CC BY
1521
Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.3
УДК 629.113 Ст. наук. ствроб. П. О. РусЫо, канд. техн. наук;
наук. ствроб. В.В. Костюк; ст. наук. ствроб. В.М. Афотн, канд. пед. наук - Науковий центр Сухопутных вшськ Львiвського тституту Сухопутных вшськ
ВПЛИВ НА ДОВК1ЛЛЯ АВТОМОБШЬНОГО ТРАНСПОРТУ НА ВС1Х СТАД1ЯХ ЙОГО ЖИТТСВОГО ЦИКЛУ
Обгрунтовано актуальшсть проблеми еколопчно'1 безпеки автомобшьного транспорту, проаналiзовано життевий цикл автомобшя, вплив його експлуатацп на довкшля, визначено напрями та заходи щодо тдвищено'1 еколопчно'1 безпеки автомобшьного транспорту.
Senior research worker P.O. Rusilo; research worker V.V. Kostyuk; senior research worker V.M. Afonin - Scientific center of Ground forces
of the Lviv institute of Ground forces
Influence on environment of motor transport on all of the stages him life cycle
The problem of environmental safety of motor transport was grounded in this article. Automobile life cycle, its influence on environment were analyses. Given article deals with measures of raised environmental safety of motor transport.
Шшдлив1 речовини, що мютяться у викидах вщпрацьованих газ1в автомобшя, вкрай негативно впливають на здоров'я людини. Оксиди вуглецю та азоту, вуглеводш, сполуки, що мютять Ырку, - це той небезпечний "коктейль", який ми вживаемо щодня на вулицях нашого мюта. Шюдливий для людини й автомобшьний шум - вш впливае не лише на слух, а й на розвиток гшертони, виразки шлунку i д1абету.
Вплив автомобшьного транспорту на еколопчну ситуацда у нашш кршт досяг критичноi межi - показники забруднення атмосферного пов^я i довкшля перевищують вс допустимi показники свiтових норм i стандартiв [1]. Тому проблема зменшення негативного впливу на довкшля автомобшьного транспорту на вшх стадiях його життевого циклу е актуальною. Анашз статистичних даних i оцшок негативного впливу автомобiльного транспорту на навколишне середовище i населення показуе, що загальна сума викидiв забруднювальних речовин в атмосферу в крашах СНД щорiчно становить майже 21,2 млн. т, зокрема, 19,2 млн. т, (90 %) - вщ автомобшьного транспорту, i 2,0 млн. т, вщ шших викидiв [2].
Вiдповiдно до виконання Деклараци держав-членiв GC, у 2001 р. Ук-раiна розробила проект програми для зменшення негативного впливу автотранспорту на довкшля, в якому зазначено, що автотранспорт е одним з найбшьших забруднювачiв атмосферного повггря i визначила основш заходи щодо реалiзацii цiеi програми протягом 2001-2010 рр. [3]. Ефектившсть без-печного використання пального для людини i його впливу на довкшля, на сьогодш е основним завданням сучасних дослщжень у транспортних техно-логiях [4, 5].
У статл обгрунтовано актуальнiсть та заходи щодо проблеми тдви-щення еколопчно1" безпеки транспортних засобiв на вшх стадiях життевого циклу автомобiля та впливу його експлуатацп на довкшля.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Аналiз життевого циклу автомобiля - це багатоступеневий i не прос-тий процес. Життевий цикл машини визначаеться часом вщ початку прове-дення науково-дослщних робiт, з обгрунтування технiко-економiчних показ-никiв майбутньо! машини i до зняття и з виробництва.
Життевий цикл автомобшя подiляеться на певш стадп: розроблення техтчно! документации шдготовка виробництва машини; серiйне виробниц-тво машин; експлуатащя; розбирання i уташзащя. Найважливiшою стадiею життевого циклу автомобшя i впливу його на довкшля е його експлуатацiя [6].
Вона охоплюе: виконання машиною сво!х основних властивостей, технiчне обслуговування та ремонт. Стадiя експлуатацй визначаеться нормою напрацювання 11 ресурсу до списання, тобто загальним пробiгом вщ початку експлуатацй до 11 списання та уташзаци (рис. 1).
Стада експлуатацй АТ
Цикл експлуатацй Цикл експлуатацй
НЕ ПР СР КР 71 А А А А \ СР СП 7 А А А А \
Рис. 1. Структурна дiаграма стади експлуатацИмашини: ПЕ - початок експлуатацй; ПР - поточний ремонт; СР - середшй ремонт; КР - каптальний
ремонт; СП - списання
Шд час експлуатацй автомобшя з двигунами внутршнього згоряння джерелами викидiв шюдливих речовин е: вщпрацьоваш гази; картерш гази; випаровування зi систем живлення; неконтрольований розлив на грунт ек-сплуатацшних матерiалiв. У вiдпрацьованих газах автомобшв е велика кшь-юсть свинцю, який разом iз солями шших металiв потрапляе у грунт, у повер-хневi i грунтовi води i поглинаеться рослинами, як потiм використовуе i спо-живае людина.
Аналiзуючи сучасний етап розвитку свггового виробництва i експлуатацй автомобiля, необхiдно сказати, що вплив автомобильного транспорту на забруднення навколишнього середовища та на здоров'я людей зумовлений тим, що:
• д1яльтсть основной маси автомобшьного транспорту сконцентрована в м1с-цях з високим показником населения - мштах, промислових центрах;
• шквдлив1 викиди ввд автомобшв здшснюються в тайнижчих, приземних шарах атмосфери, там де проходить основна життед1яльтсть людини;
• ввдпрацьоват гази двигутв автомобшв мштять висококонцентроват ток-сичт компоненти, як е основними забруднювачами атмосфери.
Найбiльший викид токсичних речовин у вщпрацьованих газах автомобшв вщбуваеться при неправильно вщрегульованому карбюраторi, системi запалювання, форсунках, паливному насосi високого тиску, а також при нес-правностях системи випуску вщпрацьованих газiв.
При несправност цих систем i механiзмiв видшення шкiдливих речовин у вщпрацьованих газах збiльшуеться у декiлька разiв. При добре вщре-
Науковий вкиик- НЛТУ Укра'ши. - 2008, вип. 18.3
гульованому карбюраторi вмют окису вуглецю на всiх режимах роботи дви-гуна не перевищуе межi 0,5-0,2 %, що вщповщае нормi роботи двигуна на се-реднiх обертах, i водночас, при несправному або не вщрегульованому карбю-раторi його вмiст збiльшуеться в 2,5-5,0 разiв.
Шкiдливi викиди автомобшьного транспорту ютотно залежать вiд режиму роботи двигуна i якост використовуваного пального. Данi про досль дження середнього виходу основних токсичних компоненлв у вщпрацьова-них газах при згорянш 1000 кг пального у повшстю справних карбюраторних i дизельних двигунах наведено в табл. 1.
Табл. 1. Викид в атмосферу токсичних компонентiв при згорянш 1000 кг
пального в карбюраторних i дизельних двигунах
Токсичн1 компоненти Кшьшсть (кг) шквдливих викид1в у в1дпрацьованих газах на 1000 кг ввдпрацьованого пального
Карбюраторн1 двигуни Дизельт двигуни
Оксид вуглецю (СО) 267,00 28,4
Окисли азоту 26,60 40,8
Вуглеводш (СН) 33,20 9,1
Сажа 1,34 3,4
С1рчистий газ 1,34 34,0
Свинець 0,27 -
Всього 397,75 115,7
Аналiз табл. 1 показуе, що бензиновi двигуни порiвняно з дизельними значно бшьше забруднюють атмосферу оксидами вуглецю i токсичними вуг-леводнями. Для дизельних двигутв характерною еколопчною проблемою е тдви-щений викид твердих часток саж1 1 "задимлетсть" ввдпрацьованих газ1в [7].
На сьогоднiшньому етапi розвитку автомобшебудування конструкто-ри i спещалюти пропонують новi конструкцп систем запалювання (з плазмо-вим, лазерним i фотохiмiчним способами), при яких паливна сумiш запа-люеться одночасно в рiзних зонах камери згоряння штенсивними залпами променiв, завдяки такому залпу процес горшня в цилiндрах двигуна вщбу-ваеться дуже швидко - за одну тисячну секунди. При використанш таких систем запалювання паливо повшстю згоряе, шдвишуеться надшшсть 1х роботи, що значно зменшуе кiлькiсть токсичних речовин у вщпрацьованих газах [8].
Токсичнi компоненти забрудненого довкшля потрапляють в оргашзм людини при вдиханнi повiтря i всмоктуються у кров, вражаючи при цьому дихальш шляхи та легеш. Вуглекислий газ викликае захворювання кров^ серця, центрально! нервово! системи. А такий токсичний компонент як оксид азоту сприяе виникненню астми. Вуглець знижуе спроможшсть кровi перено-сити кисень до тканин, сприяе загостренню симптомiв серцево-судинних зах-ворювань, порушуе дихання [2].
Поширений також шший шлях надходження забруднення в оргашзм людини через так званий ланцюг живлення: "грунт - вода - рослина - твари-на - людина". Основним джерелом такого забруднення довкшля у вшськових частинах е парки озброення i техшки. Аналiз дiяльностi елементiв парку оз-броення i технiки показуе, що найбiльшi викиди в довкiлля спричиняе робота пункту чищення та миття машин, пункту заправлення пально-мастильними
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
матерiалами, пункту техшчного обслуговування та ремонту, на якому знахо-диться акумуляторна зарядна станщя, пункт механiчноï обробки Ï3 рiзним ус-таткуванням, пункт змащування, та склад для зберiгання спещальних рiдин [4].
Отже, повсякденна експлуатащя автомобшв полягае у використанш експлуатацiйних матерiалiв, нафтопродуктiв, природного газу, атмосферного повггря, i супроводжуеться все це негативними процесами, а саме:
• забрудненням атмосфери;
• забрудненням води;
• забрудненням земель i грунпв;
• шумовими, електромагттними та вiбрацiйними впливами;
• видiленням в атмосферу неприемних запахiв;
• викидом токсичних вiдходiв;
• тепловим забрудненням.
Вплив автомобильного транспорту на довкшля проявляеться:
• тд час руху автомобшв;
• при техтчному обслуговувант;
• при функцiонуваннi iнфраструктури, що забезпечуе його дiю.
Для забезпечення еколопчно сталого розвитку екологiчноï безпеки автомобильного транспорту необхщне ефективне використання наявних шфрас-труктур, зниження потреб на перевезення i готовшсть переходу до використання еколопчно чистих транспортних засобiв, а шд час розроблення кон-струкцiй новоï автомобiльноï технiки потрiбно розглядати еколопчш прюри-тети автомобiля iз врахуванням його повного життевого циклу.
Пропозицп щодо п1двищення еколопчно1 безпеки автомоб1льного транспорту
Прiоритетними напрямками шдвищення екологiчноï безпеки автомобшя на всiх стадiях його життевого циклу е:
• рiзнi способи зменшення викидiв токсичних компонентов у навколишне се-редовище;
• установлення на вузлах i деталях, як пiдлягають найбiльш швидкому зносу спещальних iндикаторiв, як надають iнформацiю щодо необхвдносп 1х за-мiни;
• уникнення неконтрольованого захоронення небезпечних вiдходiв;
• проектування i виготовлення нових транспортних засобiв, здатних до швид-кого розбирання, використання у подальшому вживаних справних механiз-мiв i агрегапв та 1х утилiзацiя;
• постшне збiльшення кiлькостi екологiчно чистих матерiалiв у виробництвi та здшснення контролю за використанням у конструкцп автомобiлiв матерi-алiв зi шквдливими речовинами;
• на всiх стадiях життевого циклу автомобiля використання шквдливих мате-рiалiв i спецiальних рвдин повинно бути мiнiмальним;
• своечасне техтчне обслуговування i точне регулювання системи запалю-вання та живлення двигунiв внутрiшнього згоряння;
• зниження шквдливого впливу токсичних речовин на навколишне середови-ще в процеш експлуатацiï за рахунок впровадження нов^тх систем нейтра-лiзацiï шкiдливих викидiв;
Науковий iticiiiiK НЛТУ Укра1'ни. - 2008, вип. 18.3
• широке використання зрiдженого природного газу, альтернативних видiв пального, нових транспортних засобiв - електромобшв;
• введення рiзних присадок i нейтралiзаторiв до складу палива, як забезпечу-ють його бездимне згоряння;
• використання новiтнiх систем запалювання, якi сприяють повному згорян-ню палива;
• покращення екологи великих мшт за рахунок виконання вимог еколопчно-го законодавства, заборони будiвництва у цешр мiст автостоянок, контролю зведення автозаправних станцiй у межах мшта, будiвництво об'1зних до-рщ припинення масового вирубування дерев i паркових насаджень пiд приводом "саттарного" рубання, розроблення шумового захисту i стимулю-вання екологiчно безпечного транспорту.
Лггература
1. Романченко 1.С., Сбитнев А.1. Створення системи керування станом навколишнього середовища у Збройних Силах Украши// Наука i оборона. - 2003, № 1. - С. 38-43.
2. Гутаревич Ю.Ф., Матейчик В.П., Копач А.О. Шляхи пщвищення еколопчно! без-пеки дорожшх транспортних засоб1в// Вюник схщноукрш'нського НУ 1м. Володимира Даля. -Луганськ, 2004№ 7(77), ч 1. - С. 11-15.
3. Рудзшський В.В. Нов1тт системи нейтрал1зац1'1 шюдливих викид1в дизел1в вантаж-них автомобшв// Автошляховик Украши. - 2008. - № 1. - С. 8-9.
4. Пщлкна М.С. Обл1кування та нормування викид1в забруднюючих речовин в атмосферу парком озброення i техшки// Наук.-техн. зб. - Льв1в: ЛВ1. - 2004, вип. 3. - С. 72-76.
5. Слюсаренко О.1. Каташтичний нейтрашзатор - як споаб розв'язання еколопчио! проблеми автомобшьних викид1в// Наук.-техн. зб. - Льв1в: ЛВ1. - 2005, вип. 4. - С. 54-56.
6. Литвин Л.Л., Калшш О.М., Климчук В.Т. Обгрунтування необхщносп ремонту ав-томобшьно! техшки. М^це ремонту в експлуатацшному цикш вшськово'1 автомобшьно'1 техшки// Наук.-техн. зб. - Льв1в: ЛВ1. - 2005, вип. 4. - С. 40-42.
7. Глушко О.В., Клюев Н.В. Труд и здоровье водителя автомобиля. - М.: Транспорт, 1991. - 223 с.
8. Марцкерле Ю. Современный экономичный автомобиль/ Пер. с чешск. В.Б. Иванова. - М.: Машиностроение, 1987. - 320 с._
УДК 330.322:504 Ст. наук. ствроб. Ф.А. Важинський, канд. екон. наук;
мол. наук. ствроб. В.М. Черторижський - 1РД НАНУ; студ. А.В. Колодшчук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
1НОЗЕМНИЙ КАП1ТАЛ: ЕКОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ
Дослщжуються питания залучення шоземних швестицш та ix вплив на piBeHb еколопчно! безпеки як важливого фактора конкурентоспроможносп краши та ii регь онiв загалом.
Ключов1 слова: iнозeмний капiтал, конкурентоспроможшсть, peгiон, eкологiя.
Senior research worker F.A. Vazhyns'ky; junior research worker V.M. Chertoryz'ky -IRD NANU; stud. A.V. Kolodiychuk -
NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Foreign capital: ecological aspect
In article questions of attraction of foreign investments and their influence on a level of ecosafety as the factor of competitiveness of the country and its regions are investigated.
Kewwords: the foreign capital, competitiveness, region, ecology.
