рархiя цiлей, причому досягнення цiлей нижчого щабля обов'язково мае бути шдпорядковане завданням вищого порядку. У сучасних ринкових економшах вищою кiнцевою цшлю грошово-кредитно! полiтики е забезпечення стабшь-ностi цiн, повно! зайнятостi та зростання реального обсягу виробництва. По-точна грошово-кредитна полiтика орiентуеться на бшьш конкретнi або так-тичш цiлi, якi досягаються через проведення послщовних операцiй на вщкри-тому ринку щнних паперiв. Промiжнi цш грошово-кредитно! полiтики досягаються шляхом регулювання перемшних в економiчнiй системi на рiчних часових iнтервалах [2, ст. 35].
Деталiзуючи змiст та цш грошово-кредитно! полiтики автори тдкреслю-ють, що вона полягае у змт грошово! пропозици з метою стабшзаци сукупного обсягу виробництва, зайнятост та рiвня цiн. Бiльш детально: тд час економiчно-го спаду збшьшуеться грошова пропозищя для заохочення витрат, а пiд час ш-фляцi! - обмежуеться пропозицiя грошей для обмеження витрат [3, ст. 298].
Розмежування цшей грошово-кредитно! полггики переважно здшсню-еться вщповщно до можливостей впливу на економiчну ситуацiю з врахуван-ням чинника часу.
У короткостроковому перiодi часу грошово-кредитна полггика реаль зуе сво! тактичнi цiлi, пов,язанi з можливiстю досягнути певних результатiв, пов'язаних з параметрами функщонування сфери грошового об^у.
У довгостроковому перiодi часу реалiзуються стратегiчнi цiлi грошо-во-кредитно! пол^ики, якi пов,язанi з оптимальним i стабiльним характером функцiонування нацiональних економж. У процесi досягнення стратегiчних цшей визначаються промiжнi цiлi, якi е орiентирами тактичного регулювання i дозволяють контролювати i вимiрювати !х досягнення.
Розмежування коротко- та довгострокових перiодiв в економiцi не е абсолютним, а мае концептуальний характер. Наслвдки регулювання гро-шово-кредитних методiв на протжання економiчного циклу е рiзними залежно вiд часу 1х спостереження.
Для монетарист розмежування коротко-та довгострокового перiодiв в економiчному циклi здшснюеться в урахуванням отримано! та використа-но! економiчно! iнформацi!. У сучасних ринкових економжах для стабшьнос-т економiчно! дiяльностi важливим е володшня необхiдною iнформацiею. Функцiонування ринково! економiчно! iнформацi!, яка дозволяе учасникам ринку володгги певними знаннями та передбаченням вщносно iснуючих та майбутнiх цш, а також розмiщення товарiв та послуг. Будь-яке вщхилення вiд цих умов розглядаеться як стан недосконалою шформащею i е джерелом недосконалого ринку [5, ст. 381].
Економчна система реагуе лише на номшальт цiновi iмпульси змiни об'екпв виробництва збтьшенням пропозици всiх видiв ресурав, в тому числi i пращ.
Довгостроковий перюд у монетаристiв характерний тим, що учасникам ринку стають доступними не лише номшальт значення щнових iмпуль-сiв, але й уся iснуюча iнформацiя для формування цшей. Монетариста пос-тшно критикують кейнсiанцiв за !х позищю отримання тiльки короткостро-кового ефекту. У короткостроковому перiодi (6-12 мюящв) збiльшення гро-
шово1 пропозици призводить до зростання цiн на кшцеву продукщю i мае вплив на реальний сектор економiки через нерiвномiрний 11 розподiл серед учасниюв економiчноl дiяльностi.
У довгостроковому перюд^ вважають кейнсiанцi, грошово-кредитна полiтика е неефективною. Одноразове збiльшення грошово! маси у довгостроковому перiодi мае нейтральний вплив на економiчну дiяльнiсть. У довгостроковому перiодi грошово-кредитне регулювання мае нейтральний характер i неспроможне змiнити ситуацiю в реальному секторi економiки.
На рис. зображена система та iерархiя формування цшей грошово-кре-дитно! полiтики та характер 11 реалiзацil.
Визначення вищих або стратегiчних цiлей грошово-кредитно1 поль тика е прерогативою законодавчих оргашв держави i е значною мiрою поль тичним рiшенням. Проте розробка стратеги ефективно1 грошово-кредитно1 полiтики можлива лише в межах досягнень сучасно1 економiчноl думки i не може бути волюнтариською. Реальна грошово-кредитна полггика розроб-ляеться шляхом вибору варiантiв розвитку, запропонованих альтернатив у межах можливостей сучасних монетариських концепцiй.
Рис. Система цтей грошово-кредитног полтики
До стратепчних цшей монетарное' полiтики належать висока зайня-тiсть, економiчне зростання, стабшьшсть цiн, стабiльнiсть вiдсоткових ставок, стабшьшсть фiнансових ринкiв, стабшьшсть обмшного курсу валют на валютних ринках [4, ст. 54].
При розробщ стратегiчних цiлей грошово-кредитно1 полiтики повстае питання вибору альтернатив економiчного розвитку. Певнi стратегiчнi цш економiчного розвитку за своею природою не можуть бути реалiзованi одно-часно в межах грошово-кредитно1 полггики.
Формування грошово-кредитно1 полiтики визначае основш цiлi 11 про-ведення: стратепчш, промiжнi та тактичнi. При формуванш грошово-кредит-
hoï полiтики цiлi вищого щаблю iepapxiï визначають усю систему грошово-кредитного регулювання. Узгодження стратегiчних цiлей грошово-кредитноï полiтики дозволяе побудувати системи тактичних i промiжних цiлей. Про-мiжнi цiлi грошово-кредитноï полiтики можуть змшюватися вiдповiдно до стану економiки та фази економiчного циклу. У процес вибору поточних щ-лей центральш банки користуються критерiями щодо характеру ïx формування [4, ст. 538]. Вимiрюванiсть змiнних, якi використовуються для промiж-них завдань, е передумовою проведення ефективно1' грошово-кредитно1' поль тики. Як вимiрювальним змiнним перевага надаеться вщсотковим ставкам i грошовим агрегатам.
Контроль змiнних е обов'язковою умовою досягнення промiжних ць лей. У сферi можливостей контролю центральних банкiв знаходяться вщсот-ковi ставки i грошовi агрегати. Проте однозначно надати перевагу об'екту контролю можливо у конкретнш економiчнiй ситуацiï.
Промiжнi цiлi повиннi вiдповiдати найголовнiшiй до них вимозi -прогнозовано впливати на реалiзацiю стратегiчних цiлей. На вщмшу вiд си-туацiï, коли центральш банки повшстю контролюють досягнення тактичних цшей, ïx вплив на реалiзацiю промiжних цiлей е обмеженим i вибiрковим. Де-якi з промiжних цiлей контролюються центральними банками - процентш ставки та грошовi агрегати, iншi - номiнальний ВВП, швидюсть обiгу грошей, грошовий мультиплiкатор е поза сферою контролю. Частина промiжних цiлей, такi як обсяг наданих кредиив, величина валютного курсу частково перебувають шд контролем центрального банку. Проте частковий контроль не дае змоги центральному банку реалiзовувати власну грошово-кредитну полггику. Обмежений контроль над деякими промiжними цшями дае змогу використовувати ïx лише як допомiжнi чи iндикативнi.
Центральний банк може публiчно проголошувати своï промiжнi цiлi, iншi цiлi публiчно не афiшувати, а приймати до виконання. У такому випадку центральш банки мають широкий дiапазон можливого впливу, який не обме-жуеться декларащями i публiчним контролем.
Здатшсть прогнозовано впливати на цiлi е необхщною умовою для промiжних завдань. Стосовно доцшьност використання пропозицiï грошей i процентних ставок для впливу на цш - обсягами виробництва, зайнятютю i рiвнем цiн - точиться дискуЫя. Певна перевага надаеться використанню гро-шових агрегатiв.
Промiжнi цiлi грошово-кредитноï полiтики е ланкою, яка дозволяе ре-алiзовувати стратепчш цiлi i роздiлити як складов^ якi тривають переважно в межах року.
Проведення i досягнення стратепчних i промiжних цшей виходить за межi можливост центральних банкiв. Стратепчна грошово-кредитна полгги-ка формуеться у складi загальноï економiчноï полiтики вищими законодавчи-ми i полiтичними органами держави. Процедура прийняття ршень на вищих щаблях управлiння держави е такою, що передбачае складну процедуру бю-рократичних узгоджень i тому не спроможна оперативно реагувати на змшу економiчноï ситуацiï у короткостроковому перюда. У ринкових економiках
оперативне або тактичне грошово-кредитне регулювання стало прерогативою центральних банкiв. У випадку, доки регулювання параметрiв змiнних вихо-дить за межi можливостей впливу центральних банюв, i набувае характеру стшких тенденцiй, то функци управлiння переходять до законодавчих орга-нiв держави.
Вибiр i розподiл цiлей грошово-кредитно! полггики не мае однозначного i остаточного виршення. Економiчна ситуащя може перейти до кон-флжту цiлей, коли втрачаеться можливiсть для одночасного досягнення заз-далегiдь визначених цшей на рiзних щаблях iерархiï. У межах певних теоре-тичних концепцш, якi використовуються у проведенш грошово-кредитноï по-лiтики, цiлi мають системний характер. Грошово-кредитна полiтика та ïï так-тичнi цiлi постшно коригуються залежно вiд результатiв регулювання.
Для формування грошово-кредитноï полiтики е необхщним вибiр альтернатив економiчного розвитку. До найважливiших взаемосуперечливих стратепчних цiлей грошово-кредитно!" полiтики належать у короткотермшо-вому перiодi[1, ст. 152]:
• стабшзащя цш - стабшзащя вщсоткових ставок;
• зменшення шфляци - зменшення безроб1ття;
• стабшьний р1вень цш - висока зайнятшть;
• зб1льшення темтв економ1чного зростання - зростання добробуту населения.
Реалiзацiя реально1' грошово-кредитно1' полiтики перебувае шд впли-
вом, крiм власне економiчних чинникiв, ще й полiтичноï кон'юнктури, яка значною мiрою впливае на процес формування цшей.
У процес визначення цшей для грошово-кредитно1' пол^ики у крашах з розвинутими ринковими економжами важливе мiсце займае таргетування монетарних показниюв. Таргетування (target з англ. - цшъ) - заздалепдь ви-значенi кiлькiснi параметри, досягнення яких мае прагнути економiчна система. У монетарнiй сферi об'ектом таргетування е прирiст грошово1' маси. Особливо зросло значення таргетування приросту грошово1' маси з поширенням монетариських поглядiв. Монетаристи визначили залежшсть мiж темпами приросту грошово1' маси i коливаннями економiчноï активность Зпдно з вщо-мим "грошовим правилом" основною i визначальною цшлю грошово-кредит-ного регулювання е дотримання вiдповiдностi темпу росту грошово1' маси темпам зростання природного рiвня реального виробництва. Для США i роз-винутих краш такi темпи грошово1' маси дорiвнюють 3-5 % на рж. Для Укра-1'ни таким значенням для приросту грошово1' маси вважаеться вищими - 911 %, що пов'язано з шфляцшними процесами.
Таким чином, формування системи цшей грошово-кредитно1' полiтики мае враховувати широке коло аспектiв державного регулювання економжи. Кiнцевою цiллю грошово-кредитного регулювання е стабшьшсть цiн, повна зайнятють та зростання реального обсягу виробництва. Для досягнення ви-що1' цш грошово-кредитного регулювання потрiбно побудувати систему щ-лей нижчого порядку i досягнути iерархiï цiлей. Важливим i необхщним е уникнення конфлiкту цшей грошово-кредитно1' полiтики, що вимагае глибо-кого теоретичного осмислення процесiв у реальнш економiцi та монетарнiй
сферь На сучасному етапi ринкових трансформацш все зростаючого значен-ня набувають грошово-кредитш методи регулювання економiки. За таких умов цш грошово-кредитного регулювання повинш додатково включати орiентири трансформацп монетарно'' сфери.
Адаптацiя i використання досягнень сучасно' економiчноï теорiï i практичних методiв реалiзацiï грошово-кредитно'' пол^ики е актуальним i важливим завданням сучасного стану ринкових перетворень в Укра'ш.
Лггература
1. Гриценко О. Грош1 та грошово-кредитна пол1тика. - К.: Основи, 1998. - 210 с.
2. Долан Э. Дж., Кэмпбелл К.Д., Кэмпбелл Р. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - М., 1992. - 442 с.
3. Макконнелл К.Р., Брю С. Экономикс: принципы проблемы и политика. - М., 992. Т. 1. - 398 с.
4. Мишвдвн Ф.С. Економша грошей, банювсько'' справи та фшансових ринкiв. - К.: Основи, 1998. - 960 с.
5. Словарь современной экономической лексики/ Под общ. ред. Д.У. Пирса. -М.: Инфра-М, 1997. - 606 с.
УДК: 336.76:338.2 А.В. Лелик - RbeiecbKa КА
МОТИВИ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ГРОШ1 В СУЧАСНИХ
ЗМ1ШАНИХ ЕКОНОМ1КАХ
Розкрито проблему формування попиту на грошi в сучасних змшаних еконо-мшах у контекст функцюнування грошового ринку, а також виявлеш його особ-ливосп в зв'язку з реальними процесами в економщг
A.V. Lelyk - Commercial Academy of Lviv The Motives of the Money Demand Forming in Modern Mixed Economies
In the article the problem of the money demand forming in modern mixed economies in the context of the money-market functioning is investigated. As regards its relation to realistic economic processes, the peculiarities of the money-market are discovered.
У сучаснш монетарнш теори проблема попиту на грош1 вийшла на од-не з чшьних мюць у зв'язку 3i запровадженням у практику краш 3i змшаними економжами монетариських методiв регулювання економжи. Попит на грошi значною мiрою визначае стан функцюнування грошового ринку i стaбiль-шсть економiчниx систем.
Взaемодiя попиту та пропозицп грошового ринку зумовлюеться особ-ливостями економiчниx систем. Сучaснi розвинул економiки функцiонують як змiшaнi економiчнi системи, де паралельно iснують сектори з державним регулюванням та сектори, в яких використовуються можливостi ринково! конкуренцil.
Дослiдження змiшaниx або реальних економiчниx систем показало, що в них вщбуваеться постiйно посилення тенденцш переростання монопо-лiй пiд впливом держави в недосконалу конкурентну економiчну систему. Залежно вiд спiввiдношення рiвнiв концентровaностi i конкурентностi в реа-
льних або змшаних монополiстичних економiчних системах Г.1. Башнянин видшяе конкурентно-концентрованi, концентровано-конкурентнi та гшеркон-центрованi змiшанi монополiстичнi економiчнi системи [1].
Для визначення motobîb та факторiв формування попиту на грошi у змiшаних економiчних системах необхщно зазначити, що на сьогодш вщсут-ня одностайнiсть поглядiв у монетарнш теорiï. Складнiсть проблеми попиту у змшаних економiчних системах змушуе сучасних захiдних економiстiв вщ-мовитись вщ концептуальноï одномiрностi. Багато авторiв вiдмiчають, що серед економiстiв-практикiв поширена думка, що е достатньо теоретичних концепцш, проте недостатньо доказiв правильност будь-якоï теори. Деякi економiсти вважають, що, можливо, справжньою проблемою теори грошей е припущення, що лише одна теорiя е вiрною. Можливо, вiдмiчають цi еконо-мiсти, що в реальнш економщ, яка складаеться з багатьох ринкiв та галузей, пiдходить не одна теорiя. У такш багатосекторнiй моделi економiки можуть бути вiрними ряд теорiй, i кожна з них може застосовуватись до якого-небудь сектора [6].
1снування у змшанш економщ секторiв, як функцiонують в рин-ковому економiчному середовищi, не дае пiдстави для використання лише ринкових методiв регулювання. Державне регулювання змшаних економiк дае змогу поеднувати рiзносекторнi фактори штереЫв господарськоï дiяльно-стi з високим рiвнем соцiального захисту. Ми приеднуемося до думки, що змшана економжа базуеться на державних i ринкових мехашзмах регулювання, до я^ найбiльш придатнi кейсiанськi методи регулювання.
Поряд з тим, монетаризм у багатьох випадках лише декларуеться центральними банками при проведенш монетарноï полггики. Реалiзацiя реа-льноï монетарноï пол^ики вимагае застосування рiзноманiтних важелiв та ш-струментiв впливу на рiзних рiвнях економiки. Для змiшаноï економжи хара-ктерним е державний контроль над грошовими потоками та кредитами. Роз-ходження мiж рiзними модифжащями змiшаних систем полягае у сшввщ-ношеннi мiж державним регулюванням i тим простором, який лишаеться для стихшних ринкових сил. Г.1. Башнянин при аналiзi характеру грошових систем подшяе ix на консервативш та лiберальнi. Грошовi системи за сво1м характером визначаються як консервативно коли держава полегшуе можливють вiдкриття грошових раxункiв грошово-кредитними установами. В умовах не-значноï шфляци та зростання обсяпв виробництва проводиться полггика де-регуляцп грошовоï системи, що призводить до лiбералiзацiï нацiональноï мо-нетарноï системи [1]. Характерним для грошового ринку змшаних економiч-них систем е те, що при проведенш монетарноï полiтики вважаеться виз-наною залежнiсть мiж грошовим ринком та станом функщонування реальноï економiки. Заперечення принципу класичноï дихтоми е визначальним для розробки методiв монетарного впливу на функцiонування змшаних економь чних систем.
Серед широкого дiапазону поглядiв щодо попиту на грош^ переважа-ючим е визначення його як кшькосл лiквiдниx активiв, якi люди бажають тримати у себе у даний момент часу i як залежать вiд рiвня доxодiв, отрима-