CC BY
8
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 1, 2020
ТЕОР1Я ТА Ф1ЛОСОФ1Я ПРАВА
УДК 340.1
Тарас Гарасимiв
Навчально-науковий iнститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", заступник директора з науково! та мiжнародноl дiяльностi
д-р юрид. наук, професор професор кафедри теори та фшософп права
Garasumiv_@ukr.net
МОДУСИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВО1 КУЛЬТУРИ МОЛОД1 В УН1ВЕРСИТЕТСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩ1
http://doi.org/10.23939/law2020.25.015
© Гарасим1в Т., 2020
Вщзначено, що унiверситетська освiта формуе сучасну креативну особистiсть, майбутнього фа\1вця глобалiзованих економiчних в1дносин, члена новггньоТ елiти украТнського суспiльства та активного громадянина право"! держави. Вiдтак сучасна ушверситетська освiта в УкраТш покликана стати засобом, потенщалом й ресурсом розвитку та становлення держави й шформацшноТ, i правовоТ. Позаяк, недостатня правова обiзнанiсть украТнського громадянства досить часто була, i е, ктотною причиною порушень Тхшх основних прав i свобод у буденних сощальних практиках, або ж серйозною перешкодою у Тх реалiзацiТ. Таке становище значно актуашзуе проблему правових цшностей в унiверситетськiй освiтi i в науковому дискурсу i у практичнш площин1.
В унiверситетськiй освiтi, найперше, необхiдно прагнути досягати загальноТ' мети правового виховання - формування правовоТ культури осiб, якi навчаються, за допомогою поступового накопичення правових знань, формування правових переко-нань, установок i навичок правомнрно! та соцiально активноТ правовоТ поведiнки, що прийнятна в сусшльствь
Ключовi слова: освгга; унiверситет; унiверситетська освiта; правова цшшсть; правова освiта; правове виховання; сучасний освггнш процес; аксiологiчнi засади.
Постановка проблеми. Украша як суверенна держава задекларувала свш демократичний, европейський напрямок розвитку. З огляду на особливосп попередшх iсторичних етапiв становлення украшського суспiльства, така змiна полггичного вектору його розвитку вимагае реалiзацil широкого спектра полiтичних, правових, економiчних та соцiальних реформ. Незважаючи на майже тридцятирiчний перiод незалежностi Укра!ни, розбудову як демократично!, правово!, сощально!, економiчно розвинено! держави, не можна вважати И завершеною. Вiдтак першочерговим завданням сьогоднi постае органiзацiя нового громадянського (правового) суспшьства, що, зi свого боку, зумовлюе необхiднiсть формування людини з новими моральними щнностями та правовим свiтоглядом, яка здатна адекватно сприймати вимоги сучасносп та своши свiдомими й активними дiями реалiзувати !х у життя.
Значне мюце у процес виршення цього питання посiдаe ушверситетська освiта, яка формуе сучасну креативну особистють, майбутнього фахiвця глобалiзованих економiчних вiдносин, члена новггаьо! елiти укра!нського суспiльства та активного громадянина право! держави. Тож сучасна унiверситетська освгга в Укра!ш покликана стати засобом, потенщалом й ресурсом розвитку та становлення держави як шформацшно!, так i правово!. Оскiльки недостатня правова обiзнанiсть укра!нського громадянства доволi часто була i е iстотною причиною порушень !хшх основних прав i свобод у буденних соцiальних практиках, або ж серйозною перешкодою у !хнш реалiзацil. Таке становище значно актуалiзуе проблему правових цiнностей в ушверситетськш освiтi i в науковому дискурс^ i у практичнiй площиш.
Аналiз дослiдження проблеми. Правова освгга як соцiальний феномен виступала предметом науково! зацiкавленостi Ж. Алексеево!, Д. Андреева, О. Балинсько!, О. Бандури, В. Блiхара, С. Богачова, В. Вовк, Ю. Гальонкшо!, В. Годованець, С. Гусарева, Р. Гурака, М. Данилькевича, В. Комарова, М. Костицького, В. Кравця, О. Кудермшо!, Т. Куковсько!, Д. Кумкова, О. Кресша, В. Масальського, С. Меленка, М. Легенького, Н. Онщенко, В. Опришка, У. Парпан, Е. Певцова, Г. Петрово!, М. Романинець, В. Слiвiнського, О. Орлово!, О. Тихомирова, А. Токарсько!, I. Хоми-шин, О. Цельева та багатьох шших науковщв.
Мета статтi - визначити основн модуси формування правовоТ культури молодi в унiверситетському середовищi.
Виклад основного матерiалу. Проблема цiнностей набувае особливо! актуальносп в умовах транзитивного суспшьства, окрiм того, що !х осмислення мае свою особливють у кожнш соцiальнiй системi, перехiдний етап суспшьного розвитку здебiльшого характеризуеться невизначенiстю або своерщною "вшною" цiнностей. Саме невизначенють особистiсних i суспiльних цiнностей е одшею з визначальних особливостей сучасного суспiльства. До того ж, упродовж останнього часу простежуеться частий вияв поеднання щннюно! дезштеграцп соцiуму з практичним апробуванням модерних суперечливих щнностей. Вим, консенсус у суспiльствi визначае юнування загальних цiнностей, визнаних ушма й об'ективованих культурою.
У зв'язку з цим, винятково! уваги потребуе окреслення сутносп правових цiнностей, яю можуть претендувати на роль щнностей ушверсальних, загальних. Оскiльки природа права визначае, що воно е ушверсальним регулятором, який охоплюе значну низку сощальних вiдносин, разом з тим, право мае тюний взаемозв'язок та взаемодда з мораллю через певний зб^ систем оцiнки, принципiв й iдеалiв. А також право володiе високим ступенем неупередженостi, об'ек-тивност та обов'язковим характером, який оснований, передуем, на громадському авторитетi та ще! легiтимацi!.
Правова освiта в нашш державi як процес надання знань, умшь i навикiв про правовi цiнностi, зокрема про права, свободи й обов'язки людини, не е вщокремленою дiлянкою в освггаш сферi, надання !! повинне здшснюватися в усiх закладах вищо! освгга. Разом з тим надання правово! освгга не мае обмежуватися лише викладанням правознавчих дисциплш, воно повинне охоплювати увесь навчально-виховний процес в ушверситет^ себто мати мiждисциплiнарний характер. Указом Президента Укра!ни вiд 18 жовтня 2001 р. № 992/2001 "Про Нащональну програму правово! освгш населення" затверджено Нацiональну програму правово! освгш населення, в котрiй "правова освгга" визначаеться як комплекс заходiв виховного, навчального та iнформацiйного характеру, скерованих на оргашзащю оптимальних умов для здобуття громадянами обсягу правових знань та певних навичок щодо !х застосування, доконечних для реалiзацi! громадянами сво!х прав й свобод, а також здшснення покладених на них обов'язюв. В означеному документ наголошуеться, що правова освiта е складовою системи освiти, яка мае на мет формування високого рiвня правосвщо-мостi та правово! культури людини, !! цiннiсних орiентирiв i активно! громадянсько! позицi! [1].
Загалом можемо вщзначити, що за перюд незалежносп Укра!ни було прийнято значну низку нормативних акпв, завдання яких пов'язувалися з виршенням проблеми правово! освiти укра!нсь-кого громадянства. Втiм, питання залишаеться i досi актуальним, що шдтверджуе статистика про високий рiвень злочинносп саме серед молодi. Незважаючи на те, що практично ус чинш нормативно-правовi акти, якi ми аналiзували у процесi дослiдження, е спрямоваш на формування у молодi поваги до закону, правових цшностей, на виховання морально-правово! культури та профшактику негативних явищ у молодiжному середовищг
Звiдси, незважаючи на значну кшьюсть прийнятих програм, покликаних удосконалити всю систему правово! освгги та правово! культури, ниш в Укра!ш простежуемо недостатнш рiвень правово! обiзнаностi молодо Основною проблемою, на наше переконання, постае низька правова освiченiсть молод^ що проявляеться в неналежному усвщомленш правових цiнностей, недо-статньому знанш правових механiзмiв реалiзацi! особистих прав, невмшш керуватися правом на практищ. Досить часто молода людина не знае, до яких уповноважених оргашв !й клопотатися, вiдтак звертаеться до неуповноважених, в компетенщю яких не входить розгляд !! питання.
Зауважимо, що на законодавчому рiвнi правова освгга громадян розроблена на достатньому рiвнi, втiм, i досi присутнш дефiцит правових знань укра!нського громадянства. Аналiз нормативно-правово! бази стосовно правоосвггньо! проблематики показуе те, що значна частина завдань тих чи шших оргашв не виконуеться, i тдтвердженням цього е низка невиршених державою у цьому напрямку проблем та низький рiвень правосвiдомостi укра!нського суспiльства.
Тому закладення основ розвитку правового мислення мае бути одним з основних завдань, котре потребуе реалiзацi! на ушх етапах правово! освгги. Зауважимо, що означений тип мислення формуеться на основi теоретично! шдготовки та грунтуеться на життевому досвiдi.
Унiверситетська освiта - це процес розвитку й саморозвитку особистосп, котрий пов'язаний з оволодшням сощально значущим досвiдом цивiлiзацi!, який упредметнений в умшнях, знаннях й творчш дiяльностi; доконечна умова дiяльностi шдивща та соцiуму стосовно збереження та розвитку духовно! i матерiально! культури. Беручи до уваги те, що основний спошб набуття освiти - це навчання й, безсумшвно, самоосвгга, процес освiти передбачае навчання в освгтшх закладах, здобуття певно! професи (фаху) та отримання вiдповiдного документа - диплому як доказу про всебiчнi та грунтовш знання [2, с. 29].
Ниш теоретико-методолопчна концептуалiзацiя особливостей освiтнього процесу у вищш школi, зазвичай, представлена застарiлим iнструментарiем. Втiм, евроiнтеграцiйнi процеси, дина-мiчний розвиток iнформацiйного суспiльства, виступаючи каталiзатором поступу унiверситетсько! освiти, диктують необхщнють перегляду !! основоположних категорiй та понять загалом й визна-чення аксюлопчних засад розвитку зокрема, яю повиннi бути сформованi не на основi защеолоп-зованих концептiв чи програмах певного полгшчного режиму. Новгтш суспiльнi виклики обумов-люють визначення шших теоретичних засад ушверситетсько! освгш, в якiй правова освiта та виховання посщають значне мюце з боку формування належно! правосвщомосп в межах побудови основ демократичного европейського суспшьства.
Як слушно зауважуе учена Н. Онщенко, "наскiльки е вагомою правова освiченiсть у житте-дiяльностi людини? Якщо виступати у межах не лише пошукових теоретичних моделей, а й практичних напрямiв й ракуршв, можемо вiдзначати, що яюсть нашого життя, безсумнiвно, безпо-середньо пов'язана з означеною категорiею: вiд належних умов працi - до вщповщних умов вiдпочинку, вщ бiзнес-плану - до якостi медичного обслуговування" [3, с. 35]. Отже, правоосвiче-ними покликанi бути не лише спещалюти юридично! сфери, але й кожний перешчний громадянин незалежно вщ вiку, статi та сощального становища, тодi можна було б уникнути багатьох проблем i особистюно!, i суспiльно! значущостi.
Як стверджуе, дослщниця О. Орлова, "правова освгга - це безпосередне джерело правового мислення, яке реалiзовуе функцiю акумуляци юридично! практики, науково-теоретичних здобуткiв правового мислення та передачi !х майбутшм поколiнням" [4, с. 8]. 1ндивщ може пiзнавати довколишнiй свiт через вщчуття та безпосередне сприйняття рiзноманiтних явищ i предметiв. Втiм,
якщо ж явища неприступш для !хнього споглядання, пiзнання !х можливе лише через мислення, зокрема, до таких явищ i належить право. Правове мислення, на думку А. Олшника, е процесом опосередкованого та узагальненого вщображення правових явищ у !хшх ютотних особливостях, зв'язках i стосунках [5, с. 752]. Правове мислення властиве кожнш людиш i його рiвень, а також правосвщомосп, забезпечуе не тiльки розвиток правово! культури загалом, але й формування щеалу правово! особистостi, котра визнае верховенство права у вшх суспшьних сферах, поважае та дотримуеться закону [4, с. 10].
Згщно з позищею О. Певцово!, на противагу юридичнш освiтi, спрямованiй на тдготовку професiональних спецiалiстiв, "правова" не акцентуе на фахово-значимих для юриста якостях особистосп [6, с. 113].
У концепщях учених правова освгга осмислюеться й певними iншими категорiальними особливостями. Так, дослiдник В. Андрейцев вважае, що пiд правовою освггою необхiдно розумiти конкретну дiлянку людсько! дiяльностi, як соцiальну-правову цiннiсть та вщповщну систему право-вiдносин, правового регулювання з певним оргашзацшно-структурним, функцюнально-процедур-ним, навчально-методичним, науково-технiчним, економiчним забезпеченням та мехашзмом соцiально-правового гарантування. На його переконання, тшьки такий пщхщ дозволяе стверджу-вати про наявнють та функцiонування вiдповiдних галузей науки, знань, навчально! дисциплiни та законодавства [7,с.45].
На нашу думку, юридична освгга виступае рiзновидом правово! освгга, це грунтуеться на тому, як сшввщносяться право i закон. Юридична освiта - це послщовний (логiчний) та цшеспря-мований процес здобуття системи фахових знань, умшь та навичок у закладах вищо! освiти, ко-леджах, училищах, спецiалiзацiею яких е юриспруденцiя, котрий офщально засвiдчуеться вщпо-вiдним документом [8, с. 193].
1ншим рiзновидом правово! освiти е правова просвгга, яка визначае собою роз'яснення права у формi iнформацi!, письмових або усних консультацш, бесiд, конкурсiв i олiмпiад правових знань, зустрiчей населення з пращвниками полiцi! та шшими правоохоронними органами тощо [8, с. 193]. Ми тдтримуемо позицiю учених В. Годованця, В. Кампо й В. Тертичного стосовно того, що необ-хщно чгтко розмежовувати поняття "правова просвiта" та "правова освгга", якi iстотно рiзняться за сво!м змiстом [2, с. 28]. Тако! ж думки дотримуеться учена О. Орлова, вщзначаючи, що категорi! "правова освгга", "юридична освiта" та "правова просвгга", усупереч усталеним у правовш науцi думкам, необхiдно розрiзняти, позаяк останш двi е рiзновидами правово! освгш [4, с. 10].
Саме вщ рiвня органiзацi! правово! освгш й виховання студентсько! молодi, на переконання В. Г. Бондаревського, залежить правова культура, що е основою нового укра!нського суспшьства, позаяк громадяни - единий чинник, котрий спошбний розвивати державу та визначати правопорядок, вводячи в дда Конститущю Укра!ни та нацюнальне законодавство [9].
Утм, нинiшнiй стан правово! свщомосп та правово! культури нашого суспiльства вiддалений вiд бажаного та ютотно вiдстае вiд европейських стандарта. Як слушно зауважують В. Головченко та А. Потьомкш, нинi увиразнюеться гостра проблема шгшстичного вiдношення громадян до права й правових цшностей; вщбуваеться значне зниження рiвня правово! свщомосп укра!нсько! молодi, вiдверте презирство до людей, незалежно вщ !хнього вiку чи соцiального статусу, що призводить не лише до порушення дисциплши, але й зневаження прав i свобод людини, а вщтак до зростання бездуховносп, зокрема серед молодо В таких обставинах держава не може ^норувати значущiсть цшеспрямованого виховання, зокрема й виховного [10, с. 101].
Заявляючи аналопчну позищю, Т. Ярошевська зауважуе, що значна бшьшють молодих осiб, пiсля здобуття вищо! освгга, стають фахiвцями, втм не знають власних прав. Тож вона наголошуе, що ютотною умовою европейсько! iнтеграцi! Укра!ни е входження нацюнально! системи освiти до загального свiтового освiтнього простору. Оскiльки його стандарти цшеспрямоваш на пiдготовку не лише квалiфiкованого спецiалiста, який конкурентоздатний на ринку працi, але й володiе загальнолюдськими цiнностями, правовою обiзнанiстю, компетентнiстю, особистою вiдповiдаль-нiстю та ставить собi за мету постшне професiйне зростання [11].
На думку дослщнищ Л. Горбуново!, молодi особи часто допускають помилки у власнш поведшщ, роблять невиправдаш вчинки, оскiльки не знають, як правильно вчиняти у тш чи шшш ситуацi! [12, с. 154].
Аналiзуючи теперiшнiй рiвень правово! культури укра!нського соцiуму, котра е складовою загально! культури та одним iз визначальних ознак рiвня його розвитку, дослiдник А. Кутиркш зауважуе, що вона перебувае лише на етат формування й потребуе цiлеспрямовано! дiяльностi щодо !! становлення та активного розвитку [13, с. 123].
Громадський порядок як визначальна засада сощального добробуту формуеться загальною культурою людей, яка охоплюе !хню моральну, правову, полгшчну та економiчну культуру. Культура формуеться за допомогою виховання й освгш, зокрема правово!.
Покращення ситуацп учений О. Костенко вбачае у впровадженш ново! концепцп правового виховання сощуму, а саме формування у ньому правово! культури, для котро! характерна узгод-жешсть свщомосп та волi з природними законами природного права (законами суспшьного життя). Вирiшення цього завдання вимагае тдвищення виховно! ролi правово! освгш, цiлеспрямовано! на формування висотного рiвня правово! культури соцiуму загалом й кожного його суб'екта зокрема. 1стотно! значимосп набувае правове виховання студентсько! молодi, яка готуеться до самостшного дорослого життя, в якому потрiбно iндивiдуально нести вiдповiдальнiсть за сво! дi! та рiшення. Студент, майбутнш спецiалiст, вже в закладi вищо! освiти повинен прагнути (разом з отриманням професшних знань й практичних навичок) до формування правового мислення. Правове виховання студентсько! молодi зобов'язане оргашзовуватися на належному рiвнi й стати лопчним продов-женням виховання, котре розпочинаеться в сГм'!, дошкшьних закладах, школах. Це, насамперед, повинно убезпечити правомiрну поведiнку в реальних ситуащях, у котрих вони з великою ймовГр-нiстю можуть зустрГтись у майбутньому, та сприяти виршенню певних труднощiв. Молодь зобов'язана знати, як себе правомiрно поводити у конкретних ситуащях i не припускатись помилок, яю можуть зашкодити i !й особисто, i соцiуму загалом [14].
На думку Н. Коваленко, правове виховання студенев мае передбачати не лише формування законослухняних громадян, але й активних учасниюв побудови правово! держави та розвитку громадянського суспшьства, а це вимагае забезпечення студентського середовища шформащею щодо чинного нащонального законодавства та практики його застосування, оперативно! профшак-тики правопорушень, що постають на основi правового шгшзму, аморальносп й цишзму, формування у них правово! культури европейського взiрця, яка дозволить штегруватись в свгговий та европейський правовий простгр [15, с. 15].
У процес унiверситетсько! освiти необхгдно прагнути досягати насамперед загально! мети правового виховання, яка передбачае формування правово! культури шдивщв, як здобувають вищу освпу шляхом послiдовного накопичення правових знань та умшь, формування правових переконань, установок й навичок правомiрно! та сощально активно! правово! поведiнки, що визнаеться соцiумом. Це ймовiрно, якщо дотримуватись таких важливих умов: 1) правове виховання повинне бути конкретним, тобто грунтуватись на системi заходiв цiлеспрямованого впливу на суб'ектiв iз виразно окресленою шдсумковою метою й можливостями контролю; 2) правове виховання мае бути единим: грунтуватись на единш системi правових курсiв у структурi нацiонально! освiти та единою базовою програмою; 3) правове виховання мае визначатися дiевим характером - стати визначальним напрямком державно! дiяльностi, метою якого е формування правосвщомосп та навичок правомiрно! поведiнки як основи загального та iндивiдуального рiвня культури.
Окрiм загально! мети освггаьо! дiяльностi, учений О. Деменко вважае, що особливу значущють мае визначення конкретних завдань правово! освгш:
1) формування системи знань зГ загально! теори держави та права у контексп актуальних проблем цих нацюнальних ГнститутГв та реалГями сучасностГ;
2) плекання поваги до свое! держави, права та законносп в мГжнародно визнанш площинГ;
3) вироблення навичок правомГрно! поведГнки як загально! та обов'язково!;
4) виховання активно! громадянсько! позицп, законослухняносп та нетерпимостi до жодних правопорушень;
5) формування потреби та умшня активно вщстоювати у визначеному законом порядку як особист права, штереси, так й iнших ошб, а також державних i громадських шституцш, установ, органiзацiй, пiдприемств [16].
Проблема правового виховання студентсько! молодi полягае, з одного боку, у щораз бшьшо-му розумiннi в укра!нському суспiльствi потреби пiдвищення ефективност роботи щодо формування адекватного сьогоденност правового мислення студентiв, а з шшого - у недостатньому концептуальному осмисленш системи правового виховання у закладах вищо! освiти, у практичнш вiдсутностi iнформацi!, необхiдно! для належно! органiзацi! ефективно! роботи з правового виховання в ушверситетському середовищг
Втiм, виховання в дусi права, законносп не обмежовуеться формуванням позитивного ставлення до них, а знаходить свое довершення в правовiй активност людини, в рiвнi !! правово! культури. Правова культура особи зумовлена ступенем оволодiння нею основами правових знань, повагою до права, закону, свщомим дотриманням правових норм, розумшням юридично!, соцiально! вщповщаль-ностi, непримиреншстю, засудженням правопорушень, активною боротьбою з ними. Знання людиною особистих прав, свобод та сво! обов'язкiв перед державою та сустльством е одшею з визначальних складових правово! культури. Як теоретична, так i методолопчна основа правового виховання визначае певну iерархiю цiлей, якi слiд формувати у свiдомостi кожного iндивiда, а саме: перша — формування системи правових знань; пром1жна — формування правово! переконаностц юнцева — формування мотивiв й навичок правомiрно! сощально активно! поведiнки [6, с. 55].
Також суть правового виховання можна визначити як формування установки на узгодження власних прагнень, запитв з штересами та очiкуваннями держави й суспшьства. Як переконанiсть у тому, що держава забезпечить суб'ектовi захист його прав, законних штерешв, натомiсть вона справедливо вимагае вщ нього виконання покладених обов'язюв. Кожна особа е рiвною у правах з шшими, рiвною з усiма перед законом й судом. Правове виховання повинно убезпечувати формування тако! поведшки, яка узгоджуеться з цшностями, штересами та потребами демократично орiентованого суспшьства, котрi повинна вiдображати нацiональна правова система.
Висновки. Отже, саме в ушверситет особиспсть зобов'язана поглибити правовi знання, набутi у середнiй школ^ сформувати певну професiйну правосвiдомiсть, яка мае у кожному фаху сво! особливосп, зокрема i в юриспв та представникiв технiчних спецiальностей. Очевидно, що в неюридичних закладах вищо! освгш рацюнальним е вступ в освггаш процес, окрiм загального курсу з права, рiзних спецкурсiв iз актуальною правово! проблематики, примiром з прав людини та мехашзму !х захисту чи галузевого права в контекст якого реалiзовуватиметься !хня професшна дiяльнiсть. Безумовно запровадження таких спецкуршв сприятиме !хньому особистому самоутверд-женню, професшнш самореалiзацi! та покращеннi правового контексту укра!нського соцiумi в цшому. Отже, спецкурси повиннi мати практичну спрямованiсть, якi сприятимуть не лише тдви-щенню рiвня правово! освгш, але вироблятимуть конкретнi практичнi навички. Позаяк, вщ рiвня правово! свщомосп кожного студента залежить формування загального правопорядку у держава
Розвиток правово! свщомосп кожно! людини, а вщтак суспiльства загалом, сприяе подо-ланню рутинерських поглядГв, девiантно! поведiнки, запобтанню оказiй свавiлля та насильства. Внесення зважених правових уявлень та знань у свщомють молодого громадянина е передумовою змщнення законносп та правопорядку, що е основою розвитку громадянського суспшьства й побудови правово! держави.
Правова освпа та правове виховання в перехщному сустльста, зокрема в укра!нському, е складними та суперечливими завданнями. Це пов'язано, передуем, низьким рГвжм правово! свщомосп та правово! культури в транзитивних суспшьствах, що обумовлено юторичними, нацю-нально-психолопчними та трансформацiйними чинниками. Основними завданнями та напрямками правового виховання у сучасному укра!нському суспГльствГ е: вироблення та обгрунтування ново! концепцп правового виховання молодГ; створення атмосфери поваги до права, нацюнального
законодавства та боротьба з корупцгею; тдвищення ргвня загально! моральностi громадян; ство-рення багатоступенево! системи правового виховання та освгти; пiдготовка спецiалiстiв Í3 правового виховання тощо. Особливу увагу необхгдно придiляти формуванню високого рiвня правосвг-домостi студентсько! молодi, тому що саме вона е активною частиною суспiльства - реальною силою, яка здатна впливати i направляти змгни у держава
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Указ Президента Укра1ни "Про Нацюнальну стратегiю розвитку освiти в Укра!ш на перiод до 2021 року" № 344/2013 вгд 25 червня 2013 р. База даних "Законодавство Украгни" / ВР Украгни. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/344/2013 2. Годованець В., Кампо В., Тертичний В. Правова освгга громадян Укра!ни методологiчнi проблеми розроблення Концепцп. Право Укра1ни. 1999. № 1. С. 27-31. 3. Онгщенко Н. Правова освiченiсть у контекстi рiвнiв правово! освiти. Bine. 2012. № 23. С. 35-37. 4. Орлова О. Правова освгга як системотвiрний фактор правового мислення. Право i суспшьство. 2013. № 1. С. 7-11. 5. Мишед Л. Идея Университета. Alma Mater. Вестник высшей школы. 1991. № 9. С. 85-90. 6. Певцова Е. А. Проблемы формирования правового сознания, правового воспитания и правовой культуры в современной отечественной юриспруденции. Право и политика. 2004. № 9. С. 112-119. 7. Андрейцев В. I. Сучасна правнича наука та освгга: на шляху до Болонського процесу. Вища школа. 2005. №3. С.36-54. 8. Орлова О. О. Юридична освгга та юридична клгнгка: форми правового виховання чи правово! освгга? Юриспруденцгя XXI столитя: наук. конф. 14 листопада 2007 р.: зб. тез. Донецьк, 2008. С. 192-194. 9. Бондаревський В. Г. Правова свгдомгсть та правова культура в УкраЫ: проблеми !х формування. URL: http://www.info-library.com.ua/books-text-11939. html 10. Головченко В., Потьомкгн А. Правовг механгзми формування правосвгдомосп студенпв. Право Украгни. 2006. № 4. С. 100-103. 11. Ярошевська Т. Правова освгга для студенпв вищих технгчних навчальних закладгв. Право Украгни. 2010. № 5. URL: http://www.info-pressa.com/article-385.html 12. Горбунова Л. Роль правово! освгга в утвердженш верховенства права. Право Украгни. 2006. № 4. С. 152-158. 13. Кутиркгн А. Шляхи розвитку теорп та практики правового виховання населення Укра!ни. Право Украгни. 2008. № 3. С. 122-125. 14. Костенко О. Юридична освгга í правове виховання як засоби забезпечення правопорядку (щодо юридично! освгга г правового виховання "сощально-натуралгстського" типу). Право Укра!ни. 2011. № 8. : http//www.info-pressa.com/magazine-2.html 15. Коваленко Н. Ю. Формування право-свгдомостг г правово! культури студенпв в Укра!ш : автореф. дисертацп на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: 12.00.01; Ки!в. нац. ун-т гм. Т. Шевченка. Ки!в, 2009. 19 с. 16. Деменко О. I. Правосвгдомгсть студентсько! молодг в Укра!ш: теоретико-правове дослгдження: дисертащя на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: Харкгв, 2012. URL: http://mydisser.com/ua/catalog/view/ 6/343/9540.html.
REFERENCES
1. Ukaz Prezydenta Ukrainy "Pro Natsionalnu stratehiiu rozvytku osvity v Ukraini na period do 2021 roku" No. 344/2013 vid 25 chervnia 2013 r. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/344/2013 2. Hodovanets V., Kampo V., Tertychnyi V. Pravova osvita hromadian Ukrainy metodolohichni problemy rozroblennia Kontseptsii. Pravo Ukrainy. 1999. No. 1. S. 27-31. 3. Onishchenko N. Pravova osvichenist u konteksti rivniv pravovoi osvity. Viche. 2012. No. 23. S. 35-37. 4. Orlova O. Pravova osvita yak systemotvirnyi faktor pravovoho myslennia. Pravo i suspilstvo. 2013. No. 1. S. 7-11. 5. Myshed L. Ydeia Unyversyteta. Alma Mater. Vestnyk vbisshei shkolы. 1991. No. 9. S. 85-90. 6. Pevtsova E. A. Problembi formyrovanyia pravovoho soznanyia, pravovoho vospytanyia y pravovoi kulturbi v sovremennoi otechestvennoi yurysprudentsyy. Pravo y polytyka. 2004. No. 9. S. 112-119. 7. Andreitsev V. I. Suchasna pravnycha nauka ta osvita: na shliakhu do Bolonskoho protsesu. Vyshcha shkola. 2005. No. 3. S.36-54. 8. Orlova O. O. Yurydychna osvita ta yurydychna klinika: formy pravovoho vykhovannia chy pravovoi osvity? Yurysprudentsiia KhKhl stolittia: nauk. konf. 14 lystopada 2007 r.: zb. tez. Donetsk, 2008. S. 192-194. 9. Bondarevskyi V.H. Pravova svidomist ta pravova kultura v Ukraini: problemy yikh formuvannia. URL: http://www.info-library.com.ua/books-text-11939. html 10. Holovchenko V., Potomkin A. Pravovi mekhanizmy formuvannia pravosvidomosti studentiv. Pravo Ukrainy. 2006. No. 4. S. 100-103. 11. Yaroshevska T. Pravova osvita dlia studentiv vyshchykh tekhnichnykh navchalnykh zakladiv. Pravo Ukrainy. 2010. No. 5. URL: http://www.info-pressa.com/article-385.html 12. Horbu-nova L. Rol pravovoi osvity v utverdzhenni verkhovenstva prava. Pravo Ukrainy. 2006. No. 4. S. 152-158. 13. Kutyrkin A. Shliakhy rozvytku teorii ta praktyky pravovoho vykhovannia naselennia Ukrainy. Pravo Ukrainy. 2008. No.3. S. 122-125. 14. Kostenko O. Yurydychna osvita i pravove vykhovannia yak zasoby zabezpechennia pravoporiadku (shchodo yurydychnoi osvity i pravovoho vykhovannia "sotsialno-naturalistskoho" typu). Pravo
Ukrainy. 2011. No. 8. : http//www.info-pressa.com/magazine-2.html 15. Kovalenko N. Yu. Formuvannia pravosvidomosti i pravovoi kultury studentiv v Ukraini : avtoref. dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia k.iu.n. : 12.00.01; Kyiv. nats. un-t im. T. Shevchenka. Kyiv, 2009. 19 s. 16. Demenko O. I. Pravosvidomist studentskoi molodi v Ukraini: teoretyko-pravove doslidzhennia : dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia k.iu.n. Kharkiv, 2012. URL: http://mydisser.com/ ua/catalog/view/ 6/343/9540.html.
Дата надходження: 22.01.2020р.
Тарас Гарасымив
МОДУСЫ ФОРМИРОВАНИЯ ПРАВОВОЙ КУЛЬТУРЫ МОЛОДЕЖИ В УНИВЕРСИТЕТСКОЙ СРЕДЕ
Отмечено, что университетское образование, которая формирует современную креативную личность, будущего специалиста глобализированных экономических отношений, члена новой элиты украинского общества и активного гражданина правого государства. Поэтому современная университетское образование в Украине призвана стать средством, потенциалом и ресурсом развития и становления государства как информационной, так и правовой. Так, недостаточная правовая осведомленность украинского гражданства достаточно часто была, и есть, существенной причиной нарушений их основных прав и свобод в обычных социальных практиках, или же серьезным препятствием в их реализации. Такое положение значительно актуализирует проблему правовых ценностей в университетском образовании как в научном дискурсе, так и в практической плоскости.
В процессе университетского образования, прежде всего, необходимо стремиться достигать общей цели правового воспитания - формирование правовой культуры лиц, обучающихся путем постепенного накопления правовых знаний, формирование правовых убеждений, установок и навыков правомерного и социально активной правовой поведения, приемлемая в обществе.
Ключевые слова: образование; университет; университетское образование; правовая ценность; правовое образование; правовое воспитание; современный образовательный процесс; аксиологические основы
Taras Harasymiv
Institute law, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law
Sc.D., Prof
THE MODUS OF FORMING THE LEGAL CULTURE OF YOUTH IN THE UNIVERSITY ENVIRONMENT
It is noted that the university education, which forms a modern creative personality, is a future specialist in globalized economic relations, a member of the newest elite of Ukrainian society and an active citizen of the rule of law. Therefore, modern university education in Ukraine aims to become a means, potential and resource for the development and development of the state, both informational and legal. However, lack of legal awareness of Ukrainian citizenship has often been, and is, a significant cause of violations of their fundamental rights and freedoms in everyday social practices, or a serious obstacle to their implementation. This situation greatly actualises the problem of legal values in university education, both in the scientific discourse and in the practical field.
In the process of university education, it is first of all necessary to strive to achieve the general goal of legal education - the formation of legal culture of students, through the gradual accumulation of legal knowledge, the formation of legal beliefs, attitudes and skills of lawful and socially active legal behavior acceptable in society.
Key words: education; university; University education; legal value; legal education; legal education; modern educational process; axiological principles.
