CC BY
29
--Менеджмент шновацш -
УДК 330.341.1:316.42
С. Б. Холод,
кандидат техмчних наук, Днтровсъкий утверситет ¡м. Альфреда Нобеля
СИНЕРГЕТИЧНИЙ П1ДХ1Д ЩОДО МЕТОДОЛОГП ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ НА МЕЗОРГВШ: СОЦ1АЛЬНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ
Постановка проблеми. Можливост розвит-ку - це потенщйно iснуючi повноцiннi блага, що е наслiдками дiяльностi агентов фiнансово-економiч-но! системи, та !х активна реалiзацiя дозволяе отри-мати кшьшсно бiльшi та яшсно кращi новi повно-цiннi блага. Прийшов час, коли суб'екти господар-сько! системи обов'язково повинн враховувати у сво!й дiяльностi можливост розвитку, оскшьки ш-диферентне вадношення до проблеми !х реалiзащl в концевому випадку стимулюватиме процеси зане-паду, руйнування та розпаду, якi вiдбуваються зараз на мшро- та макроекономiчному рiвиях.
На наш погляд, необхiдне використання нового методологiчного прийому. В його основi пропону-еться використовувати ресурсний пiдхiд, який з одного боку, дозволяе забезпечити цшснють опису ре-гiону як об'екта до^дження, а з iншого боку - усу-вае вiдзначену вище неввдповвднють мiж предметом i методами до^дження регюнально1 й iнвестицiй-но! проблематики.
В процес дослвдження економiчноl теорп нами визначено етапи формування системи наукових знань про iнтелектуальний та швестищйний потен-цiали, але недостатньо визначено соцiальний кат-тал на основi самовизначення iндивiдуальноl ш1щ-ативно! економiчноl дiяльностi. Визначено, що кон-флiктогеном розвитку е саме щ потенцiали, якi ха-рактеризуються наступними ознаками.
I етап - наявшсть в теорiях опиив елементiв, окремих ознак та факторiв без використання самого поняття <анвестищйний потенщал», «шноващйний потенщал» чи <антелектуальний потенщал»;
II етап - введения в науковий обiг термiнiв «ш-вестищйний», «шноващйний» та «ангелектуальний» потенщали, поява теорiй та концепцiй у яких вони дослiджуються;
III етап - розширення змiстовного наванта-ження поняття «iнвестицiйний потенщал», «аннова-щйний потенщал» та «iителектуальний потенщал», внаслвдок !х актуалiзацil через зростання ролi iиио-вацiйно-iнвестицiйних процесiв у розвитку еконо-мiки.
Означен потенцiали характеризуются склад-шстю та комплекснiстю i розглядаються на макро-, мезо- та мiкрорiвнi.
На макрорiвнi iивестицiйиий потенщал вклю-чае в себе показники полiтичного (включаючи зако-
нодавство), економiчного та соцiального середо-вища для iивестицiй. Засоби макроекономiчного характеру втшюються в державних заходах щодо тд-вищення привабливостi iивестицiй в шноваци.
Пiдходи до аналiзу iивестицiйного потеидiалу на мезорiвиi е подiбним до пiдходiв на макрорiвиi. Характерною особливютю е те, що у в«х регiонах дiе однакове законодавче поле, а бшьшу роль на ре-гiональному рiвиi починають ввдгравати безпосе-реднi стосунки iнвесторiв з регюнальною владою [1].
На мiкрорiвнi iнвестицiйиий потеидiал прояв-ляе себе через двосторонм вiдносиии iнвестора та конкретних державних органiв, господарюючих суб'екпв-постачальнишв, банков, а також профст-лок та трудових колективiв приймаючо1 сторони. На цьому рiвнi вiдбуваеться так звана конкретизащя узагальнено1 оцiнки iивестицiйного потеидiалу пiд час реальних економiчних, правових, культурних вiдносин [2].
У будь-яких природничонаукових побудовах необхiдиi математичн розрахунки, оптимiзацiя про-цесiв на основi !х моделювання i оптимальш за щ-лями висновки, ям б стверджували, що «первиииi величини за числом нескiиченнi, за величиною не-подiльиi; з одного не виникае багато, так як i з «за-багато» неможливе одне, але все породжуеться шляхом !х поеднання, взаемообумовлення i взаемовиз-начення».
Анал1з 1нших публ1кац1й. До^дженнями встановлено, що важливою особливiстю сучасних економiчних закономiрностей, на наш погляд, е ш-телектуалiзацiя соцiально-економiчних процеав. I, як наслiдок, у сьогоденш постало ряд проблем, як рашш не виникали перед економiчною наукою. Перш за все, це процеси, що обумовлюють ство-рення i розвиток нових iнститутiв. При цьому змь нюеться прiоритетиiсть: унiверситети, академп, ш-ститути, дослiдницькi оргашзаци, що проводять по-шук, виконують аналiз i систематизацiю теоретич-них знань, стають новими суб'ектами складних са-морегулюючих соцiально-економiчних систем макро- i мезорiвнiв. Бiльш того, вщбуваеться модифь кацiя i, свого роду, трансформащя усто1в суспiльиих сил, що мотивуе яшсш змiни економiчноl системи в цшому.
Так, якщо в шдус^альнш економщ цей роз-клад визначаеться власнiстю на матерiальнi i фшан-совi фактори виробництва, то новий стутнь роз-витку у сьогоденн вимагае включити у вщомий пе-релiк капiталiв у рiзних його проявах ще й принци-пово новi види - «антелектуальний каттал» у рiзних його проявах та сощальний потенцiал, як тдгрунтя соцiального капiталу й являються джерелом «додат-кового продукту» i вщниш становляться основними факторами економiчного зростання.
Отже, наслiдком наведено! тенденцн являеться актуальнють сьогодення - проблематика визна-чення економiчно! сутностi соцiального потенщалу; дослiдження механiзму його формування, ощнки i ефективностi використання, а також дослщження його практично! значимостi i мiсця у складi трудового потенщалу, його накопичення i управлiння ви-користанням.
Методологiчною основою дослiджень еконо-мiчного аспекту сощального потенщалу через ви-значення iнтелектуального капiталу являеться тео-ретично-концептуальнi засади Л. Едвшсона, М. Ме-лоуна, окремi проблеми розкрип В. 1ноземцевим та вгтчизняними вченими В. Ткаченко, Б. Холод, А. Чухно [3, 4, 5].
На наш погляд визначення економiчно! сутно-ст змiсту категорi! «сощальний потенщал», його специфiку i особливосп слiд розпочинати з загаль-но! економiчно! теорi!, яка дозволяе глибше усвщо-мити соцiально-економiчну сутшсть iнтелектуаль-ного капiталу та механiзм його функщонування, як пiдгрунтя соцiального катталу.
Таким чином, мiж реальним станом суспшьства та iнiцiативною економiчною дiяльнiстю людей по-стiйно функдiонуе дiалектична взаемодiя: реальна дiйснiсть суспiльства детермiнуе iнiцiативну еконо-мiчну дiяльнiсть людей, визначае споиб i форми дь яльност окремих iндивiдiв, соцiальних груп, шсти-тутiв суспiльства, пiдвищуе рiвень життя людей, со-цiальний стан суспшьно! формацi!. Саме за такого тдходу слiд шукати витоки сучасних громадсько-владних вiдносин, саме тут виникають i стверджу-ються тдвалини сучасного суспiльства ново! фор-мацп, народжуються термiни i постають ще! полi-тично! держави, громадянства та громадського сус-пiльства, визрiвають публiчнi, приватн та особист вимiри.
Сучасна правова держава на основi демократи-защ! суспiльства е логiчним пiдсумком, синтезом попередньо! iсторi! громадянських надбань, тдва-линами яких е iнiцiативна економiчна дiяльнiсть людей, якi населяють цю державу. Попри суттевим вiдмiнностям щодо взаемодi! суб'ективного та об'ективного, загального та приватного, традицш-них звича!в i полiтико-правових норм, можемо говорит про сталу соцiально-полiтичну i економiчну формацiю нового суспiльства. У вщповщносп з
цим, становлення та еволющя суспiльства ново! фо-рмацп безпосередньо пов'язанi з розмежуванням приватного i колективного, полiтичного i економiч-ного, суб'ективного i об'ективного, шщативно! еко-номiчно! дiяльностi в сферi iндивiду i дiяльностi вза-гал^ Саме в цьому розумiннi шщативна творча дi-яльнiсть людей зб^аеться з предметною реальнiстю, бо об'ективний результат дiяльностi людини мiс-тить у собi такий змiст, який вiдповiдае сутi спрямо-ваним !! дiям.
Однак, характеристика моменту зб^у певно! дi-яльност^ та власне шщативно! творчо! дiяльностi як щентичносп е термiнологiчно неприйнятною, оскi-льки спонтанно виникае iлюзiя !х абсолютно! то-тожност^. Звiдси мотивацiйнi фактори i iнiцiативно! економiчно! дiяльностi, i загалом дiяльностi будуть не тшьки рiзними, але й за природою своею будуть надходити з рiзних суб'ективних чи об'ективних структур, як то: держава, регюн, пiдприемство чи приватний пiдприемець.
З того, що люди свiдомо й спрямовано регулю-ють та трансформують об'ективнi процеси суспiль-ного устрою, не слщ робити висновок, що об'ек-тивш результати !х дiяльностi е тотожними самiй сут^ цiе! дiяльностi, бо не тшьки рiвень iнтелекту-ального потенцiалу людей, але й структура !х потреб на кожному етат суспiльного розвитку зумовлюе вiдповiдну юторичну лiмiтованiсть суб'ективно контрольованих напрямкiв об'ективно! дiяльностi. А кожен iз напрямшв свiдомо контрольовано! об'ективно! дiяльностi завжди обмежений вже iсну-ючим рiвнем розвитку теоретично! та практично! дь яльност^ людей. 1з зростанням рiвня органiзованого суспiльства природно зростае i рiвень iнiцiативно! економiчно! дiяльностi людей, що зумовлюе в свою чергу i рiвень !х потреб, яш ускладнюються i збага-чуються як за змютом, так i за обсягами.
За такого тдходу мотиващя шщативно! еконо-мiчно! дiяльностi iндивiдiв з боку суспiльства повинна бути спрямована на розумне врегулювання та перетворення об'ективних процесiв самого органi-зованого суспшьства. По^ншому, творча дiяльнiсть людини на основi iнтелектуального потендiалу, спрямована на мотивацiю iнiцiативно! економiчно! дiяльностi на основi рiвня розвитку суспшьства вщ-повiдно структурi загально! формацп. Вона визначаеться вже наявним рiвнем суб'ективного контролю-вання об'ективних процеав, iснуючими досягнен-нями у наущ, практицi, культурi.
Метою дослщження являеться структурнi пе-ревт^лення у економiчнiй системi на макрорiвнi, що вщбуваються останнiм часом, вимагають стабшьно-ст^ соцiального потендiалу, його розвитку за раху-нок не тшьки втшення iнвестицiй у новi технологи i реструктуризацi! виробництва, але й сощалiзацi! трудових ресурсiв рiзних рiвнiв професiоналiзму на основi освiти, пщвищення квалiфiкацi!, !х морально-
культурного piвия. Кшькють i якiсть цього виду pе-сypсiв фоpмye сощальний потеидiaл i вимaгae ^о-ектування нових пiдходiв щодо мехашзму iнновa-цiйного pозвиткy. Складовими цього мехашзму, що потpебyють i визначають змют i сyтнiсть iнфpa-стpyктypи шновацшного pозвиткy на мезоpiвиi, яв-ляються фaктоpи pегiонaльного у^авлЫня.
Оcновнi результати дослщжень. Потенцiaл iнновaцiйного pозвиткy pегiонy може бути забезпе-чений ^и виконaииi вимог щодо кожного на^ямку полiтики соцiaльно-економiчноï стaбiльностi, осно-вними iз яких являються:
- pеaлiстичнa полiтикa pозвиткy вiдповiдно з яким стpaтегiя iнновaцiйного pозвиткy спiвпpичетнa досягненню поступово зpостaючого стану стабшь-ност! yсiх суб^кт^в pегiоиy;
- политика недопущення pозбaлaнсовaностi суб^кт^в i елеменпв стpaтегiï pозвиткy щодо необ-хвдносп додеpжaния pеaлiзaцiï тактичних задач стратеги iииовaцiйного pозвиткy yсiх суб^к™;
- piвнопpiоpитетиiсть задач стpaтегiчного i тактичного плану pозвиткy для yсiх суб^кив, яка досягaeться далекоглядшстю i pеaльнiстю д^' pегiо-нально1' полiтики yпpaвлiння.
Соцiaльно-економiчною фоpмою aктивностi в контекст! етики e iиiцiaтивнa економiчнa дiяльиiсть iидивiдiв чи гpyп, а в контекст! дискурсу свободи CTae сaмовpяднa оpгaнiзaцiя сшльного життя людей, обмежена ввд зовнiшиьоï ошки деpжaвиих шститу-цiй. Зaгaльно-фyнкцiонaльиi взaeмозв'язки здшсню-ються як усввдомлене пошиpения свободи, с^ямо-вaноï на повагу до пдност! особи та легiтимaцiï пpaвa людини жити у сyспiльствi з кошрольованим насильством. Дотpимaния пpaв yможливлюeться здатнютю людини до толеpaнтностi у ввдносинах з iишими, а соцiaльне зaкpiплення солiдapиих дiй пе-pетвоpюeться у пpaвовy потpебy поважати гiдиiсть людини, вважати ïï собi piвною, що CTae важливим доповненням власних сустльних можливостей [6].
За такого тдходу актуальним стae питання ментaльностi сустльства, його пpошapкiв та функ-щонування владних iнститyцiй. Оскшьки ми тдш-шли до легiтимaцiï iидивiдyaльноï економiчноï дь яльносп, як життя людини за «дpyгим законом пpи-pоди», постae необхiдиiсть pозшиpения обсягу по-няття сyтi i сутност! влади, ментальност! та чинни-кiв, що 1х фоpмyють, що e гад^ущ^м для pозгоp-тання пaноpaми дiяльностi як тaкоï i як оpгaиiзaцiï людей зapaди досягнення певноï мети i певного впливу на суспшьство залежно вiд загального piвия ментальност!.
1з визначеного вище i поста: основна пpоблемa, яка полягae у ввдповвд на питання: пpо пpиpодиi ви-токи життя як субстанцн iсиyвaния i чи можливо безсуб^ктивне pозyмiиня дiяльностi як пiдГpyнтя такого тдходу? Ввдповвд тут поки що немae. Але, якщо до pозyмiння дiяльностi зводиться сутшсть
людини, то ця сутшсть повинна бути об^ктивним вiдношеиням, нaвiть якщо це сутшсть суб'erara. То ж висновок тут може бути лише один: «ашщативна економiчнa дiяльиiсть абсолютним чином e суть i змют людини, яка водночас зaмикae в людську сутшсть буття».
Як нам здaeться, iиiцiaтивнa економiчнa дiяль-шсть, як загальшсть вищого pодy буття, не може бути pозчленовaнa на окpемi склaдовi, емпipичиi компоненти, бо вона e абстрактно-загальною сутш-стю конкpетно-pеaльного способу буття людей у су-спiльствi i у вiдношениi до сустльства. Бо irnm-ативна твоpчa економiчнa дiяльиiсть може бути ви-значена як спосiб iсиyвaиня людини, як сутнюна ха-paктеpистикa ïï pодовоï пpиpоди.
Саме визначаючи шщативну твоpчy еконо-мiчиy дiяльнiсть як основну хapaктеpистикy бутге-вого тдходу до людини за загалом, можна зpозy-мiти i пpоцес соцiaлiзaцiï iидивiдa як пpоцес твоp-чого вiдтвоpення самою людиною свого власного потенщалу, свого власного свiтy кулыури. Бо в ана-лiзi iиiцiaтивноï економiчноï дiяльностi пеpедбaчa-eться осмислення eдностi бyттeвого i соцiaлiзовa-ного визначення сaмоï людини. У ньому нiби imma-тивна твоpчa економiчнa дiяльнiсть пеpвiсно ^ед-ставлена як сутшсть буття, що pозглядaeться, як сутшсть буття людини, як сеpедовище, у якому ^ояв-ляeться сутшсть сaмоï людини i таким чином вщбу-вaeться ïï соцiaлiзaцiя. Пpичомy, соцiaлiзaцiя як об^ктивний ^оцес за «дpyгим законом пpиpоди» не менш pеaльний, шж сaмi iндивiди, що наповню-ють соцiaльне сеpедовище. Хоча сама по собi сощ-aлiзaцiя не мaтеpiaлiзyeться, не виpобляe товapи споживання, але являe собою споиб виpобиичих вь дносин, що обумовлюються суб^ктами сyспiльноï фоpмaцiï i pеaлiзyються ними [6].
Таким чином, шщативна твоpчa економiчнa дь яльшсть, як зaсiб мaтеpiaлiзaцiï фiзичиих сил людини, як пpоцес втшення ïï сyтнiсиих сил у певних пpедметних фоpмaх мae подвiйиy сутшсть: з одного боку виступають пpоцеси pозпpедмечyвaния, тобто зaсвоeиня iидивiдом сощально-сусшльного досвiдy, коли пpиpоднi явища пеpестaють бути пpиpодною силою у власному pозyмiииi цього - вони набувають за «дфугим законом пpиpоди» статусу сусшльного буття, буття, зaплiдненого пpоцесом соцiaлiзaцiï; з iншого боку, опpедмечyвaння, тобто пpояв твоpчих сил людини, ввддача й пpимножеиня соцiaльного досвiдy та пpaктики ствоpеиня «дpyгоï пpиpоди», яка визнaчaeться pезyльтaтом людськоï пpедметноï дiяльностi, у якш i вiдбивaeться сутшсна пpиpодa людини за «пеpшим i фундаментальним законом пpиpоди» [У].
У сьогоденш важливою пpичиною aктyaлiзaцiï концептiв гpомaдянського сyспiльствa стae його по-теидiaл, його можливостi спpияння демокpaтичним пеpетвоpениям нaвiть у ^ашах з уже pозвиненими
громадянськими стосунками та шститущями. У гро-мадянському суспiльствi вбачаються потужнi чин-ники для пожвавлення суспiльно! iнiцiативи, створення нових сфер життя, надання свободи шщатив-нiй творчiй дiяльностi, посилення опору бюрократи-зацi! та корупцп, поширення сфери прав людини, зменшення будь-яко! форми насильства та редуку-вання державно-полiтично! влади до самоврядних оргашзащй. Такий пiдхiд став основою полгтики Св-росоюзу, де правова держава, як гарант прав грома-дянина зорiентована на права i свободу людини, а отже на максимальний розвиток громадянського су-спшьства, в якому вони мають всi пiдстави забезпе-чуватися. Любий регiон може бути перевтшений у громадське суспiльство, що посилюе необхiднiсть i забезпечуе розмежування економiчно! влади вiд по-лгтичних пристрастей [8].
Саме такий тдхвд е чи не найважливiшим чин-ником демократичного соцiального поступу, зi шляху якого мають усуватися можливост для еко-номiчного збагачення засобами узурпацл полгтич-но! влади, усунення олiгархiчного капiталу, що так чи шакше пов'язувався з поза-публiчною шщатив-ною i кримiналiтетом. То ж чи не в демонтаж поль тичних можливостей для зростання олiгархiчних кланiв полягае центральна проблема сучасного по-лiтичного, економiчного i сощокультурного розвитку Укра!ни як незалежно! держави?!
З другого боку, навгть консолiдована спiльнота сама по собi не складаеться. Зв'язуючим процесом, необхщним для солiдарностi й довiри мiж мшьйо-нами незнайомих мiж собою громадян, стае форму-вання усвщомлення кожним нацiонально! iде!, що веде до щентичност суспiльства. А це надзвичайно складний i довготривалий процес будiвництва нацi!, з поступовою штегращею етнiчно! рiзноманiтностi в одну нащональну еднiсть, з характерними для не! територiею, економiчною, законодавчою, освгтянсь-кою та соцюкультурною системами. Тобто, необ-хiдне створення тако! соцiально! формацп, що вклю-чае в себе економiчну, соцiальну, полiтичну i куль-турну фундацi! iнтегровано! поведiнки iндивiдiв, що вiдбуваеться поза державним втручанням. Таке сус-пiльство е сощальною позаурядовою сферою спонтанного самовияву вiльних людей, органiзацiй та асощащй, що функцiонуе як мережа кооперативних вiдносин i взаемин мiж iндивiдами i соцiальними ш-ституцiями [8].
Господарська практика вимагае вiдносно алго-ритмiзованих рiшень, якi дозволяють, певною мь рою, типiзувати управлiнськi ршення. Так, нами пропонуеться розробити алгоритм управлiння ефек-тивним функцiонуванням регюнальних ринкiв працi на пiдставi взаемозв'язку мiж ефективнiстю дiяль-ност тдприемств та ефективнiстю функцiонування регiонального ринку пращ, перевтшюючись у сощ-альний потендiал.
Також зазначена проблема може бути розв'я-зана шляхом тдвищення значення регiональних освiтнiх цеш^в та ïx дезiнтеграцiя. Це пов'язано з тим, що регiональний рух (м^ащя) населення, якщо в Украïнi i вiдбуваeться, то пов'язана вона в напрямку централiзацiï. Децентралiзований рух населення не спостер^аеться, через що починають формуватися тенденцiï щодо скорочення потенцiалу регiонiв [8].
В сучаснш лiтературi, як було вiдзначено вище, аспекти оцiнки ефективного рiвня сощального потенщалу пропонуеться розглядати, виходячи iз змiсту iндексу розвитку людського потенцiалу (1РЛП), за формулою:
— X . - m, 1РЛП = ^a—--J- (1)
il JM. - m ' yj
--1 - -
де Mj - максимальне значення базових показникiв
людського розвитку, яке складаеться з середньо-арифметичноï трьох iндикаторiв рiвня життя: трива-лост^ життя, рiвня освiти та реального ВВП на душу населення.
Однак, на нашу думку, використання тако1' формули чи модифiкацiя теxнологiï розрахунку ок-ремих ïï складових е недощльним, оскiльки вона не характеризуе потенцшну можливiсть використання наявного сощального потенщалу. Не заперечуючи рацiональностi запропонованого пiдxоду до якост-i життя, на нашу думку, це не вщповщае концепцл людських ресурсiв, згiдно з якою, як зазначалось вище, необхщною умовою використання людських ресурсiв (трудового потенщалу) е швестування у за-лучення персоналу, пiдтримання його працездатно-ст^, освiту, створення умов для бшьш повно1' реалi-зацiï здiбностей, закладених в особистiсть працiв-ника (рис. 1).
Таким чином, запропонована модель (1) не вщ-повiдае, щонайменше, двом положенням цiеï кон-цепцiï, зокрема:
- жоден з показнишв моделi (1) не характеризуе вщповщшсть освiтнього рiвня працiвникiв попиту на освiту, юнуючому на ринку працi;
- жоден з показнишв не враховуе створення умов (полiпшення оргашзацп виробництва, збшь-шення виробничо1' потужност^ пiдприемства) реаль зацiï трудового потенцiалу в xодi виробничого про-цесу;
- дискусiйною е доцшьнють використання по-казника тривалосп життя населення, оск1льки зазна-чений показник не характеризуе час продуктивно!' роботи но«я трудових ресурсiв, тобто, час реалiзацiï соцiального потенцiалу;
- також, на нашу думку, недолшом моделi е факт неврахування кшькосп потенцiйниx трудових ресурсiв, якi зашнчують навчання, або готовi його розпочати та обирають напрямок освiти.
9103 Xpp)Z »N ÄocgHoft' минош ииньшонояд
Система показниюв оцшки яюсних складових трудового потенц1алу су б'с кт i в
Психоф1зюлопчна складова
15
S п
П
В r¡ -i
п
2, »
—
»
К »
ш
а s
S 5"
о С
а"
7.
8 »
S. Я" а
а
и
о -
ё
о -
а
и п с
а
В"
а
о -1
о
а
о
л а в
тз 53
а
во' 03 н
тз
В о4 „ ■ä H тз si а р н
из р -1 а ta п> а 03 р а а С) H 2
S 5 тз рэ 2 й а оз ТЗ 05 Р О H
о о 2 3 а а В а er а о -i о В 03 о 0) а о ТЗ -i <т> "2. 5' о а И о' H О1 W 5' ^ о а> о а о g со р ОЧ а> w а СП а о
>— • а д Q Й е В -з
а р ТЗ 1 ta S. о ' о -i а 03 á я 03 о s а со О тз а Р> о> а
р S о а о о а g о а m ТЗ п> тз о ta О тз ТЗ TD ё Ü < О 03 Q
4 а о а ta о ю о ч о а в о H о со X 03 О W X 03 о тз О 03 а
о 1' ТЗ о Ol
—1 О OV тз 1
о Ol а о
а о о В
в с?
о> i я
я
оз О S
-о w
О о 0\ H
а "а s
ТЗ р
о ►1 о
в а тз о о а
з тз
о S s о
о и
о
0
я
р?
со
1
s
¡Я
а
3
H
s
H sa
-3 »
о о тз О
О 3. 0> и
З'е
G
S о
2лЗ
» 5
тз о w -о
й
а
р
тз s
СО
а
я ?
■о а
со ti О ТЗ О от
а
03 р
а »
1 1 й о
от
а
® ,, to й
сг
£ * а о
"о S
СП Я
a w
а
X
о -i о
H
тз
Р 03
к а
о X о тз о а а
со ti о -а о
СО w
3 *
H Р
I
О
ъ о
а'
S.
о о а
о »
а
а
о а
X 2' а
о.
Ö
*5-Iг
а о о H
а
Р »
со
а
о' ч
сг
о
а
X
А а а
X
Й (Ь
о тз s
63
а »
É о я о
о
а
X
а' в
о
ta О ТЗ О се
Я
ti О
я
о
а а а
о
о
ы
О TD С 03
о д. Б" и
tr ЕС S St
Я
О H а>
а д. р'
ti
я
»3
а
ас а
Р
$ -I
а я"
а
03
H Р О "О -I Р
И. w' Р
а
Яс
а_ а
■ё
Р g
га H ТЗ
а
Я
»3
ТЗ р
2
га
н
ТЗ
а
ГО 2 о а а< а
0
1
ts
о а
tr
о
03
О. О
-е-
о "О
а
О о В
H р
а тз
о
►е-
ti о
а 5; a g
а р
а
-о р
оз
CP
а о'
О о В
т а
о
о С? 2
а о
о g
а
а а
X
а тз о а
Л>
о
а
03
¥ S
о-
S.
о о о с\ s а
03
о
tfoirox g Э
Також, на нашу думку, доцшьним буде враху-вати у ощночшй моделi рiвня соцiального потен-цiалу використання показникiв фази життевого циклу трудового персоналу. Причому, зазначений по-казник може опосередковано свiдчити про яшсть трудового життя, оскiльки вшове падшня продуктивности працi пов'язане, значною мiрою, з недо-статшм забезпеченням пiдприемством, на якому трудовий потендiал використовуеться, умов для ефективно! реалiзацi! трудового потенцiалу.
Для урахування зазначених особливостей нами пропонуеться дещо змшити модель, залишивши при цьому !! iнтегральний характер, однак замiнивши !! назву та показники, ям !! визначатимуть. В якост за-гально! назви для тако! моделi можна використати iндекс ефективного рiвня соцiального потендiалу (пiдприемства, регiону). Скорочена назва моделi -1РТП.
Так, до моделi пропонуеться включити показ-ники:
- середньо! тривалостi трудового життя пращв-никiв охоплених розрахунками;
- рiвень освiти працюючих, з урахуванням сту-пеня його вiдповiдностi попиту на ринку працi.
Урахування ступеня вiдповiдностi пропону-еться до загального показника, який характеризуе рiвень працiвникiв, що мають освiту, в загальнiй чи-сельност (iндекс освiченостi або досягнутого рiвня освiти), додати коефiцiент вщповщносп рiвня освiти, який розраховуватиметься наступним чином:
тг Пн
Кво =-, (2)
ПРн
де Пн - незадоволений попит ринку пращ на пращвнишв з певною освггою;
ПРн - незадоволена пропозищя працiвникiв, що мають освгту, у робочих мiсцях через невщповщ-нiсть !х освiти попиту.
Коефщент вiдповiдного рiвня може також свiдчити, в разi порiвняння значень такого показ-нику мiж певними регюнами, про ефективнiсть роз-подiлу трудових ресурсiв. Зазначений коефiцiент пропонуеться додавати до iндексу освiченостi, який розраховуеться за методикою у наступному виглядг
1ро = 1а ■ 1а ,
(3)
де II - iндекс грамотностi серед дорослого насе-лення;
12 - iндекс сукупно! частки учшв початкових, се-реднiх та вищих учбових закладiв;
а1, а2 - вага кожно! з ознак в сукупнш моделi, яка визначаеться з урахуванням регюнальних особливо-стей.
В запропонованому нами виразi при розра-хунку 1ро додаеться ще Кво, який свiдчить про до-
цшьнють для економiки регiону набутого рiвня освь ченостi.
Також важливим е, на нашу думку, для дано! моделi визначати рiвень потендiйно! вiддачi, фазу життевого циклу, трудового потенщалу. З цiею метою необхщно вiдзначити, що кожнш з 6 фаз життевого циклу необхщно надати певне значения. В разi наявносп вихiдно! шформащ! можливо скориста-тися показниками вiдхилення продуктивности працi вiд максимального значення, однак такий розраху-нок не дозволить визначити причини низького рiвня продуктивностi в разi порiвняння трудового потенщалу пращвнишв молодого та похилого вiку - пра-щвники молодого вiку протягом певного перюду пiдвищать продуктивнiсть, у той час як пращвники старшого поколiння !! тiльки скорочуватимуть. В разi вщсутносп тако! iнформацi! пропонуеться прийняти коефщенти емпiрично.
Причому, доцiльним, на нашу думку, буде ви-значення середнього рiвня потенцiалу - коефiцiента фази життевого циклу Кфщ. Вибiр коефщенпв пропонуеться здiйснювати наступним чином:
- максимальна продуктившсть, фаза 4, прийма-еться за 1;
- висока, але ще не максимальна продуктившсть пращвнишв 3-! фази - 0,9;
- високу, але спадаючу продуктившсть 5-! фази пропонуеться позначити 0,8 - 1 = -0,2 - характеризуе спадаючий рiвень продуктивностц
- спадаючу продуктившсть пращвнишв 6-! фази пропонуеться визначати як 0,5 - 1 = -0,5;
- швидко зростаючу продуктившсть пращвнишв 2-! фази життевого циклу —1,2;
- зростаючу продуктившсть пращ пращвнишв 1-! фази життевого циклу —1,5.
Сукупний показник продуктивности регюну (фази життевого циклу) в iдеалi мае приблизно до-рiвнювати 1, що свщчить про вiдносний баланс трудового потенщалу. Загальний розрахунок 1фщ пропонуеться здiйснювати за виразом (4):
ф = 1,5^1 +1,22 + 0,9^3 + п, + 0,2п5 + 0,5^6 (4)
*ФЗЦ '
6
Кiлькiсне визначення показнишв, що характе-ризують час ефективно! роботи пращвнишв, пропонуеться визначати традищйним методом. Бшьшо! уваги, на нашу думку, потребуе дослiдження показ-нику кiлькостi потендiйних трудових ресурав, якi закiнчують навчання або готовi його розпочати та обирають напрямок освiти. В цьому разi необхщно визначити, що обрати за критерш готовностi до працi: здобутий рiвень освiти (кiлькiсть класiв школи чи курив ВУЗу, яш учень зашнчив, або роз-глядати з демографiчних позицiй (вiк вiд 15 ти рошв та старше). На нашу думку, необхщним е аналiз од-ночасно 2 зазначених складових. Для розрахунку iн-дексу чисельност^ перспективних носi!в трудового потенцiалу можливо скористатися формулою:
I =/ • ./3
1ЧПН 1ЧПН, 1ЧПН2 1ЧПН, ,
(5)
I
де 1ЧПН1 - iндекс кiлькостi учнiв у старших класах СЗОШ;
1чт2 - iндекс кiлькостi студентов випускних кур-
сiв ПТУ та 2-х старших курив технiкумiв, якi пiд час проходження практики практично працюють на тд-приемствах;
1Чтъ - iндекс кiлькостi студентов 2-х старших ку-
рсiв Вузiв, якi, в бшьшосп, вже або працюють, або приймають участь у суспiльному виробиицгвi при проходженш практики.
в! , в 2 , в 3 - вага кожно! з ознак в сукупнш мо-
делi, яка визначаеться з урахуванням регiональиих особливостей та кшькост учиiв (студеигiв), вже за-дiяиих у народному господарствi.
Останшм показником, який, на нашу думку, мае бути присутшй у модел^ е показник, який ха-рактеризуе можливють пiдприемства ефективно ви-користовувати виробничий потеидiал. Таким показником може бути iндекс рiвия виробничо! потужно-ст пiдприемств регiоиу (або показники !х освоення).
На пiдставi проведених теоретичних обгрунту-вань можна визначити загальний вигляд комплексно! оцшочно! моделi ефективного рiвия трудового потенщалу 1РТП за формулою:
1ртп=±М; <6)
де I. - фактичн значення вiдповiдиих iидексiв для
певного перюду;
М] - максимальне значення базових показникiв
людського розвитку, яке складаеться з середньо-арифметично! таких iидикаторiв рiвия соцiального потенщалу, як: тривалють трудового життя; реаль-ний ВВП на душу населения, скоригований iндекс освiченостi, iндекс фази життевого циклу трудових ресурсiв, iндекс чисельностi перспективних носi!в соцiального потенщалу та шдекс виробничо! потуж-ност регiону.
Висновки.
Використання зазначено! розгорнуто! моделi оцiнки соцiального потенцiалу регюну, на нашу думку, дозволяе принципово по-iншому пiдiйти до планування потреби та управлiння розвитком трудових ресурив. Так, за допомогою зазначено! моделi стае можливим урахувати чинники найближчих змiн, якi вщбуватимуться з рiвнем трудового потенщалу, та пов'язати (узгодити) цi змiни з рiвнем сус-пiльного виробництва. Безперечно, не всi запропо-новаш показники е аналiтичними, однак, власне, головне завдання запропоновано! моделi - бути iнди-катором необхщносп реагування (регулюючих дiй)
з боку регюнально! влади на процеси, пов'язаш з ви-користанням трудового потенщалу на регюналь-ному ринку пращ. За допомогою зазначено! моделi стае можливим визначення доцiльного рiвня розвитку сощального потенцiалу за умов змши виробничо! потужностi тдприемств регiону, а також вста-новити бшьш тюний взаемозв'язок мiж потребами у фахiвцях певного спрямування та напрямками !х пiдготовки.
Запропонований нами в ходi зазначеного досль дження пiдхiд в цiлому вiдповiдае регюнальним ш-тересам, якi представляють собою потребу в стабь льному характерi вiдтворення i постiйному збере-женш та збiльшеннi потенцiалу регiону, забезпе-ченнi вiдповiдностi рiвня життя населения держав-ним та регiональним стандартам, забезпеченш юну-вання iнфраструктури для розвитку внутршньо- та мiжрегiональних зв'язшв.
Використання запропоновано! моделi передба-чаеться, у першу чергу, на регюнальному рiвнi. Однак, на нашу думку, практичну значущiсть може мати порiвняння за допомогою цiе! моделi (або ок-ремих iндексiв з ще! моделi) для визначення конкурентного стану сощального потенщалу мiж окре-мими пiдприемствами в рамках рiзних регiонiв.
Лiтература
1. Основы конкурентных преимуществ и инновационного развития: монография / Б.И. Холод, В. А. Ткаченко, Р.Б. Тян и др.; под общ. и науч. ред. проф. Ткаченко В.А.- Днепропетровск: ДУЭП, Монолит, 2008. - 476 с. 2. Ткаченко В.А. Етстемолопчний скептицизм в основi економiчно! политики в Укра!ш: монографiя / В.А. Ткаченко. - Дшпропет-ровськ: Монолит, 2014. - 264 с. 3. Управление - это наука и искусство / А. Файоль, Г. Эмерсон, Ф. Тейлор, Г. Форд. - М.: Республика, 1992. - 351 с. 4. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы / В.Л. Иноземцев. - М.: Логос. - 2000. - 147 с. 5. Чухно А.А. Соотношение индустриального и постиндустриального типов развития / А. А. Чухно // Социально-экономические проблемы информационного общества. - Сумы: Университетская книга, 2005. - С. 88-119. 6. Философия создания нового механизма регулирования экономики / В.А. Тка-ченко, Б.И. Холод, С.Н. Войт, С.В. Екимов // Еко-номша: проблеми теорп та практики.- Дшпропет-ровськ, ДНУ. - 2000. - Вип. 28. - С. 27-44. 7. Edvinsson L. Intellectual Capital: realizing your company's true value by finding its hidden brainpower / L. Edvinsson, M.S. Malone. - Harper Business, 1997. - 412 р. 8. Кристенсен К.М. Дилемма иннова-тора. Как из-за новых технологий погибают сильные компании / К.М. Кристенсен. - М.: Альпина Бизнес Бук. - 2004. - 237 с.
Холод С. Б. Синергетичний гадхщ щодо методологи шновацшного розвитку на мезорiвнi: сощальний потенцiал
Обгрунтована необхiднiсть врахування, в пе-рiод трансформацi! економiчно! системи на мезо-рiвнi, важливо! особливост сучасних економiчних закономiрностей розвитку - сощального потенщалу, як фактора iнтелектуалiзацi! соцiально-економiчних процесiв. Висунуте припущення, що конфлштоге-ном соцiально-економiчного розвитку на мезорiвнi е соцiальний потендiал, як тдгрунтя соцiального ка-пiталу. Доведено, що методолопчш i теоретичнi контексти розвитку складових саморегулюючих со-щально-економiчних систем мезорiвия е недо-статньо розробленими i потребують уточнення щодо конкретних соцiально-економiчних умов конкретного регюну.
Ключовi слова: соцiальний потенщал, iнгелек-туалiзацiя, соцiальний капiтал, системи, iндивiду-альна дiяльнiсть.
Холод С. Б. Синергетический подход к методологии инновационного развития на мезо-уровне: социальный потенциал
Обоснована необходимость учета, в период трансформации экономической системы на мезо-уровне, важной особенности современных экономических закономерностей развития - социального потенциала, как фактора интеллектуализации социально-экономических процессов. Выдвинуто предположение, что конфликтогеном социально-экономического цикла развития сложных саморегулирующихся социально-экономических систем является
интеллектуальный капитал. Доказано, что некоторые методологические и теоретические контексты развития таких систем остаются недостаточно разработанными и требуют уточнения конкретных социально-экономических условий, что приводит к необходимости уточнения конкретных социально-экономических условий конкретного региона.
Ключевые слова: интеллектуальный капитал, экономический потенциал, интеллектуализация развития, социально-экономические системы.
Holod S. Synergetic approach to the methodology of innovation development at the mesolevel: social potential
The necessity of taking into account such an important feature of modern economic laws of development as social capital viewed as a factor of intellectual-ization of social and economic processes in the period of the economic system transformation at mesolevel has been grounded.
It was supposed that intellectual capital appears to be the conflictogen of social and economic development cycle of complex self-regulating socio-economic systems.
It was proved that some of the methodological and theoretical contexts of such systems development are not sufficiently advanced and require clarification of specific socio-economic conditions, which leads to the need to clarify the specific socio-economic conditions of a particular region.
Keywords: intellectual capital, economic potential, intellectualization of the development, socio-economic systems.
Стаття надшшла до редакци 12.06.2016
Прийнято до друку 22.06.2016
