CC BY
7
УДК 330.322.2
МОДЕЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО ПРОЦЕСУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАНИЯ ЗАЛУНЕННЯ ПРЯМИХ1НОЗЕМНИХ 1НВЕСТИЦ1Й У ТЕХН1ННЕ ЗАБЕЗПЕНЕННЯ МЕТАЛУРПЙНО1 ГАЛУЗ1
УКРА1НИ
© 2016 ТАТАРУЛЬеВА А. 0.
УДК 330.322.2
Татарульева А. О. Моделювання ефективного процесу державного регулювання залучення прямих iноземних швестицш
у технiчне забезпечення металургiйноi' галузi Укра'ни
Метою статт'> е побудова модел'> ефективного процесу державного регулювання залучення прямих шоземних швестицш (П11) у технчне забезпечення металургшно! галузI Укра!ни з урахуванням стохастичност/ параметр'^ ¡нновац/йних процеав. Дотдивши взаемозв'язок м/ж м'жнарод-ною ¡нвестиц/йною позиц1ею та шльшстю заявок на патенти у кранах Центрально-Сх:дно1 Европи, визначено, що надходження нвестицш не сприяе проведенню новтшх наукових розробок, тдтвердженням яких виступають патенти. Дослдження взаемозв'язкум:ж м:жнародною швес-тиц:йною позиц1ею та обсягом кошт'в, що видляеться на НДЩКР у кранах Центрально-Схдно! Европи, дало можливкть спростувати гпотезу про вплив залучених П11 на обсяг кошт'в, що видляеться на НДЩКР. Для дослдження впливу П11 на нновац/йну компоненту економЫного розви-тку вивчався вплив м'жнародно! IнвестицшноI позиц: на частку тдприемств, що запроваджують ¡нновацИ Зг/дно з емтричними дослдженнями зростання прямоI шоземно! IнвестицшноI дяльностI не впливатиме на Iнновацшну д'тльшсть. Проте взаемозв'язок ¡ноземного ¡нвестування та фнансування витрат на виконання наукових I науково-технЫних робт у металургшнш галуз/ мае пол/ном/альну залежшсть. ПроведенI до-слдження дали можливкть зробити висновок, що неконтрольований та несистематизований приплив ¡ноземних псевдоефективних нвестицш в Укра!ну може становити загрозу для економЫного розвитку крани.
Ключов'! слова: пряме ¡ноземне ¡нвестування, Центрально-СхШна Европа, псевдоефективн ¡нвестицЦ м/жнародна ¡нвестицшна позиц/я, ¡ннова-цшна компонента, металургшна галузь. Рис.: 4. Табл.: 2. Ббл.: 8.
Татарульева Анастаая Олександрiвна - здобувач, кафедра менеджменту I адмнстрування, Кривор1зький нацональний утверситет (вул. XXII ПартзЪду, 11, Кривий Ра, Днтропетровська обл., 50027, Укра!на)
УДК 330.322.2
Татарульева А. А. Моделирование эффективного процесса государственного регулирования привлечения прямых иностранных инвестиций в техническое обеспечение металлургической отрасли Украины
Целью статьи является построение модели эффективного процесса государственного регулирования привлечения прямых иностранных инвестиций (ПИИ) в техническое обеспечение металлургической отрасли Украины с учетом стохастичности параметров инновационных процессов. Исследовав взаимосвязь между международной инвестиционной позицией и количеством заявок на патенты в странах Центрально-Восточной Европы, определено, что приток инвестиций не способствует проведению новейших научных разработок, подтверждением которых выступают патенты. Исследование взаимосвязи между международной инвестиционной позицией и объемом средств, выделяемых на НИОКР в странах Центрально-Восточной Европы, позволило опровергнуть гипотезу о влиянии привлеченных ПИИ на объем средств, выделяемых на НИОКР. Для исследования влияния ПИИ на инновационную компоненту экономического развития изучалось влияние международной инвестиционной позиции на долю предприятий, вводящих инновации. Согласно эмпирическим исследованиям рост прямой иностранной инвестиционной деятельности не будет воздействовать на инновационную деятельность. Однако взаимосвязь иностранного инвестирования и финансирования расходов на выполнение научных и научно-технических работ в металлургической отрасли имеет полиномиальную зависимость. Проведенные исследования позволили сделать вывод, что неконтролируемый и несистематизированный приток иностранных псевдоэффективных инвестиций в Украину может представлять угрозу для экономического развития страны. Ключевые слова: прямое иностранное инвестирование, Центрально-Восточная Европа, псевдоэффективные инвестиции, международная инвестиционная позиция, инновационная компонента, металлургическая отрасль. Рис.: 4. Табл.: 2. Библ.: 8.
Татарульева Анастасия Александровна - соискатель, кафедра менеджмента и администрирования, Криворожский национальный университет (ул. XXII Партсъезда, 11, Кривой Рог, Днепропетровская обл., 50027, Украина)
UDC 330.322.2
Tatarulyeva A. O. Modeling Efficient Process of the State Regulation of Attracting Foreign Direct Investment in the Maintenance of Metallurgical Industry Sector of Ukraine
The article is concerned with building a model of efficient process of the State regulation of attracting foreign direct investment (FDI) in the maintenance of metallurgical industry sector of Ukraine, taking into account stochasticity of the parameters of innovation processes. On researching the relationship between the international investment position and the number of patent applications in the countries of Central and Eastern Europe, it has been determined that an inflow of investments is not conducive to holding of the newest scientific developments, which are confirmed by the patents. Studying the relationships between international investment position and the volume of provisions for research and advanced development in the countries of Central and Eastern Europe, provided to disprove the hypothesis on the impact of the FDI attracted on the volume of provisions for research and advanced development. In order to study the impact of FDI on innovation component of economic development, impact of international investment position on the share of the enterprises, which are implementing innovations, has been researched. According to empirical studies, growth of direct foreign investment activities will not affect innovation activity. However, the relationship of foreign investment and financing the costs for carrying out scientific and scientific-technical works in the metallurgical industry sector does have a polynomial dependence. The carried out studies provide for conclusion that uncontrolled and non-systematized inflow of foreign pseudo efficient investment in Ukraine could pose a threat to the country's economic development. Keywords: foreign direct investment, Central-Eastern Europe, pseudo efficient investment, international investment position, innovative component, metallurgical industry sector. Fig.: 4. Tabl.: 2. Bibl.: 8.
Tatarulyeva Anastasia O. - Applicant, Department of Management and Administration, Kryvyi Rih National University (11XXII Partzizdu Str., Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, 50027, Ukraine)
1ноземт швестици виступають потужним рушieм економiчного розвитку для багатьох економк. Разом з тим позитивн наслцки надходження шозем-них iнвестицiй (трансфер шновацшних знань, знижен-ня рiвня безробiття, пiдвищення продуктивностi працi, оновлення матерiально-технiчно! бази промисловостi, запозичення досвцу ефективного менеджменту тощо), супроводжуються загрозами для економiчного розвитку держави (консервацш чинно! моделi залучення кра!ни до мiжнародного подку працi, експанс1я iмпортно! продук-цп, екологiчнi загрози для зовншнього середовища).
Грунтовним е дослцження ролi iноземного кашта-лу в активiзацi! iнновацiйного розвитку, виконане Васи-лицею О. Б. [1], а досл1дженням питання тенденций прямого шоземного iнвестування у промисловiсть Укра!ни займаються Чичкало-Кондрацька I. Б., Коршенко А. А. [2], зокрема в металургшне виробництво - Медведкова Н. С. [3]. Але залишаеться дискусшним питання ефек-тивностi залучення прямих шоземних iнвестицiй у техтч-не забезпечення металургшно! галузi Украши з урахуван-ням стохастичностi параметрiв iнновацiйних процесiв.
Метою статтi е побудова моделi ефективного про-цесу державного регулювання залучення прямих шозем-них iнвестицiй у технiчне забезпечення металургшно! галузi Укра!ни з урахуванням стохастичност параметрiв iнновацiйних процесiв.
Сьогодт у свiтовому спiвтовариствi збериаеть-ся тенденц1я до акцентування надмiрно! уваги на позитивных сторонах припливу швестицш. Однак значнi негативнi аспекти змушують звернути увагу на шший бiк цього явища, осккьки вони становлять загрозу для економiчного розвитку кра!ни.
Для пiдтвердження дано! думки було проведено-пкотне експертне опитування, яке здшснювалася методом анкетування. Респондентами виступили доктори та кандидати економiчних наук, якi займаються проблематикою шоземного швестування укра!нсько! економiки та економiчноl безпеки. Експерти пропорцiйно пред-ставленi по всiйУкра!нi.
Основним завданням опитування було визначен-ня впливу надходження швестицш на економiчну без-пеку приймаючо! кра!ни, а також формування крите-рив псевдоефективних швестицш. На думку експерпв, структура швестування е вагомим критерiем для визна-чення псевдоефективностi iнвестицiйного процесу. За отриманими результатами до таких швестицш вцнесли швестици у фшансове посередництво, торгiвлю та сиро-виннi галузi промисловостi (чорну металургiю, хiмiчну промисловкть). У реал1ях укра!нсько! економiки акцент у хiмiчнiй промисловостi зроблено на мшеральних до-бривах, якi становлять 35 % експорту галуз1 О^м того, 80 % експортованих добрив становить сечовина, а не складш дво- чи трикомпонентш добрива [4]. У той час, як у кра!нах бвросоюзу найбкьша частка виробництва припадае на продукти нафтопереробки - 25 % [5].
Саме в цих галузях створюеться кумулятивний обсяг псевдоефективних швестицш. Як противага може наводитися приклад Норвеги, у структурi експорту яко! переважае нафта i газ - 50 %. Однак частка високотех-нолопчного експорту станом на 2013 р. становила 16 %,
що у 4 рази перевищуе показники Укра!ни. Окрiм того, у краМ створено державний нафтовий фонд, який аку-мулюе кошти в1д експорту нафти. Вагомим фактором виступае скандинавська модель розвитку економжи, що базуеться на гармоншному розподiлi нацюнального доходу мiж громадянами через бюджет, податкову систему, досягненш сощально! рiвностi населення тощо.
Доцкьно визначити ефективнiсть використан-ня шоземного капггалу в економiках кра!н-реципiентiв (табл. 1).
Таблиця 1
Окремi коефщкнти участi П11 в рiзних галузях, 2013 р.
КраТна Коефщкнт участi ПII в експорт високотех-нологiчноТ продукцiТ Коефщкнт учасп ПII в обробшй промисло-вост Коефщкнт учасп ПИ в експорт краТни
Бол^я 2,8 1,91 0,92
Естошя 0,3 5,4 1,21
Латвiя 2,9 1,1 0,94
Литва 1,0 0,9 0,24
Македонiя 4,3 1,7 0,97
Польща 1,9 0,9 0,43
Румунiя 0,6 0,8 0,48
РФ 10,5 1,3 1,27
Словаччина 0,8 0,3 0,26
Словенiя 0,6 0,3 0,29
Угорщина 0,5 -12,5 1,23
УкраТна 4,1 2,33 1,35
Хорватiя 2,03 0,9 1,15
Чехiя 0,25 1,2 1,06
Нiмеччина 0,2 0,6 0,23
Японiя 0,0 0,007 0,04
США 1,9 1 1,38
Джерело: розраховано за [6].
Коефщент участ П11 в експорт високотехноло-гiчно! продукци розраховуеться як вцношення частки П11 кра!ни у свiтових потоках iнвестицiй до частки ви-сокотехнологiчного експорту кра!ни в загальносвиово-му технологiчному експортЬ Якщо значення коефiцiента перевищують 1, це свцчить про перевищення припливу швестицш над можливостями !х залучення у виробництво високотехнолопчного експорту.
Таю значення коефщента у 2013 р. спостериали-ся для Болгари, Латви, Македони, Польщi, РФ, Укра!ни, Хорват!, США. У цих кра!нах частка високотехноло-гiчного експорту е незначною, тобто приплив капiталу стимулюеться шшими сферами для його залучення (ви-добуток корисних копалин, фшансовий сектор, турис-тична галузь, торпвля). Також можливим е порiвняль-ний аналiз темпiв зростання частки швестицш у загаль-носвiтовому потоцi та частки обробно! промисловостi у загальносвиовому показнику. Це дасть змогу дослцити спiврозмiрнiсть темпiв.
Водночас, в окремих кра'шах спостерiгаeться не-достатне надходження П11, якщо виходити з 1'хньо'1 частки високотехнолопчного експорту: Естонiя, Румунiя, Словенiя, Угорщина, Чехiя, Японiя, Нiмеччина. Такi по-казники можуть мати два пояснення: по-перше, це може св^дчити про неефективну державну полiтику щодо сти-мулювання залучення П11 у науковомктю галузi еконо-мiки; по-друге, це може бути ознакою активно!' дiяльно-стi нацiонального капiталу та його участ у виготовленнi наукоемно!' продукци'.
Коефщент участi П11 в обробнш промисловостi розраховуеться подiбним чином, що й попереднш по-казник. Якщо значення коефщента перевищують 1, то це св^чить про перевищення припливу П11 над можли-востями !х залучення в обробну промисловiсть. Дану тенденцш було виявлено в Болгари, Естони', Македонй', РФ, Украïнi, що може св^дчити про спекулятивний характер припливу П11, оскiльки вiн не забезпечуеться ви-робництвом товарiв та послуг.
У Литвi, Латви, Польщ^ Румуни, Чехи', Хорватй' та США значення показника близькi до 1, що в^дображае пропорцiйнiсть надходження П11 та виробництва в обробнш промисловость Проте е краши, у яких значення коефiцiента е достатньо низьким: Словаччина, Слове-шя, Нiмеччина та Японiя, що означае недостатню актив-нiсть цих краш щодо залучення iноземних iнвестицiй. В Угорщиш спостерiгаеться вО'емний коефiцiент, осккьки вiдбувався вiдплив П11 з цих краш.
Коефщент участi П11 в експорт краши розраховуеться аналопчним чином, що й зазначенi вище коефщен-ти. Якщо значення коефщента перевищують 1, то це св^д,-чить про перевищення припливу швестицш над можли-востями !х залучення в експортоорiентованi галузi. Така ситуацiя спостерiгаеться в Болгари', Латви', Македонй', Хорватй', Чехй'. Краши, уяких спостериаеться наближен-
ня коефiцiента до 1 чи незначне його перевищення: РФ, Естонiя та Угорщина. У низщ краш спостериаеться дещо низький коефщент, що св^дчить про недостатнiсть залучення П11 в експортоорiентованi галузк Польща, Литва, Словаччина, Словенiя, Шмеччина та Японiя.
Задля розгляду впливу прямих шоземних швестицш на економiчний розвиток кра'ши-рецишента необхiдним е виявлення впливу на основнi показ-ники цього розвитку. У робот проводилося дослiдження впливу iноземних вкладень на шновацшну компоненту.
Варто зазначити, що частка витрат на проведення НДiДКР по в^дношенню до ВВП краш е досить незнач-ною (рис. 1).
Посилений розвиток фшансово!' сфери призво-дить до вiдпливу iнвестицiй зi сфери iнновацiй та зу-мовлюе деiндустрiалiзацiю економiк, а також шдривае традицiйну конкурентоспроможнiсть держави, тим самим негативно впливае на фшансову та економiчну ста-бiльнiсть. Подiбна ситуацiя спостерiгалася в економiцi краш Латинсько!' Америки.
Для пiдтвердження або спростування теори щодо того, чи впливае надходження шоземних швестицш на зростання ккькоси заявок на патенти та обсяг кош^в, що видкяеться на НД^ДКР, на рис. 2 i рис. 3 побудовано та воображено !'х взаемозв'язки.
Як бачимо, побудоваш залежностi е оберненими та слабкими, що спростовуе теорш активiзацiï процесiв наукового та технологiчного розвитку у зв'язку iз над-ходженням П11 в краши ЦСС.
Для досл^ження впливу прямих iноземних швестицш на шновацшну компоненту економiчного розвитку в УкраМ вивчався вплив мiжнародноï iнвестицiйноï позици' на частку шдприемств, що запроваджують шно-ваци' (табл. 2).
Македонт Болгарт Латвт Хорваты Литва Угорщина Естонт Швецт 1зраТль
0,23
0,48
0,57
0,68
0,73
0,75
0,77
0,92
11,12
11,19
11,84
2,38
12,51
3,37
3,78
0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 4 4,5
4,39
%
Рис. 1. Витрати на проведення НДЩКР на початок 2013 р., у % доВВП
Джерело: побудовано за [6].
О
О о_
о
LU
ÛÛ
< £
2 ш
0
и
.а
2
4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0
-500
у = 3Е - 11х
♦
♦
1 X
--- \
1 / ■——
\ / ♦ ♦ V
/
5000 10000 15000 20000 М1жнародна швестицшна позищя
25000
Я2 = 0,371 ♦ Ряд1
-Лшейна (Ряд1)
-Полшом1альна (Ряд1)
у = -0,059х + 1665 Я2 = 0,130
Рис. 2. Взаемозв'язок мiж мiжнародною швестицшною позищею та кiлькiстю заявок на патенти у кражах ЦС€, 2013 р.
2500000
2000000
а.
=1 1500000
Ч
I
а н 1000000
и
т
а 500000
р т
и
оо 0
-500000'
у = 1Е - 13х5 - 5Е - 09Х4 + + 0,000х3 -- 1,062х2 + 5210х - 9Е+06
К2 = 0,283
♦ Ряд1
-Лшейна (Ряд1)
-Полшом1альна (Ряд1)
5000 10000 15000 20000 М1жнародна ¡нвестицшна позищя
25000
у = -19,78х + 52845 й2 = 0,057
Рис. 3. Взаемозв'язок мiж мiжнародною iнвестицiйною позищею та обсягом кошлв, що видшяеться на НДiДКР
у краУнах ЦСС, 2013 р.
Таблиця 2
Окремi показники економiчного розвитку УкраУни
Показник Ик
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Частка пiдпри£мств, що впроваджують iнновацГГ у вiдношеннi до загальноГ кiлькостi ПiДПрИ£MCTB, % 14,8 14,3 14,6 11,5 10 8,2 10 11,5 10,8 10,7 11,5 12,8 13,6 13,6
Мiжнародна швести-цiйна позицiя на особу населення, тис. дол. США/особу 0,48 0,53 0,58 0,66 0,85 1,21 1,64 2,52 3,17 3,32 3,75 4,1 4,46 4,73
Джерело: розраховано за [6, 7].
При тестуванш було виявлено, що цей вплив е не-достатньо сильним (г = 0,27), однак прямим. Модель не е статистично значущою, хоча зпдно з теоретични-ми конструкцiями iноземнi швестици повиннi служити джерелом трансферу нов^ни технологiй до шдпри-емств у краМ-рецишент1 Проте в УкраМ прямi шозем-нi швестици здебкьшого надходять до галузей, що не потребують високого технологiчного розвитку. Таким чином, можемо шдсумувати, що зщно з емшричними
дослiдженнями зростання прямо1 iноземноl швестицш-но'1 дiяльностi не здiйснюватиме впливу на шновацшну дiяльнiсть нацюнально! економiки.
«Вiд шновацшно! активностi iноземного швесто-ра залежить здатнiсть нацiонального пiдприемства отримати економiчний ефект вiд присутностi фш! ТНК. Однак схильшсть до здiйснення шновацш закор-доном е неоднаковою у рiзних кра'1нах. Тобто переваж-на бкьшкть закордонних розробок базуеться у США.
0
0
Томувиглядае недоцкьним стверджувати, що активне залучення прямих iноземних iнвестицiй сприятиме роз-витку науково-дослiдних робiт в кра!нах ЦС6 та Укра!нi зокрема» [1, с. 7].
«Найбкьш привабливими видами промисловост для iноземних iнвесторiв протягом багатьох роив зали-шаються металургшне виробництво, виробництво хар-чових продукпв, напо!в i тютюнових виробiв, добувна промисловкть, виробництво та розподкення електро-енерги, газу та води, хiмiчна та нафтохiмiчна промисло-вiсть» [2, с. 90].
«Розвиток однiе! з провцних галузей укра!нсько! економiки - металурги - у 2013 р. характеризувався в основному негативними тенденцшми. Так, спостериало-ся зниження обсяпв виробництва готового прокату, фе-росплавiв та труб; обсяги ж виплавки сталi залишалися майже незмiнними. Також у 2013 р. ктотно попршився фiнансово економiчний стан галузi внаслцок зниження обсягiв виробництва та реалiзацil металургiйно! про-дукци, одержання збитюв та вiд'емно! рентабельностi операцiйно! дшльностЬ Позитивним моментом можна вважати активiзацiю, хоч i невелику, iнвестицiйно! дЬ-яльностi» [8, с. 13].
Наступним етапом дослiдження е визначення взаемозв'язку мiж обсягами iноземного шве-стування та фшансуванням витрат на виконання наукових i науково-технiчних робiт у металургшнш га-лузi Укра!ни (рис. 4). Проведений аналiз дав можливкть зробити висновок, що при збкьшенш П11 збкьшуеться
сума витрат на виконання наукових i науково-технiчних роби, у тому числi за рахунок шоземних джерел.
«Основнi обсяги каштальних iнвестицiй повиннi спрямовуватися на техтчне переоснащення агломера-цiйного, доменного, сталеплавильного та енергетично го виробництв. Модершзацш й техтчне переоснащення металургшних шдприемств повиннi бути спрямованi в напрямках шдвищення якостi й зниження собiвартостi металопродукци за рахунок впровадження у виробництво передових енерго- i ресурсозберiгаючих техноло-гiй, нового обладнання, розширеного асортименту про-дукци» [3, с. 10].
ВИСНОВКИ
Дослцивши взаемозв'язок мiж мiжнародною ш-вестицiйною позищею та кiлькiстю заявок на патенти у кра!нах Центрально-Схiдно! бвропи, визначено, що надходження швестицш не сприяе проведенню новини наукових розробок, шдтвердженням яких виступають патенти.
Дослiдження взаемозв'язку мiж мiжнародною iн-вестицiйною позицiею та обсягом кошпв, що вид1ля-еться на НД^КР у кра!нах Центрально-Схцно! бвропи, дало можливiсть спростувати гшотезу про вплив залу-чених прямих шоземних швестицш на обсяг кошпв, що видкяеться на НДiДКР.
Для дослцження впливу прямих iноземних швестицш на шновацшну компоненту економiчного розвит-ку вивчався вплив мiжнародноl iнвестицiйно! позицЦ на частку шдприемств, що запроваджують шноваци.
900000
800000
700000
600000
500000
400000
300000
200000
100000
у = 14,42х2 - 17656Х + 5Е + 08 Й2 = 1
у = 1728х - 1Е + 07 Й2 = 0,849
=в=
♦ Ф1нансування витрат
на виконання наукових \ науково-техн1чних роб1т
□ Ф1нансування витрат
на виконання наукових \ науково-техн1чних роб1т за рахунок коштт ¡ноземних держав
- Пол\ном\альна (Фшансування
витрат на виконання наукових \ науково-техн\чних роб\т)
- Л\нейна (Ф\нансування витрат
на виконання наукових \ науково-техн\чних роб\т )
у = 153,4х - 60822 Й2 = 0,849
у = 1,280х2 ■
■15671х+ 5Е + 07 Й2 = 1
6050
6100
6150
6200 6250
—- Пол\ном\альна (Фшансування
витрат на виконання наукових \ науково-технтних роб\т за рахунок кошт\в ¡ноземних держав)
- Л\нейна (Ф\нансування витрат
на виконання наукових \ науково-6300 техн\чних роб\т за рахунок кошт\в ¡ноземних держав)
Рис. 4. Взаемозв'язок мiж обсягами шоземного iнвестування та фiнансуванням витрат на виконання наукових i науково-техшчних робiт у металургiйнiй галузi, 2011-2013 рр.
Джерело: розраховано за [7, 8].
О
О
о
ш т
<
О ш
0
о
о
Q_
О LU
m
<
S
ш
Зпдно з емшричними дослiдженнями зростання прямо'1 шоземно'1 iнвестицiйноï дiяльностi не здшснюватиме впливу на iнновацiйну дiяльнiсть.
Проте взаемозв'язок iH03eMHoro iнвестування та фшансування витрат на виконання наукових i науково-технiчних робiт у металургшнш галузi мае полiномiаль-ну залежшсть.
Проведенi дослiдження дали можливiсть зробити висновок, що неконтрольований та несистематизова-ний приплив iноземних псевдоефективних швестицш в Украшу може становити загрозу для економiчного роз-витку краши. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Василиця О. Б. Роль шоземного капiталу у розвитку НДЩКР у посттрансформацiйних економлках / О. Б. Василиця // Економка та держава. - 2011. - № 9. - С. 77-80.
2. Чичкало-Кондрацька I. Б. Сучасн тенденци прямого шоземного швестування у промисловiсть Украши / I. Б. Чич-кало-Кондрацька, А. А. Коршенко // Бiзнес 1нформ. - 2013. -№ 5. - С. 86-90.
3. Медведкова Н. С. Шляхи залучення та ефективно-го використання шоземних швестицш у металургшнш галузi Украши / Н. С. Медведкова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.investplan.com.Ua/pdf/13_2009/4.pdf
4. Улггко I. Галузевий огляд. Хiмiчна промисловiсть / I. Улггко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// investfunds.ua/markets/analitics/download/himicheskoe-proizvodstvo-demonstriruet-prirost-v-7-jerste-bank-21339/
5. Facts and Figures 2012. The European chemicals industry in a worldwide perspective [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.cefic.org/ Documents /FactsAndFigures/2012/Facts-and-Figures- 2012- The- Brochure.pdf
6. Статистична база Свггового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.worldbank.org/
7. Державний компот статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
8. npoMM^OBicb i промислова политика Украши 2013: актуальн тренди, виклики, можливост : наук.-аналгт. доповiдь / О. I. Амоша, В. П. Вишневський, Л. О. Збаразська та iH. ; за заг. ред. В. П. Вишневського ; НАН УкраТ ни, 1н-т економiки пром-CTi. -Донецьк, 2014. - 200 с.
Науковий керiвник - Щекович О. С., доктор економiчних наук, доцент, професор кафедри менеджменту i адмшктрування ДВНЗ «Криворiзький нацiональний ушверситет»
REFERENCES
Amosha, O. I. et al. Promyslovist i promyslova polityka Ukrainy 2013: aktualni trendy, vyklyky, mozhlyvosti [Industry and Industrial Policy of Ukraine 2013: current trends, challenges, opportunities]. Donetsk, 2014.
Chychkalo-Kondratska, I. B., and Korniienko, A. A. "Suchasni tendentsii priamoho inozemnoho investuvannia u promyslovist Ukrainy" [Modern trends in foreign direct investment in the industry of Ukraine]. Biznes Inform, no. 5 (2013): 86-90.
Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat. gov.ua/
"Facts and Figures 2012. The European chemicals industry ina worldwide perspective". http://www.cefic.org/Documents/ FactsAndFigures/2012/Facts-and-Figures-2012-The-Brochure.pdf
Miedviedkova, N. S. "Shliakhy zaluchennia ta efektyvno-ho vykorystannia inozemnykh investytsii u metalurhiinii haluzi Ukrainy" [Ways of involvement and the effective use of foreign investment in the steel industry in Ukraine]. http://www.investplan. com.ua/pdf/13_2009/4.pdf
"Statystychna baza Svitovoho banku" [The statistical basis of the World Bank]. http://www.worldbank.org/
Ulitko, I. "Haluzevyi ohliad. Khimichna promyslovist" [Industry overview. Chemical Industry]. http://investfunds.ua/markets/ analitics/download/himicheskoe-proizvodstvo-demonstriruet-prirost-v-7-jerste-bank-21339/
Vasylytsia, O. B."Rol inozemnoho kapitalu u rozvytku NDiDKR u posttransformatsiinykh ekonomikakh" [The role of foreign capital in the development NDiDKR in Post-transformational economies]. Ekonomika ta derzhava, no. 9 (2011): 77-80.
