Рис. 4. Крива спекулятивного попиту на грошi
Мотив перестороги в багатьох випадках досить складно розмежувати зi спекулятивним мотивом. Основна 1х рiзниця полягае в тому, що мотив перестороги вщображае потребу в грошах для здшснення непередбачених пла-тежiв, а спекулятивний мотив визначае попит на майно. Мотив перестороги обернено залежить вщ процентно! ставки i та грошово! маси М та вщображае 1х взаемодда при коливаннi процентних ставок (рис. 5).
Пропозищя грошей у структурi грошового ринку визначае розмiр та склад грошово! маси. Змiст i склад пропозици грошей формуеться в межах уше! нащонально! економiки, але найповнiше проявляеться саме на грошовому ринку. Пропозищя грошей на сучасному грошовому ринку мае екзоген-ний характер, тобто формуеться зпдно з певними концепщями грошово-кре-дитного регулювання i не е породженням функщональних особливостей еко-номiчноl системи. Державне регулювання пропозици грошей, ^м забезпе-чення необхiдними платiжними засобами, е основним шструментом впливу
Нащональний лiсотехшiчший ушiверситет Укра'ши
на стан функцюнування нацюнально! економiки. У сучасних економжах дер-жавне регулювання грошово! пропозицп зосереджене на темпах и приросту АМ, що визначае можливост впливу на стан функцюнування нацюнально! економiки. Державне регулювання пропозицп грошей здiйснюеться, виходя-чи з концептуальних засад. У ринкових економшах прiоритету набуло "гро-шове правило", запропоноване монетаристами, зпдно з яким прирют грошо-во! маси повинен вщповщати приросту сталого попиту на грош^ що у розви-нених економжах становить 3-5 % в рж. За умов вiдсутностi прив'язки юль-костi грошей до монетарних методiв, "грошове правило", як вважають деяю економiсти, спроможне виконувати роль своерщного "корсета", який стримуе
При структуризаци грошового ринку важливим е видшення тих його iнститутiв, яю безпосередньо формують грошову пропозицiю.
У формуванш грошово! пропозицil беруть участь чотири групи учас-никiв: центральний банк; фiнансовi посередники, вкладники та позичальни-ки. Проте тiльки центральний банк володiе законодавчо закрiпленими фун-кцiями в регулюваннi параметрiв грошово! пропозицil.
Ф.С. Мишкiн звертае увагу на ту особливють, що таю фiнансовi iнсти-тути, як швестицшш посередники та ощаднi iнститути, не вщносяться до зак-ладiв грошового ринку, осюльки вони не виконують функци з нагромаджен-ня грошових кош^в на депозитах [8]. Зпдно з законодавством сучасних ринкових економш, банювсью операцil е прерогативою тшьки банкiвських структур. Проте економiчна доцiльнiсть розширення чинника таких закладiв за рахунок iнститутiв фiнансових посередниюв дедалi бiльше послаблюе це обмеження.
Взаемодш суб,ектiв грошового ринку можна розглядати у двох пло-щинах. Перша - значення грошового ринку у сучасних змшаних економшах з точки зору !х грошово-кредитного регулювання. Грошовий ринок виконуе функцiю, яка е найбшьшою вагомою складовою державного регулювання економiчноl активностi. У сучасних змшаних економiках грошово-кредитне
регулювання мае прюритетне значення. Друга - на грошовому ринку визна-чаеться вартють нацюнальних грошей i формуеться система процентних ставок. У сучасних ринкових економжах процентш ставки вщносяться до найбiльш значимих iндикаторiв економiчного розвитку та складових мехашз-му впливу держави на економiчнi процеси.
Стосовно економiки Укра!ни, то, незважаючи на проведенi ринковi трансформаций вона залишаеться нестабiльною та вразливою до впливу внут-рiшнiх та зовшштх чинникiв. Поведiнку учасникiв грошового ринку, як формують попит на грош^ визначають постiйнi ризики, яю формуються пiд впливом полiтичних та iррацiональних чинникiв. Цiльовi прiоритети еконо-мiчноl дiяльностi змiнюються залежно вщ коливань свггово1 кон'юнктури i через недостатшсть орiентацil на задоволення внутршнього попиту. Як нас-лiдок, формуеться нестабшьний попит на грошi, що деформуе регулятивш можливостi грошово-кредитного регулювання. У розвинених економжах цiна грошей формуеться на основi збалансування попиту i пропозици з боку еко-номiчних агентiв, а сам рiвень цiни грошей (процентно1 ставки) слугуе пев-ним iндикатором розвитку та ефективност всього грошового ринку i бан-к1всько1 системи. В УкраАш, однак, е вагомi пiдстави визнавати складшсть збалансування попиту i пропозици грошей ^ вiдтак, виникають сумшви щодо можливостi ефективного i об'ективного встановлення цiни грошей. При низь-кому рiвнi монетизаци економiки, який мае мюце в УкраАш, можливост еко-номiчних агентiв формувати пропозищю грошей обмеженi. З iншого боку, дана проблема ефективного збалансування попиту i пропозици грошей гос-тро виражена у дiях Нацiонального банку Украши. Йдеться про практику уточнень, перегляду та змши параметрiв пропозици грошей, закладених в "Основних засадах грошово-кредитно1 полiтиким. Для прикладу, в офщшно затвердженiй редакцil "Основних засад грошово-кредитно1 полiтики на 2004" рж збiльшення монетарно1 бази було заплановано на рiвнi 26-32 %, а шсля внесення змiн - 51-56 % (!), зростання грошово1 маси було заплановано на рiвнi 32-39 %, а пiсля внесення змш - 53-59 % [9, с. 56]. Отже, перевищення реальних показниюв порiвняно iз запланованими становить 1,5-2,0 раза. Вка-занi тенденцil значно зумовлеш активiзацiею дiяльностi уряду у фшансуванш соцiальних програм, що знову призвело до випереджуючого зростання обся-пв готiвки поза банками. У свгт сказаного, визначення пропозицil грошей, необхщно1 для ремонетизацil економiки е ютотно утрудненим, оскiльки необ-хщно враховувати не тiльки досягнення докризового рiвня монетизацil, але й поточний обсяг попиту на грош^ який визначаеться багатьма чинниками, в тому чи^ неекономiчними i швидкозмiнними. Як наслщок - попит на грошi може iстотно змiнюватися на рiзних етапах трансформування економiки, що ускладнюе ефективне регулювання пропозицil грошей.
Таким чином, в умовах вггчизняно1 економжи збалансування попиту i пропозицil грошей, здшснення ефективно1 грошово-кредитно1 полiтики вима-гае здiйснення заходiв не тшьки у грошовiй сферi, а реалiзацil комплексних системних дiй щодо виведення економши на траекторiю сталого економiчно-го зростання.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Лiтература
1. Грош1, банки та кредит/ За ред. Б.П. Лущва. - Тернопшь: Карт-бланш, 2000. - 225 с.
2. Грош1 та кредит/ За ред. - М.1. Савлука. - К., 2002. - 604 с.
3. Долан Э. Дж., Линдсей Е.Д. Макроэкономика. - СПб., 1994. - С. 225.
4. Гальчинський А. Теорiя грошей. - К.: Основи, 1998. - 98 с.
5. Фишер И., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. - М.: Дело, 1993. - С. 546.
6. Макконнелл Р., Брю Л. Экономикс. - М., 1992, т. 1. - С. 273.
7. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. В кн.: Антология экономической классики. - М.: Эконов, 1993, т. - С. 134.
8. Мишкш Ф.С. Економiя грошей, банювсько! справи i фшансових ринюв. - К.: Основи, 1998. - С. 86.
9. Фшансово-монетарш важелi регулювання економши: монографiя/ За ред. д-р екон. наук, проф. А. Даниленка. - К.: Об'еднаний ш-ту економши НАНУ, 2005. - 108 с.
10. Габбард Р. Грош^ фшансова система та економiка/ Пер. з англ.; Наук. ред. пер. -М.: Савлук, Д. Олесневич. - К.: КНЕУ, 2004. - 889 с._
УДК330.342:167 Здобувач С.Е. Коновал -RbeiecbKa КА
РОЗВИТОК ФШАНСОВИХ РИНК1В: СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д
Здiйснено аналiз еволюцп фiнансових ринюв. Окреслено особливост тран-сформацп сучасних фшансових систем та структури фшансових ринюв.
Competitor S.E. Konoval - Commercial Academy of Lviv The progress of financial markets: world experience
The article realizes the analysis of evolution the financial markets. It underlines the peculiarities transformation of modern financial systems and the structure of financial markets.
Постановка проблеми i ii зв'язок i3 важливими науковими та практичними завданнями. Сучасш фшансов1 ринки - це мехашзм для тор-пвл1 фшансовими активами, обов'язковими атрибутами якого е чггю правила торпвл^ наявшсть професшних учасниюв ринку i розвиненоi ринковоi ш-фраструктури, що забезпечуе мiнiмальнi витрати i максимальну надiйнiсть угод (операцiй).
Торпвля фiнансовими активами в тiй чи шший формi була вiдома ще в античний перiод. Фiнансовi зобов'язання, зокрема iталiйських мiст-держав, якi можна вважати прообразом сучасних цшних паперiв, iснували ще у се-редш вiки. Однак до XVII ст. об,ективноi необхiдностi в ринку для торгiвлi цiнними паперами, по сут^ не було - цiнних паперiв випускали дуже мало, а тому i iхнiми власниками була вкрай обмежена юльюсть.
Перший в ютори значний за обсягом ринок цшних паперiв виник у XVII ст. в Амстердам^ Цьому сприяли випуск державних цшних паперiв з метою запозичення кош^в державами, а також створення перших великих акцюнерних компанш. Потреба власникiв цiнних паперiв у забезпеченш "х лiквiдностi сприяла появi у середина XVII ст. першого в iсторii свiтового центру торгiвлi цiнними паперами в Амстердамi - Амстердамсько!" фондово!" бiржi, а з нею - професшних посередникiв на ринку цшних паперiв i багатьох технологш торгiвлi цiнними паперами, яю використовують дотепер.
