CC BY
37
Список використаних джерел
1. Портер М.Э. Конкуренция / М.Э. Портер. — М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. — 608 с.
2. Дубницький В.1. Парадигма функцюнування ринкових процеетв в умовах трансформаций регюшв /
B.1. Дубницький, С.О. Федулова // Вюник економiч-но! науки Укра!ни. — 2016. — №1(30). — С. 45-49.
3. Джаман М.О. Теорiя економiки регiонiв: навч. поетб. / М.О. Джаман. — К.: «Центр учбово! лгтера-тури», 2014. — 384 с.
4. Василенко В.Н. О некоторых результатах экономической диагностики развития регионов / В.Н. Василенко // Экономика Украины. — 2013. — №1. —
C. 12-25.
5. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Ф. Котлер. — СПб.: Питер, 2005. — 800 с.
6. Бшопольський М.Г. Концептуальш засади еко-ном1чно! програми щодо виходу Укра!ни з кризи /
М.Г. Бшопольський, В.С. Волошин, О.В. Кленш // Вюник економ1чно! науки Укра!ни. — 2016. — №1(30). - С. 208-215.
7. Региональные логистические кластеры (материалы блиц-опроса экспертов) // Логистика: проблемы и решения. — 2012. — №2. — С. 12-24.
8. Про шдустр1альш парки: Закон Украши в!д 21.06.2012 р. № 5018-VI. Редакщя вщ 20.12.2015, тдстава 818-19 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5018-17.
9. Кристофер М. Маркетинговая логистика / М. Кристофер, Х. Пэк. — М.: Издательский дом «Технологии», 2005. — 200 с.
10. Сумец А.М. Возможна ли организация логистических кластеров в Украине? / А.М. Сумец //.Логистика: проблемы и решения. — 2010. — №6. — С. 1827.
I. Ю. врфорт
канд. екон. наук,
Л. О. Збаразська
канд. екон. наук 1нститут економти npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
ПОЛГГИКА КИТАЮ ЩОДО РОЗВИТКУ smart-промисловосп
Постановка проблеми. Початок XXI столитя по-значений активним переходом багатьох кра!н до ново! якосп промислового виробництва на основi новггшх технологш так звано! 4-! промислово! революц!!, масштабних трансформацш оргашзацшно-комушка-цшних, лопстичних, управлшських процесiв. Цi сис-темнi перетворення мають забезпечити становлення smart-промисловостi — виробничо! дiяльностi зi знач-но кращими (порiвняно з наявними) оргашзацшно-технологiчними характеристиками задля досягнення найвищих показниюв конкурентоспроможностi у св1-товш економiцi.
Проблема переходу до smart-промисловостi вна-слiдок !! системно! важливоси для стратегiчного сощ-ально-економiчного розвитку як окремих кра!н, так i свiтового господарства у целому, усе бшьше привертае увагу урядiв, бiзнесу, дослiдникiв. Так, уже нинi серед фахових аналггачних публiкацiй можна зустргга чи-мало оптимiстичних оцiнок економiчноl ефективностi smart-технологiй. Зазначаеться, зокрема, що застосу-вання методiв smart-промисловостi створюе значнi ви-годи в продуктивноси на рiвнi пiдприемств i оргашза-цiй, а також на рiвнi промисловостi й ланцюжка пос-тачання. I разом щ вигоди поеднуються для забезпе-чення вигод на нацюнальному рiвнi в масштабах еко-номiки. Данi промислових пiдприемств, яю здiйснили значнi iнвестицi! в технолог!! та методи smart-промис-ловостi, тдтверджують одержання значних вигод [1, 11]. За оцшками асощац!! лiдерiв smart-промисловостi [2], кероване попитом ефективне використання ресур-
с1в i запас1в на пщприемствах високого р1вня оптимЬ зацп, як1 застосовують технолог!! smart-промисловост!, призведе до:
- 10%-го тдвищення операцшно! ефективност1 в целому;
- 25%-го тдвищення енергетично! ефективност1;
- 25%-го зменшення нещасних випадк1в;
- 40%-го зменшення тривалоси операц1йного циклу;
- 40%-го зменшення використання води;
- 80%-го скорочення витрат при застосуванш мо-делювання та 1м1тац1йного моделювання.
Еколог1чно ст1йк1 виробнич1 процеси забезпечать 25%-е зменшення споживчо! упаковки та десяти-кратну економ1ю часу на шляху продукцп до ринку.
Розум1ючи важлив1сть smart-виробництв для сво-го шдустр1ального майбутнього, ряд кра!н вже розро-били пол1тики i програми для пщтримки досл1джень, розвитку та застосування технологш smart-промисло-вост1.
В авангард! цих процеетв, поряд з промислово розвиненими кра!нами, нин1 усе активнше спостер1-гаються кра!ни, що динам1чно розвиваються. Зокрема, прикладом цього е Китай: у травш 2015 р. уряд опуб-л1кував стратепчний документ «Made in СНта 2025» («Зроблено у Кита! 2015»), в якому нам1чено прюри-тети модершзац!! китайсько! промисловост1 на баз1 сучасних технолог1й.
Укра!ну поки що не можна розглядати як активного учасника цього глобального процесу, що пов'я-
зано з штегрованим впливом несприятливих внутрш-шх та зовшштх причин. Укра!на знаходиться на по-чатковому етат формування власно! стратеги розвитку smart-промисловостi. Саме на цьому етат доцшьно накопичувати свiтовий досвiд, анатзуючи та узагаль-нюючи практику урядiв та бiзнесу iнших кра!н щодо реатзаци ново! промислово! стратеги розвитку.
Метою статп е науково-анапiтичне узагальнення досвiду Китаю щодо полiтики й практики розвитку $таГ>промисловосп в штересах його ефективно! адаптаци до укра!нських реапiй.
Виклад основного матерiалу дослщження. Вибiр Китаю для такого аналiзу зумовлений такими основ-ними чинниками. По-перше, китайська економiка довела здатшсть до високо динамiчного розвитку у жор-стких умовах глобально! конкуренци й уже суттево змшила свiтову економiчну структуру виробництва й споживання.
По-друге, порiвняно з промислово розвиненими кра!нами, у глобальному русi до зтай-промисловосп його стартовi позицп е слабкими. Так, за наявностi до-сить високих темпiв промислового зростання, тдпри-емства Китаю (як, до реч^ й Укра!ни) лише почина -ють використовувати технологи 3-о! промислово! революций, широко розповсюдженi у промислово розви-нених кра!нах. Тому китайська економ^ гостро по-требуе шновацшно орiентовано! моделi зростання, що е визначальним i для Укра!ни.
По-трете, уряд Китаю розглядае ситуащю й су-часнi тенденци у свгговш економiцi як нагоду наздог-нати технологiчно i економiчно розвинеш кра!ни. Безумовно, цьому сприятимуть наявш масштаби промислового виробництва Китаю (переробна промисло-вiсть Китаю е найбшьшою у свiтi - 24% свггово! додано! вартостi у цш галузi1) та значнi фiнансовi ресурси для оновлення виробничих потужностей.
Нинi Китай е одним з провщних «гравщв» на ба-гатьох глобальних ринках, що е приводом для особливо! уваги кра!н-конкурента. На урядовому та бiзнесо-вому рiвнях розвинених кра!н активно аналiзуються тенденцГ! розвитку та промислова политика Китаю для визначення стратегiчного впливу китайсько! еконо-мiки. Так, активний рух Китаю у напрямi створення передово! промислово! продукци, пiдкрiплений по-тужним державним фiнансуванням, викликае значне занепокоення у кра!нах бвропи та США. Зокрема у звт [3] регулятивт питання державних поставок, субсидш, iнформацi!, лiцензування та нацiонально! безпеки розглядаються як таю, що можуть перешкод-жати розвитку торговельних та швестицшних вщно-син з Китаем. У робота [4] наголошуеться на необхщ-ностi захисту iнтересiв европейського бiзнесу та ро-бiтникiв в умовах реалiзацi! програми iндустрiального оновлення Китаю. Зазначаеться, що европейський бiзнес вже вiдчувае державний тиск з боку Китаю з метою отримання передових технологш в обмiн на ко-роткостроковий доступ до ринку кра!ни. А внаслiдок реалiзацi! китайсько! стратеги 6С може втратити бли-зько €170 млрд.
Водночас розглядаються ключовi можливостi для партнерства економж провiдних кра!н з Китаем. Зокрема, аспекти ствробггаицтва з компанiями
1 Джерело: Розраховано для 2014 р. за даними National Accounts Main Aggregates Database. URL: http://unstats.un. org/unsd/snaama/selbasicFast.asp)/
Об'еднаного Королiвства з метою розвитку smart-про-мисловостi проаналiзовано у [5]. У po6oTi [6] аналiзу-ються вже досягнутi результати та перспективи такого ствробгтництва з Шмеччиною. Особливостi китайсько! стратеги та ïï можливi наслiдки всебiчно висвгт-лено в аналiтичному дослщженш [7].
Змiст комплексно! й амбгтно! промислово! поль тики Китаю, нацшено! на масштабнi перетворення у промисловому виробнищга, представлено в урядовому десятилгтньому планi «Made in СЫпа 2025». У ньому визначено стратепю для краши, щоб стати свiтовим виробником («world manufacturing power») та високо-технолопчною супердержавою («high-tech superpower»), насамперед через посилення потужностей «штелекту-ально!» промисловостi.
Планом визначено дев'ять прюритетних завдань: полiпшення промислових iнновацiй, штегращя ш-формацiйних технологiй та виробництва, змщнення iндустрiальноï бази, пiдтримка китайських брендiв, впровадження зеленого виробництва, просування про-ривних досягнень у десяти ключових секторах, про-гресивна реструктуризащя виробничого сектора, просування сервюно орiентованого виробництва та шдус-три промислових послуг, iнтернацiоналiзацiя вироб-ництва.
Прiоритетними визначено десять сектс^в (ви-робництв): нова шформацшна технологiя, числовi контрольнi iнструменти та робототехшка, космiчна та авiацiйна продукщя, морське обладнання та високо-технолопчш судна, передове залiзничне транспортне обладнання, енергозбер^акга та транспортнi засоби з використанням нових видiв енерги, енергетичне обладнання, сшьськогосподарсью машини, новi матерь али, бiологiчна медицина та високотехнолопчш ме-дичнi апарати.
Згщно Плану 2025, частка китайських постачаль-ниюв базових компонентiв та базових матерiалiв висо-котехнологiчних виробництв на внутршньому ринку мае зрости на 70%.
Характерною рисою Плану «Зроблено у Кита! 2025» е намiр китайського керiвництва пiдтримувати провiдну роль в управлшш економiкою та трансфор-мацiями (так званий « the top-down approach»). Саме керiвництвом кра!ни визначаються полiтичнi прюри-тети та стратепчне бачення smart-модернiзацiï про-мисловость Вiдповiдно для успiшноï реалiзацiï плану намiчено повернути державну полiтику в напрямку поглиблення iнституцiйних реформ, зокрема на основi утворення спецiальних урядових структур, та посилення фшансово! тдтримки.
Те, що рушiйною силою становлення smart-про-мисловостi в Кита! е шщатива держави, а не тдпри-емств (альтернативний пiдхiд «знизу-вгору»), мае таю причини. Бiльшiсть пщприемств Китаю не схильнi ри-зикувати i неохоче iнвестують у високотехнолопчне обладнання та продукщiю. Менеджери пщприемств швидше вщдадуть перевагу низьким витратам i досить добрим рiшенням з низькими попереднiми швестищ-ями. За винятком клькох лiцерiв, iнiцiативнiсть пщприемств е слабкою порiвняно з шшими кра!нами. Згiдно з опитуванням, 21% пiдприемств Китаю ствер-джують, що вони тестують або застосовують прикладш
програми Промисловост! 4.0 (вщповщно у Шмеччиш це значення становить 40% тдприемств) [8, р. 6].
Б!льш1сть тдприемств Китаю не вщчувають не-о6х1дност1 здiйснювати протяжну в час1 й витратну мо-дернiзацiю для створення сучасних виробничих по-тужностей. По-перше, багато пiдприемств не вщчувають тиску вольно! ринково! конкуренц!! в економiцi, яка характеризуеться сильним державним втручанням. У них немае стимул1в для посилення ринково! влади за допомогою збiльшення продуктивност1 та покра-щення технологiй виробництва. Замють цього багато пiдприемств можуть покладатися на пол1тичний за-хист у досягненш ринкового панування.
По-друге, вартють робочо! сили у промисловост1 й мшмальш зарплати в Кита! зростають, але вони все ще на середньому р1вн1 i лише трохи вище, н!ж у су-сщшх пiвденно-схiдних кра!нах Аз!!. Найняти велику к!льк!сть робочо! сили все ще е б!льш дешевою альтернативою пор1вняно з1 значними iнвестицiями в нове обладнання.
Зважаючи на викладене та усв!домлюючи вирша-льну роль промислово! модершзац!! для майбутнього
Лiдерами e невелика група найб!льш передових пiдприeмств у застосуванш методiв smart-промислово-ст! Ключовим фактором ycnixy пiдприeмств-лiдерiв е шщатива !хнього керiвництва. Воно переконане, що ycnix на заруб!жних ринках в якоси постачальник!в можливий т!льки в тому випадку, якщо пiдприeмства можуть досягти високого рiвня продуктивностi, якоси та задоволення вимог замовника, i якщо вони здатш створювати образ сучасного пiдприeмства. Пiдприeм-ства-лiдери здшснюють модернiзацiю в напрямку пе-редово! промисловостi для збiльшення прибутковостi, випереджаючи заохочувальнi урядовi програми. Багато лiдерiв глибоко iнтегрованi у свiтовий ринок i схильш до вiдкритоï конкуренцп. Це створка потужнi стимули для зб!льшення продуктивностi шляхом застосування методiв та технологiй smart-промисловостi. Уряд кра-!ни розглядаe цi пiдприeмства як успшш зразки i за-безпечуe фiнансову пiдтримку. Лiдери можуть досягти устху без полiтичноï пiдтримки, але державш програми e важливим прискорювачем !х прогресу. Утiм smart-технолог!! e необх!дною, але недостатньою умо-вою для досягнення ними значно! глобально! присут-ност!. Важливими також e продуктов! шновацп i бре-ндинг, як! розглядаються у План! 2025 як прюритетш.
економ!чного прогресу кра!ни та економ!чного про-цв!тання, уряд Китаю заснував кшька ключових шщ-атив i зробив значш !нвестиц!! для забезпечення застосування промисловими галузями краши технолог!й i процес!в smart-промисловост! так швидко, наск!льки можливо. Для забезпечення фшансування цих шща-тив у червш 2016 р. Ком!с!я нацюнального розвитку i реформ Китаю, Мшстерство ф!нанс!в, М!н!стерство промисловост! та шформацшних технолог!й заснували фонд у розм!р! 3,05 м!льярди долар!в (20 м!льярд!в юан!в), як! будуть !нвестуватися в сектор передово! промисловост!, п!дтримку модершзац!! традицшно! промисловост! i п!дтримку промисловост! високого техшчного р!вня [9]. Фонд був створений Державним казначейством Китаю, Державною корпорацieю розвитку та швестицш i Промислово-комерцшним банком Китаю.
За ощнками фах!вц!в, державна пол!тика у межах програми «Made in China 2025» матиме р!зний вплив на р!зн! пiдприeмства: пiдприeмства-лiдери (frontrun-ners), пiдприeмства, як! подають над!! (hopefuls), i п!д-пртемства, як! зап!знюються (latecomers) в застосуванш smart-промисловост! (табл. 1).
Таблиця 1
Пдприемства, як! подають над!! (претенденти), вiдiграють вирiшальну роль для мiжнародноl конку-рентоспроможностi Китаю. Ця група е досить великою та р1знор!дною, яка мютить велик! державш та при-ватнi п1дприемства, а також багато др1бних 1 середшх за розм1ром п1дприемств.
На сьогодншнш день п1дприемства-претенденти ще досить далек! в!д досягнення передового р1вня виробництва. Здеб!льшого вони перебувають у процес1 модерн1зац!! в1д базово! автоматизац!! 1 електриф1кац!! (Промислов1сть 2.0) до числового програмного управ-л1ння 1 виробництва на основ1 програмного забезпечення (Промислов1сть 3.0). Чим ефективншою буде державна програма п1дтримки, тим б!льша частина п1дприемств ц1е! групи буде ефективно застосовувати Промислов1сть 4.0 в середньостроковому пер1од1. 1хн1й б1знес-1нтерес у даний час занадто слабкий для великих 1нвестиц1й у передов1 технолог!! на основ1 автоматизац!! та дискретизац!! без пол1тично! п1дтримки.
Тому для них державна пол1тика е головною ру-шшною силою модерн1зац1йно! д1яльност1 в напрямку smart-виробництва. А ефективн1сть промислово! пол1-тики е найб!льш значимою саме для ц1е! групи. Для цих компанш настав вир1шальний момент: успшна
Характерн) риси трьох груп тдприемств щодо застосування smart-промисловостi
Пiдприeмства-лiдери Пiдприeмства, як1 подають над!! Пiдприeмства, яю зашз-нюються
Поточний р1вень Високо автоматизоване i дискретне (Промислов1сть 3.0) Прогресуюч1 в напрямку високого р1вня автоматизац!! та дискретизац!! (в!д Промисловост! 2.0 Промисловост! 3.0) Ручна праця i базова ав-томатизац!я (Промисло-вють 1.0 i 2.0)
Значення бгзнес-ште-рес1в для прогресу Високе Низьке, потенцшно зростаюче Низьке
Значення политики для прогресу Середж Високе Низьке
Перспектива на насту-пн1 десять рок1в Величезн1 вигоди в!д використання передово! технолога (Промислов1сть 4.0) Потенцшно: об^днання автоматизац!! та оцифровування (digitization) (Промисловгсть 3.0) та апробащя передово! технологи (Промисловгсть 4.0) Залишаються переважно на р1вн1 ручно! пращ та базово! автоматизац!!
Джерело: [7].
реатзащя державно! политики може перетворити !х у лiдерiв smart-промисловостi в середньостроковому пе-рiодi. Але погана реатзащя полiтики може погiршити !хне становище i, в кшцевому рахунку, перешкоджати ефективному використанню ними $таг!-технологш. Важливою iнiцiативою Плану 2025, яка може забезпе-чити значну тдтримку для апробаци передово! технолог!! та пiдвищення ефективностi на цих тдприем-ствах, е нацiональнi пшотш проекти.
Пiдприемства, як! запiзнюються, мають слабю стимули для модернiзацi! промислово! продукцп. Ви-користання дешево! пращ i масове виробництво продукций з низькими витратами все ще працюе як уст-шна модель бiзнесу. Однак, навiть якщо зросте потреба в автоматизацп та дискретизащ! виробництва, iснуе кшька бар'ерiв для модернiзацi!.
Старе поколiння керiвникiв, як! працюють з 1980 р., придшяють мало уваги якостi обладнання i не переконанi в перевагах модершзацп. Обмеженi гро-шовi ресурси i низька рентабельнiсть змушують шд-приемства, що спiзнилися, опиратися витрачанню коштiв на обладнання, що не гарантуе прибуток на ш-вестований каттал у межах одного-двох роив. Замють iнвестування у власнi потужносп багато пiдприемцiв вважають за краще швестувати у ринок нерухомостi, який розширюеться, оскшьки це обiцяе бшьш висок! прибутки.
У найближчi роки вплив цих компанш на внут-ршньому та м1жнародному ринках ймов!рно буде зме-ншуватися. Вони не можуть конкурувати з пщприем-ствами промислово розвинених кра!н. Оскшьки заро-бггаа плата значно зростае в Кита!, пщприемства цiе! групи також стануть слабшими пор!вняно з пщприем-ствами кра!н, що розвиваються. Багато з них виживуть за рахунок стратеги низько! вартостi та низько! якосп продукщ!, попит на яку ще досить високий в Кита!. 1нш! промислов! галузi, автоматизацiя яких не по-трiбна або обмежена, також юнуватимуть — ршення не здшснювати модершзащю до р!вня smart-виробни-цтва не матиме жодних негативних наслщюв для цих компанш.
Таким чином, промисловють Китаю буде розви-ватися з р!зною швидюстю: з одного боку, е пщприемства, як! вщстали у процес! промислово! модершзацп, а з шшого — невелика, але зростаюча кшьюсть ль дер!в ! устшних пщприемств з числа тих, що подають над!!. Ця друга група промислових пщприемств буде спроможна посюти лщирукч позицп, конкурувати на м1жнародних ринках високотехнолопчно! продукщ! та змшити структуру цих ринюв.
Серед сильних сторш промислово! поливки Китаю фах!вщ зазначають:
- мобЫзацшну потужшсть, тобто виняткову здатшсть урядово! поливки привертати широку увагу по всш кра!ш протягом короткого перюду часу;
- довгострокове планування, яке дозволяе уряду сьогодш встановлювати необхщш вим!рники ! роз-робляти дорожню карту промислово! модершзацп крок за кроком. Це передбачае у часи уповшьнення економ!чного зростання менше уваги придшяти ко-роткостроковим впливам ! концентруватися на довго-строкових цшях;
- потужне державне фшансування: залучення великого обсягу державних фонд!в ! субсидш та мож-ливоси направляти !х у прюритетш галуз!;
- впровадження нових бiзнес-моделей i техно-логш шляхом експериментування: перевiрка нових пщход!в через експериментальш проекти, як! пiзнiше служать моделями для загальнонащонального розгор-тання нових технологш;
- прагнення мiсцевих адмшстращй пiдтримати розвиток smart-промисловостi.
Водночас недолшами промислово! полиики Китаю вважаються:
- невщповщшсть полиичних прiоритетiв та промислових потреб. Надзвичайна мобiлiзацiйна потужшсть веде до надамбщшного всеохоплюючого щд-ходу, який не враховуе специф!чш потреби пщприемств. Багато пщприемств недостатньо автоматизоваш та не готов! використовувати передовi технологи!. Зо-середження на найбшьш передових технологiях та !г-норування необхiдностi оновлення базово! автоматизации й технолог!! оцифровування може призвести до розчарування i нав!ть руйшвних результатiв;
- фiксацiя на кшьюсних цшях. Промислова политика не повинна недооцiнювати роль оргашзащ! виробництва й послщовного полшшення його процесiв як напрямiв реалiзацil smaгt-промисловостi. Помил-кою е розглядати промислову модершзащю як чисто техшчну задачу встановлення нового обладнання. Ключовим у промисловш модернiзацi! е оптимiзацiя виробничих процесiв за допомогою послщовного по-лiпшення економiчного упраБлiння та експертних консультацш;
- неефективний розподш фiнансування. Загроза пов'язана з тим, що часто отримують фшансування не найбшьш перспективш та ефективш пщприемства, а п, у кого гарш зв'язки в полиичнш системi;
- неефектившсть на р!вш мiсцевих оргашв уп-равлiння. Надмiрний ентузiазм з приводу smart-про-мисловосп також створюе серйозш проблеми: зусилля мiсцевого уряду часто нескоординоваш й надм!рш; е ризик дублювання проекпв; витрачання коштав ! пе-ревиробництва. Попит на певний тип технологи часто веде до прийняття виробниками низьковитратних рь шень. Висока ймов!ршсть ризиюв пов'язана !з зайвою дотацшшстю ! перевиробництвом smart-продукцi!, що спричиняе значне зниження щн ! скорочення при-бутку.
На додаток, так! фактори, як тиск економ!ки Китаю в ц!лому, яка попршуеться, прихований вплив автоматизации на ринок пращ ! дефщит квал!ф!кованих кадр!в значно знижують здатшсть ! бажання бшьшоси п!дприемств Китаю !нвестувати у витратну модершза-ц!ю виробничого обладнання. Тому поки що пол!-тична стратепя най!мов!рн!ше не досягае мети широкомасштабно! промислово! модершзацп, але вона до-сягне явного устху щодо полшшення найважливших складових промисловост! Китаю, створення невеликих, але впливових груп глобальних лщер!в у smart-промисловост!. Кр!м того, запускаючи процес модер-н!зац!!, державна пол!тика мае сформувати стратепчне розум!ння п!дприемствами актуальност! !нвестиц!й у сучасн! потужност! та продукщю.
Висновки. Ознайомлення з сучасною державною пол!тикою Китаю щодо розвитку промисловост! у се-редньостроков!й перспектив! до 2025 року дае пщстави узагальнити декшька принципових положень.
По-перше, Китай, посщаючи рейтингов! м!сця на багатьох глобальних ринках як одна з найпотужнших
шдустр!альних кра!н, активно включився у свгтовий процес переходу до smart-промисловост!. Основна мета — тдвищення загального оргашзацшно-техноло-г!чного р!вня китайських промислових виробник!в за-ради посилення !хньо! глобально! конкурентоспромо-жност!, насамперед на ринках високотехнолопчно! продукц!!, а також зниження зовшшньо! технолопчно! залежност!.
По-друге, шщатива зд!йснення smart-модершза-ц!! у промисловост! ц!лком належить кер!вництву Китаю. Державна политика на засадах тдходу «зверху-до-низу» (the top-down approach) дозволяe системно реал!-зовувати стратепю модерн!зац!йних перетворень у промисловост!, фокусуючись на загальнонац!ональних пр!оритетах та спираючись на могутню й ц!леспрямо-вану державну ф!нансову п!дтримку. Водночас активно пiдтримуeться вмотивована власними б!знес-ште-ресами !н!ц!атива пiдприeмств-лiдерiв, переважно дер-жавних корпорац!й, щодо реал!зац!! технолог!чних до-сягнень Промисловост! 4.0 власними силами.
По-третe, залучення до процесу широкомасштабно! технолопчно! модершзац!! пiдприeмств з невисо-ким р!внем економ!чно! мотивац!! або з дефщитом не-обх!дних ф!нансово-економ!чних ресурс!в здшсню-eться на основ! широкого набору заход!в державно! п!дтримки з використанням шструменпв податкового, кредитного, митного регулювання тощо.
По-четверте, стратег!я й тактика державно! пол!-тики промислово! smart-модернiзацiï адаптован! до конкретних характеристик та умов китайсько! еконо-м!ки й промисловост!. Насамперед, враховуються роз-м!рна, орган!зац!йно-господарська, технолог!чна структура виробництва, конкурента! позиц!! та потенцшш можливост! р!зних груп пiдприeмств. Це створю^ умови для досягнення найбшьшо! ефективност! здшс-нювано! пол!тики.
По-п'яте, ставлячи довол! амб!ц!йн! загальн! цМ, кер!вництво державно! модерн!зац!йно! програми йде шляхом !х поетапно! реал!зац!!. Так, зокрема, упро-довж найближчого десятил!ття як пр!оритетне за-вдання розглядаeться створення невелико!, але висо-коконкурентно! групи промислових виробник!в i пос-тачальник!в технолог!й smart-промисловост!, здатних значно зб!льшити економ!чну конкурентоспромож-н!сть кра!ни на внутр!шньому та глобальному високо-технолог!чних ринках. Це забезпечуeться шляхом включення пiдприeмств-лiдерiв у пр!оритетн! пшотш нац!ональн! проекти з освоeння smart-технологш та smart-продукц!!, використання !нших метод!в стиму-лювання !нновац!йно-!нвестиц!йних процес!в.
По-шосте, формування smart-промисловост! роз-глядаeться як процес, до якого мають бути залучен! не т!льки безпосередньо виробники, але й широке коло шших защкавлених суб'eктiв, пов'язаних у межах про-дуктових, варт!сних, постачальних ланцюжк!в. Насамперед, наголошуeться на важливосп сп!вроб!тництва пiдприeмств з науково-досл!дними шститутами та на-уковими п!дрозд!лами ВНЗ у прюритетних для дер-жави сферах, на побудов! !нновац!йних промислових центр!в та п!дтримц! розвитку промислових конструк-торських центр!в. Це також пiдтримуeться заходами державно! п!дтримки та стимулювання.
Нарешт!, по-сьоме, китайська пол!тика розбу-дови smart-промисловост! враховуe можлив! ризики й
негативнi наслiдки (наприклад, вплив на ринок працi й зайнятють), закладаючи KOMneHcaTopHi заходи або коригуючи oчiкувaнi ефекти. Це також певною мipoю мае позначитися на ефективноси здiйcнювaнoI пол!-тики в ц!лому.
У подальших наукових дослщженнях ц! узагаль-нення мають бути детально розглянуп у контекст! завдань розробки стратег!1 розвитку smart-промисло-восп в Укра1н!, зокрема, доц!льност! та можливостей застосування закладених принцип!в та шструменпв у в!тчизняних програмах.
Список використаних джерел
1. Organization for Economic Co-operation and Development (OECD), "Enabling the Next Production Revolution: The Future of Manufacturing and Services — Interim Report" (Paris: OECD, June 2, 2016), https://www.oecd.org/mcm/documents/Enabling-the-next-production-revolution-the-future-of-manufacturing-and-services-interim-report.pdf.
2. "Economic Benefit", Smart Manufacturing Leadership Coalition, accessed November 5, 2016, https://www.smartmanufacturingcoalition.org/economic-benefit.
3. Made in China 2025: Global Ambitions Built on Local Protections [Electronic recourse]. — U.S. Chamber of Commerce, March 16, 2017. — Accessed mode : https://www.uschamber.com/sites/default/files/fi-nal_made_in_china_2025_report_full.pdf.
4. China Manufacturing 2025: Putting Industrial Policy Ahead of Market Forces [Electronic recourse]. — European Union Chamber of Commerce in China, 2017.
— Accessed mode : http://docs.dpaq.de/12007-euro-pean_chamber_cm2025-en.pdf.
5. Made in China 2025. China Manufacturing in the 21st Century. Opportunities for UK-China Partnership. -China-Britain Business Council (CBBC), 2016. - Accessed mode : http://www.cbbc.org/mic2025/.
6. Jost Wьbbeke, B^rn Conrad 'Industrie 4.0' : Will German Technology Help China Catch Up with the West? — The Mercator Institute for China Studies (MERICS), China Monitor, Issue 23, 14 April 2015.
— Accessed mode : http://www.merics.org/fileadmin/tem-plates/download/china-monitor/China_Moni-tor_No_23_en.pdf.
7. Made in China 2025. The making of a high-tech superpower and consequences for industrial countries [Electronic recourse] / Jost Wьbbeke, Mirjam Meissner, Max J. Zenglein, Jaqueline Ives, B^rn Conrad. — The Mercator Institute for China Studies (MERICS), № 2, December 2016. — Accessed mode : https://www.mer-ics. org/fileadmin/user_upload/down-loads/MPOC/MPOC_Made_in_China_2025/MPOC_No .2_MadeinChina_2025.pdf.
8. STAUFEN.AG (2015). "China — Industrie 4.0 Index 2015". November 2. — Accessed mode : http://www.staufen.ag/fileadmin/hq/survey/STAUFEN.-studie-china-industrie_4_0-index-2015-DE.pdf.
9. Xinhua, "China Establishes Fund to Invest in Advanced Manufacturing", China Daily, June 8, 2016. — Accessed mode : http://www.chinadaily.com.cn/busi-ness/2016-06/08/content_25652625.htm.
