CC BY
96
_i_
Доцiльнiсть вкладення ресурав в ситуацiйний аналiз
Рис. 5. Етапи аналау
ситуаци методом ситуацШного анальзу
К^м розглянутих методiв, в аналiзi ситуацiй можуть бути використаш й iншi. Аналiз ситуацiй сприяе подальшому розвитку теорп управлiння, дае змогу використовувати можливостi прямого застосування науки до конкрет-них ситуацш та умов.
Висновки. У процес дослiдження визначено особливостi аналiзу ситуацш, його задачь Описано методи анашзу ситуацiй для подальшого вико-ристання в менеджментi органiзацiй з метою ефективного виршення ситуацш.
Лiтература
1. Василенко В.О., Шостка В.1., Клеймов О.М. Ситуацшний менеджмент: Навч. пос. -К.: Центр навч. лгг-ри, 2005. - 372 с.
2. Лкенко Л.С. Як досягнути устху в переговорах// Вюник Академп пращ та сощаль-них вщносин. - 2004, № 3. - С. 8-14.
3. Про контроль та анашз ситуацш на потенцшно небезпечних об'ектах/ Серебровсь-кий О.М.// Математичш машини 1 системи. - 1999, № 1. - С. 98-117.
4. Панфилова А.П., Громова Л.А., Богачек И.А., Абчук В.А. Основы менеджмента. Полное руководство по кейс-технологиям/ Под ред. проф. Соломина В.П. - СПб.: Питер, 2004. - 240 с.
5. Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.02 [Електронний ресурс]/ 1.В. Заблодська; Схщноукрашський держ. ун-т. - Луганськ, 1998. - 18 с.
УДК 336.22 Acnip. С.Г. Шевченко1 - НЛТУ Украти, м. Льв1в
МОТИВИ ПОПИТУ НА ГРОШ1
Висвгглено pÎ3Ho6Î4Hi тдходи щодо питання мотивацп попиту на грошь Проведено порiвняльний аналiз поглядiв рiзних економiчних течш i напрямкiв стосовно мотивiв попиту на грошi.
Post-graduate S. G. Shevchenko - NUFWT of Ukraine, L 'viv Motives of demand on a money
Different approaches to the question of motivation of demand on a money are reflected in the article. The comparative analysis of views of different economic flows and directions is conducted in relation to reasons of demand on a money.
У монетарних теорiях структура попиту на грошi розглядаеться через мотиви шдивщв тримати в певнш формi свш дохщ або багатство. Розподш багатства на рiзнi форми його збереження визначаеться:
1 Наук. кер1вник: доц. Я. В. Кульчицький, канд. екон. наук - НЛТУ Украши
а) структурними та функцiональними особливостями економiчних систем;
б) системою чинниюв, якi формують рiшення iндивiдiв;
в) уподобаннями та перевагами, як виникають у iндивiдiв та можливостя-
ми розмiщення багатства.
В економ1чнш л1тератур1 розглядаеться попит, пов'язаний з можливим використанням грошей для здшснення товарообмшних платеж1в та придбан-ня фшансових актив1в, як приносять процентний дохщ.
При анал1з1 структури попиту на грош1 важливо враховувати юнуючий понятшний апарат. Зазвичай, поняття "попит на грошГ' 1 "мотиви попиту на грошГ' вживаються як синошми, хоча вони володдать р1зними властивостями. Значення поняття "мотив" пов'язано з прагненнями, як стимулюють або виз-начають певш дп. Грошовий попит визначають мотиви учасниюв економ1чно! д1яльност1 волод1ти гот1вкою для виконання певно! функци, що властива грошам. Розумшня попиту на грош1 пов'язано з уже сформованими мотивами во-лод1ти певним розм1ром гот1вки за визначених економ1чних умов.
У формуванш певного виду попиту на грош1 можуть брати участь р1з-т мотиви попиту, яю в деяких випадках е протилежно спрямованими.
Трансакцшний мотив попиту на грош1 пов'язаний з потребами здшснення угод з кутвльпродажу товар1в та надання послуг. Здебшьшого трансакцшний мотив попиту на грош1 пов'язаний з тим, що м1ж часом отри-мання доходу та необхщшстю здшснити плат1ж юнуе вщповщний часовий штервал. Залежно вщ розм1ру отриманого доходу та часового штервалу фор-муеться попит на трансакцшш залишки. У раз1, коли дохщ { часовий штервал е постшними, можна стверджувати, що трансакцшний грошовий залишок становить постшну частку грошового доходу.
Трансакцшний мотив реал1зуеться через формування вщповщного трансакцшного попиту на грошь Трансакцшний попит пов'язаний з бажанням реал1зувати трансакцшний мотив при розподш доходу вщповщно до прагнен-ня суб'еклв економ1чно! д1яльност1 здшснювати угоди з кушвльпродажу.
Дж. Кейнс поглибив анал1з трансакцшного попиту на грош1 1, поряд з мотивами перестороги { спекулятивного мотиву, видшив мотив, зв'язаний з доходом та комерцшний мотив [1].
Мотив доходу пов'язаний з1 збер1ганням гот1вкових грошей для необ-хщносл зр1вноваження отримання та витрачання доходу, як роздшеш певним штервалом. Сила цього мотиву, яка проявляеться у ршенш тримати пев-ну суму гот1вкових грошей, залежить вщ величини доходу { нормально! три-валост штервалу м1ж його отриманням та витрачанням. Саме в зв'язку з цим мотивом швидюсть об1гу грошей найбшьш повно розкривае свш змют.
Комерцшний мотив пов'язаний з необхщшстю мати гот1вков1 грош1, щоб оплачувати поточш витрати на ведення справ до отримання виторгу вщ продажу продукцп. Гот1вка потр1бна також в штервал1 м1ж закушвлею това-р1в та !х реал1защею. Величина такого попиту залежить вщ поточного випус-ку { поточного доходу.
Спекулятивний мотив попиту на грошов1 залишки, визнавався пред-ставниками бшьшосп монетарних концепцш. Проте мехашзм його форму-
вання розглядали з р1зних позицш. Представники кшьюсно! теори розглядали спекулятивний мотив попиту на грошов1 залишки, як другорядний { як такий, що не мае ютотного значення. Лише найбшьш розвинена форма кшьюсно! теори у векселях враховувала спекулятивний попит.
У робот "Процент та цши" К. Вжсель переглядае юльюсну теорда через призму впливу норми процента, який визначае попит на грош1 або креди-ти. Практично К. Вжсель наблизив спекулятивний мотив попиту на грош1 до його розумшня Дж. Кейнсом. У теори Дж. Кейнса спекулятивний мотив попиту на грош1 поЫв центральне мюце { визначав ту частину доходу, яка фор-мувалася залежно вщ процентно! ставки.
При анал1з1 спекулятивного мотиву на грош1 Дж. Кейнс шдкреслюе, що пор1вняно з шшими мотивами вш бшьш складний тому, що е передавальною ланкою у змш1 юлькост грошей. У стабшьнш економщ юльюсть грошей для забезпечення трансакцшного мотиву { мотиву перестороги залежать головним чином вщ р1вня грошового доходу { загально! економ1чно! активность
Спекулятивний попит гнучко реагуе на змшу норми процента, яю за-даються змшою норми цш обл1гацш { боргових зобов'язань р1зних строюв. В економщ змша спекулятивного попиту вщповщае загальному попиту на гро-ш1, що створюе можливють використати мехашзм впливу на грошову систему та економку [1].
На використанш спекулятивного мотиву побудована лжвщна "пастка" Дж. Кейнса. У раз1 зниження процентно! ставки нижче за певний р1вень, вс учасники економ1чно! д1яльност1 будуть збер1гати свое багатство в гот1вковш формь Змша переваг { змша функци лшвщносл вщбуваеться залежно вщ ш-терпретаци ринково! шформаци учасниками ринку. У ситуаци, коли шфор-мащя торкаеться бшьшост1, норма процента буде пристосовуватися до ново! ринково! ситуаци без товарообмшних угод. Якщо ринкова шформащя змь нить переваги лжвщносл { бажання володгги гот1вкою, то норма процента без змши запасу грошей збалансуе переваги та економ1чш обставини.
Можлив1 випадки, коли задоволення спекулятивного мотиву попиту на грош1 шляхом змши норми процента здшснюеться без змши функци лж-вщносл. Проте, загальним випадком е, коли разом з1 змшою переваг змь нюеться норма процента та функщя лжвщность
Реал1зувати спекулятивний мотив попиту на грош1 можливо шляхом придбання певних фшансових актив1в, процентна ставка яких мае ймов1рну тенденцда до зростання. З шшого боку, задовольняти мотив перестороги можливо також шляхом придбання тих самих фшансових актив1в, процентш ставки яких е стшкими { не шдлягають р1зним коливанням.
Попит на грош1 з мотив1в перестороги здебшьшого розглядаеться як страховий резерв на випадок непередбачених обставин. Представник кем-бриджсько! школи А. Маршалл розглядав лише два мотиви нагромадження грошей: як фонду об1гу (трансакцшний попит) та страхового резерву. Для прийняття ршень з розподшу багатства представники кембрщжсько! школи застосували теорда активного вибору м1ж альтернативними вигодами вщ нагромадження грошей { втрат вщ неотримання можливого доходу.
Дж. Кейнс при аналiзi попиту на грошi пiдкреслював, що невпевне-нiсть у майбутнш динамiцi процента е основним мотивом попиту на грошi з мотивiв перестороги i знаходиться у функцюнальнш залежностi вiд можливо! динамжи проценту. Зберiгання облiгацiй у Дж. Кейнса пов'язано з ризиком зниження процентное' ставки i неотриманням доходу. Володшня грошовими залишками не дае доходу, проте також не пов'язано з можливими втратами. Статистична оцшка ймовiрностi отримання доходу е основою для прийняття рiшення про збереження багатства в грошовш формi. За моделлю Дж. Кейнса мотив перестороги при формуванш попиту на грошi залежить вiд двох чин-ниюв: а) вiд процентно'' ставки; б) вщ рiвня грошового доходу.
У такому випадку мотив перестороги певною мiрою повторюе спеку-лятивний мотив, який також залежить вщ розмiру процентно'' ставки. Своею чергою, дохщ визначае трансакцiйний мотив попиту на грошь Розмежу-вання мотивiв попиту в таких випадках залежить вщ напрямюв змiни процен-тно1' ставки. Динамжа процентно'' ставки в напрямках, як не створюють заг-розу неотримання доходу, визначае мотив перестороги. Формування доходу вимагае для укладання трансакцшних угод готiвкових грошей. Непередбаче-на динамiка доходу створюе потребу в укладанш додаткових угод, що також породжуе попит на грошi з мотивiв перестороги.
Таким чином, попит на грошi з мотивiв перестороги визначае попит з мотивiв перестороги, iмовiрнiсне значення процентно'' ставки та доходу.
У сучасних ринкових економжах мотив перестороги реалiзуеться в портфельному пiдходi до залучених фшансових активiв. Напрямки можли-востей швестування частин багатства у фiнансовi активи пов'язаш з 'х ризи-ковашстю.
Портфельний пiдхiд дае змогу найбшьш повно реалiзувати мотив перестороги шляхом диверсифшаци активiв i розподшу ризику мiж ними. Об'еднання в одному портфелi фiнансових активiв з рiзнонаправленою дина-мiкою процента та iмовiрнiсними характеристиками дае змогу мiнiмiзувати ризик. Поеднання в диверсифiкованому портфелi грошей та фiнансових акти-вiв залежить вiд мотивiв iнвесторiв.
Мотив перестороги стимулюе збiльшення частки грошей i реалi-зуеться через еластичшсть процентно'' ставки, коли попит на грошi змен-шуеться за високо'' процентно'' ставки i зростае за низько'' процентно'' ставки. Процентнi ставки визначають попит на грошi з мотивiв перестороги, а також спекулятивний мотив попиту на грош^ яю е протилежно направленими.
Попит на грошi в моделi Дж. Кейнса пов'язаний з нормою процента. Проте, шсля досягнення його певного нижнього значення учасники еконо-мiчноl дiяльностi будуть чекати II пiдвищення i прагнути мати в руках грош^ а не облiгацil. Збiльшення пропозици грошей вже не в сташ зменшити про-центну ставку. Мотив перестороги пов'язаний з тим, що коли процентна ставка знижуеться, дохщ з обл^ацш вже не може компенсувати ризик i тому зростае бажання тримати частину доходу у виглядi грошей. У поведшщ ш-вестора можуть об'еднуватися одночасно i взаемодоповнюватися декiлька мотивiв.
Для бшьш повного визначення впливу окремих мотивiв необхщно врахувати динамiку номшальних та реальних процентних ставок. В уЫх моделях попиту на грошi реальнi та номiнальнi процентш ставки е чинниками, якi визначають переваги та мотиви учасникiв економiчноl дiяльностi.
Номiнальнi процентнi ставки визначають номшальний розмiр доходу вiд заощадження без врахування його реально'' кушвельно! спроможностi що-до товарiв та послуг, яю можуть бути придбаш. Номiнальнi процентнi ставки зiставляють з майбутшм процентним доходом в тепершшх цiнах.
Реальнi процентнi ставки пов'язаш з тими благами, якi можна буде придбати переважно в майбутньому у випадку вщмови вщ споживання сьогодш.
Представники кембриджсько'' школи в класичнш теори А. Маршалл, А. Шгу, Р. Хутрi вважали, що сукупний попит пристосовуеться до рiвня цiн, i грошi не впливають на обсяг реального продукту, а лише визначають його номшальну величину. Трансакцшний попит на грошi залежить вiд рiвня цiн та обсягу виробництва, яю взаемно урiвноважуються через змши цiн. Змiна цiн е тим визначальним регулятором, який мшяе мотиви, що формують попит на грошь При пiдвищеннi цш для збереження реально'' вартостi грошо-вих залишкiв потрiбно збiльшувати 'х частку в доходi i зменшувати у разi зниження цiн. Така властивють саморегулювання економiчних систем шляхом змши цш отримала назву "ефект Пiгум, i в монетарнш теори визна-чаеться як ефект багатства.
Швидюсть обiгу грошей впливае на формування трансакцшного попиту на грошь I. Фiшер вважав, що визначальними чинниками реально'' еконо-мiки, якi обумовлюють швидкiсть грошей, е технолопчна структура, умови виробництва та обмшу, що е вщносно стабiльними i змiнюються повiльними темпами. Тому змша пропозици грошей та попиту на них не спроможна знач-но впливати на швидюсть об^у грошей.
У кругооб^у доходiв i втрат, якi формуються через трансакцшш угоди, швидкiсть об^у грошей забезпечуе номiнальний розмiр доходу. Таким чином, у юльюснш теори попит на грошi для трансакцшних угод:
ЫВтр = руТ, (1)
де: Т - випуск продукци; р - рiвень цш; у - швидкiсть обiгу грошей.
У сучаснш макроекономiцi реальнi грошовi залишки повиннi забезпе-чити формування доходiв або фiнансувати витрати шляхом змши швидкост обiгу грошей. Найбшьш поширеним показником швидкостi обiгу грошей е вщношення номiнального ВНП до номшально'' грошово'' маси. Операци з за-купiвлi товарiв та послуг або трансакцшнш операци е в основi визначення розмiру ВНП, тому швидюсть трансакцшних операцш повинна забезпечити формування необхщного розмiру доходу.
Для визначення швидкост обiгу грошей вживаеться поняття "трансак-цiйна" або "операцшна швидкiсть", яка визначаеться як юльюсть обiгiв гро-шово'' маси за перюд, що необхiдний для забезпечення сукупного обсягу угод в економщ [2].
Таким чином, шдвищення швидкост здшснення трансакцшних угод зменшуе попит на реальш грошов1 залишки. Недостатня швидюсть об1гу грошей шдвищуе попит на грошь Проте, монетаристи вважають, що швидюсть об1гу грошей е постшною { тому вона не впливае на формування попиту в трансакцшних згодах. Змша грошово! пропозицп е визначальним компонентом контролю за станом економши.
За умов стабшьно! швидкост об1гу грошей, попит на грош1 в трансакцшних угодах е також стабшьним. Концепщя монетаризму трансформувала юльюсну теорда, проте !! основш положення щодо попиту на грош1 залиши-лися в незмшному виглядь наявшсть тюного зв'язку м1ж змшами обсяпв грошово! пропозици { коливаннями р1вня цш, а також положення про стабшь-шсть швидкост об1гу грошей.
Трансакцшний попит на грош1 мае стабшьний характер, який визначае тюний зв'язок м1ж розм1рами грошових залишюв, що накопичуються { нап-рямками трансакцшних операцш.
У сучасних розвинених ринкових економжах постшно розвиваеться структура грошово! маси, яка волод1е р1зними властивостями та швидюстю об1гу в грошових розрахунках.
Монетаристи, як послщовники кшьюсно! теори, вважали швидюсть грошей постшною. Проте, статистичш дат в багатьох випадках свщчать про змшу швидкост об1гу грошей в умовах економ1чного циклу. Тому для усу-нення такого протир1ччя М. Фрщмен використав поняття "перманентний до-хщ", який визначався на баз1 минулих { поточних показниюв як середнш очь куваний р1вень. Такий шдхщ давав змогу М. Фрщмену узгоджувати темпи зростання грошово! маси з ростом нацюнального доходу.
У структур! нацюнальних економ1чних систем на змшу трансакцшно-го попиту на грош1 впливае система чинниюв (рис. 1).
Зростання р1вня ц1н Пропорц1йно зб1льшуе попит на номшальш залишки
Не змшюе попиту на реальн1 залишки
1
Зростання альтернативно'Т вартост1 збе-р1гання грошей Зменшуе номшальний попит на грош1
Зменшуе реальний попит на грош1
1
Зростання реального та номшального доходу Збшьшуе номшальний попит на грош1
Збшьшуе реальний попит на грош1
Рис. 1. Чинники змши трансакцшного попиту на грошi
Процентш ставки в монетарних теорiях не вважаються прямим чинни-ком формування трансакцшного попиту на грошi. У кейнЫансьюй концепци вiдсутнi прямi посилання про юнування впливу процентних ставок на трансакцшний попит. Проте, в кейнЫанському передавальному механiзмi впливу грошово! маси на стан економжи використовуються процентнi ставки.
Зберiгання го^вки для трансакцiйних угод пов'язано з альтернативни-ми втратами неотримання доходу. У такому випадку грошi для трансакцшних угод можливо конвертувати в обл^аци, а при виникненш потреби платежу, здiйснювати зворотну операщю. Проте, така конвертацiя пов'язана з певними втратами на виплату винагороди фшансовим посередникам. Тому в будь-якому випадку бшьш випдно певну частину кош^в для трансакцiйних угод тримати у виглядi готiвки. При формуванш портфеля фiнансових акти-вiв !х склад обумовлений процентними ставками та граничними втратами для !х придбання. При формуванш портфеля, зпдно з принципом гранично! ко-рисностi, швестор у випадку пiдвищення процентно! ставки буде змшювати пакет облiгацiй доки вш не зрiвноважиться з граничними витратами. Таким чином, в моделi Дж. Кейнса процентна ставка в механiзмi формування тран-сакцiйного попиту на грошi мае еластичний характер.
У сучасних ринкових економжах юнують вiдмiнностi у формуваннi попиту мiж домашнiми господарствами та фiрмами. М. Мшлер та Д. Орр при аналiзi трансакцiйного попиту на грошi припускали, що доходи фiрм вiдрiз-няються бiльш значними коливаннями, яю зумовленi особливостями надхо-дження виручки вщ продаж [3].
У разi зростання ризику i невизначеностi отримання доходу фiрми ба-жають мати бiльшi розмiри грошових залишкiв, яю дають змогу задовольняти непередбаченi потреби. М. Мшлер та Д. Орр зробили припущення, що поряд з невизначешстю поступлення доходiв, норма процента також коливаеться.
У такому випадку, попит на грошовi залишки, який формують фiрми, мае бiльш складний вигляд, коли для досягнення максимального прибутку ви-бираються грошовi залишки в дiапазонi мiж !х максимально та мшмально можливими розмiрами. У цих поворотних точках формування попиту на грошi фiрма купуе або продае обл^аци, намагаючись оптимiзувати грошовi залишки. Оптимальнi розмiри грошових залишюв фiрми визначають норма процента та витрати на взаемну конверсiю грошей та обл^ацш У випадку зростання процентних ставок середш грошовi залишки будуть зменшуватися i навпаки.
Таким чином, сучасна трансакцiйна модель формування попиту на грошi базуеться на взаемодй номiнального доходу, цiн, швидкостi обiгу грошей та змши процентних ставок.
Лггература
1. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег/ В кн.: Антология экономической классики. - М.: Эконов, 1993, т. 2. - С. 137-434.
2. Сакс Д.Д., Лоррен Ф.Н. Макроэкономика. Глобальный период. - М.: Финансы, 1966. -
277 с.
3. Miller M., Onn D. A model of the Demand For Money by Firms Quarterly of Economics. Juquat. - 1966. _
