CC BY
20
AHA^I3 mßXOßlB ßo MO^E^MBAHHa СOЦIA^bНOÏ COEPH PEriOHy
d. e. h. rp^opyK n. M., k. n. h. rp^opyK C. C.
ykpaiha, m. xmenbhu^kuü, xmenbhu^kuü ha^ohanbhuü yhieepcumem
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 8 January 2018 Accepted 25 January 2018 Published 10 February 2018
The article is devoted to the study of issues related to modeling the social sphere of the region. The concept and characteristics of the social sphere are considered, its components are highlighted. The main features of the region as a modeling object are established. A description of the most common approaches to modeling the social sphere of the region is presented, in particular, the use of balance models, models of mathematical programming, models of forecasting dynamics based on the extrapolation of the trend. Special attention is paid to models of comprehensive assessment by integral index. The directions of models application, drawbacks and limitations in their use are presented.
KEYWORDS
region, social sphere, modeling, integral index, forecasting
© 2018 The Authors.
BcTyn. Co^anbHa c^epa e 6a3oBoro caMocTiMHoro c^eporo cycninbHoro 6yira, aKa oxonnroe yci npoaBH Ta peaniï ^yH^ioHyBaHHa gianbHocii aK cycninbcTBa b ^noMy, TaK i OKpeMHx Moro co^anbHHx rpyn Ta iHgHBigiB. ToMy BupimeHHa co^anbHHx 3aBgaHb Mae nepmoneproBe 3HaneHHa gna po3BHTKy eKoHoMiKH, ocKinbKH 3giMcHroe no3HTHBHHM BnnHB Ha ronoBHy npogyKTHBHy cuny cycninbcTBa - nrogHHy.
flocaraeHHa bhcokoï e^eKTHBHocTi peaniзaцiï co^anbHoï noniTHKH Ha perioHanbHoMy piBHi BHMarae BHKopuciaHHa cynacHux nigxogiB go MogenroBaHHa i nporHo3yBaHHa co^anbHo-eKoHoMinHoro po3BHTKy perioHiB. npu Moro aHani3i gocnigHHKy goBoguTbca MaTH cnpaBy 3 Bu6ipKoBHMH cyKynHocTaMH CTaTHCTHHHHx Ta aHaniTHHHHx gaHux. ïx onuc Hagae Mo^nuBocri oцiннтн peanbHuM cTaH Ta nepe6ir gocnig^yBaHoro eKoHoMiHHoro hh cycninbHoro aBH^a. 3MogenroBaTH Moro guHaMiKy i BH3HaHHTH mnaxu onтнмiзaцiï.
Ha Hamy gyMKy, gocuTb niTKo po3KpuBae 3MicT KaTeropiï «co^anbHa c^epa» BH3HaneHHa, 3anponoHoBaHe Цeнтpoм nepcneKTHBHux co^anbHHx gocnig^eHb: «co^anbHa c^epa - цe cyKynHicTb ycix rany3eM ^HiregianbHocTi cycninbcTBa, B3aeMonoB'a3aHHx 3 gep^aBHHMH i Hegep^aBHHMH yciaHoBaMH, opгaнiзaцiaмн i nignpueMcTBaMH, aKi 3a6e3nenyroTb 3aranbHuM piBeHb ^HTTa rpoMagaH Ta cnpuaroTb 3pocTaHHro ïx 6narononynna b gep^aBi, cTBoproronu npu цboмy onTHManbHi yMoBH gna peani3a^ï Ta caMopeani3a^ï 3gi6HocTeM Ta iHTepeciB thx ^e rpoMagaH» [1]. iHmuMH cnoBaMH, ^ cyKynHicTb MaTepianbHux, ^rnaHcoBux i TpygoBHx pecypciB, a TaKo^ Bupo6HHHHx BigHocuH, aKi BHHHKaroTb b npoцeci ïx B3aeMogiï; cneцн$iннa rany3b nrogcbKoï gianbHocii, npegMeToM aKoï e rpoMagaHH KpaïHH 3 ïx npo6neMaMH.
Cnig 3a3HaHHTH, ^o BaroMoro cKnagoBoro coцianbнoï c^epu e co^anbHa m^pacTpyKTypa, nig aKoro po3yMiroTb cyKynHicTb MaTepianbHux o6'eKTiB, aKi 3a6e3nenyroTb 3aranbHi yMoBH gna e^eKTHBHoï gianbHocTi nroguHH b ycix c^epax cycninbHoro ^mra. Co^anbHy rn^pacipyKTypy noginaroTb Ha co^anbHo-no6yTOBy Ta co^anbHo-KynbTypHy. ^k^o co^anbHo-no6yTOBa cnpaMoBaHa Ha cTBopeHHa yMoB gna BigTBopeHHa nroguHH aK 6ionoriHHoï icTOTH (nepe3 no6yToBe cepegoBH^e), 3agoBoneHHa ïï noTpe6 Hepe3 Hane^Hi yMoBH ^Hira, to co^anbHo-KynbTypHa cnpuae BigTBopeHHro gyxoBHHx, iHTeneKTyanbHux (nepe3 KynbTypHo-ocBiTHe cepegoBH^e) Ta 3HaHHoro Miporo ^i3HHHux BnacTHBocieM iHgHBiga, ^opMyBaHHro aK eKoHoMiHHo aKTHBHoï oco6ucTocTi, ^o BignoBigae neBHHM BHMoraM cycninbcTBa go aKocTi po6onoï cunu [2, c. 291].
flna aHani3y co^anbHoï c^epu perioHy Heo6xigHo no6ygyBaTH ïï Mogenb, Цe HagacTb 3Mory rpyHToBHo npoaHani3yBaTH Bci npoцecн, aKi npoTiKaroTb b TaKiM cucTeMi, gocniguTH тeнgeнцiï b 3MiHi ochobhhx noKa3HHKiB pe3ynbTaTHBHocTi ^yH^ioHyBaHHa perioHy. Y npo^ci TaKoro aHani3y 3'aBnaeTbca Mo^nuBicTb BH3HaHHTH HaM6inbm 3HaHHMi eneMemu cucieMH 3a piBHeM BnnuBy Ha ocHoBHi pe3ynbTaTH gianbHocTi, a TaKo^ e^eKTHBHicTb B3aeMogiï perioHanbHux cKnagoBux. ToMy oco6nuBy Ba^nHBicTb oTpuMyroTb nuiaHHa nporHo3yBaHHa Ta MogenroBaHHa TepuTopianbHoï
соцiально-економiчно! динамши, вивчення проблематики оптимiзацi! прийняття державно-управлiнських рiшень.
Результати дослiдження. Моделювання виступае одним з найважливiших анал^ичних iнструментiв теорн пiзнання. Стосовно сощально! сфери, його метою е вщтворення даних, що вiдображають реальний перебн соцiальних та економiчних процесiв, опис та дослщження внутрiшнiх рушiйних сил цих процешв, оцiнювання реального стану розвитку сощально! сфери а також прогнозування тенденцш його змши. При цьому слщ зауважити, що модель виступае аналогом дослщжувано! системи за найбшьш iстотними властивостями, якi адекватно вщображають оригiнал, тому вибiр цих властивостей повинен корелювати iз завданнями дослiдження та очiкуваними результатами.
Складовими сощально! сфери е соцiальнi об'екти, подаш живими людьми, соцiальними групами, сустльством у цiлому, тому безпосередне !х дослiдження об'екта неможливе, е складним з техшчно! точки зору, потребуе тривалого часу, а деяких випадках взагалi не е можливим. Тому за таких умов використання моделювання е виправданим та доцшьним шструментом дослщження.
Предметом соцiального моделювання е проблемна ситуащя. К об'ективний бш визначаеться протирiччями мiж процесом розвитку сощально! сфери регюну й процесом !! стабiлiзацi!, мiж потребами сощальних груп, що виникають, та засобами !хнього задоволення. Суб'ективними чинниками дослщження проблемно! ситуацi! е розумшня !! значущостi та необхiдностi !! вирiшення, вибiр iнструментарiю та шформацшно! бази для !! дослiдження та сформоваш управлiнськi рiшення.
Серед функцш сощального моделювання доцшьно видшити таю:
- поглиблення знань щодо поведшки сощально! системи та!! складових ;
- визначення основних сутнюних характеристик, чинникiв, що !х визначають та тенденцш !х змши;
- виявлення яюсних характеристик соцiально! сфери на напрямiв !х змiни. Методолопчною основою моделювання розвитку соцiально! сфери регюну е системний
анатз, центральною процедурою якого е побудова узагальнено! (едино!) моделi регiону, що вщображае всi фактори i взаемозв'язки реально! системи.
Ми тдтримуемо думку В. Ковальчука [3, с. 150], що регюн як об'ект моделювання характеризуемся такими характерними рисами:
слабюстю теоретичних знань, якiсним типом знань про систему, вщсутшстю теори розвитку регюну;
високим рiвнем невизначеностi вихiдно! шформаци. Розрiзняють внутрiшню i зовнiшню невизначешсть. Внутрiшня це сукупнiсть тих факторiв, якi не контролюються особою, яка приймае рiшення повнiстю, але вона може чинити на них вплив. Зовшшня визначаеться типом взаемодн iз зовнiшнiм середовищем це тi чинники, що знаходяться шд слабким контролем особи, яка приймае ршення;
наслщок цього е те, що результати ршення часто мають якiсна спрямування i дають змогу робити висновки про напрямки розвитку динамiчних процешв, виконувати аналiз !х стiйкостi. Вважаемо, що аналiз та моделювання соцiально-економiчних регiональних процесiв необхiдно виконувати з урахуванням таких характерних особливостей:
регюн розглядаеться як складна слабко структурована система, системне моделювання яко! передбачае виявлення велико! кшькосп взаемопов'язаних причинно-наслщкових зв'язкiв мiж факторами, результат дп яких не завжди очевидний при прийняттi рiшень, в опиа структуризацi! об'екта моделювання присутня велика частка експертних знань;
регiональнi системи стохастичш, дослiдження яких необх1дно виконувати в умовах невизначеносп i неоднозначности
регiон соцiальна система, тому в нш домiнують i враховуються природш та психологiчнi фактори. При прийнятп рiшень необхiдно враховувати довготермiновi штереси суспiльства, насамперед забезпечувати умови вщтворення людського життя; регiон динамiчна система. Дослщження процесiв вiдтворення вимагае вивчення динамши розвитку системи, аналiзу процешв росту, з урахуванням загального життевого циклу регiону та його частин;
регюн е саморегулюючо! системою. Управлшня йде через внутрiшньо-органiзацiйнi процеси саморегулювання i засноване на змiнi закошв та методiв внутрiшнього управлiння.
Дослщження соцiально! сфери не може вщбуватись iзольовано вiд дослiдження економiчного розвитку регюну. Тому в цьому контексп доцшьно говорити про соцiально-економiчний розвиток.
Розглянемо систему показниюв соцiально-економiчного розвитку регюну. Сощально-економiчна складова рiвня розвитку регюну вщнрае двояку роль: всебiчного розвитку особистосп, з одного боку, певного способу задоволення потреб населения району в послугах сощально! шфраструктури - з шшого.
Якщо виходити з всебiчного розвитку особистосп, то неодмшними умовами е досягнення певного рiвня життя (матерiальний аспект), сукупнiсть форм i видiв життедiяльностi людей. Нормальш умови життедiяльностi чималою мiрою забезпечуються шляхом задоволення суми матерiальних, сощальних i культурних потреб у процес користування благами та послугами шдприемств соцiально! iнфраструктури регiону. Ступiнь задоволення цих потреб повинен вщображатися вщповщною системою показникiв.
Узагальнений пiдхiд до ощнки рiвня розвитку дае змогу сформувати iерархiчну структуру показникiв, вс соцiально-економiчнi показники яко! знаходяться мiж собою в складному взаемозв'язку, i виконати побудову агрегованих показникiв, що характеризуе соцiально-економiчний рiвень розвитку регюну. Система таких показниюв у е складною iерархiчною структурою з великою кшьюстю часткових показникiв, до яко!, залежно вiд завдання управлiния, можуть належати критерi!, що вiдображають сощальний, економiчний та iншi ефекти варiанту розвитку. Однак, як зазначае Г. Д. Волобуева [4], емшрична ощнка результату функцiонувания галузей соцiально! сфери часто стикаеться iз труднощами !х якiсного i кiлькiсного оцiнювання, оскшьки соцiальнi ефекти, зумовленi багатьма видами дiяльностi, зокрема охороною здоров'я, наданням послуг освiти i культури, мають, як правило, властивють виявлятись у довгостроковому перюдг До теперiшнього часу залишаеться розмитою i кiлькiсно невизначеною не ильки сама критерiальна основа для ощнювання соцiального ефекту, а й розумшня значущостi соцiально! сфери.
Система показниюв включае iнтегрований критерш, що вiдображае рiвень життя населення в регiонi (наприклад, нацiональний дохщ на душу населення). На верхньому рiвнi ще! ¡ерарх1чно! структури видшяють три груии агрегованих критсрпв. до яких належать:
- узагальнююча ощнка сощальних параметр!в регюну:
- показники, що характеризуют об 'ективш економ1чш (виробнич1) умови регюну;
- змiннi, що вщображають соцiальнi характеристики позавиробничо! сфери, залежш вiд розвитку виробництва.
Своею чергою, агреговаш показники дають загальну ощнку стану сощально-економiчно! структури i включають демографiчнi, соцiально-професiйнi, трудовi та суспшьно-полiтичнi параметри, а також параметри, що вщображають умови життя, пращ i побуту населення регюну.
Моделювання регюнального розвитку у сво!й основi розвивалося на базi моделей макроекономiчного розвитку кра!ни в цшому, якi iсторично бiльш широке розповсюдилися через те, що до 60-х роюв ХХ столiття основна увага економюпв придiлялася бiльшою мiрою питанням розвитку свiтово! та нащональних економiк. При цьому економiка регюну розглядалася в кращому випадку на рiвнi формування та розрахунку галузевих пропорцiй i диспропорцiй.
Ми погоджуемось iз думкою Ю. М. Харазшвш та О. О. Любiча [5], що модел1 макроекономiчного розвитку мають численш вади: в них не визначено, чи е шфлящя реальним або фiнансовим феноменом. У жоднш моделi не обчислюються потенцiйний ВВП та коефщент завантаження виробничих засобiв i, як результат, ефективнiсть економши.
Пiсля проведення масовано! iндустрiалiзацi!, яку в основних рисах було закшчено на початку 60-х рокiв, велико! популярносп як у наукових колах, так i в практичному плануванш. отримують балансовi моделi, зокрема модель мiжгалузевого балансу (далi -МГБ), побудована на основi вiдомо! моделi В. Леонтьева. Мета балансового анатзу - дати вщповщь на питання, що виникае в макроекономщ та пов'язане з ефектившстю ведення багатогалузевого господарства: яким повинен бути обсяг виробництва рiзних галузей, щоб задовольнити ва потреби у продукцi! будь-яко! з них. При цьому кожна галузь виступае, з одного боку, як виробник певно! продукци, а з шшого - як споживач i свое!, i вироблено! iншими галузями продукцi! [6]. Метод спрямований на вщшукання галузевих пропорцiй. Його розроблення реально виливаеться в заповнення спещальних таблиць, що вiдображають процеси розподшу продукцi! й структуру !! витрат. У рамках ще! моделi регюнальна модель розглядаеться з позицi! шдсистем регiону - галузей. Отже, сама модель спрямована на визначення доцшьносп вкладання iнвестицiйних коштiв у розвиток виробництва, тобто не розглядае регюн у його соцiально-економiчнiй цшсностг
KpiM того, певш вади мае власне модель МГБ в умовах практичного застосування в реалiях Укра!ни. 1стотним ускладненням моделi Леонтьева е включення обмежень на значення змiнних. Однiею з особливостей моделi е те, що вона включае в себе математичш проблеми аналiзу ряду лiнiйних систем, таких як системи лшшних адгебра!чних рiвнянь з квадратною матрицею обмежень, лшшних алгебра!чних нерiвностей з вщповщною матрицею обмежень, а також i завдань лiнiйного програмування [7].
Як слушно зазначае Г. В. Макаркша [8, с.142], при дослщженш регiональних процесiв за моделлю МГБ найчастше застосовуються методи, що ддать в умовах повно! визначеностi. Однак у реадьносп значення технологiчних коефшденпв i коефiцiентiв капiталомiсткостi не стабшьш в часi, причому в умовах ринково! трансформаци !хнш розкид збшьшуеться, що змушуе використовувати iншi шдходи до оцiнювання цих параметрiв. Так, якщо виходити з припущення, що змши значень таких коефiцiентiв носять iмовiрнiсний характер, то вони можуть бути представлеш як випадковi величини, якi залежать вiд стану природи. Незважаючи на обrрунтованiсть умов i методiв вирiшення задачi знаходження шуканого вектора кiнцевого продукту з використанням моделi МГБ у стохастичнiй постановщ, li реалiзацiя в умовах укра!нсько! економiки досить складна. Низька яюсть шформаци, що надаеться в статистичш служби пiдприемствами регiону, а також постшне коригування методики оцiнювання економiчних показникiв i форми подання статистично! звiтностi як на мiкро-, так i на макрорiвнi не дозволяють побудувати адекватш ймовiрнiснi закони розподшу коефiцiентiв МГБ.
Цi недолiки можуть бути частково виправлеш шляхом застосування механiзмiв аналiзу. використовуваних в умовах невизначеносп. У згаданiй роботi Г. В. Макаркшо!, зокрема, робиться подiбна спроба. Однак це не позбавляе модель МГБ ii спрямованостi на стадий розвиток регюноутворюючих гадузей без урахування !х природних, соцiальних, духовних, екологiчних особливостей, без чого неможлива сучасна регiонадьна полiтика.
3i здобуттям Укра!ною незадежностi та з початком iмплементацi! европейських принципiв регюнально! пол^ики у вiтчизняну практику перед регюнальною полiтикою в Укра!ш постади завдання нiвелювання соцiально-економiчних розривiв у розвитку регюшв, що вимагае принципово нових методiв моделювання регiонального розвитку.
У цих умовах недостатшм стае планування розвитку виробничих гадузей як основи ckohoviiмного розвитку. В робот1 [9] видшено таю основш озиаки сталого розвитку регюну:
- рiвноважнiсть - досягнення стану динамiчно! рiвноваги регюнадьно! соцiо-еколого-економiчноl (дадi -СЕЕ) системи; - збалансовашсть - досягнення оптимального сшввщношення яюсиих та юльюсиих характеристик регионально! CEE системи;
- стабшьшсть - пiдтримання протягом якомога тривалшого термiну позитивних napaviCTpiß розвитку регюнально! CEE системи;
- гармонiйнiсть - взаемопов'язашсть мiж соцiальною, економiчною та еколопчною сферами репону;
- конкурентоспроможшсть - активiзацiя потенцiйних можливостей регюну нарощувати та ефективно використовувати конкурентш переваги у кожнiй його пiдсистемi для забезпечення сталого розвитку регюну, а також упровадження нових досягнень науково-техн1чного ирогресу у виробництво, довкшля та соц1альну сферу регюну;
- безпека - використання потенщалу регiонадьноl СЕЕ системи, здатнiсть до самовщтворення та недопущення дй дестабшзуючих чинникiв.
Значне мiсце у дослщженш соцiадьно-економiчних регiональних систем вiдводиться моделям математичного програмування. Вони дозволяють оцшити зв'язок мiж ресурсним забезпеченням розвитку соцiально-економiчноl системи, та визначеним критерiем ефективност1 розвитку. Зокрема, науковцем Т. В. Рудаковою розроблено комплекс таких моделей [10]. У них регюн представлено вщкритою системою, яка складаеться з трьох взаемоддачих пiдсистемам: ресурсно!, виро6ничо! та соцiадьно!. Модель мае вигляд завдання лшшного програмування, у якому для кожно! складово! розроблена система обмежень: ресурсш, iнвестицiйнi, виробничь витрати на соцiальний сектор, державне фшансування. Критерiем оптимiзацi! виступае мiнiмiзацiя фiнансових ресурсiв, необх1дних для залучення iнших видi ресурсiв (матерiадьних i технологiчних) для виробництва продукцй, вщтворення виробничого сектора та розвитку сощального сектора у вiдповiдний перiод часу. Таким чином, установлюються завдання для ресурсно! i виробничо! пiдсистем на виробництво продукцп /-го виду економiчноi дiяльностi. що повинно забезпечити розв'язання соцiадьних проблем у перiод, що розглядаеться [10, с. 9-11].
Модель Т. В. Рудаковой попри очевидш плюси у виглядi врахування соцiальноï складово1, не позбавлена недолiкiв, серед яких можна зазначити насамперед вщсутшсть у системи обмежень моделi чинникiв загальнодержавного рiвня (внаслiдок вiдкритостi дослiджуваноï системи) i, вiдповiдно, неможливiсть дослiдження розвитку регюну у сукупност з розвитком шших регiонiв та досягнення загальнодержавних iнтересiв.
Подiбна модель представлена в дослщженш В. Г. Полiщука [11], однак цим науковцем включена також еколопчна складова регiональноï системи. Його модель побудована на принципах сталого розвитку регюну, шструментарш дослiдження базусться на iнтегральному оцiнюваннi рiвня сталого розвитку. При цьому використовуються стандартизоваш iндекси, до яких належать шдекси соцiального, економiчного та екологiчного розвитку регюну [11, с. 9]. Серед недолшв представленоï моделi можна вщзначити вiдсутнiсть механiзмiв для прогнозування можливих напрямiв розвитку регiонiв.
Оригiнальним видаеться моделювання, запропоноване С. О. Зульфугаровою [12, с. 11]. Вона розглядае регюн як систему, яка мае прагнути до щеалу, як цш такоï системи видiляе складовi, наведет на рисунку 1.
ДОСТАТОК ПРАВДА
- ВДВ на душу населения (£1); - середнш ваповий дохщ на душу населения (Д2); - вшсоток умови о здорових житешв репону (A3) - кпылсть пращвннюв вшцо! квал1фнсаци (кандидаив та докторш наук), що занмаються н ау ков о-до с лщною роботою. на тисячу населения регюну (М); - вшсотокохопленнх середньою осв1тою (А1?): - вше сток охопленнх вшцою осадою (А'6)
ДОБРО КРАСА
- кшьысть злочинш натисячунаселения репону (/'7): - шдекс Джиш (¿8); - показ ник еколопчного иавантаження m - вщвщування закладов культур и та дозыдля за рк на тисячу населения (к 10); - сукупнин тираж ЗЬП регюну на гася чу населения и ильистъ радюстанцш 1 шецевих телека нал1 в (¿11); - юльисть охопленнх р1зннмн видами спорт}' на тисячу населения (А'12)
Рис. 1. Показники соцгально-економгчного ргвня розвитку реггошв для моделг
С. О. Зульфугаровог
Модель мае за мету оптимiзацiю використання бюджетних кошнв на розвиток регюну за зазначеними цшями. Причому шд оптимiзацiею авторка розумiе такий розподш коштiв, який дасть змогу досягти стану, що мае мшмально можливi вiдмiнностi вiд стану щеального регiону.
Наведена модель е такою, що вщповщае сучасним европейським тенденщям регiонально! полiтики, спрямовано! як на економiчний, так i духовний розвиток регюшв. Однак модель мае характерний для розглянутих вище моделей недолш - вiдсутнiсть комплексного врахування штерешв регiону та держави в цшому.
Одним iз системоутворюючих iнструментiв моделювання соцiально-економiчного розвитку регюну [13] е ¡\птацшнс моделювання, який :
- надае змогу формувати узагальнену модель системи на основ1 единого масиву даних;
- реалiзуе iтерацiйне спрямування розробки моделi, поетапнiсть деталiзацil модельованих шдсистем, що дае змогу поступово збшьшувати повноту оцiнки прийнятих ршень у \iipy виявлення нових проблем \ отримання ново1 шформацп;
- пропонуе нову методологiчну основу наукового дослщження -експеримент на iмiтацiйнiй модел^ за допомогою чого можна ощнювати наслiдки прийнятих рiшень не на живих людях, а на комп'ютерних моделях, виробляти стратепю розвитку;
- широко застосовуеться в системах прийняття ршень, оскiльки дае змогу анатзувати велику кiлькiсть альтернатив, стратегiй, проводити сценарнi розрахунки, дослiджувати стохастичш системи в умовах невизначеносп тощо;
- сприяе вивченню динамiки розвитку сощальних систем.
Загальна проблематика ¡\птащ иного моделювання включае низку аспекпв:
- методолопчний, пов'язаний зi створенням нових концепцш формалiзацi! i структуризацi! модельованих систем, розвитком методолопчних основ системного моделювання, орiентованих на математичну та шформацшну пiдтримку всього циклу системного моделювання: вщ постановки проблеми i формування концептуально! моделi до
ан^зу результата обчислювального експерименту i прийняття ршення; вiдпрацюванням пiдходiв до створення стратифшованих описiв модельованих систем, розробкою методологи побудови систем шдтримки прийняття державно-управлшських рiшень в областi комплексних проектов з моделювання та ¿и.;
- математичний, пов'язаний з широким використанням в iмiтацiйному моделюваннi взагат, i в процедурах обчислювального експерименту, зокрема, статистичних методiв самого рiзного иризначення, математичних методов опгишзаци \ прийняття рипення, методов штучного штелекту;
- технологiчний аспект.
На сьогодш iмiтацiйне моделювання стае все бшьш зрiлою комп'ютерною технологieю, основними напрямками вдосконалення сучасних систем моделювання е: створення проблемно-орieнтованих систем моделювання в рiзних галузях дослiджень; об'eктно-орieнтоване моделювання; застосування структурно-функцiонального пiдходу, вдосконалення шструментов для проведення сценарних розрахунюв; iнформацiйна (доступ до баз даних) та математична пiдтримка процедур аналiзу вхiдних даних, пов'язаних iз плануванням, оргашзащею та проведенням спрямованого обчислювального експерименту на iмiтацiйнiй моделi; розробки в областо взаeмодi! iмiтацiйного моделювання iз 1нтернет тощо.
На макрорiвнi модельного комплексу використовуються моделi i методи системно1 динамiки. Концепцiя системно! динамши даe змогу моделювати динамiчнi процеси на високому рiвнi агрегування, !! основою e уявлення про функцюнування динамiчно! системи як сукупносто потокiв (грошових, продукцi!, людських тощо). Змют базово! концепцi! структуризацi! в методах системно! динамши може штерпретуватися як спосiб структуризацi! диференцiальних моделей. У загальнш структурнiй схемi моделей системно! динамши видiленi двi частини: мережа потоюв i мережа шформацп. Моделi системно! динамiки застосовуються спшьно з диференцiальними рiвняннями балансового типу, а також у поeднаннi з принципами i методами логiстики, заснованими на оптимiзацi!, управлiннi, iнтеграцi! потоюв у складних системах.
Перспективними e застосування комп'ютерного моделювання в поeднаннi з iншими методами прийняття ршень, iнтелектуальними технологiями, експертними процедурами, реалiзацiя iмiтацiйно-оптимiзацiйних обчислювальних процедур на основi компенсацiйних пiдходiв.
Соцiальна сфера характеризуeться великою кiлькiстю показникiв, якi мають рiзну динамiку, рiзний напрямок позитивного впливу, рiзнi одиницi вимiрювання, що ускладнюe формулювання адекватних висновкiв стосовно тенденцш розвитку соцiально! сфери. 1нша проблема пов'язана з вiдсутнiстю eдиного пiдходу до проведення такого оцшювання. Вiдповiдно, вiдсутня eдина система iндикаторiв для проведення як кiлькiсного, так i якiсного оцiнювання соцiального розвитку. За таких умов доцшьним застосування штегрального оцiнювання соцiально! сфери, яке полягаe у зведеннi вiдiбрано! системи показниюв до eдиного комплексного, або штегрального показника. Вш розраховуeться за допомогою методу таксономп, який дозволяe, по-перше, використовувати показники з рiзними одиницями вимiрювання; по-друге, враховувати показники рiзного iнформацiйного простору (позитивна динамша показника може характеризувати як зниження, так i зростання рiвня сощально-економiчного розвитку). Його використання забезпечуe методологiчну eднiсть всiх !! часткових показникiв i однозначну оцiнку рiвня i динамiки дослiджуваного процесу. Перевагою такого оцшювання e i те, що воно дозволяe здiйснювати аналiз рiвня розвитку соцiально! сфери регюну, або зiставляти рiзнi регiони в окремi перiоди часу.
Один з таких пiдходiв наведений у робото В. Б. Артеменка, який заснований на концепцп якостi життя [14]. Вщзначимо, що показники якостi життя i побудованi на !х баз1 моделi отримують дедалi бiльший розвиток як у закордоннш, так i в мiжнароднiй практищ. зокрема в дiяльностi ООН. Автором для моделювання якосто життя запропонував цiлком репрезентативний набiр показникiв якостi життя, яю включають у себе такi критерп, як якiсть населення, добробут населення, якiсть соцiально! сфери, довкiлля, фшансового забезпечення. Кожний з указаних компонентов розбиваeться на груповi iндикатори, а кожний iз групових iндикаторiв - на статистичш показники. серед недолшв можна вiдзначити те, що у модел1 цього автора реалiзовано тшьки аналiтичну складову модель, й не запропоновано механiзмiв визначення цiльових показниюв.
Слiд зазначити, що регiон (подiбно будь-який iнший соцiально-економiчнiй системi) знаходиться в постойному розвитку. У зв'язку з цим виникаe необхiднiсть в постшному переглядi критерi!в для отримання об'eктивних результатiв оцiнювання. Незважаючи на деяю вiдмiнностi в ieрархi! цшностей i цiлi розвитку, мiжнароднi оргашзацп оцiнюють рiвень розвитку кра!н \ регюшв за деякими унiверсальними штегральними показниками. Одним з таких e iндекс
людського розвитку (1ЛР), який щорiчно розраховуетъся експертами Програми розвитку Оргашзацн Об'еднаних Нацш спiлъно з групою незалежних мiжнародних експертiв, якi використовуютъ у свош роботi, поряд з аналiтичними розробками, статистичш данi нацiоналъних iнститутiв i мiжнародних органiзацiй. Bîh являе собою сукупний показник рiвня розвитку людини в тiй чи iншiй кра1ш, тому iнодi його використовуютъ як синошм таких понять, як «якють життя» або «рiвенъ життя». 1ЛР вимiрюе досягнення краши з точки зору стану здоров'я, отримання освтои i фактичного доходу ïï громадян. Слiд зазначити, що такий показник характеризуе соцiалъну сферу краïни в цшому, i для окремих ïï регюшв не розраховуетъся.
Для регюнальний систем вiтчизняними науковцями на даний час також розроблеш науково-методичнi шдходи щодо iнтегралъного оцiнювання соцiалъного розвитку, яю вiдрiзняютъся як набором часткових показникiв, так i алгоритмами розрахунку. ïх перевагами е простота реалiзацiï, зниження суб'ективiзму в оцiнюваннi та адекватшсть метi дослiдження [15, 16, 17]. Зазвичай штегральний показник застосовуетъся для зютавлення рiзних регiонiв за рiвнем соцiалъно-економiчного розвитку, але його можна застосовувати i для окремих регюшв. зокрема, для визначення рiвня або динамши розвитку соцiалъноï сфери.
Важливим елементом моделювання соцiалъно-економiчних систем е прогнозування -складова модельного шструментарда пiзнання. Воно спрямоване на виршення низки завдань, орiентованих на вивчення поведшки дослiджуваноï систему у майбутньому.
Сощальне прогнозування являе собою шструмент для дослiдження соцiалъноï сфери, який надае можливiстъ передбачати, прогнозувати майбутне, й при цьому одночасно допускае синтез рiзнобiчних знань про суспшьство. Об'ектом прогнозування виступають сощальш та економiчнi процеси, явища або поди. Метою прогнозу виявлення реальних тенденцш змши соцiалъноï сфери, оцшювання чинниюв, що здiйснюютъ як позитивний, так i негативний вплив на сощальне життя регюну. При цьому завданнями прогнозування е не лише не лише передбачення поведшки соцiальноï сфери у майбутньому, але й створення тдгрунтя для вироблення комплекс заходiв, спрямованих на усунення регресивних тенденцш в сощальному та економiчному розвитку та сприяння ефективному впливу щ явища у потрiбному напрямку.
Серед них найбiлъш поширеними е методи екстраполяцн, в основi яких покладеш часовi й параметричнi ряди ретроспективного розвитку об'екта прогнозування. Одним i з найбшьш поширених пiдходiв до прогнозування на основi екстраполяцн тенденцш е використання трендових моделей. Вони вщображають вплив одразу вшх чинникiв та тенденцiю змiни показника в чаш, вирiзняються з одного боку свое простотою, а з шшого - досить високою точшстю прогнозу. Зокрема, такий тдхвд вщображено в роботi [18, 19].
Ефективним шструментом аналiзу тенденцiй та прогнозування перспектив сощально-економiчного розвитку е економетричш моделi. Вони грунтуються на вивченш взаемодiï рiзних економiчних процешв i показникiв та вiдображення цiеï взаемодiï у формалiзованому виглядi. Особливо ефективно використання економетрн при вивченш динамши i тенденцiй розвитку складових соцiалъноï сфери, виявлення впливу найважливших факторiв на кiнцевi результати.
В останш роки суттево зросла увага до створення та використання економетричних моделей для економiчного прогнозування. Вважаеться, що найбiлъш ефективним напрямком застосування економетрн для прогнозування показниюв соцiальноï сфери являеться багаторiвневий пiдхiд, коли система моделей як би кошюе систему управлшня.
Висновки. Таким чином, на сьогодш вкрай важливим е проведення аналiзу та оцшювання тенденцш розвитку сучасного стану соцiальноï сфери на регюнальному рiвнi з видшенням основних проблем ïï розвитку, i вщповщно, розробки можливих шлях1в ix вирiшення шляхом застосування сучасного аналiтичного iнструментарiю. Для дослiдження соцiалъноï сфери на регюнальному рiвнi на даний час розроблений потужний економшо-математичний шструментарш. На наш погляд, зважаючи на завдання, яю потрiбно виршувати при визначеннi стану розвитку сощально].' сфери, найбiлъш придатним iнструментарiем е штегральне оцiнювання. Цей пiдxiд, з одного боку, враховуе комплексний характер дослщжувано!-' системи, а з шшого, дозволяе звести результат до едино!,' характеристики, що спрощуе формулювання висновюв. Множиннiстъ пiдxодiв до моделювання сощально-економiчного розвитку свiдчитъ про необхвдшсть використання математичних методiв та економетричних моделей у регюнальних дослiдженняx. Сощальне прогнозування з його техшкою i технолопею е також важливим шструментом дослщження соцiалъноï сфери, пiдсиленням ïï наукового потенщалу i резулътативностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Центр перспективних сощальних дослiджень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://cpsr.org.ua
2. Сшфанов, А. О. Управлшня регюном : навч. посiбник / А. О. Сшфанов, М. В. Мшченко, Б. А. Дадашев ; ред. А. О. Сшфанов. - Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. - 361 с.
3. Ковальчук В. Г. Системне моделювання соцiально-економiчного розвитку регiонiв /
B. Г. Ковальчук // Ефектившсть державного управлшня. - 2013. - Вип. 35. - С. 149 - 155.
4. Волобуева Г. Д. Державна полпика розвитку сощально1' сфери у взаемозв'язку з шшими сферами регулювання [Електронний ресурс] / Г. Д. Волобуева. // Державне управлшня: удосконалення та розвиток. - 2012. - № 10. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2012_10_14.
5. Харазшвш Ю. М. Системне моделювання соцiально-економiчного розвитку Украши [Електронний ресурс] / Ю. М. Харазшвш, О. О. Любiч // Проблеми та перспективи шновацшного розвитку економiки : матерiали XI Мiжнародноï науково-практично1 конференцiï. - Режим доступу : http://iee.org.ua/files/alushta/07-harazishvili-systemne_model.pdf.
6. Алiбеков Г. Математико-економiчна модель Леонтьева мiжгалузевого балансу [Електронний ресурс] / Г. Алiбеков // Менеджмент. - 2008. - № 10. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum /Menedzhment/2008_10/alibek.htm.
7. Кудин В. Анализ свойств модели Леонтьева при нечётко заданных параметрах критериальной функции методом базисных матриц [Електронний ресурс] / В. Кудин, Г. Кудин, А. Волошин. // Intenational Book Series. Information science and computing. - 2008. - № 7. -Режим доступу : http://www.foibg.com/ibs_isc/ibs-07/IBS07-p12.pdf
8. Макаркша Г. В. Модель оптишзацп розвитку економши iндустрiального регюну в умовах невизначеност шформаци / Г. В. Макаркша // Вюник Донбасько! державно! машинобущвно! академiï. - 2008. - № 1. - С. 139 - 151.
9. Герасимчук З. В. Стимулювання сталого розвитку регюну: теорiя, методолопя. практика : монографiя / З. В. Герасимчук, В. Г. Полщук. - Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2011. - 516 с.
10. Рудакова Т. В. Економшо-математичне моделювання розвитку сощально-економiчноï системи регiону : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.11 / Т. В. Рудакова. - К.. Мiжнар. наук.навч. центр шформ. технологш та систем НАН Украïни. - 2010. - 21 с.
11. Полщук В. Г. Стимулювання сталого розвитку регюну : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.05 / В. Г. Полщук. - Луцьк, Луц. нац. техн. ун-т. - 2010. - 24 с.
12. Зульфугарова С. О. Моделi управлшня економiчним розвитком регюну : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.11 / С. О. Зульфугарова. - Запорiжжя, Класич. приват. ун-т. -2010. - 20 с.
13. Ковальчук В. Г. Системне моделювання регюнальних процешв [Електронний ресурс] / В. Г. Ковальчук. - Режим доступу : http://me.fem.sumdu.edu. ua/ docs/d079.pdf.
14. Артеменко В. Б. Комплексне ощнювання ефективносп соцiально-економiчного розвитку регюшв на основi критерив якост життя населення / В. Б. Артеменко // Регюнальна економка. - 2005. - № 3. - С. 84 93.
15. Азарова Г. В. 1нтегральна ощнка рiвня соцiально-економiчного розвитку регюшв Украши / Г. В. Азарова // Економша та право. - 2015. - № 1 (40). - С. 61 - 65.
16. Дiагностика сощального розвитку регюну : наук. розробка / [З. В. Балабаева.
C. В. Овчаренко, I. Л. Росколотько та ш]. - К. : НАДУ, 2010. - 40 с.
17. Хапов Д. В. 1нтегральна ощнка соцiально-економiчного стану регюну [Електронний ресурс] / Д. В. Хапов // Глобальш та нащональш проблеми економши. - 2015. -Вип. 4. - С. 1084 - 1089. - Режим доступу : http://global-national.in.ua/archive/4-2015/228.pdf.
18. Калжченко О. О. Прогнозування та розвиток основних параметрiв сощально1 сфери Украши в сучасних умовах / О. О. Катшченко. // Економша. Управлшня. 1нноваци. -2014. - № 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2014_1_45.
19. Бобровська О. Ю. Еволющя прогнозування розвитку соцiально-економiчних процешв: стан i напрямки удосконалення / О. Ю. Бобровська // Збiрник наукових праць «Публiчне адмшютрування: теорiя та практика». - 2011. - Вип. 2 (6). - Режим доступу до статп: http://www.dbuapa.dp.ua/zbirnik/2011-02(6)/11boysnu.pdf
