CC BY
40
Лiтература
1. Закон УкраТни "Про захист економiчноi конкуренцп" вiд 11.01.01.
2. Закони УкраТни "Про захист економiчноi конкуренцп" (1992), "Про обмеження мо-нополiзму та недопущення недобросовюно1 конкуренцп в пщприемницькш дiяльностi"(1992).
3. Данциг Дж. Линейное программирование, его применение и обобщение. - М.: Прогресс, 1966.
4. Федорович В.А., Патрон А.П., Заварухин В.П. США: Федеральная контрактная система и экономика. Механизм регулирования. РАН. Ин-т США и Канады. - М.: Наука, 2002.
5. Архангельський Ю. Чи е шкода вщ монополп?// Економша Украши. - 2006, № 11.
6. Вереникин В.П. Общность принципов ценообразования на конкурентных и монопольных рынках// Вопросы экономики. - 2005, № 10.
7. Геець В. Деяю порiвняльнi ознаки трансформацшних моделей економши Украши та Росп// Економша Украiни. - 2005, № 5.
8. Кшдзерський Ю., Паламарчук Г. Проблеми нащонально1 конкурентоспроможностi та прiоритети конкурентно'!' пол^ики в Украiнi// Економiка Украiни. - 2006, № 8. - С. 123-130.
9. Малахова Н. Економiчнi наслщки монопольно! дiяльностi/ Конкуренцiя. - 2005, № 1.
10. Погребняк М.М. Досвщ планування економiки Японп та його оцiнка// Формування ринкових вiдносин в Украiнi. - 2004, № 2 (33).
11. Терен С. Шпигуни на ринку// Контракта 2005, № 24.
УДК 336.76:338.2 Здобувач А. Б. Лелик - RbeiecbKa КА
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ 1НСТРУМЕНТАР1Й ДОСЛ1ДЖЕННЯ ГРОШОВОГО РИНКУ
Визначено основш теоретично-методолопчш тдходи до становления грошового ринку та його державного регулювання за умов ринково! транзицп економiки Украши. Вщповщно до поставлено! мети основним завданням е окреслення сутност грошового ринку та його мюце в ринковш системi.
Competitor A.B. Lelyck - L 'viv commercial academy The theoretical methodological instrumentation of research money market
It is appoints the theoretical methodological principles to making money market and it state regulating for the conditions market transaction economics Ukraine. The general tasks is sketching essence money market and it place in market system according to supplying aim.
Вступ. Грош1 та грошов1 вщносини е найвагомшим складником еко-ном1чних процешв у системах нацюнально! та свггово! економжи. Складшсть i всеосяжшсть грошових процешв в економ1чн1й д1яльност1 та вЫх сферах людського буття постiйио привертали увагу провiдиих учених свого часу. Серед когорти найвщомших представиикiв економiчноï думки з монетарно! проблематики пдне мiсце зайняли працi украшських економю^в М. Туган-Барановського, М. Зiбера, Е. Слуцького та iнших, як зробили значний внесок у розвиток монетарно! теори. В умовах трансформаци економiки Украши ринковi аспекти грошово! проблематики набувають вирiшального значення. Подолання негативних явищ економiки та перехщ до економiчного зростання значною мiрою пов,язанi з позитивною динамiкою розвитку монетарно! сфери.
У сучасних економiчних системах монетарнi процеси, з одного боку, е складником ринкового механiзму, а з другого - найповшше уособлюють мо-жливост сучасних ринкових економiк. У ринковому механiзмi ринок грошей набувае характеру всезагального зв'язку, який з'еднуе в едину економiчну систему окремi економiчнi акти, забезпечуе спiвставнiсть затрат та результат, дае учасникам економiчноl дiяльностi необхiднi грошовi iнструменти для ве-дення та розширення економiчноl дiяльностi. Грошовий ринок знаходиться в цен^ бiльшостi монетарних теорiй як основа формування грошових проце-шв, що визначають !х характер, штенсившсть та особливостi функцюнуван-ня. Складшсть та багатограннiсть змiсту та ролi грошового ринку в економiч-нш дiяльностi постiйно породжуе новi аспекти визначення !х змiсту та суть Серед багатьох аспек^в визначення грошей у бшьшосп випадкiв основна увага придшяеться: а) ролi грошового ринку в макроекономiчних процесах; б) мюцю грошового ринку в розподiлi i перерозподiлi фiнансових ресурсiв.
У вiтчизнянiй економiчнiй науцi ще не сформоваш стратегiчнi орiен-тири для тдвищення ефективностi державного регулювання грошового ринку. Теоретична спрямовашсть пов'язана з актуашзащею найбiльш важливих проблем розвитку грошового ринку в перехщнш економщь
Постановка завдання. Метою нашо! статл е розвиток теоретично-ме-тодологiчних пiдходiв до становлення грошового ринку та його державного регулювання за умов ринково! транзици економiки Укра1ни. Вщповщно до поставлено! мети основним завданням е окреслення сутност грошового ринку та його мюце в ринковш системi.
Результати. У найзагальшшому виглядi ринок е системою товарно-грошових вiдносин, якi виникають мiж продавцями та покупцями, що урухо-млюють механiзм вiльного цiноутворення, вшьне пiдприемництво, яке здшс-нюеться на основi економiчноl самостiйностi, рiвноправностi та самостшнос-т [1, с. 281].
У сучасних ринкових економжах превалюе погляд про декретний характер грошей, який базуеться на економiчних та пол^ичних можливостях держави. П. Самуельсон звертав увагу на те, що: "Епоху товарних грошей змшила епоха паперових грошей. Паперовi грошi втiлюють суть грошей, !х внутршню природу... Грошi - це штучна сощальна умовнiсть" [2, с. 66].
У своему вщомому тдручнику К. Макконнелл та С. Брю вiдстоюють тезу про кредитну природу сучасних грошей i вважають, що:
1. В економщ1 США та шших розвинених краш грош1 е по сут борговими зобов'язаннями держави, комерцшних банюв { заощаджувальних закладов.
2. Ц боргов1 зобов'язання устшно виконують функщю грошей доти, доки !х вартють вщносно стабшьна [3].
I. Лютий наголошуе, що в сучаснш економiцi до кредитних грошей належать вс емiтованi цшт папери, що використовуються як заЫб платежу i е лiквiдними. Держава е одним з найбшьших емггенлв кредитних грошей, яка, з метою покриття дефщиту державного бюджету випускае казначейськ цiннi папери. Забезпеченням уЫх цiнних паперiв е майнова вартють емiтента.
До кредитних грошей сьогодш можливо вiднести вексел^ банкноти, чеки, де-позитнi сертифжати, iншi цiннi папери, що шдтверджують майновi права чи наявнiсть грошового вкладу. Сучасна нацюнальна грошова одиниця являе собою кредитнi грош^ оскiльки виступае борговим зобов'язанням держави та не шдлягае обмiну на повноцшш золотi грошi [4, c. 47].
Значною мiрою суперечка про природу грошей в сучасних ринкових економжах е умовною i допустима лише для визначення окремих складниюв грошово! маси. Розмежувати кредитнi та паперовi грошi у грошовому обшу досить складно, оскiльки вони не мають видимих характерних ознак, а вiдрiз-няються лише умовами емiсiï. Складнiсть та багатограннiсть сучасно! ринко-во1 економiки робить непродуктивним намагання дати грошам якесь вузьке однозначне визначення. Можна лише констатувати загальш тенденци у змш природи та сут сучасних грошей:
а) повноцшш грошi опосередковували обмiн товарiв, так як самi мали то-варну природу у виглядi золота;
б) в ринкових економшах грошi мають переважно кредитну природу, пов'я-зану з широким використанням кредитних докуменив, як забезпечують емiсiю банкнот;
в) все бшьш очевидною е тенденция до становлення декретного характеру грошей, коли вони перетворюються лише на знак вартосп, забезпечений економiчною та полггичною силою певно! держави.
Один iз класикiв економiчноï думки Й. Шумпетер роздiляв грошовий ринок з фшансовим ринком. "Ринок капiталу е тим, що будь-яка дшова люди-на називае грошовим ринком... Ця назва не е достатньо коректною, тому що на цьому ринку продаються та купуються не просто "грошГ. Та, незважаючи на це, можна стверджувати, що тшьки ринок капiталу е саме тим, що на практищ називаеться ринком грошей. 1ншого ринку капiталiв просто не юнуе" [5, с. 37].
Взаемозв'язок та розмежування грошового ринку та ринку каппашв можливий у межах певного шдходу до особливостей функцюнування грошей в час та ролi у вiдтворювальних процесах в економщь Використання грошей для певних складових процесу вiдтворення в економщ, особливостi залучен-ня грошей, канали проходження вiд кредитора до позичальника, характер функцiонування i повернення, документальне забезпечення використання грошей дають шдстави для розмежування грошового ринку та фшансового ринку.
У сучаснш економiцi грошовий ринок видшяеться в структурi ринку капiталiв i цей термш переважно використовуеться для торгiвлi кредитними iнструментами, випущеними термшом до одного року. 1нструменти грошового ринку е високолжвщними i можуть продаватися та куплятися. Найбшь-шим сектором грошового ринку в США е казначейськ векселi з термшом по-гашення менше одного року [T-BILLS]. Значну частку ринку грошей займа-ють депозитнi сертифжатори великих розмiрiв, комерцiйнi папери, банювсью акцепти, угоди REPO, iнструменти федеральних фондiв тощо [6, с. 107].
В украшськш економiчнiй лiтературi спостершаються певнi розхо-дження в понятшному апаратi при визначеннi змiсту грошового ринку та ринку грошей. А. Мороз дае розгорнуте визначення грошового ринку як секто-
ра або частини ринку позичкових кашташв, де здшснюються короткостроко-Bi депозитно-позичковi операцп (на термiн до одного року). Цей ринок обслу-говуе рух оборотних капiталiв шдприемств та оргашзацш, короткострокових коштiв банкiв, установ держави i населення. Об'ектом кушвльпродажу на грошовому ринку виступають комерцшш банки, брокерськi контори, дискон-тш компани та iншi фiнансово-кредитнi шститути, якi мобiлiзують i перероз-подшяють грошовi кошти шдприемств, банкiв, населення, установ. 1нстру-ментами грошового ринку слугують скарбницью i комерцiйнi вексел^ депо-зитнi сертифiкати, банкiвськi акцепти та шшь Цiною "товару, що продаеться i купуеться на ринку, е позичковий процент. Рiвень вщсотка на грошовому ринку е базовим для визначення вщсотка на всьому ринку позичкових кашта-лiв, i регулювання його виступае важливим елементом вЫе1 грошово-кредит-но! полiтики держави" [7, с. 71].
О. Гриценко також розглядае грошовий ринок як складову частину фь нансового ринку, де здшснюються короткостроковi операци [8, с. 38]. I. Лю-тий е прихильником визначення грошового ринку як частини ринку позичко-вих кашташв, де здшснюються короткостроковi (строком до року) депозит-но-позичковi операцп, якi обслуговують, головним чином, рух кашталу фiрм та iнших суб'екпв ринкових вiдносин. Об'ектом купiвлi-продажу на грошовому ринку е тимчасово вшьш грошовi кошти. Купiвля (продаж) грошей здшс-нюеться через кушвлю-продаж боргових зобов'язань, таких як скарбницью та комерцшш вексел^ депозитнi сертифжати, банкiвськi акцепти [4, с. 49].
Грошовий ринок е економiчним середовищем, де функцiонують взае-модоповнювальнi ринок позичкових капiталiв та ринок щнних паперiв, якi забезпечують перерозподiл ресурЫв [9, с. 74].
Однак для визначення згаданих вище економiчних структур в сучас-нiй економiчнiй лiтературi вже закрiпилось поняття фiнансового ринку. Суть поняття "фшансового ринку" е значно ближчим до руху кош^в у формi цш-них паперiв у довгостроковому перiодi. Визначення грошового ринку мютить у собi суперечшсть, позаяк цiннi папери мають iншi властивостi, нiж грошi. Своею чергою поняття ринку грошей звужуеться до мережi шститу^в, якi забезпечують взаемодш пропозици та попиту на грошi [67, с. 264]. Таку пози-цiю роздiляють i деяю украшсью економiсти, якi до ринку грошей вщносять мережу спецiальних шститу^в, що забезпечують взаемодiю попиту та пропозици на грошi як специфiчний товар [9, с. 77].
Поняття "грошовий ринок", з нашо1 точки зору, ближче вщповщае предмету нашого дослщження, яке мовою оригшалу визначаеться як "money market" [10, с. 132].
У сучасних розвинених ринкових економжах у зв'язку з глобалiзацiею свгтово1 економiки спостерiгаються процеси, яю визначають особливостi су-часного грошового ринку. Iнтернацiоналiзацiя грошового ринку, який у бшь-шостi випадюв iнтегрувався з свiтовими валютними ринками, зменшуе обме-ження. Такi змши в сучаснiй економiцi вiдображають визначення, що "money market" (грошовий ринок), це мiжнародний дилерський ринок короткострокових фшансових зобов'язань держави, фiрми i фiнансових органiзацiй. Ос-
новними щнними паперами грошового ринку е казначейськ векселi, комер-цiйнi папери, банювсью акцепти i депозитнi сертифiкати, як вiльно оберта-ються [11, с. 205].
Ан^зуючи природу грошового ринку, автори наголошують, що вiн, так само, як i фiнансовий ринок, е вторинним ринком позичкових каппашв, на якому обертаються специфiчнi та властивi йому iнструменти, якi розрiзня-ються за статусом (акцiя або облшащя), за типом власностi (приватш або дер-жавнi), за термшом ди, мiрi лiквiдностi, характеру ризику (збанкрутший або ринковий) [12, с. 47].
Характер функцюнування грошового ринку можна визначити, як вто-ринний ринок щнних паперiв. Вториннi ринки щнних паперiв виконують двi функци. Перша особливiсть полягае в тому, що ринки полегшують продаж фшансових iнструментiв для мобшзацп коштiв, тобто ринки роблять фшан-совi шструменти лiквiдними. Зростаюча лiквiднiсть цих шструмештв робить ix привабливiшими та 1х охочiше продають та купують, що полегшуе емгген-там ix продаж на первинному ринку. Друга функщя вторинного ринку - це визначення вартост щнних паперiв, якi фiрма-емiтент випускае на первинному ринку. На вторинному ринку за щнш папери сплачуеться тшьки та щна, яку визначае ринок [13, с. 78].
На шструменти грошового ринку, емггентами яких е центральш та ко-мерцiйнi банки, цiна визначаеться в процес 1х функцiонування в ринковому мехашзмь Фондовi ринки - це загальна назва для ринюв, на яких прояв-ляеться мехашзм попиту на рiзнi платiжнi засоби. Грошовий ринок за своею функщональною структурою найтiснiше взаемодiе з кредитним ринком, де формуються iнструменти короткострокових позик. З ринку облшацш на грошовий ринок залучаються короткостроковi фiнансовi активи. Це приватнi та державш облiгацii з термiном погашення до одного року, а також банювсью акцепти, комерцшш векселi, депозитш сертифiкати.
У кра1нах з ринковими економжами на грошовi ринки залучаються прившейоваш акцii грошового ринку (money market preferred stock). На рис. 1 показано грошовий ринок у структурi фшансового ринку.
Рис. 1. Грошовий ринок грошей у cmpyumypi фшансового ринку
Грошовий ринок тюно взаемодiе з шшими структурами фшансового ринку. Взаемозв'язок структур грошового та фшансового ринку е тюним i 1х можливо роздiлити лише стосовно строюв функцiонування 1х iнструментiв та ролi у вiдтворювальному процесi. Грошовий ринок складаеться з мiжбан-
ювського ринку та вiдкритого ринку. На мiжбанкiвському ринку функцюну-ють KopoTKOCTpoKOBi кредити, якi е переважно незабезпеченими. Мiжбан-кiвський ринок дае змогу банкам балансувати поточну лiквiднiсть та b^ïb-нювати платiжний oбiг. Використання тимчасово вшьних кoштiв дае змогу отримувати дoдаткoвi прибутки.
Проте мiжбанкiвський ринок не спроможний використати Bei надлиш-ки лiквiдних кoштiв i перекрити вс наявнi дефiцити. Тому на грошовому ринку виступають також центральш банки та iншi учасники. Кpiм того, цен-тральний банк мае мoжливiсть впливати на кон'юнктуру грошового ринку, через змшу пропозици лiквiдних засoбiв.
Вiдкpитий ринок використовують центpальнi банки для впливу на об-сяги pезеpвiв комерцшних банкiв, що змiнюе ïx можливють мультиплiкувати кpедитнi гpoшi. Шляхом купiвлi та продажу короткострокових зобов'язань держави центральний банк проводить власну грошово-кредитну пoлiтику. Змiна oбсягiв банкiвськиx pезеpвiв кoмеpцiйниx банкiв змiнюе ïx резервш мо-жливoстi та змогу впливати на мультиплжащю гpoшoвoï маси. Змют, характер i поняття "грошовий ринок" у бшьшосл випадкiв вщображае oсoбливoстi пpoцесiв у мoнетаpнiй сфер^ Грошовий ринок Укpаïни вiдpiзняеться недос-татньо розвиненими ринковими меxанiзмами i функцюнуе в усiченoму виглядi.
У розвинених ринкових економжах використовують бшьш глибoкi визначення, якi вiдoбpажають складшсть та багатoгpаннiсть грошових проце-Ыв. Оснoвнi вiдмiннoстi такого визначення ринку грошей полягають у такому [14]:
По-перше, помилково грошовому ринку даеться визначення як ринку короткострокових каппашв, який дiе в межах фiнансoвoгo ринку, де здшснюються операци з довгостроковими катталами. Проте, якби таке визначення було вipним, то грошовий ринок увiбpав би в себе вс лшвщт кошти i став би единим мюцем кредитних oпеpацiй. В такому випадку не могло б бути й мо-ви про ринок, осюльки предмети угод були б piзнi: за строками, за гаран^ею зi сторони пoзичальникiв, за природою кредиту.
По-друге, поняття "грошовий ринок мае бшьш вузьке значення i охоп-люе чгтко окреслене коло угод, предметом яких е лжвщш кошти, що е в роз-порядженш банку або споживаються ним. Це "гpoшi центрального банку" та го^вка, що зазвичай називають "СаеИ". Ринок таких лiквiдниx кош^в вщпо-вiдае потребам банкiв, кожний з яких зобов'язаний тримати на своему рахун-ку в центральному банку певну суму, достатню для задоволення запит1в свoïx банкiв кореспонденлв. Проте банк прагне звести таю авуари до мшмального piвня зпдно з правилами депонування, oскiльки кошти не приносять доходу.
По-трете, грошовий ринок - це насамперед ринок мiжбанкiвськиx опе-рацш з надлишками лжвщних кoштiв, де кожний банк залежно вiд свое1' ка-сово1' позици мае змогу позбутися надлишюв грошей або покрити ïx дефщит. Банки надають позички один одному в лжвщнш фopмi - у виглядi звичайних позичок, або позичок, забезпечених державою або приватними цшними папе-рами. Цшш папери можуть використовуватись як застава, а також обмшюва-тися на го^вку.
По-четверте, грошовий ринок мае три визначальш риси:
• це загальнонацюнальний ринок;
• ринок не юнуе ф1зично, а функцюнуе за допомогою системи засоб1в зв'язку, як1 з'еднують учаснишв ринку з1 спещал1зованими посередниками, як1 до-помагають продавцям та покупцям знайти один одного;
• у переважнш бшьшост1 випадшв позички на такому ринку надаються на ду-же короткий термш (вщ одного дня, що дае змогу коригувати учасникам ринку свою гот1вку).
У трактуваннi грошового ринку юнуе розходження мiж представника-ми рiзниx напрямiв економiчниx дослiджень. В макроекономщ пiд грошовим ринком розумшть сукупнiсть вiдношень мiж банкiвською системою, яка створюе пла^жш засоби, i суб'ектами економiчноi дiяльностi, крiм банюв, якi формують попит на грошь Макроекономiчне розумiння грошового ринку е ширшим, шж його iнтерпретацiя фшансистами, як ринку короткострокових кредитiв [15, с. 95].
Проте таке протиставлення в розумшт грошового ринку доцшьне лише в рамках визначення концептуальних пiдxодiв. При аналiзi реальних мак-роекономiчниx процесiв у грошовш сферi ix макроекономiчний та фшансо-вий аспекти повиннi доповнювати один одного. Макроекономiчний аспект поглядiв на грошовий ринок дае змогу використати значну теоретичну спад-щину економiчноi теорii та здiйснити глибокий аналiз в меxанiзмi ринково1 економiки. Фшансовий аспект поглядiв на грошовий ринок дае змогу здшс-нювати його аналiз у контекстi процесiв в реальнш економiцi та взаемодii з окремими ринковими структурами.
Макроекономiчний шдхщ до грошового ринку пов'язаний насамперед з його участю в кругообiговi продуклв та доxодiв. Формування попиту та пропозици на грошовому ринку забезпечуе його взаемозв'язок з шшими структурами ринкового меxанiзму: ринюв товарiв, працi, фiнансiв, заробiтноi плати.
У сучаснш ринковiй економiцi стан грошового ринку характеризуе стан вЫе!" економiчноi системи i дае шдставу зробити висновки про перебiг економiчниx процесiв. 1снування тiсного зв'язку стану грошового ринку з функцюнування вЫе: економжи дае змогу для створення мехашзму впливу на стан економiчноi активностi. В сучасних ринкових економжах покладений ринковий меxанiзм розподiлу ресурЫв. Ефективний розподiл ресурсiв перед-бачае, що не можна збшьшити виробництво будь-якого продукту без того, щоб не зменшити виробництво шшого продукту у випадку ix обмеженох пропозици.
На грошовому ринку балансуються потоки нацюнального доходу та потоки нацюнального продукту. Зпдно з поширеними схемами в сучасному макроекономiчному аналiзi кругообiгу доxодiв та продуктiв можна видшити ix окремi етапи. Кожний етап кругооб^у обслуговуе певну ix сукупшсть пла-тежiв. Найпоширенiшим е подш грошових потокiв мiж фiрмами, домашнiми господарствами та державою. В щеальному випадку два найбiльшi грошовi потоки - нацiональний продукт та нащональний дохщ повиннi бути рiвними мiж собою, оскiльки вони вщображають два вимiри того самого процесу.
Мiж дoмашнiми господарствами, фipмами та державою вщбуваеться oбмiн товарами та факторами виробництва, а також протилежно спрямова-ний потж платежiв за ïx використання.
Оплата за фактори виробництва, заробгтна плата, рента створюють до-хщ дoмашнix господарств. У кpугooбiгoвi пpoдуктiв та дoxoдiв poзмipи дохо-дiв дopiвнюють poзмipу продаж, яю здiйснюють фipми. Рoзпoдiл фактopiв виробництва i тoваpiв здiйснюеться шляхом використання ринюв [16, с. 122].
Мехашзм ринкового poзпoдiлу та oбмiну мiж суб'ектами екoнoмiчнoï дiяльнoстi забезпечуе вщповщш pинкoвi структури: ринок тoваpiв, ринок пращ, ринок ресурЫв, фiнансiв та грошей. А. Гальчинський наголошуе, що одшею з найгoлoвнiшиx функцiй ринку взагалi е формування вiднoснoï вар-тoстi та цiни товару, який е об'ектом його обшу. Цю функщю виконуе i грошовий ринок. Вщносна ваpтiсть грошей складаеться взаемoдiею на монетарному ринку ïx попиту та пропозици [17, с. 143].
Нацюнальш гpoшi можуть повноцшно функцioнувати в нацioнальниx економшах тiльки пiсля того, як на грошовому ринку буде визначена ïx цша. Завдяки щш грошей, яка визначаеться на грошовому ринку, гpoшi отриму-ють визнання всix учасниюв екoнoмiчнoï дiяльнoстi. Грошовий ринок включений у ринковий мехашзм та взаемoдiе з ринками тoваpiв, фшанЫв та пpацi.
Грошовий ринок реагуе на змши, якi вiдбуваються на будь-якому ринку, так як е найчутлившими до екoнoмiчнoï кон'юнктури. Своею чергою, змша цiни нацюнальних грошей впливае на екoнoмiчнi процеси на макро- та мiкpopiвнi. Змша цши нацioнальнoï валюти змiнюе загальний piвень цiн, сма-ки та намipи спoживачiв i виpoбникiв тoваpiв на iншиx ринках.
У сучасних ринкових економжах грошовий ринок, ^м суб'ектiв еко-нoмiчнoï дiяльнoстi, широко використовуе домашш господарства для шдтри-мання певного piвня невиробничого споживання. Широке розповсюдження споживчого кредиту та шших напpямiв отримання кoштiв для населення дае змогу шдтримувати вщповщний piвень забезпечення товарами та послугами. Внаслщок розширення невиробничого споживання шдвишуеться ефективний попит, що е основою екoнoмiчнoгo зростання ринкових екoнoмiк.
Характерною особливютю грошових pинкiв екoнoмiчнo найрозвинеш-ших кpаïн свiту е те, що держава практично повшстю усунулась вщ його ре-гулювання. В умовах вщсутносл законодавчих актiв в галузi грошового ринку вш вiдданий на вiдкуп стиxiйним ринковим силам. У деяких крашах, де функцюнуе грошовий ринок, тривалий час значну роль вщшрають iстopичнi традици. Робота одного з найбiльшиx грошових ринюв свгту - в Лондош рег-ламентуеться неписаними правилами та традищями.
З пoзицiй фiнансoвoгo аспекту грошовий ринок виконуе низку власти-вих йому функцш [18, с. 232]. Перша функщя - оргашзащя вiльнoï конкурен-цiï пpoдавцiв i покупщв грошового товару. Задоволення попиту на грошовий товар створюе можливють для техшчного обновлення виробництва, розширення номенклатури пpoдукцiï i масштабiв гoспoдаpськoï дiяльнoстi. Друга функцiя - утворення шш та сегментiв шдприемниць^' дiяльнoстi госпо-дарських структур та банюв. Дана функцiя пов'язана з виявом ïx екoнoмiчнo-
го потенщалу i реалiзацiею можливостей з наповнення вщповщних ринкiв товарами та послугами на основi конкуренци. Третя функщя - регулювання пропорцiй вiдтворення суспшьного продукту на основi попиту i пропозицп на грошовi засоби. Виконання ще1 функци зумовлено тим, що грошi е найви-щою формою вираження вартост товарiв та реалiзацil цiни товарно! маси i здшснюеться у грошовiй формi.
Формування виручки вщ реалiзацil товарiв означае можливють пред'явлення додаткового попиту на грошовi кошти та переливу капiталiв в галуз^ якi приносять максимальний прибуток.
У сучасних ринкових економжах переважну частину грошового ринку становлять та обслуговують комерцшш банки, засновниками яких е велик фiрми та компани, що володiють значними вiльними кашталами. Злиття про-мислового та фшансового кашталу е глобальним процесом, який сприяе сег-ментаци нацiональних та регюнальних грошових ринкiв. Технологiчний роз-виток сучасно1 економiки вимагае об'еднання рiзноманiтних складових ви-робничого циклу для прискореного створення, впровадження нових видiв продукцй, спроможних заволодiти нацiональними та свiтовими товарними ринками. Сегменти грошових ринюв сучасних ринкових економж значною мiрою пов,язанi з юнуванням постiйних кредитно-розрахункових вiдносин мiж структурами реального сектора економжи та комерцшними банками, якi тiсно пов,язанi з мiжбанкiвським ринком. У свош дiяльностi комерцiйнi банки мають можливють отримувати на мiжбанкiвському ринку кредитш ресур-си для обслуговування поточних потреб сво1х клiентiв та вирiвнювання пла-тiжного обiгу.
На грошових ринках здшснюеться перерозподш вже функцюнуючо1 грошово1 маси та розподiл емюи грошей, яку здiйснюють центральнi банки. Грошовi ринки збiльшують сво! ресурси для обслуговування грошового об^у таким чином:
а) шляхом зростання доход1в суб'екив економiчноl д1яльност1, що приводить до зростання депозитних та страхових вкладiв, збiльшення потреб i можливостей в розрахунках;
б) шляхом проведення операцп рефiнансування та вщновлення портфеля власних цiнних паперiв;
в) шляхом цшьового видiлення коштiв в складi певних програм та тран-сфертних платежiв, як повиннi забезпечити розвиток певних сегменив ринку, стабтзувати економiку i створити перед нею умови для еконо-мiчного зростання. В розвинених ринкових економiках цiльовi програми розподiлу грошових ресурсiв доповнюють можливостi ринкового меха-нiзму. В основi цiльових програм е забезпечення особистого i виробни-чого споживання.
Висновки
Таким чином, грошовi ринки в змшаних економiках е визначальною складовою нацiональних макроекономiчних систем. на стан функцюнування грошових ринюв впливають змша макроекономiчних агрегатiв, попиту i пропозицп грошей, а також фактори !х формування i змiни, а саме:
Мотиви попиту на грошi визначають причини, яю спонукають шдивь дiв щодо споживання та заощадження доходу та його швестування.
Попит на грошi визначають певнi мотиви, якими керуються учасники грошового ринку при розподш свого доходу. Трансакцiйний мотив визначае необхiднiсть в платiжних засобах при здшсненш економiчних угод. В межах трансакцшного мотиву видiляеться мотив перестороги, який пов'язаний з можливiстю непередбачених витрат в економiчнiй дiяльностi. 1снування часового розриву мiж отриманням виручки та необхiднiстю оплачувати поточш витрати пов'язане з комерцiйним мотивом попиту на грошi та мотивом доходу.
Спекулятивний мотив попиту на грошi покладений в основу сучасно-го пiдходу до грошового попиту. У змшаних економiках спекулятивний мотив разом з мотивом перестороги е основою, на яюй формуеться швести-цшний портфель.
Цiновий фактор в змшаних економiках мае низьку еластичшсть до попиту на грош^ що пов'язано з високим ступенем регуляци цiнових проце-сiв. Швидюсть обертання грошей визначаеться фактором формування попиту на грош^ стосовно якого точиться теоретична дискуЫя. Монетаристи вважа-ють швидкiсть обертання грошей сталою величиною i тому неспроможною впливати на грошовий попит. Для змшаних економж характерною е нестабильна швидкiсть обiгу грошей, що бшьше вiдповiдае поглядам кейнсiанцiв.
Змiшанi економжи функцiонують як багатосекторнi економiки, в яких вщбуваеться переростання монополiй тд впливом держави в недосконалу економiчну систему. В економiчних системах, у яких процеси регулювання е значними, попит на грошi стае нееластичним до вщсотка або низькоеластич-ним. Процеси лiбералiзацil сприяють пiдвищенню еластичност вiдсотка до попиту на реальш грошовi залишки.
Л1тература
1. Економпчний словник-довiдник. - К.: Femina, 1995. - 368 с.
2. Самуэльсон П. Экономика. - М., 1964. - 650 с.
3. Макконнел Кэмбелл Р., Брю Стэнл1 Л. Макроекономша. Аналiтична економiя. -Львiв: Просвiта, 1997. - 671 с.
4. Лютий 1.О. Грошово-кредитна полггика в умовах иерехщно'1 економiки. - К.: Атша, 1997. - 238 с.
5. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития. - М.: Прогресс, 1982. - 371 с.
6. Миллер Р. Л, Ван-Хуз Д.Д. Современные деньги и банковское дело. - М.: Инфра-М, 2000. - 820 с.
7. Банкчвська енциклопедiя/ За ред. А.М. Мороза. - К.: Дншро, 1993. - 328 с.
8. Грищенко А. Грошi та грошово-кредитна полынка. - К.: Основи, 1997. - 230 с.
9. Грош1 та кредит/ За ред. Б.С. 1ваава. - К.: КНЕУ, 1999. - 404 с.
10. Федоров Б.Г. Англо-русский толковый словарь валютно-кредитных терминов. - М.: Финансы и статистика, 1992. - 260 с.
11. Розенберг М. Дж. Инвестиции. Терминологический словарь. - М.: Инфра-М, 1997. - 205 с.
12. Пашкус Ю.В., Мисько О.Н. Введение в бизнес. - Л.: Северо-Запад, 1991. - 300 с.
13. Мишкш Ф.С. Економша грошей, банювсько! справи i фшансових ринюв: Пер. з англ. - К.: Основи, 1998. - 963 с.
14. Бернар И.В., Колли Ж.К., Толковый экономический и финансовый словарь. - М.: Международные отношения, 1999, т. 2. - 350 с.
15. Гальперин В.М., Гребенников П.И., Леусский А.М., Тарасевич Л.М. Макроэкономика. - С-Пб., 1994. - 340 с.
16. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. - М.: Дело ЛТД, 1995. - 864 с.
17. Гальчинський А. Теор1я грошей. - К.: Основи, 1998. - 416 с.
18. Челноков В. Банки и банковские операции. - М.: Высш. шк., 1998. - 232 с.
УДК 658.512 Аспир. М.М. Макарик1 - Саратовский государственный
социально-экономический университет, Россия
СИСТЕМА УПРАВЛЕНИЯ ПРОИЗВОДСТВЕННЫМ ОБОРУДОВАНИЕМ СОВРЕМЕННОГО ПРЕДПРИЯТИЯ
Рассматривается проблема внедрения системы управления активной частью фондов на современном предприятии. Приведены данные об эффективности интеграции системы. Предложена методика адаптации, состоящая из 6-ти этапов: разработка стратегии автоматизации, анализ деятельности фирмы, реорганизация, выбор, внедрение и использование технологии.
Ключевые слова: управление оборудованием предприятия, EAM, этапы внедрения, эффективность.
Post-graduate M.M. Makarik - Saratov state socio-economic university, Russia System of industrial equipment control on modern enterprise
Article studies the problem of control system of funds' active part integration on modern enterprises. The data on the efficiency of the integration is given. The methodology of integration consists of 6 stages: the elaborating of the automation strategy, the analysis of activity, reorganization, selection, adaptation and using of technology.
Keywords: control system of funds, EAM, stages of adaptation, efficiency
Современная экономическая ситуация в мире ставит перед предприятием задачи максимизации, рационализации, прагматичности использования имеющегося производственного оборудования. Достичь этого можно путем построения глобальной системы управления организацией и, в частности, системы управления парком оборудования.
Интеграция автоматизированных систем управления фирмой является жизненно важным шагом, который позволит не отставать от конкурентов, следить за передовыми технологиями, новыми тенденциями, возможностями в сфере производства. Более того, необходимо постоянно следить за функционированием машин в режиме реального времени, использовать их с максимальной отдачей, сокращать простои, вовремя находить слабые звенья, снижать издержки, время движения ресурсов по линиям и т.д.
Крупнейшими мировыми компаниями показано, что системы управления оборудованием позволяют им максимизировать отдачу каждого конкретного станка и минимизировать все возможные процедуры: и движение ресурсов по линиям, и поломки станков, и учет средств и т. д.
Управление основными фондами (и, в частности, оборудованием) является важнейшей задачей современного капиталоёмкого производства. Зна-
1 413124, Россия, Саратовская обл., г. Энгельс, ул. Василевского, д. 51, кв.133. Телефон: (8453) 55-20-25. Email: [email protected]
