CC BY
3
УДК 340.12
Н. В. Кучеренко
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету «Львiвська полтехшка», кафедра цившьного права та процесу аспiрант I року навчання спещальност 081 Право
ПЕГоЬок 14@ukr.net
ДОМ1НАНТИ РОЗВИТКУ УНЮЕРСИТЕТСЬКО1 ОСВ1ТИ У ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
© Кучеренко Н. В., 2019
У статт визначено домшанти розвитку ушверситетськот освiти у глобалiзацiйному суспiльствi. Акцентовано на тому, що унiверситет повинен не лише продукувати певш щеУ, розвивати тi чи iншi тенденцн у науцi, а, передусiм, сприяти поступовому суспшьному розвитку, повною мiрою забезпечувати запити i потреби сучаснот людини.Подолання традицiйного сформованого масово-репродуктивного характеру розвитку вищот освiти полягае у виведенш ТТ на особистiсний р1вень. Значну роль у цьому процесi вiдiграють законодавчi 1н1ц1ативи про вищу освiту, покликан! не лише формалiзувати 'Тт основн1 положення, а й кардинально вплинути на Тт подальше становлення i европейський поступ. Основною домшантою виступае iнновацiя -цшеспрямований пошук щеУ з метою розв'язання суперечностей, тт освоення вщбуваеться шляхом апробацп в форми освiтнього (навчального) експерименту або пiлотного впровадження. ¡нноваци в унiверситетськiй освiтi е закономiрним явищем, динамiчним за характером i розвивальним за результатами, тх запровадження дозволяе вир1шити суперечностi мiж традицiйною системою i потребами в якчсно нов1й освiтi.
Ключовi слова: унiверситетська освiта; система вищот освiти; ушверситет; заклад вищот освiти; Закон Укратни «Про вищу осв^у»; вища школа; реформування осв^и в УкраТнi; правове забезпечення; домшанти розвитку вищот освгги.
Н. В. Кучеренко
ДОМИНАНТЫ РАЗВИТИЯ УНИВЕРСИТЕТСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В ГЛОБАЛИЗАЦИОННЫМ ОБЩЕСТВЕ
В статье определены доминанты развития университетского образования в глобализационном обществе. Акцентировано на том, что университет должен не только производить определенные идеи, развивать те или иные тенденции в науке, а, прежде всего, способствовать постепенному общественном развитии, в полной мере обеспечивать запросы и потребности современного человека. Преодоление традиционного сформированного массово-репродуктивного характера развития высшего образования заключается в выведении ее на личностный уровень. Значительную роль в этом процессе играют законодательные инициативы о высшем образовании, призваны не только формализовать ее основные положения, но и кардинально повлиять на ее дальнейшее становление и европейский прогресс. Основной доминантой выступает инновация - целенаправленный поиск идеи для решения противоречий, ее освоение происходит путем апробации в форме образовательного (учебного) эксперимента или пилотного внедрения. Инновации в университетском образовании является
закономерным явлением, динамичным по характеру и развивающим по результатам их внедрения позволяет решить противоречия между традиционной системой и потребностями в качественно новой образовании.
Ключевые слова: университетское образование; система высшего образования; университет; учреждение высшего образования; Закон Украины «О высшем образовании»; высшая школа; реформирования образования в Украине; правовое обеспечение; доминанты развития высшего образования.
N. V. Kucherenko
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University
DOMINANTS FOR UNIVERSITY EDUCATION IN GLOBALIZATION SOCIETY
The article defines the dominant elements of the development of universityeducation in a globalized society. The attention that the University should notonly produce some ideas to develop certain trends in science, and, above all, topromote the progressive social development, to fully ensure the requests andneeds of modern man. Overcoming the traditional prevailing mass-reproductivenature of the development of higher education is to bring it to a personal level. Asignificant role in this process is played by legislative initiatives on highereducation, designed not only to formalize its main provisions, but alsodramatically affect its formation and further European progress. The maindominant favor innovation -focused search for ideas to resolve thecontradictions of its development is done by testing in the form of education(training) experiment or pilot project. Innovation in university education areinevitable dynamic in nature and developing the results of their implementationcan solve the contradiction between the traditional system and the need for newquality education.
Key words: university education; higher education system; university;institution of higher education; the Law of Ukraine "On Higher Education" High school; reforming education in Ukraine; legal support; dominantdevelopment of higher education.
Постановка проблеми. Заклад вищо! осв^и Укра!ни потребуе цшсного комплексу кардинальних змш, яю б вщповщали сучасним потребам. Закритють i консерватившсть вищо! осв^и, ушверситетсько! науки зокрема, уже не вщповщають вимогам часу. Виходячи з цього, ушверситет повинен не лише продукувати певш ще!, розвивати т чи iншi тенденци у наущ, а, передуем, сприяти поступовому суспшьному розвитку, повною мiрою забезпечувати запити i потреби сучасно! людини.
Вважаемо, що шдвищення рiвня вщповщност осв^и вимогам сучасност й реатзащя осв^янсько! пол^ики в житп можливi за умови урахування функци сучасно! школи як сощального шституту. I! функщя полягае в оновленш соцiальних цiнностей i норм шляхом вироблення нових та переймання прогресивних цiнностей зi свiтового освiтнього досвщу, адекватних сощально-iсторичним умовам Укра!ни [1, с. 8].
Аналiз дослщження проблеми. Теоретико-методологiчним пiдrрунтям пiдготовки ще! статтi стали працi вiтчизняних науковщв, а саме: С. В. Бобровника, Т. З. Гарасимiва, I. С. Гриценка, I. М. Жаровсько!, В. Журавського, Ж. О. Дзейко, О. В. Зайчука, М. С. Кельмана, М. I. Козюбри, А. М. Колодiя, О. Л. Копиленка, В. В. Лемака, Л. А. Луць, Б. В. Малишева, Н. М. Онщенко, Н. М. Пархоменко, О. В. Петришина, I. В. Процюка, П. Рабшовича, А. С. Токарсько!, М. О. Теплюка, С. C. Сливки, Ю. С. Шемшученка, I. Д. Шутака, О. I. Ющика та iн., в яких розкрито окремi аспекти освiти як теоретико-правового явища.
Метою статт е на основi чинного нацюнального законодавства, iсторiографiчного огляду нов^шх наукових розвiдок та аналiзу сучасних освiтнiх реалiй в Укра!ш визначити домшанти розвитку ушверситетсько! освiти у глобалiзацiйному суспiльствi.
Виклад основного матерiалу. Вища освiта здiйснюеться як процес передачi знань, навичок, умiнь, суспшьного досвiду та традицiй, тому виршальним тут виступае науково-викладацький склад вищо! школи. Вiд кiлькостi та якост науково-педагогiчних кадрiв залежать ефективнiсть i перспективи розвитку кожного конкретного закладу вищо! осв^и [2]. Подолання традицшного сформованого масово-репродуктивного характеру розвитку вищо! осв^и полягае у виведеннi и на особистiсний рiвень. Значну роль у цьому процесi вiдiграють законодавчi iнiцiативи про вищу освiту, покликаш не лише формалiзувати 11 основш положення, а й кардинально вплинути на 11 подальше становлення i европейський поступ.
Констатуемо той факт, що збереження й академiчно!, й i правово! самобутностi втизняно! вищо! школи на тлi необхщно! штеграцп у европейський освiтнiй простiр е одним iз головних завдань нишшньо! осв^ньо! полiтики уряду [3, с. 474-475].
Дотримуемося думки про те, що тд системою державних оргашв i установ, що забезпечують реалiзацiю конституцiйного права на вищу осв^у, слiд розумiти сукупнiсть взаемодiючих (як у порядку шдпорядкованосп, так i рiвноправних) самоврядних систем, основним завданням яких е регулювання процесу реалiзацil конституцiйного права на вищу осв^у шляхом здiйснення свое1 компетенци в частиш створення нормативно-правово1 бази у сферi вищо! освiти, безпосереднього виконання i дотримання нормативних документiв, контролю та нагляду за виконанням встановлених норм, захисту встановлених прав. При цьому важливим фактором тако! взаемодп е розмежування компетенцш структурних елементiв системи таким чином, щоб !х повноваження не перетиналися,але в той же час не залишалося сфери, не вщнесено! до предмета вiдання органу ще! системи [4, с. 145].
Вщзначаемо, що вища освiта з елгарним за своею суттю процесом «передавання знань та вмiнь вiд вчителя до учня» все бiльше перетворюеться на певний, хоча i досить специфiчний, сектор сфери послуг («вища освгга як рiзновид послуг») [5, с. 5].
На в^х стадiях розвитку суспiльства на освiту i науку покладалися функцп основного рушiя прогресу. Немае сумнiву, що вони е найефектившшою сферою iнвестування, адже освт вiдводиться прiоритетне мiсце у вихованш i формуваннi в тдростаючого поколiння свiтогляду громадянина, патрiота, висококвалiфiкованого фахiвця. Громадяни, якi здобули осв^у належного рiвня, стають головною продуктивною силою, джерелом духовно! культури суспшьства [6, с. 277].
Вщтак, реформування освiти в Укра!ш, яке розпочалося тсля проголошення незалежностi, було зумовлено багатьма причинами: значними соцiально-економiчними трансформащями в кра!ш, змiною векторiв у пол^ичному, соцiальному та економiчному розвитку держави;поширенням глобалiзацiйних та iнтеграцiйних процешв у свiтi, бурхливим розвитком шформацшно-кому-нiкацiйних технологiй. Обравши европейський вектор розвитку,практично через невеликий промiжок часу вщ проголошення незалежностi Укра!на приедналася до Болонського процесу, що також викликало не тшьки значнi змши у змiстi й оргашзаци вищо! осв^и, а й вплинуло на вс iншi ланки освiти [7, с. 38].
Отже, освга - це суспшьне явище, яке впливае на вс сфери економiчного життя суспiльства та е вагомим елементом на шляху досягнення високих темшв економiчного зростання та добробуту населення. Усшшне реформування вищо! освiти в умовах ринкових вщносин та глобалiзацiйних процесiв, реалiзацiя потреб особистостi у вищш професiйнiй освiтi, розвиток державно! i недержавно! освiти - все це потребуе удосконалення практичних форм i методiв державного регулювання осв^ньо! сфери, пiдвищення ефективностi управлiння вищою освiтою на вiдповiднiй науково-теоретичнiй основi [8].
Вважаемо, що важливим на сьогоднi е перетворення застаршо! системи закладiв вищо! осв^и,притаманно! минулому, до стану шновацшно!, що вiдповiдатиме запитам i потребам сучасно! людини, «... пiдготовка знанневого пращвника не обмежуеться отриманням базово! вищо! освiти лише за рахунок засвоення стандартних програм закладiв вищо! освгти. Його вiдмiнною особливiстю е участь в освоенш i творенш знань. Переважно такi працiвники, на вiдмiну вiд звичних, рутинних послуг у виробничому чи управлiнському процесс надають аналiтичнi послуги, в основi яких створення, модифiкацiя i синтез знань» [9, с. 11].
На думку деяких дослщниюв, виршальними для вищо! школи повиннi стати вщповщ на запитання: якi знання необхщш студенту для усшшно! професшно! дiяльностi? Здобуття вищо! освiти не е гаранпею працевлаштування майбутнього фахiвця. Бшьшють наших випускникiв не можуть знайти роботу за одержаною спецiальнiстю. Це пов'язано з тим, що система вищо! осв^и недостатньо орiентована на ринок пращ, ^ як наслщок,вщсутня зацiкавленiсть пiдприемств i органiзацiй у проведенш виробничих практик та запрошенш молодих фахiвцiв на роботу. Крiм того вiдсутня сучасна система працевлаштування випускниюв закладiв вищо! освiти. Необхвдно створити таку модель системи вищо! осв^и, у якiй державне замовлення точно би вiдповiдало обсягу та спещальностям, якi затребуванi на даному еташ розвитку суспiльства, з урахуванням перспектив його розвитку на найближчi 10 рокiв [2].
Необхiдно зауважити, що в умовах шновацшного розвитку змшюеться функцiональна роль освiти: iз транслятора знань i генератора специфiчних навичок i вмiнь вона перетворюеться, по-перше, в безпосереднього виробника знань ^ по-друге, в активного учасника процесу трансформацп цих знань у новi продукти, технологи та послуги. Вщповщно, в центр виходить сфера виробництва, передачi та поширення знань, або освiта, що вимагае серйозного перетворення, насамперед закладiв вищо! осв^и, бо саме вони перетворюються на ключовий елемент усiх сощальних i економiчних процесiв, формуючи !х суб'ектiв [10].
Поширеною е думка про те, що в умовах глобального ринку осв^ш послуги все бшьше набувають ознак товару, на конкурентоздатшсть послуг в сегментi вищо! осв^и впливають домiнанти: iнтернацiоналiзацiя осв^и як умова здiйснення експортно-iмпортних операцш, якi регулюються фiнансовими i правовими механiзмами мiжнародного та нацiональних рiвнiв компетентностi; iнформатизацiя освiти як сукупнють ознак якостi надання послуг та !х трансферу в просторi i часi в умовах глобально! шформатизацп суспiльства; масовiзацiя освiти, що забезпечуе масштаби попиту на послуги, щнову сегментацiю ринку [11, с. 200].
Вважаемо, що укра!нська система вищо! осв^и переживае процеси перетворення, яю зумовленi, з одного боку, безперервною спонтанною адаптащею до змiнних умов зовшшнього середовища, з iншого - суперечшстю реформ. Водночас система вищо! осв^и глибоко проникае як у сощальну, так i в економiчну сфери, виходить на ринки пращ, товарiв, послуг i капiталу. За таких умов важливими як стимуляторами, так i дестимуляторами розвитку дослщжувано! сфери е фiнансовi важелi. Без належного фiнансового забезпечення вища освга не буде здатна забезпечити кра!ш вiдтворення та розвиток !! штелектуального потенцiалу, що негативно вплине на розвиток суспшьства [12, с. 277].
Система осв^и суспiльства мае вщповщати його стратегiчним завданням. У Нащональнш доктринi розвитку освiти в Укра!ш пiдкреслено те, що освiта мае стати стратепчним ресурсом полiпшення добробуту людей,забезпечення нацiональних iнтересiв, змiцнення авторитету i конкурентоспроможностi держави на мiжнароднiй аренi [13]. Проте стан справ у галузi освiти, темпи та глибина перетворень не повною мiрою задовольняють потреби особистостi, суспiльства й держави. Глобалiзацiя, змiна технологiй, перехщ до iнформацiйно-технологiчного суспiльства, утвердження прюрите^в сталого розвитку, iншi, властивi сучаснш цивiлiзацi!, риси зумовлюють розвиток людини як головну мету, ключовий показник - основний важшь сучасного прогресу;
ставлять перед державою, суспшьством завдання забезпечити прюритетшсть розвитку освiти i науки, першочерговють розвязання !хнiх нагальних проблем [14].
Згщно з програмою економiчних реформ Укра!ни на 2010-2014 рр. «Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економiка», реформа осв^и розглядалася як необхiдна складова пiдвищення конкурентоспроможностi освiти, входження !! в европейський простiр та шдвищення стандартiв життя. Одними iз важливих напрямкiв реформування системи освiти, за щею програмою е: пiдвищення самостшност навчальних закладiв у розпорядженнi фшансовими ресурсами за рахунок розширення можливостей закладiв вищо! освiти залучати додатковi кошти за рахунок легалiзацi! шституту «ендавменту» - благодiйних цiльових некомерцшних фондiв; використання грантово! пiдтримки дослщних проектiв та освiтнiх iнновацiй; розширення списку платних послуг, що надаються навчальними закладами; забезпечення якостi осв^и;ошташзащя мережi закладiв вищо! освiти з урахуванням демографiчних i економiчних реалш [15].
Наголошуемо на тому, що позитивним i надзвичайно важливим можна назвати положення Закону Укра!ни «Про вищу осв^у» [14], на основi якого власнi надходження державних i комунальних закладiв вищо! освiти можна зараховувати на поточш та/або вкладш (депо-зитнi)рахунки установ державних банюв. Зазначенi змiни внесенi i до Бюджетного кодексу Укра!ни, що дшсно дае право вищим навчальним закладам бшьш вiльно розпоряджатися власними надходженнями. Вiдповiдний порядок розмiщення вищими i професiйно-технiчними навчальними закладами на вкладних (депозитних) рахунках в установах банюв державного сектору економiки тимчасово вшьних бюджетних коштiв, отриманих за надання платних послуг, затверджений Кабiнетом Мшс^в Укра!ни у серпнi 2015 р. [16].
Отже, правовий механiзм системи регулювання вищо! освiти являе собою сукупшсть мiжнародно-правових актiв, зобов'язань Укра!ни, Конституцi! Укра!ни, законiв Укра!ни, тдзаконних нормативних правових актiв та iндивiдуальних актiв застосування,покликаних здiйснювати регулювання правовщносин мiж суб'ектами освiтньо! дiяльностi в процес впливу на сферу освгги. Органiзацiйний механiзм регулювання вищо! осв^и - послiдовно й обгрунтовано застосовувана сукупшсть оргашзацшно-системного, органiзацiйно-адмiнiстративного та оргашза-цiйно-iнформацiйного аспектiв.
Особливостями органiзацiйно-правового мехашзму державного регулювання трансформацi! вищо! осв^и е самостiйний розвиток та шновацшна дiяльнiсть, що акцентовано в Закош Укра!ни «Про вищу освiту», а саме: повна автономiя закладiв вищо! осв^и, !х право самостiйно розпоряджатися власними коштами, свобода у визначенш академiчних стратегiй i пiдходiв [4, с. 150].
Зауважуемо, що змют ново! правово! бази е втшенням досвiду минулого i умов сучасного постiндустрiального суспiльства. Зокрема, у 2014 р. було прийнято Закон Укра!ни «Про вищу освiту» [14], який став своерщним нарiжним каменем для подальшого поступу вищо! освгги. Закладенi принципи вiдповiдають загальноевропейським нормам i принципам сучасностi, якi базоваш на вiдповiдностi вищо! освiти сьогоденню.
Зокрема, чшьне мiсце вiдведено високому рiвню освiтньо! дiяльностi, яка дае змогу забезпечити на належному рiвнi здобуття особою вищо! осв^и за обраним нею фахом; проведення науково! пращ шляхом творчо! дiяльностi ушх учасникiв навчально-виховного процесу з метою тдготовки кадрiв вищо! квалiфiкацi!. Вважаемо, що саме це забезпечить належний рiвень економiчного поступу держави та !! громадян. Доволi важливими е положення про патрютичне, правове i екологiчне виховання здобувачiв вищо! освгги через утвердження моральних загальнолюдських цшностей, здорового способу життя, активно! громадянсько! позицi! та соцiально! активностi, здатшсть до самоорганiзацi! i вiльного мислення, поеднання осв^ньо!, науково! та шновацшно! працi. Не менш важливим е створення сприятливих умов для реалiзацi! зазначених положень, розкриття здiбностей i талантiв студентсько! молодi, примноження моральних i нацiональних культурних цiнностей, налагодження мiжнародних
зв'язюв. Доволi цiкавим е положення про вивчення попиту на окремi спещальносп на ринку працi. Вважаемо, що це передуем пов'язано з мошторингом потреби у забезпеченнi тими чи шшими спецiальностями державних мiсць [14].
Варто тдкреслити, що прийняття Закону Укра!ни «Про вищу осв^у» (2014 р.) уможливило осучаснене бачення розвитку ушверситетсько! освiти кра!ни. Основними завданнями вищого навчального закладу (вiдповiдно до ст. 26) виокремлено: провадження на високому рiвнi освiтньо! дiяльностi, яка забезпечуе здобуття особами вищо! осв^и вiдповiдного ступеня за обраними ними спещальностями; для унiверситетiв, академiй, шститупв - провадження науково! дiяльностi шляхом проведення наукових дослщжень i забезпечення творчо! дiяльностi учасникiв освiтнього процесу, тдготовки наукових кадрiв вищо! кватфшацп i використання отриманих результатiв у осв^ньому процесi; участь у забезпеченш суспiльного та економiчного розвитку держави через формування людського катталу; формування особистост шляхом патрiотичного, правового, еколопчного виховання, утвердження в учасникiв осв^нього процесу моральних цiнностей, соцiально! активносп, громадянсько! позицi! та вiдповiдальностi, здорового способу життя, умiння вiльно мислити та самооргашзовуватися в сучасних умовах; забезпечення оргашчного поеднання в осв^ньому процесi освiтньо!, науково! та шновацшно! дiяльностi; створення необхвдних умов для реатзацп учасниками освiтнього процесу !хшх здiбностей i талантiв; збереження та примноження моральних, культурних, наукових цшностей i досягнень суспiльства; поширення знань серед населення, шдвищення освiтнього i культурного рiвня громадян; налагодження мiжнародних зв'язкiв та провадження мiжнародно! дiяльностi в галузi освiти, науки, спорту, мистецтва i культури; вивчення попиту на окремi спецiальностi на ринку пращ [14].
Констатуемо, що для укра!нського суспшьства, що вiдкривае свою нащональну самощен-тичнiсть, принципове значення мае розробка проблем удосконалення управлшня iнновацiйними процесами у вищiй школ^ аналiз сучасного стану вiтчизняно! системи вищо! осв^и, розкриття соцiальних механiзмiв !! iнновацiйного розвитку [17, с. 44].
Як вважае О. Присвгтла, е два тдходи до ощнювання та систематизацi! мiжнародного партнерства у вищш освiтi: функцiональний пiдхiд, перевагами якого е можливють виокремити види сшвроб^ництва та iнструменти органiзацi! партнерства та тдтримки: механiзми фiнансово! тдтримки, встановлення партнерських вщносин та ствроб^ництво мiж окремими навчальними закладами, тдтримка розвитку iнформацiйних технологiй та проведення реформ в державному та шституцшному регулюванш освiти та iнший тдхщ, який враховуе оцiнку масштабу мiжнародного спiвробiтництва за ознаками механiзмiв, яю були розробленi для сприяння розвитку вищо! осв^и i дослiджень. Як правило, вони рiзняться залежно вщ тiсноти спiвпрацi та кiлькостi учасниюв [11, с. 203].
На думку деяких дослщниюв, у системi вищо! осв^и Укра!ни закладено щонайменше два протирiччя, якi живлять кризовi явища: 1) протирiччя мiж вiльним ринком пращ i системою вузьких спещальностей; 2) протирiччя мiж попитом на вищу осв^у i можливостями державного фшансування. Для розв'язання цих протирiч необх1дно якнайшвидше впровадити в повному обсязi елементи ринкових вiдносин у вищу школу Укра!ни через: 1) Болонський процес у широкому сенш (як творчу адаптацiю мiжнародного досвщу функцiонування вищо! освiти в ринкових умовах); 2) Болонський процес у вузькому сенш (як реатзащю механiзмiв i засобiв досягнення цiлей Болонсько! декларацi!) [1, с. 10].
Висновки. Отож, шновацп в освiтi пов'язаш з загальними процесами у суспшьств^ глобалi-зацiйними та iнтеграцiйними процесами. 1нновацшна дiяльнiсть в Укра!нi передбачена Законом Укра!ни «Про прiоритетнi напрями шновацшно! дiяльностi в Укра!нi», Державною програмою прогнозування науково-технологiчного та шновацшного розвитку. Iнновацi! в унiверситетськiй освт е закономiрним явищем, динамiчним за характером i розвивальним за результатами, !х
запровадження дозволяе вирiшити суперечност мiж традицшною системою i потребами в яюсно новiй освiтi.
Сyтнiсною ознакою шновацп е И здатнiсть впливати на загальний piBeHb професшно! дiяльностi викладача, розширювати iнновацiйне поле освiтнього середовища у закладi вищо! освiти, регюш. Як системне утворення iнновацiя характеризуеться iнтегральними якостями: iнновацiйний процес, шновацшна дiяльнiсть, iнновацiйний потенцiал, iнновацiйне середовище. Джерелом шновацп е цiлеспрямований пошук ще! з метою розв'язання суперечностей, li освоення вiдбyваеться шляхом апробацп в формi освiтнього (навчального) експерименту або шлотного впровадження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ншолаенко С. Якiсть вищо! осв^и Укра!ни - погляд у майбутне. Ceim ф1нанав. Вип. 3(8). Жовтень, 2006. С. 7-22. 2. Киян М., Окладна М., Перевалова Л. Сучасш тенденцп розвитку вищо! осв^и в Украшу URL: http://www.kpi.kharkov.ua/archive/Conferences 3. Демченко Н. М. Вища школа в Укра!ш: iсторико-правовi аспекти. Правове регулювання економти. 2012. № 11-12. С. 474-482. 4. Якименко О. О. Чинники впливу на реалiзацiю оргашзацшно-правового мехашзму державного регулювання трансформаци вищо! осв^и в Укра!ш. Bi^rn На^онального утверситету цивыьного захисту Украгни. Cерiя: Державне управлтня. 2016. Вип. 2. С. 141-151. 5. Горбачик А. П. Особливост менеджменту вищо! осв^и в сучасних умовах. Актуальн проблеми сощологп, психологИ, педагогти. 2010. Вип. 11. С. 5-20. 6. Римар Ю. М. Стан та перспективи розвитку вищо! школи в Укра!ш. Biсник Нащонального утверситету «Львiвська полтехнта». Cерiя: Проблеми економти та управлтня. 2008. № 628. С. 277-280. 7. Сисоева С. Освггш реформи: освгголопчний контекст. Освimологiя. 2013. Вип. 2. С. 36-45. 8. Вельчева Н. I. Науково-теоретичш основи державного регулювання вищо! освгги. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2009_2_13 9.Вовканич С. Й. Теоретико-методолопчш основи дослщження людського та штелектуального кашталу в знаннево-мюткш економiцi: концептyалiзацiя понять. Региональна економта. 2007. № 4. С. 7-19. 10. Рже-шшевська В. В. Проблеми та перспективи функщонування вищих навчальних закладiв у регю-нальнiй iнновацiйнiй системi. Ефективна економша. 2013. № 3. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/efek_2013_3_30 11. Присвiтла О. В. Домшанти розвитку вищо! освiти в умовах глобального ринку освггшх послуг. Дис. канд. екон. наук. Дншропетровськ, 2016. 276 с. 12. Рибчанська Х. В. Оцшка фшансових важелiв розвитку вищо! освiти Укра!ни. Финансы, учет, банки. 2016. Вип. 1(21). С. 277-288. 13. Нащональна доктрина розвитку освгги. Освгга Укра!ни. 23 квггня 2002. 14. Закон Укра!ни «Про вищу осв^у» вiд 17. 01. 2002 № 2984-III. База даних «Законодавство Украгни» / ВР Украгни. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2984-14 15. Програма економiчних реформ Укра!ни на 2010-2014 рр. URL: http://www.president.gov.ua/docs/ Programa_reform_ FINAL_2.pdf. 16. Про затвердження Порядку надання цiльових пiльгових державних кредитiв на здобуття вищо! освiти: постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 16.06.2003 р. № 916. База даних «Законодавство Украгни» / ВР Украгни. URL: http://zakon.rada.gov.ua 17. 1ванова С. 1нноваци в освт та проблеми реформування системи вищо! освiти в аспект евроiнтеграцii Укра!ни. Bi^rn Черкаського утверситету: педагогiчнi науки. 2016. № 1. С. 43-49.
REFERENCES
1. Nikolaienko S. Yakist vyshchoi osvity Ukrainy - pohliad u maibutnie [The quality of higher education in Ukraine is a look into the future]. Svit finansiv. Vol. 3(8). Zhovten, 2006. рр. 7-22. 2. Kyian M., Okladna M., Perevalova L. Cuchasnitendentsii rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini [Contemporary trends in the development of higher education in Ukraine]. Available at: http://www.kpi. kharkov.ua/archive/Conferences 3. Demchenko N. M. Vyshchashkola v Ukraini: istoryko-pravovi aspekty [Higher school in Ukraine: historical andlegal aspects]. Pravove rehuliuvannia ekonomiky/ 2012. No 11-12.
pp. 474-482. 4. Iakymenko O. O. Chynnyky vplyvu na realizatsiiu orhanizatsiino-pravovoho mekhanizmu derzhavnoho rehuliuvannia transformatsii vyshchoi osvity v Ukraini [Factors influencing the implementation of the organizational and legal mechanism ofstate regulation of the transformation of higher education in Ukraine]. Bulletin of the National University of Civil Protection of Ukraine. Seriia: Derzhavne upravlinnia. 2016. Vol. 2. pp. 141-151. 5. Horbachyk A. P. Osoblyvosti menedzhmentu vyshchoiosvity v suchasnykh umovakh [Features of management of higher education inmodern conditions]. Aktualni problemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky. 2010.Vol. 11. pp. 5-20. 6. Rymar Yu. M. Stan ta perspektyvy rozvytku vyshchoi shkoly v Ukraini [The state and prospects of the development of higher education in Ukraine]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia: Problemyekonomiky ta upravlinnia. 2008. No 628. pp. 277-280. 7. Sysoieva S. Osvitnireformy: osvitolohichnyi kontekst [Educational Reforms: Educational Context].Osvitolohiia. 2013. Vol. 2. pp. 36-45. 8. Vielcheva N. I. Naukovo-teoretychniosnovy derzhavnoho rehuliuvannia vyshchoi osvity [Scientific and Theoretical Foundations of State Regulation of Higher Education.]. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2009_2_13 9. Vovkanych S. Y. Teoretyko-metodolohichni osnovy doslidzhennia liudskoho ta intelektualnoho kapitalu vznannievomistkii ekonomitsi: kontseptualizatsiia poniat [Theoretical and methodological foundations of research of human and intellectual capital in aknowledge-based economy: conceptualization of concepts.]. Rehionalna ekonomika.2007. No 4. pp. 7-19. 10. Rzhepishevska V. V. Problemy ta perspektyvy funktsionuvannia vyshchykh navchalnykh zakladiv u rehionalnii innovatsiiniisystemi [Problems and prospects of functioning of higher educational institutions inthe regional innovation system]. Efektyvna ekonomika. 2013. No 3. Available at:http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2013_3_30 11. Prysvitla O. V. Dominanty rozvytkuvyshchoi osvity v umovakh hlobalnoho rynku osvitnikh posluh. Dys. kand. ekon. nauk [Dominants of Higher Education Development in the Global EducationalServices Market. Dis Cand. econ sciences]. Dnipropetrovsk, 2016. 276 p. 12. Rybchanska Kh. V. Otsinka finansovykh vazheliv rozvytku vyshchoi osvityUkrainy [Assessment of financial leverage for the development of higher educationin Ukraine]. Fynansbi, uchet, banky. 2016. Vol. 1(21). pp. 277-288. 13. Natsionalna doktryna rozvytku osvity [National Doctrine of Education Development]. Educationof Ukraine. April 23, 2002. 14. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» vid 17. 01.2002 No. 2984-III [Law of Ukraine "On Higher Education" of 17.01.2002 No. 2984-III.]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy» / VR Ukrainy. Available at:http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/2984-14 15. Prohrama ekonomichnykh reform Ukrainy na 2010-2014 rr. [Program of Economic Reforms of Ukraine for 2010-2014]. Available at: http://www.president. gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_2.pdf. 16. Pro zatverdzhennia Poriadku nadannia tsilovykh pilhovykh derzhavnykh kredytiv na zdobuttia vyshchoi osvity: postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 16.06.2003 r. No. 916 [On Approval of the Procedurefor Granting Special Purpose Grants for Higher Education: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 16.06.2003 No. 916]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy» / VR Ukrainy. Available at: http://zakon.rada.gov.ua 17. Ivanova S.Innovatsii v osviti ta problemy reformuvannia systemy vyshchoi osvity v aspektiyevrointehratsii Ukrainy [Innovations in education and problems of reforming the system of higher education in the aspect of European integration of Ukraine]. Visnyk Cherkaskoho universytetu: pedahohichni nauky. 2016. No 1. pp. 43-49.
Дата надходження:25.01.2019р.
