CC BY
85
УДК 332.1:330.34
Н. Л. Шлафман,
доктор економ!чних наук,
Н. Л. Уманець,
м. Одеса
МОДЕЛЮВАННЯ СТАЛОГО РЕГЮНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТЕ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИХ ЗРУШЕНЬ: МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ
Ан^з наукових джерел дозволив констатувати той факт, що концепцiя сталого розвитку регюшв поки недостатньо розвинена й обгрунтована. У регь ональнiй економiцi не розроблено сталих та резуль-тативних програм розвитку, а реалiзуються про-грами, не адаптованi до реального стану економiч-них систем регюшв. Це призводить до необхiдностi пошуку ефективних шляхiв економiчних рiшень для розробки стратеги розвитку економiчних систем рiзного рiвня, зокрема, регiональних, здатних забез-печити стабiльний поступальний розвиток сощ-ально-економiчноl системи з урахуванням реальних ресурсiв, з мiнiмальними витратами та ризиком на основi певних моделей сталого соцiально-економiч-ного розвитку.
Крiм того, слвд зазначити, що забезпечення стшкосп соцiально-економiчного розвитку держави неможливе без урахування специфiки регiонiв, якi и формують, !х соцiально-економiчноl стабiльностi та внутрiшнiх механiзмiв розвитку.
Важливу роль в галузi обгрунтування та мето-дичних пiдходiв до управлiння економiчними про-цесами на базi моделювання сталого економiчного розвитку вiдiграють пращ таких вчених i практикiв Украши та кра!н СНД, як: О. Амоши, Б. Буркин-ського, В. Василенко, В. Вгтлшського, Т. Горелово!, В. Гейця, О. Гранберга, З. Герасимчук, Т. Клеба-ново!, В. Максимова, Г. Ольхово!, Я. Побурко, I. Прангiшвiлi та iн. В науковш лiтературi останшх рошв можна зустргги найрiзноманiтнiшi думки з приводу удосконалення механiзмiв сощально-еко-номiчного розвитку регюну та розробки стратегiй !х розвитку на основi рiзних моделей. Проте методоло-гiчнi положения дано! проблеми в ринкових умовах пропрацьовано недостатньо, тому що сьогодш необ-хiдно здiйснювати не тiльки моделювання розвитку регюну, але й адаптащю дано! моделi на регюналь-ному рiвнi з урахуванням сучасних зрушень еконо-мiчноl реформи.
Метою статт е дослiдження методологiчного аспекту моделювання сталого регюнального розвитку в контекст! трансформацiйних зрушень еко-номiки Украши.
Проблеми сталого регiонального розвитку на-були особливо! актуальности у складний i нестабшь-ний перюд трансформацн соцiально-економiчних,
полiтичних i морально-духовних вiдносин украшсь-ко! економiки, зумовлюючи необхiднiсть дослвд-ження природи сощального й економiчного устрою регiональних господарських систем. Вiдповiдно, одним з найважливших напрямшв дослiджень iз проблем розвитку регюшв та прогнозування !х сощ-ально-економiчного розвитку е побудова моделi сталого регiонального розвитку.
Моделювання соцiально-економiчних регюна-льних систем необхiдно виконувати з урахуванням таких характерних особливостей:
а) регiон розглядаеться як складна слабострук-турована система, методолопею дослiдження яко! е системний аналiз на базi системно-дiяльнiстного тдходу, що полягае у видiленнi трьох режимiв iсну-вання регiону як соцiо-економiчноl системи: функ-ц1онування, вдосконалення та розвитку, який перед-бачае розробку ефективного теоретичного iнстру-ментарто побудови механiзмiв та систем управлiння економiчним розвитком регiону iз застосуванням iерархiчноl системи вдосконалення процесiв управ-лiння. Слiд зазначити, що в умовах економiчноl i по-лгтично! криз регiонам Укра!ни притаманна наяв-н1сть значного числа складних взаемопов'язаних причинно-наслiдкових зв'язкiв мiж детермiнантами, що дослщжуються в описi комплексу, тдсумок дil яких не завжди е очевидним [1, с. 135; 2, с. 90];
б) регюн - соцiально-економiчний комплекс, тому в ньому приймаються до уваги природн1 та со-ц1альн1 фактори [3, с. 58-59];
в) регюн - динамiчна система. Необхвдно вра-ховувати динамшу розвитку системи, проводити до-^дження тенденц1й розвитку з урахуванням зага-льного життевого циклу регiонального господарства та його складових елементiв [4, с. 58];
д) регюн - саморегулююча система. Регюналь-ний менеджмент здшснюеться через процеси внут-ршньо! органiзацil, грунтуэться на змiнi закошв i механiзмiв внутрiшнього управлiння. Необхвдно враховувати слабк1сть адмiнiстративних заходiв, не-ефективн1сть цiльового фiнансування та iнших адмi-н1стративних програм, не пов'язаних з приведенням у дiю економiчних регуляторiв [5, с. 25-26];
ж) наявнють конфлiкту мiж завданнями, вста-новленими на пiдставi довгострокових прогнозiв, та короткостроковими управлiнськими рiшеннями;
к) умовою сталого регiонального розвитку е за-безпечення економiчноl самодостатност регiонiв.
Методологiчним пiдгрунтям побудови моделi сталого розвитку регiону е комплексне дослiдження на засадах превентивного дiагностування та системного пiдходу, результатом якого е розробка узагаль-нено! моделi, що вiдображае всi детермшанти i вза-емозалежност до^джувано1 системи. На практиц це, як правило, потребуе формування системи вза-емопов'язаних моделей, а також пбридно1 модел^ де знайде вiдображення синергетичний ефект дп ви-щезазначених моделей.
Регiон як об'ект моделювання характеризуеться такими ознаками, як:
а) високий рiвень невизначеност вхвдно! ш-формацп. Розрiзияють внутршню та зовшшню не-визначешсть. Внутрiшня невизначешсть - це сукуп-шсть тих факторiв, що не контролюються особою, яка приймае ршення повшстю, але вона може чи-нити на них вплив (наприклад, внутрiшнi сощально-економiчнi обставини, фактори ризику тощо). Зов-нiшня невизначенiсть визначаеться характером вза-емодп з зовнiшнiм середовищем - це т фактори, що знаходяться пiд слабким контролем особи, яка приймае ршення (еколопчна, демографiчна, зовшшньо-полiтична ситуацiя, постачання ресурсiв в регiон ззовнi тощо);
б) до^джуваний господарський комплекс ре-гiону мае складну структуру, де можуть бути деко-мпозованi там структурш елементи, як: трудовi ре-сурси, виробничий комплекс та невиробнича сфера, стан навколишнього середовища, територiя, фшан-совi ресурси, мiжнародна економiчна дiяльнiсть, структура регiонального менеджменту та дiяльнiсть окремих И елементiв;
в) регюнальна господарська система може бути представлена як цшеспрямована та рiзноаспектна система, яка мае рiзноманiтнi завдання розвитку та рiзноманiтнi концепцл !х досягнення. Сощально-економiчна складова сталого розвитку регюну вико-нуе двояку роль:
1) всебiчного розвитку особистосп, з одного боку, де неодмiнними умовами виступають досягнення певного рiвня життя (матерiальний аспект), сукупшсть форм i видiв життдаяльносп людей;
2) певного способу задоволення потреб населения регiону у послугах сощально1 шфраструк-тури. Нормальш умови життедiяльностi багато в чому забезпечуються задоволенням суми матерiаль-них, соцiальних i культурних потреб у процес кори-стування благами i послугами тдприемств сощаль-но! шфраструктури регiоиу. Стутнь задоволення цих потреб мае ввдображатися вiдповiдною системою показнишв.
Системний пiдхiд до ощнки рiвия сощально-економiчного розвитку регюну дозволяе сформу-вати iерархiчиу структуру показнишв, ям спрямо-
вано на досягнення певно1 мети щодо забезпечення сталого розвитку i у сукупносп представляють собою складну iерархiчну структуру з безлiччю окремих показнишв, в яку залежно ввд завдання управ-лiиня можуть включатися критерп, що ввдобража-ють сощальний, економiчиий, екологiчиий, мютобу-дiвний та iншi ефекти розвитку [6, с. 168].
Основними факторами, що визначають рiвеиь сталост регiонального розвитку, е: стан ресурсного забезпечення регюнального розвитку, залучен в ре-гiон швестицп та капiталовкладеиня i практичнi ас-пекти розвитку регiонального виробничого комплексу. У даному контекстi необхвдно пам'ятати, що [7, с. 26-28]:
а) основна цшьова задача регюнального управ-лiния - визначення таких пропорцш суспiльного вiдтворения (досягнення балансу використання ре-сурсiв у систем^, якi максимально сприяють задово-ленню потреб населення в регiоиi та тдвищення його життевого рiвия;
б) системний характер дослiджеиня припускае розвинеш iнформацiйнi взаемозв'язки мiж моделями вах рiвиiв в процесi розробки та прийняття рiшень, якi формуються динамiчно. Наприклад, рiшения щодо розвитку виробництва пов'язан з аналiзом стану трудових ресурсiв, можливiстю забезпечення виробничою шфраструктурою (перш за все, енерге-тикою, транспортом) та ш. Зворотн зв'язки е й iз екологiчною тдсистемою, аналiзом фiнансових ввд-рахувань до бюджету. Вихвд моделi аналiзуеться на предмет забезпечення сощально1 сфери.
Одним iз основних методiв моделювання сталого розвитку регюну е метод економетричного моделювання, який [8]:
а) дозволяе формувати узагальнену модель ре-гюнально1 соцiально-економiчноl системи на основi едино1 бази даних;
б) реалiзуе iтерацiйиий характер розробки модели поетапний характер деталiзацil модельованих тдсистем, що дозволяе поступово збiльшувати пов-ноту оцiнки прийнятих рiшень ввдповвдно до вияв-лення нових проблем i отримання ново1 шформацл;
в) пропонуе методологiчиу основу наукового до^дження - iмiтацiйиу модель.
Головною перевагою моделювання е те, що ек-сперт може за допомогою експерименту на модел^ розробляти стратегiю регюнального розвитку, широко застосовувати велику шльшсть альтернатив, проводити дослiджеиня стохастичних систем в умо-вах невизначеност тощо.
Крiм того, слiд пам'ятати, що модель сталого розвитку регюшв - це модель ресурсного типу, а будь-яким ресурсам (трудовим, фшансовим, приро-дним та iн.) притаманн процеси надходження та ви-лучення, а, отже, вiд швидкостi цього процесу зале-жить яшсть прийняття управлшських рiшень не
тшьки на довгостроковий, але й на коротко- та се-редньостроковий перюди.
Практичне використання моделi сталого регю-нального розвитку визначае першочерговi поточш завдання, основними з яких е:
а) створення стратифiкованого опису модельного комплексу ввдповвдно до стратеги сталого со-цiально-економiчного розвитку регюну, тому що стратифiкацiя е загальним принципом системного моделювання та використовуеться при аналiзi й синтезi економiчних систем на основi методiв комп'ютерного моделювання;
б) розробка mini-моделей, як реалiзуються в рамках основно! модель Слiд зазначити, що на рiз-них етапах реалiзацi! основно! моделi та рiвнях прийняття рiшень доцшьно використовувати такi методи моделювання, як: аналгтичш, прогнозу-вання, експертного ощнювання тощо. Доцшьним е застосування штеграцп прийомiв прийняття рiшень у взаемозв'язку з методами математичного моделю-вання;
в) розробка органiзацiйно-економiчного ш-струментарiю адаптацп дано! моделi для конкретно! територiально-економiчно! системи;
д) створення проектов, призначених для комплексного моделювання соцiально-економiчних систем, i вдосконалення технолопчних пiдходiв при по-будовi систем прийняття ршень.
Технологiчний рiвень сучасних систем моделювання дозволяе виршувати ц завдання на прин-ципово новому рiвнi. В якост основи системи прийняття ршень виступае комплекс взаемопов'язаних iмiтацiйних та оптишзацшних моделей з ввдповщ-ною шформащйною пiдтримкою процесу системного моделювання та прийняття ршень, що акуму-люють досвiд розв'язання задач управлшня та забез-печують участь колективу експертгв, якi взаемодь ють через дiалоговий iнтерфейс з комплексом моделей в процеа вироблення рацюнальних економiч-них рiшень. Реалiзацiя шформацшних систем прийняття рiшень пов'язана зi створенням iнтегрованого багатофункцюнального середовища з ввдповвдним математичним, лiнгвiстичним, шформацшним i програмно-технiчним забезпеченням [9; 10].
Першочерговими завданнями моделювання сталого розвитку е ощнка та прогнозування стану регiонального розвитку; планування заходiв iз за-безпечення стшкосп соцiально-економiчного розвитку регiону, тому що будь-яка модель мае на мет встановлення однозначного розумiння або ощнки ситуаци, яка розглядаеться, для ухвалення управлш-ських рiшень.
Отже, економiко-математичне моделювання може виступити потужним iнструментом регюналь-ного менеджменту i мае на метi прийняття обгрун-тованих рiшень та ощнку !х наслiдкiв. Але, перш шж
прийняти рiшення про тi чи iншi дi!, необхщно однозначно визначити й оцшити ситуащю. Постiйне ускладнення об'екпв регiональних сощально-еконо-мiчних систем викликало необхiднiсть вдосконалення механiзмiв управлiння ними. У цшому регю-нальш соцiально-економiчнi системи тдпорядко-вано загальним законам, яш iснують для ввдкритих складних систем. Це дае право використовувати здо-бутий досвiд i напрацьоваш в матерiальних галузях знання.
Як зазначалося вище, при аналiзi економiч-них явищ у регiональних соцiально-економiчних системах на основi економiко-математичних ме-тодiв найбiльш прийнятним е використання еко-нометричних моделей, якi виявляють кшькюш зв'язки мiж дослiджуваними показниками та факторами, що впливають на них. Даш моделi дозво-ляють дослвджувати кiлькiснi аспекти економiч-них явищ i процесiв засобами математичного та статистичного аналiзу. У результат висновки теоретичного аналiзу економши синтезуються з ви-сновками математики та статистики [8,10].
Отже, моделювання сталого розвитку регюну з урахуванням сучасних зрушень економiчно! ре-форми доцшьно здшснювати в такш послщовно-стi:
1) розробка моделi залежност ВРП на душу населення вщ рiвня iнвестицiй на душу населення. Для цього необхiдно:
- оцшити динамшу iнвестицiй в основний ка-пiтал у розрахунку на душу населення;
- проаналiзувати тенденцп валового регюналь-ного продукту у розрахунку на душу населення та його взаемозв'язок з обсягами iнвестицiй в основний каттал за допомогою кореляцшно-регрессш-них моделей;
- здiйснити аналiз становища ввдносно коефщ-енту iнвестицiйно! вiддачi в регiонах, визначити його стабшьнють та стiйкiсть;
2) побудова моделi сталого регiонального розвитку, що ввдображае взаемозалежнiсть рiвня розвитку регюнального виробництва та рiвня доходiв на душу населення в регюнах Укра!ни. Метою побу-дови другого рiвня моделi сталого регiонального розвитку е визначення регiональних потенцiалiв зростання добробуту населення на основi розвитку регюнальних виробничих комплексiв за допомогою економетрично! регресi!. Результати дано! моделi повинш виявити ступiнь взаемозв'язку мiж результатами розвитку виробничого комплексу регюну та рiвнем життя населення та мiру реалiзацi! соцiально! функцп регiонально! виробничо! полiтики;
3) побудова пбридно! iнтегрально! моделi сталого розвитку регюну на основi вищезазначених моделей, що дозволить розрахувати iнтегральний кое-фiцiент сталост регюнального розвитку.
Л^ература
1. Анiщенко В. О. Створення моделi стану со-цiо-еколого-економiчноl системи perioHy: теорети-чш та методолопчш аспекти / В. О. Анщенко // Ак-тyальнi проблеми економiки. - 2007. - № 9. - С. 133144. 2. Хохлова O.A. Методоологический аспект исследования структурных изменений в экономике региона / O.A. Хохлова // Регионология. - 2005. -№4. - С. 83-99. 3. Узунов В. Н. О региональной организации рыночной экономики в Украине / В. Н. Узунов // Культура народов Причерноморья. - 2001. -№ 24. - С. 58-60. 4. Ревина С.Н. Экономические отношения и экономические системы / С.Н. Ревина // Актуальные проблемы правоведения. - 2007. -№ 2. - С. 9-21. 5. Василенко В.Н. Архитектура регионального экономического пространства: монография / В.Н. Василенко // НАН Украины, Ин-т экономико-правовых исследований. - Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2006. - 311 с. 6. Реутов B.C. Регюнальний вишр трансформащйних зрушень еко-номiки Украши: [монографiя] / В.€. Реутов. - 0м-ферополь: ПП «Шдприемство «Фешкс», 2010. -432 с. 7. Уманець Т.В. Ощнка регюнального еконо-мiчного розвитку Украши: теорiя та практика: [мо-нографiя] / Т.В. Уманець, О.В. Лучакова, К.М. Ко-сьмiна. - Донецьк: «В1К», 2010. - 477 с. 8. Горелова Г. В. Исследование слабоструктурированных социально-экономических систем: когнитивный подход: монография / Горелова Г.В., Захарова Е. Н., Рад-ченко С. А. - Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского ун-та, 2006. - 334 с. 9. Вгглшський В. В. Моделю-вання економши: навч. поаб. / В. В. Вгглшський. -К.: КНЕУ, 2003. - 408 с. 10. Ольховая Г. В. Имитационное моделирование поведения социально-экономических систем на основе анализа сценариев / Г. В. Ольховая, А. В. Степанов // Економша: проблеми теорн та практики: зб. наук. праць. - Дшпропет-ровськ: ДНУ, 2008. - Вип. 264. - Т. II. - С. 723-734.
Шлафман Н. Л., Уманець Н. Л. Моделю-вання сталого регюнального розвитку в контекст трансформащйних зрушень: методолопч-ний аспект
У статп розглянуто регiональнi особливосп, як необхiдно враховувати при моделюванш соща-льно-економiчних регiональних систем. Доведено, що методологiчною основою побудови моделi постойного соцiально-економiчного розвитку регюну е комплексне дослiдження на базi превентивного дiагностyвання i системного тдходу. При моделю-ванн стОйкого розвитку регюну в умовах трансформащйних зрушень нащонально! економiки запропо-новано використовувати економетричний тдхщ, а також визначено його переваги. Запропоновано алгоритм моделювання сталого регiонального розвитку, що уможливлюе побудову пбридно! штегра-
льно! моделi соцiально-економiчного розвитку реп-ону. Показано, що регiон як об'ект моделювання характеризуемся такими ознаками, як: а) високий рь вень невизначеностi вхщно1 шформацп: внутрш-ньо! i зовшшньоц б) дослвджуваний господарський комплекс регiоиу мае складну структуру, де можуть бути видшеш так1 структурн елементи як трудовi ресурси, виробничий комплекс i невиробнича сфера, стан навколишнього середовища, територiя, фшан-совi ресурси, мiжнародна економiчна дiяльнiсть, структура регiонального менеджменту тощо; в) ре-гiональна господарська система може бути представлена як цшеспрямована i рiзноаспектна система, що мае рiзноманiтнi задачi розвитку i концепци !х досягнення. Соцiально-економiчна складова сталого розвитку регiоиу виконуе двояку роль: 1) усе-бiчного розвитку особистосп, де неодмiииими умо-вами виступають досягнення певного рiвня життя (матерiальний аспект), сукупшсть форм i видiв жит-тедiяльностi людей; 2) визначеного способу задово-лення потреб населення регiоиу в послугах сощаль-но! iнфраструктури. Нормальн умови життдаяль-ност багато в чому забезпечуються задоволенням суми матерiальиих, сощальних i культурних потреб у процес користування благами i послугами тдпри-емств сощально1 iнфраструктури регiоиу. Стутнь задоволення цих потреб може ввдображатися вщпо-вiдною системою показниив.
КлючовI слова: сталий розвиток, регюн, моделювання, система показиикiв, трансформащя.
Шлафман Н. Л., Уманец Н. Л. Моделирование устойчивого регионального развития в контексте трансформационных сдвигов: методологический аспект
В статье рассмотрены региональные особенности, которые необходимо учитывать при моделировании социально-экономических региональных систем. Доказано, что методологической основой построения модели постоянного социально-экономического развития региона является комплексное исследование на базе превентивного диагностирования и системного подхода. При моделировании устойчивого развития региона в условиях трансформационных сдвигов национальной экономики предложено использовать эконометрический подход и определены его преимущества. Предложен алгоритм моделирования устойчивого регионального развития, делающий возможным построение гибридной интегральной модели социально-экономического развития региона. Показано, что регион как объект моделирования характеризуется такими признаками, как: а) высокий уровень неопределенности входной информации: внутренней и внешней; б) исследуемый хозяйственный комплекс региона имеет сложную структуру, где могут быть выделены в качестве структурных элементов трудовые ресурсы,
производственный комплекс и непроизводственная сфера, состояние окружающей среды, территория, финансовые ресурсы, международная экономическая деятельность, структура регионального менеджмента и др.; в) региональная хозяйственная система может быть представлена как целенаправленная и разноаспектная система, имеющая разнообразные задачи развития и концепции их достижения. Социально-экономическая составляющая устойчивого развития региона выполняет двоякую роль:
1) всестороннего развития личности, где непременными условиями выступают достижения определенного уровня жизни (материальный аспект), совокупность форм и видов жизнедеятельности людей;
2) определенного способа удовлетворения потребностей населения региона в услугах социальной инфраструктуры. Нормальные условия жизнедеятельности во многом обеспечиваются удовлетворением суммы материальных, социальных и культурных потребностей в процессе пользования благами и услугами предприятий социальной инфраструктуры региона. Степень удовлетворения этих потребностей может отображаться соответствующей системой показателей.
Ключевые слова: устойчивое развитие, регион, моделирование, система показателей, трансформация.
Shlafman N. L., Umanets N. L. Modeling of Sustainable Regional Development in the Context of Transformational Shifts: Methodological Aspects
The article deals with regional characteristics that should be considered in the modeling of regional socioeconomic systems. It is proved that the methodological basis for constructing a model of continuous socio-economic development of the region is based on a comprehensive study of preventive diagnosis and systematic
approach. In the simulation, sustainable development of the region in terms of transformation of the national economy changes proposed to use an econometric approach and identify its benefits. An algorithm for the simulation of sustainable regional development, making it possible to build a hybrid integrated model of socioeconomic development of the region. It is shown that the region as an object of modeling is characterized by such features as: a) a high level of uncertainty of input information: internal and external; b) studied the economic complex of the region has a complex structure, which can be identified as structural elements of the human resources, industrial complex and non-productive sphere, the environment, land, financial resources, international economic activity, the structure of regional management, etc .; c) a regional economic system can be represented as deliberate system with a variety of tasks and the development of the concept of achieving them. The socio-economic component of sustainable development in the region performs a dual role: 1) all-round development of the individual, which are the prerequisites for achieving a certain standard of living (material aspect), a set of forms and types of human activity; 2) a specific method of meeting the needs of the region's population in social services infrastructure. Normal living conditions in many ways to provide for the amount of material, social and cultural needs while using the benefits and services of social infrastructure in the region. The degree of satisfaction of those needs can be displayed corresponding system performance.
Keywords: sustainable development, region, modeling, system performance, transformation.
OraTra HagiMmna go pegaK^ï 22.07.2015
npHHHHTO go gpyKy 16.09.2015
