CC BY
11
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (27), 2020
УДК 340.12:316.61 Парута Олена
Нацюнальний ушверситет "Львiвська полггехшка", 1нститут права, психологи та шновацшно! освгги кандидат юридичних наук, доцент кафедри теори, ютори та фшософи права
parutaolena@ukr.net https://orcid.org/0000-0001-5452-0560
ПРАВОВА СОЦ1АЛ1ЗАЦ1Я В ШК1ЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩ1
http://doi.org/10.23939/law2020.27.092 © Парута О. В., 2020
Перед сучасною наукою постала гостра потреба оновити знання про дитину та дитинство, про пщлггковий розвиток особистосл, шляхи ефективноТ сощашзацн дитини як процесу, що сприяе розвитку суспiльству. Потрiбнi новi механiзми сприяння усшш-нш правов1й соцiалiзацiт дiтей та пщл^юв. Пояснюеться така необхiднiсть виник-ненням нових парадокав i протирiч, характерних для взаемин юнот людини i сучасного соцiуму.
Молодший пiдлiтковий перюд характеризуеться важливими змшами в сощ-альних в1дношення\ i соцiалiзацiт, оскшьки переважний вплив родини поступово змшюеться впливом однолiткiв, якi виступають джерелом референтних норм поведшки й одержання певного статусу. Протягом пщлггкового перюду соцiальне пiзнання стае усе бшьш важливою детермiнантою поведiнки дiтей. Саме в цьому вщ дiтям необхщно навчитися самостiйно вирiшувати складнi ситуацн в дружнiх в1дносинах, знаходити р1шення в питаннях про справедливiсть, дотримуватися усталених соц1альних норм та звичатв.
Сучасна наука мае врахувати те, що перюд навчання у школ1 е перехщним етапом, який пов'язуе дитинство з дорослим життям. У пщлптав правова сощашзащя проходить складно та суперечливо, адже на цей час особисткного становлення припадае фпична та психолопчна перебудова органiзму людини, наростае емоцшшсть i напруга у стосунках з однолггками та дорослими, швидко змшюються iнтереси у навчальн1й та шзнавальнш д1яльност1.
Ефективнiсть правовот сощашзацн i конкретнi методики правового впливу на особу ми оцшюемо через тхню здатнiсть пiдготувати пiдростаюче поколшня до само-стшнот правовот дiяльностi. Успiшною буде соцiалiзацiя, яка забезпечить засвоення та вщтворення особою у дiяльностi соцiально-правових цiнностей, що допоможе розвивати шдивщуальний правовий статус особи, сформувати навички правовот поведшки, як будуть ефективними в майбутньому.
Усшшна соцiально-виховна, педагогiчна робота з дльми в УкраТ■нi можлива за умови створення нормативнот основи тт реалiзацiт. Перспективнiсть i педагогiчна ефектившсть правовот соЫалпацп школяр1в забезпечуються цьшсшстю i збалансованiстю державних, громадських та шдивщуальних програм в сфер1 сощальнот роботи, з обов'язковим урахуванням потреб та штереав кожного учасника правосоцiалiзацiйного процесу.
Ключовi слова: правова соцiалiзацiя; правове виховання; дитинство; законо-слухняна поведшка.
Постановка проблеми. Розвиток державносп, побудова сощально! та правово! держави залежить вщ молодого поколшня, що приходить з новими цшностями, якi вiдповiдають наступному етапу розвитку суспшьства. Проте незмшними залишаються загальнолюдськi цiнностi, такi як довiра, толерантнiсть, повага, особиста свобода, демократизм, рiвнiсть, соцiальна справедливiсть тощо. Завдання попереднiх поколiнь передати дггям та молодi аксiологiчнi детермiнанти системи людського iснування. Вказаний процес вщбуваеться шляхом соцiалiзаци. 1снуе пряма залежнють мiж рiвнем позитивно! соцiалiзацп молодшого поколiння та державно-правовими процесами май-бутнього. Загальна культура людства формусться шляхом поступального процесу соцiалiзацп. Тому прюритетним питанням наукового аналiзу постае проблема оптимального передання цш-нюних правових категорiй дiтям та молодi як суб'ектам, якi найбiльше потребують залучення держави та громадськостi у процес виховання. Вказане питання завжди розглядалося в межах шших гумаштарних наук, зазвичай педагогiки та психологи, проте розвиток мiжкомплементарно! методологи зумовив потребу поеднання рiзногалузевих знань. Право як основний регулятор суспшьних вщносин безпосередньо детермiноване правореалiзувальним суб'ектом, адже вщ того якi внутрiшнi якосп iснують у суб'екта права, будуть залежати особливосп виконання, викорис-тання та дотримання правових норм.
Аналiз дослiдження проблеми. Деяким аспектам проблематики правового виховання молодi присвяченi роботи укра!нських i зарубiжних вчених, з-помiж яких: В. Абрамова. I Жаровська, С. Бурмака, М. Вiтрук, О. Дзьобань, О. Коваленко, Л. Коршенко, В. Кудрявцев, О. Лукашова, С. Мануйлов, М. Матузов, В. Нерсесянц, Ю. Оборотов, М. Попов, П. Рабшович, О. Семггко, С. Сливка, В. Ядов тощо. Проте питання правово! соцiалiзацi! е новггшм для юридично! науки. Не дослiдженим е тема ролi закладiв освiти у правовш соцiалiзацi! та шляхи !! оптимального здiйснення.
Метою статтi е аналiз питання правово! соцiалiзацi! в шкшьному освiтньому середовищi.
Виклад основного матерiалу. Завданням держави е виховання дггей та молодого поколiння. Воно мае вщбуватися на основi ряду принцитв, з-помiж яких патрiотизм, повага до права, толерантне ставлення до прав та свобод шших, вщповщальне ставлення до навколишнього середо-вища, полiтико-правова активнiсть тощо. Для реалiзацi! цього завдання в державi розробляеться цшсний механiзм, що основною своею метою мае позитивний вплив на сощальш групи та окрему особу, i здшснюеться шляхом соцiалiзацi!.
В мiжкомплементарних дослiдженнях соцiалiзацiя вивчаеться через призму проблем "со-цiально-психологiчних закошв та механiзмiв розвитку особи i трактуеться як iсторично зумовлений процес, що протшае в дiяльностi та спшкуванш, а також, як результат засвоення i активного вiдтворення шдивщом соцiального досвiду, який може вщбуватись як в умовах виховання, тобто цшеспрямованого формування особи, так i в умовах стихiйного впливу на особистють, яка розвиваеться" [1, с. 332].
С. Бурмака розглядае соцiалiзацiю як "процес вивчення та засвоення шдивщом сощальних норм, культурних цшностей, зразкiв поведiнки, притаманних певному суспшьству чи соцiальнiй групi. Завдяки соцiалiзацi! люди одержують можливiсть взаемодiяти один iз одним, передавати соцiальний досвщ i культурнi цiнностi, що е надбанням попередшх поколiнь та втшеш в навколишнiй предметнiй i духовнш дiйсностi. Пiд час соцiалiзацi! кожна людина розвивае власну iндивiдуальнiсть та здатнють незалежно мислити й дiяти" [2, с. 80]. Ми погоджуемося з такою позищею. Але звернемо увагу, що соцiалiзацiя - це не просто передача знань, це складний процес навчання суспшьного досвщу, укршлення усталених цiннiсних детермiнант як внутршшх iмперативiв особистостi.
Виникае ще одне дискусшне термшолопчне питання. Чи треба процес соцiалiзацi! особи розумiти як широкомасштабне явище, яке мае дуалiстичну природу - внутршне сприйняття i зовшшнш вплив? Позитивно вiдповiдае на це питання В. Абрамова та В. Швачка. Таким чином, тд правовою соцiалiзацiею особи, на !х думку, треба розушти "процес формування особи з вщ-повiдним рiвнем правово! свiдомостi, що проявляеться у залученш !! до системи правових цш-ностей суспiльства, засвоеннi нею дано! системи та у зворотнш сощально-правовш дiяльностi особистостi, спрямовано! на корегування суспшьних цiнностей" [3, с. 12].
Вплив громадськосп, суспiльства, держави на особу через правовi принципи як елемент правово! соцiалiзацi! не викликае заперечень. Зворотнш процес викликае дискусда. Його сутшсть вдало описуе Г. Дщювська, вказуючи, що "оцiнюючи суспшьство, його членiв та себе, взаемш вимоги, норми поведiнки та спшкування, декларованi iдеали та моральнi принципи, людина ке-руеться принципами та уявленнями про реально ддачу в суспшьсга систему правовiдносин та пов'язаними з нею суб'ективними очшуваннями. Постшне порiвняння очiкуваного, дiйсного та реального провокуе двозначнють буття людини, вносить у нього конфлшт i дисфункци. Людина на-магаеться впорядкувати юнуючий навколо не! свiт економiки, полггики та права вiдповiдно до сво!х нормативних бачень. Таким чином, в ходi правово! взаемодi! макро- та мшросистем суспiльство впливае на особу, а особа - на суспшьство" [4, с. 216].
Безумовно такий вплив юнуе, вш е природшм фактором, оскшьки здобуваючи певнi знання, особа !х осмислюе, аналiзуе та сприймае або модифшуе. Результат тако! модифiкацi! е зворотнiй вплив на сощум. Однак, на нашу думку, такий процес не може входити в поняття соцiалiзацi!, оскiльки вона передбачае вплив на певного суб'екта. У репрезентованому визначенш вщбуваеться нелопчшсть процесу, при якому соцiалiзацiя особи позицюнуеться як вплив на не! i вплив на суспiльство. Тобто, вбачаемо деструкщю у суб'ектi та об'ект механiзму впливу.
При цьому, цшеспрямована правова соцiалiзацiя е не що шше, як правове виховання. Розрiзняють три форми правово! соцiалiзацi!: 1) за допомогою навчання - полягае в придбанш елементарних правових знань i засвоеннi вiдповiдних норм. При навчанш прищеплюеться певний образ поведшки. Тут найактивнiше себе проявляе держава, починаючи iз закрiплення в зако-нодавствi вiдповiдних норм, утворення державних шститупв i до створення розгалужено! системи загально! i юридично! освiти; 2) шляхом передачi досвщу - вiдбуваеться в результатi осмислення власних помилок i подiй свого досвщу, а також життевого досвщу навколишшх людей; 3) "сим-волiчна" соцiалiзацiя - грунтуеться на власних абстрактних уявленнях людини про право, державу, кра!ну, нащю [5, с. 341].
Правове виховання можливе на вшх етапах людського життя, однак особливо суттевий вплив можливо та необхщно здiйснити державi в перюд дитинства.
З контент-аналiзу нацiонального законодавства, можна дшти висновку, що ще в 2001 рощ наша держава акцентувала увагу на потребi правового виховання. У Нацюнальнш програмi правово! освгги населення визначенi такi основш завдання для держави:
- пщвищення рiвня правово! пiдготовки населення, насамперед учшвсько! та студентсько! молодi, громадян, яю перебувають на державнiй службу обранi народними депутатами Укра!ни, депутатами мюцевих рад, викладачiв правових дисциплш та журналiстiв, якi висвiтлюють правову тематику;
- створення належних умов для набуття громадянами знань про сво! права, свободи i обов'язки;
- широке шформування населення про правову полггику держави та законодавство;
- забезпечення вшьного доступу громадян до джерел правово! шформаци;
- вдосконалення системи правово! освгги населення, збереження та розвиток вггчизняних традицiй у цш сферi [6].
Однак, в цьому випадку можемо вказати про неефективнють норм права, !х декларативнють. Такi критерi! як правосвiдомiсть громадян, рiвень знань ними сво!х прав та обов'язюв, правова
культура суспшьства все ще залишаються проблемною сферою сучасностг До того ж не можемо навпъ вказати на яюсь особливо позитивш тенденцп розвитку.
Суттеву роль у вказаному процес мае вiдiгравати такий суб'ект правово! сощатзаци як школа. "Специфша сощально1 функцп школи полягае в необхщносп визначення особливостей соцiального замовлення, що передбачае аналiз того, якого саме громадянина потребуе i чекае сус-пiльство на цьому етапi свого розвитку. Школа змшюеться разом iз суспiльством, оскiльки вона е його дзеркалом" [7, с. 44]
Змша шкшьно1 системи освiти полягае у оновлеш комплексних пiдходiв. На нашу думку, особливо важливими тут е два компоненти - видозмша навчальних програм та тдвищення педа-гопчно1 майстерностi працiвникiв освiти.
Активiзацil потребуе i позашкiльна освiта. "Ращональний компонент правового виховання втшюеться у життя також через правопросвiтницьку дiяльнiсть, що проводять рiзнi установи гума-штарного профiлю (у тому числi й бiблiотеки), засоби масово1 шформаци та громадсью об'еднання, якi органiзують цикли лекцш з правово1 тематики, виступи правознавщв перед населенням, юри-дичш консультаций друкують статтi з питань правових вщносин у газетах та журналах, створюють теле- та радюпрограми правовиховно1 спрямованостi. Правопросвiтницька дiяльнiсть суттево сприяе правовiй освiтi, проте не може замшити И, оскiльки та, як правило, мае бшьш фрагментарне наповнення ^ вiдповiдно, менш системний характер" [8]. На нашу думку, варто активiзувати таю заходи, що присвячеш Дню Конституций Дню захисту дггей, Дню захиснику вiтчизни тощо. Також потрiбна спiвпраця на рiвнi школи та органiв виконавчо1 влади, пращвниюв правоохоронно1 сфери, нотарiату та адвокатури тощо.
Висновки. Вважаемо недостатшми систему правових знань, що входить до шкшьно1 прог-рами. Програма для загальноосвггшх навчальних закладiв "Правознавство 9 клас", затверд-жена Наказом Мшстерства освiти i науки Украши вiд 07.06.2017 № 804, де визначено, що предмет вивчаеться учнями впродовж одного навчального року в обсязi 35 годин, де тшьки сукупно 11 годин вщдано на вивчення основ цившьного, кримiнального, шмейного, трудового та адмь нiстративного права. Вважаемо, що школа мае надавати т знання, якi особливо необхщш члену суспiльства. З потребою у знаннях сво1х прав та обов'язюв буде стикатися кожна людини. Будь-яка сфера людсько1 дiяльностi безпосередньо пов'язана з потребою знання права. Тому негайно необхщно розширювати перелiк юридичних питань для вивчення у загальноосвггшх закладах. Також ми вбачаемо, що вивчення цшо1 галузi права в межах 2-3 уроюв призводить до неналежного сприйняття таких знань. Наша пропозищя полягае в наступному: 1) введення в молодшш школi уроку "Основи правового виховання", що включатиме основш поняття про правовi щнносп, зако-ни, права дiтей, права та обов'язки людини, основи устрою держави, загальну будову правоохоронно1 та судово1 системи; 2) вивчення у 8 та 9 класах основ правознавства, з подшом !х на 2 частини, де до першо1 вщнесено основи держави, теоретико-правовi знання елементарного рiвня, конституцiйне право, до другого - основи галузевого законодавства; 3) ввести до перелшу обо-в'язкових дисциплш для вступу на юридичш спецiальностi сертифiкату ЗНО з "Основ правознавства". Вказане е особливо суттевим, оскшьки студенти першого курсу демонструють вщсутшсть знань правових положень на первинному рiвнi. При цьому, заклади вищо1 освiти нацiленi на продовження освггаього рiвня, тому !х програми та плани навчання грунтуються на необхiдностi елементарних знань. Однак, за нашим досвщом, можемо вказати, що, наприклад, юторичш знання студенев е набагато сугтевiшими нiж правовг
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Краткий психологический словарь. / под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. М., 1997. 512 с. 2. Бурмака £. А. Проблемш питания процесу правово1 сощал1зацп в контекст1 сучасного стану реал1зацп верховенства права в Укра1н1. Форум права. 2013. № 2. С. 79-85. 3. Абрамова В. М., Швачка В. Ю. Правова сощал1защя особистост1 як об'ект теоретико-правового дослщження. Юридична наука. 2011. № 3.
С. 7-13. 4. Дддшвська Г. В. Право як фактор сощал1зацп особистосп. 36ipHUK наукових праць 1ртнськоХ фтансово-юридичноХ академИ (економта, право). 2013. № 2. C. 213-218. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ znpifyua_2013_2_36. 5. Крестовская Н. Н., Матвеева Л. Г. Теория государства и права: Элементарный курс. Х. : Одиссей, 2007. 384 с. 6. Про Нацюнальну програму правово! освгга населения : затв. Указом Президента Укра!ни вщ 18 жовтня 2001 року № 992/2001. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/992/2001. 7. Тггова А. Громадянське виховання як метод правово! сощал1заци учшв. Вкник КнижковоХ палати. 2010. № 2. С. 44-45. 8. Коваленко I. Правова сощал1защя як процес формування правово! культури. Вiсник КнижковоХ палати. 2011. № 6. С. 43-45.
REFERENCES
1. Kratkijpsihologicheskij slovar'. [A brief psychological dictionary]. / pod obshh. red. A. V. Petrovskogo, M. G. Jaroshevskogo. M., 1997. 512 p. 2. Burmaka E. A. Problemni pytannia protsesu pravovoi sotsializatsii v konteksti suchasnoho stanu realizatsii verkhovenstva prava v Ukraini. [Problematic issues of the process of legal socialization in the context of the current state of implementation of the rule of law in Ukraine]. Forum prava. 2013. No. 2. P. 79-85. 3. Abramova V. M., Shvachka V. Yu. Pravova sotsializatsiia osobystosti yak obiekt teoretyko-pravovoho doslidzhennia. [Yurydychna nauka. Legal socialization of personality as an object of theoretical and legal study]. Yurydychna nauka. 2011. No. 3. P. 7-13. 4. Didkivska G. V. Pravoyakfaktor sotsializatsii osobystosti. [Law as a factor of socialization of personality]. Zbirnyk naukovykh prats Irpinskoi finansovo-yurydychnoi akademii (ekonomika, pravo). 2013. No. 2. P. 213-218. 5. Krestovskaya N. N., Matveeva L. G. Teoryia hosudarstvayprava: Elementarnyi kurs [State and Law Theory : An Elementary Course]. Kh. : Odysseus, 2007. 384 p. 6. Pro Natsionalnu prohramu pravovoi osvity naselennia [About the National Program of Legal Education of the Population] : Approved by the Decree of the President of Ukraine of October 18, 2001. N 992/2001. 7. Titova A. Hromadianske vykhovannia yak metod pravovoi sotsializatsii uchniv. [Civic education as a method of legal socialization of students]. Visnyk Knyzhkovoi palaty. 2010. No. 2. P. 44-45. 8. Kovalenko I. Pravova sotsializatsiia yak protses formuvannia pravovoi kultury. [Legal socialization as a process of formation of legal culture]. Visnyk Knyzhkovoi palaty. 2011. No. 6. P. 43-45.
Дата надходження: 24.07.2020р.
Olena Paruta
Lviv Polytechnic National University, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Department of Theory, History and Philosophy of Law,
Ph. D.
LEGAL SOCIALIZATION IN SCHOOL ENVIRONMENT
Modern science has faced with an urgent need to update knowledge about a child and childhood, about development of adolescent personality, ways of effective socialization of the child as a process that determines the development of society. New mechanisms are required to promote the successful legal socialization of children and adolescents. This necessity is explained by the emergence of new paradoxes and contradictions peculiar to the relationship between the young man and modern society.
Younger adolescence is characterized by important changes in social relations and socialization, as the predominant influence of the family is gradually replaced by the influence of peers, who act as a source of reference norms of behavior and obtaining a certain status. During adolescence, social cognition becomes an increasingly important determinant of children's behavior. It is at this age that children must learn to deal independently with difficult situations in friendly relations, to make decisions on issues of justice, to adhere to established social norms and customs.
Modern science must take into account that the period of schooling is a transitional stage that connects childhood with adult life. In adolescents, legal socialization is difficult and contradictory, because it is the time of personal development characterized by the physical and psychological restructuring of the human body,
Increase of emotionality and tension in relationships with peers and adults, rapid change of interests in learning and cognitive activities.
We evaluate the effectiveness of legal socialization and specific methods of legal influence on the individual through their ability to prepare the younger generation for independent legal activity. Socialization will be successful, if it is able to ensure the acquirement and reproduction of social and legal values by a person in his/her activity, which will help to develop the individual legal status of the person, to form skills of legal behavior that will be effective in the future.
Successful social and educational, pedagogical work with children in Ukraine is possible under the condition of creating a normative basis for its implementation. Prospects and pedagogical effectiveness of legal socialization of school children are ensured by the integrity and balance of state, public and individual programs in the field of social work, taking into account the needs and interests of each participant in the legal socialization process.
Key words: legal socialization; legal education; childhood; law-abiding behavior
