Научная статья на тему 'Модернізація національної системи освіти у контексті сучасного євроінтеграційного поступу України'

Модернізація національної системи освіти у контексті сучасного євроінтеграційного поступу України Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
428
33
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
освіта / національна система освіти / модернізація / вища освіта / виховання / знання / інтелектуальна діяльність / образование / национальная система образования / модернизация / высшее образование / воспитание знания / интеллектуальная деятельность

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Уляна Парпан

Аналізуються модернізаційні процеси національної системи освіти у контексті сучасного євроінтеграційного поступу України. На основі аналізу нормативно-правових документів та тематичної літератури визначено стратегічні цілі: всебічний розвиток освіти, посилення її впливу на економічне зростання і рівень життя населення, сприяння прискореному розвитку НТП, і насамперед фундаментальної науки, забезпечення соціальної функції держави через оптимізацію соціальних програм. Доведено, що вища освіта визнається фундаментом людського розвитку та прогресу суспільства, а також виступає гарантом індивідуального та суспільного розвитку, що створює інтелектуальний, духовний та виробничий потенціали суспільства.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

МОДЕРНИЗАЦИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ОБРАЗОВАНИЯ В КОНТЕКСТЕ СОВРЕМЕННОГО ЕВРОИНТЕГРАЦИОННОГО ПРОДВИЖЕНИЯ УКРАИНЫ

Анализируются модернизационные процессы национальной системы образования в контексте современного евроинтеграционного продвижения Украины. На основе анализа нормативно-правовых документов и тематической литературы определены стратегические цели: всестороннее развитие образования, усиление ее влияния на экономический рост и уровень жизни населения, содействие ускоренному развитию НТП, и прежде всего фундаментальной науки, обеспечение социальной функции государства через оптимизацию социальных программ. Доказано, что высшее образование признается фундаментом человеческого развития и прогресса общества, а также выступает гарантом индивидуального и общественного развития, создает интеллектуальный, духовный и производственный потенциалы общества.

Текст научной работы на тему «Модернізація національної системи освіти у контексті сучасного євроінтеграційного поступу України»

УДК 342.7.116: 37.014

Уляна Парпан

Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент кафедри адмiнiстративного та шформацшного права

[email protected]

МОДЕРН1ЗАЦ1Я НАЦ1ОНАЛЬНО1 СИСТЕМИ ОСВ1ТИ У КОНТЕКСТ1 СУЧАСНОГО еВРОШТЕГРАЦШНОГО ПОСТУПУ УКРА1НИ

© Парпан У., 2017

Аналiзуються модершзацшш процеси нацюнальноТ системи освiти у контекстi сучасного eвроiнтеграцiйного поступу УкраТни. На основi аналiзу нормативно-правових документiв та тематичноТ лiтератури визначено стратегiчнi цьш: всебiчний розвиток освiти, посилення ТТ впливу на економiчне зростання i р1вень життя населення, сприяння прискореному розвитку НТП, i насамперед фундаментальноТ науки, забезпечення сощальноТ функцн держави через оптимiзацiю соцiальних програм.

Доведено, що вища освiта визнаеться фундаментом людського розвитку та прогресу сусшльства, а також виступае гарантом шдивщуального та сусшльного розвитку, що створюе штелектуальний, духовний та виробничий потенщали суспiльства.

Ключовi слова: освiта; нацюнальна система освiти; модершзащя; вища освгга; виховання; знання; iнтелектуальна дiяльнiсть.

Ульяна Парпан

МОДЕРНИЗАЦИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ОБРАЗОВАНИЯ В КОНТЕКСТЕ СОВРЕМЕННОГО ЕВРОИНТЕГРАЦИОННОГО

ПРОДВИЖЕНИЯ УКРАИНЫ

Анализируются модернизационные процессы национальной системы образования в контексте современного евроинтеграционного продвижения Украины. На основе анализа нормативно-правовых документов и тематической литературы определены стратегические цели: всестороннее развитие образования, усиление ее влияния на экономический рост и уровень жизни населения, содействие ускоренному развитию НТП, и прежде всего фундаментальной науки, обеспечение социальной функции государства через оптимизацию социальных программ.

Доказано, что высшее образование признается фундаментом человеческого развития и прогресса общества, а также выступает гарантом индивидуального и общественного развития, создает интеллектуальный, духовный и производственный потенциалы общества.

Ключевые слова: образование; национальная система образования; модернизация; высшее образование; воспитание знания; интеллектуальная деятельность.

Ulyana Parpan

Educational and Research Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University, Department of Administrative and Information Law

PhD, Associate Professor

MODERNIZATION OF THE NATIONAL EDUCATION SYSTEM IN THE CONTEXT OF CONTEMPORARY EUROPEAN INTEGRATION

OF UKRAINE

This article analyzes the processes of modernization of the national education system in the context of contemporary European integration of Ukraine. Based on the analysis of legal documents and thematic literature identified strategic objectives: comprehensive development of education, strengthening its impact on economic growth and living standards, promote the accelerated development of STP, and, above all, fundamental science, provide social functions of the state through the optimization of social programs.

Proved that higher education is recognized as the foundation of human development and social progress, and guarantees individual and social development that creates intellectual, spiritual and productive potential of society.

Key words: education; national education system; modernization; Higher Education; education; knowledge; intellectual activity.

Постановка проблеми. Динамiчнi змши у cycn№HO-eKOHOMi4HOMy та полпичному розвитку Украши зумовлюють стратепчш завдання держави i визначають головш напрями оновлення i модершзацп нацюнально! системи вищо! освпи, спрямоваш на тдвищення якосп надання освпшх послуг, забезпечення сустльних потреб у висококвалiфiкованих фахiвцях, здатних адекватно реагувати на глобалiзацiйнi виклики часу. Провщним нацюнальним соцiально-економiчним прюритетом XXI ст. повинен стати розвиток оновлено! моделi вищо! освгги, орieнтованоi на перспективу, оскшьки, по-перше, здебшьшого фахiвцi з вищою освггою е тщаторами шновацш, а, по-друге, все помпшшим стае вплив рГвня та якосп освпи на пiдвищення матерiального i культурного рГвня населення.

AHani3 дослiдження проблеми. Концептyальнi засади модершзацшних змш нацiональноi системи освпи у контексп сучасного евроiнтеграцiйного поступу Украши репрезентованi дослiдженнями В. Волович, М. Ю. Чiкарьковоi, В. П. Андрущенко, В. Шинкарук, B. C. Мовчан та ш. Дослщники вважають, що внутршнш соцiально-економiчний iмператив на фош глобального характеру сучасно! освпи, який характеризуеться тдвищенням вимог до якосп освпи, детермiнyе необхiднiсть результативно! та ефективно! модернiзацii нацiональноi системи вищо! освпи загалом та вщомчо! зокрема.

Мета роботи - проаналiзyвати модершзацшш процеси нацiональноi системи освпи у контексп сучасного евроштеграцшного поступу Украши.

Виклад основного матерiалу. Освiта - це один ¡з найоптимальнiших i найiнтенсивнiших спосо6Гв входження людини у свп науки та культури. Саме тд час здобуття освпи людина засвоюе духовш цшносп. Здобуття освпи е процесом трансляцii культурно оформлених зразкiв поведiнки i дГяльносп, а також сталих форм громадського життя. У зв'язку з цим дедат чiткiше простежуеться залежнiсть розвитку окремих краш в^ц рГвня та якосп освпи, культури i квалiфiкацii громадян. МГж-народна спiльнота сьогодш об'еднуе зусилля у сферi освпи, прагнучи виховувати громадянина свпу.

Саме тому вища освiта сьогодш в усьому свт швидко реформуеться як за змютом, так i за формами. Причому змши форм навчального процесу домшують. I, як зазначае В. Волович: "...цей

процес мае привести через змшу старо! форми до утвердження нового змюту" [1, с. 189]. Але дiалектика форми та змюту свщчить не тшьки про необхщнють ретельно! роботи над створенням нових форм та методiв навчання, але й про системну та систематичну роботу над змютовою складовою освiтнiх процесiв, яка була б адекватною та вщповщала як вимогам сьогодення, так i нацiонально-культурним традицiям кожно! кра!ни, що стала на шлях шституцюнального удоско-налення освiти.

Головнi абстракци процесу виховання та освгги - духовнють i гуманiзм, тi самi, завдяки яким людина i тримаеться на поверхш буття, якi охороняють !! вiд дикунства та "тварностi", за точним висловлюванням Г. Сковороди, потребують сьогоднi переосмислення та наповнення новим змютом. Важливим завданням для дослщниюв постае проблема визначення прiоритетiв вггчизняно! освiти, у якiй якнайповнiше повинна виявляти себе нацюнальна щея як практичний вимiр нацiонального буття у його цшюносп та нерозривностi iз соцiокультурними цiнностями та стандартами регюну, кра!ни, всього свiту тощо.

Проблема iнтерiорiзацi! знання, як нiколи рашше, е дуже актуальною для сучасно! освiти, коли суспiльство зiткнулось iз проблемою створення протидп загрозам, що йдуть вщ ново! iнформацiйно!' гшерреальносп - вщеоманп, вiртоманi!', нейроманi!' тощо, небезпека яко! переважно полягае у видимш об'ективностi та вiдсутностi загроз для фiзичного здоров'я людини. Людиноцентризм - один iз дiючих способiв розроблення тако! протидi!.

Провiдним орiентиром у XXI ст. у суспшьсга знань постають гуманiзацiя та iнтелектуалiзацiя соцiальних вiдносин, а першочергового значення набувають знання та шформащя. Актуальнють проблеми зумовлена перетворенням освiти на один iз вирiшальних соцiокультурних чинниюв iнформацiйного суспiльства. З огляду на динамiчнi змiни у сучасному глобалiзованому свiтi, якi детермiнували новi вимоги до рiвня освiти, професiйно! тдготовки i компетентностi фахiвцiв, сьогоднi на нацюнальну вищу освiту покладаеться завдання формування сучасно! нацюнально! елiти, здатно! забезпечити вiдтворення та розвиток шновацшного потенцiалу економiки i демократизацi! суспшьства.

У нормативно-правових документах дедалi наполегливше наголошуеться на нацiональних прiоритетах у контекст евроiнтеграцiйного поступу. На початку XXI ст. стратепчними визначаються таю цш: всебiчний розвиток освiти, посилення !! впливу на економiчне зростання i рiвень життя населення, сприяння прискореному розвитку НТП, i передуем фундаментально! науки, забезпечення соцiально! функци держави через оптимiзацiю соцiальних програм. Вища освгга визнаеться фундаментом людського розвитку та прогресу суспшьства. Вона також виступае гарантом шдивщуального та сусшльного розвитку, що створюе штелектуальний, духовний та виробничий потенщали суспшьства.

Характерною ознакою укра!нського сьогодення, на жаль, е поступова втрата освггнього потенщалу й деiнтелектуалiзацiя працi, що виявляеться у приниженнi статусу штелектуально! працi (передусiм творчо! й гумаштарно!), емiграцi! кращих спецiалiстiв, руйнацi! наукових шкш, зниженнi рiвня освiченостi населення, трудово! та навчально! мотивацi!, кризi трудово! етики, деформованiй структурi зайнятосп населення, зниженнi моральностi тощо.

Як зазначае М. Чшарькова: "...у сучаснш Укра!нi володарюе культ посередностi, панують поверхневi життевi орiентацi!, низька моральна культура, девальвуються вироблеш столiттями духовш цiнностi... у нашiй кра!нi, як не сумно це констатувати, дiе система усередненого вибору, i духовно вище тут найчастiше гине або деградуе" [2, с. 45]. Ускладнюе ситуащю i той факт, що система вищо! освiти занадто повшьно реагуе на змiну суспiльних потреб.

Назваш чинники актуалiзують проблему необхщносп пiднесення iнтелектуально! дiяльностi, пiдвищення рiвня iнформатизацi! суспiльства та створення конкурентоспроможно! системи освiти. Головною i вищою метою у системi нацiональних прюритеив та об'ектом державних iнтересiв повинна стати людина як особистють i носiй високого iнтелекту, як громадянин i патрiот, як головна продуктивна i рушiйна сила суспiльства та творець сощального прогресу. Перерахованi

чинники могли б прислужитися становленню нацюнально! соцiально-орiентовано! економiки, правово! держави та шформацшного суспiльства - суспiльства знань на засадах загальноцившзацшних цiнностей, тднесення творчого та iнтелектуального потенцiалу людини.

Оскiльки освiта е запорукою життевого та кар'ерного успiху громадян, а також вдаграе важливу роль як в сощальному, так i в економiчному розвитку кра!ни, то стратепчним завданням держави постае обгрунтоване визначення нових, виважених структурних змiн в шституцшнш системi з метою виршення соцiально-економiчних проблем шляхом реформування уше! освпянсько! галузi. Загальна iдеологiя модершзацп освгги, на думку В. Андрущенка, мае бути спрямована на тдвищення 11 ефективностi i конкурентоспроможностi, 11 сутнiсть полягае у "...збереженш минулого, його очищенш вiд деформацiй i осучасненнi вiдповiдно до свiтового досвщу" [49, с. 372]. Це, своею чергою, потребуе вирiшення багатьох питань: вщ змiсту освiти до доступу до яюсно! освiти, вiд професiоналiзму педагога до управлiння, фiнансування та шституцшного менеджменту.

Вiддача вiд освгш завжди залежить вiд багатьох чинниюв - як внутрiшнiх, так i зовнiшнiх. До перших з них належать особливосп педагогiчного процесу, традицп навчання, психолого-педагогiчнi характеристики, нацюнально-етичш моменти тощо. Тим часом, шшими е полiтика держави щодо управлшня системою освiти i здатнiсть суспшьства використати потенцiал випускникiв. Зазначимо, що ефективнiсть ще! групи факторiв значною мiрою залежить вiд стратегiчних орiентирiв, згiдно з якими визначаються основш пiдходи до внутршньо! оргашзацп освпньо! дiяльностi та полiтики держави щодо управлшня нею.

В умовах формування шформацшного суспшьства функцюнальною потребою нацюнально! вищо! освгш загалом та вщомчо! зокрема, виступае не тiльки здатнють передачi нагромадженого у попереднi роки обсягу знань та навичок, але й спроможнють фахiвцiв з вищою освiтою сприймати науковi iде!, техшчш новацi! i методи виробництва, можливють використання ними на практицi шновацшних, креативних пiдходiв щодо виконання конкретних виробничих завдань i проблем. Своею чергою, на вузiвських викладачiв покладаеться завдання формувати i розвивати засобами навчання у майбутшх фахiвцiв оргашзацшш та новаторськi здiбностi, аналiтичне мислення та системнють узагальнень, iнiцiативнiсть та шдприемливють тощо.

Реорганiзацiя вищо! освгш вiдповiдно до вимог сучасностi - комплексне завдання. Воно включае модершзащю управлшня як уше! системи вищо! освгш, так i окремими !! закладами; змiну форм i методiв навчального процесу; пiдвищення якостi навчання студенев; перегляд кiлькостi напрямiв тдготовки бакалаврiв; постiйне пiдвищення квалiфiкацi! професорсько-викладацького складу; забезпечення академiчно! i трудово! мобiльностi студентства; iнновацiйнi пiдходи щодо проблем фшансування та самофiнансування освпшх закладiв тощо. Зокрема, у Нацюнальнш доктринi розвитку освiти прiоритетним розвитком визначено запровадження новпшх iнформацiйно-комунiкативних технологш, а поеднання освiти i науки розглядаеться як умова модершзацп системи освгш, головне джерело !! подальшого розвитку [50].

Подiляючи думку впчизняних фахiвцiв [51], вважаемо, що нагальна потреба у модершзацшних зрушеннях у вищш школi вимагае концептуального удосконалення системи освгш i професiйно! тдготовки фахiвцiв у таких напрямах. По-перше, потрiбно сформувати ставлення до людини як мети сощального прогресу, а не засобу. По-друге, система вищо! освгш, що грунтуеться на концепцп гармонiйного розвитку людини та засадах якосп надання освiтнiх послуг, мае забезпечити тдготовку високоiнтелектуальних, професiйно компетентних, патрютично налашто-ваних фахiвцiв. По-трете, необхщно у процесi пiдготовки налаштовувати майбутнiх спецiалiстiв на соцiальну вщповщальшсть пiд час виконання завдань науково-техшчного прогресу та соцiального i культурного розвитку.

Нагальним питанням модернiзацiйного поступу системи вищо! освгш залишаеться необхiднiсть створення сучасно! нормативно-правово! бази, що вiдповiдае вимогам i викликам сьогодення. Вартують на увагу проблеми розширення доступу до вищо! освгш та забезпечення !!

прозоросп, створення дieвих MexaHi3MiB для надання належно1' якостi ocbîthîx послуг, що мають слугувати досягненню нею бшьшо! конкурентоспроможностi та значущостi на ринку пращ.

Фактично йдеться про створення модершзовано1' моделi вищо! освiти, здатно! адекватно реагувати на глобалiзацiйнi виклики часу. Зокрема, сучасна вища освгга Украши повинна орieнтуватися на кон'юнктуру попиту та пропозицiï на нацюнальному та свiтових ринках працi, яю вимагають забезпечення пiдготовки робочоï сили, професiйно-квалiфiкацiйнi параметри якоï вiдповiдають потребам соцiально-економiчного розвитку суспiльства, виступають як визначальш чинники росту конкурентоспроможностi людських ресурсiв.

Структурне реформування нацiональноï системи вищоï освiти, змiна освiтнiх програм i проведення необхiдних iнституцiйних перетворень у вищих навчальних закладах Украши сьогоднi здiйснюeться у рамках Болонського процесу. У багатьох його документах зазначасться, що вш не передбачае унiфiкацiï змiсту освiти, натомiсть кожна краша-учасниця повинна зберегти нацiональну палпру, самобутнiсть та надбання у сенс освiти i пiдготовцi фахiвцiв з вищою освiтою, а далi запровадити шновацшш прогресивнi пiдходи до оргашзацп вищо1' освiти.

Проте сьогоднi у багатьох дослщниюв цiеï проблеми постае риторичне запитання щодо доцiльностi, результативносп та ефективностi входження нацiональноï системи вищо1' освiти до Болонсько1' системи. Так, можна погодитися з думкою В. Мовчан: "Украша, що практично беззастережно увшшла у систему Болонського процесу, за короткий час вщчувши ïï недолiки, продовжуе дискусiï щодо напрямюв перебудови освгш" [52, с. 164]. Слушнють цих пошукiв сьогодш широко визнаеться. Зокрема, росiйськi дослщники зазначають, що: "Болонський процес - це тип штеграцп освiтянського простору, який неминуче спрощуе i швелюе вищу освiту, а не синтезуе кращi якостi нацiональних традицiй освгга" [53, с. 18]. Контраргументiв на користь "болошзацп" в украïнськiй освт i науцi бiльш н1ж достатньо. Так, на думку В. Шинкарука, стратегiя розвитку вищо1' освiти Украши в умовах Болонського процесу передбачае створення шфраструктури, яка дасть змогу вищим навчальним закладам максимально реалiзувати свш iндивiдуальний потенцiал у плаш задоволення високих вимог европейсько1' системи знань та адаптувати систему вищо1' освiти Украши до принципiв, норм, стандарта i основних положень европейського простору вищо1' освiти, прийнятних i ефективних для нашо1' держави i суспшьства [54].

Обговорення шляхiв оновлення нацюнально1' системи вищо1' освiти тривае як на шпальтах наукових часопишв, так i на освiтянських форумах, нарадах та науково-практичних конференщях i семшарах. З огляду на продовження дискусш щодо напрямкiв модернiзацiï та ефективносп й результативностi реформацiйних заходiв, маемо вiдзначити певну дуалiстичнiсть сучасно1' системи нацiональноï вищо1' освiти. З одного боку, останшми роками у розвитку вищо1' освiти Укра1'ни простежуеться зростання прогресивних тенденцш, якi, зокрема, виявляються у збiльшеннi обсягiв державного замовлення на тдготовку фахiвцiв та вдосконаленш структури пiдготовки студентiв. З шшого боку, залишаються невирiшеними проблеми з недостатнютю фiнансування галузi, нерiвномiрнiстю розвитку вищо1' освiти у регюнальному вимiрi, нерiвнiстю громадян у достут до безоплатно1' вищо1' освiти тощо. Сьогодш ще iснують складнощi з працевлаштуванням випускникiв вищих навчальних закладiв, непоко1'ть також ситуацiя, коли значна частина молодих фахiвцiв не працюе за спещальнютю або перенавчаеться (здобувають другу вищу освггу) одразу тсля закiнчення ВНЗ.

З урахуванням вищевикладеного зауважимо, що iнновацiйний поступ системи вищо1' освiти потребуе подальшого запровадження обгрунтованих iнституцiйних реформ. Для збереження нацюнальних педагогiчних надбань та унеможливлення руйнацiï нацiональноï системи вищо1' освгги, проводити ïх потрГ6но виважено, поступово, заздалепдь пiдготувавшись органiзацiйно i фшансово.

Серед складових модернiзацiï вищо1' освгш Укра1'ни, якГ набувають особливо1' значущосп у контекстi нацiональних прiоритетiв XXI столбя, на нашу думку, необхщно виокремити такi:

1. Приведення нацюнально1' законодавчо-правово1' бази в освГтнГй шлузГ вГдповГдно до мiжнародних стандартiв.

2. ОптимГзащя мережi вищих навчальних закладiв, укрупнення напрямГв i спецiальностей вищо! освiти.

3. Створення умов для забезпечення рГвного доступу до вищо! освiти, безперервнiсть процесу освгш та пpофесiйного вдосконалення.

4. Забезпечення високо! якосп освпшх послуг, ïx вщповщнють свповим стандартам.

5. 1нформатизащя освгш, модеpнiзацiя ïï методiв та освпшх теxнологiй, пеpеxiд до вщкритш моделi освгш.

6. Запровадження у навчальний процес шновацшних i креативних елементГв, новпшх досягнень освгги i науки.

7. Оpieнтацiя на особистiсно-оpieнтовану освГту, сприяння гаpмонiйному розвитку осо-бистосп студента, його здатносп самостiйно здобувати i розвивати знання, формувати шфор-мацiйнi та сощальш навички.

8. Оновлення змюту фаxовоï тдготовки, поглиблення фундаменталiзацiï навчального процесу поряд з гумашзащею освпнього процесу.

9. Виховання у студенев аналгшчного мислення, громадянсько1' культури i патрютизму, всебiчного свпогляду i високо1' моральности

10. Забезпечення i пiдтpимка належно1' якосп науково-педагогiчниx кадpiв, вщ яко1' вирь шальною мГрою залежить яюсть вищо1' освгш.

У такий спосГб реформацшш заходи у системГ вищо1' освгш на сучасному етат можуть при-служитися активГзацп шдивщуально-орГентованого навчання та особистюного тдходу до розвитку творчих здГбностей студентГв, забезпечити тд час навчання формування самостшного аналгшчного мислення студентГв, слугувати вдосконаленню професшно1' тдготовки спещалГспв, здатних працювати в умовах тоталГзовано1' економши. Вщ цього багато у чому залежить, якою мГрою майбутш спещалюти зможуть поеднувати сучасш знання, професюналГзм Гз сощальною актившстю i високою моральшстю. Адже кшцевим результатом дГяльносп усГх рГвшв освгш е всебГчно освГчена особистють, яка адекватно сприймае реальшсть, мае системний свггогляд i спроможна ухвалювати оптимальш ршення вщповщно до профшю свое1' дГяльностг

Щцсумовуючи, зазначимо, що з огляду на стратепчш прюритети розвитку Украши у XXI ст. (ефектившсть сощально-економГчного реформування, конкурентоспроможшсть нащонально1' економши, розбудова соцГально-правово1' держави, мГжнародне визнання тощо), шновацшш заходи у системГ нацГонально1' вищо1' освгш е стратепчно зумовленими i закономГрними, а реформування ïï структури постае нагальною потребою.

Серед основних завдань вищоï освгш у контекст забезпечення нацюнальних прюршепв у XXI ст. варто наголосити на необхщносп досягнення нею бiльшоï конкурентоспроможносп, прозоросп i значущосп на нацюнальному i мГжнародному ринках пращ. З огляду на вищевикладене, прюритетного значення на нишшньому етат модершзацшних зрушень у царит освгш набувае належне правове, оргашзацшне i фшансове забезпечення випереджального розвитку наукомютких освпшх галузей.

Висновки. Отже, внутршнш сощально-економГчний Гмператив на фот глобального характеру сучасноï освгш, який характеризуеться тдвищенням вимог до якосп освгш, детермшуе необхщшсть pезультативноï та ефективноï модеpнiзацiï нацiональноï системи вищоï освгш загалом та вiдомчоï зокрема. Обгрунтоване i виважене запровадження шновацшних тдходГв у процес реформування системи вищоï освгш повинно слугувати становленню сучасноï нацiональноï елгш, здатноï забезпечити демократизащю суспшьства та вщтворення i розвиток шновацшного потенщалу економши.

1. Волович В. Болонський процес i нова парадигма освти в Украш // Соц1олог1я: теор1я, методи, маркетинг. - 2004. - № 4. - С. 189-199. 2. Послання Президента Укра1'ни до Верховноï

Ради Украши "Свропейський вибгр. Концептуальш засади стратеги економ1чного та сощального розвитку Украши на 2002-2011 роки " // Урядовий кур'ер. - 2002. - 4 червня. 3. Чтарькова М. Ю. Цштст ор1ентацИ' сучасного шформацтного суспшьства та проблеми контркультури: зб. наук. пр. НД1 украшознавства. - К.: Рада, 2008. - Т. XIX. - С. 44-57. 4. Андрущенко В. П. Роздуми про освту: Статт1, нариси, штерв'ю. - К.: Знання Украши, 2004. - 804 с. 5. Про нащональну доктрину розвитку освти: Указ Президента Украши в1д 17.04.2002 р. № 347 // Офщйний в1сник Украши. - 2002. - № 16. - С. 11-14. 6. Шинкарук В. Основш напрями модермзацп структури вищог освти Украши // Офщйний сайт Мш1стерства освти i науки Украши. http://www.mon.gov.ua. 7. Мовчан B.C. Освта у контекстi глобалiзацiйних процеав: моралью аспекти // Фшософсько-антропологiчнi студп, 2008. - К. : Стилос; Д. : ДНУ, 2008. - С. 161-167. 8. Миронов В. Россия у глобальном мире: отечественное образование и Болонский процес // Здравый смысл. - 2007. - № 2 (43). - С. 14-21. 9. Шинкарук В. Основт напрями модермзацп структури вищог освти Украши // Офщйний сайтММстерства освти i науки Украши. http://www.mon.gov.ua.

REFERENCES

1. Volovych V. Bolons 'kyy protses i nova paradyhma osvity v Ukrayini [The Bologna Process and the new paradigm of education in Ukraine]. Sotsiolohiya: teoriya, metody, marketynh. 2004. No 4. pp. 189-199. 2. 2. Poslannya Prezydenta Ukrayiny do Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. "Yevropeys 'kyy vybir. Kontseptual'ni zasady stratehiyi ekonomichnoho ta sotsial'noho rozvytku Ukrayiny na 2002-2011 roky" [President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine. "European choice. Strategy of economic and social development of Ukraine for 2002-2011 "]. Uryadovyy kur"yer. 2002. 4 June. 3. Chikar'kova M.Yu. Tsinnisni oriyentatsiyi suchasnoho informatsiynoho suspil 'stva ta problemy kontrkul 'tury [Values modern information society and problems counterculture]. Zbirnyk naukovykh prats' NDI ukrayinoznavstva. Kiev: Rada, 2008. Vol. XIX. pp. 44-57. 4. Andrushchenko V.P. Rozdumy pro osvitu: Statti, narysy, interv"yu. [Thinking about education: Articles, essays, interviews.]. Kiev: Znannya Ukrayiny, 2004. 804 p. 5. Pro natsional'nu doktrynu rozvytku osvity: Ukaz Prezydenta Ukrayiny vid 17.04.2002 roku No 347 [On the national doctrine of education: Decree of the President of Ukraine from 17.04.2002, the number 347]. Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny. 2002. No 16. pp. 11-14. 6. Shynkaruk V. Osnovni napryamy modernizatsiyi struktury vyshchoyi osvity Ukrayiny [The main directions of restructuring higher education in Ukraine]. Ofitsiynyy sayt Ministerstva osvity i nauky Ukrayiny. Available at: http://www.mon.gov.ua 7. Movchan B.C. Osvita v konteksti hlobalizatsiynykh protsesiv: moral'ni aspekty [Education in the context of globalization: the moral aspects]. Filosofs'ko-antropolohichni studiyi, 2008. Kiev: Stylos; D. : DNU Publ, 2008. pp. 161-167. 8. Mironov V. Rossiya v global'nom mire: otechestvennoe obrazovanie i Bolonskii protses [Russia in the Global World: Domestic Education and the Bologna Process]. Zdravyi smysl. 2007. No 2 (43). pp. 14-21.9. Shynkaruk V. Osnovni napryamy modernizatsiyi struktury vyshchoyi osvity Ukrayiny [The main directions of restructuring higher education in Ukraine]. Ofitsiynyy sayt Ministerstva osvity i nauky Ukrayiny. Available at: http://www.mon.gov.ua.

Дата надходження: 03.03.2017р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.