CC BY
12
них ними у даний момент, та альтернативних витрат вщ володiння ними, прямо зв'язаних з процентною ставкою [3].
При визначеннi попиту на грошi важливим е розмежування запасу i потоку. Лiквiднi активи являють собою !х "запас" на деяку дату на противагу вщ 1х "потоку", який розглядаеться як певний перiод часу. А. Гальчинський пов'язуе поняття "потоку" з попитом. На грошовий дохiд, вiдповiдно, "запас" визначаеться як попит на грошi або запас грошей i залежить вiд грошового доходу. Тому можливо шляхом перерозподiлу доходу впливати на запас, який е суттю попиту на грошi [2].
У монетарнш теори сучасних грошових ринкiв попит на грошi набувае прiоритетного значения. Визначення природи попиту на грошi стало в остант роки центральним питанням сучасно! макроекономiки, в основному, завдяки розвитку монетаризму. Для змшаних економiчних систем властиве поеднання двох основних пiдходiв кейнсiанства та сучасно! кшьюсно! теори на природу грошового попиту. Значний вплив на дослщження функцiонування грошового ринку мають теоретичш розробки 1х попередниюв: у кшьюснш теори грошей I. Фiшера та у кембриджському варiантi кшьюсно! теори грошей та iн.
I. Фшер сформулював завершену теоретичну концепцiю, яку в багать-ох випадках називають теорiею попиту на грошi [7]. У концепци були видше-т функци грошей, якi впливають на мотиви грошового попиту, 1х активну та пасивну роль. Здатшсть грошей виконувати функщю накопичення або тезав-рацiю пов'язана з пасивною роллю грошей. Активна роль грошей визначаеться !х властивютю виконувати функцш об^у. У змiшаних економiках iз розвинутими банкiвськими системами процес тезаврування забезпечуе зрос-тання !х пасивiв, що дае змогу комерцiйним банкам збшьшити кредити. Тому до процесу тезаврування потрiбно пiдходити диференцiйовано - у змшаних економiках перехiдного типу збшьшення нагромадження в багатьох випадках призводить до зростання попиту на шоземт валюти та золото, що обмежуе кредитш можливостi банкiв.
Проте розмежування мiж активною та пасивною грошовою масою е досить умовним, оскшьки для здiйснення певних видiв трансакцiйних опера-цiй потрiбно попередньо накопичити певну величину грошово! маси. Подш грошово! маси на функщональш компоненти е необхiдним елементом сучас-ного монетарного аналiзу.
Активна складова попиту на грошi пов'язана з протилежно спрямо-ваними потоками товарiв i послуг, а також потоком грошей, яю повиннi за-безпечити господарську дiяльнiсть. Попит на грошi пов'язаний з необхiднiс-тю збалансувати складовi економiчнi системи. Змiна попиту на грошовому ринку е ознакою змши обсяпв виробництва та шфляцй. Активна функцiя грошей характеризуе кiлькiсть господарських угод та рiвень щн на ресурси. В економiчнiй теорй значнi традицil в аналiзi ролi грошей для досягнення рi-вноваги економiчних систем поряд з Дж. М. Кейнсом належать неокласикам Л. Вальрасу, В. Парето, монетаристам М. Фрщману, Г. Мюрдалю.
Мотиви попиту на грошi пов'язанi з спонукальними причинами дiй i вчинкiв людей. Мотиви попиту на грошi визначаються причинами, якi спону-
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
кають людей щодо споживання i заощадження доходу та його швестування. У змшаних економiках, крiм готiвкових грошей юнуе розвинута структура фiнансових активiв, як становлять задовольняти певнi мотиви попиту на гро-шi, серед яких найбшьшу частину складають банкiвськi акцепти, депозитш сертифiкати, казначейськi векселя та комерцшш папери. Певний мотив попиту на грошi можуть задовольняти рiзнi фiнансовi активи, структура яких у змшаних економiках постiйно розвиваеться, що дае змогу використовувати тимчасово вшьт грошовi кошти. На рис. 1 зображена структура мотивiв попиту на грошi у змшанш економiцi.
« X 8 и й и
« о а н й
я <& и I « а о т и <и а <и К Комерщ о и о
Н н
1
Трансакцшний попит
Рис. 1. Структура мотивiв попиту на грошi
Активна роль попиту на грошi пов'язана з функщею обiгу, коли грошi забезпечують вкладання трансакцiйних угод.
Трансакцiйний мотив попиту на грошi пов'язаний з потребами у пла-тiжних засобах для укладання угод. В юторичнш ретроспективi трансак-цiйний мотив попиту на грошi був видiлений вперше. I. Фiшер та А. Маршалл вважали, що весь попит на грошi пов'язаний лише з трансакцшним мотивом. Проте для Дж. Кейнса подiбне визначення трансакцшного мотиву бу-ло вузьким. Для поглибленого монетарного аналiзу був видшений комер-цiйний мотив та мотив, пов'язаний з доходом [4].
Комерцшний мотив пов'язаний з необхщшстю оплачувати поточнi вит-рати до отримання виручки вiд продажу продукци. 1снування часового розриву мiж закупiвлею та реалiзацiею товарiв потребуе додатково! кшькосп готiвки.
Мотив доходу пов'язаний зi швидкiстю обертання грошей i показуе не-обхiднiсть готiвки для зрiвноваження часового незбiгу мiж отриманням доходу та необхщшстю здшснювати платеж!. У змшаних економiчних системах технолопчш процеси постiйно ускладнюються i у процес виробництва ринки збуту та виробництво продукци постiйно вiддаляються. Глобалiзацiя свггово!
економжи пов'язана зi зростанням часового штервалу мiж виробництвом та отриманням доходу виробником. Тому мотиви доходу та комерцшш мотиви, як були видшет Дж. Кейнсом, набувають у сучасних умовах нового змiсту.
Мотив перестороги пов'язаний з бажанням мати грошi для непередба-чених витрат i постiйно присутнiй при розподiлi доходiв. Дж. Кейнс запропону-вав застосовувати мотив перестороги як один iз визначальних, що формують грошовий попит. Мотив перестороги переважно розглядаеться залежно вiд доходу. Непередбаченi витрати залежать вiд обсягiв економiчноl даяльность
Фредерiк С. Мишкiн пiдкреслюе, що якби Дж. Кейнс закшчив свою теорш трансакцiйним i застережним мотивом, то дохщ залишався би единим визначником попиту на грошi i Дж. Кейнс нiчого би не додав до сво1х попе-редниюв [5].
Спекулятивний мотив запропонував використовувати Дж. Кейнс, що дало змогу йому розробити концепщю попиту на грошь Дж. Кейнс звер-нув увагу на мотив попиту на грош^ пов'язаний з !х здатнiстю виконувати роль фiнансового активу, обсяг якого постшно змiнюеться пiд дiею економiч-но! кон'юнктури. Спекулятивний попит на грошi визначае рiзниця мiж очжу-ваною i фактичною нормою процента. Для реалiзацil спекулятивного попиту на грошi застосовуються грошовi шструменти зi змiнними процентними ставками. Шляхом вщкриття рiзноманiтних рахункiв у банювсько-фшансових закладах здiйснюються швестици в шструменти грошового ринку. Для опе-рацш на грошовому ринку використовуеться шформащя з поточним значен-ням процентних ставок шструменпв грошового ринку. Запропонована Дж. Кейнсом модель спекулятивного попиту на грошi включала у портфель швес-тора лише обл^аци на грошь
У сучасних змшаних економiках спекулятивний попит на грошi роз-винули Нобелiвськi лауреати Д. Тобш, Г. Марковiц, У. Шарп та шшь Пор-тфельний шдхщ у ре^заци спекулятивного мотиву та мотиву перестороги набув прюритетного значення у процесах швестування. Деяю шструменти грошового ринку використовуються фшансовими посередниками, iншi ма-ють право використовуватися тшьки визначеними законом юридичними особами. Структура шструменлв грошового ринку у сучасних змшаних еконо-мжах е дуже рiзноманiтною i постшно розвиваеться шд впливом грошово-кредитних систем США та Свропейського Союзу.
Для реалiзацil спекулятивного попиту на грошi застосовуються гро-шовi шструменти зi змiшаними процентними ставками. Шляхом вщкриття рiзноманiтних рахункiв у банювсько-фшансових закладах здшснюються iн-вестицil в шструменти грошового ринку. Для операцш на грошовому ринку використовуеться шформащя з поточним значенням процентних ставок ш-струмеш!в грошового ринку.
У монетарнш теори мотивацiя попиту на грошi розглядаеться через призму макроекономiчних агрегатiв, що дозволяе моделювати !х взаемодiю при формуваннi i розподiлi доходу. У багатьох випадках спекулятивний мотив досить складно розмежувати з мотивом перестороги, оскшьки вш також реалiзуеться шляхом iнвестицiй у фiнансовi активи. Спекулятивний попит на грошi визначае рiзниця мiж очжуваною i фактичною нормою процента.
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Таким чином, мотиви формування попиту на грошi у сучасних змГша-них економГках значною мiрою визначають стабiльнiсть економiчних систем. Мотивацiя попиту на грошi е справою монетарних методiв регулювання ста-бiльностi економiки. На сучасному етапГ реформування економiки Укра!ни фактор мотивацй попиту на грошi повинен бути врахований при побудовi си-стеми проведення грошово-кредитно! полiтики.
Лггература
1. Башнянин Г.1., Копич 1.М., Шевчик Б.М. Екоиомiчиi системи: проблеми струк-туризацГ! i типолопзацп. - ЛьвГв: Коопосвiта, 1999. - 220 с.
2. Гальчинський А. Теорiя грошей. - К.: Основи, 198. - 416 с.
3. Долан Э. Дж., Домненко Б. Экономикс. - М.: Лазурь, 1994.
4. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. В кн.: Антология экономической классики. - М.: Эконов, 1993. Т. 2. - С. 137-434.
5. Мишкш. Ф.С. Економша грошей, банкТвсько! справи г фiиаисових ринкГв / Пер. з англ. - К.: Основи, 1998. - 962 с.
6. Миллер Р.Л., Ван-Хуз Д.Д. Современные деньги и банковское дело. - М.: Инфра-М, 2000. - 824 с.
7. Фишер Н. Покупательная сила денег. В кн.: Деньги / Под ред. А. Чухно. - К.: Украина, 1997. - С. 258-296.
УДК332.142:520.33 Асист. О.В. Максимець - УкрДЛТУ
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ВРАХУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ФАКТОР1В У ЗОВН1ШН1Й ТОРГ1ВЛ1 Л1СОПРОДУКЩСЮ
Розглянуто передумови виникнення та формування торговельних концепцш до-сягнення збалансованого розвитку. Представлено iснуючi види торгiвлi, яю врахову-ють екологiчнi, економiчнi та соцiальнi аспекти та подано власнi тлумачення понять. Видшено перспективи та наслiдки ведення збалансовано'1 торгiвлi щодо люопродукцп.
Assist. O. Maksymets - USUFWT
Theoretical principles of environmental factors in forest products international trade
The author examines preconditions for generation of trade concepts for sustainable development. Existing trade patterns considering environmental, economic and social aspects are presented. The author also presents personal definitions of some trade patterns. Prospects and effects of sustainable trade for forest products' trade are worked out.
Вступ
За останш десятил1ття у свгтовш практищ вщбулись суттев1 яюсш змь ни у тдходах до виршення еколопчних проблем, пов'язаних з процесами ви-робництва та споживання, що виявилось у так званих "торговельних" концеп-щях досягнення збалансованого розвитку. Пщгрунтям для таких концепцш можна вважати дискусй щодо взаемовпливу торпвл1 та навколишнього сере-довища, оскшьки м1ж процесом виробництва i процесом споживання стоïть торпвля, яка i визначае напрямки розвитку обох процеЫв.
Цей напрямок досягнення збалансованого розвитку почав всебiчно дослщжуватись досить пiзно - з другоï половини 90-х рокiв минулого столгт-
тя i е ще недостатньо розкритим. 1з захiдних учених проблемою взаемовпли-ву та взаемоузгодження торгiвлi та природного середовища займались таю учет, як К. Андерсон, К. Бах, Р. Блакхерст, А. Вайт, Р. Керр, Г. Манн, К. Молтке, Х. Нордструм, С. Робертс, Д. Стоун, С. Шерр, С. Шоу та ш. Од-нак ч^ко визначених понять автори не пропонують.
Проблема взаемовпливу зовшшньо!" торгiвлi i навколишнього природного середовища залишаеться недослiдженою на теоретичному та методоло-гiчному рiвнях, хоча багато учених займались проблемою aктивiзaщi зов-нiшньоекономiчноi дiяльностi Украши загалом та окремих li галузей зокрема. Росiйськi учет проводять прaктичнi дослiдження впливу зовшшньо!" торгiвлi на стан навколишнього середовища, зокрема на такий елемент ще!" системи як люи.
Вaжливiсть та актуальшсть проблеми взаемозв'язку торгiвлi та природного середовища тдтверджуеться численними конференщями, симпозь умами та самггами, у перевaжнiй бiльшостi мiжнaродними, зокрема, трьома нaйвaжливiшими за остaннi роки мiжнaродними конференцiями: зустрiч Mi-нiстрiв СОТ у листопaдi 2001 року (Доха), конференщя ООН з питань фшан-сування для розвитку у березш 2002 року (Монтерей) та Самгг Землi у верес-ш 2002 року (Йоханесбург).
1. Передумови врахування еколопчних фактор1в у м1жнароднш
торг1вл1 та 1х вщображення у м1жнародних багатосторонн1х угодах
Однак, увага до проблеми взаемовпливу торгiвлi та природного середовища почала придшятись лише з друго!" половини 90-х роюв минулого сто-лiття. Загалом же еколопчш нaслiдки економiчноi штеграцп та бурхливого розвитку торгiвлi, яка супроводжувала цей процес, не викликали належного усвiдомлення пiсля Друго!" свггово! вiйни, коли було вiдновлено систему свь тово!" торгiвлi. У Генеральнш угодi про торгiвлю i тарифи (ГАТТ, 1947 р.) були лише непрямi вiдношення до питань охорони навколишнього середовища, включеш в умову про звшьнення вiд вщповщальност - Стаття 20 [1]. Аспек-ти, пов,язaнi з охороною навколишнього середовища не знаходили належно!" шдтримки, а iнколи нaвiть отримували отр з боку Свiтовоi оргaнiзaцii тор-гiвлi аж до початку 1990-х роюв [2, с. 2]. На думку автора, умовно хщ диску-сш мторгiвля - природне навколишне середовище" можна подiлити на чотири етапи, кожен з яких мае сво!" передумови та наслщки.
Перший етап розпочався у 1970-х роках, коли вщбувалась тдготовка до Конференци щодо Людського навколишнього середовища (Human Environment) у Стокгольм^ Секретaрiaт ГАТТ попросили пiдготувaти aнaлiтичну доповщь про вплив торгiвлi на природне середовище. Шдготовлена доповiдь стосувалась питання контролю промислового забруднення та мiжнaродноi торпвль Однак це бiльше нагадувало захисну реaкцiю оргaнiзaцii у вщповщь на результати стокгольмсько!" конференцii. Цей класичний бюрократичний маневр досяг свое!" мети - дискусiя щодо зв'язюв торгiвлi та природного нав-колишнього середовища припинилась i питання не висувалось перед ГАТТ щонайменше 20 рокiв до початку 1990-х роюв [2, ст. 3].
