CC BY
3
УДК 340.12:316.61
О. В. Парута
кандидат юридичних наук, асистент кафедри теорп, ютори та фшософи права Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
parutaolena@ukr.net https://orcid.org/0000-0001-5452-0560
ОКРЕМ1 АСПЕКТИ РАННЬО1 ПРАВОВО1 СОЩАЛ1ЗАЦП
© Парута О. В., 2019
Роль ранньоТ правовоТ соцiалiзацiт полягае у включеннi людини в глобальне суспiльство з мiнiмiзацiею ризику розвитку деструктивно"! правовоТ поведшки. Вже в результатi навчання в шко.л дiти повинн1 знати основнi юридичнi норми, якi тлумачать Тхш права та обов'язки, права та обов'язки Тхшх батькiв, друзiв та держави. У статт розглянуто роль ам'Т та школи у тривалому процесi правовоТ соцiалiзацiт особи, який ускладнений множинними економiчними та сощальними чинниками. Успiшна правова соцiалiзацiя потребуе вщповщних 1ниовац1йиих освiтнiх програм, шновацшноТ методики iз дидактичними пiдходами до навчання. Нам необхщна розвинена шфраструктура соцiальних iнститутiв, здатна пiдготувати молодь до повнощнноТ участi в правовому житт суспiльства. Вiдсутнiсть в УкраТш належноТ стратеги здiйснення правовоТ соцiалiзацп негативно впливае на стан законност та правопорядку в нашш державь
Ключов1 слова: правова соцiалiзацiя; правове виховання; дитинство; правомпрна повед1нка.
Е. В. Парута
ОТДЕЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ РАННЕЙ ПРАВОВОЙ СОЦИАЛИЗАЦИИ
Роль ранней правовой социализации заключается во включении человека в глобальное общество с минимизацией риска развития деструктивного правового поведения. Уже в результате обучения в школе дети должны знать основные юридические нормы, которые толкуют их права и обязанности, права и обязанности их родителей, друзей и государства. В статье рассмотрена роль семьи и школы в длительном процессе правовой социализации личности, который затруднен множественными экономическими и социальными факторами. Успешная правовая социализация требует соответствующих инновационных образовательных программ, инновационной методики с дидактическими подходами к обучению. Нам необходима развитая инфраструктура социальных институтов, способная подготовить молодежь к полноценному участию в правовой жизни общества. Отсутствие в Украине надлежащей стратегии осуществления правовой социализации отрицательно влияет на состояние законности и правопорядок нашего государства.
Ключевые слова: правовая социализация; правовое воспитание; детство; правомерное поведение.
O. V. Paruta
Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University Department of Theory, History and Philosophy of Law,
Ph. D.
SOME ASPECTS OF EARLY LEGAL SOCIALIZATION
Legal socialization of the children is an important part of the theory of legal socialization of the person. The role of early legal socialization is to includ the person in global society and to minimization risks of development destructive legitimate behavior. As a result of studing at
school children must know the basic legal norms which interpret their rights and duties, rights and duties of their parents, of their friends and of the state. The article deals with the role of family and school in long and periodisated process of legal socialization of the person, complicated by multiple economic and social factors. Successful legal socialization requires relevant innovative educational programs, innovative methodology with didactical approaches to studies. We need developed infrastructure of social institutes. We must to prepare youth for a full participation in legal life of society. The lack of an appropriate strategy for legal socialization has a negative impact on the situation of legality and order in our state. The problems in the sphere of law-based education, imperfect organization of specialized trainings for children contribute to higher disorientation our citizens, establishment of asocial personality in law life, and in the end loss of effective impact on the right to real deeds and thoughts of Ukrainian citizens. Each case of illegality and abuse of rights prove problems at certain stages or mechanisms for personal legal socialization.
Key words: legal socialization; legal education; childhood; legitimate behavior.
Постановка проблеми. У сучасному суспшьств^ де швидко змшюються npaBOBi норми, такими множинними е B3ip^ поведшки, реалiзацiя прав людини залежить багато в чому вщ не! само!, И здiбностей та здатностi адаптуватися до правового життя суспшьства, готовностi стати повноцiнним учасником правовщносин. Для цього людинi необхiдне набуття правових знань, потрiбнi навички реалiзацi! суб'ективних юридичних прав, а також досвщ взаемин з iншими суб'ектами права та сощальними iнститутами. Враховуючи складнi умови державотворення, вважаемо, що питання правово! сощалiзацi! дiтей, яю визначатимуть майбутне нашо! держави, е своечасним та особливо актуальним для Укра!ни.
AHani3 дослiдження проблеми. Чимало укра!нських та зарубiжних вчених сьогодш наголошують на необхiдностi розроблення проблематики правово! соцiалiзацi!. Дослiдженнями впливу правово! соцiалiзацi! на розвиток правово! системи займаються А. Беседiн, I. Жаровська, Л. Мацуляк, В. Мироненко, Н. Онщенко, Н. Ортинська, I. Печенко, С. Сливка та шшь Водночас у теори права немае праць, у яких проаналiзовано ризики ранньо! правово! соцiалiзацi!, сформульо-вано причини дисфункцп сiм'! як iнституту, вщ якого залежить подальший соцiальний розвиток особистосп.
Метою працi е виявлення специфши процесу соцiалiзацi! дiтей у сучасних умовах, наголо-шення на ролi сiм'! як первинного шституту правово! соцiалiзацi! у становленнi активно!, сощально свiдомо! та вiдповiдально! особистосп.
Виклад основного матерiалу. Ефективнiсть шститупв правово! соцiалiзацi! та конкретнi методики правового виховання населення ощнюють не тшьки на пiдставi того, наскшьки успiшно вони забезпечують засвоення та вщтворення правових цiнностей i навичок, але й тим, чи здатш вони тдготувати молоде поколiння до самостшно! правово! дiяльностi.
Демократизацiя держави, за словами I. Жаровсько!, е циктчним процесом, пiд час якого вщбуваеться взаемодiя двох основних суб'екпв, якими е державна влада, з одного боку, i суспшьст-во (громадянське суспшьство), - з шшого [3, с. 22]. Демократизацiя i правопорядок узалежненi вiд закладених ще в дитинствi уявлень про свгг, цiнностей, моделей поведiнки та спшкування, якi засво!ла дитина, тобто вщ якiсного змiсту дитячо! субкультури, яка юнуе за власними специфiчними, самобутшми законами в межах загально! культури суспiльства.
Першим i найважливiшим шститутом правово! соцiалiзацi! на дитячому етат формування особистостi е сiм'я. Ризик неблагополучно! им'1 - один iз найнебезпечнiших ризикiв правово! соцiалiзацi!, що призводить до формування асощально! особистосп. "Неблагополучна сiм'я, -загроза суспшьству. За наявностi негативних впливiв поведшка дитини iстотно спотворюеться, зазначае Л. Мацуляк, визначаеться ранньою втратою потреби у спшкуванш з батьками, его!змом, замкненiстю, конфлiктнiстю, впертiстю, неадекватною самоощнкою (завищеною чи заниженою),
озлобленютю, невпевнешстю у сво!х силах, недисциплшованютю, втечами з дому, бродяжництвом, внаслщок чого дитина може стати на шлях правопорушень i навiть злочишв [7, с. 684].
А. Беседш розглядае дисфункцiональну сiм'ю як чинник девiантно! поведiнки неповнолiтнiх. Автор вважае, що у бiльше нiж 90 % випадках мехашзм протиправно! поведшки запущений недолiками сiмейного виховання, а самi неповнолiтнi доволi часто приходять до протиправно! поведшки тд безпосередшм впливом чи за участю батьюв [1, с. 10].
Виховання в им'1 е першоосновою правового розвитку особистостi. Тiльки сiм'я з пози-тивним морально-психологiчним потенцiалом, вважае В. Мироненко, спроможна до кiнця виконати свш обов'язок перед суспiльством iз формування суспiльно щнно! особистостi [8, с. 52].
Благополуччя шм'! визначаеться не тшьки И матерiальним становищем. Першочергово благополуччя забезпечуеться гуманнiстю у взаеминах, вмшням членiв родини любити i поважати один одного. Благополучним шм'ям притаманна висока координованiсть дш пiд час вирiшення сiмейних проблем, взаемоповага i взаеморозумiння мiж батьками та дггьми. У належнiй имейнш атмосферi дитина зростае доброзичливою, гуманною, спокшною та оптимiстичною, формуе таю щнш соцiальнi якостi, як доброта, взаемоповага, почуття впевненостi та сощально! вiдповiдальностi.
Останнiми десятилiттями на державному та мiжнародному рiвнях вщбуваеться змiцнення статусу дитинства в сустльсга, про що свiдчить поява низки нормативних документа щодо охорони дитинства, серед яких Конвенщя про права дитини, Закон Укра!ни "Про сощальну роботу з сiм'ями, дiтьми та молоддю" вiд 21 червня 2001 року, Закон Украши "Про охорону дитинства" [11] вщ 26 квггня 2001 року тощо. Охорону дитинства в Укра!ш визначено як стратепчний загальнонацiональний прiоритет, який мае важливе значення для забезпечення нащонально! безпеки, ефективносп внутршньо! полiтики держави. Укра!на покладае на себе обов'язок щодо створення вщповщних мiжнародним стандартам умов навчання, сощального виховання, фiзичного, психiчного, соцiального, духовного та iнтелектуального розвитку дггей. Виховання дитини повинно спрямовуватися на розвиток И особистосп, поваги до прав, свобод людини i громадянина, мови, пiдготовку до свщомого життя у суспiльствi в душ взаеморозумшня, миру, милосердя, злагоди та дружби мiж народами, етнiчними, нащональними, релiгiйними групами [11].
Л. Варяниця ставить питання про необхщнють нового повороту в системi знання про дитину та дитинство, вважаючи, що потреба в нових мехашзмах сприяння усшшнш соцiалiзацil на початкових етапах життя зумовлена виникненням парадокшв i протирiч, характерних для ситуацп взаемин дитинства й дорослого суспшьства. До таких протирiч авторка зараховуе: демократизащю дитячого життя iз одночасним обмеженням простору дитячо! життедiяльностi; збiльшення споживання товарiв i послуг iз одночасним зниженням суб'ективно! задоволеностi дитини умовами И життя; шфантицид (вiдвернення вщ дитини, дiтовбивство тощо) попри зростання адопцп (усиновлення/удочерiння) чужих дiтей, зокрема дггей-швалщв тощо [2, с. 3-4]. Дослщниця звертае увагу на необхщнють зменшення негативного впливу дорослого свггу на дитячу субкультуру, зокрема й через популяризащю комп'ютерних iгор, яю нав'язують дитинi готовi моделi правово! поведiнки.
У наш час увага свггово! спiльноти до так звано! "дитячо! субкультури" пiдвищена. Дитяча субкультура, ношем яко! е дитяче ствтовариство, на думку I. Печенко, виконуе функцп первинно! соцiалiзацi! дитини. Через жорстко унормований дитячий правовий кодекс, iгровi правила, форми фольклору вона сприяе тдпорядкуванню дитини груповим нормам... [9, с. 86]. Дитяча субкультура складаеться iз двох частин: усталено! (мудрють, яка е надбанням дорослих) i новоутворень (!х створюють дiти i для дiтей) [6, с. 188].
О. Полщук як етап важливих змш у сощальних вiдносинах i соцiалiзацi! дитини характеризуе молодший пiдлiтковий перiод (10-12 роюв), у якому переважний вплив родини поступово замшюеться впливом групи однолггюв, що стають джерелом референтних норм поведшки й одержання певного статусу [10, с. 84]. Враховуючи високу сензитивнють шдлптав до спшкування та взаемоди iз системою прав й обов'язюв, соцiальне пiзнання на цьому етат становлення особистостi стае все важлившою детермiнантою поведiнки. В цьому вщ дiти ознайомлюються iз
категорieю справедливости вчаться вирiшувати складнi ситуацп в дружнiх вiдносинах, дотримуватися сощальних норм, звича!в та умовностей, поважають авторитети i моральний закон [10, с. 84]. Науковий аналiз агента правово! сощалiзащ! дае також змогу виокремити ушкальш якостi та провщну роль школи в такому процесс провiдною функцiею яко! е те, що вона за допомогою потужного шструментарда - цшеспрямовано! педагопчно! ди задае головний напрям i змют правосоцiалiзацiйних впливiв.
I. Зверева вважае, що сощальна профiлактика повинна полягати в роз'ясненш правових норм, сощально значущо! дiяльностi та поведiнки, в ознайомленш з нормативними мiжнародними та державними документами, як забезпечують розвиток особистосп, рiвень освiти, вибiр професп, у наданнi рiзним категорiям молодi шформацп про можливi наслiдки асощальних дiй, нехтування здоровим способом життя, вiдмови вiд культурного проведення дозвшля, в оргашзацп заходiв щодо забезпечення програми позитивно! життедiяльностi особистостi, у формуванш системи соцiального захисту рiзних категорiй сiмей, жiнок, дiтей i молодi (забезпечення роботою, навчан-ням); у вихованш почуття вiдповiдальностi за можливi наслiдки протиправних дiй тощо [5, с. 4].
Успiшна реалiзацiя напрямiв соцiально-виховно!, педагогiчно! роботи iз дiтьми в Укра!нi можлива за умови створення нормативно! основи !! реалiзацi!. Однак !! перспективнiсть i педагогiчна ефективнiсть соцiально! роботи забезпечуються цiлiснiстю i збалансованiстю дер-жавних, громадських та шдивщуальних програм у сферi соцiально! роботи [4], з обов'язковим урахуванням потреб та штерешв кожного iндивiда та кожно! шм'!. Неможливо досягти позитивних результатiв у правосоцiалiзацiйних процесах без створення реальних умов щодо забезпечення базових потреб дитини i им'1, в якш вона проживае. В умовах поширення безробiття, послаблення статусу нацiонально! валюти численним сiм'ям в Укра!нi потрiбна державна допомога для забезпечення елементарних потреб (купiвлi продуктiв харчування, одягу, товарiв, необхiдних для навчання, медикамента тощо). До негативних факторiв правово! соцiалiзацi! дiтей та пiдлiткiв належить збшьшення кiлькостi неповних сiмей, зокрема через розлучення батькiв чи втрату одного з них. Через неналежне виконання сощально! функцп держави, вщсутнють належно! державно! пiдтримки розвитку дитини до групи ризику правово! соцiалiзацi! входять також дни, якi е швалщами з дитинства, дiти iз малозабезпечених та багатодiтних сiмей, дгги-сироти тощо.
Укра!нська держава повинна надшяти бiльшою увагою елементи, якi в сукупносп впливають на так звану "дитячу субкультуру". Серед таких елемента дидактичнi iгри, якi полегшують процес тзнання, оскiльки задовольняють пiзнавальнi потреби дитини та !! прагнення до гри. Особливо важлива тдтримка психiчного здоров'я дiтей та пiдлiткiв за допомогою занять у школi та в шших дитячих навчальних закладах, як е важливими агентами сощально-педагопчного впливу у процесi ранньо! правово! соцiалiзацi!. Практика свiдчить про потребу обмеження доступу дней до комп'ютерних iгор, теле-, вiдео-, аудiопродукцi!, яка мютить елементи насильства чи пропаганду злочинносп. Потрiбна, на нашу думку, державна та громадська тдтримка розроблення бшьшо! кшькосп телевiзiйних програм та проекта, цшьовою аудиторiею яких е дгги та пiдлiтки. Необхiдне державне сприяння ефективному проведенню сiмейного дозвшля, зокрема через оргашзащю масових культурних заходiв, якi допомагатимуть розвивати у дней та пiдлiткiв патрiотизм, сприятимуть сощально-правовш самоiдентифiкацi! неповнолiтнiх як сощально вагомих i водночас iндивiдуальних, сощально вщповщальних елементiв полiтично! системи суспшьства.
Висновки. Аналiз ролi та специфши дiяльностi рiзних соцiальних iнституцiй, що е агентами правово! сощалiзащ!, дае змогу виокремити i вiдзначити ушкальш якосп та провiдну роль шм'! та школи у цьому процесс Конкурувати iз сiм'ею на початковому етат розвитку особи не здатна жодна державна чи громадська виховна установа. Однак сучасна ам'я перебувае у доволi складних умовах !! розвитку, що особливо актуалiзуе проблему шмейного благополуччя. До причин зростання кшькосп неблагополучних родин в Укра!ш як фактора, який майже завжди створюе реальнi труднощi у формуванш дней i пiдлiткiв, подолати котрi повнiстю суспiльству дуже складно, належить рiзке погiршення матерiального становища шм'!, породжене нестабiльнiстю соцiально-економiчно! сфери держави загалом, збшьшення кшькосп неповних шмей через розлучення чи смерть одного з батьюв.
Роль держави виявлясться у тому, щоб сприяти психолопчному та економiчному благо-получчю укра!нських сiмей, через тдтримку економiки та ефективну реалiзацiю державних заходiв з правового виховання (зокрема за допомогою навчальних закладiв рiзного рiвня), проведення масових заходiв з оргашзацп дозвiлля та сiмейного вщпочинку виховувати в дiтях патрiотизм, виявляти i сприяти розвитку !хшх творчих здiбностей. Вважаемо, що належний медичний, педагопчний, психологiчний патронаж iз провщною метою, яка полягае в охорош прав дiтей i молодi, повинен стати виявом турботи держави про майбутш поколiння !! громадян.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Беседiн А. А. Дисфункщональна сiм'я як чинник девiантно! поведiнки неповнолiтнiх: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. сощолопчних наук за спец. 22.00.03 - сощальна структура, соцiальнi шститути та соцiальнi вiдносини. Харкiв, 2002. 18 c. 2. Варяниця Л. О. Дитяча субкультура як фактор сощалiзащ! молодшого школяра в навчально-виховному процесс автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. педагог. наук зi спец. 13.00.05 - сощальна педагопка. Луганськ, 2006. 23 с. 3. Жаровська I. М. Лептимнють державно! влади у демократичнш держава Утверситетсъю науков1 записки. Вип. 3. 2009. С. 20-23. 4. Жаровська I. М. Державна влада: правовi категори: монографiя. Львiв. Видавництво Львiвсько! комерцiйно! академi!, 2012. 195 с. 5. Зверева I. Д. Теорiя i практика соцiально-педагогiчно! роботи з дпъми та молоддю в Укра!ш: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра педагог. наук зi спец. 13.00.05 - сощальна педагопка. Ки!в, 1998. 40 с. 6. Лупаренко С. С. Сучасна дитяча субкультура як одне з джерел юнування та розвитку свггу дитинства. Педагог1чна освта: теор1я i практика: зб. наук. праць. Вип. 13. 2013. С. 187-192. 7. Мацуляк Л. А. Неблагополучш шм'! як чинник негативно! соцiалiзацi! у суспшьсга неповнолггшх. Проблеми сучасног психологИ', 2010. Зб. наук. праць КПНУ iм. I. Опенка, 1нституту психологi! iм. Г. Костюка АПНУ. С. 682-690. 8. Мироненко В. П. ^м'я як головний шститут соцiалiзацi! дитини. Юридична наука. № 2/2013. С. 49-54. 9. Печенко I. Соцiалiзацiя особистосп у дошкшьному дитинствi у просторi дитячо! субкультури. Bi^rn Черкасъкого утверситету. Серiя "Педагопчш науки": зб. наук. пр. Черкаси: ЧНУ iм. Богдана Хмельницького, 2007. С. 84-90. 10. Полщук О. Правове виховання учшв 5-6 класiв шкш-штернапв як складова соцiалiзацi! особистостi. Молодъ i ринок. № 4 (87), 2012. С. 83-88. 11. Про охорону дитинства: Закон Укра!ни вщ 26 квггня 2001 року № 2402-III. ВВР, 2001, № 30, ст. 142.
REFERENCES
1. Besiedin A. A. Dysfunktsionalna simia yak chynnyk deviantnoi povedinky nepovnolitnikh [Dysfunctional family as a factor of teenagers' deviant behavior]: avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata sotsiolohichnykh nauk za spetsialnistiu 22.00.03 - sotsialna struktura, sotsialni instytuty ta sotsialni vidnosyny. Kharkiv, 2002. 18 p. 2. Varianytsia L. O. Dytiacha subkultura yak faktor sotsializatsii molodshoho shkoliara v navchalno-vykhovnomu protsesi [Children subculture as a factor of socialization of primary school pupils in the process of learning and rearing]: avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata pedahohichnykh nauk zi spetsialnosti 13.00.05 -sotsialna pedahohika. Luhansk, 2006. 23 p. 3. Zharovska I. M. Lehitymnist derzhavnoi vlady u demokratychnii derzhavi [Legitimacy of state power in a democratic state]. Universytetski naukovi zapysky. Vyp. 3. 2009. P. 20-23. 4. Zharovska I. M. Derzhavna vlada: pravovi katehorii: monohrafiia [State Power: Legal Categories: monograph]. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi komertsiinoi akademii, 2012. 195 p. 5. Zvierieva I. D. Teoriia i praktyka sotsialno-pedahohichnoi roboty z ditmy ta moloddiu v Ukraini [Theory and practice of social-pedagogical work with children and youth in Ukraine]: avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia doktora pedahohichnykh nauk 13.00.05 - sotsialna pedahohika. Kyiv,1998. 40 p. 6. Luparenko S. Ye. Suchasna dytiacha subkultura yak odne z dzherel isnuvannia ta rozvytku svitu dytynstva [The modern children's subculture as one of the sources of existence and development of the world of childhood]. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka Zbirnyk naukovykh prats. Vyp. 13. 2013. P. 187-192. 7. Matsuliak L. A. Neblahopoluchni simi yak chynnyk nehatyvnoi sotsializatsii u suspilstvi nepovnolitnikh [Disadvantaged families as a factor of negative
socialization in the society of minors]. Problemy suchasnoi psykholohii, 2010. Zbirnyk naukovykh prats KPNU imeni Ivana Ohiienka, Instytutu psykholohii im. H. S. Kostiuka APN Ukrainy. P. 682-690. 8. Myronenko V. P. Simia yak holovnyi instytut sotsializatsii dytyny. Yurydychna nauka [Family as a fundamental institution of the child socialization]. No. 2/2013. P. 49-54. 9. Pechenko I. Sotsializatsiia osobystosti u doshkilnomu dytynstvi u prostori dytiachoi subkultury [Socialization of personality in preschool childhood in the space of the child subculture]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia "Pedahohichni nauky": zb. nauk. pr. Cherkasy: ChNU imeni Bohdana Khmelnytskoho, 2007. P. 84-90. 10. Polishchuk O. Pravove vykhovannia uchniv 5-6 klasiv shkil-internativ yak skladova sotsializatsii osobystosti [Legal education of pupils of 5-6 formes of boarding schools as a component of socialization of personality]. Molod i rynok. No. 4 (87), 2012. P. 83-88 11. Pro okhoronu dytynstva [On Protection of Childhood]: Zakon Ukrainy vid 26 kvitnia 2001 roku No. 2402-III. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 2001, No.30, p. 142.
Дата надходження: 11.09.2019р.
