CC BY
1159. Huang X., Yuan T., Liang M. et al. Exosomal miR-1290 and miR-375 as prognostic markers in castration-resistant prostate cancer // Eur Urol. — 2015. — Vol. 67, № 1. — P.33-41.
60. Kim J., Morley S., Le M. et al. Enhanced shedding of extracellular vesicles from amoeboid prostate cancer cells: potential effects on the tumor microenvironment // Cancer Biol Ther. — 2014. — Vol. 15, № 4. — P. 409-418.
61. Ogata-Kawata H., Izumiya M., Kurioka D. et al. Circulating exosomal microRNAs as biomarkers of colon cancer // PLoS One. — 2014. Vol. 9, № 4:e92921.
62. Sato-Kuwabara Y., Melo S.A., Soares F.A., Calin G.A. The fusion of two worlds: noncoding RNAs and extracellular vesiclesdiagnostic and therapeutic implications (Review) // Int J Oncol. — 2015. — Vol. 46, № 1. — P. 17-27.
63. Строение и функции экзосом. Роль экзосом в патологических процессах // Молодежный научный форум: Естественные и медицинские науки: электр. сб. ст. по материалам XXIII студ. междунар.
заочной науч.-практ. конф. — М.: «МЦНО». — 2015 —№ 4(22) / [Электронный ресурс] — Режим доступа. —
URL: https://nauchforum.ru/archive/MNF nature/4(2 2).pdf
64. Iorio M. V., Visone R., Di Leva G. et al. Mi-croRNA signatures in human ovarian cancer // Cancer Res. — 2007. — Vol. 67, № 18. — 8699-8707.
65. Hu X., Macdonald D. M., Huettner P. C. et al. A miR-200 microRNA cluster as prognostic marker in advanced ovarian cancer // Gynecol Oncol Sep. — 2009. — Vol. 114, № 3. — P. 457-464.
66. Yang H., KongW., He L. et al. MicroRNA expression profiling in human ovarian cancer: miR-214 induces cell survival and cisplatin resistance by targeting PTEN // Cancer Res. — 2008. — Vol. 68. — P. 425-433.
67. Shih K. K., Qin L. X., Tanner E. J. et al. A microRNA survival signature (MiSS) for advanced ovarian cancer // Gynecol Oncol. — 2011. — Vol. 121. — P. 444-450.
СУЧАСН1 ТЕХНОЛОГИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТАНУ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ШИЙКИ МАТКИ ТА П1ХВИ У ХВОРИХ З М1КСТ-
1НФЕКЦ1СЮ
Бенюк В.О.
Нацюнальний медичний унгверситет 1мет О. О. Богомольця Зав1дувач кафедри акушерства i гтекологи №3
д. мед. н, професор м. Кшв, Украша Щерба О.А.
Нацюнальний медичний унiверситет iменi О. О. Богомольця Кафедра акушерства i гтекологи №3 к. мед. н., асистент м. Кшв, Украша Ластовецька Л.Д.
Нацюнальний медичний унiверситет iменi О. О. Богомольця Кафедра акушерства i гтекологи №3 к. мед. н., доцент м. Кшв, Украша Бу Вейвей
Нацюнальний медичний унiверситет iменi О. О. Богомольця Кафедра акушерства i гтекологи №3, аспiрант
м. Кшв, Украша Витищенко А. С.
Нацюнальний медичний унiверситет iменi О. О. Богомольця Кафедра акушерства i гтекологи №3, лiкар-iнтер
м. Кшв, Украша
MODERN TECHNOLOGIES OF RESEARCH OF A CONDITION OF THE MUCOUS MEMBRANE OF THE CERVIX AND VAGINA IN PATIENTS WITH MIXED INFECTION
Benyuk V.A
Bogomolets National Medical University Head of the Department of Obstetrics and Gynecology №3
MD, professor Kyiv, Ukraine Shcherba O.A.
Bogomolets National Medical University Department of Obstetrics and Gynecology №3
P. h. D., Assistant Kyiv, Ukraine Lastovetskaya L.D.
Bogomolets National Medical University Department of Obstetrics and Gynecology №3 P. h. D., Assistant of professor.
Kyiv, Ukraine Bu Weiwei
Bogomolets National Medical University Department of Obstetrics and Gynecology №3
Graduate student Kyiv, Ukraine Vytyshchenko A.S.
Bogomolets National Medical University Department of Obstetrics and Gynecology №3
Intern doctor Kyiv, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У CTpyKTypi пнеколопчно! патологи важливе мюце займають мжст-шфекцп, коли збудники, яш пере-даються статевим шляхом асоцшються з умовно-патогенною мшрофлорою, швелюючи типову симптоматику, що ускладнюе своечасну дiагностикy та лшування. Обстежено 49 хворих на хламщйно-герпетичну шкст-шфекщю шийки матки та пiхви, а також 20 пнеколопчно здорових жшок. Проведено вивчення мж-pобiоценозy та електричних властивостей клiтин слизово! оболонки пiхви та шийки матки. Встановлено, що групою шдвищеного ризику е жшки у вiцi 18-30 рошв (66,5%), що ведуть невпорядковане статеве життя (20,2%). У статтi наведеш данi про значнi порушення мжробюценозу пiхви в залежностi ввд давност захворювання та електрок1нетичних властивостей клгтин слизово! оболонки нижнього вiддiлy жшочих статевих оpганiв, що може служити кpитеpiем оцiнки ступеня тяжкостi запального процесу.
ABSTRACT
In the structure of gynecological pathology an important place is occupied by mixed infections, when the causative agents that are transmitted sexually are associated with conditionally pathogenic microorganisms. Offsetting the typical symptoms, making it difficult to timely diagnosis and treatment.
The study involved 49 women with Chlamydia-herpetic mixed-infection of the cervix, vagina and 20 healthy controls. A study of the microbiocenosis and electrical properties of the cells of the vaginal mucosa and cervix.
Established that the high-risk group are women aged 18-30 years (66.5%), leading a promiscuous sexual life (20,2%). The article presents information about significant violations of vaginal microbiocenosis depending on the duration of the disease and electrokinetic properties of cells of the mucous membrane of the lower section of the female reproductive organs and can serve as a criterion of assessment of the severity of the inflammatory process.
Ключовi слова: хламщоз, генгтальний герпес, ткст-шфекцш, дiагностика.
Keywords: chlamydia, genital herpes, mixed infection, diagnosis.
«Жшоче здоровья» - стратепчний напрямок су-часно! медицини, що пов'язаний з високою частотою порушень фертильносп, яке в багатьох випад-ках спричинене перенесеними шфекщями, що пе-редаються статевим шляхом (1ПСШ). Ввдповщно,
штерес до проблеми запальних захворювань статевих оpганiв пов'язаний з !х надзвичайною пошире-нiстю по всьому свiтi. Тенденцiя до «омолодження» випадкiв 1ПСШ стpiмко зростае за останш роки [2, с. 57].
Дослвдження останшх рошв сввдчать про те, що 95% ycix вапнальних видшень, з приводу яких ж1нки звертаються до гiнеколога, пов'язанi з такими захворюваннями, як цервщити та вульвовагь нiти, що зумовлений Chlamydia trachomatis, Herpes simplex, Neisseria gonorrhoeae, а також грибами роду Candida або бага^альним дисбюзом [2, с. 57; 6, с.61].
До найб№ш частих 1ПСШ вiдноситься уроге-нггальний хламiдiоз а також генiтальний герпес. Хламщоз та герпес - за даними ВООЗ yвiйшли в список захворювань, що визначають майбутне ш-фекцiйноi патологй' людини. Вони характеризуются хронiчним характером перебiгy i тривалим персистуванням збудника з розвитком рiзних пору-шень репродуктивного здоров'я у 36-49% хворих, до 40%о сумарних перинатальних втрат. [1, ст. 46].
Частота урогенггального хламiдiозy у жшок в Укрш'ш сягае майже 40%, з високою частотою ура-ження шийки матки - 49-93%. Передуам це обумо-влено складтстю дiагностики, адже хламiдiйна ш-фекщя дуже часто перебiгае у вигляд асоцiацiй. Коменсалами хламiдiй у статевих органах е трихо-монади, гонококи, вiрyси та iнша патогенна мжро-флора [1, с. 46; 4, с. 59].
Щкавим е той факт, що хламвдп мають тротзм до цилiндричного епiтелiю, який вистилае слизову оболонку цервiкального каналу, уретри та шших органiв. Пiсля адсорбування на поверхнi клiтин, хламiдii фагоцитуються ними i опиняються внутрь шньоклпинно, що зумовлюе складнiсть дiагнос-тики та лiкyвання [12, с. 235].
Герпетична iнфекцiя е однiею з найб№ш ви-вчаемих вiрyсних шфекцш, але патогенез персисте-нцп, реактивацп та перебiгy все ще залишаеться не-достатньо з'ясованим. Частота гениального герпесу (ГГ), що викликаеться вiрyс простого герпесу (ВПГ) 1 та/або 2 типу, складае за даними рiзних ав-торiв вад 20 до 40% [8, с. 156].
Потрапивши зовнi на слизову оболонку при первинному iнфiкyваннi, ВПГ сягае нервових закш-чень та через ретроградний аксон пiднiмаеться до нервових ганглпв. У ганглiях виникае гостре шфь кування, при якому вiрyс реплiкyеться у нервових клгганах або в iнших клiтинах ганглш. Ця активна iнфекцiя тривае протягом двох-трьох тижнiв. Потiм вiрyс переходить у стан персистенци, яка е причиною латентного перебпу герпесу. За певних умов вщбуваеться активащя вiрyсy, yнаслiдок чого виникае черговий рецидив.[5, с. 5].
Вiрyс знаходиться в клiтинах паравертебраль-ного сенсорного ганглш в iнтегрованомy або вшь-ному непродуктивному станi. Репродукщя не ввд-буваеться за умов недостатносп транскрипцп або внаслiдок iмyнологiчного контролю репродукцп. Пiд впливом «пускового фактора» активований вь рус з ганглш центробiжно мiгрyе аксоном перифе-рiйного нерва та викликае репродукцш ВПГ в ет-телiальних клгганах. Умовою виникнення репроду-кцй' вiрyсy, крiм послаблення загального iмyнологiчного контролю, е порушення мiсцевоi' бь охiмiчноi рiвноваги та iмyнологiчноi' реактивностi [10, с. 83].
Репродукц1я та видшення з ганглiю невелико! шлькосп вiрусу вiдбуваeться постiйно кожнi деш-лька днiв. Неврально, досягаючи шшри та слизових оболонок, вiрус викликае мжрофокуси iнфекцi!, як! швидко усуваються механiзмами захисту. Це або попереджуе ктшчний розвиток iнфекцi!, або приз-водить до асимптомного видiлення в!русу. Часта iдентифiкацiя ВПГ у секрет! слизових оболонок пе-реконливо доводить, що в мiжрецидивнi пром!жки ВПГ знаходиться не пльки в ганглл. Це пояснюе можливють появи висипу через 1-2 дт тсля ди провокуючого фактора. Кр!м того, тривала латен-тна iнфекцiя пiдтримуеться повторними надхо-дженнями в!русу у ганглл !з вогнищ ураження на шк!р! та слизових оболонках. [11, с.615].
Таким чином, класичнi симптоми ГГ спостерь гаються лише у 20% хворих. Значна частина паще-нпв мае мiнiмальнi ктшчш прояви, як! можуть бути залишенi без уваги [8, с. 157].
Виходячи з вищенаведеного в останнi роки широко почали вивчатися питання патологи слизових оболонок в умовах шфекцшного процесу. За допомогою методу електронно! мжроскопл встано-влена наявнiсть специф!чно органiзованих бюлоп-чних пл!вок, як! утворюються на поверхнi слизових оболонок р!зними збудниками у 99% випадк!в [7, с. 86].
В!д 5 до 35% маси бюпл!вки становлять сам! бактерл, решту — м!жклггинний матрикс, що зв'язуе кл!тини, оргашчш ! неорган!чн! субстрати, п!двищуе адгезш м!кроорган!зм!в до еп!тел!ю, а за-вдяки наявност! позакл!тинних фермент!в може фу-нкц!онувати як зовн!шня травна система, в як!й вь дбуваеться акумулящя води й харчових речовин. Окр!м захисно! функцл бактер!й, матрикс також до-зволяе обм!нюватися «шформащею» (у тому числ! щодо антибютикорезистентност!). Захищен! мат-риксною пл!вкою бактер!! здеб!льшого недосяжн! для антибактер!альних засоб!в та !мунно! системи, в!дтак, резистентшсть м!кроорган!зм!в у б!опл!вках зростае в!д 10 до 1 тис. раз!в. Така «колективна» ст!йк!сть до антибактер!ально! терап!! в мжроорга-н!зм!в обумовлена дек!лькома чинниками, зокрема, поганою дифуз!ею антиб!отик!в всередину бюпль вки та нечутливютю бактер!й, як! перебувають в неактивному стан!. [9, с. 23].
Зважаючи на те, що з метою профшактики утворення бюпл!вки використання антиб!отик!в ви-знане неефективним, основними завданнями л!ку-вання е вплив на !мунне запалення, вщновлення щ-лост! слизових оболонок. [7, с. 87].
Однак на сьогодш продовжуеться вивчення метабол!чного стану слизових оболонок не тшьки на органному, але ! на кл!тинному р!вн! На нашу думку, перспективним напрямком е вивчення елек-тричних властивостей кл!тин слизових оболонок статевих оргашв. У якост! показника електрок!не-тики кл!тинного ядра використовуеться в!дсоток кл!ткових ядер, як! несуть негативний електричний заряд [3, с. 128].
Мета: вивчити м!кробний пейзаж та функцю-нальн! властивост! кл!тин слизово! оболонки шийки
матки та тхви в умовах хламщйно^русно! мжст-шфекцд (ХГМ1).
Матерiали i методи досл1дження. Нами об-стежено 49 ж1нок з ХГМ1 кольттом - основна група. У контрольну групу увiйшло 20 пнеколоп-чно здорових жiнок. Групи були репрезентативнi. Проведено загально-клiнiчнi, клiнiко-статистичнi, цитолопчт, бактерiоскопiчнi i бактерiологiчнi методи дослщження, визначення мiкробiоценозу т-хви, 1ФА та ПЛР слизу цервшального каналу до i пiсля л^вання. У слизi цервiкального каналу проводилась вдентифшащя специфiчноi ланки моле-кули ДНК- ВПГ 1 та 2 титв та Chlamydia trachomatis.
Вивчення електрошнетично! активностi клiтин плоского епiтелiю тхви проводили по методищ В.1. Шахбазова в модифiкацii В.О. Бенюка, О.А. Щерби.
Статистичну обробку отриманих результапв дослiджень проводили на персональному комп'ютерi Pentium-166 з використанням таблиць «Exel 2003» i статистично! програми Statistica for WINDOWS v.4.3 (StatSoft, USA). Вщмшносп вва-жали достовiрними при p<0,05.
Результати дослiдження та ix обговорення
Вiк жiнок, хворих на ХГМ1, коливався вiд 18 до 45 рошв, i в середньому склав 28,7±2,3 рокiв. Аналiзуючи вшзву структуру цiei групи обсте-ження нами встановлено, що групою ризику е кате-горiя пацiентiв репродуктивного вшу ввд 18 до 30
рошв (65,3%), що ведуть невпорядковане статеве життя 10 (20,4%).
Аналiз менструально! функцii показав, що для жток з ХГМ1 вiдсутнi особливосп менархе, яке було у вщ вiд 12 до 14 рошв у 63,7±4,0%, що ста-тистично не вiдрiзнялось вiд контрольно! групи. Слщ вiдмiтити, що частiше спостерталось пору-шення менструально! функцii у виглядi альгодис-меноре! (44,9% жток).
За результатами аналiзу структури перенесе-них гiнекологiчних захворювань нами встановлено, що найбшьшу групу склали хворi з 1ПСШ - 57,1% жток, патологiя шийки матки виявлена у 40,8% (рис.1).
Важливим е факт перенесених сексуально-тра-нсмюивних захворювань в анамнезi (54,3% жiнок), найчастiше спостериались асоцiацii таких збудни-кiв як хламвдп, мiкоплазми, уреаплазми та трихомо-нади.
За даними анамнезу життя проведено аналiз частоти хронiчних екстрагенiтальних захворювань у групах обстежених жiнок. Особлива увага при цьому надавалась хротчним запальним захворю-ванням, якi безпосередньо впливають на iмунологi-чну реактивтсть органiзму.
Аналiз структури соматично! патологи у паць енток показав низький iндекс здоров'я, структура соматично! патологи представлена в таблиц 1.
' Контрольна група (n=20)
Рис1 Структура г1неколог1чно '1 патологИ в анамнезi у жток з ХГМ1, (%)
У Bcix обстежених жшок основно1' групи вияв-ленi клiнiчнi прояви кольтту змiшаноï етiологiï. Дь агноз шфекцш, викликаних Chl. trachomatis та ВПГ 1/2, було встановлено на пiдставi даних, отриманих при мiкроскопiï, ПЛР та 1ФА вишкребка i3 цервжа-льного каналу. Змiшаний характер шфекцп був шд-тверджений у вах випадках.
Аналiз перебiгу ГГ у обстежуваних ж1нок осно-вно1 групи показав, що всi жшки страждали на гер-петичну шфекцш вщ 3 до 8 рошв (4,5±0,6), з частотою рецидивiв захворювання вiд 2 до 12 (13,0% пащенток) на рiк i в середньому склало 6,2±1,3 рази.
Таблиця 1
Структура соматично'1 патологй' у ж1нок з ХГМ1 цервiковагiнiтом
Форма захворювання Основна група, n=49 Контрольна група, n=20
Абс.ч. % Абс.ч. %
Дитячi iнфекцiï в анамнезi 49 100 20 100
Хронiчнi захворювання мигдалин 11 22,4 7 35
Захворювання дихально1' системи 6 12,2 8 40
Захворювання системи травлення 15 30,6 8 40
Захворювання гепатобiлiарноï системи 8 16,3 4 20
Захворювання серцево-судинно1' системи 4 8,2 1 10
Захворювання нервово1' системи 4 8,2 1 10
Захворювання сечовидшьно1' системи 8 16,3 5 20
Захворювання ендокринно!' системи 4 8,2 1 5
Пiд час первинного огляду нами встановлено, що у 91,8% пащенток спостер^ались тривалi i рясш вагiнальнi видiлення. Герпетичнi елементи були ви-явленi на слизовiй оболонщ вульви, пiхви, малих та великих статевих губ, промежини. На еритематоз-ному тлi визначались везикули розмiром до 2 мм, за розкриття яких утворювались ерозiï й виразки. У мiру прогресування процесу спостерталась 1'х еш-телiзацiя пiд шркою або без не1. У 97,9% був вира-жений больовий синдром, сверб1ж, печiя (табл. 2).
При оглядi шийки матки в дзеркалах у 33 (67,3%) хворих вона була цилiндричноï форми, у 16 (32,6%) - кошчно1'. Ддагностовано дифузну гшере-мш слизово1' оболонки у 25 (51%) оаб, бмсту пля-мистiсть - у 8 (16,3%) та мiлкi висипання на слизо-вiй пiхви - у 5 (10,2%) оглянутих, ендоцервiцити в цш групi обстежених дiагностовано у 11 (22,4%) жшок
Данi об'ективного огляду, рН-метрп наведенi в таблиц 2.
Таблиця 2
Симптоматика, виявлена при первинному обстежеиш пац1снток з ХГМ1 цервжовагштгом
Критери диагностики Всього основна група, n=49
Характерш скарги печшня й свербiж зовшшшх статевих оргашв; абс. 49
% 100
дизур1я; абс. 21
% 42,8
диспареушя; абс. 49
% 100
Характер видшень незначнi; абс. 4
% 8,1
помiрнi; абс. 20
% 40,8
ряснi абс. 25
% 51,02
рН <4,5 абс. 11
% 22,4
4,5-5 абс. 24
% 49
5,1-6 абс. 11
% 22,4
>6 абс. 3
% 6,12
Даш гшеко-лопчного огляду пперемш слизово1' тхви й тхвово1' ча-стини шийки матки абс. 49
% 100
набряк слиэовш вульви й пхви з1 сл1дами екскорiацiй абс. 49
% 100
наявшсть герпетичних еле-ментiв абс. 49
% 100
Спектр м^обюлопчно1' флори вивчався iз трьох точок - уретри, пiхви та цервжального каналу. Видовий спектр мiкробноi флори визначався з 14 видiв аеробноi, 5 видiв анаеробноi мiкрофлори, хламiдiй i ВПГ1/2 типу. У зв'язку з тим, що предметом нашого дослщження були хворi з кольпiтом обумовленим хламщйною та герпетичною шфек-цiею, то при виявленш iнших збудник1в шфекцш, таких як баю^альний вагшоз, кандидозна, мшоп-
лазменна, уреаплазменна ! цитомегаловирусна !н-фекц!! у кл!н!чно-значущих титрах, так! хвор! вибу-вали з нашого дослщження.
Пд час проведения шфектолопчного досль дження хворих нами встановлено, що у б!льшост! обстежених пащенток було д!агностовано стан дис-б!озу п!хви, при якому спостер!галось р!зке зни-ження або повна ввдсутшсть лактобактер!й, рясна пол!морфна грампозитивна ! грамнегативна палич-кова ! кокова флора. (табл. 3), пор!вняно з контрольною групою.
Таблиця 3
Видовий спектр мiкроорганiзмiв, виявлених у жмок з ХГМ1 (п=49), абс.ч., (%)
№ п/п Мжрооргашзм Групи обстеження Значення показника за бютипом
вагша цервжальний канал уретра
Аеробна флора
1 Staphylococcus epi- основна 19 (38,8) 18 (36,7) 13 (26,5)
dermiolis контрольна 6 (30,0) 3 (15,0) 4 (20,0)
Staphylococcus основна 9 (18,4) 14 (28,6) 8 (16,3)
2 epidermolis (3 reM0m30M) контрольна 2 (10,0) 1 (5,0) 1 (5,0)
3 Staphylococcus основна 12 (24,5) 15 (30,6) 12 (24,5)
saprohytis контрольна - - -
4 Staphylococcus aureus основна 9 (18,4) 12 (24,5) 8 (16,3)
контрольна 2 (10,0) 2 (10,0) -
5 Streptococcus viridans основна 4 (8,2) 6 (12,2) 2 (4,1)
контрольна - -
6 Streptococcus faecalis основна 8 (16,3) 10 (20,4) 6 (12,2)
контрольна 4 (20,0) 1 (5,0) 2 (10,0)
7 Streptococcus pyogens основна 4 (8,2) 6 (12,2) 2 (4,1)
контрольна - -
8 E.coli основна 12 (24,5) 13 (26,5) 6 (12,2)
контрольна 8 (40,0) 5 (25,0) 3 (15,0)
9 Proteus vulgaris основна 4 (8,2) 6 (12,2) 3 (6,1)
контрольна 1 (5,0) 1 (5,0) -
10 Klebsiella oxitoca основна 4 (8,2) 5 (10,2) 2 (4,1)
контрольна 2 (10,0) 2 (10,0) 1 (5,0)
11 Psenolomonas основна 2 (4,1) 4 (8,2) 1 (2,0)
aeruginosa контрольна
12 Trichomonas vaginalis основна 4 (8,2) 6 (12,2) 3 (6,1)
контрольна
13 Corinebacterium основна - - -
контрольна 4 (20,0) 4 (20,0) 2 (10,0)
14 Tph6h pogy Candida основна 10 (20,4) 11 (22,4) 12 (24,5)
контрольна 4 (20,0) 2 (10,0) 1 (5,0)
Анаероби
1 Lactobacterium основна - - -
контрольна 16 (80,0) 12 (60,0) 4 (25,0)
2 Gardnerella vaginalis основна 16 (32,6) 9 (18,4) 8 (16,3)
контрольна - - -
3 Fusobacterium основна 9 (18,4) 14 (28,6) 4 (8,2)
контрольна - - -
4 Mobiluncus основна 1 (2,0) - 1 (2,0)
контрольна - - -
5 Cl. Perfringens основна 1 (2,0) 3 (6,1) 1 (2,0)
контрольна
1нфекци, що передаються статевим шляхом
1 Chlamydia основна 9 (18,4) 49 (100) 6 (12,2)
trachomatis контрольна - - -
Вiруси
1 Вiрyс герпесу основна 13 (27,5) 49 (100) 5 (10,0)
контрольна
Наведенi данi дослщження наводять на думку про те, що стан мшробюценозу yрогенiтальних ор-
ганiв у жiнок з хрошчною рецидивуючою шкст-ш-фекцiею слад ощнювати в залежностi вiд давностi захворювання. Для цього ми видiлили найб№ш
значущi в етюлопчному cnerapi мжрооргашзми. Динамiка змш, як1 вiдбуваються при цьому, представлена в таблиц 4.
Таблиця 4
Видовий спектр MiKpoopraHi3MiB, встановлений в1д давностi захворювання у обстежених ж1нок з __ХГМ1 1 групи обстеження (n=49), абс.ч., (%)_
№ п/п Мкрооргангм Давнiсть захворювання в роках
до 1 року до 3 рошв до 5 рошв > 5 рошв
1 Staphylococcus epidermiolis 19 (38,8) 12 (24,5) 10 (20,4) 8 (16,3)
2 Staphylococcus epidermolis (з гемолiзом) 21 (42,8) 13 (26,5) 8 (16,3) 7 (14,3)
3 Staphylococcus saprohytis 18 (36,7) 15 (30,6) 9 (18,4) 7 (14,3)
4 Staphylococcus aureus 20 (40,8) 14 (28,6) 10 (20,4) 5 (10,2)
5 Streptococcus faecalis 17 (34,7) 16 (32,7) 4 (8,2) 7 (14,3)
6 E.coli 20 (40,8) 15 (30,6) 11 (22,4) 2 (4,0)
7 Гриби роду Candida 25 (51,0) 12 (24,5) 7 (14,3) 4 (8,2)
8 Gardnerella vaginalis 24 (49,0) 11 (22,4) 7 (14,3) 7 (14,3)
9 Chlamigiya trachomatis 15 (30,6) 10 (20,4) 9 (18,4) 7 (14,3)
10 Вipус герпесу 16 (32,7) 12 (24,5) 11 (22,4) 10 (20,4)
Таким чином змши бiотопу пiхви, клшчш прояви ХГМ1 нижнього вiддiлу генггалш демон-струють глибок1 порушення стану мшробного пейзажу хворих.
Проведет нами дослщження електрошнетич-но! активносп клiтин плоского епiтелiю слизових оболонок статевих оргашв встановили, що ядра кль тин, що негативно заряджеш, рухались всеpединi цитоплазми завжди в напрямку до аноду, а pухомi плазмолеми рухались у протилежному напрямку -до катоду. Це сввдчить, що сумарний заряд на пове-рхт рухомих плазмолем клiтин е позитивним.
Аналiз даних на рис. 2 свщчить про те, що у жшок основно! групи вщсоток рухомих клiтин е нижчим, шж сеpеднiй вiдповiдний показник у кон-тpольнiй гpупi. На вiдмiну вщ здорових жiнок (55%), ввдсоток рухомих клгган плоского епiтелiю пiхви у жшок з хламщйно-герпетичною мшст-ш-фекщею склав у середньому 27%, що сввдчить про зменшення iнтенсивностi метаболiзму в клiтинах слизових оболонок в умовах ХГМ1. Вiдсоток неру-хомих клтшн у групах дослiдження показав зворо-тню картину, що повшстю спiввiдноситься з вщсо-тком рухомих ядер у клгганах i клжчною картиною захворювання (рис. 2).
Вщсоток рухомих штин ■ Вщсоток нерухомих штин
27
л
45
55
Жшки з Контрольна
ХГМ1 (n=49) група (n=20)
Рис2 Спгввгдношення рухомих i нерухомих клтин у жток з ХГМ1, (%)
Таким чином так електрокшетичш характеристики, як показники рухливосп ядер клиин епiтелiю i плазмолем корелюють ктшчною картиною захворювання, що дае можливють оцiнити як юльшсн так i якiснi характеристики клгшн ет-телш, провести оцшку ефективностi методiв лшу-вання ХГМ1.
ВИСНОВКИ
1. Групу пiдвищеного ризику розвитку ХГМ1 становлять ж1нки у вщ 18-30 рок1в (65,3%), що ве-дуть невпорядковане статеве життя (20,4%), як1 ма-ють в анамнезi сексуально-тpансмiсивнi iнфекцiйнi (54,3%) та екстрагеттальш захворювання, особливо системи травления (30,6%).
2. У жшок з хрончною рецидивуючою ХГМ1 спостерiгаеться порушення мiкробiоценозy тхви (Staphylococcus epidermiolis - 38,8%, Staphylococcus saproрhytis - 30,6%, Staphylococcus aureus - 24,5%, Streptococcus viridans - 12,2%, Streptococcus faecalis - 20,4, Streptococcus pyogens -12.2%, E. coli - 26,5%, Proteus vulgaris - 12,2%, Klebsiella oxitoca - 10,2%, Pseudomonas aeruginosa -8,2%, Trichomonas vaginalis - 12.2%, Гриби роду Candida - 24,5%, 2 видiв анаеробно1' (Gardnerella vaginalis - 32,6%, Cl. Perfringens - 6,1%) мкроф-лори, хламщй i вiрyсy простого герпесу 1/2 типу.
3. Електрокшетичт властивосп клгган плоского ештелш слизово1' оболонки нижнього вщщлу жiночих статевих органiв е критерiем оцiнки сту-пеня тяжкостi запального процесу: зниження кшь-костi рухливих клiтин у 2 рази, збшьшення шлько-стi нерухомих клiтин на 73%.
Лггература
1. Бенюк В. О., Бу Вейвей, Дронова В.Л., Ще-рба О. А., Ковалюк Т. В. Сyчаснi аспекти мжроб-ного пейзажу пiхви та гуморально1' iмyнноi ввдпо-вiдi органiзмy у жшок з хламщйно^русним цервь ковапштом, корекцiя порушень // Репродуктивна ендокринолопя. - 2016.- №6 - с. 46-49.
2. Вдовиченко Ю. П., Баскаков П. Н., Мас-линников К. Н. Современные аспекты профилактики и лечения вульвовагинита смешенного генеза // Здоровье женщины: Всеукраинский научно-практический журнал. - К.: Академия мед. наук Украины.- 2009. - №6.- с. 57-58.
3. Ковальчук Х.В., Бу Вейвей, Неймарк О.С., Ластовецька Л.Д., Щерба О.А. Сучасний погляд на дiагностикy стану клгган тхви у жшок з гешталь-ним герпесом з позицш нанотехнологи // Украшсь-кий науково-медичний молод1жний журнал, Спець альний випуск. - 2015. - № 2 (87). - C. 127-128.
4. Мавров Г. И., Иващенко Л. В., Щербакова Ю.В., Орлова К. С. Клинико-эпидемиологические
особенности урогенитального хламидиоза на современном этапе // Дерматолопя та венеролопя.
- 2014. - № 1. - С. 59-68.
5. Осипова, Л.С. Генитальный герпес. Особенности течения и лечения в современных условиях / Л.С. Осипова, И.Я. Кононенко, С.Я. Соль-ский и др. // Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2012. - № 3 (46). - С. 510.
6. Подольский В. В. Клинико-эпидемиологи-ческая характеристика женщин фертильного возраста с хроническими воспалительными заболеваниями половых органов / В. В. Подольский // Акушерство и гинекология. - 2013. - № 4. - С. 61-66.
7. Чернявский В. И. Бактериальные биопленки и инфекции // Annals of Mechnikov Institute.
- N 1. - 2013. -с. 86-90.
8. Benyuk V., Shcherba O., Lastovetskaya L., Kovalyuk T., Bu Weiwei Modern aspects of correction of vaginal microbiocenosis violation in women with genital herpes // Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe. - 2015. - N 4. - P. 156-160.
9. Golub A.V. Bacterial Biofilms - a New Therapeutic Target? Clinical microbiology and antimicrobial chemotherapy. 2012,-v.14,-N.1.-p.23-29 6.
10. LeGoff J. Diagnosis of genital herpes simplex virus infection in the clinical laboratory / J. LeGoff, H. Pere, L. Belec // Virol. J. - 2014. - Vol. 11. - Art. No 83.
11. Majewska A. Laboratory diagnosis of genital herpes - direct immunofluorescence method / A. Majewska, E. Romejko-Wolniewicz, J. Zareba-Szczudlik [et al.] // Ginekol. Pol. - 2013. - Vol. 84, N 7. - P. 615-619.
12. Yuguero O., Casanova J. M., Manonelles A., Godoy P. Detection of Chlamydia trachomatis infection in patients seen at a sexually transmitted infection clinic // Actas Dermosifiliogr. - 2015. - Vol. 106, N 3. - P. 235-238.
