CC BY
13
курсу необхщно враховувати особливосп галуз1 виробництва чи сфери послуг, яи характерш для майбутньо! професшно! д1яльносп. В основ1 лежать принципы вертикального I горизонтального структурування. До подальших напряшв дослщження вщносимо розробку моделей 1 структурування груп курав та конкретних ¡нтефативних курав у ПТНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. 1нтегращя елеменпв зшсту осв1ти: Матер1али Всеукра'шсько! конференцп. - Полтава: ПОШОПП, 1994.-234 с.
2. Козловська I. М. Теоретико-методолопчм основы ¡нтеграци знань учшв профеайно-техмчно! шкопи // Педагопка 1 психолопяпрофеайно! осв1ти. - 2001. -№ 4. - С. 22-32.
3. Краевский В. В. Проблемы научного обоснования обучения (методологический анализ). - М.: Педагогика, 1977. -264 с.
4. Педагопка вищо! школи /1. О. Бартенева, I. М. Богданова, I. В.Бужина та ¡н. - Одеса: ПДПУ ¡м. К. Д. Ушннського, 2002. - 344 с.
}.. Собко Я. Вертикальне структурування знань з ф1зики та електромки у вшцнх профеайних училищах//Педагопка I психолопяпрофеайно! осв1ти. -1997. -№3-4. -Ч. 1. - С. 193-196.
б. Сучасм шформацшш технологи та шноващйш методики навчання в гадготовщ фах1вщв: методолопя, теория, досвщ. проблеми. -Ки'ш-В1нниця: ДОВ «В1нниця», 2000. -486 с.
Оксана НАГОРНЮК, Микита ДУБОВИК
МЕТОДИКА П1ДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕНИЯ ЛЕКЦ1Й 3 ДИСЦИПЛ1НИ «ЗЕМЕЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ»
У статт1 розкриваетъся методика подготовки ¡' проведения лекцШних занять з дисциптни «Земиевпорядне проектування» в аграрных вищих навчапьних закладах. Подаш окреш штодичт рекомендаци викпадачам щодо читання пекцш в студентськш аудитора.
Лекщя як форма орган шли навчального заняття використовуеться у ВНЗ для вивчення р13ШЕ\ дисцигшн. Будуетъся вона на основ1 ш-формацшно-монолопчного методу подач1 та пояснения матер! ялу \ оргашзацп шзнавально! д1яльносп студен-пв. При цьому викладач у систематизов аш й, доказовш та аргументованш форм словесно подае \ пояснюе навчальну ¡нформащю, використовуе вщповщш наочш постники, демонстращйний експфимент й шил засоби навчання. Дисцишина «Земельне проектування», яка читаеться тд час гадготовки ф> ах ¡в щв -зе мл ев поря д ни ив, не е винятком щодо проведения лекцп.
За своею дидактичною сугшстю лекщя з дисцигшни «Земельне проектування» е оргашзацшною формою навчання («специф1чний сиойб взаемоди викладача \ студент, у рамках якого реатзусться р1зномаштний змст 1 рпш методи навчання») [ методом навчання («монолопчний виклад навчального матер ¡алу в систематичшй I пооидовнш формг сконцентрований в основному навколо фундаментальних проблем науки»). Загалом лекщя -найбшьш сконом1чний с по а б пфедання I засвоення навчально! шформацп, тобто мислительно! культури поколшь, вмппено! в рамках педагопчних форм навчання.
Враховуючи це, метою сгатт1 е визначенн деяких аспекта гадготовки 1 проведения лекщйних занять з дисциплши «Землевпорядне проектування».
Одна з особлив остей лекцп полягае в можливосп викладача викласти у лопчно систематизованш форм великий обсяг навчально! шформацп. При цьому подання наукових факт сприяе актсшзацп уваги, мислення студент, збуджуе ¡нтфес I внутршню актившсть думки, створюе умови для подалыпого бшыи глибокого I самостшного вивчення начального матер1алу за гадручником, поабннкомтощо. Пщ час слухания лекцп у студент формулюеться ум1ння слухати й усвщомлювати побачене I почуте, здшснювати таи важлив1 розу мое 1 операцн, як анал13. синтез, поршняння.
Викладач вщбирае най голов ншгс, ¡стогне з великого потоку науково-техшчно!1 духовно-культурно! шформацп. спрямовуе студента на найважливптп питания специальности на аналгз нов их наукових проблем, яы не вщображега в пщручниках та ¡нших навчальних виданнях, розкривае перспективи пев но! галуз1 науки.
Лекщя е основою для подальше! самостшно! робота. Вона справляе виховну 1 розвиваючу
дно в процеа взаемэди викладача i студента, розвивае ¡нтерес i любов до науки, iBopni зд1биосп, штелектуальну й емоцшно-вольову сффу особистосп, сприйнятгя, пам'ять [4].
Питания про те, як готуватися до лекцш, включае в себе певш вимоги, про яи корисно поспйно нагадувати, особливо викладачам-початывпям. Ц1 вимоги стосуються вмшня правильно «робита» лекцш, тобто певно[ культури в po6oTi.
Лише на перший погляд здаеться - все просто: бери книги, виписуй що потр1бно, складай лекщю i читай Ii. На справfli нерщко вщбуваеться так: MaTepiany з1брано багато, а справитися з ним лектор не може, в лекщю входить лише не значна частина цього матер1алу. Чи, навпаки, лекщя вийшла об'емна, а окре Mi роздши теми виявились в шй не розкритими або й не згаданими, осыльки не була вщпрацьована вщповщиа лггература. Bei прорахунки вщбуваються чаепшевиникають тому, що не дотримуються певш правила роботи над лекшею [3].
Форми i метод и пщготовки до лекцшного виступу pi3Hi. Тут багато залежить вщ особливостей пам'яп. доевщу, складу розуму лектора, характфу виступу, особливостей аудитор! i'. Однак про загальш момента пщготовчого процесу, осиовш методiihhi положения говорите необхщно.
Пщготовку до лекцп можна умовно роздшити на три етапи:
1. Попередня робота. Вона мае дослщницький процес. Лектор визначае проблему майбутнього виступу, и актуальшеть, практичну значим1сть теми, встановлюе коло питань, вивчае джерела, KOTpi в подалыиому стануть основою зм1сту майбутныл лекцп'. Вщвщуе консультаций лекцп на аиалопчш теми й ¡н. На цьому етага лектор накопичуе знания.
2. Розробка зм1сту майбутиьо! лекцп. Пщготовка теоретично! частаии виступу, вщб1р факт, ix анал1з та узагальнення, побудова лопчно! системи аргументацп, складання плану. Це етап пщготовки лекцп'. BiH завфшуеться створенням «макету» майбутныл лекцп - тексту. Лектор визначае обсяг вщомостей, я Iii BiH повщомить слухачам, але текст - це матер1ал, необхщний лише для самого лектора.
3. Пщготовка до лекцп як до акту публ1чного виступу. Лкшо на попфедиьому eTani лектор угворюе продуману, композицшно оформпену, вщредаговану «модель» майбутньо! лекцп', то на останньому, третьому, вш починае безпосфедню пщготовку до реал1зацп ще! «моделЬ> в npoueci виступу пфед слухачами.
Пщготовка до лекцп розпочинаеться з вибору и теми. Остання визначаеться передус1м спещальшстю викладача. 3 обраио! теми в лектора не може бути менше знань i доевщу, шж у слухач1в. «Ушвфсали», KOTpi бфуться за будь-яку тему, добрих результат, як правило, досягають рщко. Однак знания теми - це ще не все. Якщо викладач знае тему, але вона йому нещкава, навряд чивдасться защкавити нею i cnyxaniB.
Дал1 необхщно враховувати важлив1стъ теми, и злободеншеть й актуальшеть, зв'язок з задачами сьогодення. При EiiSopi теми викладач мае знати, яю ¡нтфеси займають слухашв на даний момент, в даиш аудитор!!, яы ¡нтфеси 01фемих груп cnyxaniB. Взагали не лише при вибор! теми лекцп, а й у подалышй po6oTi над нею поспйно думайте про ¡нтфеси cnyxaniB.
При BHÖopi теми необхщно визначити i'i меж1, тобто коло питань. Не варто охоплювати все. Це особливо важливо з таких тем, що допускають як широке, так i бшьш вузьке висв1тлення. Тема лекцп' не повинна бути занадто великою: у вщведеш для виступу ¡sv>\ навчальш години складно з достатньою глибиною оевггити широке коло питань. Тема не повинна бути i занадто вузькою, тому що в такому pa3i вона не викличе ¡нтфесу в cnyxaniB i загалом принесе мало корисп. Обрана тема буде, мабуть, частиною яко1'сь бшьш загально! проблеми, одним з i'i' аспект.
Обравши тему i з'ясувавши i'i обсяг, необхщно уясните co6i сутшсть теми, продумати i'i основну щею: Що головне? Що я хочу сказати слухачам? Чому иавчити? В чому пфеконата? Основна щея може бути представлена у виг.пяд1 щльово! установки - мета лекци. Мета е основним конструктивним елементом лекцп. Молодому викладач ер, i можна порекомендувати сформулювати мету лекци письмово у випицц речения, дуже ч1тко та конкретно i в npoueci гадготовчо! роботи поспйно мати п перед собою.
Звичайно перед лектором стопъ завдання не лише повщомити слухачам якусь суму знань, чомусь навчита, а й зумовити пев ну реакщю аудитор ii, до чогось и покликата, в чомусь
переконати. Тут можна говорити про дв1 складов! цшьовоГ установки: газнавальну (шформатавну) та виховну.
Попфедне прочитання - це лише перша стад ¡я контролю. Дуже корисно, особливо викладачу-початмвцю, дата текст свое! лекцп' на рецензто. Критичш зауваження I поради досвщченого лектора допоможуть автору усунути непомчеш помилки, неточносп, покращити зм1ст \ форму лекцп. Однак вщзив рецензента певною мрою вщображае його ¡ндивщуальну точку зору 1 власний досвщ. В зв'язку з цим п текст варто надати для обговорення на засщанш методично! секц!!.
Пров!вши ретельиу п!дготовку, викладач може вважати, що вш готовий до зустр1ч1 з1 слухачами. Однак робота над лекщею на цьому еташ не закшчуеться. Удосконалення лекторсько! маисгерносп, пщвищення якосп лекци залежить не лише вщ тдготовчо!, а й вщ подалыжи робота автора над своею прочитаною лекщею [2].
Важлива проблема, яку необхщно спробувати виршита на початку робота, - це визначення тоиальиосп взаемовщиосин, позицп викладача у сшлкуванш з студентами. Часто молодий викладач, пфейнятай проблемою швидкого завоювання авторитету, намагаеться йти шляхом збшьшення вимог, встановлення велико[ дистанцп М1 ж ним 1 студентами, вважаючи: чим бшыпе суворосп, заборон, обмежень, там краще. Студент, який вщчувае тиск, недружшсть, займае найчаспше иасивно-захисну позищю. Така установка негативно виливае на його формування як спещал1ста \ людини. Для того, щоб змшити таку установку студент, лектору необхщно змшити власиу установку щодо них.
Можна визначита три етапи формування ново! установки викладача на сгавпрацю. На першому еташ, знайомлячись з1 студентами, вш може повщомити 1м, як буде проходите лекщя. При цьому усгах полягае в тому, що у студента виникае бажання спшкуватася з викладачем як з людиною [ профеаоиалом. В ос нов 1 другого етапу лежать вщиосиии сшвроОпництва. яю передбачають, що вс! проблеми вир1шуються разом викладачами I студентами. Сгавпрацю ючи сторони разом думаютъ над проблемою 1 шукають вихщ. Тому для викладача продемоиструвата на лекцп ашробггництво означае передуам щиро розповкти студентов! про сво1 пфеживання з приводу заняття. На третьему етага дп студеттв щодо викладача на лекци ще невпевнеш, вони не почувають себе розкуто, допускають помилки. Тут важливо не оцшювати дп студент, а показувати IX можливосп, використовувати щкаве в подалышй робот! До висловлювань студента рекомендуеться вщиоситись як до думки сшвробггника.
Повщомлення основних питань теми певним чином «защплюе» та утримуе протягом вае1 лекци увагу слухач1в. Так, вщ початку профамуеться свщом1сть слухач1в, формуеться 1х штфес та оч1кування вщповщей на поставлеш питания. Почината лекцно необхщно без посгаху, впевнено I пфеконливо, усвщомлювата себе силою та у певнш галуз1 знань, тобто без сумшв1в у словах, але й без будь-яко1 пихатосп. Мова треба вести вщразу по суп справи I бута пройнята свщомстю сфйозносп всього, про що говориться на лекци.
Усгашне прочитання лекци залежить вщ багатьох об'ективиих 1 суб'ективиих фактор1в, зокрема, вмшня себе правильно, з пдшстю тримати, переборю ючи скупсть, не впадаючи в розкупсть. Недопустимо заходити в аудитора ¡з злим обличчям I легковажною поведшкою. Сшлкування на занята повинно бута приштним, серйозним, живим. Але найбшьше допомагае усшху лекторська мова, коли воиа проста, зрозумша [ виразиа, не пфевантажена цитатами I цифрами, малозрозумшими студентам тфмшами.
Лекщю рекомендуеться читати з ар куша не досшено. Це - правило, з якого робиться виняток лише для молодих викладач1в, яи не здобули навичок публ1чного виступу, [ тодк коли необхщно користуватась статистичиими даними 1 р1зними ¡ншими допомшними матер1алами у вишцц тез, цитат, б1блюфаф1чних рекомеидацш тощо. Початювщ повинш якомога швидше «вщриватась»вщ аркупив, пфеборювати в соб1 Нф1шуч1сть I смуток перед аудитор1ею.
В кшщ лекцп необхщно пов'язата заюнчення з початком, щоб вщзначити вичфпашсгь зм1сту п теми. Важливою складовою лекцшного заняття е вщповщ1 на запитання студента. Запитання свщчать про те, наскшьки леыця захопила слухач1в. Чгш I короти вщповщ1 на них, переважно в кшщ заняття, мають велику смислову щншсть для викладача 1 навчального процесу загалом.
Пщ час лекци викладач повинен справитася з хвшиованням, зняти з себе надмрне
психолопчие напруження, якщо воно вииикае. Теда досягаеться зосфеджешсть, необхщиа, щоб впевнено говорити I викладати матер1ал, рстпрковуючи, а не висловлюючи завчеш положения. Внугрпиня розкупсть I «роздуми в голос» пщ час лекцн робить и по-справжньому творчою, живою та яскравою та справляе належний вплив на студенпв.
Отже, пщготовка викладача до лекцД - це складна 1 крогатка робота, яка вимагае вщ нього вщмшного знания навчального матф1алу, вмшня його опрацювати I викласти у тексп, наполегливосп на лекцшному занято з обов'язковим застосуванням творчого гадходу. Щоб гадготувати вдалу лекщю, необхщно дотримуватися пев них правил \ готувати и послщовно. При проведенш лекцн не можна забувати про наочш поЫбники I новшп техшчш засоби для полегшення викладу навчального матер1алу в аудитор!!. Пщ час читання лекщ! особливо важливо встановити психолог!чний контакт з1 студентською аудитор!ею, захопити !! увагу I мислення. Викладач ВИЗ, який байдужий до того, що вщбуваеться в аудиторп на лекц!!, не може усгашно досягати навчальних щлей! здшенюватп гадготовку майбутн!х спещалкта.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Украши «Про вищу оевпу» в1д 17 «чня 2002 року. - К., 2002. - 96 с.
2. Монсеюк Н. е. Педагопка: Навч. поабник. - 3-е вид., доп. - К, 2006. - 327 с.
3. Лузан П. Г. Методы 1 формы оргашзацп навчання у вищш аграрнш шкош. - К.: Аграрна о се ¡та.
2003. - 224 с.
4. Педагопка вшцо1 школы: Навч. поибник / 3. Н. Курлянд, Р. I. Хмелюк та ш. - К.: Знания, 2007. -
495 с.
