CC BY
18
альним потребам i цiлям суспшьства". Вiдштовхуючись вщ цього визначен-ня, соцiальну ефектившсть дiяльностi торговельних шдприемств можна виз-начити за розмiром фонду споживання в розрахунку на одного пращвника.
Взагаш проблема визначення ефективностi торговельного шдприемства та пошуку шляхiв ïï пiдвищення е складною i такою, що важко формалiзуеться. Адже будь-яке пiдприемство - це складна система, яку важко спростити, не втративши при цьому ïï ютотних характеристик. Тому сподiватися, що можна дютати просту й легко зрозумiлу схему аналiзу, яка давала б змогу отримувати бажаний результат в ушх випадках, було б не зовшм правильно.
Лiтература
1. Економ1чна енциклопедiя: у 3-х томах, т. 1/ Редкол.: С.В. Мочерний. - К.: ВЦ "Ака-демiям, 2003. - 953 с.
2. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. пос. для студенпв ВНЗ. - К.: Кондор, 2003. - 556 с.
3. Економпка шдприемства. Навч. пос./ А.В. Шегда, Т.М. Литвиненко, М.П. Нахаба та ш., за ред. А.В. Шегди. - 2-ге вид. - К.: Знання-Прес, 2002. - 335 с.
УДК336.76:338.2 Доц. О.Ю. Носов, канд. екон. наук. -RbeiecbmКА
ПРОБЛЕМИ СТАБ1ЛЬНО1 ВАРТОСТ1 ГРОШЕЙ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАКРОЕКОНОМ1ЧНО1 Р1ВНОВАГИ
Розглядаемо проблему стабшьно'1 вартост грошей та забезпечення макроеконо-Mi4Hoi рiвноваги, а також проблему антшнфлящйно'1 економiчноi полiтики.
Assist. prof. O. Yu. Nosov - L 'viv commercial academy The problems of cost money and macroeconomics balance
The article analyzes problems of cost money and macroeconomics balance and problems antiinflation economic politics.
Проблема макроекономiчноi стабшьност в ринкових економжах тюно пов'язана 3i стабшьшстю нацюнальних грошей та ix кушвельною спромож-нiстю. Заходи 3i стабшзаци монетарноi сфери у складi державноi економiч-ноi полiтики у сучасних ринкових економшах мають прiоритетне значення. В Укршт тривалий час у проведенш трансформацiйниx перетворень головна роль належала заходам зi стабiлiзацii гривш, що визначило основний напрям економiчниx реформ. Пошук меxанiзмiв взаемодii вартост грошей та макро-економiчноi рiвноваги мае теоретичне i практичне значення.
Проблема взаемоди стабiльностi вартостi грошей та макроекономiчноi рiвноваги мають широкий дiапазон теоретичних пiдxодiв, як е складовими бiльшостi сучасних моделей державного регулювання економiки. Аналiз основ-них пiдxодiв до використання монетарних чинниюв у макроекономiчнiй стабь лiзацii охоплюе широкий спектр проблем, пов'язаних з регулюванням кутвель-но1' спроможностi грошей та антшнфляцшними заходами. Порiвняння основних концептуальних розходжень та практики стабшзацшних заxодiв спроможне сприяти вдосконаленню меxанiзмiв регулювання украшсько!" економiки.
Науковий вкник, 2007, вип. 17.5
Стабшьшсть вартостi грошей пов'язана з макроекономiчною стабшь-нiстю. В умовах стабшьност економiки вартiсть грошей пов'язують зi ста-бiльними цiнами або стабшьною купiвельною спроможнiстю грошей. Пору-шення макроекономiчноl рiвноваги супроводжуеться коливаннями цш. Для сучасних ринкових економiк цшова стабiльнiсть пов'язана з довгостроковою рiвновагою грошового ринку. Центральнi банки у випадку незначних вдаи-лень вщ стану рiвноваги мають змогу здшснювати, коригуючи, операци на вiдкритому ринку.
У системi прiоритетiв регулювання монетарное' сфери iснують концеп-туальнi розмежування щодо напряму i характеру державного втручання. Для прихильникiв державного активiзму масштаби i напрями регулювального впливу пов'язаш з використанням широкого дiапазону монетарних методiв та iнструментiв подолання економiчноl нестабiльностi.
З позицiй чисельних прихильниюв лiберальноl економiки регулюваль-ш заходи держави е чинником дестабшзаци. М. Фрiдмен пiдкреслював, що стабшьшсть грошей е основою монетаризму, проте ця стабшьшсть мае забез-печуватися ринком [11].
Стабшьшсть нацюнальних грошей, як визначальна цшь монетарно'' по-лiтики, е, можливо, единою точкою у системi наукових дослiджень, стосовно яко'' вiдсутнi концептуальнi розходження. Стабшьшсть цш е однiею з основ-них макроекономiчних цiлей, яка полягае в тому, що рiвень шфляци е настшь-ки незначним, що не чинить впливу на прийняття економiчних рiшень.
Значною мiрою стабшьшсть щн пов'язана з рiвнiстю реальних та номь нальних цiнових значень. Номшальш значення вартостi грошей включае 1'х поточну оцiнку i, таким чином, включае шфлящю. Реальнi цiновi значення враховують iнфляцiйний вплив i дають можливiсть "очищати" номiнальнi значення вщ впливу зростання цiн.
Саме реальна процентна ставка визначае поведшку суб'еклв економь ки на грошовому ринку i дае змогу бшьш точно вимiрювати вартiсть грошей. Вщомий монетарист I. Фiшер запропонував рiвняння, яке стало широко вико-ристовуватися для визначення впливу шфляци. Рiвняння Фшера показуе, що номiнальна процентна ставка (/) дорiвнюе реальнiй процентнш ставцi (¡г) плюс сподiваний темп шфляци (Пс) [10]:
I = I+П.
Згiдно з кейнсiанським пiдходом процент е грошовим явищем, вщоб-ражае взаемодш пропозици i попиту на грошь Пропозицiя грошей е ендоген-ним процесом, що формують центральш банки. Попит на грошi формують мотиви: спекулятивний, трансакцшний, перестороги. Грошi е частиною портфеля, куди входять iншi фiнансовi активи. Процент у кейнЫансга е платою за вщмову вiд лiквiдностi. Ставка процента за вшма фiнансовими активами прагне до вирiвнювання i за механiзмом формування е ринковою.
Монетаристи успадкували вщ представникiв класично'' теори погляд, зпдно з яким ставкою процента е явище реально'' економiки, тому норма при-бутку вiд фiзичних та фшансових активiв мае тенденцiю у довгостроковому перiодi до рiвноваги.
У сучасних захiдних пiдручниках викладання теори процента обмежу-еться або теорiею переваги лжвщност^ згiдно з якою норма процента визна-чаеться спiввiдношенням попиту i пропозици грошей та щнних паперiв, або теорiею позичкових фондiв, згiдно з якою ставка процента визначаеться сшв-вiдношенням сукупно! пропозици позичкових фовддв i попиту на них. Однак, для досягнення загально! макроекономiчноl рiвноваги процент, це одночасно i нагорода за очiкування, i показник доходу на капiтал, i компенсацiя за вiдмову вiд лжвщност [1]. Досвiд центральних банкiв сучасних ринкових кра!н свщ-чить, що головною метою пол^ики центрального банку е утримання у певних межах короткостроково! процентно! ставки (the slurt-term money market rate).
Процентнi ставки мiжбанкiвського кредитного ринку е загальновизна-ним макроекономiчним iндикатором. На мiжбанкiвському ринку кредитiв визначаеться вартють грошей, тобто його ставки е вагомим макроекономiчним iндикатором.
У табл. показано динамжу процентних ставок на мiжбанкiвському ринку Укра!ни за наданими кредитами, як свiдчать про !х коливання i вiдсутнiсть стабiльностi.
Табл. Процентт ставки на мiжбанкiвському ринку Украгни за наданими
кредитами (середньозважеш ставки в pi4HOMy обчисленш, %) [2]
Перюд Усього у тому HHMÏ
у нацюнальтй валют в шоземнш валют
1998 38,0 40,4 10,1
1999 31,2 48,1 5,2
2000 14,0 18.4 6,2
2001 14,8 17,4 5,9
2002 4,7 5,6 3,0
2003 6,4 8,2 3,7
2004 3,5 6,7 2,0
2005 3,5 5,0 2,0
2006 4,0 3,7 4,1
Ринковi процентш ставки формуються на мiжбанкiвському грошовому ринку, який використовують банки для балансування свое1' поточно1' лж-вщность Позики на мiжбанкiвському ринку е короткостроковими та незабез-печеними, що значно спрощуе процедуру ïx отримання. Позики на мiжбан-кiвському ринку можуть отримувати банки з високою репутацiею.
Процентнi ставки, якi формуються на мiжбанкiвському грошовому ринку, е базовими для формування всiеï системи процентних ставок. На осно-вi мiжбанкiвськоï процентноï ставки комерцiйнi банки визначають власну ба-зову процентну ставку (prime rite).
Стабшьшсть вартосп грошей у ринкових економшах е прюритетною цш-лю грошово-кредитноï полггики центральних банюв. Проте, для досягнення ста-бiльностi грошей визначилися i певш концептуальнi розходження мiж ФРС (Федеральною резервною системою) та СЦБ (Свропейським центральним банком).
При формуванш стратегiчноï грошово-кредитно1' полiтики СЦБ за основу взято ïï шмецьку модель. Головним принципом було визначення шдтри-мання стабiльностi низьких щн.
Науковий вкчшк, 2007, вип. 17.5
Визначальною цiллю СЦБ е пiдтримання щорiчних темпiв шфляци в межах 0-2 %. Таю цш, як зростання зайнятост та стабiльностi економiки мають шдпорядковану роль. Навпаки, у США до визначально! цiлi ФРС належать досягнення максимально! зайнятост стабшьних цiн i помiрних довгос-трокових процентних ставок. У шмецькш моделi використовуються норми мiнiмального резервування, усереднення цих норм i рщюсних операцiй на вiдкритому ринку з метою згладжування коливань у лжвщносл в банювськш системi та стабшзаци процентних ставок [7].
Динамжа реальних та номiнальних процентних ставок здебшьшого е взаемопов'язаними. Проте, досвщ США та iнших розвинених краш свiдчить, що реальнi i номшальш процентнi ставки можуть змiнюватися в рiзних нап-рямах. У 70-х рр. ХХ ст. у перюд кризи кейнЫанських методiв регулювання реальш процентнi ставки були незмiнними або навггь знижувалися, а !х номь нальнi значення були високими [6].
Суб'екти економiки пiдсумку орiентуються на реальнi значення процентних ставок. Проте, !хт високi номшальш значення мають негативний психолопчний вплив i породжують певнi iнфляцiйнi очiкування. Зближення номiнальних процентних ставок до реальних е чинником стабшзаци грошового ринку.
У ст. 99 Конституци Украши визначено, що головним завданням НБУ е забезпечення стабшьност грошово! одинищ. У ст. 1 Закону Украши "Про нащональний банк" визначено, що стабшьшсть грошово! одинищ е монетар-ною передумовою для економiчного зростання i пiдтримання високого рiвня зайнятостi. Стабiльнiсть цiн пов'язують з таким низьким рiвнем шфляци, що вона не мае ютотного впливу на прийняття економiчних ршень.
У проблемi забезпечення стабiльностi грошово! одиницi важливим е розмежування понять, як е за своею суттю рiзними, але в реалiях украшсько! економiки вживаються як синонiми. Традицшно стабiльнiсть украшсько! гривнi ототожнюеться з курсовою стабшьшстю, i всi заходи НБУ спрямоваш на пiдтримання обмшного курсу щодо долара США. Про результатившсть регулювальних заходiв НБУ свщчить те, що з часу запровадження гривш у 1996 р. вона знещнилася стосовно долара США до 2005 р. майже в три рази з 1,8 грн./ШЛ до 5,3 грн./ШЛ.
У сучасних умовах вважаеться закономiрним поступове шдвищення обмшного курсу нащонально! валюти - гривш - щодо долара США, що зменшить обсяги експорту. В умовах, коли реальний кушвельний курс укра-шських грошей знижений у 5,16 раза, цей напрям регулювального впливу повинен мати довгостроковий характер [3].
В Укрш'т цiллю тактичного регулювання тривалий час використо-вуеться обмшний курс нащонально! валюти. За сво!ми функцiональними зав-даннями НБУ мае можливють впливати тiльки на досягнення тактичних або промiжних цшей, якi мають узгоджуватися. Досягнення стратепчних у сучасних розвинених крашах тактичнi цiлi центральних банкiв переважно пов'язаш з цiновою стабiльнiстю та кшьюсними параметрами грошово! маси. В економь ках передового типу вщсутт однозначнi пiдходи до вибору цшьових орiенти-
piB монетарно! полiтики, що обумовлене широкою диверсифжащею трансфор-мацiйних економiк. Так, у перехщних економiках для визначення пpомiжноï цiлi використовують: обмiнний курс, валютний коридор, монетарну базу, широк гpошi, гpошовi агрегати М1, М2 та М3. Як допомiжнi шдикатори можуть використовуватись поряд з пропозищею грошей (М1, М2, М3) процентш ставки, мiжбанкiвська ставка, шфлящя, бюджетний дефiцит, поточний рахунок.
У сучасних ринкових економжах стабiльнiсть гpошовоï одиницi пере-важно iнтеpпpетуеться через щнову стабiльнiсть. У багатьох випадках щнова стабiльнiсть знаходиться в тюному коpеляцiйному зв'язку з курсовою стабшьшстю, але мiж ними е розходження, обумовлеш piвнем розвитку нащ-ональноï економiки та масштабами штеграци у свiтовi економiчнi процеси.
Цшова стабiльнiсть е визначеним пpiоpитетом при запровадженш мо-нетаpноï полiтики стосовно евро, яку проводять краши СС. У США досягнення цiновоï стабiльностi пiдпоpядковано пpiоpитетам забезпечення зайня-тостi та економiчного зростання.
Проблеми курсово!" стабiльностi акцентуються крашами перехщними економiками, економiки яких залежать вщ кон'юнктури свiтових pинкiв. Досягнення piвноваги грошового ринку, визначення вартост нацiональних грошей пов'язано з забезпеченням стабшьносл грошово1' одиницi та макроеконо-мiчною стабiльнiстю. У функщонуванш грошових систем iнтегpуються складна система взаемозв'язюв, обумовлена впливом змiни пропозици грошей на ваpтiсть грошей, i досягнення макpоекономiчноï piвноваги.
Стабшьшсть економжи пов'язують зi стабiльними цшами, а також ста-бiльною кушвельною спpоможнiстю грошей. Порушення макpоекономiчноï piвноваги супроводжуеться коливаннями цiни грошей або процентних ставок. Процентш ставки мiжбанкiвського ринку е загальновизнаним iндикатоpом макpоекономiчноï piвноваги. Проте, в бiльшостi ринкових краш процентш ставки е тшьки пpомiжним цiльовим оpiентиpом, що шдпорядковаш цiновiй стабiльностi, якi розглядаються в ширшому плаш i ототожнюються з макро-економiчною piвновагою. В Украш головним завданням монетарно1' полiтики визнають забезпечення стабтьносп грошово1' одиницi, проте ïï досягнення ще не збалансоване з механiзмами досягнення макpоекономiчноï piвноваги.
Л1тература
1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. - М.: Дело, 1994. - 20 с.
2. Бюлетень Нащонального банку Украши. - 2007, № 5. - 97 с.
3. Гальчинський А. Макроеконом1чш та монетарш передумови пол1тики зростання// Вюник НБУ. - 2004, № 8. - С. 6-8.
4. Гальчинський А. Теор1я грошей. - К.: Основи, 1999. - 144 с.
5. Долан Э. Дж., Домненко Б. Economics. - М.: Лазурь, 1994. - 282 с.
6. Долан Дж. Э., Кэмпбелл К.Д., Кэмбелл Р. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - М.-Л.: Лесн. пром-сть, 1991. - 352 с.
7. Кравець В.М., Кравець О.В. Захщноевропейський б1знес. - К.: Знання-Прес, 2003. - 421 с.
8. Миль Дж. С. Основы политической экономии. - М.: Прогресс. - 1980, т. 2. - 206 с.
9. Мишкш Ф.С. Економша грошей, банювсько'1 справи i фшансових ринюв. - М.: Основи, 1998. - 236 с.
10. Фишер Н. Покупательная сила денег. В кн.: Деньги. - К.: Украина, 1997. - С. 258-295.
11. Фридмен М. Если бы деньги заговорили. - М.: Дело, 1998. - 126 с.
