CC BY
6
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (27), 2020
УДК 340.12:316.61 Олена Парута
Нащональний ушверситет "Львiвська полггехшка", 1нститут права, психологи та шновацшно1 освгги, кандидат юридичних наук, асистент кафедри теорп, ютори та фшософи права
parutaolena@ukr.net https://orcid.org/0000-0001-5452-0560
КРИТИЧНИЙ ПОГЛЯД НА ПРАВОВУ СОЦ1АЛ1ЗАЦ1Ю: СУБЛ1МОВАНЕ РАБСТВО АБО ПРОБЛЕМА АВТОРИТАРНОГО П1ДКОРЕННЯ ОСОБИ В НЕДЕМОКРАТИЧНИХ ДЕРЖАВАХ
http://doi.org/10.23939/law2020.27.087 © Парута О., 2020
У статт проаналповано взаемозв'язок авторитаризму та правовоУ сощалпацп. Поняття "правова соцiалiзацiя особистостГ' е мiждисциплiнарним, тому в наш1й статт ми розглянемо його, насамперед, з позицш права, психологи та педагогжи. Зазвичай, аналiз правовоУ сощамзащУ стосуеться позитивного впливу держави та сусшльства, створення умов для кращого засвоення суспшьно-правового досвiду, норм i правил сшвкнування людей, розвитку позитивних щнностей. На противагу цьому ми нама-гаемось дослiдити адаптацшш особливостi авторитаризму з його авторитарним пщпорядкуванням та агреаею. Насамперед, виникла iдея - описати сощальне навчання, засноване на авторитарних психолопчних процесах з високим рiвнем сп1впрац1 людей у груш. Нашi припущення щодо негативного впливу авторитаризму на рiзноманiття поглядiв людей виправдалися. Авторитарний режим може бути описаний сощальною дискримiнацiею, що лежить в його основь Тому вш, зазвичай, сприймаеться як соцiально проблематичний. Ми дослщжували взаемозв'язок мiж авторитаризмом та правовою щентичшстю, правовою свщомктю, поведiнкою. Ми переконалися й у наявносл зв'язку мiж авторитаризмом та сощальною iзоляцiею. Отриманi результати свщчать про необхiднiсть продовження наукових дослщжень у цьому напрямi. Наукова сшльнота мае обговорити проблему авторитарного пщкорення особи в сучаснiй держав1. Регресшний анал1з виявив, що авторитарна агреая завжди пов язана з орiентацiею на сощальне домшування. Людина в момент свого особисткного становлення й у подальшому, реалiзуе свiй особистий потенщал у складних умовах. Це означае, що державi та суспiльству доводиться протистояти деструктивним тенденщям, викорис-товуючи арсенал прийомiв, якi б дозволили людиш вибрати той тип поведшки, який бажаний суспiльству.
Ключовi слова: правова соцiалiзацiя, правова поведiнка, авторитаризм, сублiмо-ване рабство.
Постановка проблеми. Теорiя правово! соцiалiзацil, будучи приналежною до сфери правознавства, невщдшьна вiд наукового знання, яке походить з науки фшософп, соцiальноl психологil та педагогiки. Дослщжуючи явище правово1 соцiалiзацil, замислюемося над тим, якою е роль права в нашому життi, якими мають бути сучасне право та мехашзм правового регулювання, що необхiдно змшити, аби кожна людина була активним учасником правового життя суспiльства. Важливо розумгги, якi функцil мае виконувати i яким вимогам мае вщповщати сучасна держава,
яким повинен бути и полггичний режим, ефективний державний апарат, котрi з гарантiй прав людини е проблемними i потребують сьогодш особливо! уваги юридично! теори та практики, яких заходiв необхiдно вжити, щоб особа не вiддалялася вщ соцiально-правових перспектив, що задекларованi демократичним суспшьством.
До завдань сучасного правознавства, зокрема й теорп правово! сощатазаци, належить з'ясу-вання причин i механiзму перетворення закону на зашб приборкання особистостi в авторитарних державах, причин поширення конформiзму, деформацп правосвщомосп, усвiдомлення наслiдкiв самоiзолящ! особи в глобалiзованому суспiльствi тощо.
Аналiз дослщження проблеми. Сьогоднi досить багато питань, яю стосуються процесу сощалiзащ! особи та його мехашзму вiдображено у працях укра!нських та зарубiжних вчених, з-помiж яких вiдомi фшософи, соцiологи, психологи та юристи. Дослщження окремих проблем правово! соцiалiзацi! мютяться в роботах С. Алексеева, Р. Апресяна, I. Жаровсько!, О. Зайчука, М. Козюбри, А. Костюка, Н. Онщенко, С. Сливки, О. Тарабукша, Ю. Шемшученка, В. Швачки тощо. Водночас, бшьшють наукових праць присвячено огляду загальних питань соцiалiзацi!: правосвщомосп, правомiрно! та девiантно! поведшки, правового виховання та правово! культури тощо. Здiйснивши огляд науково! лггератури, ми не вiднайшли праць, яю б мiстили грунтовний аналiз передумов та причин розвитку правового конформiзму, де описано залежнють результату правово! соцiалiзацi! вiд особливостей державного ладу, що склався в тш чи шшш державi.
Метою статтi е дослщження проблеми сощального вiдчуження особи в сучаснш державi iз з'ясуванням його наслщюв для правово! системи. У робой намагаемося окреслити закономiрностi встановлення балансу, при якому особа мае можливють безперешкодно розвивати власш здiбностi, задовольняти права, свободи i законнi iнтереси, а держава отримуе визнання i пiдтримку свое! дiяльностi з боку громадянина. Вбачаеться необхщним з'ясування умов правово! соцiалiзацi! особи в авторитарнш державi, встановлення причин сощально! iзоляцi! особи в сучасних умовах право- та державотворення.
Виклад основного матерiалу. "Суспшьство стае тоталггарним... Панування розповсю-джуеться на всi сфери людського iснування i пiд прикриттям достатку i свободи знищуе будь-яку опозищю та альтернативи. Але, ^м того, бiльшiсть людей не вважають себе пригнобленими, тому не прагнуть звшьнитися", так описуе державне життя А. Костюк [5, с. 66]. Цитуючи Г. Маркузе, -"хоч раби iндустрiально! цивiлiзацi! перетворилися на сублiмованих рабiв, вони, як i ранiше, залишаються рабами, бо рабство визначаеться не мiрою !х поюрносп i не складнiстю працi, а статусом буття як простого шструмента i зведенням людини до стану речГ', А. Костюк зауважуе, що сучасна людина живе не сво!м власним життям, а виконуе певш функцп i саме це стае причиною !! поступового вiдчуження вщ соцiуму. Процес вiдчуження науковець називае незво-ротнiм i таким, який неможливо попередити.
Тимчасова самоiзоляцiя в теорп правово! соцiалiзацi! може розглядатися як ускладнення сприйняття особою сощально! реальности порушення !! соцiально! щентифшацп. Будь-яка людина, будучи тривалий час осторонь суспшьних процесiв, вiддаляеться, десоцiалiзуеться i перетворюеться на засiб досягнення зовшшшх цiлей. Наведений стан визначають як так звану "негативну свободу", -явище, яке руйнуе людську особистють, послаблюе i залякуе людину, пщкорюе !! до подiбного рабському служшню. Власне тому вважаемо за актуальне, в межах теори правово! соцiалiзацi!, порушити питання дослiдження "сублiмованого рабства" в сучаснiй державi.
Вщомий нiмецький соцiальний психолог та фшософ Е. Фромм ще в середиш ХХ столiття застерiгав, що людина бшьше не владарюе над побудованим нею сощумом, навпаки, соцiум, створений людиною, перетворився в господаря, перед яким людина схиляеться, намагаючись його якось умилостивити та, по можливосп, перехитрити. Мислитель у сво!х дослiдженнях доволi часто торкаеться важливо! теми сощально! iзоляцi! iндивiда, спричинено! безпораднiстю, деформованим характером взаемовщносин мiж людьми. Взаемодiя людей, на думку Е. Фромма, все бшьше набувае
Критичний погляд на правову соц1ал1зац1ю: сублгмованерабство або проблема авторитарного...
маншулятивного характеру, де окремий шдивщ використовуеться як зашб для досягнення мети, а вщносини мiж людьми набули ознак взаемоди речей. Наведене Е. Фроммом трактування со-щального вщчуження iндивiда описуе стан, який притаманний i для процесу правово1 соцiалiзацп.
В Укра!ш маемо реальну можливють спостерiгати вiдсторонення людини вiд процешв право-творення. Комунiкацiя громади i особи, яка представляе цю громаду у виборних державних органах, фактично припиняеться по завершенню виборчого процесу. Вщсутнють належних механiзмiв забезпечення гарантованих людиш конституцiйних прав та свобод поступово призводить до девальвацп права як сощально! цiнностi, стае причиною правовое' дезорiентацil наших громадян, породжуе деформащю 1хньо1 правосвiдомостi. Як наслщок, суспiльством шириться розчарування у дiевостi права, а невiдповiднiсть очшувань i реальностi у забезпеченнi чи вщновленш порушеного права, сприяють асощальнш поведiнцi громадян, демотивують !х щодо прийняття суспiльних порядкiв, закрiплених правом.
Всебiчна реалiзацiя iндивiдом суб'ективних юридичних прав - одна з вихщних iдей правово1 соцiалiзацil. Однак така реалiзацiя неможлива без ефективно1 взаемоди людини як суб'екта права i правово1 системи, активностi особи у правових вщносинах, виключно соцiально обгрунтованого домiнування та рацiонального пiдкорення суб'екпв у правовiдношеннi.
Позитивна свобода потребуе сощально-правово! активностi людини, у якш проявляються И здiбностi до реалiзацil власних iнтересiв. Тiльки активна дiяльнiсть людини - шлях до досягнення позитивно1 свободи, удосконалення i збереження цшсносп особистостi. Однак така дiяльнiсть можлива лише в лояльному демократичному суспшьствг
Люди, об'еднуючись у державу, жертвують власною свободою, i завдання держави полягае в тому, щоб обмежувати свободу як окремих шдивдав, так i груп людей, тдпорядковуючи 1'х певним правилам. Таке обмеження свободи, найчаспше, мае добровiльний характер, однак в недемократичному суспшьств утворюеться зовшшня щодо людини сила, а штерес держави найчастiше протиставляеться штересам громадян.
Держава дистанцiюеться вщ власних громадян i спрямовуе сво! зусилля на самозбереження та саморозвиток. Людина при цьому опиняеться перед вибором: тдкорення волi держави чи захисту власно! "суверенности'. Однак, авторитаризм це певний деформований владний вплив, державна воля, яка служить сама соб^ здшснюеться, незважаючи на шших, перетворюеться в свавшля, тобто через прийняття ршень i вчинення дш всупереч волi громадян.
Авторитаризм за своею сутнютю е владою неправового закону, дiя якого виявляе свавшля державно! влади. Авторитарна держава характеризуеться репрешями, неправомiрним викорис-танням адмшстративного ресурсу, численними владними манiпуляцiями з правом аж до викорис-тання закону як засобу гноблення. У такш державi вiдсутнi реальнi юридичш гарантп забезпечення прав i свобод громадян, що е однiею з основних проблем правово! соцiалiзацil.
Дослщження правово! соцiалiзацi! доводять, що державну владу людина приймае практично беззастережно, якщо така е владою самого суспшьства. Це означае, що будь-яка влада, отримана шакше, як внаслщок здшснення народовладдя, з точки зору правово! соцiалiзацi! е деструктивним фактором правового розвитку особи.
М. Жовтобрюх, дослщжуючи концепцiю соцiально! держави Л. Фон Штейна, дшшов до висновку, що держава i сощум утворюють елементи людсько! спiльноти, однак держава е спшь-нотою, яка досягла особистюного самовизначення iндивiдуальностi й едносп внутрiшнього i зовнiшнього, яка сто!ть над соцiумом. "Пануючий клас намагаеться узурпувати державу для того, щоб зробити !! служницею власного штересу [3, с. 11]. Цитуючи Л. Фон Штейна, автор наголошуе, що держава мае захищатися вщ таких спроб узурпацп, мае втручатися у боротьбу класiв, використовуючи пригноблений клас як шщатор реформ.
Великий поступ в ощнщ значення свободи для розвитку окремо! людини i держави здiйснило американське суспiльство. Декларащя незалежностi США ще в 1776 рощ закршила право громадян на повалення влади, яка дiе не в !хшх iнтересах. У документ зазначено: "Люди створенi рiвними, i вони всi надiленi сво!м Творцем деякими невщчужуваними правами, до яких належить життя, свобода та прагнення щастя. Для забезпечення цих прав засновано серед людей уряди, яю запозичують свою справедливу владу зi згоди тих, котрими правлять. Якщо така форма уряду стае
згубною для ще! мети, то народ мае право змшити чи знищити його та сформувати новий уряд, заснований на таких засадах i з такою оргашзащею влади, яю, на думку цього народу, найбшьше можуть сприяти його безпещ та щастю". Декларацiя незалежносп не тiльки розкрила причини, що пiдштовхнули американцiв до вiдокремлення вщ метрополп. Вона стала першим в юторп документом, що проголосила принцип суверештету як основи державного устрою. I! чггю фор-мулювання закршлювали за народом право на повстання i повалення тиранiчного уряду, проголошували основнi iде! демократп, а саме рiвнiсть людей, !х "невiд'емнi права, серед яких право на життя, свободу i на прагнення до щастя" [2, с. 183].
Свобода - дар людини як свщомо! цшеспрямовано! iстоти. Завдяки свобiднiй волi iндивiд долае механiчну детермiнованiсть сво!х дiй, перетворюючи !х у вчинки. Кожна особа в процес правово! соцiалiзацi! так чи iнакше проходить через стадда усвiдомлення сутностi свободи як звшьнення вiд несправедливого примусу та зовшшнього контролю. Водночас, особливо цшною е свобода, яка виходить з "щеально! повинностi", спрямована на збереження сощальних цiнностей. Вiдкриваеться вона, насамперед, у виборi i безумовнш можливостi людини здiйснити цей вибiр.
Змiна вектора розвитку суспiльства з прюритетом загально! освiти та виховання згенеруе процеси правового розвитку держави та змши державного режиму. Зв'язок мiж свободою i освь ченютю людей е безсумнiвним, пише Р. Апресян. "Свобода в дiях, на практищ, як вважае автор, пе-редбачае у людини певний рiвень обiзнаностi, усвiдомленостi, розумiння. Це зв'язок метафiзично! властивостi, яка вказуе на неодмшш передумови вiльного самоздiйснення людини" [1, с. 58].
Невиправдане тдкорення особи авторитарною державою е проблемою мiри свободи особи в держава С. Кисельов вiрно пiдкреслив, що поняття "полiтичний режим" визначаеться не тшьки як спосiб здiйснення влади, але i як полiтичний проспр здiйснення свободи iндивiда, i як наслщок взаемодп держави та громадянського суспшьства [4, с. 93]. "За час становлення незалежносп Укра!ни особливого значення набула проблема побудови правово! держави та громадянського суспiльства. Виршення дано! проблеми в першу чергу тюно пов'язано з дослiдженням процесу правово! соцiалiзацi! особистостi, пiд яким розумiеться специфiчний процес засвоення шдивщом правових норм i цiнностей, правово! культури, входження його до правового середовища та формування активно! правово! позицп особистосп", - наголошуе В. Швачка [6, с. 374].
В теорп правово! соцiалiзацi! досягнення вщповщносп мiж поведiнкою особи i нормами права не може розглядатися як форма неявного насилля, а вiзуалiзацiя ефективних механiзмiв правово! соцiалiзацi! не мае шчого спiльного з пошуком шляхiв становлення "сублiмованого рабства" для людини у сучаснш державi.
Висновки. Правова соцiалiзацiя це процес, який здшснюеться заради встановлення ефек-тивно! комунiкацi! особи i держави. Громадський порядок у державах з проявами авторитаризму, тоталггаризму та шших деструктивних форм полггичного режиму грунтуеться на залякуванш людей стати жертвою свавшля державних органiв. Обмеження свободи в сучаснш державi за жодних обставин не мають бути бшьшими, шж це необхiдно для загального (суспшьного) блага, можуть впроваджуватися виключно в штересах миру та безпеки народу.
Сублiмацiю в теорп правово! соцiалiзацi! можна розглядати як непомiтну шдмшу повноцiнно! участi громадянина у державному житп на часткове задоволення життевих потреб, соцiальну пасивнiсть та конформiзм, що суперечить природi вiльно! людини, замшу, яка у певний перюд життя людини, вбачаеться едино можливим шляхом задоволення !! життево важливих потреб (потреба освгги, медично! допомоги, безпеки тощо). За своею природою, сублiмацiя - це захисний мехашзм психши людини, який дозволяе прийняти особi наявний в недемократичнiй державi лад, зняти психолопчне напруження i перенаправити власну енерпю на щоденну працю.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Апресян Р. Г. Свобода: опыты осмысления и переживания. Этическая мысль. 2017. Вып. 17. № 1. С. 56-69. 2. Вол1вецька М. В. Декларащя незалежносп Сполучених Штат1в Америки 1776 року, п принципи та значения: Сучасш тенденц1! розбудови правово! держави в Укра!ш та свт : зб. наук. ст. за матер1алами VII М1жиар. наук.-практ. конф. (Житомир, 18 кв1тня 2019р.). Житомир : Вид. ОО Свенок, 2019. С. 183-186. 3. Жовтобрюх М. Соц1ал1зм, консерватизм 1 л1берал1зм у концепцп соц1ально! держави Л. Фон Штейна.
Критичний погляд на правову соц1ал1зац1ю: сублгмоване рабство або проблема авторитарного.
Ф1лософ1я права. 2012. №12. С. 10-14. 4. Кисельов С. Mipa свободи iндивiда в держава Полтичний менеджмент. 2003. №3. С. 92-100. 5. Костюк А. К проблеме социального отчуждения. Вестник научной сессии факультета философии и психологии. / Воронежский государственный университет. Воронеж: Издательский дом ВГУ, 2018. Вып. 18. С. 64-69. 6. Швачка В. Ю. Правовий тгшзм в контексп правово! соцiалiзацu особистосп. Актуальнг проблеми держави i права. 2005. Вип. 24. С. 374-383.
REFERENCES
1. Apresian, R. H. Svoboda: dosvid osmyslennia i perezhyvannia. [Freedom: experiences of comprehension and experience]. Ethical Thought. 2017. Vyp. 17. No.. 1. P. 56-69. [in Russian]. 2. Volivetska M. V. Deklaratsiia nezalezhnosti Spoluchenykh Shtativ Ameryky 1776 roku, yii pryntsypy ta znachennia: Suchasni tendentsii rozbudovy pravovoi derzhavy v Ukraini ta sviti. [United States Declaration of Independence of 1776, Its Principles and Significance: Current Trends in the Rule of Law in Ukraine and in the World]: zbirnyk naukovykh statei za materialamy VII Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Zhytomyr, 18 kvitnia 2019 r.). Zhytomyr: Vyd. OO Yevenok, 2019. P. 183-186. 3.Zhovtobriukh, M. Sotsializm, konservatyzm i liberalizm u kontseptsii sotsialnoi derzhavy L. Fon Shteina. [Socialism, conservatism and liberalism in the concept of the social state of L. von Stein]. Filosofiia prava. 2012. No. 12. P. 10-14. 4.Kyselov, S. Mira svobody indyvida v derzhavi. [A measure of individual freedom in the state]. Politychnyi menedzhment. 2003. No.3. P. 92-100. 5.Kostyuk, A. Kprobleme soczial^nogo otchuzhdeniya. [To the problem of social exclusion]. Vestnik nauchnoj sessii fakuVteta filosofii i psikhologii. Voronezhskij gosudarstvenny'j universitet. Voronezh : IzdateFskij dom VGU, 2018. Vyp. 18. P. 64-69. [in Russian]. 6. Shvachka V. Yu. (2005). Pravovyi nihilizm v kontekstipravovoi sotsializatsii osobystosti. [Legal nihilism in the context of legal socialization of the individual]. Aktualniproblemy derzhavy iprava. 2005. Vyp. 24. P. 374-383.
Дата надходження: 24.06.2020р.
Olena Paruta
Lviv Polytechnic National University, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Department of Theory, History and Philosophy of Law,
Ph. D.
THE CRITICAL VIEW ON THE LEGAL SOCIALIZATION: SUBLIMATED SLAVERY OR THE PROBLEM OF AUTHORITARIAN SUBBMITION OF A PERSON IN NON-DEMOCRATIC STATES
Summary. The article analyzes the relationship between authoritarianism and legal socialization. The concept of "legal socialization of the individual" is interdisciplinary, that is why in our article we will consider it primarily from the standpoint of law, psychology and pedagogy. Typically, the analysis of legal socialization concerns the positive influence of the state and society, creating conditions for better assimilation of social and legal experience, norms and rules of coexistence of people develops positive qualities. As opposed way we try to explore adaptive features of authoritarianism with its authoritarian submission and aggression. First of all, the idea came to describe social learning based on authoritarian psychological processes with a high level of collaboration among people in the group. But as expected, authoritarianism had negative impact to diversity of views. The authoritarian regime may be described by the social discrimination as the basic characteristic. Therefore it is typically perceived as the social problem. We examined the interaction of authoritarianism with next consepts: legal identity, legal consciousness and behavior. Our prediction of the positive connection between authoritarianism and social isolation has been confirmed. The conclusions indicate that we should keep doing research in this direction. The scientific community should discuss the problem of authoritarian submission of the individual in the modern society. Regression analysis revealed that authoritarian aggression is always related with social dominance. The way of becaming a real personality is always difficult and hard for each person. That is why the state will have to resist destructive tendencies, using variety of techniques which will allow a person to choose the type of behavior wich acceptable in society.
Key words: legal socialization, legal behavior, authoritarianism, sublimated slavery.
