CC BY
30
гнститут для великого й амбтного вшьного ринку. У 1993 роцг Польща стала повшстю незалежною, коли остант ростськ солдати покинули польськ кордони, що дозволило проводити повшстю суверенну полтику. Два роки потому в1дбулася деномтащя польського злотого (PLZ) у новий польський злотий (PLN), було стерто чотири нулг i знижено тфляцп. Подальшим фундаментальним кроком була реалгзацгя новог конституци 1997 р., яка включала важливий аспект щодо регулювання (державний борг не може бути вище 60% вiд ВВП Польщi). Цей також створило ефективний захист вiд можливих nоnулiстiв, як могли б безвiдповiдально спробувати купити виборщв. Ще одтею важливою проведеною реформою, була локальна змта уряду. В результатi реформ з 1999 р. Польща складаеться тшьки з 16 воеводств (воеводства), як в свою чергу подшяються на меншi - повти, а повти - на гмти. На вЫх рiвнях мiсцевi представники обираються на прямих виборах, що також зближуе людей i побудуе м^цеву тформоватсть та вiдповiдальнiсть. Тим не менше, найбшьш важливi, а також символiчнi поди вiдбулися у 1999 i 2004 рр. По-перше, Польща стала членом НАТО, що дало гарантю для потенцтних тоземних iнвесторiв, що ринок i твестицп безпечш. Тим не менш, тша подiя мае набагато бшьш важливе значення з економiчно'г точки зору. Вступ до Свропейського Союзу, дав можлив^ть не тшьки регулювати закон або правила з метою найбшьш ефективного розвитку, але й вiдкрив безпрецедентний приплив коштiв (близько 150 млрд. евро в 2004-2020роки).
Що являю собою Польща сьогодм? ВВП на душу населення в 2014рощ досягло 24 тисяч доларiв i вище. Структура ВВП е оптимальною, 63% - послуги, 33% -промислов^ть i тшьки 4% - сшьське господарство. Проте досить високим (збшьшення, особливо з 2009 року) е рiвень безробття - 11,4%, та, швидше за все, не досягне 6-7% до 2016-2017 рр. Тим не менш, на цьому етат важливо вiдзначити також дуже велик обсяги емшрацгг в крагни Захiдног Свропи (особливо у Великобритатю, Шдерланди, Шмеччину, Норвегю), як оцтюеться у 1-2 мшьйони мiгрантiв. У рейтингу Doing Business Польща займае в 32 м^це серед крагн свту, цей показник систематично зростае (клькарокв тому вт дорiвнював 70 м^це).
Заметь помилок i великих сощальних витрат, польська економжа зробила величезний крок за 25 рокв його трансформаци в напрямку розвиненог економти. Це вiдбулося не тшьки через обрану ефективну стратегю, а швидше за все, завдяки енерги i творчостi народу. Звичайно, устх був би неможливий без початкових реформ i шоковог терапи на початку. Сьогодт Польща е важливою складовою частиною об'еднаног Свропи та Захiдног цивтзаци. Тим не менш, змти можуть бути рiзними, але важливими. Тим не менш, Польща е гарним прикладом для iнших трансформацтних економщ того що робота i завзят^ть, часто дуже важк, призводять до устху i тколи не тзно початиреформування економти.
Клю^о^^ слова: розвинута крагна, реформи, безробття, ВВП, шокова тератя, тфлящя
УДК 339.727.22(4-6€C):330.341.1
Т.1. Школенко
особливост1 шноващйно-швестищйного розвитку ее В
КОНТЕКСТЕ МГЖРЕГЮНАЛЬНОГОСПШРОБ1ТНИЦТВА
У статтi проведено до^дження особливостей мiжрегiонального ствробтництва кра'гн-члетв Свропейського Союзу в тновацтно-твестицтнт сферi. Зазначено, що активiзацiя мiжрегiонального ствробтництва СС в тновацтно-твестицтнт сферi вимагае координаци дт вЫх суб'ектiв, а також ттеграци защкавлених структур у реалiзацlг твестицт та тновацт.
В результатг комплексноI оцтки мгжрегюнального ствробтництва крат Свропейського Союзу в ¡нновацтно-твестицтнт сфер1 виявлено, що зростання економгки Сврозони забезпечуеться в основному трьома провгдними економшами -Шмеччиною, Великобритатею I Франщею. В статт1 зазначено, що кр1м ¡нновацт ще одтею сферою мгжреггонального ствробтництва крат €С е Iнвестицтна д1яльн1сть. Анал1з показав, що динамта обсяг1в европейських ¡нвестицт мае нер1вном1рний характер I наряду з цим в1дбуваеться сповшьнене зростання П11 в Свропейському Союзг. Це зумовлене нестабтьтстю свтового фтансовогоринку.
Клю^о^^ слова :м1жрегюнальне ствробтництво, ВВП, НДДКР, тноваци, прям1 ¡ноземш гнвестицИ, високотехнологгчна продукция, ¡нвестицтно-тновацтний розвиток, регюн, тновацтний процес, ¡нновацтна стратег1я.
Постановка проблеми. Сучаст тенденцп глобалiзаmi, що зумовили зростання мiжрегiонального ствробтництва та тдвищення конкурентоспроможносп на рiзних рiвнях економiчноi системи, шщшють перехщ нацюнальних економш на шновацшний шлях розвитку.
За останн 10 роюв у кранах €С значно зросло значення мiжрегiонального шновацшно-швестицшного ствробггництва. В результат^ три рiвня формування реriональноi полiтики (полiтика, здшснювана самими регiонами, регiональний компонент федерально'!' шновацшно1 полiтики та наднатонально' пол^ики СС) дуже тiсно переплiтаються мiж собою.
Активiзацiя мiжрегiонального спiвробiтництва в шновацшнш сферi вимагае координацп дш всiх !'!' суб'ектiв, а також штеграцп зацiкавлених структур у реалiзацii iнновацiй, залученнi iнвестицiй, створеннi умов, що сприяють iнновацiйному процесу та впровадженню досягнень науки i техтки в економiку кра'н-члетв СС. Все це i спричинило пiдвищення штересу науковцiв до дослiдження особливостей мiжрегiонального спiвробiтництва в iнновацiйнiй сферi.
Анал1з основних наукових досл1джень. Теоретичнi та практичн аспекти мiжнародного та мiжрегiонального науково-технiчного спiвробiтництва, мiжнародноi торгiвлi лiцензiями, розвитку форм спiвробiтництва у науково-техтчнш сферi розглядались у працях I. Бураковського, О. Гребельника, В. Губського, М. Дудченка, Л. Юстерського, Г. Климка, А. Кредюова, О. Рогача, А. Румянцева, А. Портнова, А. Савчука, В. Семиноженка, В. Федосова, В. Шевченка та ш.
Метою статпе дослщження особливостей мiжрегiонального ствробггництвакраш-члешв ССв iнновацiйно-iнвестицiйнiй сферi.
Виклад основного матер1алу. Мiжрегiональне спiвробiтництво нацiональних економш на мiжнароднiй аренi являе собою одне з найактуальтших питань серед сучасних теорш розвитку економiчних систем.
Глобалiзацiя св^ово' економiки та вщкритють нацiональних економiк iнтенсифiкуе мiжрегiональне ствробтництво та загострюе конкуренцiю, зумовлюючи нестшкють конкурентних переваг суб'ектiв мiжнародних економiчних вiдносин. Це вимагае перехiд до шновацшно'1 моделi економiчного розвитку та пошуку механiзмiв пiдвищення конкурентоспроможностi кра'н, побудованих на постiйному вдосконаленнi, розвитку можливостей та гнучкш адаптацп до змш св^ово' кон'юнктури. За таких умов, на перший план виступають шновацшт механiзми, якi в сучасних умовах ввдграють роль стратегiчного фактора економiчноi динамiки.
В сучасному свт шноваци виступають основним фактором досягнення високого рiвня мiжнародноi конкурентоспроможностi, оскшьки вони створюють високу продуктивнiсть факторiв виробництва, конкурентнi переваги в перспективних сферах та сильн позицп нащональних фiрм на свiтовому ринку. Про це свщчить i досвiд кра'н
CBiTy, якi займають лiдируючi позицп в рейтингах за piBHeM конкурентоспроможносп нацюнально'' eкономiки.
Для комплексно'' оцшки мiжpeгiонального спiвpобiтництва краш Свропейського Союзу в шновацшно-швестишйнш сфepi нeобхiдно пpоаналiзyвати основнi показники розвитку eкономiки €С.
За пiдсyмками 2013-го року сумарний ВВП краш GC, за даними Св^ового Банку сягнуло $ 17 трлн. 335 млрд. 420 млн. Провщною економшою Свропи залишаеться Нiмeччина, частка яко'' в стpyктypi ВВП Свропейського Союзу становить 21%. (Табл. 1) Що стосуеться зростання ВВП краш Свропейського Союзу, необхщно зазначити, що твердження про те що Свропейський Союз подолав стадш рецесп, було помилковим, оскшьки зростання eкономiки Сврозони забезпечуеться в основному трьома провщними економшами - Нiмeччиною, Вeликобpитанiею, i меншою мipою Фpанцiею. Добра половина краш СС показала негативну динамшу зростання ВВП. Абсолютним рекордсменом по динамщ росту ВВП стала Румушя, показавши зростання в 3,5%, з великих економш - Вeликобpитанiя з показником в 1,7%. Антирекорд встановила Грещя, досягнувши рецеси в 3,9% ВВП.
Даш таблиц 1 також показують, що сepeднiй показник ВВП на душу населення СС склав $ 31806,76. Найбшьш матepiально забезпеченими е громадяни Люксембургу, ВВП на душу населення там вище $ 111 тис. Найнижчий показник у Болгарп, вш поступаеться Люксембурзькому бшьш нiж в 15 pазiв. ВВП Свропейського Союзу по кра'нах [4].
Таблиця 1
ВВП кра'ш-члешв СС у 2013р.__
№ Кртни Свропейського Союзу ВВП, $ млрд. Частка ВВП Р1чне зростання ВВП ВВП на душу населення
1 Имеччина 3634,823 20,97% 0,40% 45085
2 Франщя 2734,949 15,78% 0,20% 41421
3 Великобриташя 2522,261 14,55% 1,70% 39351
4 Iталiя 2071,307 11,95% -1,40% 34619
5 1спашя 1358,263 7,84% - 1,20% 29118
6 Идерланди 800,173 4,62% - 0,80% 47617
7 Швещя 557,938 3,22% 1,50% 58164
8 Польща 517,543 2,99% 1,60% 13432
9 Бельпя 508,116 2,93% 0,20% 45387
10 Австpiя 415,844 2,40% 0,40% 49074
11 Данiя 330,814 1,91% 0,40% 58930
12 Фiнляндiя 256,842 1,48% -1,40% 47219
13 Гpeцiя 241,721 1,39% -3,90% 21910
14 Поpтyгалiя 219,962 1,27% - 1,40% 21029
15 Ipландiя 217,816 1,26% - 0,30% 47400
16 Чeхiя 198,450 1,14% - 0,90% 18861
17 Румушя 189,638 1,09% 3,50% 9499
18 Угорщина 124,600 0,72% н.д. н.д.
19 Словаччина 91,348 0,53% н.д. н.д.
20 Люксембург 60,383 0,35% 2,10% 111162
21 Хоpватiя 57,539 0,33% -1,00% 13530
22 Болгаpiя 53,010 0,31% 0,90% 7296
23 Словeнiя 45,378 0,26% н.д. н.д.
24 Литва 42,344 0,24% н.д. н.д.
25 Латвiя 28,373 0,16% н.д. н.д.
26 Естошя 24,477 0,14% 0,80% 18478
27 Кiпр 22,767 0,13% н.д. н.д.
28 Мальта 8,741 0,05% н.д. н.д.
Свропейський Союз 17335,420 100,00%
Зпдно з прогнозом Сврокомюп, i економiка СС продемонструе зростання на 1,4%, а в 2015 р темпи зростання европейсько'' економши посиляться до 1,9%. що стосуеться Сврозони, то в поточному рощ прогнозуеться зростання ВВП регюну на 1,1%, а в 2015% - збшьшення темтв зростання ВВП до 1,7%.
Основною рушшною силою зростання вже в наступному рощ повинен стати внутршнш попит, поступове зниження невизначеносп, зменшення фюкального навантаження та шфляцп, що дозволить домашнiм господарствам i органiзацiям пiдвищити обсяг споживання та швестицш (Рис. 1).
Рис. 1. Темпи росту ВВП та його компонент1в у 2005-2013 рр. (%)
Питома вага витрат на науковi та науково-техшчш розробки у ВВП краiн-лiдерiв св^ових рейтингiв конкурентоспроможностi коливаеться в межах 2-3,5%, темпи зростання патентно'' дiяльностi досягають 5-7% на рш, 35-40% населення кра'н у вщ 25-64 рокiв мае рiвень освiти «Мапстр». Iнновацiйний фактор в таких кра'нах прийнято за ключовий в проблемах економiчного зростання.
Крiм iнновацiй ще однiею сферою мiжрегiонального спiвробiтництва кра'н СС е також сприятливий швестицшний клiмат та обсяги залучення прямих шоземних iнвестицiй.
Найближчi кiлька рокiв, з метою тдвищення сукупного попиту, СС повинен полшшити умови залучення прямих iноземних швестицш. Шсля початку кризи в 2007 рощ, коли обсяг припливу швестицш становив 857 млрд.дол., вщбулося рiзке зниження цього показника: спочатку до 539 млрд. дол. в 2008 рощ, а потсм до 360 млрд. дол. в 2007 рощ. Шсля незначного полшшення ситуацп протягом 2010-2011 роюв, для СС знову настав складний перюд. (рис. 2.)
Рис. 2. Динамика притоку прямих шоземних швестицш в СС та в св1т1, 2004-2013 рр., млрд.дол.США[1, 4]
Аналiз динамiки П11 СС свщчить, про те, що у 2013 р. обсяги П11 до Свропи зменшилися на 81,9%, але найбшьший спад за 10 роюв спостерiгався у 2012 р. та склав 84,2%.Крiм того, варто зазначити, що абсолютне значення приросту П11 в СС у 2013 рощ е позитивним числом, таким чином це характеризуе збшьшення обсяпв П11 за весь перюд що аналiзуеться.
Для порiвняння швидкостi змiни ознаки в окремi вiдрiзки часу було використано коефщент прискорення (уповiльнення), який свщчить про те, що вщбуваеться сповшьнене зростання П11 в Свропейському Союзь
Слiд зазначити, що ^м складностей у питаннi залучення швестищй, мае мiсце значний вiдтiк грошових коштiв в офшори. Свропейський Союз займае друге мюце пiсля США з перекладу фшансових коштiв в офшорш юрисдикцп, розташованi по всьому св^у.
Свропейський Союз мае намiр пiдвищить якiсть правових механiзмiв, спрямованих на боротьбу з податковими ухиленнями, це, насамперед, стосуеться адмшютрування ПДВ, обмiну податковою iнформацiею та гармошзацп законодавства стосовно визначень, пов'язаних з офшорними територiями. Також будуть оновлюватися «чорш списки» компанiй-порушникiв, яю скоюють злочини у фiнансовiй сферь
Взагалi, пiдсумовуючи вищевказане можна стверджувати, що динамша обсягiв европейських швестищй мае нерiвномiрний характер. Це зумовлене нестабшьнютю свiтового фiнансового ринку.
Для збшьшення притоку швестищй Свросоюз плануе тдвищити ефективнють товарних ринкiв, а саме - знизити вплив бар'ерiв для нових постачальниюв товарiв ^ особливо, послуг. Також у фокус залишаються питання, пов'язанi з базовою осв^ою, професiйною пiдготовкою i безперервного навчання, що особливо важливо в перюд економiчноi трансформацп та тдвищення конкурентоспроможностi.
В умовах трансформацii моделi економiчного зростання iнвестицii необхiдно розглядати у широкому контексп, охоплюючи ва форми та напрями «вливання» фшансових ресурав в економiку. Слiд враховувати не тшьки iнвестицii в основний каттал, але й вкладення в iншi джерела економiчного зростання. Насамперед, це стосуеться знань i людських ресурсiв (табл.2).
Таблиця 2
Р1вень витрат НДДКР i загальних витрат на освггу та профес1йну _пщготовку в СС-28, % вщ ВВП [4]___
2004 2006 2008 2009 2010 2011 2012
Рiвень затрат та НДДКР 1,82 1,84 1,91 2,01 2,00 2,04 2,06
Рiвень затрат на осв^у i професiйну пщготовку 5,06 5,03 5,07 5,41 5,44 5,46 5,47
Краши СС збiльшили швестицп в дослiдження й розробки за перюд 1995-2012 рр. на 18%. Висок темпи росту кашталовкладень у НДДКР демонструють деяю краши, що розвиваються, i розвинеш держави з невеликими вiдносними обсягами кош^в, що спрямовуються урядом на науку та шновацшну дiяльнiсть, а саме: Фiнляндiя, Грецiя та Угорщина.
У структурi фiнансування НДДКР зростаюча частка належить бiзнес-сектору. У крашах СС сьогоднi вiн фiнансуe в середньому 65,5%, бшьше 70% - у Швецп, 1рландп, Бельгп, Имеччиш, Фшляндп, Великобританп, 75,3% - у США.
Кожш 7-10 рокiв вщбуваеться подвоення витрат на НДДКР: у 80-х рр. XX ст. 1х величина становила 208 млрд. 370 млн. дол. США (1,85% вщ сукупного св^ового ВВП), в 90-х рр. - 452 млрд. 590 млн. дол. (2,55% вщ свкового ВВП).
Структура фшансового забезпечення науково-техшчних роб^ свiдчить про те, що у фшансуванш шновацшно1 дiяльностi промислових пiдприемств характерно домiнування приватного сектора, переважно джерелом швестицш в шновацп е власнi кошти пiдприемств. Так, у СС в 2012 рощ фшансування шновацшних розробок за рахунок швестицшних ресурсiв приватного сектора склало: в Имеччиш - 90%, у Францп - 75,5%, у Великобританп - 68,8%, в Ггалп - 78,2%.
Що стосуеться фшансування НДДКР з боку ТНК, то слщ зазначити, що наряду з корпоращями США, лщерами також е корпорацп з кран СС, а саме Нiмеччини, Велико1 Британп, Францiя та Швейцарп (табл. 3)
Таблиця 3
Витрати на НДДКР свгговими корпоращями в 2012 рощ за секторами _економжи, млрд. дол. США [1]__
Компания Сектор Витрати на НДДКР
ToyotaMotor (Япошя) Автомобшебудування 8761
Microsoft (США) Програмне забезпечення 7961
GlaxoSmithKline (Велика Бриташя) Фармацевтика 7639
Siemens AG (Имеччина) Електрошка 6913
Pfizer (США) Фармацевтика 6900
FordMotor (США) Автомобiлебудування 6854
Sanofi-Aventis (Францiя) Фармацевтика 6816
Intel (США) Електронiка 6812
Volkswagen (Имеччина) Автомобшебудування 6810
Novartis AG (Швейцарiя) Фармацевтика 6436
Nokia (Фiнляндiя) Електрошка 6376
GeneralMotors (США) Автомобшебудування 6100
Johnson&Johnson (США) Фармацевтика 6049
IBM (США) Електрошка 6 037
MatsushitaElectric (Япошя) Електрошка 5761
RocheHoldings (Швейцарiя) Фармацевтика 5720
NissanMotor (Японiя) Автомобшебудування 5529
Merck&Co. (США) Фармацевтика 5431
HondaMotor (Японiя) Автомобшебудування 5131
Motorola (США) Електронiка 5062
Даш таблиц пiдтверджують загальну тезу про те, що сьогоднi спостер^аеться унiкально висока концентрацiя науково-технiчних ресурав у невеликому числi розвинених краш США, СС i Японп. При чому спостершаеться скорочення технологiчного розриву мiж США i Захiдною Свропою, що стало наслiдком пiдвищення штенсивносп НДДКР у провiдних захiдноевропейських крашах, росту американських капiталовкладень у цьому репош i створеннi власних дочiрнiх пiдприемств на базi передових науково-техшчних досягнень материнських компанiй, ослаблення темтв упровадження нововведень у цивiльних галузях американсько'1' промисловостi.
Також на сучасному етат розвитку спостерiгаетьсярозширення меж мiжнародного обмiну високими технологiями.Дана тенденцiя розвиваеться шляхом розширення кооперацп в сферi науково-дослiдницьких i дослщницько-конструкторських робп та переорiентацii краш СС на виробництво та експорт високотехнолопчно'1' продукцп. Що стосуеться темпiв зростання виробництва у високотехнолопчних галузях СС за перюд 1995-2012 рр., то в вш склав 31%, тобто спостершаеться явна тенденцiя до збiльшення асигнувань у НДДКР в крашах СС.
Слщ також вщмпити, що найбшьшим наукомiстким потенцiалом володiють сьогоднi 5 краш свпу з яких три е членами СС: Имеччина, Ангшя та Францiя(рис. 3). Вони разом iз США, Китаем, Пiвденною Кореею та Япошею, контролюють 80% свпового ринку високих технологiй. На цьому ринку постшно ведеться жорстка конкурентна боротьба.
Рис. 3. Провщш експортери науково-техн1чних послуг за 2006-2012 рр., млрд. дол.
США [1]
Таким чином, на сучасному етат розвитку спостер^аеться висока концентрашя науково-техшчних ресурав у невеликому чист розвинених краш, у тому чист у крашах GC - 13%.
Аналiзуючи структуру розвитку високотехнолопчних галузей промисловосп GC за перюд 1995-2012 рр., слщ вщзначити с^мке зростання виробництва продукцп цих галузей, насамперед офюного та комп'ютерного обладнання та комушкацшного
устаткування. Суттево меншими у своему зростанш за вiдповiдний перiод були обсяги виробництва aep0K0CMi4H0i галузi, фармацевтики, виробництва медичних, точних та оптичних шструменпв (рис.4).
Рис.4 Галузева структура ринкувисокотехнолопчнотпродукцн в СС у 19952012 рр.(млрд. дол. США)[4]
Пщводячи пiдсумки аналiзу основних тенденцiй розвитку европейського високотехнологiчного виробництва слiд зазначити, що найбiльш iнтенсивна структурна трансформащя промисловостi вiдбувалася на користь наукоемних галузей.
Слщ вiдмiтити, що саме криза 2008-2009 рр. змусила СС прийняти пакет адресних фшансових заходiв щодо прискорення переходу промисловостi краш СС на iнновацiйно-iнвестицiйний шлях розвитку (надання позик, стимулювання попиту, в т.ч. податковими пшьгами, i використання держзамовлення, фшансування спiльних з промисловютю проектiв НДДКР через 7 Рамкову програму НДДКР). Вiдповiдно до Плану економiчного вiдновлення СС новi заходи були спрямоваш на пiдтримку шновацш в трьох секторах промисловостi: машинобудування, будiвництво та автомобiлебудування [3].
Таким чином за останнедесяташття в СС вщбулися значнi змiни в шновацшнш сферi, iнновацiйнiй полiтицi та в мехашзмах стимулювання шновацшно'1 дiяльностi як на наднащональному рiвнi, так i в рамках окремих краш i регiонiв.
В даний час СС переходить до ново'1 стратеги стимулювання шновацш, що передбачае зростання витрат на НДДКР, створення единого наукового та шновацшного загальноевропейського простору та посилення мiжрегiонального шновацшно-швестицшного ствроб^ництва.
На сучасному етапi iнновацiйно-iнвестицiйна пол^ика СС придбала комплексний, системний i довгостроковий характер з чiткими кiлькiсними та якiсними орiентирами. При цьому, розробка шновацшно-швестицшно1 полiтики на кожному рiвнi будуватися з урахуванням тенденцш розвитку iнших рiвнiв [2].
Також СС приступив до формування скоординовано'1 пол^ики в галузi науково-техшчного спiвробiтництва краш-члешв СС з третсми крашами. Була розроблена Свропейська Рамкова стратегия мiжрегiонального спiвробiтництва в науково-технiчнiйсферi з третiми крашами з метою визначення прюритетних напрямiв, за якими спшьш дп можуть принести значно бшьший ефект для Свросоюзу, нiж двостороннi зв'язки, особливо, що стосуеться виршення глобальних проблем (змша клiмату, енергетична i продуктова безпеку, забезпечення водними ресурсами i т.д.). Для реалiзацii цього завдання було оргашзовано Свропейське Партнерство в галузi
мед
242,7
Офiсне та комп'ютерне |бладнання; 79,0
мiжнародного спiвробiтництва i нова европейська структура з вироблення загально'1 полпики - Стратепчний форум з мiжнародного спiвробiтництва в галузi науки i технологи (StrategicForumforlntemationalScienceandTechnologyCooperation - SFIC). Основними завданнями SFIC, членами якого е краши Евросоюзу, е систематизацiя та обмш iнформацiею про науково-технiчне ствробпництво, об'еднання шформаци про науково-технiчнi ресурси третсх краш, створення мереж наукових радникiв в третiх кранах, регулярш консультаци для визначення загальних прюритетних географiчних i тематичних напрямiв розвитку координовано'1 коопераци з третiми кранами [3].
Пiдводячи пiдсумок треба зазначити, що, основним завданням ново'1 середньостроково'1 шновацшно'1 стратеги ЕС до 2020 р е побудова единого шновацшного простору шляхом штенсифшаци горизонтальною i вертикальною координаци шновацшно'1 полiтики краш-члешв ЕС, а також формування едино'1 мiжнародноï науково-техшчно'1 полiтики.
Отже, краши-члени Евросоюзу взяли в ХХ1 ст. курс на подальше поглиблення мiжрегiонального ствробпництва у сферi НДДКР i тдвищення ефективностi шновацшно'1 дiяльностi. Це сприятиме посиленню 1'х конкурентних позицш на свiтовому ринку сучасних технологш.
Список використаноУ л1тератури
1.Офiцiйний сайт ЮНКТАД [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.unctad.org/. Ofitsiinyi sait YuNKTAD [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: www.unctad.org/
2. Рутко Д. Ф. Опыт Европейского Союза по стимулированию инновационной деятельности и его адаптация в республике Беларусь [Электронный ресурс] / Д. Ф. Рутко. - Режим доступа: http://www.pac.by/dfiles/001131_291951_48Problemi_innovac_razvit.pdf ; Rutko D. F. Opyt Yevropeyskogo Soyuza po stimulirovaniyu innovatsionnoy deyatelnosti i ego adaptatsiya v respublike Belarus [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: http://www.pac.by/dfiles/001131_291951_48Problemi_innovac_razvit.pdf
3. Шелюбская Н. В. Новая инновационная политика ЕС [Электронный ресурс] / Н. В. Шелюбская // Информационное общество. - Режим доступа: http://emag.iis.ru/arc/infosoc/emag.nsf/BPA/f7e35361ae6787efc32571e3004729b4; Shelyubskaya N. V. Novaya innovatsionnaya politika YeS [Elektronnyy resurs] / N. V. Shelyubskaya // Informatsionnoe obshchestvo. - Rezhim dostupa: http://emag.iis.ru/arc/infosoc/emag.nsf/BPA/f7e35361ae6787efc32571e3004729b4.
4. Eurostat [Electronic resource]. - Mode of access : http://epp.eurostat.ec.europa.eu.
Стаття надшшла до редакци 22.10.2015.
T. Nikolenko
PECULIARITIES OF THE EU INNOVATION AND INVESTMENT DEVELOPMENT IN THE FRAMEWORK OF INTERREGIONAL COOPERATION
The research of interregional cooperation of the European Union member countries in innovation and investment area is presented in the article. It is indicated that intensification of the EU interregional cooperation in innovation and investment area requires coordination of the actions of all the participants as far as integration of interested structures in the implementation of investment and innovation.
As a result of a comprehensive evaluation of the European Union countries' interregional cooperation in innovation and investment area it is revealed that Eurozone economy growth is provided mainly by three leading economies - Germany, Great Britain and France. It is noted that in addition to innovations another area of interregional cooperation in the EU countries is investment. The analysis shows that the dynamics of European investment is uneven and alongside it there is slow growth of FDI in the European Union. This is due to the instability of the global financial market.
Based on the analysis it is grounded that EU countries increased investment in research and development. Along with the leading EU countries high growth rates of investment in research and development are demonstrated by Finland, Greece and Hungary. It is determined that the structure of R & D funding the growing share belongs to business sector. Concerning R & D funding by TNCs, it is noted that along with US corporations, leaders are also corporations from EU countries, namely Germany, Great Britain, France and Switzerland.
The article states that at present expanding the boundaries of international exchange of high technology is observed. While analyzing the structure of high-tech industries it is noted that there is a rapid increase in production of office and computer equipment and communication equipment. Over the same period the aerospace industry, pharmaceutics, production of medical, precision and optical instruments showed significantly lowerrates of outputgrowth.
The analysis shows that over the past decade there have been significant changes in the EU in the sphere of innovations, innovation policy and mechanisms to stimulate innovation. Currently, the EU moves to a new strategy of innovation stimulation, which implies increased spending for research and development, creating a common European research and innovation area and strengthening regional innovation policy. It is determined that the member states of the European Union have embarked on further deepening of interregional cooperation in the field of research and development and improving the efficiency of innovation that will strengthen their competitive position in the global market of modern technologies.
Key words: interregional cooperation, European Union, innovation, investment, research, development, rates of investment, high technology
УДК 339.54(4-6€С)
1.Ю. Чентуков
ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛ1ТИКА СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
У cmammi доведено, що процеси европейськог ттеграци досягли найбыьшого рiвня розвитку у порiвняннi i3 iншими регюнальними ттеграцтними процесами, що розвиваються у свтовому господарствi, а сучасна економта СС вiдноситься до найбыьш вiдкритиху свтовому господарствi.
Обтрунтовано, що торговельна полтика Свропейського Союзу е невiд'eмною складовою Стратеги розвитку СС i спрямована на тдвищент рiвня мiжнародно'i конкурентоспроможностi об'еднання. Поширення мехатзму вшьноi торгiвлi е особливо актуальним з точки зору забезпечення економiчного зростання та створення робочих м^ць.
