CC BY
6
УДК 332.122
МОДЕРН1ЗАЦ1Я ЯК СТРАТЕПННЕ ЗАВДАННЯ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ! УКРА1НИ
© 2016
КАСИЧ А. О.
УДК 332.122
Касич А. О. Модершзащя як CTpaTeri4He завдання розвитку промисловостi УкраУни
Метою cmammi е дотдження теоретичных i методичних основ розробки стратегимодертзацп промисловостi крани. Систематизовано ¡снуют види модершзацЦ наголошено на важливостi активваци модермзацп саме промисловостi, яку сл'д розглядати як важшь та результат вах модершзацшних процеав у краЫ. Об(рунтовано законом/рност/ процеав модертзацп та встановлено особливост/ державноi промисловоi пол/тики в рзних кранах. Наголошено, що важливим нструментом реал'ваци промисловоi полтики е процес розробки стратеги розвитку промисло-вост1, яка у переважноi бiльшостi кралн зорiентована на подальшу модернiзацiю. Основними нструментами забезпечення ефективноi реал'ваци стратеги розвитку промисловост/ названо партнерство м/ж державою та приватним сектором, тдтримка широкомасштабних /нновац/й, розвитокекспортного потенфлу, створення умов для розвитку вс/х сектор'в економ/ки. Перспективою подальших дотдженьу даному напрямi е об(рунтування зм/сту стратеги розвитку промисловостi Украни з урахуванням досягнутого р'вня та в розр/з/ запропонованих напрям/в. Кпючов'1 слова: модерн/защя, ресурси, стратег/я, промисловсть, реформи. Шл.: 21.
Касич Алла Олександрiвна - доктор економ/чних наук, професор, профессор кафедри менеджменту, Кивський нацюнальний ушверситет технологий та дизайну (вул. Немировича-Данченка, 2, Кив, 01011, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 332.122
Касич А. А. Модернизация как стратегическая задача развития промышленности Украины
Целью статьи является исследование теоретических и методических основ разработки стратегии модернизации промышленности страны. Систематизированы существующие виды модернизации, отмечена важность активизации модернизации именно промышленности, которую следует рассматривать как рычаг и результат всех модер-низационных процессов в стране. Обоснована закономерность процессов модернизации и установлены особенности государственной промышленной политики в различных странах. Отмечено, что важным инструментом реализации промышленной политики является процесс разработки стратегии развития промышленности, которая у подавляющего большинства стран ориентирована на дальнейшую модернизацию. Основными инструментами обеспечения эффективной реализации стратегии развития промышленности названо партнерство между государством и частным сектором, поддержка широкомасштабных инноваций, развитие экспортного потенциала, создание условий для развития всех секторов экономики. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является обоснование содержания стратегии развития промышленности Украины с учётом достигнутого уровня и в разрезе предложенных направлений. Ключевые слова: модернизация, ресурсы, стратегия, промышленность, реформы. Библ.: 21.
Касич Алла Александровна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры менеджмента, Киевский национальный университет технологий и дизайна (ул. Немировича-Данченко, 2, Киев, 01011, Украина)
E-mail: [email protected]
UDC 332.122
Kasych A. O. Modernization as a Strategic Objective of the Development of Industry in Ukraine
The article is aimed at studying the theoretical and methodological foundations of developing strategy for the industrial modernization of country The existing types of modernization have been systematized, importance of intensifying the modernization of the industry itself has been specified, which should be seen as a lever and a result of all of the modernization processes in the country. Process regularity as to modernization processes has been substantiated and features of the State industrial policy in various countries have been determined. It has been specified that an important tool for implementing the industrial policy is the process of elaborating the industrial development strategy, which for the overwhelming majority of countries is focused on further modernization. As the main tools of ensuring an effective implementation of a strategy for development of industry have been defined partnership between the State and the private sector, support of the large-scale innovations, development of the export potential, creation of conditions for the development of all sectors of the economy. Prospect for further research in this direction is substantiation of content of the industry development strategy of Ukraine taking account of the achieved level and in the context of the proposed directions.
Keywords: modernization, resources, strategy, industry, reforms. Bibl.: 21.
Kasych Alla O. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Management, Kyiv National University of Technologies and Design (2 Nemy-rovycha-Danchenka Str., Kyiv, 01011, Ukraine) E-mail: [email protected]
Пкля глобально! кризи 2007-2009 роив, яка носила переважно фшансовий характер, значна ккьюсть вчених в розвинених кра!нах почала на-голошувати на необх1дносп промислового в1дродження задля збалансування економжи в цкому. Як наслцок, у розвинених крашах сшту вцбуваеться формування Ново! промислово! полггики, спрямовано! на розв'язання системних актуалiзованих в останш роки проблем, за ра-хунок провадження системно! та постшно! модершзацп.
Характеризуючи сучасний етап розвитку промисловост Укра!ни, сл1д констатувати: зменшення ролi промисловост у створенш валово! додано! вартост (частка
валово1 додано1 вартост1 промисловост1 в загальному обсяз1 валово'1 додано! вартост1 складала у 2000 р. 31,4%, у 2010 р. - 21,5°%, у 2014 р. - 18,3°%); нестшку динамку обсяпв виробництва - середньор1чш темпи зростання за перюд з 2007 по 2016 рр. склали 97%; зниження при-вабливост1 для зайнятост1 населення (чисельшсть за-йнятих у промисловост! складала у 2000 р. 4,5 млн ос1б, а у 2015 р. - 2,6 млн ос1б); обмежеш власш фшансов1 мож-ливост1 промисловост! для забезпечення розвитку (до-сить велика частка шдприемства працюють збитково: у 2010 р. !х частка складала 41%, а у 2015 р. - 27,3%); низьку шновацшну актившсть шдприемств (частка
промислових шдприемств, що впроваджували шнова-ци, складала у 2000 р. 14,8%, у 2010 р. - 11,5%; у 2015 р. -15,2%); накопичення критично! величини морально та ф1зично зношених основних засоб1в (за даними 2015 р., цей показник складав 60%) [6]. Усе це св1дчить не лише про пов'язаний характер проблем сучасного етапу роз-витку укра!нсько! промисловост! а й про необх1дшсть розробки чггко! стратег!! розвитку, спрямовано!, перш за все, на прискорення процейв модершзаци.
Питання модершзаци економ1ки Укра!ни та, без-посередньо, промисловост1 досить детально розгляда-ються в працях укра!нських вчених. Теоретико-методо-лог1чн1 положення модершзаци нацюнально! економ1ки розкрито в працях Амош1 О. I. [8], Гейця В. М. [1], Левко-вець О. М. [5], Федулово! Л. I. [9]. Концептуальн основи структурно! модершзаци промисловост1 представлено в роботах Кшдзерського Ю. В. [4], Чебаново! О. О. [10]. Питання ресурсного забезпечення процейв модершзаци дослужено в робот1 автора [2].
Важлив1сть застосування стратег1чного п1дходу до процейв модершзаци шдкреслено в працях Жалко Я. А. [7], Кшдзерського Ю. В. [4], шших. Так, останн1й ви-значае необх1дн1сть проведення реструктуризац!! про-мислового виробництва «у в1дпов1дност1 1з названими стратег1чними пр1оритетами, яка потребуе в1дпов1дних взаемоузгоджених управл1нських р1шень, ресурйв 1 часу. Тому вона мае здшснюватись на засадах державного стратепчного планування» [4, с. 469]. А це означае, що питання розробки науково обгрунтовано! стратег!! модершзаци промисловост1 залишаються актуальними.
Мета стати полягае у розробц1 теоретичних основ модершзаци промисловост кра!ни 1з застосуван-ням стратег1чного п1дходу 1 з урахуванням здобутк1в су-часно! науки та заруб1жно! практики.
Ор1ентац1я на модершзацш як розвинених кра!н, так 1 кра!н з низьким р1внем економ1чного розвитку перетворюе '!! на глобальну тенденц1ю. Фактично складаеться ситуац1я, коли динам1ка проце-с1в модерн1зацГ! визначае темпи економ1чного розвитку. В1дпов1дно, неспроможн1сть провести модерн1зац1ю промисловост1 в1дкидае кра!ну на перифер1ю глобально! економжи.
Модерн1зац1я традиц1йно сприймаеться як осучас-нення, тобто приведення до «знаменника поточного моменту часу» вси аспекпв функц1онування людини, 1ншими словами, як синхрошзац1я процейв розвитку вск сектор1в нац1онального господарства з в1дпов1дним етапом еволюцГ! науки й технолог!!, суспкьства. В1дпо-в1дно, модерн1зац1я е предметом досл1дження не лише економжи, а й 1нших наук, зокрема, соцюлоги, демограф!!, пол1толог!!.
Теоретична основа процеав модерн1зац!! форму-валась на основ1 праць, перш за все, Лернера Д. [17], Лшсета С. М. [18], Пржеворського А. та Л1мошл1 Ф. [19], Ростоу В. [20]. Основну увагу вчеш зосереджували на досл1дженш соц1ально! складово! процейв модер-н1зац!!, однак економ1чний аспект об1йти було немож-ливо. Так, Лернер Д. [17] пояснив, що кра!ни стають «сучасними» через вивчення досв1ду 1нших кра!н. Вш
стверджував що, т1, хто не бачить себе в шкур1 шших, не розвиватиметься, тому без вивчення досв1ду шших забезпечити модершзацш е неможливим. Лшсет С. М. одним з перших звернув увагу на те, що «... середне ба-гатство, ступшь шдустр1ал1заци та урбашзаци, а також р1вень осв1ти е набагато вищими у бкьш демократичных кра!нах» [18, с. 50]. Вш узагальнив результати емшрич-них досл1джень залежностей м1ж економ1чним розвит-ком 1 демокрайею та зробив висновок про суттевий причинно-насл1дковий зв'язок м1ж економ1чним роз-витком 1 демокрайею. Пржеворський А. та Л1монгл1 Ф. [19], досл1дивши питання економ1чного розвитку в умо-вах р1зних полгтичних режим1в, роблять висновок, що диктатури зникають по м1р1 того, як кра!ни починають розвиватись. Вони доводять, що виникнення причинно-насл1дкових ланцюжк1в: шдустр1алшацш, урбан1зац1я, осв1та, комун1кац!!, пол1тичн1 та сощальш зм1ни [19, с. 158] приводить до поступового формування демократичных систем. Ростоу В. [20] дов1в, що шдустр1ал1зац1я не е автоматичним процесом, вона залежить в1д по-тужних груп всередин1 суспкьства, полгтичних ел1т, як1 здатн1 передбачувати майбутне та забезпечити умови для актив1заци модершзаци.
Еволюц1я теор!! модершзаци св1дчить про склад-ний характер досл1джуваних процейв, як1 прояв-ляються в економ1чному розвитку, удосконаленн1 державного устрою, шдвищенш р1вня культури та осв1-ти населення, удосконаленн1 технолог!! тощо. Загалом науковц1 виокремлюють два основш етапи модерн1зац!!, кожний з яких починався з революц1йних процейв: ^ перший етап - асоцшвався з початком 1нду-стр1ально! революци та характеризувався такими супутшми процесами, як зменшення аграрного сектора, урбашзац1я та 1ндустр1ал1зац1я. Промислова революц1я стосувалася розвитку виробничого потенщалу та фактично визнача-ла ккьюсш критер!! 1нвестиц1й в основн1 засо-би, як1 необх1дн1 для забезпечення модершзаци. Результатом модершзаци на цьому еташ стало формування шдустр1ального суспкьства; + другий етап - ознаменувався початком рево-люц!! знань та передбачав поетапне формування суспкьства знань. Ключовими особливо-стями цього етапу модершзаци стали процеси дешдустр1ал1заци, глобал1заци та моб!л1зац!! знань. Революц1я знань визначае необх1дн1сть забезпечення розвитку знань за рахунок швес-тицш в НДДКР. Якщо п1д час першого етапу модершзаци основ-ним об'ектом прикладення зусиль була промисловкть, то на другому етап1 в1дбуваеться перех1д до розум1ння модерн1зац!! як бкьш складного та системного процесу, коли основним об'ектом стають ресурси, розвиток яких забезпечуе шдтримку необх1дних темп1в модершзаци.
Таким чином, найважлившою особлив1стю модершзаци е Г! комплексний взаемоп1дтримуючий характер: модерн1зац1я промисловост1 е неможливою без розвитку науки, а осучаснення науки в1дбуваеться виключно на основ1 модершзаци освгти та суспкьства в цкому;
з шшого боку, модерншацш промисловост1 забезпечуе розширення 11 ф1нансових можливостей задля розвитку науки, п1двищення квал1ф1кацГ! робочо! сили. При цьо-му саме модершзацш промисловост1 сл1д вважати най-б!льш д1евим важелем 1 найбкьш значимим результатом модерн1зац1йних процейв у господарств! Це пов'язано з тим, що: по-перше, виробничий сектор був 1 залишаеть-ся основним джерелом зростання продуктивност пра-ц1; по-друге, зростання продуктивност1 у промисловост1 зумовлюе зростання продуктивност1 в 1нших секторах; по-трете, промисловкть завжди була «навчальним центром» кап1тал1зму, а також джерелом оргашзацшних 1нновац1й, осккьки зростання продуктивност в1дбува-лося у зв'язку не лише з технолопчними змшами, а й з орган1зац1йними перетвореннями. Саме на цьому наго-лошено в роботах [3, 12].
Модершзацш включае не лише кардинальш зм1-ни, а й невелик! перетворення, осюльки забез-печити п1дтримку однакових темп1в зм1н у дов-готривалому пер1од1 часу неможливо. Протир1ччя м1ж ккьюсно-яюсними характеристиками окремих складо-вих модерн1зац1йних процеав призводить до загострен-ня 1нших проблем та може супроводжуватись системни-ми кризами. Для спрямування модершзац!! на передов1 ор1ентири та для синхрон1зацГ! вск процесш модерн1зацГ! у господарств1 кра!ни сл1д застосувати стратег1чний шд-х1д, тобто розробити в1дпов1дну стратег1ю.
Реал1зац1я стратег!! модершзац!! промисловост1 повинна перетворити цей складний процес у вбудова-ний механ1зм спрямування розвитку на сучасш ор1енти-ри та зростаюч1 показники.
Для розумшня законом1рностей розвитку проце-с1в модершзац!!, у тому числ1 промисловост1, система-тизуемо св1товий досв1д реал1зац!! промислово! поль тики, який мае важливе значення у частиш як оцшки результат1в ран1ше розроблених стратег1й, так 1 змкту стратег1й, розроблених в останш роки.
Один 1з найяскравших приклад1в модерн1зац!!, який з часом почали називати «економ1чним чудом», продемонструвала Япон1я. У 1960-х роках розвиток еко-ном1ки в1дбувався дуже стр1мко: середньор1чн1 темпи зростання промислового виробництва складали 15% [11, с. 186]. Модершзацшш процеси в п1слявоенн1й Япон!! базувалися на поеднанн1 двох стратегш. Перша страте-г1я - селективна - передбачала концентрац1ю зусиль на певних пр1оритетних напрямах, як1 мають виршальне значення для розвитку економжи та суспкьства. Друга стратег1я - стратегш запозичення - була спрямована на широкомасштабне використання заруб1жних досягнень [11, с. 190]. У раз! якщо селективна стратет доповню-еться стратег1ею запозичення, можна забезпечити б!льш пропорц1йний розвиток промисловост1 та отримати висок! виробнич1 результати.
Ще один приклад «економ1чного чуда» показала Швденна Корея. Модершзац1я в Швденнш Коре! була ч1тко сфокусована на мет - подолання б1дност1 за ра-хунок модерн!зац!!. Модель економ1чного розвитку Швденно! Коре! базувалася на довгостроковому еконо-м1чному плануванш, рацюнальному розподш ресурйв !
ефективнш сшвпращ м1ж урядом 1 б1знесом, яю загалом були спрямован на проведення швидко! 1ндустр!ал!зац!! та на розвиток експортоор1ентованих галузей промис-ловоси через активну державну шдтримку та залучен-ня !ноземних !нвестиц1й [16]. Але швидка модершзац1я призвела до виникнення певних проблем, зокрема, роз-рив1в м1ж багатими ! б1дними, н1велювання принципу сощально! справедливост1, тощо. Як насл1док, у корей-ському сусп!льств1 виник новий запит щодо стратег!! модершзац!!, спрямовано! на реал!защю соц1ально! справедливост1 шляхом справедливого розподку багат-ства, усунення забруднення навколишнього середовища через шдустр!ал1защю, шдтримку м1жнародно! конку-рентоспроможност1 за рахунок технчних !нновац1й.
Усп1шний приклад модершзац!! продемонстрував також 1 Китай, який сво!м успиом ставить п1д сумн1в1в висновки попередн!х досл1джень щодо кореляц!! еконо-м1чного розвитку та демократ!!. У Китаю були вар1анти йти шляхом полиичних трансформац!й паралельно з вт!ленням закон!в ринково! економки, однак фактично в1дбулося формування власно! модел1 розвитку, яка ба-зуеться на державному каштал!зм! Модерн1зац1я в Кита! рухалася не !деолог1чними концепц1ями, а принципом прагматизму та експериментальним принципом. Рефор-ми були цшсними, зд1йснювалися поетапно в окремих секторах ! регюнах, розгорталися в1д б!льш простих ! менш сп1рних проблемних областей до б!льш складних. Китайське кер1вництво працювало в рамках кнуючих економ1чних ! пол1тичних !нститут!в та намагалося !х поступово реформувати ! переор1ентувати на ц!л1 модер-шзац!!. Загалом модерн1зац1я Китаю зд1йснюеться шд кер1вництвом держави, яка забезпечила формування на-ц1онального консенсусу, а здобуй економ1чн1 результа-ти формують додаткове переконання у населення щодо правильност1 обрано! модел! На даному етап1 розвитку Китай сформулював Нову стратегш промислового розвитку, в рамках яко! визначив с1м «стратепчних нових галузей». За спод1ваннями урядовц1в кра!ни, визначен1 галуз1 стануть основою наступного етапу модершзац!! 1 технолопчного розвитку китайсько! економжи [13].
Розробка нових стратег!! розвитку промисловосп в1дбуваеться 1 в розвинених кра!нах. Так, сучасна стратег1я розвитку промисловосй Великобрита-н!! базуеться на ц!лях, згрупованих за такими ключови-ми напрямками [14]: технологи - необхцно, щоб уряд забезпечував розробку та комерщал!зацш технолог1й у тих сферах, де кра!на мае досв1д ! б1знес-можливост1, щоб стати св1товим л1дером; навички, особливо у сфе-р1 створення та комерц1ал!зац!! шновацш, е важливими для п1дприемств ус!х галузей; доступ до фшанав - до-помога п1дприемствам в отриманш ф1нансування в1д-буваеться шляхом шдвищення р1вня конкурентоспро-можност1 банк1вського сектора; закупiвлi - уряд може вщгравати важливу роль у збкьшенш вигоди в1д кожного фунта витрат державних грошей через практику державних закуп1вель.
Базисним положенням ново! стратег!! розвитку промисловосй в США (в1д 2010 р.) е максим!зац1я таланту робочо! сили як основного джерела шновацш та
модершзащ! [15]. Для цього пропонуеться аи^зацш спiвпрацi мiж урядом, працiвниками, промисловктю та науковими школами; розробка програми розвитку робо-чо! сили з метою шдвищення !! життездатностi; поши-рення найкращо! практики; забезпечення продовження зв'язкiв мiж навчанням i результатами. Ще один напрям американсько! моделi промислово! стратеги - тдтрим-ка радикальних тновацш, яка здшснюеться в США пе-реважно за рахунок державних закупiвель та в поеднанш з додатковими стимулами, такими як використання по-даткових кредитiв для витрат, пов'язаних з НДДКР.
Загалом iснують певнi вiдмiнностi у промислових
стратегiях, якi розробляються в розвинених кра!нах
та кра!нах, що розвиваються. У розвинених кра!нах вони спрямоваш на розробку довгострокових планiв щодо забезпечення економiчного зростання та створен-ня нових робочих мiсць. Базовими положеннями таких стратегш е: забезпечення партнерства мiж державою та приватним сектором, пiдтримка широкомасштабних iнновацiй, розвиток експортного потенщалу, створення умов для розвитку вск секторiв. Змiст стратеги розвитку промисловост кра!ни, що розвиваеться, значною м1-рою залежить вiд етапу iндустрiалiзацi!. Вона переважно спрямована на формування критично необхцного обся-гу ресурсiв задля виходу на траекторю сталого розвитку та проведення модернiзацi! у ключових галузях.
Результатом процесiв модернiзацi! стае змша га-лузево! структури промисловостi, а при цьому в^бу-ваеться вивкьнення робочо! сили, i для того, щоб не вiдбувався вiдтiк робочо! сили з кра!ни та для забезпечення економiчного зростання, важливим стае завдання збереження трудового потенщалу. Саме тому завдання створення робочих мксць е складовою стратег!! розвитку промисловост i в розвинених кра!нах, i в кра!нах, що розвиваються.
Стратегш розвитку промислового сектора повинна мктити не лише набiр цкьових установок розвитку, а й набiр iнструментiв, тобто пакет реформ. Найголо-внiший висновок щодо змксту реформ, який слiдуе iз вивчення светового досвiду, полягае в такому: реформи можуть бути зашзнш, а витрати на виправлення пере-койв, якi зберiгатимуться в економiцi, будуть суттево зростати. Вцповцно вибiр шструментарш реалшади стратег!! модершзащ! мае важливе значення.
У робой Шашро Г. [21] дослужено особливостi промислово! полиики в рiзних кра!нах свиу та наголошено, що змiна шструментарш промислово! политики по мiрi розвитку економжи кра!ни е найбкьш дiевими важелем продовження модершзащ!. У кра!нах, що розвиваються, !нструментар!й реформування економжи змiнювався в1д-повiдно до досягнутого рiвня: реформи «першого поко-лшня» були спрямованi на макроекономiчну стабшзащю та формування ринково! економ!ки; у рамках «другого поколшня» реформ передбачаються, у тому числi, заходи, яю е складовими промислово! полiтики, однак вони б!ль-ше спрямованi на розвиток освии та науки.
Вцповцно, модернiзацiя промисловостi - комп-лексний процес забезпечення вцповцносй кiлькiсних i якiсних характеристик функцiонування промислово-
сй кра!ни вимогам сучасностi, тобто: вимогам науково-технiчного прогресу щодо технолог!! виробництва та техшчних характеристик продукщ!; вимогам глобаль-них ринюв щодо споживчих характеристик продукщ! та форм '!! реалiзацi! на ринку; квалiфiкацiйним вимогам щодо робочо! сили, зайнято! на промислових шдприем-ствах; вимогам сучасних форм та методiв ведення 61з-несу, як1 використовуються провцними промисловими пiдприемствами тощо.
Проведене узагальнення кнуючо! науково! лгте-ратури та вивчення досвцу активiзацi! проце-с1в модернiзацi! у р1зних кра!нах свпу дозволяе iдентифiкувати закономiрностi процесу модершзащ!: + закономiрнiсть ци^чнот - проявляеться у неспроможностi кра!ни забезпечувати одшков1 темпи модернiзацiйних зм1н в економщ впро-довж тривалого пром1жку часу; + закономiрнiсть комплексной - темпи модер-нiзацi! визначають наявнiсть у краМ ключових чинникiв-драйверiв, як1 забезпечують максимально можливий результат у довгостроковш перспективi лише у випадку формування всьо-го комплексу; + закономiрнiсть наступнот - перехiд до бкьш сучасних форм модернiзацi! може вцбуватися виключно в певнiй посл1довност1, з урахуванням досягнутих результатiв та обсягу сформованих ресурйв на попереднк етапах модернiзацi!; + закономiрнiсть керованот - процеси модершзащ! набувають ознак системности за умови забезпечення науково обгрунтованого управ-лшня ними через реалiзацiю промислово! пол1-тики та розробку стратег:! промислово! модершзащ! державою.
ВИСНОВКИ
Остання глобальна криза ще раз довела, що по-кладатися виключно на ринков1 сили, як ключов1 важелi забезпечення стшкого розвитку економiки, не можна, а тому формування промислово! пол1тики та розробка стратеги розвитку промисловост е дiевими шструмен-тами державно! шдтримки розвитку економiки. Як у розвинених кра!нах, так i в кра!нах, що розвиваються, вцбуваеться формування Ново! промислово! пол1тики.
Основним стратепчним завданням для державно! промислово! пол1тики незалежно в1д р1вня та темтв розвитку промисловост1 е забезпечення модершзащ!, яка повинна стати невц'емною складовою прощейв функцiонування економiки, суспкьства, господарства.
З методологiчно! точки зору для трансформащ! узагальненого св1тового досвцу в реальний прощес роз-робки стратегi! розвитку промисловост1 Укра!ни, зорь ентовано! при прискорення прощейв модершзащ!, про-понуемо брати до уваги:
1. Цыьовий аспект - формулювання стратеги мае передбачати розробку структурованих щкей, реалiзацiя яких забезпечуватиме поетапне шдвищення продуктив-ност1 економiки в щкому. Цш повинн1 являти собою не лише ш61р завдань, а й юльюст орiентири розвитку.
Техшчно для формулювання ц!лей необхiдно ви-значити iснуючi та перспективнi вимоги до промисло-вост!, тобто стратегш повинна вибудовуватися на осно-Bi передбачення структурних змiн ринкiв, у тому числ!, глобальних, а також спрямовуватись на корекцш мож-ливих прoвалiв на ринку.
2. Галузевий (секторальный) аспект - змкстовна кoнкретизацiя стратег!! повинна вiдбуватиcя шляхом визначення перелжу прюритетних галузей, як! в!дпо-в!дають етапу розвитку промисловост! та покликан! забезпечити досягнення поставлених ц!лей, серед яких ключовими можуть бути: проведення широкомасштабно! шдустр!ал!защ!, вих!д на стшке економ!чне зростання, прискорення шновацшного розвитку.
3. Ресурсный аспект - реал!зацш стратег!! ви-значаеться наявшстю ресурйв з функщею драйвер!в розвитку, як! здатш за умови створення умов для !х ефективного використання забезпечити модершзацш промисловост! в необх!дних пропорцшх та з бажаною динамкою. У випадку, якщо господарство не мае до-статнього обсягу ресурйв, стратепчним стае завдання створення умов для !х залучення та формування.
4. Оргатзацшний аспект - передбачае обгрунту-вання та застосування набору механ!змш для регшзаци стратег!!. 1нструментар!! реал!защ! стратег!! мае велике значення, оск!льки у раз!, якщо вш обраний нев!рно, промислова пол!тика не буде мати усп!ху.
5. Часовий аспект - визначае необхцшсть свое-часного здшснення модершзац!! у тих чи шших формах, з ор!ентацш на забезпечення довгостроково! конкурен-тоспроможност! нацюнально! промисловост!
Вибудовування промислово! полггики з урахуван-ням вказаних аспекпв дозволить надати процесам модершзац!! ознак системности комплексност та постш-ност!. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Геець В. Лiберально-демократичнi засади: курс на модерызацю Укра'ши / В. Геець // Економка УкраТни. - 2010. -№ 3. - С. 4-20.
2. Касич А. О. Ресурсне забезпечення модершзацшних процеав в УкраТш: регюнальний аспект / А. О. Касич // Бiзнес 1нформ. - 2016. - № 2. - С. 138-143.
3. Касич А. О. Структурна трансформа^я промисловосп в контекст забезпечення конкурентоспроможност нацюнально! економiки / А. О. Касич // Теоретичш та приклады питання економки : зб. наук. праць. - Вип. 14. - К. : Видав.-полiграфiчний центр «Кшвський ушверситет». - 2007. - С. 92-103.
4. Кшдзерський Ю. В. Промисловiсть Укра'ши: стратегiя i полiтика структурно-технологiчноï модернiзацiï : монографiя / Ю. В. Кiндзерський ; НАН Укра'ши, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН УкраГни». - К., 2013. - 536 с.
5. Левковець О. М. Модершза^я економки Укра'ши: змiст, умови, ризики / О. М. Левковець // Бiзнес 1нформ. - 2011. -№ 10. - С. 4-9.
6. Офщшний сайт Державно! служби статистики [Елек-тронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
7. Пклякризовий розвиток економки Укра'ши: засади стратеги модершзацп / Я. А. Жалто, Д. С. Покришка, Я. В. Белш-ська, Я. В. Бережний [та ш.]. - К. : Н1СД, 2012. - 144 с.
8. Структуры реформи економ^и: СВГГОВИй ДOCBiД, Шсти-
тути, стратегГГ для Укра'ши / О. I. Амоша, С. С. Аптекар, М. Г. Бто-польський, С. I. Юрш, Б. М. Андрушкiв. - Донецьк, 2011. - 846 с.
9. Федулова Л. I. Технолопчна модершза^я промисловосп УкраГни / Л. I. Федулова. - К., 2008. - 472 с.
10. Чебанов О. О. Концептуальн основи структурно'' модершзацп промисловосп / О. О. Чебанов // Бiзнес 1нформ. -2012. - № 11. - С. 134-137.
11. Япония: опыт модернизации / Рук. проекта Э. В. Мо-лодякова. - М. : АИРО-ХХ1. 2011 - 280 с.
12. Chang H.-J. International Industrial Policy Experiences and the Lessons for the UK / Chang H.-J., Andreoni A. and Kuan M // Centre for Business Research, University Of Cambridge Working Paper. - 2013. - No. 450. - 88 p.
13. China Business Council [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.uschina.org/sites/default/files/sei-report.pdf
14. Industrial Strategy. Government and Industry in Partnership. Progress Report. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.gov.uk/government/uploads/
15. Industrial Strategy: USA [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.cbi.org.uk/media-centre/case-studies/2012/03/industrial-strategy-usa/
16. Hong S. M. (2001). Modernization and Economic Development in the Korean Economy / S. M. Hong // Journal of the Korean-Turkish Acadeic Society. - 2001. - Vol. 4 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://hopia.net/hong/file/english/ modern.htm
17. Lerner D. The Passing ofTraditional Society: Modernizing Middle East / D. Lerner. - New York : Free Press of Glencoe, 1958. -P. 19-42.
18. Lipset S. M. Political Man: The Social Bases of Politics / S. M. Lipset. - New York : Doubleday & Company, 1960. - 432 p.
19. Przeworski A. Modernization: Theories and Facts / A. Przeworski and F. Limongli // World Politics. - 1997. - Vol. 49, No. 2. - P. 155-183.
20. Rostow W. W. (1991). The Stages of Economic Growth / W. W. Rostow. - 3rd Edition. - Cambridge University Press, 1991. -324 p.
21. Shapiro Н. Industrial Policy and Growth / H. Shapiro // DESA Working Paper. - 2007. - No. 5.
REFERENCES
Amosha, O. I. et al. Strukturni reformy ekonomiky: svitovyi dosvid, instytuty, stratehii dlia Ukrainy [Structural economic reforms: international experience, institutions, strategies for Ukraine]. Donetsk, 2011.
Chebanov, O. O. "Kontseptualni osnovy strukturnoi modern-izatsii promyslovosti" [The conceptual basis of structural modernization of the industry]. BiznesInform, no. 11 (2012): 134-137.
Chang, H.-J., Andreoni, A., and Kuan, M. "International Industrial Policy Experiences and the Lessons for the UK". Centre for Business Research, University Of Cambridge Working Paper, no. 450 (2013).
China Business Council. www.uschina.org/sites/default/ files/sei-report.pdf
Fedulova, L. I. Tekhnolohichna modernizatsiia promyslovosti Ukrainy [Technological modernization of industry of Ukraine]. Kyiv, 2008.
Heiets, V. "Liberalno-demokratychni zasady: kurs na mod-ernizatsiiu Ukrainy" [The liberal-democratic foundations: a course on modernization of Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 3 (2010): 4-20.
Hong, S. M. "Modernization and Economic Development in the Korean Economy". Journal of the Korean-Turkish Acadeic Society. http://hopia.net/hong/file/english/modern.htm
"Industrial Strategy. Government and Industry in Partnership. Progress Report". https://www.gov.uk/government/uploads
"Industrial Strategy: USA". http://www.cbi.org.uk/media-centre/case-studies/2012/03/industrial-strategy-usa/
Kasych, A. O. "Resursne zabezpechennia modernizatsiinykh protsesiv v Ukraini: rehionalnyi aspekt" [Resource support of the modernization processes in Ukraine: regional aspect]. Biznes Inform, no. 2 (2016): 138-143.
Kasych, A. O. "Strukturna transformatsiia promyslovosti v konteksti zabezpechennia konkurentospromozhnosti natsionalnoi ekonomiky" [Structural transformation of industry in the context of ensuring competitiveness of the national economy]. Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky, no. 14 (2007): 92-103.
Kindzerskyi, Yu. V. Promyslovist Ukrainy: stratehiia i polityka strukturno-tekhnolohichnoi modernizatsii [Industry of Ukraine: strategy and policy of structural and technological modernization]. Kyiv, 2013.
Levkovets, O. M. "Modernizatsiia ekonomiky Ukrainy: zmist, umovy, ryzyky" [Modernization of Ukrainian economy: essence, conditions, risks]. Biznes Inform, no. 10 (2011): 4-9.
Lerner, D. The Passing of Traditional Society: Modernizing Middle East. New York: Free Press of Glencoe, 1958.
Lipset, S. M. Political Man: The Social Bases of Politics. New York: Doubleday & Company, 1960.
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky. http://www. ukrstat.gov.ua/
Przeworski, A., and Limongli, F. "Modernization: Theories and Facts". World Politics, vol. 49, no. 2 (1997): 155-183.
Rostow, W. W. The Stages of Economic Growth: Cambridge University Press, 1991.
Shapiro, H. "Industrial Policy and Growth". DESA Working Paper, no. 5 (2007).
Yaponiya: opyt modernizatsii [Japan: the experience of modernization]. Moscow: AIRO-XXI, 2011.
Zhalilo, Ya. A. et al. Pisliakryzovyi rozvytok ekonomiky Ukrainy: zasady stratehii modernizatsii [Post-crisis development of the economy of Ukraine: the strategy of modernization]. Kyiv: NISD, 2012.
O O CQ
O ^
o
o
Q_ 1=
<c
o
<
s
U
72 BI3HECIHQOPM № 7 '2016
www.business-inform.net
