CC BY
15
5. Мержиевська В. В. Забруднення атмосфери викндамн транепортаих aaeo6ÍB. Ochobhí сполуки.
Вплив кагалпичних Heitipa.ni^aiopÍE // Автошляховик Украши. - 2006. - № 3. - С. 20-23.
6. Gunnar W. Schade, Allen Н. Goldstein. Plant physiological influences on the fluxes of oxygenated
volatile organic compounds from ponderosa pine trees // Journal of Geographycal research. Vol. 107, №.
10, 2002. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.cnr.berkeley.edu/~ahg/Dubs/Plant.pdf-
Заголовок з екрану.
Ярослав СОБКО
МОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУРЫ 1НТЕГРАТИВНИХ КУРС1В У ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХН1ЧН1Й OCBITI
У cmammi розроблено та обгрунтовано модет структуры штегративного курсу. Визначено осноеш етапи та напрямки моделювання достдження iнтегративних Kypcie у сучаснш професшно-техшчнШ ocsimi.
Сьогодш у профеайно-техшчнш ocbítí (ПТО) ¡снують певш тенденцн, зокрема: переобтяження змсту загальноосв1тшх предмет елементами професшно! спрямованосп; поспйне зростання обсягу навчально! ¡нформацп з р1зних галузей знань тощо. 1нтенсивне вр1вноваження цих тенденцш ¡з тривалктю пщготовки майбутшх фахшщв можливе лише завдяки штефацшним процесам. OcraHHi стосуються bcíx складових ni д готовки висококвал1фжованих cneiiianicriB - щлей i 3MÍcry ocbíth, методíb, форм i засоб1в навчання тощо.
3míct ПТО вдосконалюеться не тшьки шляхом оновлення предметних KypciB, а й створенням ¡нтегративних KypciB. 1нтегративш курси передбачають формування принципово нового зм1сту навчання, визначення цшей кожного з KypciB згщно ¡з загальними щлями професшно! пщготовки.
У рамках побудови й впровадження ¡нтефативних KypciB визначаються напрямки формування в учн1в професшно-техшчпих навчальних заклад1в (ПТНЗ) умни. здшснення полшрофесшно! д1яльносп засобами ¡нтефацй знань загальноосвтнх, загальнотехшчних i спещальних дисцигшн. 1деГ системного та ¡нтефативного пщход1в сприяють структуризащ! 3Micry професшно! пщготовки з позищ! ¡нтефативних зв'язив. Пщ час розроблення ¡нтефативних KypciB насамперед визначаеться íx тп.пьове призначення на ochobí конкретно! модел1 випускника ПТНЗ. Для спрощення сприйняття структури i процесу розроблення ¡нтефативних KypciB та íx впровадження в навчальний процес ПТНЗ усе часпше використовуеться метод моделювання.
Питаниям ¡нтефацй' зм1сту професшно! ocbíth присвячено чимало ираць (С. Гончаренко, Р. Гуревич, I. Козловська, Л. Раана, М. Чапаев, Т. Якимович). Розглядаються ироблеми формування щлшносп педагопчного процесу (В.Давидов, В. Краевський, А. Сохор), ochobhí положения Teopií г.юкпредмелшх зв: язюв у цшсному процеа навчання (I. Волощук, В. Максимова, Н. Лошкарьова, В. Федорова). Опублжоваш робота з моделювання у педагопщ (Л. Калапуша, В. Кушшр, Г. Дутка, М. Панькевич, С. Бшоус, В. Штофф, G. Даншш, Л. Ргельсон та ¡н.).
Метою CTani е обфунтування та розробка моделей структури ¡нтефативного курсу й основних е таги в i напр я mí в моделювання дослщження ¡нтефативних KypciB у сучаснш впчизнянш ПТО.
1нтефативш курси, яи базуються на 3míctí ¡нтефативних наук, у тому miuii у ПТНЗ, не тотожш з цими науками. Вони вщображають найсуттев1ци, найважиив™ !х явшца, закони i методи дослщження, що дае гадставу вважати íx моделями вщповщних ¡нтефативних наук.
Пфший важливий крок - це моделювання структури ¡нтефативних KypciB. Одним ¡з загальнонаукових напрямв, який виявився ефективним у виршенш складних проблем i ниш штенсивно розвиваеться, е структурний метод. Сформувавшись за основними лопко-гносеолопчними характеристиками в галуз1 структурно! лшшстики i математики, bíh був поширений на hobí, яисно pisHopiflHi HayKOBi галузг За допомогою цього методу виявлено 3aKOHOMÍpHOCTÍ, сгальн1 для гумаштарних i природничих наук, що сприяе розробленню ni.mcHoi науково! картини свпу, реал1защ! ¡де! едино! науки.
Один ¡з перспективних сучасних пщход1в у проектуванш зм1сту навчання полягае в застосуванш структурно! модел1 науки [4]. Пщ структурною моделлю науки розуметься особлива форма щеального цшсного багатор1вневого системного вщображення наукового знания, матерIал 13ованого у зм1сп навчального матер ¡алу, тобто структурна модель науки - це системно органпована сукупшсть елемент науки вщповщно до номенклатури ¡'хнього вщображення у змк~п навчального матер1алу. .Якщо основним у номенклатур! елемент знань, вщображених у зшет! навчального матер ¡алу, е наукове поняття, то йтиметься про системну оргашзащю цих понять.
В апробацп нових за змстом 1 методикою ¡нтегративиих курав особливого значения набувае модельний експеримент, який з використаиням комп'ютфно! техики наб\в нових смислу, сутносп 1 можливостей. На вщм1ну вщ звичайного ексифименту, де засоби так чи ¡накше взаемод1ють з объектом дослщження, тут взаемодп немае, осюльки експериментуютъ не з объектом, а з його замшником - штематичною моделлю ¡нтефативного курсу. При цьому об'ект-замшник та ексифиментальна установка об'еднуютъея, зливаючись воедино в даючш модели Таким чином, виявляеться двояка роль, яку модель виконуе в скспсриментц вона одночасно е об'ектом вивчення 1 експериментальним засобом. Для модельного експерименту характер ш таю основш операцп [6,446]: перехщ вщ реального об'екта до модел1 - побудова просторово1 модел^ експфиментальне доиидження модели перехщ вщ моде.1и до реального об'екта.
Лопка побудови ¡нтегративних курив Оуде р1зною, залежно вщ точки зору на навчальш предмета: чи як на результат розвитку та! або шшо! галуз1 знань, чи як на процес наукового мислення. Пфспекгавним е шлях, коли зм1ст освгги розглядаеться не як продукт вщповщних наук, а як процес розумово! д1яльносп в тш чи ¡ншш галуз1 знань [1, 134].
Враховуючи вищесказане, пропонуемо структурну модель побудови ¡нтефативного курсу пор1вняно з побудовою однопредметних курйв (рис. 1).
Рис. 1. Модель структура /нтегративного курсу.
Засвоення учнями лопчного конструкту дисципшни вимагае вщ них понавально[ д1яльносп, адекватно! до принципш його конструювання: видшення всезагальних вщношень, ключових принцигав та щей пенно! галуа знания; моднповання ццх вщношень; оволодшня процедурою пфеходу вщ загального до чаегкового, \ навпаки, вщ модии до об'екта 1 у зворотному напрямку. Це дае змогу моделювати функцюнальш зв'язки мж епементамизмст\' ¡нтефативного курсу фис. 2).
Рис. 2. Функщоналът зв'язш лаж елементами ттегративного курсу.
Удосконалення зшсту ¡нтефатавного курсу можна представ ити як складну функщональну залежшсть М1Ж суттю та обсягом зм1сту \ розвитком вщповщних галузей знань чи прикладних наук. За рахунок науково! шформацп вш систематично оновлюеться, розширюеться [ розвиваеться. А особливосп метод ¡в наукового дослщження, значупцсть науки для науково-техшчного прогресу, и можливосп достджувати сво!ми методами великою мрою визначають освтн [ виховш завдання курс ¡в загальноосвггнього циклу у ПТНЗ. 3 ¡ншого боку, загальноосвггш курси мають зворотний функщональний зв'язок ¡з наукою.
Одним ¡з виявлень цього ж'язку е те, що ПТНЗ бере вагому участь у загальнш ланщ пщготовки майбутн1х фах1вщв. Закономфно, що деяи питания навчальних профам час вщ часу скорочуютъся або вилучаються, а на !х \псце вводяться нов1, яи манггь важпив1 те наукове. виховне та практичне значения на сучасному етага рожитку суспшьсгва. На нашу думку, саме в ¡нтефативних курсах оновлення змсту навчального матер1алу вщбувасться найбшьш ефекгивно.
Можна побудувати до моде.1и ¡нтефативних курив: 1) етомодель (вщ «его» - звичай), тобто модель стандартною ¡нтефатавного курсу в жичайних умовах ¡снування (наприклад, середньо! загально! освгга); 2) етомодель ¡нтефатавного курсу (вщ «еткт» - причина) в специф1чних умэвах, зокрема професшно-техшчно! освгги. Осыльки у ПТО викорисговують звичну модель (етомодель) ¡нтефативних курив, то дощльно представити и у форм схеми (рис. 3).
Рис. 3. Етомодель ттегративного курсу.
На нашу думку, в моделюванш змicтy ¡нтефативних куров доцшьно використати \ тсорто фаф1в. На практищ сфуктурш формули можугь служите моделями тих зв'язюв, яю повинш бута встановлеш у процеи розроблення ¡нтефативних курив. Кр1м того, пор1вняння структурно! формули з1 зв'язками, яи фактачно в станов люються учнями у процей навчання, дае змогу судита
про характер помилок учшв, класиф1кувати щ помилки.
В основ1 структурування зм1сту ¡нтефативних курсш лежать два основш принципи -вертикального [ горизонтального структурування. Герменевтичний горизонтальний пщхщ до сфуктурування змсту ¡нтефативних курйв мае основ ним завданням навчити учшв: 1) прийом1Р, узагальнення \ систематизацн знаиь; 2) виокремпення з вивченого матер! алу найбшьш загальних понять I наукових щей; 3) встановлення зв'язюв иж найбшьш сугтевими знаниями, вичленення загальних, причинно-наслщкових, ¡ерарх1чних 1 генетичних зв'язюв мж явищами, як1 вивчались, вивчаються \ будуть вивчатися. Одночасно в учшв шдвищуеться мотаващя вивчення фундаментальних дисциплш для формування фахового мислення. У результат! горизонтальне структурування вимагае створення гнучт системи иодання ново1 науково! шформацп [ пфетворення п в навчальну.
Вертикальне структурування матер¡апу на основ1 диференщацп зм1сту показуе функщонування тих чи ¡нших понять у процеа формування змклу загальноосвтих [ фахових дисциплш. Кр1м того, враховуеться внутршня структура ¡нтефативних курсш. 3 урахуванням цього пщбираеться такий матер1ал, який, з одного боку, випливае з рашше сформованих знань, а з ¡ншого - може бути базою для формування нових узагальнень, понять, правил, принципш. Доцшьно вносити для найбшьш зд1бних учшв сигнальш знаки питания, яи активпують мисленневу д1яльшсть, роботу з л1тературою, виробляють у студента навички творчого мислення, пошуку власно! оцшки теми, понять, закошв. Вертикальне структурування, таким чином, пфедбачае диффенщащю системи знань чфез навчальш предмета [ шляхом диференщацп когштивних компонент зумовлюе диффенщащю за принципом концентр1в, а це призводить до перенесения акцент з предметного на предметно ч нтефативне навчання I створення цшсно1 системи знань про об'ект.
Описи ¡нтефативних курс ¡е. пристосоваш до конкретних умов 1 щлей навчання, мають сво1м джерелом нормативш уявлення про кожний навчальний предмет, сукупшсть навчальних матер1ал1в, правила навчання яких фжсоваш в навчальних ирофамах I загальних методичних рекомендащях. Кожне таке нормативне уявлення «станов ить проект курсу навчання одного з предмет (уявлення про кшцевий проект, «проект проекту»), а отже, виконуе стосовно навчання певного предмета модельну функщю; мж ним 1 навчанням стопъ ще кшцевий проект. Сумаироекпв курав навчання становить проект навчання загалом» [3, 195].
Проекта курсш навчання, вщповщно, спираються на загальш теоретичш уявлення про навчання кожного навчального предмета, виражем в категор1ях «принцип», «навчальний предмет» й ¡и.; щ уявлення фксуються в теоретачних роботах з методики. При складанш проекту курсу навчання, що вщображеш в педагопчних категор1ях «навчальний магер1ал», «правила навчання» I т.д., психолопчш знания дозволяють структуруваги навчальний магер1ал вщповщно до законолирносгей мислення 1 вжових особливостей учшв, враховуються при конкретизацп методичних принципш стосовно до певних роздшш курсу. На основ1 праць В. Краевського будуетъся модель теоретичного уявлення про ¡нтефативний курс. Така мэдель представлена на рис. (рис. 4).
Рис. 4. Теоретичне уявлення про ттегративний курс.
Загальна модель дослщження ¡нтефативних курав у професшно-техшчнш освт представлена на рис. 5.
ПРОЕЛЕМИ ПРОФЕСШНО! ШДГОТОВКИ ЫДЙЕ УТИХ ФАХЮЩВ
Рис. Загаяънамойелъ доаийження ¡нтегршпиашхкурс^е.
Тякинчнном ¡нтефатшнмП K>pt як i ^у.м чкмй педагогиннй оАЧкт, можня вивчагтн sa Д|>пак«п>н> моделньання. Одним 2 кажливпх моменте t моделювання функщонапьних x^pdíté|>hctiik i aiíbocTi ¡нтефаныюго flin час моделюьання змсту ¡нтегратвного
курсу необхщно враховувати особливосп галуз1 виробництва чи сфери послуг, яи характерш для майбутньо! професшно! д1яльносп. В основ1 лежать принципы вертикального I горизонтального структурування. До подальших напряшв дослщження вщносимо розробку моделей 1 структурування груп курав та конкретних ¡нтефативних курав у ПТНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. 1нтегращя елеменив зшсту осв1ти: Матер1али Всеукра'шсько! конференцп. - Полтава: ПОШОПП, 1994.-234 с.
2. Козловська I. М. Теоретико-методолопчм основн ¡нтеграци знань учшв профеайно-техмчно! школн // Педагопка 1 психолопяпрофеайно! осв1ти. - 2001. -№ 4. - С. 22-32.
3. Краевский В. В. Проблемы научного обоснования обучения (методологический анализ). - М.: Педагогика, 1977. -264 с.
4. Педагопка вищо! школн /1. О. Бартенева, I. М. Богданова, I. В.Бужнна та ¡н. - Одеса: ПДПУ ¡м. К. Д. Ушннського, 2002. - 344 с.
}.. Собко Я. Вертнкальне структурування знань з ф1зики та електромки у вшцнх профеайних училищах//Педагопка I пснхолопяпрофеайно! осв1тн. -1997. -№3-4. -Ч. 1. - С. 193-196.
б. Сучасм шформацшш технологи та шноващйш методики навчання в гадготовщ фах1вщв: методолопя, теория, досвщ. проблеми. -Ки'ш-В1нннця: ДОВ «В1нниця», 2000. -486 с.
Оксана НАГОРНЮК, Микита ДУБОВИК
МЕТОДИКА П1ДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕНИЯ АЕКЦ1Й 3 ДИСЦИПА1НИ «ЗЕМЕАЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ»
У статт1 розкриваетъся методика подготовки ¡' проведения лекцШних занять з дисциптни «Землевпорядне проектування» в аграрных вищых навчапьних закладах. Подаш окрем] методичт рекомендаци виктдачам щодо читання пекцш в студентськш аудитора.
Лекщя як форма орган шли навчального заняття використовуеться у ВНЗ для вивчення р1зних дисциплш. Будуеться вона на основ1 ш-формацшно-монолопчного методу подач1 та пояснения матер!алу \ оргашзацн шзнавально! д!яльносп студен-пв. При цьому викладач у систематизов аш й, доказовш та аргументовашй форм словесно подае \ пояснюе навчальну ¡нформащю, використовуе вщповщш наочш поабники. демонстрацшний експфимент й шил засоби навчання. Дисцишина «Земельне проектування», яка читаеться тд час гадготовки фах1вщв-землевпорядниив, не е винятком щодо проведения лекцп.
За своею дидактичною сугшстю лекщя з дисциплши «Земельне проектування» е оргашзацшною формою навчання («специф1чний спойб взаемодп викладача \ студент, у рамках якого реал1зуеться р1зномаштний змст 1 рпш методи навчання») [ методом навчання («монолопчний виклад навчального матер 1апу в систематичшй I поандовнш формк сконценфований в основному навколо фундаментальних проблем науки»). Загалом лекщя -найбшьш скономтний споаб пфедання I засвоення навчально! шформацп, тобто мислительно! культури поколшь, вмщено! в рамках педагопчних форм навчання.
Враховуючи це, метою стати е визначенн деяких аспект гадготовки 1 проведения лекщйних занять з дисцишини «Землевпорядне проектування».
Одна з особлив остей лекцп полягае в можливосп викладача викласти у лопчно систематизованш форм великий обсяг навчально! шформацп. При цьому подання наукових факт сприяе актсшзацп уваги, мислення студент, збуджуе штфес I внуф1шню актившсть думки, створюе умови для подальшого Сплыл глибокого I самостшного вивчення начального матер1алу за гадручником, поабникомтощо. Пщ час слухання лекцп у студент формулюеться ум1ння слухати й усвщомлювати побачене I почуте, здшснювати таш важлив1 розу мое 1 операцн, як анашз. синтез, поршняння.
Викладач вщбирае найголовН1шс, ¡стогне з великого потоку науково-техшчно! I духовно-культурно! шформацп, спрямовуе студента на найважливптп питания спещальносп, на аналп нов их наукових проблем, яы не вщображега в пщручниках та шших навчальних виданнях, розкривае перспективи певно! галуз1 науки.
Лекщя е основою для подальше! самостшно! робота. Вона справляе виховну 1 розвиваючу
