CC BY
9
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (27), 2020
УДК 340.12
Альона Романова
Нацюнальний ушверситет "Львiвська полггехшка", 1нститут права, психологи та шновацшно! освгги, доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри теори, ютори та фшософи права,
aliroma@ukr.net 1ванна Щербай
Нацюнальний ушверситет "Львiвська полггехшка", 1нститут права, психологи та шновацшно! освiти,
студентка мапстратури ivashkakaktys @gmail.com
КОНФОРМ1СТСЬКА ПОВЕД1НКА ЛЮДИНИ В УМОВАХ СОЦ1АЛЬНО-ПРАВОВО1 ДЕЗОРГАНВАЦП
http://doi.org/10.23939/law2020.27.098 © Романова А., Щербай I., 2020
З'ясовано особливкть конформктськот поведiнки людини в умовах сощально-правовот дезоргашзацн, обумовленот розшаруванням суспiльних iнститутiв, що супере-чить загальновизнаним принципам конкретного суспiльного утворення.
Наголошено на станi суспiльства, що вимагае вiд людини активнот правомiрнот дн, а не пасивно-пристосувальницького кнування, а також на тому, що правового значення набувае така поведшка людей, яка здатна ктотно позначитися на сташ i розвитку економiчних, соц1альних, полiтичних, iдеологiчних суспiльних вщносин, на статусi людини та реашзацн 'Тт iнтересiв. Поведiнка людини в умовах сощальнот дезорганiзацiт може бути непрогнозованою i непередбачуваною. 1деальна форма виразу правовот поведiнки за будь яких обставин - це правомiрно активна поведшка, але життевi реалн вказують на те, що не ва члени суспiльства можуть i готовi у кризово-перехiдний перiод розвитку сусшльства зберiгати зазначену поведiнку.
Основною сощальною ознакою правомiрнот поведiнки е сощальна важливiсть, значущiсть. Саме вона е критерiем вiднесення людськот поведшки до правовот сфери, на цш пiдставi i вiдбуваеться розподiл поведшки на ту, що становить штерес для суспшьства i для соцюприродного простору загалом, i ту, що не становить жодного штересу.
Акцентовано увагу на тому, що конформктську поведiнку вiдрiзняе пристосов-ництво, пасивне прийняття наявного порядку, вщсутшсть власних позицш, пiдпоряд-кування психологiчному тиску, а конформiзм у правов1й поведшщ людини е особливо небезпечний в умовах революцш, иац1ональио-визвольиих повстань, повалення антидемократичних режим1в. За умови кризового стану розвитку суспшьства, не пору-шувати загальноприйнятi норми недостатньо, потрiбно проявляти правомiрну актив-нiсть. Така актившсть громадян у суспiльствi та державi необхiдна для подолання пев-нот кризи. Займаючи "вичiкувальну" позищю, людина перекладае вирiшення суспiль-
них проблем, зокрема i тих, як стосуються ТТ самоТ, на шших членiв соцiуму, при цьому
дуже часто виражаючи власне незадоволення Тхшми д1ями.
Ключовi слова: правова поведшка, конформiстська поведiнка, дезадаптивна
поведiнка, соцiальна дезадаптацiя, правовий щеал.
Постановка проблеми. Кожне суспiльство й держава як суспшьне утворення на певному етат свого розвитку переживае кризовi перiоди, соцiально-правову дезорганiзацiю. Важливо, щоб суспiльно-правомiрна активнiсть людини була спрямована на позитивну змшу суспшьно значущих об'ектiв (природного свiту, суспшьства, а також само! людини). Така активнють людини полягае у глибокому засвоенш правових знань, моделюваннi стшких правомiрних переконань, соцiально активнiй поведшщ людини. Суспiльно-правомiрна активнiсть людини залежить вщ достовiрностi i глибини набутих людиною знань про право та суспiльно-правовi явища з подальшим практичним застосуванням цих знань, а також вщ ступеня сформованого щннюного ставлення у виглядi почут-тiв поваги, довiри до права. Важливим моментом е стутнь впливу на людину соцiоприродного простору, цiннiсних переконань та морального виховання. Така особистють меншою мiрою схильна до конформютсько1 поведшки.
Аналiз дослiдження проблеми. Проблема конформютсько! поведiнки людини, сощально-правово! дезоргашзацп цiкавила видатних зарубiжних та вггчизняних мислителiв i науковцiв, а саме: Т. Гарасимiв, Е. Дюркгейм, Ч. Ломброзо, С. Сливка, В. Франкл, Ю. Хабермас.
Психологи, сощологи та фшософи права у сво!х дослщженнях акцентували увагу на рiзних обставинах, що порушують рiвновагу та узгодженють i зумовлюють зниження ефективностi дп iнститутiв соцiального контролю, не акцентуючи увагу на особливостях особистiсного впливу i здатностi змiнювати людиною наслщки сощально-правово1 дезоргашзацп через активну правомiрну поведiнку.
Мета статтi полягае в тому, щоб з фшософсько-правового погляду проаналiзувати тi питання, якi найбшьш дотичнi до розумiння конформютсько1 поведшки людини в умовах сощ-ально-правово! дезоргашзацп.
Виклад основного матерiалу. Процес розвитку, функщонування та становлення суспшьства дуже складний, неоднорщний i, здебшьшого, вiдбуваеться за принципом "гойдалки" - злети змшю-ються падiннями. Право, зокрема позитивне, будучи творшням сощуму, теж "реагуе" на усi сус-пiльнi змiни i катаклiзми, проектуючи наслщки такого реагування на людину, и поведiнку у соцiо-природному просторi.
Важливо розумiти, що без падшь нема злетiв i навпаки. Людина мае усвщомлювати, що уш соцiально-правовi явища е наслiдком И дiяльностi, а тому варто робити висновки про вектор спрямування власно1 життедiяльностi у суспiльно-правовому полi.
Н. Хамггов зазначае, що "фундаментальною особливютю людини е здатнiсть не пристосо-вуватися до зовнiшнiх умов, а змшювати !х, що дозволило людству стати найчисленшшим з усiх видiв живих iстот на Землi ^ разом з тим, е загрозою для виживання людства та всього життя на нашш планетi_" [1, с. 120]. Таке твердження вказуе на те, що активна правомiрна поведшка людини домшуе над пасивною.
Дуже часто можна почути думки про те, що ми не вчиняемо шчого протиправного, незаконного, не порушуемо приписи держави i норми права. Звюно, це позитивний момент, але школи стан суспшьства вимагае вщ людини активно1 правомiрноl дп, а не пасивно-присто-сувальницького юнування.
Спробуемо потрактувати вихщш категори задекларовано! проблематики, з огляду на окрес-ленi межi дослiдження.
Як зазначено у Вшьнш енциклопедп Втпедп, соцiальна дезорганiзацiя - це система сощаль-них процешв, що спричиняють дп (у межах певно! спiльноти), якi не вщповщають загальноприй-нятим нормам, оцiнюються негативно, а також перевищують допустимi меж^ та загрожують нормальному розвитку процешв спшьно! життедiяльностi. Загалом, дезорганiзацiя полягае в розшаруванш суспiльних iнститутiв, як не виконують завдань, у послабленш механiзмiв контролю, у поведшщ, яка суперечить загальновизнаним нормам. Сощальна дезорганiзацiя виникае пiд впливом рiзних обставин, що порушують рiвновагу та узгодженють i зумовлюють зниження ефективносп дп iнститутiв соцiального контролю. Такими обставинами можуть бути стихшш лиха, тривалi вiйни, полiтичнi кризи, революци, масова мiграцiя тощо. [2].
Суспшьство, його iнститути та правова система е певним узгодженим мехашзмом, кожен елемент якого надшений низкою функцш. Злагоджена взаемодiя цих елементiв забезпечуе стабшьнють i правопорядок у суспшьства Це як певна синергетична система, певний упорядко-ваний хаос, де кожен виконуе сво! функци в межах часу, простору та щодо кола ошб в межах конкретного суспшьного утворення.
Поведiнка людини в умовах сощально! дезоргашзацп може бути непрогнозованою i непе-редбачуваною. Звичайно, ми розумiемо, що iдеальна форма виразу правово! поведiнки за будь яких обставин - це правомiрно активна поведшка, але життевi реалп вказують на те, що не вс члени суспiльства можуть i готовi у кризово-перехiдний перiод розвитку суспшьства збертати зазначену поведiнку.
Отже, йдеться про таку сощальну ознаку правомiрно! поведiнки, як соцiальна важливють, значущiсть. Саме вона е критерiем вiднесення людсько! поведiнки до правово! сфери, на цш пiдставi i вiдбуваеться розподiл поведiнки на ту, що становить штерес для суспшьства i для соцiоприродного простору загалом, i ту, що не становить жодного штересу.
Вказiвка на сощальну значущють видiляе правомiрну поведiнку з маси дш людей, якi, будучи важливими для них самих, не мають серйозного суспшьного значення. Так, правового значення набувае така поведшка людей, яка здатна ютотно позначитися на сташ i розвитку економiчних, сощальних, полггичних, iдеологiчних суспiльних вщносин, на статусi людини та реалiзацi! !! iнтересiв.
Сутнiсть правомiрно! поведшки визначаеться характером суспшьних вiдносин, що охо-роняються i нормами природного права, i позитивного права держави. Звщси, правомiрнiсть у вчинках - це вираження сощально! прийнятносп, суспшьно! корисностi певно! дiяльностi людей. Водночас, цей вид поведшки е вщображенням його сощоприродно! обумовленостi й адекватносп iдеям, що домiнують у суспшьсга, i принципам його соцiально! необхщносп. Крiм того, до цих властивостей поведшки вщносять також i факт суспшьного схвалення й належносп вчинення правомiрно! поведiнки, що проявляеться як урегульованють цього виду поведiнки сощонорма-тивним iнструментарiем [3, с. 3-12].
Цшнють активно! правомiрно! поведiнки проявляеться також у !! соцiальному призначенш, функцiях та соцiонормативному просторi. Активна правомiрна поведiнка, опосередковуючи най-важливiшi соцiальнi зв'язки у всiх сферах людсько! життедiяльностi, тим самим сприяе !х розвитку.
Щодо конформiстсько! поведшки, то варто зазначити, що е дуже багато трактувань цього виду правово! поведшки.
Конформютська поведшка - це правомiрна поведшка, для яко! характерш пристосовництво суб'екта, пасивне прийняття ним юнуючого порядку, вiдсутнiсть власно! позицi!, пiдпорядкування психологiчному тиску з боку колективу [4, с. 135-131].
Конформютську поведшку в^^зняе пристосовництво, пасивне прийняття наявного порядку, вщсутшсть власних позицiй, пiдпорядкування психологiчному тиску. 1ндивщ приймае позицiю групи, щоб уникнути конфлшту з нею. Ним керуе бажання уникнути осуду з боку колективу, страх утратити довiру близьких, бажання заслужити схвалення тих, з ким вш пов'язаний особистюними вщносинами тощо. I все-таки, сощально-правовий конформiзм в цiлому визнаеться суспшьно корисним явищем, оскiльки iндивiд дотримуеться вимог правових норм [5, с. 178].
Ми погоджуемося з тим, що за нормами позитивного права конформютська поведшка е, у певних обставинах, виправданою i навггь корисною. Але за умови кризового стану розвитку суспшьства не порушувати загальноприйнят норми недостатньо, потрiбно проявляти правомiрну активнiсть. Така активнiсть громадян у суспшьсга та державi необхiдна для подолання певно1 кризи. Займаючи "вичшувальну" позицiю, людина перекладае вирiшення суспшьних проблем, зокрема i тих, яю стосуються ïï само1, на шших члешв соцiуму, при цьому дуже часто виражаючи власне незадоволення ïхнiми дiями. Це так звана "диванна активнiсть", коли участь у житп суспiльства, особливо за умови масштабних глобальних потрясiнь, приймаеться через ощнювання активних дiй iнших громадян i, зазвичай, через висловлювання критичних зауважень в межах власноï домiвки.
Правильно зазначаеться, що "соцiально-правова активнють особистостi являе собою най-вищий рiвень правомiрноï поведiнки. Це насамперед шщативна поведiнка. Соцiально-правова активнiсть визначаеться високим рiвнем правосвiдомостi, глибокою правовою переконанютю, свiдомо прийнятою на себе готовнютю використовувати наданi правом можливосп, творчо керува-тися ними у своему повсякденному життi. Така людина не лише сама поводиться правомiрно, але й шшим активно надае позитивний приклад" [5, с. 179].
Конформiзм у правовш поведiнцi людини е особливо небезпечний в умовах революцш, нащо-нально-визвольних повстань, повалення антидемократичних режимiв. Людина мае сформувати цiннiсно-правовi iдеали власно1' життедiяльностi в межах соцюприродного простору, керуючись якими формувати суспшьство.
Процеси соцiальноï дезоргашзацп в суспшьсга вражають, передовсiм, саме щеолопчну стабiльнiсть i цiлiснiсть суспшьства, створюють щеолопчний "вакуум", на основi якого активно формуються прояви антищннюно1' свiдомостi людини.
Саме природно-правова щеолопя е певною системою концептуально оформлених щей (iдеалiв, цiнностей, догм), що вiдрiзняються високою дiевiстю. Iдеологiя здатна трансформувати будь-яю iдеï за формою i змютом, щоб скерувати дiяльнiсть людей до спiльноï мети, котра допо-може сформувати суспiльство на основi норм права i морали адже будь-яка iдеологiя виконуе певш соцiальнi функцiï, виробляючи у сво1'х носiïв вiдповiднi iнтересам певно1' сощально1' групи цiнностi, стиль мислення, поведiнковi реакцiï та програми суспiльноï дп.
Людська цивiлiзацiя приречена на загибель, якщо iндивiди не прийматимуть активну участь у ïï збереженнi через розумний прогресивний розвиток. Право у цьому процес бере активну участь через регулювання, явищ науково-техшчного прогресу, сощально-культурно1' практики та забезпе-чення дотримання прав людини.
Саме дотримання прав i свобод людини в такий перюд е вкрай важливим питанням. Ми знаемо, що в кризово-перехщний перюд розвитку суспшьства, скориставшись моментом, можуть активiзувати свою дiяльнiсть антидемократично налаштоваш громадсью об'еднання та полггичш сили, котрi, узурпувавши владу, не дотримуватимуться свггово1' практики щодо збереження, розвитку i захисту основоположних прав людини.
Це вкотре доводить, що конформютська поведшка людини за умов, яю вимагають ршучих дiй, може призвести до глобальних негативних наслщюв для сощуму, може порушити природно-правову гармонiю спiвiснування людини i держави.
В контекст задекларовано! тематики варто зауважити, що за вказаних умов дуже часто прослщковуеться дезадаптивна поведшка людини, особливо на початкових етапах суспшьно-правово! кризи.
Дезадаптивна поведшка - це особливий тип реагування на протирiччя сощально-правово! реальности коли включаються захисш психолопчш мехашзми, якi пiдкрiплюються ращональними доводами, що дозволяе особистостi перебувати в сташ, коли однозначний вибiр однieï з альтернатив стае до певного часу шби не обов'язковим [6, с. 250]. Така поведшка е природним реагу-ванням людини на неординарну подда у суспшьно-правовому житп. Важливо, щоб поведшковий вектор у процесi виходу з дезадаптивноï поведiнки був активно правомiрний, а не пасивний, конформiстський.
Висновки. За природно-правовою теорiею, будь-яка поведшка буде правомiрною, якщо людина, реалiзуючи своï природнi права, не порушуватиме аналогiчних прав iнших осб. З природно-правовоï позицiï коректнiше говорити не про корисшсть правомiрноï поведшки, а про ïï соцiальну щннють. Соцiальна цiннiсть правомiрноï поведiнки полягае в тому, що вона виступае складовою частиною цивiлiзованого спiлкування, заснованого на взаеморозумшш, повазi до прав i свобод iншоï людини. Якщо дiяння не суперечить нормам природно-правового простору - отже, воно вже мае сощальну щннють.
Суспiльно-правомiрна активнють людини як дiяльне ïï ставлення до свггу, здатнiсть до суспшьних перетворень матерiального й духовного середовища в процесi осмислення, засвоення i перетворення суспшьного досвщу людства е високим рiвнем правомiрноï поведiнки. В активносп людини втiлюються властивi ш моральнi цiнностi, якi визначають характер ïï поведшки.
Сутшсть суспiльно-правомiрноï активносп людини розкриваеться в тому, що вона полягае в едносп реальних поми^в i почуттiв людини з ïï дiями. Реальнiй активностi та поведшщ конк-ретних людей завжди передуе робота ïхньоï свiдомостi, як вищоï "внутршньоГ' активностi, що не дозволить розвинутися конформютському свiтосприйняття, особливо за умов, що потребують активноï правомiрноï поведiнки людини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Хамггов Н., Крилова С. Фшософський словник. Людина i свгг. К. : КНТ., 2007. 264 с. 2. Теор1я сощально1 дезоргашзацп. / Вшьна енциклопед1я ВЫпед1я. 2006. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Теорiя_ сощально1_дезоргашзацп. 3. Алейникова О. П. Понятие правомерного поведения. Проблемы совершенствования советского законодательства. Труды ВНИИСЗ. М. : ВНИИСЗ, 1977. Вып. 10. С. 3-12. 4. Бабина О. В., Волинка К. Г. Теор1я держави i права у схемах i визначеннях : навч. поаб. К. : МАУП, 2004. 144 с. 5. Волинка К. Г. Теор1я держави i права : навч. поаб. К. : МАУП, 2003. 240 с. 6. Бачинш В. А., Жу-равський В. С., Панов М. I. Фшософ1я права : словник. К. : 1н Юре., 2003. 408 с.
REFERENCES
1. Khamitov N., Krylova S. Filosofskyi slovnyk. Liudyna i svit. [Philosophical Dictionary. Human and world]. K. : KNT., 2007. 264 p. 2. Teoriia sotsialnoi dezorhanizatsii. [Social disorganization theory]. Vilna entsyklopediia Vikipediia. 2006. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Teoriia_sotsialnoi_dezorhanizatsii. 3. Aleiny-kova O. P. Poniatye pravomernoho povedenyia. Problembi sovershenstvovanyia sovetskoho zakonodatelstva. [The concept of legitimate behavior]. Trudy VNYYSZ. M. : VNYYSZ, 1977. Vyp. 10. P. 3-12. 4. Babkina O. V., Volyn-ka K. H. Teoriia derzhavy i prava u skhemakh i vyznachenniakh. [The theory of state and law in schemes and definitions]. : navch. posib. K. : MAUP, 2004. 144 p. 5. Volynka K. H. Teoriia derzhavy iprava [The theory of state and law]. : navch. posib. K. : MAUP, 2003. 240 p. 6. Bachynin V. A., Zhuravskyj V. S., Panov M. I. Filosofiya prava. [Philosophy of Law]. : slovny'k. K. : In Yure, 2003. 408 p.
Дата надходження: 23.06.2020р.
Alona Romanova
Lviv Polytechnic National University, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Department of Theory and Philosophy of Law, Doctor of Law, Professor Ivanna Shcherbai Lviv Polytechnic National University, Institute of Law, Psychology and Innovative Education,
Master's Degree student
CONFORMIST BEHAVIOR UNDER CONDITIONS OF SOCIO-LEGAL DISORGANIZATION
The peculiarity of conformist nature of human behavior under conditions of socio-legal disorganization caused by the differentiation of public institutions, which contradicts the general principles of a particular social formation, is revealed.
Great attention is paid to the state of society, which requires active, lawful action rather than passive and adaptive existence from a person. It's a matter of fact that such human behavior, which is capable of affecting the state and development of economic, social, political, ideological and social relations, as well as the status of the person and implementation of his/her interests, is of legal importance. Human behavior in conditions of social disorganization can be unpredictable and unpredictable. The ideal form of expression of legal behavior in all circumstances is legitimately active behavior, but life's realities indicate that not all members of society can and are ready during the crisis-transitional period of development of society to maintain such behavior.
The main social characteristic of legitimate behavior is social importance, significance. It is the criterion for the classification of human behavior in the legal sphere, on the basis of which there is a division of behavior into one that is of interest to society and socio-natural space in general, and one that is of no interest.
It is emphasized that conformist behavior is characterized by adaptation, passive acceptance of the existing order, lack of one's own attitude to life, submission to psychological pressure. Conformism in lawful behavior is especially dangerous under conditions of revolutions, national liberation movements, and overthrow of antidemocratic regimes. Given the crisis state of development of society does not violate generally accepted norms is not enough, it is necessary to exercise legitimate activity. Such activity of citizens in society, in the state is necessary to overcome a certain crisis. Taking a "wait-and-see" position, a person translates the solution of social problems, in particular those that concern him / her to other members of the society, while very often expressing their own dissatisfaction with their actions.
Key words: lawful behavior, conformist behavior, maladaptive behavior, social disadaptation, legal ideal.
