CC BY
68
УДК 330.34:332.12
Свгглана МиколаТвна Гр1невська,
канд. екон. наук 1нститут eKOHOMiKH промисловосп НАН Украши, Донецьк
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ САМОРОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ ЯК ПОТЕНЦ1АЛУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Визначення теоретико-методолопчних засад пдного рiвня та якостi життя на принципах саморозвитку регюну е важливим при дослiдженнi цих проблем, як складових сощ-ального потенщалу сталого розвитку, для запровадження системного тдходу до ви-вчення соцiально-економiчного сьогодення та перспектив сталого розвитку. Актуаль-нiсть дослiдження цих проблем тдтверджу-еться реалiями державних та суспшьних im-цiатив, зокрема традицшними конференцiями зi сталого розвитку. Останнш самiт по стало-му розвитку "Рю+20" пройшов у Бразилп у червш 2012 р., на якому головними були три питання - економiчний розвиток, сощальний розвиток та охорона навколишнього середо-вища, iз визначенням проблем «зелено! еко-номши», сталого розвитку та викорiнення бщносп. Генеральний директор ЮНЕСКО нагадала, що за межею бiдностi у 1992 р. бу-ло близько половини населення планети, а на 2012 р. цей показник не перевищував 25% вщ кшькосп жителiв усiх кра!н свггу [1]. На сьо-годнi актуальним е визначення оптимально! моделi споживання рiзних ресурсiв населен-ням, адже, для того щоб i далi пiдвищувати рiвень життя на основi зростання споживання [2], кра!ни вимушеш все бiльш iнтенсивно експлуатувати як людсью, так i природнi й iншi ресурси.
Пiдсумком роботи самггу став документ пiд назвою «Майбутне, якого ми хоче-мо» (The future we want), який мютить бiльше 280 положень. У данш декларацi! [4] розгля-нуто загальне бачення кра!н у сферi сталого розвитку, обумовлено полггичш зобов'язання, встановлено iнституцiйнi межi, а також ви-значено робочi мехашзми та засоби реалiзацi! проектiв i програм у сферi сталого розвитку. Але рекомендацп та рiшення конференци ООН по сталому розвитку е досить деклара-тивним i не вiдповiдають вимогам сучасно-го свiту, навiть на думку учасниюв самiту та розробниюв декларацi! [5], хоча вiн, без-
умовно, е кроком для визначення нових тд-ходiв до забезпечення сталого розвитку реп-ошв та держави.
Одним iз таких нових можливих шля-хiв ефективного та збалансованого сощально-економiчного розвитку е принцип саморозвитку регюну, який грунтуеться на забезпеченш оптимального використання вшх наявних ре-сурсiв i потенцiалу регiону: економiчних, со-щальних, фiнансових, екологiчних та iн.
Основною метою статп е узагальнення й обгрунтування теорi!, методологi! та практики переходу економши регiону до сталого розвитку на принципах саморозвитку у !х взаемозв'язку i взаемодi! з процесами тдви-щення рiвня та якосп життя населення для визначення напрямiв удосконалення державно! регюнально! полiтики.
В основi дослiдження процешв переходу до сталого розвитку лежить теорiя i мето-долопя суспiльного вiдтворення та !! регюна-льнi аспекти, зокрема проблеми саморозвитку регюну й забезпечення пдного рiвня життя населення. У сучаснш захщнш регюналь-нiй наущ проблеми саморозвитку територiй у взаемозв'язку з тдвищенням рiвня та якосп життя дослiджують такi вiдомi науковщ, як М. Keating [20], S. Lazzarini [29], A. Rodriguez-Posse [12], M. Storper [25-27], L. Hooghe [21], O. Solvell [13]. Парадигму регюнального саморозвитку з орiентацiею на врахування проблем пiдвищення рiвня життя населення дослiджують росiйськi науковщ С. Дорошенко, О. Татаркш [30], В. Орешин [14], Г. Фетисов [14], А. Швецов [31]. Сощально-економiчнi аспекти саморозвитку як ново! моделi розвитку виокремлюють у сво!х дос-лiдженнях укра!нськi науковщ А. Гальчинсь-кий, Б. Данилишин, В. Ляшенко, М. Чумачен-ко [6-10].
Проте, незважаючи на значну кшьюсть публiкацiй iз цих аспекпв саморозвитку, не-мае комплексного та взаемопов'язаного тдходу до вивчення проблем тдвищення рiвня
© С.М. Гршевська, 2013
Економжа npoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry
життя населення на принципах саморозвитку регюну. Для цього необхщш визначення й уточнення теоретико-методолопчних тдхо-дiв до комплексного аналiзу проблем рiвня та якосп життя й саморозвитку регюну.
Сучасне методологiчне мислення бага-то в чому сприяе створенню ефективних схем державного регулювання, зокрема у сферi дослiджуваного питання взаeмозалежностi саморозвитку регюну та забезпечення пдного рiвня життя. У сучаснiй економiчнiй наущ iснують рiзнi методологiчнi концепци аналiзу сощально-економiчно! реальностi, кожна з яких створюе власнi пiдходи до лопки досль дження, визначае понятiйний апарат, встано-влюе зв'язки та взаемовщносини мiж основ-ними поняттями. Основними загальнонауко-вими методологiями сучасно! теори державно! полiтики й регулювання сощально-еко-номiчним розвитком, зокрема саморозвит-ком, виступають дiяльнiстний, системний, структурно-функщональний, ситуацiйний пiдходи.
Дiяльнiсний пiдхiд характеризуе соща-льну спрямованiсть дiяльностi сустльства, полiтики, держави, регiону, права, сутшсть дiяльностi та результати яких е рiзними у сво!х цiлях. Теоретично цей шдхщ обгрунто-вано Е. Пдденсом (A. Giddens), який вщзна-чав, що суспiльство е результатом ушверса-льно! сощально! дiяльностi шляхом викорис-тання практичних знань, навичок, потенща-лу, ресурсiв, у тому чи^ регулювання, що «саме використання цих практичних ресуршв е умовою взаемоди взагали> [11]. Цей шдхщ пiдтверджуеться теорiею А. Родрiгеса-Пассе (А. Rodriguez-Posse) - в аспект саморозвитку регюну виокремлено поняття соцiального кластера (social cluster) як самостшного утворення на територи регiону, який у пов-ному обсязi забезпечуе задоволення мтма-льних потреб населення в сощальних, освгг-нiх, культурних та шших побутових послугах [12]. Його дослщження наголошують на нс-них зв'язках мiж економiчним зростанням i соцiальними чинниками. Науковi дослщжен-ня О. Солвелла (О. Solvell) [13] проводяться у цьому ж напрям^ але з акцентом на досль дження взаемозв'язюв кластерiв i таких сощальних чинниюв, як зайнянсть, продуктив-нiсть працi. Росiйськi науковщ Г. Фетисов, В. Орешин [14] визначили саморозвиток регюну у взаемоди iз соцiальними аспектами як
процес, що охоплюе eKOHOMi4He використання Bcix ресуршв регiону, оперативне i страте-пчне yправлiння економшою регiонy, i3 вра-хуванням сощальних процешв, здiйснення регiональних програм i участь у цiльових ре-гюнальних програмах.
Системний nidxid при дослщженш пи-тань рiвня i якосп життя населення та саморозвитку регюну е принциповим застосо-вуванням загально! теори систем до аналь зу сощально-економiчно! полiтики й управ-лiння цими процесами. Теоретичне обгрун-тування цей пiдхiд дiстав у роботах Т. Пар-сонса (Т. Parsons), Д. 1стона (D. Easton), Г. Алмонда (G. Almond), К. Дойча (K. W. Deutsch) [15-18], як в теорда систем ввели таю фундаментальш поняття: «вщкрита i закрита система», «стшюсть», «структура», «рiвнова-га», «довкшля». Системний шдхщ у теори державного управлшня та регулювання пе-редбачае наявнiсть при державному регулю-ваннi чинникiв внутршнього взаемозв'язку мiж елементами, що створюють едине цiле, якiсть якого не зводиться до суми окремих якостей елеменпв [19]. У рамках цього тд-ходу дiе теорiя регюнального саморозвитку як нового регiоналiзмy, дослщниками яко! е М. Кiтiнг (М. Keating) [20], Л. Хуг (L. Hoog-he) [21], як виконали теоретичний i практич-ний аналiз европейського регiоналiзмy на су-часному етат через регiональнi та сощальш чинники.
Структурно-функщональний nidxid по-в'язаний iз системним пiдходом i тдпорядко-ваний виршенню проблем, обумовлених ю-нуванням, функщонуванням i пiдтримкою життездатностi системи. Структурний аспект включае визначення елеменнв i складових конкретно! системи, виявлення стшких зв'яз-кiв i вщносин мiж ними. Фyнкцiональний аспект включае вивчення як внутршшх ме-ханiзмiв фyнкцiонyвання елементiв, так i зо-внiшнього фyнкцiонyвання системи у процес !! взаемоди iз зовнiшнiм середовищем. Цей пiдхiд обгрунтовано прихильниками теори регуляци М. Аглiетта (M Aglietta) [22], Р. Буайе (R. Boyer) [23], яю вважають, що ю-нуюча система ще не вичерпала сво!х можли-востей, проте для !! устшного розвитку не-обхiдне виявлення й поширення нових орга-нiзацiйних форм розвитку, а також актившше втручання держави в економiкy. Пiд регуля-цiею розyмiеться "процес взаемно! адаптацп
Економта npoMurnoeocmi Экономика промышленности
виробництва i суспшьного попиту" [23], та "сукупнють процесiв, що управляють розпо-дiлом чинникiв виробництва, !х використан-ням i розподiлом доходiв" [24]. Концепщя регiонального простору з елементами само-розвитку представлена у працях М. Сторпера (M Storper) та Р. Уолкера (R. Walker) [25], що належить до сучасних динамiчних моделей оптимiзацi! розмiщення промисловостi в ре-гiонах, при цьому важливою е ди сощально-економiчних чинникiв. На !х думку, голов-ним е властивосп пiдприемства, якi встанов-люють сво! регiональнi зв'язки [26], створю-ючи тим самим власне господарське оточен-ня, яке пристосовуеться до специфiчних мiс-цевих умов, при цьому значний вплив роб-лять економiчнi та сощальш вигоди функцю-нально пов'язаних тдприемств [27]. Знання i розумiння внутршшх зв'язкiв i вiдносин у взаемоди елементiв системи дозволить ви-явити умови !! функцiонування i життедГяль-ностi, встановити функцiональнi залежностi !! iснування, що повнiстю вiдповiдае !! застосу-ванню при дослiдженнi питань рiвня життя населення на принципах саморозвитку регю-
ну.
Ситуацтний nidxid е лопчним продо-вженням структурно-функцюнального аналь зу, який можна визначити, «как способ мышления об организационных проблемах и их решениях» [28]. Бшьшють сучасних дослгд-ниюв видшяють основними внутрiшнiми си-туацшними змiнними державного управлiння та регулювання такi параметри: цiлi, завдан-ня, структури, технологi!. Основними чинни-ками зовшшнього середовища називають стан економши, науково-технiчний прогрес, соцiокультурнi змiни, вплив групових ште-ресiв. Цьому тдходу вiдповiдае концепцiя саморозвитку територiй (self-development). С. Лазарш (S. Lazzarini) наголошуе на тому, що апрiорi не юнуе оптимального балансу мiж державним регулюванням i саморозвит-ком територш. Цi двi форми регулювання слад порiвнювати одночасно, оцiнюючи !х можливосн й недолiки. Автори роботи [29] дослщили комплекс проблем, пов'язаних iз негативними наслiдками як саморозвитку, так i державного регулювання у !х iдеальних формах i пропонують вардавати баланс регулювання державою та регюном на основi конкретних умов конкретно! держави та конкретного регюну в конкретних !х сощально-
економiчних умовах. Дослiдження проблем саморозвитку регюну й рiвня та якостi життя у взаемозв'язку та взаемоди не дослщжува-лось повнiстю, а тшьки окремi аспекти. Парадигму регюнального саморозвитку з орГен-тацiею на повне врахування територiальних iнтересiв розробляють росшсью науковцi О. Татаркiн, С. Дорошенко [30], як визнача-ють полггику пiдвищення якостi життя, поль тику зовнiшнiх взаемодiй i полггику форму-вання ГмГджу регiону як шструменти меха-нГзмГв реалiзацi! стратеги розвитку регюшв, що мають принципове значення для самороз-витку.
ЦГ методологiчнi позицп дозволяють обгрунтувати методологГчнГ принципи та за-гальнотеоретичнГ засади дослГдження питань пдного рГвня та якостГ життя на принципах саморозвитку регюну.
Таким чином, використання зазначених тдходГв при дослщженш теоретико-методо-логГчних засад пдного рГвня та якостГ життя як складових сощального потенцГалу сталого розвитку дозволить обгрунтувати теорда, ме-тодологГю та практику переходу економГки регГону до сталого розвитку на принципах саморозвитку у !х взаемозв'язку та взаемоди Гз процесами тдвищення рГвня та якостГ життя населення з визначенням напрямГв удоско-налення державно! регГонально! полГтики.
Для розгляду теоретико-методоло-пчних пГдходГв до гГдного рГвня та якосп життя на принципах саморозвитку регюну як складових сощального потенщалу сталого розвитку важливо визначити взаемозалежно-сп з категорГею «рГвень та якГсть життя населення» таких основних дефшщш, якГ фпу-рують у даному дослГдженнГ: сталий розви-ток, соцГальний потенцГал, саморозвиток регюну.
Сталий розвиток. Сталий розвиток регюну е можливютю забезпечувати позитивну динамГку сощально-економГчних показниюв регГону, рГвня життя населення, використову-вати в цих цГлях шновацшш чинники й умови, у тому числГ збалансоване вГдтворення сощального, економГчного, природно-ресурс-ного потенцГалГв Гз необхГднГстю ефективно-го, але заощадливого використання всГх ная-вних ресурсГв регГону, для того щоб у перс-пективГ забезпечувати кращу яюсть життя. СьогоднГ все частГше порушуеться питання про необхГднГсть переходу на сталий розви-
EKOHOMiKa npoMUCMoeocmi Economy of Industry
ток кра!ни в цшому та и регiонiв. В. Лексiн i А. Швецов [31] вважають найважливiшою ознакою сталостi довгостроковiсть збережен-ня умов для вщтворення потенцiалу регiону -його сощальною, природно-ресурсною, еко-лопчною, господарською й iнших складових, у режимi збалансованостi та сощально! орiе-нтацп.
Сталий саморозвиток регюну в соща-льно-економiчному аспектi означае тдви-щення рiвня та якостi життя населення з по-доланням несприятливих сощальних, еконо-мiчних i еколопчних тенденцiй, iз спромож-нiстю регюну забезпечувати збалансований розвиток, саморегулювання, самовдоскона-лення з максимальним використанням внут-ршшх, а також зовшшшх позикових ресурсiв для задоволення потреб населення регюну.
Соцгальний потенцгал. Аналiз еконо-мiчно! та сощально! складових сталого роз-витку лопчно потребуе вичленення в соща-льно-економiчному потенцiалi суспiльства двох взаемозалежних штегральних потенща-лiв - економiчного i соцiального, якi тiсно пов'язанi мiж собою за результатами реалiза-цп. Узагальнюючими показниками результа-тивностi !х реалiзацil е динамiка показникiв рiвня та якостi життя населення.
Поняття «потенщал» - це можливiсть ресурсу, що iснуе у прихованому вигляд^ бути використаною для вирiшення вщповщ-них конкретних завдань за наявносп засобiв i певних умов. В економiчнiй практицi поняття «потенщал» використовуеться стосовно рiз-них об'ектiв вивчення: економiчного потенщ-алу, виробничого потенщалу, науково-технiчного, трудового, iнтелектуального, со-цiального.
Система оцiнки соцiального потенщалу окрiм статистичних показникiв характеристики структури населення мае також включа-ти показники рiвня розвитку i якосп життя населення. Це - показники рiвня доходiв i соцiально-економiчно! захищеносп населення, забезпеченостi житлом, доступносп здо-бування освiти, користування сучасними по-бутовими зручностями, послугами оргашв охорони здоров'я, iнформацiйними системами зв'язку й ш. Структурний шдхщ до оцiнки динамiки та прогнозування перспектив соща-льного потенцiалу е важливим як для уточ-нення прюритепв сощально! полiтики на державному рiвнi, так i для вибору на регю-
нальному рiвнi конкретних способiв И реаль зацп залежно вщ реальних регiональних осо-бливостей [32].
Ощнка соцiального потенцiалу в су-часних умовах стае прюритетом у дiяльностi органiв державного й регюнального управ-лiння. Саме вони мають розробляти i реалiзо-вувати заходи, що забезпечують пiдтримку стандарта рiвня життя й виконання сощальних зобов'язань у вшх регюнах з урахуванням !х регiональних особливостей. Аналiз статистики свiдчить про ютотш вiдмiнностi в тен-денщях вiдтворення соцiального потенцiалу на територп кра!ни. Для оцiнки вiдмiнностей мiж регiонами за показниками вiдтворення сощального потенцiалу найбiльш пiдходить iнструментарiй, розроблений у рамках Про-грами розвитку ООН (ПРООН) для систематичного здшснення порiвнянь динамiки рiвня людського розвитку. Соцiальний потенцiал як показник кшькюно-яюсно! оцiнки рiвня розвитку населення, що проживае в регюш, разом iз показниками оцiнки стану розвитку сощально! сфери, що характеризують реальш умови його вiдтворення, екологiчними умо-вами, iнфраструктурною самодостатнiстю регiону, виступае важливим чинником само-розвитку регюнально! економiки.
Саморозвиток регюну - це сощально-економiчний розвиток з адаптивними власти-востями та здiбнiстю до автоматично! змiни алгоритму дiяльностi регюну для збереження або досягнення оптимального сощально-економiчного стану при змш не лише внутрь шнiх, але й зовшшшх умов. Саморозвиток е одною з основних властивостей ефективного соцiально-економiчного розвитку. Саморозвиток региону - здатнють економши регiону в конкретних умовах забезпечувати позитивну динамшу його розвитку за рахунок власних кошпв i створення в регюш конкурентного середовища, яке направлено на тдвищення рiвня та якостi життя населення регюну, за умови оптимального поеднання забезпечення регюнального саморегулювання та державного регулювання територiального розвитку. Принцип саморозвитку характеризуеться зда-тнiстю самостiйно вибирати цiлi свого розвитку та критерп !х досягнення, змiнюючи при необхiдностi як самi цiлi, так i !х параметри, структуру й iншi характеристики. Таким чином, мехашзми саморозвитку регюну мають бути вбудоваш в полггику державних i мюце-
Економгка промисловостг Экономика промышленности
вих оргашв влади з виокремленням сфери ст-льних дiй i сфери особисто! компетенцп, що передбачае трансформащю державно! регю-нально! соцiально-економiчно! полггики, суть яко! полягае у змш !! цiлей i спрямованостi.
Необхщно використовувати всi наявнi ресурси репону ефективно, але заощадливо, для того щоб у перспективi забезпечувати кращу якiсть життя. На останньому самт-2012 по сталому розвитку зазначалось, «якщо ми будемо продовжувати використовувати ресурси як зараз, то в подальшому надiя ба-гатьох людей отримати кращу яюсть життя залишиться нереалiзованою. Проте, ми маемо в своему розпорядженш механiзми, що дають можливiсть боротися з цими викликами i пе-ретворити !х на можливосп» [33]. Такими мехашзмами можуть стати процеси самороз-витку репону як складова частина загально! системи стратепчного сощально-економiч-ного планування, що базуються на концепцi! сталого розвитку, для забезпечення пдного рiвня життя населення через отримання оптимального варiанта саморозвитку регiону при мiнiмiзацi! всiх необхiдних для цього ре-сурсiв.
Слiд зазначити, що останшми роками все сильнiше усвщомлюеться важливiсть мо-бiлiзацi! власних ресуршв i потенцiалу кожного репону для тдвищення рiвня життя населення й розвитку економши репону i дер-жави в щлому. Методологiя дослiдження фу-ндаментальних чинниюв саморозвитку як механiзм забезпечення пдного рiвня життя населення регiону пов'язана з аналiзом складу чинниюв саморозвитку регiону, визначен-ням ращональносп накопичення та реалiзацi! власного соцiально-економiчного потенцiалу регiону, на засадах самозабезпечення гранично! рiвноваги економiчно! та сощально! систем. Проте в теоретичному плаш розробка даного питання про мехашзм взаемозв'язку саморозвитку економiчно! та соцiально! тд-систем ще тiльки починаеться.
Висновки. Полiтика стимулювання сталого розвитку регiону е одним iз прюритет-них напрямiв наукових дослiджень у галузi суспiльно-економiчних наук. С важливим розумiння питання, як сьогодш найкраще збалансувати потреби населення, яю виника-ють у процес розвитку, щоб усi категори населення мали можливiсть користуватись результатами економiчного зростання, при не-
обхiдностi рацiонального використання вшх ресурсiв. Генеральний секретар ООН на самь тi по сталому розвитку у червш 2012 р. щодо цього висловився «ми дуже довго прагнули прийти до процвiтання, лише споживаючи. Сучасна модель розвитку - неефективна. Ми повинш приступити до створення ново! мо-делi, розраховано! на економшу нового поко-лiння, - модели яка вiдкидае мiф про неспо-лучнiсть iнтересiв економiчного зростання з штересами довкiлля. Проведення науково обгрунтовано! державно! полiтики дозволяе урядам посилювати свою економiку, долати бщнють, гiдно працевлаштовувати людей та прискорювати соцiальний прогрес, при цьому дбайливо ставитись до вичерпаних ресуршв»
[34].
Теоретична вагомють розумiння вище-вказаних основних понять буде лише зроста-ти, що сприятиме практичному застосуванню вшх вщомих механiзмiв стимулювання регю-нальних систем та переходу до сталого роз-витку. Термiни та поняття, яю характеризу-ють полiтику сталого розвитку репону, не обмежуються зазначеними вище i будуть до-повненi шшими при подальших дослщжен-нях. Це сприятиме подальшому дослщженню сталого розвитку на регюнальному рiвнi, за-безпечить ефективну практичну реалiзацiю положень саморозвитку регюнальних систем для забезпечення пдного рiвня життя населення. Тому в перспективi наукового досль дження теоретико-методолопчних засад пд-ного рiвня та якостi життя на принципах саморозвитку репону як складових сощального потенщалу сталого розвитку необхщно:
виробити чiткi принципи сталого розвитку на нащональному рiвнi;
визначити категорiально-понятiйний апарат сталого розвитку репону, iз визначен-ням принципiв саморозвитку, на законодав-чому рiвнi;
забезпечити сполучення теоретичних положень та практично! реалiзацi! конкрет-них програм i заходiв зi стимулювання сталого розвитку регюшв iз запровадженням принципiв саморозвитку;
удосконалити запропоноваш методоло-гiчнi взаемозв'язки мiж основними поняття-ми дослiдження засад пдного рiвня та якостi життя на принципах саморозвитку репону як складових сощального потенщалу сталого розвитку.
Економта промисловостi Есопоту of Industry
Запропоноваш заходи дадуть змогу найближчим часом визначитись i3 розумш-ням основних теоретичних аспекпв полiтики стимулювання сталого розвитку регюну на принципах саморозвитку для забезпечення пдного рiвня життя населення.
Таким чином, з позицп методологи до-слiдження процесiв саморозвитку регюну, цей процес е багаторiвневим. Процеси саморозвитку здiйснюються iз задiюванням бага-тьох чинникiв: економiчних, соцiальних, фь нансових, структурно-iнновацiйних, а також iз реалiзацiею нових пiдходiв до управлiння, що одночасно забезпечуе реалiзацiю на прак-тицi процешв саморозвитку.
Кожен науковий напрям розвиваеться в оргашчному зв'язку з практичними потребами та вимогами суспшьства. Теорiя ново! ре-гiональноï науки, засновано! на принципах саморозвитку, е щшьно пов'язаною з практичними завданнями регюнального розвитку з плануванням та прогнозуванням, управлш-ням, функцюнуванням сощально! сфери, фо-рмуванням умов для забезпечення пдного життя населення регюну. Модель саморозвитку мае свою специфшу: вона об'еднуе об'ек-тивш та суб'ективш основи, виступае як процес, i в той же час як мета на рiзних етапах управлшня. Саморозвиток як процес всебiч-ного розвитку за допомогою самостiйного використання отримано! i вивчено! шформа-цiï, а також шдивщуального пiдходу до по-ставлених завдань, i саморозвиток як меха-шзм, за допомогою якого можна виршити виникаючi проблеми в сощальнш i економiч-нiй сферах.
Результати дослщження теоретико-методологiчних засад пдного рiвня та якостi життя на принципах саморозвитку регюну направлено на подальший розвиток методологи сталого розвитку та його сощального потенщалу, зокрема запровадження принци-пiв саморозвитку для забезпечення пдного рiвня життя населення, спроектованих на рь вень регюну, адже, безумовно, регюнальною владою буде найбiльш точно визначено цш, якi мають бути вирiшенi найперше, а також вони можуть змшюватися з огляду на соща-льно-економiчну ситуацiю регiону й оперативно вносити змши до програм та заходiв з реалiзацiï. Усе це може забезпечити значне збшьшення темтв зростання рiвня життя населення й економши регiонiв на основi са-морозвитку.
Лiтература
1. Гендиректор ЮНЕСКО надеется, что на саммите "Рио+20" будут даны убедительные политические обещания [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.rus-sian.china.org.cn/news/txt/2012-06/17/content_ 25671215.htm.
2. У саммита РИО+20 - клубок нерешенных проблем [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.ru.euronews.com/ 2012/06/19/close-up-rio20-summit-searches-sustainable-solutions/.
3. Итоговый документ «Рио+20» согласован. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.unmultimedia.org/radio/ russian/archives/115798/.
4. The future we want [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.Uncsd 2012.org/content/documents/727 The Future We Want 19 June 12 30pm.pdf.
5. Янез Поточник. "Рио+20": ни сроков, ни обязательств [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.ru.euronews.com/ 2012/06/20/rio20-delegates-agree-draft-develop-ment-plan/.
6. Гальчинский А. Экономическое развитие: методология обновленной парадигмы /А. Гальчинский // Экономика Украины. -2012. - № 5. - С. 4-17.
7. Данилишин Б. Регионализм в Украине: реальность и перспективы / Б. Данилишин // Зеркало недели. Украина. - 2012. -№ 22 (15 июня).
8. Ляшенко В.И. Бизнес в социальной политике региона [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://dspace.nbuv.gov.ua: 8080/dspace/bitstream/handle/.. ./st_37_24.pdf?... 1.
9. Чумаченко Н.Г. Экономическая самостоятельность региона / Н.Г. Чумаченко // Донбасс. - 1993. - 19 нояб. - С. 1.
10. Чумаченко Н.Г. Очерки по экономике региона / сост. Б.М. Биренберг, Л.Г. Червова, Л.М. Кузьменко. - К.: Наук. думка, 1995. - С. 221.
11. Giddens A. New rules of sociological method / А. Giddens. - Cambridge: Polity Press, 1994. - P. 14-15.
12. Rodriguez-Pose A. Is fiscal decentralization harmful for economic growth? Evidence from the OECD countries / А. Rodriguez-Pose, R. Ezcurra // Journal of Economic Geography, Oxford University Press. - 2011. - Vol. 11 (4), July. - P. 619-643.
Економта npoMurnoeocmi Экономика промышленности
13. Sölvell Ö. Clusters: Balancing evolutionary and constructive forces / Ö. Sölvell // Second edition. Deshung. 2009. - 136 p.
14. Фетисов Г.Г. Региональная экономика и управление: учебник / Г.Г. Фетисов, В.П. Орешин. - М.: ИНФРА-М, 2006.
15. Parsons Т. A Functional theory of change / Т. Parsons // Social Change: Source, Pattern and Concequence. Etzioni A. ed. - N.Y., 1964.- P. 83-97.
16. Easton D. Encyclopedia Britannica. Encyclopedia Britannica Inc., 2012. Web. 27 Jun. 2012 [Електронний ресурс] / D. Easton. -Режим доступу: http://www.britannica.com/EB checked/topic/177469/David-Easton.
17. Gabriel A. Almond, G. Bingham Powell Jr. Comparative Politics Today: A World View. Contributors: Publisher: Scott, Foresman and Company. - 1988. - 563 p.
18. Karl W. Deutsch et al. Political community and the North Atlantic area: International Organization in the Light of Historical Experience / W. Karl Deutsch. - Princeton: Princeton University Press, 1957. - 228 p.
19. Алмонд Г. Сравнительная политология сегодня. Мировой обзор / Г. Алмонд, Дж. Пауэлл, К. Стром, Р. Далтон. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 537с.
20. Китинг М. Новый регионализм в Западной Европе / пер. с англ. А. Смирнова. -М.: Логос, 2003. - № 6 (40). - С. 67-116.
21. Keating М., L. Hooghe Bypassing the Nation-State? Regions and the EU Policy Process', in J. Richardson. (ed.), European Union Power and Policy-Making, Routledge. - London, 1996. - 242 p.
22. Aglietta M. Regulasion et crises du capitalisme. Calmann-Levy / М. Aglietta. -Paris, 2e ed., 1982. - Р. 152.
23. Boyer R. La theorie de la regulation. Une analyse critique. Editions La Decouverte / R. Boyer. - Paris, 1986. - P. 3-113.
24. Benassy J.-P. Regulation des economies capitalists et inflation / J.-P. Benassy, R. Boyer, R.-M. Gelpi // Revue economique. -1979. - Vol. 30, No 3.
25. Storper Michael & Venables Anthony J. Buzz: face-to-face contact and the urban economy // Journal of Economic Geography, Oxford University Press, 2004. - Vol. 4 (4), August. - P. 351-370.
26. Storper М. Agglomeration, Trade, And Spatial Development: Bringing Dynamics Back In. / M. Storper // Journal of Regional Science, Wiley Blackwell, 2010. - Vol. 50 (1). -P.313-342.
27. Storper Michael & Scott Allen J. Rethinking human capital, creativity and urban growth // Journal of Economic Geography. -Oxford University Press, 2009. - Vol. 9 (2), March. - P. 147-167.
28. Василенко А.И. Административно-государственное управление в странах Запада. США, Великобритания, Франция, Германия / А.И. Василенко. - М., 2000. - С. 26.
29. Lazzarini Sergio G., Pedro C. Governmental versus Self-regulation of Derivative Markets: examining the US and Brazilian Experience // Journal of Economics and Business. No: 53. - 2001. - Р. 185-207.
30. Татаркин А. Институт стратегического планирования в условиях саморазвивающихся регионов. Общество и экономика [Электронный ресурс] / А. Татаркин, С. Дорошенко. - Режим доступа: http:// finanal. ru/011-012/institut-strategicheskogo-planirova-niya-v-usloviyakh-formirovaniya-samorazviva-yushchikhsya-regionov.2009.
31. Швецов А.Н. Новая европейская региональная политика: принципиальные особенности / А.Н. Швецов // Проблемный анализ и государственно-управленческое проектирование. Науч. журн. - 2009. - № 2. -Т. 2. - С. 50.
32. Маслова И. Социальный потенциал развития экономики [Электронный ресурс] / И. Маслова; Институт экономики РАН. - Режим доступа: http://inecon.ru/tmp/ Statj a_Maslova_2. doc.
33. Янез Поточник Благосостояние многих или нищета всех? [Электронный ресурс] / Янез Поточник // ДЕНЬ. - № 104. - 19 июня 2012. - Режим доступа: http://www.day. kiev.ua/230183#.
34. Глобальное движение - за перемены. В Рио больше тысячи бизнес-лидеров со всех континентов заявляют: экономика в «обычном» стиле уже не работает [Электронный ресурс] / Пан Ги Мун, Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций // ДЕНЬ. - № 104. - 19 июня 2012. - Режим доступа: http://www.day.kiev.ua/230183#.
Надшшла до редакцИ 24.07.2013 р.
EKonoMirn npoMumoeocmi Economy of Industry
