CC BY
11
УДК 351:378.11 https://doLorg/10.35546/kntu2078-4481.2020.3.20
В.Д.ФШПГОВА
Херсонський нацюнальний техшчний унiверситет
ORCID: 0000-0002-8476-3341
МОДЕРН1ЗАЦ1Я ДЕРЖАВНО1 ПОЛ1ТИКИ В ГАЛУЗ1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ УКРАШИ В УМОВАХ ГЛОБАЛВАЦП
У данш роботI запропоновано авторське бачення процесу модертзаци державноI полгтики в галуз! педагог1чног осв1ти Укра'ти в умовах глобал1заци. Доведено, що державна полтика мае бути спрямована на тновацшний розвиток галуз! педагог1чног осв1ти, побудований на основI створених тновацшних прогнозгв; тновацшних стратегш; тновацшних програм та тновацшних проект1в. Це передбачае використання: стратеги «нарощування»; стратеги «запозичення» та стратеги «перенесення». Разом з цим, ¡нновацшний розвиток галуз! педагог1чног освгти неможливий без функцюнування взаемопов'язаних мехашзмгв: мехатзм1в мережевог взаемодП освттх оргатзацш разного ргвня I проф1лю, мехатзм1в стимулювання ¡нновацшног активностг науково-педагоггчних працгвниюв, механгзмгв активгзацИ науково-дослгдног та практичног дгяльностг педагоггв I слухачгв. 1ншим напрямом модертзаци державног полгтики в галузI педагоггчног освгти вбачаеться формування нового педагога, здатного працювати на вимогу глобального сустльства, упровадження принципу неперервностI професшного зростання педагога за 1ндив1дуальною освгтньою траекторгею, створення сприятливих умов для опанування позицИ суб 'екта професшного вдосконалення, засвоення нових ролей I функцш при використаннI коуч-програм науково-методичного супроводу зазначеного процесу. При цьому доцшьним також вважаеться формування державног Iнтелектуальног мережI розвитку педагоггчних кадргв та утворення системи пгдтримки фабрик думок, як мають бути задгяними в процесг формування та реалгзацИ державног полгтики в галузI педагоггчног освгти. У результатI дослгдження визначено чотири напрями реформ, що, на думку автора, позитивно впливатимуть на розвиток галузI педагоггчног освгти.
КлючовI слова: педагоггчна освгта, державна полгтика, модернгзацгя.
В.Д.ФИЛИППОВА
Херсонский национальний технический университет
ORCID: 0000-0002-8476-3341
МОДЕРНИЗАЦИЯ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОЛИТИКИ В СФЕРЕ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ
ГЛОБАЛИЗАЦИИ
В данной работе предложено авторское видение процесса модернизации государственной политики в сфере педагогического образования Украины в условиях глобализации. Доказано, что государственная политика должна быть направлена на инновационное развитие сферы педагогического образования, которое основано на созданных инновационных прогнозах; инновационных стратегиях; инновационных программах и инновационных проектах. Это предполагает использование: стратегии «наращивания»; стратегии «заимствования» и стратегии «переноса». Вместе с этим, инновационное развитие сферы педагогического образования невозможно без функционирования взаимосвязанных механизмов: механизмов сетевого взаимодействия образовательных организаций различного уровня и профиля, механизмов стимулирования инновационной активности научно-педагогических работников, механизмов активизации научно-исследовательской и практической деятельности педагогов. Другим направлением модернизации государственной политики в области педагогического образования видится формирование нового типа педагога, способного работать по требованию глобального общества, внедрение принципа непрерывности профессионального роста педагога по индивидуальной образовательной траектории, создание благоприятных условий для освоения позиции субъекта профессионального совершенствования, усвоения новых ролей и функций с помощью коуч-программ научно-методического сопровождения указанного процесса. При этом целесообразным считается формирование государственной интеллектуальной сети развития педагогических кадров и создание системы поддержки фабрик мыслей, которые должны быть задействованы в процессе формирования и реализации государственной политики в области педагогического образования. В результате исследования определены четыре направления реформ, что, по мнению автора, положительно влияют на развитие сферы педагогического образования.
Ключевые слова: педагогическое образование, государственная политика, модернизация.
FILIPPOVA V. D.,
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-8476-3341
MODERNIZATION OF STATE POLICY IN THE FIELD OF PEDAGOGICAL EDUCATION OF UKRAINE IN THE CONDITIONS OF GLOBALIZATION
This paper offers the author's vision of the process of modernization of state policy in the field of teacher education in Ukraine in the context of globalization. It is proved that state policy should be aimed at innovative development of the sphere of teacher education, which is based on the created innovative forecasts; innovative strategies; innovative programs and innovative projects. This involves the use of: "build-up" strategies; "borrowing" strategies and "carry-over" strategies. At the same time, the innovative development of the sphere of pedagogical education is impossible without the functioning of interrelated mechanisms: mechanisms of network interaction of educational organizations of various levels and profiles, mechanisms for stimulating the innovative activity of scientific and pedagogical workers, mechanisms for enhancing the research and practical activities of teachers. Another direction of modernization of state policy in the field of teacher education is the formation of a new type of teacher capable of working at the request of a global society, the introduction of the principle of continuous professional growth of a teacher along an individual educational trajectory, the creation of favorable conditions for mastering the position of the subject of professional development, mastering new roles and functions with the help of coaching programs for scientific and methodological support of this process. At the same time, it is considered expedient to form a state intellectual network for the development of pedagogical personnel and create a support system for thought factories that should be involved in the formation and implementation of state policy in the field of teacher education. As a result of the study, four directions of reforms have been identified, which, according to the author, have a positive effect on the development of the sphere of teacher education.
Key words: pedagogical education, state policy, modernization.
Постановка проблеми
Триваюча глобалiзацiя освгга в Укра!ш передбачае демонтаж юнуючо! нацюнально! системи педагопчно! освгга, в певному сена, спрямована на фундаментальш змши в свгговому порядку, при яких встановлеш рашше меж1 втрачають свое значення. Реалiзацiя процесу глобалiзацi! нацюнально! системи педагопчно! освгга передбачае ряд реформ, що проводяться на шституцюнальному рiвнi i спрямовано на кардинальш змши в освиньо-науковш дiяльностi.
AH^i3 останшх дослвджень i публшацш
Важливими для до^дження питания розвитку державного управлшня розвитком галузi педагопчно! освгга в Укра!ни е результати до^джень вичизняних науковщв [1-8]. Однак, попри безперечну наукову та практичну значущють результапв наукових до^джень, слад звернути увагу на те, що окремi питання державно! освиньо! полтики доа залишаються недостатньо опрацьованими, зокрема питання визначення перспектив розвитку державно! полиики в шлузГ педагогiчно! освгга.
Формулювання мети дослвдження
Виходячи з вищесказаного, метою нашо! статтi е визначення альтернативних сценарпв модернiзацi! вичизняно! державно! полгаки в голузг педагогiчно! освгга в умовах глобалiзацi!.
Викладення основного матерiалу дослвдження
Сучасна глобалiзацiя освгга спрямована на змщнення iндивiдуальних позицш майбутнiх фахiвцiв в рiзноманiтних сферах дГяльносп, надання !м широких можливостей для професшного та особиспсного саморозвитку через широкий ви6Гр мюць i умов використання !хнього потенцiалу, а також дозволяе сконцентрувати як1сний людський капiтал у кра!нах, як1 найбiльш його потребують, створюючи ефективнi умови для навчання та подальшого працевлаштування. Основними аспектами глобалiзацi! сьогодш е: загальне зростання значення економiки знань у сучасному свгговому сусшлъствц широке впровадження шформацшних i комунiкацiйних технологiй в освиш системи; розширення умов пiдписания мiждержавних торгiвельних угод, як1 також охоплюють так1 сфери як надання освишх послуг. Основними проявами глобалiзацi! в сферi освгга е: створення глобального ринку освгга; поява транснацiональних освишх корпорацiй; комп'ютеризацiя освгга; конвергенцiя, яка мае на увазi злиття i взаемопроникнення освиньо! та соцiально! систем; штегращя; стандартизацiя освишх систем i культурних цiнностей.
С. Шмалей наголошуе, що сьогодш «глобальна освiта формуеться як особлива мегасистема, у якш визначаються й досягаються цш нацюнально! та свггово! полггаки, створюються специфiчнi зв'язки i вiдношения мГж державними установами, виробництвом, науковими центрами, закладами освгга з метою розширення можливостей розвитку особистосп фахiвця. Освiта при цьому розглядаеться як прiоритетний напрям свггового устрою, оск1льки зосереджуеться на стратепчнш задачi - шдготовщ та
вихованш освГчено! й вщповщально! особистосп, яка здатна забезпечити власну житгeдiяльнiсть, дiалогiчно спiвпрацювати в соцiумi, критично протидiяти негативним процесам, формувати толерантну самоГдентифжащю i самовизначення» [1, С. 344-345].
Отже, розвиток глобалiзацiйних процесiв в галузi освiти i об'ективна необхщшсть пiдвищення конкурентоспроможностi нацюнально! економiки i людського потенцiалу вимагають модершзацп державно! полпики в галузi педагогiчноi освпи в напрямi вiдповiдностi свiтовим та европейським стандартам. Втiм, необхiдно розумпи, що неминучими наслiдками процесу глобалiзацii виступають сучаснi тенденцii комерщалГзацп освгга, послаблення ролi вищо! освiти в економщ знань, фактичне зниження державно! фшансово! пiдтримки освiтнiх структур, втрата самоiдентичностi та нацiональноi культури. Такий стан речей вимагае розробки альтернативних пiдходiв до розвитку державно! полпики в галузi педагогiчноi освiти в контексп сучасних глобалiзацiйних процесiв.
Так, одним iз альтернативних сценарi!в ми вбачаемо модершзацш державноi полiтики в галузi педагогiчноi освiти як шструмента формування колективного розуму держави, який мае протистояти !! освiтнiй деменцп.
Реалiзацiя означеного концепту передбачае застосування ряду мiр, як1 сприятимуть «штелектуалГзацп» суспiльства, що в сучасному свт стае однiею з важливiших переваг держави на рiвнi глобальноi конкуренцп. Як основнi ми визначаемо наступи:
1. Формування державноi полiтики шновацшного розвитку галузi педагогiчноi освiти, яка вщбуваеться на базi: iнновацiйних прогнозiв; iнновацiйних стратегiй; iнновацiйних програм; шновацшних проектiв. Реалiзацiя iнновацiйного розвитку галузi педагогiчноi освiти передбачае використання: стратеги «нарощування» - використання власних розробок для тдвищення конкурентоспроможностi системи педагогiчно! освiти; стратегш «запозичення» - використання щей, що покладено в основу чужих розробок, i створення на !х основi конкурентоспроможно! продукцii з використанням власного потенцiалу системи педагопчно! освгга; стратегiю «перенесення» -використання сучасного зарубiжного досвiду. При цьому, шновацшний розвиток галузi педагогiчноi освгга неможливий без трьох взаемопов'язаних механiзмiв: механiзмiв мережево! взаемодi! освiтнiх оргашзацш рiзного рiвня i профiлю, механiзмiв стимулювання iнновацiйноi активностi науково-педагопчних працiвникiв, механiзмiв активiзацii науково-дослiдноi та практично! дiяльностi студентiв i слухачiв.
2. Формування педагогiчних науково-освiтнiх мереж, як основи мережево! взаемодп. Мережева взаемодiя як феномен нашого часу мютить у собi величезний потенщал. Як основний механiзм реалiзацi! державно! полггаки в галузi педагогiчноi освгга, вона дозволяе реалiзувати його синергетичш ефекти в колективнiй науково-освiтнiй дГяльносп, дае можливють використовувати переваги мережi в пiдвищеннi ефективностi роботи освпшх установ, оптимiзацi! витрат, пiдвищення якосп освпшх програм та академiчноi мобшьносп. Мережевi форми взаемодii бшьш ефективш та економiчнi.
Мережева взаемодiя - це система зв'язшв, як1 дозволяють розробляти, апробувати та пропонувати професшному педагогiчному спiвтовариству iнновацiйнi моделi змюту освпи та державного управлiння педагопчною освпою; це споаб дГяльносп щодо спшьного використання ресурсiв. Вона е одним з варiантiв соцiального партнерства.
ПГд мережевою взаемодiею розумiеться система горизонтальних Г вертикальних зв'язк1в, що забезпечуе доступшсть як1сно! педагопчно! освгга для вах категорш громадян, варГативнють освпи, вщкрипсть освпшх оргашзацш, тдвищення професшно! компетентносп педагопв Г використання сучасних 1КТ-технологш [2]. Така взаемодГя дозволяе: розподГляти ресурси при загальних завданнях дГяльностц спиратися на шщативу кожного конкретного учасника; здшснювати прямий контакт учасник1в один з одним; вибудовувати рГзноманпш можливГ шляхи руху при спшьносп зовшшньо! мети; використовувати загальний ресурс мереж! для потреб кожного конкретного учасника.
Мережева взаемодГя, штеграцшш процеси у сфер! науки та педагопчно! освгга можуть приймати рГзш форми Г носити шституцшний, програмний або кластерний характер. Разом з тим вихвдна вимога до вах форм штеграцшних структур - високий рГвень наукових дослщжень та освиньо! дГяльносп. Гнучк1 мережев! структури (шновацшш кластери) е найбшьш розвиненою формою штеграцп науки Г освпи, створюються на основ! багатостороншх угод та об'еднують вишГ, науков! оргашзаци, освпш установи, шновацшш фГрми.
Зауважимо, що у даний час мережева взаемодГя е одним з потужних ресурав шновацшно! педагопчно! освпи, засновано! на наступних принципах: мережа - це можливють просування продуклв шновацшно! дГяльносп на ринок освпшх послуг Г, таким чином, отримання додаткового фшансування; мережева взаемодГя дозволяе посилювати ресурс будь-якого шновацшного закладу за рахунок ресурав шших установ. Мережа допомагае знайти прецеденти, отримати експертизу власних розробок, розширити перелж освпшх послуг для студенпв, у тому числГ, за допомогою реалГзацп освпшх програм в мережевш форм!. Вона створюеться на добровГльнш основ!, утримуеться загальною проблематикою та штересами вах члешв мереж1. Таким чином, мережа завжди е результатом проектного задуму, оск1льки
учасники повинш брати участь в единому цшепокладанш, погоджувати мехашзми 1 схеми взаемодП, домовлятися про результати д!яльносп [3].
Отже, серед ключових моменпв, що лежать в основ! затребуваносп мережево! взаемодП, можна видшити наступи:
- Перегляд способ1в причинно-наслщкових пояснень явищ дшсносп. Прям! тншт причинно-наслщков! зв'язки вже недостатш 1 не можуть пояснити процеси 1 явища, що вщбуваються в складних системах. Важливо вмгга бачити, розумгги 1 використовувати можливють взаемодП безл1ч1 фактор1в, враховувати вплив численних зворотних зв'язшв, взаемозв'язок причин 1 наслщшв.
- Переор!ентац!я на внутршню багатозначшсть позицш, як1 взаемодоповнюють розумшня складних систем. Будь-яка людина схильна вважати свою точку зору ютиною, над нею тяжшть стереотипи, що склалися. Визнати же факт р1зноман1тност1 сприйняття дшсносп шшими людьми - це означае бути готовим до сшвпращ та взаемодП: обговорювати, приймати чи аргументовано вщкидати шш! думки.
- Усвщомлення внутршньо! альтернативносп прийнятих ршень. Стало зрозумшим, що негативш наслщки бурхливих техшко-технолопчних нововведень неввддшьт в1д позитивних. Благо 1 зло в даному випадку нероздшьш 1 одночасш. Важливою установкою при розробщ та реал1зацП нових ршень стае ретельний облж вах переваг 1 ризишв, як1 супроводжують це ршення.
- Усвщомлення найближчих 1 вщдалених наслщшв прийнятих ршень, особливо глобального характеру [4].
Видшеш положення диктують певш посилання для формулювання, обгрунтування та !ерархП принцишв мережево! взаемодП. Пропонуються дв1 групи принцип1в: загальн1 (методолопчш) 1 специф1чн1 (що визначають розгортання 1 функц1онування мережево! взаемод1! в сучасному 1нформац1йно-осв1тньому простор!). У позначенш цих груп принцип!в в!дображаються сучасш тенденц!! розвитку та реформування системи професшно! педагог!чно! осв!ти.
На нашу думку, мережева взаемод!я мае стати одним з компоненпв механ!зму реал!заци державно! пол!тики в галуз! педагопчно! осв!ти. Саме становлення мережево! взаемодП в педагопчнш осв!т! в!дпов!дае викликам часу, визначальним тенденц!ям розвитку системи педагопчно! освгга в ц!лому, ! здатне задовольнити потреби кожного суб'екта ще! взаемод!!. Однак, вс! позитивш процеси можлив! т!льки за умови делегування в!д центру управл!нських повноважень ! в!дпов!дальност! суб'ект!в мережево! взаемод!!'. При цьому, практична реал!защя щей мережево! взаемод!! освгтшх установ на практищ буде можлива повною м!рою т!льки п!сля внесения зм!н до закону про освиу, який на законодавчому р!вш закр!пить орган!зац!йн!, технолопчш, !нфраструктурн! форми орган!зац!!' осв!ти, в тому числ! педагог!чно! [5].
3. Розгортання державно-громадсько! програми «Осв!та майбутнього», яка передбачае формування осв!тн!х програм навчання майбутн!х ! д!ючих педагопв, як1 спрямован! на вм!ння анал!зувати, м!ркувати, ставити та вир!шувати р!зномаштш завдання (в тому числ! шзнавальш). Це формування нового типу педагога, здатного працювати на вимогу глобального сустльства.
Таке бачення визначено тим, що Оргашзащя Об'еднаних Нац!й з питань освгга, науки ! культури (ЮНЕСКО) спшьно з Дитячим фондом ОргашзацП Об'еднаних Нац!й (ЮН1СЕФ) та у сшвпращ з багатьма шшими м!жнародними ! нац!ональними орган!зац!ями запропонували концептуальну модель для розробки освишх програм, яка мае чотири вим!ри навчання: учитися знати (п!знавати, вчитися); учитися застосовувати знання (д!яти); учитися бути (жити у злагод! з собою); учитися жити разом (жити у мир! та злагод! з шшими).
«Учитися знати», або когштивний вим!р. Передбачае розвиток таких зд!бностей, як концентрац!я, вир!шення проблем, критичне мислення, ц!кав!сть, творч!сть для того, щоб краще зрозум!ти св!т та шших людей.
«Учитися д!яти», або шструментальний вим!р. Передбачае необх!дн!сть тдтримання д!тей ! молод! у застосуванш на практиц! того, чого навчилися, а також у пристосуванш до ринку пращ. 1нструментальний вим!р забезпечуе навчання того, як застосовувати набуп теоретичн! знання на практиц! в повсякденних контекстах. Навчання мае ввдповщати щораз вищим вимогам ринку пращ, новим технологиям та потребам молод! у час, коли вона здшснюе перехщ в!д осв!ти до роботи.
«Учитися бути», або !ндивщуальний вим!р. Розглядае навчання як самореал!зац!ю, тдвищення особист!сного потенц!алу, самоповаги та ефективносп. Включае когн!тивн!, внутр!шньоособист!сн! ! м!жособиспсш психосоц!альн! навички. Особисте зростання стосуеться як !ндивщуальних, так ! сощальних чинник^в. Навички, набут! в рамках цього вишру, також важлив! для життево! ст!йкост!, самозахисту та запобтання насильству.
«Учитися жити разом», або сощальний вим!р. Це етичний вим!р, який е п!дгрунтям для громадянсько! осв!ти, засновано! на ц!нностях демократ!!, справедливости поваз! до в!дм!нностей, прав людини ! соц!альних норм. Сощальний вим!р передбачае формування у дней та молод! бажання ! вмшня
жити у мир! та злагодг Вш е етичною основою трьох шших вимГрГв (когштивного, шструментального та вдивадуального).
Зазначеш чотири вимГри взаемопов'язаш, змщнюють один одного, поеднуючись у цшстй особистосп [6].
4. Упровадження принципу неперервносп професшного зростання педагога за Гндивщуальною освпньою траекторГею, створення сприятливих умов для опанування позицп суб'екта професшного вдосконалення, засвоення нових ролей Г функцш при використанш сучасних технологш науково-методичного супроводу.
Ефективною технолопею науково-методичного супроводу, на нашу думку, сьогодш мае виступати коучинг (в!д англ. соасЫ^ - наставляти, надихати, тренувати для спещальних цшей, шдготовляти до виршення певних завдань) як система андрагопчних, акме-синергетичних принцишв Г прийомГв, як1 сприяють розвитку потенщалу особистосп та групи спшьно працюючих людей (команди, оргашзаци), а також забезпечують максимальне розкриття та ефективну реалГзацш цього потенщалу [7].
Доцшьшсть використання на практищ програм коучингу для фахГвщв в галуз! педагопчно! освгга (студенпв, вчителГв, викладачГв, керГвнишв структур освпшх заклада тощо) полягае в тому, що сучасний коучинг, що ввГбрав у себе новпш напрямки психолог!!, б!знес-консультування, менеджменту, маркетингу вимагае для педагопчно! освгга як одше! з провщних сощальних галузей: упровадження виробничо! сфери в загальш тенденцп шдходГв до розвитку професюналГзму Г проактивних якостей фахГвщв; нових концептуальних тдходГв до професшно! компетентносп фах1вщв в галуз! освпи; появи молодих фахГвщв готових до виршення державних завдань; змш процеав навчання через самонавчання, самоактуалГзацш, формування нового ставлення до життя, професп, держави.
Актуальшсть упровадження коуч-програм полягае ще Г в тому, що вони носять гумашстичний характер «першо! допомоги» в професшнш самореалГзацп; дозволяють здшснювати безболюну реабштацш окремо! категорп фахГвщв (фахГвщв, як1 не мають педагопчно! освгга або як1 тривалий час не працюють за фахом; Г т.д.). Коуч-програма покликана задовольняти Гндивщуальш, персошфшоваш запити фахГвця в галуз! освгга, мотивованого на отримання нового (бшьш яшсного) результату дГяльносп. У той же час, коуч-програми надшеш яшстю ушверсальносп, оск1льки вони вщносяться до програми тдвищення квал!ф!кацп фахГвщв в галуз! освпи нового поколшня, що вщповщае запитам поставлених завдань сучасного професшно-методичного забезпечення педагопчно! дГяльносп, орГентоваш на широк! варГативш можливосл: Гндивщуальний коучинг, груповий, з будовою модифшованих ! новостворених модулГв шшими освпшми установами в залежносп в!д потреб споживача.
Ми вважаемо, що основна мета програми коучингу для фахГвщв в галуз! освгга полягае, перш за все, в професшному сприянш педагопчного пращвника у визначенш та досягненш його особистюних ! професшних цшей за мшмальний час ! з мшмальними зусиллями; у розвитку ушкального творчого поля дГяльност! фахГвця в галуз! освпи через придбаш нов! професшш навички та вмшня; у збереженш стшкого контингенту професшних педагопв в освпшх закладах, в розумшш завдань професшно-методичного забезпечення дГяльносп фахГвця в галуз! освпи ! створенш умов !х реалГзащ! на рГзних рГвнях освпи.
На нашу думку, залежно вш об'екпв, на яш спрямована коуч-програма, можна видшити наступш типи учасник1в: управлшський корпус (керГвники освпшх установ, завщувач! кафедрами, керГвники вщдшв, творчих груп; заступники директора рГзних напрямк1в); педагопчний склад (випускники виш!в, «фах!вщ», як1 не мають стажу роботи 5 рошв, досвщчеш педагоги); батьк1вська громадськ1сть, що задГяна в рГзних структурах державно-громадського управлшня.
Виходячи з вищесказаного, завданнями, що повинна виршити будь яка коуч-програма е: розв'язання проблемних ситуацш за допомогою спещально оргашзованих шструменпв; стимулювання до самонавчання; повне розкриття потенщалу фахГвця в галуз! освгга; тдвищення мотивацп виробничо! дГяльност! педагопчного пращвника; отримання позитивного результату дГяльносп через зовшшню професшну експертизу; отримання (вимГрного, оцифрованого) результату поставлено! спочатку мети; збшьшення конструктивних шей фахГвця в галуз! освпи; мобшьшсть, швидка й ефективна реакщя в критичних ситуащях; бшьша гнучк1сть ! адаптивнють до зм!н [8].
Коуч створюе особливий диференцшований акмеологГчний простГр, креативну атмосферу взаемно! довГри та шщативно! амбГтно! готовност! (з боку фахГвця в галуз! освГти) прийняти виклик для перемоги над собою та усшху в досягненн! свое! мети, спещальш умови, спрямован! на розкриття особиспсного потенцГалу кожного педагога для реалГзацп ним професГйно значущо! мети в оптимальш термГни, для пошуку альтернативи, здГйснення зм!н у професшно-педагопчнш дГяльност! [7]. Отже, застосування щей коучшгу на практиц! означае поступовий перехГд в!д традицГйного до шновацшного руху розвитку сучасно! педагогГчно! освгга.
5. Формування державно! Гнтелектуально! мереж! розвитку педагопчних кадрГв, яка за допомогою шформацшно! Гнфраструктури галуз! освгга виноситиме на суспГльний розгляд: проблеми !
завдання розвитку галузi педагопчно! освгга; питання розроблення альтернативних варГанпв майбутнього стану гaлузi педaгогiчноï освiти; шляхи виршення завдань соцiaльно-економiчного i технологiчного розвитку гaлузi педaгогiчноï освiти.
Пiд шформацшною iнфpaстpуктуpою галуз! освiти ми будемо розумгти сукупнiсть оpгaнiзaцiйних структур, що забезпечують функцiонувaння i розвиток шформацшного простору системи освiти (в тому числ! педaгогiчноï), зaсобiв iнфоpмaцiйноï взаемодп, доступ громадян та оpгaнiзaцiй до шформацшних pесуpсiв. На нашу думку, основними компонентами iнфоpмaцiйноï iнфpaстpуктуpи гaлузi освiти е: когнiтивнi структури сустльства - науково-дослщницьш та освiтнi установи, аналггачш центри та iншi структури, в яких виробляються новi знания i технологи; оргашзацшш структури сустльства (державш, pегiонaльнi, мiсцевi, вiдомчi), яш забезпечують формування та pеaлiзaцiю державно1' полiтики в гaлузi педaгогiчноï освГти тощо. Перебуваючи в pежимi неперервно1' взаемодП', ознaченi структури здiйснюють ряд найважливших функцiй для регулювання i стабшзацп взаемодП' в iнфоpмaцiйному пpостоpi iнтелектуaльноï мережа: оpгaнiзaцiя виробництва зaсобiв iнфоpмaтизaцiï системи педaгогiчно ï освгга; мaтеpiaльно-технiчне постачання i сеpвiсне обслуговування; забезпечення iнфоpмaцiйноï безпеки; упpaвлiния фшансовими опеpaцiями; мapкетинговi дослiджения; пiдготовкa кадрГв; проведення консультaцiй i т.п. Основною тенденщею розвитку iнтелектуaльноï мереж! розвитку педагопчних кaдpiв в умовах глобaлiзaцИ' е повсюдне ïï поширення в межах шформацшного простору.
6. Утворення системи тдтримки фабрик думок (незалежних aнaлiтичних центpiв, Think Tank), яш мають бути зaдiяними в процес формування та pеaлiзaцiï державно1' полгтики в гaлузi педaгогiчноï освгга. У реалгзацп зазначеного кола питань також мають брати участь aкaдемiчнi аналггачш центри, результатом дГяльносп яких е головним чином наукова експертиза та збшьшення наукового знання про державне управлшня в гaлузi освГти, в тому числ! педагопчно].'. При цьому освиня функщя фабрик думок в основному мае зводитися до просвиницько1' дГяльносп в сустльстш, навчання методам громадсько1' учасп i впливу на процеси формування та реалгзацп державно1' полгтики в галуз! педагог!чно1' освГти, використання комплексу сощальних технологш, методГв виршення нагальних сощально-полггачних проблем в галуз! педагопчно1' освГти. РеалГзащя зазначеного кола питань передбачае також тдготовку нових компетентних сшвробинишв для аналггачних центрГв, що здшснюеться через проведення семшарГв, треншпв та залучення педагопв, молодих учених i експерпв до роботи в подГбних оргашзащях. Фабрики думок мають бути псно пов'язаними з педагопчними освгтшми установами i ствпрацювати з ними.
Ми вважаемо, що з точки зору формування та реалГзаци державно1' полгтики в галуз! педагопчно1' освгга, фабрики думок мають виконувати наступш функцп:
- забезпечення високо1' якостг полггачних докуменпв шляхом залучення максимально рГзномаштних думок i глибини дискусП;
- забезпечення зм!стовно1' сусп!льно1' тдтримки запропонованих змш;
- створення демократичного ктмату в галуз! педагопчно1' освгга, в якому ва учасники освгтнього процесу ввдчувають свою вадповадальшсть за його хгд i результати;
- зростання освггаьо1' компетентносп сустльства;
- самовизначення майбутшх виконавщв щодо 1'х власних завдань у зв'язку з планованими змшами в державш полггащ в галуз! педагопчно1' освгга.
Поряд з! сказаним вище, актуальними постають ще чотири напрями реформ, що, на думку автора, позитивно впливатимуть на розвиток галуз! педагопчно1' освгга.
З позицП першого напряму реформ концептуальним прюритетом нами вбачаеться збереження i розвиток кадрового потенщалу педагопчних кадрГв, що забезпечуе поточш та перспективш потреби сощально-економГчного розвитку нашо1' держави в освгтньому контент!; реалГзащя прав на отримання якгсно1' освгга впродовж життя, де , вщповщно, ключовою умовою шдвищення якостг освГти е високий рГвень профес!йно1' компетентносп педагопчних кадрГв.
Неперервшсть професшного розвитку поряд з укомплектован^™ педагопчними кадрами i рГвнем 1'х квалГфжаци е одшею з основних вимог до кадрових умов реалГзацП державного политики в галуз! педагопчно! освГти вщповщно до державних освгтшх стандарпв. Отже, необхщна модершзащя змГсту i технологш педагогГчнох' освГти зпдно Гз швидкозмшними запитами сощального середовища i нормативного поля (професшш стандарти, Нова Украшська Школа, штерактивш методи навчання), спрямованих на систематичне оновлення змГсту педагогГчнох' освгга з урахуванням сучасних досягнень науки i технологш та змши запипв i потреб сустльства. Упровадження професшних стандарпв забезпечить вадповадшсть змГсту i технологш педагопчнох' освгга стандартизованим вимогам, запитам сустльства i принципам державнох' политики в галуз! педагогГчнох' освгга; удосконалення системи педагогГчнох' освгга як повноцшного ресурсу шновацшного розвитку держави.
У межах другого напрямку реформ очевидним стае потреба ГндивГдуалГзацл системи шдвищення квалГфжацИ педагопчних пращвнишв на основ! варГативних форм розроблення модульних програм, шдвищення рГвня розвитку навичок пpофесiйноï дГяльносп педагопв, набуття ними практичних навичок
й умшь для ефективного використання в самостшному виршенш професшних завдань вщповщно до реалiзацiï вимог державних стандарпв педагопчно1' освiти всiх рiвнiв. Створення системи ефективних i доступних шформацшних ресурсiв у галузi педагогiчноï освгга виявляеться спiвзвучним концептуальним iдеям тдготовки педагогiчних кадрiв на рiзних рiвнях освiти. Саме тому пiдвищення рiвня iнформованостi про перспективи професiйноï освгга i доступнiсть / висвiтлення змюту широкого спектру освiтнiх послуг i ресурав в системi загально1', додатковоï i професшно1' освгга виявляеться в центрг уваги вах пропонованих напрямшв.
Третiй напрямок здебiльшого орiентовaно на сощальну тдтримку молодих фaхiвцiв. У цьому контексп стае обов'язковим визначення регламентуючих, у тому числГ i на державному рГвш, мехaнiзмiв взаемодп освпшх установ з тдготовки педагопчних кaдрiв та дальшого супроводу дГяльносп молодих фaхiвцiв. Комплексний тдхвд до оргашзаци професшного розвитку, з урахуванням розумшня плюав i мшуав дГяльносп молодих педaгогiв, забезпечить успiшне майбутне i стане запорукою пiдвищення квaлiфiкaцiï та кар'ерного зростання таких сшвробпнишв.
Мiнiмiзaцiя дефiциту педaгогiчних кадргв; створення умов для отримання педагопчно1' освгга на ргвш мaгiстрaтури особами, яш не мають педaгогiчноï освпи; розвиток професшних компетенщй молодих фaхiвцiв повинш скласти концептуальний комплекс змютовних питань, що враховують i створення системи умов для максимально ефективного управлшня ресурсами вщповщно до прюритепв соцiaльно-економiчного розвитку держави в умовах бюджетних обмежень за рахунок спшьних зусиль навчальних заклащв, оргaнiзaцiй-роботодaвцiв, оргaнiв влади. Актуальною в цьому напрямку виявляеться i фасилпащя входження молодого спещалюта в педагопчну дгяльшсть, aктивiзaцiя творчого потенщалу i професшного зростання молодих фaхiвцiв i наставников, що направлено на формування стабшьного кадрового складу педагопчних пращвнишв, зaкрiплення молодих фaхiвцiв в освпшх установах, розташованих в сшьсьшй мiсцевостi. Очевидно, що створення ефективно1' системи тдтримки молодих фaхiвцiв дозволить скоротити перiод професiйноï адаптацп молодих фaхiвцiв на мюдях. Не менш важливою виявляеться соцiaльнa тдтримка педaгогiчних прaцiвникiв, як1 мають значний стаж i досвщ роботи.
Четвертий напрямок реформ мае бути орiентовaно на тдвищення професшного рГвня педагопчних пращвнишв та постшний педaгогiчний супровщ дiтей у досягненнi особистюних, предметних i метапредметних результaтiв навчання незалежно вщ соцiaльного гмщжу освпньо1' установи. Забезпечення виргвнювання можливостей освпшх установ зумовлюе потребу розроблення адекватно1' системи мониторингу як системного способу отримання об'ективно1' картини для ефективного управлшня розвитком освпнього процесу, що орiентовaне на мотивaцiю педaгогiв до самоосвпи i пiдвищення якосп наданих освпшх послуг освпшми установами вах видГв i титв. 1ншим ефектом мае стати яшсне оновлення тдготовки експерпв з числа педaгогiчних прaцiвникiв у межах дГяльносп предметних комюш, мотиващя педaгогiчноï громaдськостi для учaстi в процедурах ощнки якосп освпи. Водночас, aктуaлiзуеться реaлiзaцiя проектiв з координацп експертно1' дгяльносп, щодо тдготовки аналпичних мaтерiaлiв для оргaнiв державного управлшня в галузг освпи вщповщно до 1'х компетенцп, а також супровщ краудсорсингових проектiв розвитку гaлузi педагопчно1' освпи. Упровадження краудсорсингу в дГяльшсть оргaнiв державно1' влади е сучасною i об'ективною тенденцiею розвитку державного менеджменту. Крaудсорсинговi проекти та громадсьш iнiцiaтиви привертають увагу до дГяльносп оргaнiв влади, створюючи можливють для громадян бути причетними до ухвалення управлшських рiшень, забезпечуючи ввдчуття вщкритосп державних i мунiципaльних структур [496]. Ставши складником планованого до впровадження проектного методу державного управлшня, крaудсорсинговi проекти можуть дати поштовх для шновацшного розвитку та модершзаци державно1' полпики в гaлузi педaгогiчноï освгга.
Висновки
Отже, педaгогiчнa освiтa мае забезпечити всебгчний розвиток людського катталу нашо1' держави. Спираючись на досвщ реформ педaгогiчноï освпи, можна стверджувати, що умовами зважено1' державно1' полггаки в гaлузi педaгогiчноï освпи мають стати: осмислення проблем реформування педагопчно1' освгга на широкому rai сощальних, культурних трaнсформaцiй остaннiх десятилiть, формування глобального шформацшно-освпнього простору i яшсних змш сощально1' шфраструктури освпи; подолання одновимгрно1' залежносп гдеологи реформування освгга вщ функщонально-дгяльшсного i задачного тдходу за рахунок звернення до методгв фшософп i сощологп знання, полпичного аналгзу, економгчно1' теорп та стратепчного менеджменту, а також релшезнавчо1' та сощально-фшософсько1' експертизи; ключовою умовою усшшносп реформування виявляеться оформления суб'екпв реформ на ргзних ргвнях освпньо1' системи - вщ одинично1' освпньо1' програми до мгжнародно1'/глобального розумшня потреби реформ у галузг педагопчно1' освгга. Можна бути впевненим, що, за ввдсутносп чпко артикульованих виклик1в i стратепчних штереав залучених до процесу суб'екпв, единим результатом формального реформування виявиться наростання хаосу i внутршшх протиргч.
Закономiрним наслщком диференщацп та осмислення поля реформ педагопчно! освгга мае стати оформления альтернативних концепцш i стратегш реформування, що спираються на ситуацшно зумовлену комбiнацiю наявних чинник!в, у тому числ!: нацiонального i мiжнародного законодавства, економiчного розвитку педагогiчноi освгга, динамiки наявних освiтнiх органiзацiй, традицш педагопчно! думки i наукових шк!л i ш. При цьому, необхщною умовою усшшносп процесу реформ в галуз! педагогiчноi освгга повинш стати експериментальш дослщження процеав формування державно! полггаки в галуз! педагопчно! освгга i сценарпв трансформацп !! результапв. Без оцшки результативносп впливу проведених реформ, детал!заци зм!сту i спрямованосп змш у процеа розвитку галуз! педагопчно! освгга, ризик нагромадження помилок i наростання напруги в сустльст може виявитися нездоланним.
Список використаиоТ лiтератури
1. Шмалей С. Проблеми вищо! освгга в умовах глобал!зацп. Педагогiчнi науки: mеорiя, iсторiя, iнновацiйнi технологи : науковий журнал. Суми : СумДПУ !м. А. С. Макаренка, 2019. № 8 (92). С. 337-347. doi : 10.24139/2312-5993/2019.08.
2. Бабко Т.М. Психолого-педагопчш проблеми управлшня профшьною школою в умовах мережево! взаемодп. Наукова скарбниця oceimu Донеччини, 2013. № 1. С. 89-93.
3. Мельник О.Л. 1нтеграцшш процеси i формування науково-освггаього простору (на приклад! науково-освитах мереж. Вкник Нацюнального техтчного ^верситету Украти «Кшвський полтехмчний шститут». URL: http://novyn.kpi.ua/2009-2/18 Melnik.pdf.
4. Шилова О. Н. Вызовы времени и проблема сетевого взаимодействия в сфере образования. Человек и образование, 2013. № 4 (37). URL: http://cyberleninka.ru/article/vyzovy-vremeni-i-problema-setevogo-vzaimodeystviya-v-sfere-obrazovaniya/pdf.
5. Фшппова В.Д. Мехашзми реал!зацп державно! полггаки в галуз! педагопчно! освгга: мережева взаемодГя. Державне уnpавлiння в Укра'Ы: iстоpiя державотворення, виклики та перспективи: матерГали V М!жнар. наук. конф. асшранпв та докторанпв з державного управлшня, 15 трав. 2014 р. Одеса : ОР1ДУ НАДУ, 2014. С.166-170.
6. Освгга на основ! життевих навичок: Адвокацшний модуль для кер!вних кадр!в. URL: http://dlse.multycourse.com.ua/ua/page/15/50#3.
7. Сидоренко В.В. Педагопчний коучинг як !нновац!йна технолог!я науково-методичного супроводу профес!йно-особист!сного розвитку вчителя в систем! тслядипломно! освгга Наукова скарбниця освiти Донеччини, 2014. № 3 (14). С. 13-19.
8. Фшппова В.Д., Ковальська Н.М. Коучинг як шструмент шдвищення квалГфжацп фах!вц!в в галуз! освгга. Творча майстерня викладача вишу: Зб. наук. праць за матер!алами Всеукр. наук.-практ. конф. (м.Херсон, 3-4 жовтня 2019 р.) / за заг. ред. С.В.Копилово!. Херсон: ФОП Вишемирський В.С., 2019. С.94-96.
References
1. Shmaliei S. Problemy vyshchoi osvity v umovakh hlobalizatsii. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii: naukovyi zhurnal. Sumy : SumDPU im. A. S. Makarenka, 2019. # 8 (92). pp. 337-347. doi : 10.24139/2312-5993/2019.08.
2. Babko T.M. Psykholoho-pedahohichni problemy upravlinnia profilnoiu shkoloiu v umovakh merezhevoi vzaiemodii. Naukova skarbnytsia osvity Donechchyny, 2013. # 1. pp. 89-93.
3. Melnyk O.L. Intehratsiini protsesy i formuvannia naukovo-osvitnoho prostoru (na prykladi naukovo-osvitnikh merezh. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut». URL: http://novyn.kpi.ua/2009-2/18_Melnik.pdf.
4. Shilova O. N. Vyzovy vremeni i problema setevogo vzaimodeystviya v sfere obrazovaniya. Chelovek i obrazovanie, 2013. № 4 (37). URL: http://cyberleninka.ru/article/vyzovy-vremeni-i-problema-setevogo-vzaimodeystviya-v-sfere-obrazovaniya/pdf.
5. Filippova V.D. Mekhanizmy realizatsii derzhavnoi polityky v haluzi pedahohichnoi osvity: merezheva vzaiemodiia. Derzhavne upravlinnia v Ukraini: istoriia derzhavotvorennia, vyklyky ta perspektyvy: materialy V Mizhnar. nauk. konf. aspirantiv ta doktorantiv z derzhavnoho upravlinnia, 15 trav. 2014 r. Odesa : ORIDU NADU, 2014. pp.166-170.
6. Osvita na osnovi zhyttievykh navychok: Advokatsiinyi modul dlia kerivnykh kadriv. URL: http://dlse.multycourse.com.ua/ua/page/15/50#3.
7. Sydorenko V.V. Pedahohichnyi kouchynh yak innovatsiina tekhnolohiia naukovo-metodychnoho suprovodu profesiino-osobystisnoho rozvytku vchytelia v systemi pisliadyplomnoi osvity. Naukova skarbnytsia osvity Donechchyny, 2014. # 3 (14). pp. 13-19.
8. Filippova V.D., Kovalska N.M. Kouchynh yak instrument pidvyshchennia kvalifikatsii fakhivtsiv v haluzi osvity. Tvorcha maisternia vykladacha vyshu: Zb. nauk. prats za materialamy Vseukr. nauk.-prakt. konf. (m.Kherson, 3-4 zhovtnia 2019 r.) / za zah. red. S.V.Kopylovoi. Kherson: FOP Vyshemyrskyi V.S., 2019. pp.94-96.
