CC BY
14
увесь педагопчний колектив ВНЗ працюе в атмосфер! творчого сшвробтшцтва. Синтез наукових пошушв I творчо1 роботы студент е основою технологи оргашзацп студента на експериментальному етага дослщження у техшчному ушверситсп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Державна нащональна програма «Д1ти Украши». - К., 1996. - 24 с.
2. Бондарева К. I., Козлова О. Г. Педагопчний анагаз шновацшно! д1яльносп вчителя: Науково-методичнин поабник. - Суми: Слобожанщина, 2001 - 44 с.
3. Зязгон I. А. Осегтш технологи у Еилирах педагопчно! рефлексп // Св1тло. -1996. - № 1. - С. 8-9.
4. Вайнцвайг П. Десять заповедей творческой личности / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1990. - 187 с.
5. Махмутов М. И. Организация проблемного обучения в школе. - М.: Просвещение, 1977. - 240 с.
6. Махмутов М. И. Современный урок: Вопросы теории. -М.: Педагогика, 1981. - 191 с.
Анатолш ПАШИНСЬКИЙ
ВИВЧЕННЯ МАЙБУТН1МИ ФАХ1ВЦЯМИ ШЛЯХ1В ПЕРЕОБЛАДНАННЯ АВТОМОБ1А1В НА АЛЬТЕРНАТИВЕН ВИД И ПААИВА
У статт! розглядаетъся проблема переведения автомобтв на альтер нативш еиди палива за умов нишшньоI свтово! фшансово-економпно! кризи та ситуацп з енергоноаями. Звернено увагу на необхлдшсть тдготовки фахлвщв для обслуговування автотранспорту, що працюе на альтернативному папив(.
Украша нал ежить до еиергодеф'Щитних держав, осыльки сво1 потреби в палив но-енергетичних ресурсах покривае лише на 53%. Зрозумшо, що залежшсть вщ ¡миорту нафти розглядаетъся бшьиистю розвинених краш, як питания нацюнальноК та енергетично1 безпеки. Останш под 11 минулого та ншпшнього року свщчать, що ия залежшсть призводить до конф.шктних ситуацш мж певними крашями зокрема мж Украиною та Рос ¡ею. Тому одним з основних завдань у виршенш ще! проблеми перед нашою дфжавою стопъ питания отримаиня та використання альтфнативних вщцв палив, особливо для автомобшьного транспорту.
А. Р. Кульчицький [4] \ В. В. Мфжеевська [5] зазначають, що забруднення навколишнього сфедовища автомобшьним транспортом в багатьох пострадянських державах (в тому чиеш Украш) перевищуе в декшька раз1в допустим! норми, прийшт дфжавами Свропейського Союзу. Однак в нашш дфжав1 недостатньо придшяеться увага на перехщ бшьш еколопчно чистого иалива, а саме природний газ.
Метою статп с дослщження основних аспект проблеми пфеведення роботи автомобшв нагазове паливо та гадготовку спещалкт з IX обслуговуванню в наши! держав г
Вщповщно до мети визначено таю основш завдання: ознайомитися з принципами виршгсння цього питания в ¡нших крашах свпу, проанал1зувати стати стачш даш щодо забруднення автомобшями навколишнього сфедовища; обгрунтувати можливосп виршення дано! проблеми в Украшг
Свгшва ситуащя з енергоноаями характеризуемся зростанням щн на викопне пальне. Особливо актуальною е проблема отримання пального для автомобшьних двигушв. Останшми роками актуал1зуються дослщження щодо використання поповнювально! сировини як потенцшно невичфпного джфела рщкого палива, а також ¡нших альтфнативних джфел иалива.
Як вщзначають аналггики иаливно-енергетичного комплексу, ниш, незважаючи на те, що 90% уйх автомобшв працюють на бензиш та дизельному пальному, виробленому з нафти, альтернатив не паливо доео.ш устшно вщвойовуе у нафтоиродукпв позицн на ринку палива. Результата дослщжень ствфджують, що со01варт1сть виготовлення «альтернативного бензину» в сфедньому на 30^0% нижча за соб1Р,я[тг1сть бензину, виготовленого з нафти, а нартпсть бшдизеля на 20-30% нижча вщ дизельного пального (солярка) [3]. Кр1м соб1вартосп працюе 1 чинник ¡нвестицш: не лише потужш автомобшебуд1вш концерни вкладають кошти в розвиток технологш, а й уряди багатьох провщних дфжав свпу приймають програми на шдтримку транспортних засо01в, яи використовують альтер нативш види палива.
Початком сфйозного розвитку альтернативных паливних технологий можна вважати 1992 р., коли у Pio-де-Жанейро (Бразшпя) вщбулася всесвггня конференщя ООН, на якш було гадписано декларащю про м1жнароднс сшвробггницгво в галул охорони навколишнього середовища i розвитку дослщжень з пошуку альтфнативних в ид ¡в палива. Конкретна декларация була затверджена в 1997 р. в К1отському протокол!, вщповщно до якого ¡ндустр1ально розвинеш крайни зобов'язувалися скорочувати викиди пшдливих речовин щор1чно на 5,2% пор1вняно з 1990 р. [б].
Статистачш даш свщчать, що одне авто в середньому шор ¡ч но споживае з атмосфери бшьше 4 тонни кисню, водночас викидаючи в атмосффу Олизько 800 кг чадного газу, 40 кг оксид ¡в азоту i майже 200 кг р^зномаштних вуглеводн1в [5]. Результата дослщжень токсичносп газобалонних автомобшв, проведеш за кордоном показують, що при заг.цHi бензину на природний газ викид токсичних речовин в навколишне середовище зменшуеться в середньому з оксиду вуглецю у 8 раз ¡в. вуглеводшв - у 3 рази, оксид1в азоту - в 2 рази. Отже, переведения автотранспорту на газомоторне паливо (природний газ) зумовлюеться не тшьки енергетачними, а й еколопчними фжторами.
У США розвиток альтфнативних вид1в палива передбачений законодавством. У Kpai'Hi, зокрема, ¡снують закони «Про альтернативне моторне паливо», «Про чисте повпря», «Про енфгетичну полггаку», на основ1 яких мшштерсгво енергетики значно розширило науково-дослщш профами в сфер1 використання енергоресурав на автотранспорт! i розробило HOBi профами щодо прискорення широкомасштабного застосування альтфнативних вид ¡в палива. Нащональш профами переходу автотранспорту на альтфнатавне паливо усшшно функщонують в Канада HoBift Зеландп, Аргентиш, Велиый Британн, 1талп, Голланди, Францп, Ймеччиш та ¡нших крашах свпу насампфед на мкькому автотранспорт!. Для цього розроблена вщповщна нормативно-законодавча база - щнова, податкова, тарифна, кредитна.
Результата: в Голландп 30% автомобшв працюе на природному ra3i, а кожне десяте авто - на зрщженому ra3i. В Австрн та Дани 70-75% автобуав як паливо використовують газ. У Велиюй Британп Д1ють спещальш профами пфеходу на альтфнативш джфела енфги, що серед ¡ншого передбачають компенсащю до 75% витрат при переобладнаш авто на використання газу. В Нлмеччиш власникам авто, KOTpi 1здять на природному ra^i, надають ujppi4Hi одноразов! компенсацн при нор Mi токсичносп «ввро-4» та зниження розм1ру податку. Також при страхуванн1 автомобшя пфедбачаеться спещальний еколопчний тариф, який стан овить 15% вщ звичайних ставок. В Украпи, на жаль, ниш не ¡снуе нацюнально1 профами виробництва альтфнативних вид ¡в моторного палива.
Профами впровадження альтернатив них вид ¡в палива гадтримують i виробники автомобшв. Зпдно з прогнозами аналтшв, до 2020 р. плануеться вивести на ринок до 50 моделей автомобшш. що працюватимуть на альтфнативних видах палива. Особливо актавними в щй галуз1 в Сврога е компанп Mersedes-Benz, BMW, MAN.
Серед альтфнатив науковщ пропонують синтетичний бензин, електромобш, автомобш на паливних елементах, етанол, бюдизель, шахтний метан. Найбшьш популярними видами альтфнатив ного палива в У Kpai'Hi зараз е природний газ i бугано-пропанова с\мш. Останшм часом на piBHi Каб1нету MimcTpiB i багатьох науковщв ведеться полешка щодо величезних 3anaciB природного газу в райом острова Змпний Чорного моря. Отже, пфспектива видобутку власного природного газу в достатнш кшькосп для забезпечення робота автомобшьного транспорту в нашш дфжав1 реальна, однак гостро постае питания про можливосп пфеобладнання автомобшв на споживання цього виду палива, а також гадготовку квал1фжованих спещашспв для ii' обслуговування.
Щодо пфшого, то в TepHono.ii на TenepiiiiHiii час е единий центр з пфеобладнання автомобшв на газове паливо, та й то переважно карбюраторних двигушв. I це тодк коли в нашш обласп експлуатуетъся дуже багато автомобшв ¡з системою впорскування палива (¡нжектором). Гострою е також проблема подготовки спещал1спв з обслуговування i ремонту таких автомобшв в закладах професшно-техшчно! освтк В обмеженш кшькосп наявна лггературадля можливосп опанування теоретичными знаниями.
Якщо в шдручниках е матер1ал щодо конструктив них особливостей i принципу д ii мехашчно! системи посгшного впорскування рщкого палива (рис. 1), Оагаточкового перфивчастого впорскування палива, системи пффивчастого впорскування палива з
СЛСЮТ»ННМН блоком кср^ваннч Г1 ТО ШфорМЯЩЮ про 1КрСО0Лад№ННЧ ШЖСЮЧЗрННК двнгужв на тове паливо мо;и1иво В|дш;*ати лише ь деякик спещальннх журналах, в яких подаюша з основному мгяльн! Фсз описания Лудчви принципу роАоти. умов експлуагтяцн
ойслугоеування (рис
Рис. I. Слеш сыстеми вюрскуеання паяиеа «К^енътс": 1 - начнжнй ечж; 2 -паяпвшй
'¡.ч-,.!„;, т ^з^тмЛтчач > ч&тиюмй паж ? ^чдвтеу? «¿руююго мм^ 6-
ффсумд ивжекгюр) У - <>росгяъна змлмш }< Фькост! 9 -
регулянюртжку жи&гення; 10 -нширный Оыск витранслара пош/ря: II -регу/воеаяьннй . тики ирдаеюоя? ГочПг: \ У. ШввЛН Г. I МШоеЪНА 00 (ХЯвтОрЯ ¡.ч>■.„<>•>,
В ыиваная шхмйя вбад С щпючою тиску: V 1*г<улятрвмм-ф жимгтя У-ягавейеиш нааяеа до рабочих форс унен$.
Уин. 2. Хкнкщоная ь..™ с.тпыдэ с хитют внриску К-^Мхнас.
Перспистивнмта переьедення автимооинлого транспорту на тле паливо не внклнкаг суммву. осоОлто ко.пн мовя Где про споживання газу власного внроАннщва. покрящення еколог1чноп> стану у великих м1стак. Однак на шляху В1ф1шення цк« проблем! в Укра1М п«™ чмммо пнгянь. ян можна вирникти глькн на державному рШМ
,ШТЕРАТУРА
I. Абра^нук Ф. Ь. Гут»ревнч Ю. О., Долг*нйь Г. е.. Тимченко I. I. АыФНйЬпьм дан гунн.
П1др>ч1«к К. Ар«етей, 2004. I" :1 1. КНСЛННОв В. О.. Луирк В. В. Будем I н^СПЛТ'аТацЫ «ТОНйОПЬ. ПдДруЧЯК. - К.: ЛИС**, 2002. - 400 н!'. К^шспил Нш1«1Н№НЦ цн>грл« ВНКОрНОИННЯ П|Н1рЩ11»ГО Г-13)' »Г моторного ПАП»П & Укр»7и на п*(йм да 2010 рок? нет1-гтут гпэу НАН УкраТт К I ::чч 4. Куль-«IЦКI-01 Л. Р. ТЧЖОНШМТЬ •ЫОЫОбШКНЫХ Н ТрйККфНЫХ Д&Н1аТ£ЛеР| нЯГим!«!
аиЕош^к ел£||кз]: Ъ'чеО. пособие. -Изд. 1-е, нспр. н дол. -М.. ООО ^вадеииеокнП
■■ -■::::■- .....с
5. Мержиевська В. В. Забруднення атмосфери викндамн транепортаих aaeo6ÍB. Ochobhí сполуки.
Вплив кагалпичних Heitipa.ni^aiopÍE // Автошляховик Украши. - 2006. - № 3. - С. 20-23.
6. Gunnar W. Schade, Allen Н. Goldstein. Plant physiological influences on the fluxes of oxygenated
volatile organic compounds from ponderosa pine trees // Journal of Geographycal research. Vol. 107, №.
10, 2002. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.cnr.berkeley.edu/~ahg/Dubs/Plant.pdf-
3 агол ов ок з екрану.
Ярослав СОБКО
МОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУРИ 1НТЕГРАТИВНИХ КУРС1В У ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХН1ЧН1Й OCBITI
У cmammi розроблено та обгрунтовано модет структуры штегративного курсу. Визначено осноеш етапи та напрямки моделювання досл!дження iнтегративних Kypcie у сучасшй професшно-техшчнШ oceimi.
Сьогодш у профеайно-техшчнш ocbítí (ПТО) ¡снують певш тенденцн, зокрема: переобтяження змсту загальноосв1тшх предмет елементами професшно1' спрямованостц постшне зростання обсягу навчальжи ¡нформацп з р1зних галузей знань тощо. 1нтенсивне вр1вноваження цих тенденщй ¡з тривалктю пщготовки майбутшх фах1вщв можливе лише завдяки штсфацшним процесам. Останш стосуються bcíx складових ni д готовки в и со ко кв an i ф1 ков аних cneuianicriB - щлей i 3MÍcry ocbíth, метод íb, форм i засоб1в навчання тощо.
3míct ПТО вдосконалюеться не тшьки шляхом оновлення предметних KypciB, а й створенням ¡нтегративних KypciB. 1нтегративш курси передбачають формування принципово нового зм1сту навчання, визначення цшей кожного з KypciB згщно ¡з загальними щлями професпшо1 пщготовки.
У рамках побудови й вировадження ¡нтефативних KypciB визначаються напрямки формування в учн1в професшно-техшчиих навчальних заклад1в (ПТНЗ) умшь здшсиения полшрофесшноГ д1яльносп засобами ¡нтефацп знань загальноосвтнх, затаиьнотехн1чних i спещальних дисцигшн. 1деГ системного та ¡нтефативного пщход1в сприяють структуризащ! 3Micry профссшно! пщготовки з позищ! ¡нтефативних зв'язив. Пщ час розроблення ¡нтефативних KypciB насампфед визначаеться íx тн.пьове призначення на ochobí конкретно! MOfleni випускника ПТНЗ. Для спрощення сприйняття структури i процесу розроблення ¡нтефативних KypciB та íx впровадження в навчальний процес ПТНЗ усе часпше використовуеться метод моделювання.
Питаниям ¡нтефацп зм1сту професшноГ ocbíth присвячено чимало праць (С. Гончаренко, Р. Гуревич, I. Козловська, Л. Раана, М. Чапаев, Т. Якимович). Розглядаються проблеми формування щлшносп педагопчного процесу (В.Давидов, В. Краевський, А. Сохор), ochobhí положения Teopií г.юкпредмелшх зв: язюв у цшсному процеа навчання (I. Волощук, В. Максимова, Н. Лошкарьова, В. Федорова). Опублжоваш робота з моделювання у педагопщ (Л. Калапуша, В. Кушшр, Г. Дутка, М. Панькевич, С. Бшоус, В. Штофф, G. Даншш, Л. Ргельсон та ¡н.).
Метою CTani е обфунтування та розробка моделей структури ¡нтефативного курсу й основних еташв i няпрям1Р, моделювання досл1дження ¡нтефативних KypciB у сучаснш впчизнянш ПТО.
1нтефативш курси, яи базуються на 3míctí ¡нтефативних наук, у тому чиип у ПТНЗ, не тотожш з цими науками. Вони вщображають найсутгевшк найважиив1Ш1 1х явшца, закони i методи дослщження, що дае гадставу вважати íx моделями вщповщних ¡нтефативних наук.
Пфший важливий крок - це моделювання структури ¡нтефативних KypciB. Одним ¡з загальнонаукових напрямв, який виявився ефективним у виршеиш складиих проблем i hhhí ¡нтенсивно розвиваеться, е структурний метод. Сформувавшись за основиими лопко-гносеолопчними характеристиками в галуз1 структурно!' лшшстики i математики, bíh був поширений на hobí, яисно pisHopiflHi HayKOBi галузг За допомогою цього методу виявлено 3aKOHOMÍpHOCT¡, сгальн1 для гумаштарних i природничих наук, що сприяе розробленню цшсно! науково! картини свпу, реалгзацп ¡де! едино! науки.
