CC BY
20
Податкового кодексу Украши та Закону Украши «Про швестицшну дiяльшсть»);
3. При дослщженш сутностi iнвестицiй на основi методолопчного пiдходу вдалося класифiкувати погляди вчених щодо трактування поняття «швестици» в залежносп вiд концептуальних теорiй тзнання природи капiталу. Це, у свою чергу, дозволило видшити сутнiснi аспекти швестицшноi дiяльностi (ресурсний, сощально-економiчний, витратний, гедонiстичний та майновий), що були взятi за основу при визначенш напрямiв активiзацii
швестицшноi дiяльностi (створення передумов для наявностi у суб'екпв господарювання iнвестицiйних ресурсiв, стимулювання суб'eктiв господарсько'1' дiяльностi до швестування, створення сприятливих соцiально-економiчних
передумов, стимулювання готовносп прийняття рiшення суб'ектами
господарсько'1' дiяльностi щодо змiни форм катталу, створення передумов для прибутковостi швестування), на яю i потрiбно здшснювати вплив через оподаткування.
У подальших дослщженнях вбачаеться за необхiдне проаналiзувати вплив рiзних iнструментiв податкового стимулювання на активiзацiю
iнвестицiйноi дiяльностi у розрiзi визначених напрямiв останньо'!'.
ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бланк 1.О. 1нвестицшний менеджмент: пiдручник / 1.О. Бланк, Н. М. Гуляева ; за ред. А. А. Мазараю. - Кшв : Кшв. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. - 398 с.
2. Доунс Д. Финансово-инвестиционныйсловарь: Пер. 4-го англ. изд. / Д.Доунс, Дж.С.Гудман. - М.: ИНФРА-М, 1997. - XXII. - 586 с.
3. Корнеев В. В. Поведiнковi фшанси та iнвестування в експолярнш економiцi / В. В. Корнеев // Економiчна теорiя. - 2009. - № 3. - С. 40-49.
4. Ловшська Л.Г. Оцшка в бухгалтерскому облiку : монографiя / Л. Г. Ловшська. - К.: КНЕУ, 2006. - 256 с.
5. Мареха I. С. Теоретико-методолопчш засади визначення якосп iнвестицiй: сутнiсно-змiстова основа та класифкацшш ознаки / I. С. Мареха // Мехашзм регулювання економши. - 2010.
- № 1. - С. 229 - 239.
6. Музиченко А. С. Нвестицшна дiяльнiсть в Укршш / Музиченко А. С. — К.: Кондор, 2005. — 406 с.
7. Навч.-метод. поабник для самост. вивч. дисц. / [А. А. Пересада, О. О. Смiрнова, С. В. Онтенко, О. О. Ляхова].
— К.: КНЕУ, 2001. — 251 с.
8. Про швестицшну дiяльнiсть : закон Украши вщ 18.09.1991 р. №1560 -XII// Компютерно-правова система "Л^а Закон".7. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua.
УДК 658.114.5.014.1
МОДЕЛЮВАННЯ IHHOBA^ÏÏHOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 В1РТУАЛЬНОГО ПВДПРИеМСТВА В УМОВАХ IНФОРМАЦIЙНОÏ ЕКОНОМ1КИ
Соколовський С.А., к.т.н., доцент, начальник (НА НГУ)
Розкрито економ1чну суттсть, виявлено нев1дпов1дност1 у тлумаченнях та подано форми оргатзаци в1ртуального тдприемства. Запропоновано структуру предметной област1 проблеми iнтеграци ринкових агент1в до в1ртуального
© Соколовський С А. Вкник економпки транспорту i промисловост № 57, 2017
120
тдприемства. Визначено передумови застосування моделей системног динамки при створенш системи управлтня в1ртуальним тдприемством. Досл1джено, що якщо iнтегращя тдприемств спричиняе створення ланцюггв доданог вартост1, то тдтримка конкурентоспроможностг ланцюга можлива лише шляхом провадження тновацтних розробок й пошуку нових активiв й компетенцт.
Ключовi слова: тновацшна дiяльнiсть, sipmyanbHe тдприемство, тформацшна економта, конкурентоспроможтсть, управлтня, система.
МОДЕЛИРОВАНИЕ ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ВИРТУАЛЬНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ В УСЛОВИЯХ ИНФОРМАЦИОННОЙ ЭКОНОМИКИ
Соколовский С.А., к.т.н., доцент, начальник (НА НГУ)
Раскрыто экономическую сущность, выявлены несоответствия в толкованиях и представлены формы организации виртуального предприятия. Предложено структуру предметной области проблемы интеграции рыночных агентов виртуального предприятия. Определены предпосылки применения моделей системной динамики при создании системы управления виртуальным предприятием. Исследовано, что если интеграция предприятий влечет создания цепочки добавленной стоимости, то поддержка конкурентоспособности цепи возможна, лишь путем производства инновационных разработок и поиска новых активов и компетенций.
Ключевые слова: инновационная деятельность, виртуальное предприятие, информационная экономика, конкурентоспособность, управление, система.
MODELING INNOVATION ACTIVITIES VIRTUAL ENTERPRISES IN THE INFORMATION ECONOMY
Sokolovsky S. A., candidate of technical Sciences, Professor, Head (National Academy of National guard of Ukraine)
The processes of functioning and development of market relations in Ukraine are largely subject to its openness to the outside world. Progressive globalizations, the increasing influence of the technological factor, especially information and communications systems, the increasing role of information resources in the modern world economy formed the necessary preconditions for the formation of a new way of production and commercial relations, which received the name "information economy". In light of these global trends, there is a need for a process for rapid adoption of innovative solutions to facilitate the functioning of enterprises in conditions of information economy. Under the virtual enterprise primarily understand the network of independent legal but affiliated in economic relations of enterprises that are based on shared goals supply a specific service.
Virtual networks with inherent nonlinear dynamics. Not linear behaviors is due to the differences in the rules for the functioning offeedback loops. The presence of positive loops lead to rapid growth, which ends at the time of the full transition to a new attractor functioning. If the integration of enterprises leads to the creation of the value chain, supporting the competitiveness of the chain is possible only by producing innovative products and finding new assets and competences. The innovative behavior of the virtual mechanism
preprinted enterprise competition ability, when not a product, and the processes for their production ensure a sustainable competitive position.
The article reveals the possibility of modeling of interaction between enterprises through the creation of virtual networks. While given the opportunity to set different level of perception of participants the PMF of innovation through different learning ability. However, requires further development of research management options and to develop a system of recording behavioral father of the virtual mechanism of the enterprise.
Keywords: innovation, virtual enterprise, information economy, competitiveness, management, system.
Постановка проблеми та ТТ зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Процеси функщонування й розвитку ринкових вщносин в Укрш'ш в значнш мiрi обумовлюються п вщкритютю зовтшньому св^у. Прогресуюча глобалiзацiя, посилення впливу технологичного фактору, особливо шформацшно-комуткацшних систем, зростання ролi шформацшних ресурав у сучаснш свiтовiй економiцi сформували необхщш передумови для формування нового укладу виробничо-комерцшних вiдносин, який отримав назву «шформацшна економша». У свгтш вказаних глобальних тенденцiй виникае необхщтсть забезпечення процесу оперативного прийняття шновацшних рiшень для сприяння функцiонування тдприемства в умовах шформацшно'1 економiки [1,2].
При цьому у разi неможливосп задоволення споживчого попиту за допомогою полiпшення iснуючих продуктiв i технологш потрiбне впровадження новiтнiх пiдходiв, одним з яких може стати орiентацiя на вiртуальнi пiдприемства. Такi тдприемства утворюватимуться з ранiше непов'язаних акторiв, якi спочатку виконуватимуть одиничнi замовлення.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш та вид1лення невир1шени\ частин загальноТ проблеми. В роботах таких дослщниюв, як Вютрих Х.А., Филипп А.Ф, Дмитров В.1., Зибер П., 1ванченко А., Тарасов В.Б. [3-7], пщтмаються питання, пов'язанi iз загальними особливостями шформацшно!
економiки та специфiкою здшснення виробничо-комерцшно'1 дiяльностi в нових умовах. При цьому на сьогодт в лiтературi вiдсутня цiлiсна методика формування пакету стратепчних iнновацiйних рiшень тдприемства в умовах шформацшно'1 економiки, що й визначае актуальнiсть теми даного дослщження.
Отже, метою статтi е дослщження питань моделювання шновацшно'1 дiяльностi вiртуального пiдприемства в умовах шформацшно'1 економiки.
Виклад основного матер1алу дослщження. Ид вiртуальним
пiдприемством переважно розум^ть мережу самостiйних у правовому, але залежних в економiчних вiдносинах тдприемств, як на основi загальних цшей поставляють на ринок певну послугу [5]; добровшьну тимчасову форму кооперацп декiлькох незалежних партнерiв, яка через оптимiзацiю системи виробництва благ надае бшьшу вигоду клiентам [3]; мережну оргатзацшну структуру, що складаеться з неоднорщних компонентiв розташованих у рiзних мiсцях [7]; створене на контрактнш основi з рiзних акторiв тдприемство, яке не мае едино'1 юридично'1 оргатзацшно'1 структури, але мае едину шформацшну структуру з метою забезпечення лопстично'1 пiдтримки життевого циклу конкретного виробу [4].
Подальше розширення iдеi вiртуалiзацii призводить до утворення так званоi вiртуальноi мережi пiдприемств (ВМП), яку за тлумаченням [9] можна визначити у виглядi системи автономних
фiрм, що спiвробiтничають за для досягнення певних узгоджених цiлей або як штегровану гнучку й динамiчну структуру, пристосована для якнайшвидшого випуску ново'1 продукци [8] чи тимчасову кооперацiйну мережа тдприемств, яю володiють ключовими компетенщями для найкращого виконання ринкового замовлення [6]. ВМП доречно утворювати лише на тих ринках, яю вимагають моторнiсть й швидюсть реагування. Орieнтацiя на ВМП спричиняе потребу трансформаци традицiйних економiчних моделей, вдаодячи вiд припущення про ращональнють й доступнiсть шформаци про вс критичнi фактори економiчного розвитку. Саме недослщжешсть такоï переорiентацiï актуалiзуе проведення дослiджень. Актуальнiсть дослiдження тдтверджуеться й тим, що вс перелiченi джерела надають лише тлумачення ВМП та шституцшш засади регламентаци взаемоди, залишаючи поза увагою як питання формування контуру управлiння ВМП, так i аспекти конкуренгноï динамiки.
Якщо iнгеграцiя тдприемств спричиняе створення ланцюпв доданоï вартосп, то тдтримка
конкурентоспроможностi ланцюга можлива лише шляхом провадження iнновацiйних розробок й пошуку нових активiв й компетенцш. При цьому й поведшка iнновацiйних ВМП переорiентовуеться на конкуренщю через спроможносгi, коли не вироби, а процеси ïx продукування забезпечують сталу конкурентну позицiю. Ефективнiсгь господарювання залежить вiд тих процесiв, що додають вартiсть до продукту. Так, швестування у шфраструктуру, яка об'еднуе виконуваш функци, призводить до зростання конкурентоспроможностi. Вiдповiдно ВМП дозволяють пщприемствам концентруватися на головних напрямках господарювання тим самим зменшуючи вiдволiкання ресурав на непродуктивну дiяльнiсть. Удосконалення ж ланцюга створення вартосп вщбуваеться
через розвиток поточних спроможностей учасниюв ВМП. При цьому ВМП слщ розглядати як складний адаптивний комплекс само органiзованих систем, що базуеться на динамiчних паттернах.
Вiртуальним мережам притаманна нелiнiйна динамiка. Нелшшнють поведiнки пояснюеться розбiжностями у правил функщонування петель зворотних зв'язюв. Наявшсть же позитивних петель призводить до с^мко'' динамiки зростання, яка завершуеться в момент повного переходу на новий аттрактор функщонування. В той момент, коли новi правила (поведiнковi паттерни) вступають в силу, учасники ринково'' взаемод^', як1 не спроможнi адаптуватися до нових вимог вилучаються зi складу ВМП.
Слiд звернути увагу, що як розмiри ВМП, так i кшькють й сила зв'язк1в мiж й учасниками не в змозi постшно зростати (кожна система досягае максимуму використання потенцiалу) й позитивний зв'язок перетворюеться на балансуючий. Далi вiдбуваеться або перехiд на нову S-криву розвитку або плавний перехщ вiд росту до рiвноваги й деградацй. При цьому лише провадження шновацш в змозi забезпечити перехiд ВМП мiж S-кривими розвитку. Вiдповiдно й можливiсть такого переходу залежить вщ спроможностi учасниюв ВМП сприймати шноваци. Загальна лопка моделювання й оцiнки спроможностi ВМП сприймати шноваци представлена на рис. 1.
Дана модель базуеться на пропозищях [9,10] але розширюе 'х в саме в частит орiентування на розрахунок шновацшно'' сприйнягливостi й вiдображення дифузГ' знань. Головна ппотеза, закладена у подану на рис. 1 схему, зводиться до дифузи iнновацiйного знання мiж двома його формами: вiд iмплiцитного знання (етап iдентифiкацii нового знання) до знання, сприйнятого учасниками ринково' взаемод11. Модель тако' дифузii знання представлена на рис. 2.
Iдентифiкацiя нового
iмплiцитного
+
к
-^вень старiння технологи
Сприйнятлишсть 1нновац1й та нового знання (Diffused Knowledge)
Контроль над дхяльшстю вiртуальпоl мережк
2) Р1вень в1ртуал1заци як т1снота зв'язк1в (Virtualisation Ьеуе1)
Дох1д в1д взаемодп (Net Тпеоше)
Р1вень iпновац1йпоl сприйнятливосп
Варт1сть ринкових ~трансакц1й
^^ Варт1сть встановлення зв'язк1в (Virtualisation Cost)
+
Р1вень розвитку
взаемного орган1зац1йного ^^павчанпя
Рис. 1. Логжа моделювання вгртуалгзацИ взаемодИ й оцгнки 1нновац1йно1 сприйнятливост1 в1ртуально1 мереж1 тдприемств
Дана модель, як 1 решта представлених у статт1 моделей, розширюе означену на рис. 1 лог1ку в1ртуал1заци. У якосп методолопчно! бази виступае так званий закон Мура, який передбачае що кожш 18 м1сяц1в (Innovation_DiffUsing_Period = 18) потужност1 з переробки знання подвоюються, при незм1нн1й вартост1 обладнання. Основу подано! на рис. 2 субмодел1 складае уявлення про те, учасники ВМП продукують в1дм1нш один в1д одного знання (через розб1жност1 у обраних стратегиях). В1дпов1дно й за м1рою стар1ння технологи зменшуватиметься й загальний ефект в1д в1ртуал1заци взаемодИ (NetJncome), оскшьки у такому випадку зростатиме р1вень в1дтоку акумульованих ресурс1в (зростатиме р1вень Ш_скс1те).
Дана залежшсть в1дображена на рис. 3. В ц1й субмодел1 також у залежшсть в1д
дифузп 1нновац1йного знання та спроможносп учасниюв взаемодИ до навчання (до сприйняття 1нновац1й) ставиться й вартють п1дтримки в1ртуальних взаемин. За для цього вводиться лопстична функц1я, яка моделюе (через параметри навчання (¡еатing) та певн1 фактори впливу) швидюсть в1дмови в1д взаемодИ' (зменшення параметру вартост1 в1ртуал1заци
(Virtua¡isation_Cost) до початкового р1вня). Передбачаеться, що чим нижче р1вень 1нновац1й й вище сприйнятлив1сть, тим швидше в1дбуваеться повернення до початкового стану. Net_Income ефект виникае через зменшення вартост1 трансакцш чи через встановлення й налагодження в1ртуальних зв'язюв. Цей ефект екв1валентний повн1й вартосп трансакци, як1 вилучен1 через виникнення ВМП.
Нове знання (Diffused_Knowledge (t) = (Diffused_Knowledge(t - dt) + (Diffusion - Needing_Less) * dt
INIT Diffused_Knowledge = Knowledge
Diffusion = max(0,(Knowledge-Diffused_Knowledge)/Innovation_Diffusing_Period) Needing_Less = max(0,Diffused_Knowledge/Innovation_Diffusing_Period) Knowledge(t) = Knowledge(t - dt) + (Innovation - Diffusion) * dt INIT Knowledge = Innovation Innovation = 1+Virtualisation_Level
Diffusion = max(0,(Knowledge-Diffused_Knowledge)/Innovation_Diffusing_Period) Learning = KnowledgeALearning_curve_coefficient Learning_curve_coefficient = LOGN(Learning_rate)/LOGN(2)
Рис. 2. Субмодель тновацтног сприйнятливост1 ВМП (елемент 1 на рис.1)
\,J
Uncertainty Level Loyality level
DiffLised Knowledge
Net_Income(t) = Net_Income(t - dt) + (NI_growing - NI_decline) * dt INIT Net_Income = 1
NI_growing = 1+Uncertainty_Level*Loyality_level
NI_decline = if(Net_Income<=1)then (1) else (Innovation_Diffusion_Delayed) Learning_rate = 0.8; Loyality_level = 5; Merging_Price = 3 Uncertainty_Level = pulse(Innovation,1,100)
Innovation_Diffusion_Delayed =
DELAY(Diffused_Knowledge,Virtualisation_period/Merging_Price)
Рис. 3. Субмодель розрахунку ефекту eid в1ртуал1заци взаемоди
Безпосередньо вiртуалiзацiя взаемоди тдприемства стикаються до та тсля
моделюеться блоком Virtualization_Level, формування ВМП. Динамiка даного
значення якого представляеться показника, зображена на рис. 4, вщображае
безрозмiрним шдексом вiдмови ринку, з яко'1 зменшення витрат на здiйснення
трансакцiй. До таких витрат вщносять витрати розробки проекту взаемодп, ведення переговорiв, контролю й реалiзацii проектно! угоди. Також зменшусться вартiсть поширення знання й рiвень опортунiзу у поведiнцi контрагенпв. Процеси навчання зменшують вартiсть й рiвень вiртуалiзацii (параметр УЬ_ёеег1а$е) майже до початкового рiвня. Параметр УЬ_тсг1а$е , в свою чергу, вщображае процес становлення управлiння внутрiшнiм для ВМП ринком. Це вiдбуваeться тшьки у
разi наявностi чистого прибутку вщ взаемоди (значення параметру Net_profit бшьше за одиницю, тобто економiя вiд вiртуалiзацii Net_Income перевищуе вартiсть вiртуалiзацii VirtualisationCost).
Управлiння ВМП часто реалiзуеться на основi застаршо'1' або вщфшьтровано1 шформацп. Вiдповiдно модель передбачае 6-мюячну затримку на фшьтращю шформацп, що моделюеться параметром Virtualisation_period.
Рiвень вiртуалiзацii (Virtualisation_Level(t) = Virtualisation_Level(t - dt) + (VL_increase VL_decriase) * dt
INIT Virtualisation_Level = VL_increase
VL_increase = if(net_payoff>1) then (max(0,net_payoff*(net_payoff-1)/Virtualisation_period)) else (0)
VL_decriase = if(net_payoff <=1) and (Virtualisation_Level>0) then (max(0,Virtualisation_Level/Virtualisation_period)) else (0) net_payoff = Net_Income-Virtualisation_Cost Net_Profit = VL_increase-VL_decriase Термiн вiзуалiзацii (Virtualisation_period = 6
Рис. 4. Субмодель оргатзацИуправлтня ВМП
Остантм важливим елементом (елемент 4) представлено! на рис. 1 моделi е вартiсть процесу вiртуалiзащi
(Virtualization_Cost). Дану вартiсть, з точки зору процесу оргатзаци управлiння ВМП, пропонуеться визначати через вартiсть встановлення контролю над дiяльнiстю
вiртуального штегрованого утворення. Начальне значення на нульовому рiвнi свiдчить про те, що утворення ВМП спричинятиме зростання вартосп вiртуалiзацii. Потiм, за мiрою здшснення процесiв взаемного органiзацiйного навчання параметр Virtualization_Cost
повертатиметься до початкового нульового
piBHH.
Представлена на рис. 5 субмодель динамжи вартосп вiргуалiзащi вiдображаe ii зростання (VC_growing) через здшснення необхiдних для формування ВМП iнвестицiй. До ix складу вiднесено вартiсть вивчення ринку нового ^егрованого утворення й формування його корпоративноi культури, вартють використання знання на внутрiшньому ринку, вартють управлiння створеним лопстичним ланцюгом. На модельному рiвнi реалiзацiя даного
положення реалiзуeться через введення змiнниx Uncertainty Level ^вень невизначеносп ринково'1' поведiнки. Зростае в момент виникнення iнновацiй й моделюеться функцieю pulse), LoyalityLevel (вщбивае ступень зв'язаностi учасниюв МПВ та ix взаемноi лояльносп) та MerginPrice (вщображае вартiсгь угод зливань й поглинань по вщношенню до певного учасника вiртуальноi взаемодп.
Передбачено, що вартiсть тако'1 угоди не залежить вiд ринково'1 вартостi учасника).
Uncertainty Level
Вартiсть вiзуалiзацii (Virtualisation_Cost(t) = Virtualisation_Cost(t - dt) + (VC_growing -
VC_decline) * dt
INIT Virtualisation_Cost = 0
VC_growing = Merging_Price*Loyality_level*Uncertainty_Level
VC_decline = max(0,Learning*Virtualisation_Cost)
Рис. 5. Субмодель динамти ргвня eapmocmi в1ртуал1заци
Для проведення розрахунюв на основi запропоновано! моделi було обрано перюд у два роки з встановленим шагом iмiтацi'i DT в 1/64. В результат було отримано представлену на рис. 6 динамшу головних показникiв моделi вiртуалiзацii взаемодп й оцiнки iнновацiйноi сприйнятливостi вiртуальноi мережi пiдприемств (див. рис.1), в якш вiдображено можливостi моделювання дiяльностi пiдприемств з урахуванням рiзниx рiвнiв сприйняття учасниками вiртуальноi мережi тдприемств iнновацiй
шляхом сxильностi та можливосп до навчання.
Висновки. Таким чином, в статп означено можливiсть моделювання взаемодп тдприемств в рамках утворення вiртуальниx мереж. При цьому надана можливють встановлювати рiзний рiвень сприйняття учасниками ВМП шновацш через рiзну спроможнють до навчання. Разом з тим потребуе подальших розвиток дослiдження параметрiв управлiння й вироблення системи фжсування поведiнковиx патерiв учасникiв ВМП.
1: Diftvaed Knowledge
? ■ KnoiHjiedsie
a- Ner income
4: Vitualfeaiioo Oast
S virtuslisalior Level
11-
ЛП D 6
3
1— -----
V /V*
Va 4 --4-—
- ""* " 4—■-----г_.
Рис. 6. Результати моделювання в1ртуально1 взаемоди
ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Дикань В.Л. Забезпечення ефективносп шновацшно'1 дiяльностi пiдприeмств залiзничного транспорту: монографiя / В.Л. Дикань, В.О. Зубенко. -Х. : УкрДАЗТ, 2008. - 194 с.
2. Каличева Н.С. Проблеми та перспективи впровадження шформацшних технологий у втизнянш транспортнiй сферi: Сучасна економiка: актуальш проблеми та перспективи розвитку: колективна монографiя./ Н.С. Каличева. - За ред. д.е.н., проф. Прохорово'1 В В. - Х., «НТМТ», 2014. -296 с. (73 - 78 с.
3. Вютрих Х.А., Филипп А.Ф. Виртуализация как возможный путь развития управления/ Х.А. Вютрих// Проблемы теории и практики управления. -1999. - №5. - С. 12-16.
4. Дмитров В.И. CALS, как основа проектирования виртуальных предприятий / И.В. Дмиторов// Автоматизация проектирования - 1997. -№5. - С. 14-15.
5. Зибер П. Управлению сетью как
ключевая компетенция предприятия / П. Зибер// Проблемы теории и практики управления. - 2000. - №3. - С. 21-25.
6. Иванченко А. Системный подход к организации виртуальной компании [Электронный ресурс]/ А. Иванченко// Режим доступа: http://www.osp.ru/cio/2007/02/3973963.
7. Тарасов В.Б. От многоагентных систем к интеллектуальным организациям: Философия, психология, информатика/ В.Б. Тарасов. - М.: Эдиториал УРСС, 2002. - 352 с.
8. Уорнер М. Виртуальные организации. Новые формы ведения бизнеса в XXI веке/ М. Уорнер, М. Витцель.- М.: Добрая книга, 2005. - 284 с.
9. Georgantzas N. Circular autopoiesis dynamics in virtual enterprise networks [Electronic resource] / N. Georgantzas // Access: http://www.systemdynamics.org.
10. Gruninger М. Ontologies to support process integration in enterprise engineering/ М. Gruninger // Computational & Mathematical Organization Theory. - 2000. - №6. - Р. 381394.
